Постанова від 14.07.2020 по справі 910/18554/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" липня 2020 р. Справа№ 910/18554/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Суліма В.В.

суддів: Пашкіної С.А.

Андрієнка В.В.

при секретарі судового засідання : Кубей В.І.

за участю представників сторін:

від позивача: Середа О.С. - довіреність №42 від 27.01.2020 року;

від відповідача: Кондрашова А.О. - наказ №3-ОД від 22.01.2020 року,

розглянувши апеляційну скаргу Антимонопольного комітету України

на рішення Господарського суду міста Києва від 18.03.2020 року (повний текст складено 26.03.2020 року)

у справі № 910/18554/19 (суддя: Марченко О.В.)

за позовом Фонду державного майна України

до Антимонопольного комітету України

про визнання недійсним рішення від 12.11.2019 №741-р

ВСТАНОВИВ:

Фонд державного майна України (далі - позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про визнання недійсним рішення Антимонопольного комітету України (далі - відповідач) від 12.11.2019 року №741-р "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції" у справі №130-26.13/53-19, яким:

- визнано дії Фонду, які полягають у створенні умов для вчинення операторами авторизованих електронних майданчиків, які надають послуги з розміщення, отримання й передавання інформації та документів до/з Єдиної бази даних звітів про оцінку (далі - Єдина база) з метою перевірки оціночної вартості об'єкта нерухомості, порушень законодавства про захист економічної конкуренції, порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим статтею 17 та пунктом 7 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" (пункт 1 рішення №741-р);

- зобов'язано Фонд припинити порушення законодавства про захист економічної конкуренції, зазначене в пункті 1 резолютивної частини рішення №741-р (пункт 2 рішення №741-р).

Позовні вимоги мотивовано тим, що рішення №741-р є протиправним, оскільки у ньому під час здійснення перевірки Фонду не повно досліджено всі обставини щодо дотримання вимог законодавства про захист економічної конкуренції під час створення, впровадження та функціонування Єдиної бази даних звітів про оцінку; крім того, рішення №741-р дискредитує законну діяльність Фонду під час здійснення своїх завдань у сфері оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності.

Господарський суд міста Києва своїм рішенням від 18.03.2020 року (повний текст складено 26.03.2020 року) позов Фонду державного майна України до Антимонопольного комітету України про визнання недійсним рішення від 12.11.2019 року №741-р задовольнив повністю. Визнано недійсним рішення Антимонопольного комітету України від 12.11.2019 №741-р "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції" у справі №130-26.13/53-19. Стягнуто з Антимонопольного комітету України на користь Фонду державного майна України 1 921,00 грн судового збору.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Антимонопольний комітет України звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 18.03.2020 року у даній справі повністю та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

Апеляційна скарга мотивована тим, що Господарський суд міста Києва, визнав обставини встановленими, які є недоведеними і мають значення для справи, неправильно застосував норми процесуального та матеріального права, зокрема ст. 172 Податкового кодексу України.

Також, скаржник вказав, що під час розгляду справ №№826/12333/18, 826/13753/18 питання впливу дій Фонду на конкуренції не досліджувалось, тому висновки у вказаних справах не мають правового значення для розгляду даної справи.

Разом з цим, скаржник посилається правову позицію Верховного Суду викладену у постановах від31.01.2018 року №802/2678/15-а, від 29.03.2008 року №800/35/17 та від 31.07.2018 року №826/6074/16.

Так, скаржник зазначив, що нормами Податкового кодексу України не передбачено, що перевірка реєстрації звіту в Єдиній базі та наявності присвоєного йому унікального номера здійснюється через авторизовані електронні майданчики.

Крім того, скаржник вказав, що позивачем було закладено таку модель розробки та проектування Єдиної бази, за якої для здійснення перевірки реєстрації звіту та наявності унікального номера нотаріусом в Єдиній базі останній повинен буде вчиняти це через АЕМ та шляхом укладення цивільно-правової угоди з оператором АЕМ.

При цьому, скаржник наголошує на тому, що порушення законодавства про захист економічної конкуренції вчинене позивачем полягає саме в створенні умов для вчинення порушень іншими суб'єктами господарювання, що не пов'язано із повноваженнями щодо встановлення цін на послуги авторизованих електронних майданчиків.

Водночас за твердженням скаржника Фонд не вживав заходів для врегулювання питання встановлення обґрунтованої вартості послуг авторизованих електронних майданчиків, та не було запропоновано визначити вартість на рівні постанови Кабінету Міністрів України або в наказі Фонду, що є компетенцією Фонду, оскільки він наділений повноваженнями на затвердження порядку ведення єдиної бази даних звітів про оцінку. При цьому, невід'ємною складовою ведення такої бази є взаємодія суб'єктів оціночної діяльності та нотаріусів з електронними майданчиками, тому такий порядок повинен врегулювати умови надання послуг суб'єктами господарювання.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.05.2020 року справу № 910/18554 /19 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Сулім В.В., судді: Майданевич А.Г., Коротун О.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.05.2020 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Антимонопольного комітету України на рішення Господарського суду міста Києва від 18.03.2020 року у справі №910/18554/19. Призначено розгляд апеляційної скарги Антимонопольного комітету України на рішення Господарського суду міста Києва від 18.03.2020 року у справі №910/18554/19.

Витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.07.2020 року, у зв'язку з перебуванням судді Коротун О.М., Майданевича А.Г. у відпустці, було сформовано для розгляду апеляційної скарги у справі № 910/18554/19 нову колегію суддів у складі: головуючого судді: Суліма В.В., суддів: Пашкіна С.А., Андрієнко В.В.

Північний апеляційний господарський суд прийняв матеріали справи № 910/18554/19 з розгляду апеляційної скарги Антимонопольного комітету України на рішення Господарського суду міста Києва від 18.03.2020 року у справі №910/18554/19 до свого провадження у складі нової колегії головуючого судді Суліма В.В., судді: Пашкіна С.А., Андрієнко В.В., своєю ухвалою від 14.07.2020 року.

05.06.21020 року, через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів від представника позивача до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого позивач просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення господарського суду - без змін.

Крім того, представник позивача у відзиві на апеляційну скаргу, зокрема, зазначив, що під час розроблення порядку №658 і порядку №656/307 Фонд діяв виключно відповідно до вимог чинного законодавства.

У судовому засіданні 14.07.2020 року скаржник підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити, рішення місцевого господарського суду скасувати.

Представник позивача в судовому засіданні Північного апеляційного господарського суду 14.07.2020 року заперечував проти доводів апеляційної скарги та просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення господарського суду без змін.

Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, Північний апеляційний господарський суд вважає, що рішення Господарського суду міста Києва від 18.03.2020 року підлягає залишенню без змін, а апеляційна скаргу Антимонопольного комітету України - без задоволення, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено судом першої інстанції, рішенням Антимонопольного комітету України №741-р від 12.11.2019 року визнано дії Фонду, які полягають у створенні умов для вчинення операторами авторизованих електронних майданчиків, які надають послуги з розміщення, отримання й передавання інформації та документів до/з Єдиної бази даних звітів про оцінку з метою перевірки оціночної вартості об'єкта нерухомості, порушень законодавства про захист економічної конкуренції, порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим ст. 17 та п. 7 ст. 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції"; зобов'язано Фонд припинити порушення законодавства про захист економічної конкуренції, зазначене в пункті 1 резолютивної частини рішення №741-р.

Рішенням №741-р було встановлено наступне.

Розпорядженням державного уповноваженого АМК від 28.03.2019 року №08/117-р розпочато розгляд справи 130-26.13/53-19 за ознаками вчинення Фондом порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого ст. 17 та п. 7 ст. 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції".

Фонд - це центральний орган виконавчої влади із спеціальним статусом, що реалізує державну політику у сфері оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності.

У АМК в межах повноважень, визначених статтею 7 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", у зв'язку з надходженням заяв та звернень від суб'єктів оціночної діяльності, оцінювачів, народних депутатів України, у серпні 2018 року розпочато перевірку Фонду щодо дотримання ним вимог законодавства про захист економічної конкуренції під час створення, впровадження та функціонування Єдиної бази та підключення до неї електронних майданчиків, в межах якої встановлено таке.

Питання оцінки нерухомого майна та контролю за правильністю визначення оціночної вартості майна для цілей оподаткування врегульовано, зокрема, Податковим кодексом України та наказами Фонду, а до квітня 2019 року - постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2014 року №358 "Про проведення оцінки для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов'язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства" (втратила чинність відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 10.04.2019 №304), (далі - Постанова КМУ №358).

Пунктом 172.3 ст. 172 Податкового кодексу України було передбачено, що дохід від продажу об'єкта нерухомості визначається виходячи із ціни, зазначеної в договорі купівлі-продажу, але не нижче оціночної вартості такого об'єкта, розрахованої органом, уповноваженим здійснювати таку оцінку відповідно до закону (у редакції до прийняття Закону України від 07.12.2017 року №2245-VIII).

Законом України від 07.12.2017 року №2245-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році" до п. 172.3 ст. 172 Податкового кодексу України внесено зміни, зокрема, встановлено, що інформація зі звіту про оцінку реєструється в Єдиній базі.

За наслідком внесених змін абзац перший пункту 172.3 ст. 172 Податкового кодексу України було викладено в такій редакції: "Дохід від продажу об'єкта нерухомості визначається виходячи з ціни, зазначеної в договорі купівлі-продажу, але не нижче оціночної вартості такого об'єкта, розрахованої органом, уповноваженим здійснювати таку оцінку відповідно до закону, та зареєстрованої в єдиній базі даних звітів про оцінку".

Відповідно до пункту 172.3 ст. 172 Податкового кодексу України Єдина база - це інформаційно- телекомунікаційна система, до складу якої входять база даних та модуль електронного визначення оціночної вартості (з метою перевірки вартості об'єктів оподаткування, внесеної суб'єктом оціночної діяльності). Єдина база забезпечує розміщення, створення, зберігання та оприлюднення всієї інформації про об'єкт нерухомості та його вартість (крім інформації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки), електронне визначення оціночної вартості, автоматичний обмін інформацією і документами з авторизованими електронними майданчиками та користування сервісами з автоматичним обміном інформацією, доступ до яких здійснюється за допомогою мережі Інтернет.

Порядок ведення Єдиної бази затверджується Фондом. Внесення інформації зі звітів про оцінку до Єдиної бази здійснюється суб'єктами оціночної діяльності через авторизовані електронні майданчики.

Згідно п. 172.3 ст. 172 Податкового кодексу України авторизований електронний майданчик - це авторизована Фондом інформаційно-телекомунікаційна система, яка має комплексну систему захисту інформації з підтвердженою відповідністю відповідно до Закону України "Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах" та забезпечує реєстрацію суб'єктів оціночної діяльності, розміщення, отримання і передавання інформації та документів (без попередньої ідентифікації суб'єкта оціночної діяльності) до єдиної бази даних звітів про оцінку з метою перевірки оціночної вартості об'єкта нерухомості, користування сервісами з автоматичним обміном інформацією, доступ до яких здійснюється за допомогою мережі Інтернет (редакція п. 172.3 ст. 172 Податкового кодексу України до внесення змін Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів" від 23.11.2018 №2628-VIII).

Порядок авторизації електронних майданчиків відповідно до Податкового кодексу України затверджується спільним рішенням Фонду та спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань організації спеціального зв'язку та захисту інформації.

Звіт, не зареєстрований в Єдиній базі, без присвоєного унікального номера відповідно до вимог цієї статті є недійсним.

Під час посвідчення правочинів, для яких законодавством України передбачено отримання нотаріусом звіту, нотаріус перевіряє реєстрацію такого Звіту в Єдиній базі та наявність присвоєного йому унікального номера.

З огляду на викладене АМК дійшло висновку про те, що:

- в результаті прийняття зазначених змін до ПК України звіт без реєстрації його в Єдиній базі є недійсним, у зв'язку із чим неможливо визначити дохід від продажу об'єкта нерухомості для цілей оподаткування;

- як результат, фізична особа - власник нерухомого майна не зможе скористатись своїм правом розпорядження таким майном, оскільки нотаріус повинен відмовити йому в посвідченні договору продажу (обміну) нерухомості, враховуючи відсутність дійсного звіту. Так само покупець нерухомого майна не зможе скористатись правом на його придбання без реєстрації звіту в Єдиній базі. Нотаріус без перевірки реєстрації такого звіту в Єдиній базі та наявності присвоєного йому унікального номера не зможе посвідчити відповідний договір продажу (обміну) нерухомості та, відповідно, займатися своєю діяльністю із посвідчення таких договорів, яка приносить останньому дохід;

- як наслідок, фізичні особи - продавці (власники) нерухомого майна, покупці такого майна, нотаріуси, що посвідчують відповідні правочини, та суб'єкти оціночної діяльності, що здійснюють оцінку такого майна та складають звіти, не мають можливості реалізувати свої законні права без доступу до Єдиної бази для внесення інформації зі звітів для реєстрації та перевірки такої реєстрації.

На виконання положень Податкового кодексу України наказом Фонду від 17.05.2018 №658, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 05.06.2018 року за №677/32129, затверджено Порядок ведення Єдиної бази звітів про оцінку (далі - Порядок ведення Єдиної бази), який визначає механізм ведення Фондом Єдиної бази, реєстрації в ній звіту про оцінку майна, складеного для цілей обчислення доходу платника податку - фізичної особи від продажу (обміну) майна (крім випадків успадкування та/або отримання у дарунок майна, вартість якого оподатковується за нульовою ставкою), у випадках, передбачених ПК України, розміщення, використання, зберігання в ній інформації зі звіту про оцінку майна та документів про нерухоме, рухоме майно та майнові права, а також механізм взаємодії Єдиної бази з авторизованими електронними майданчиками.

Відповідно до п. 4 розділу І Порядку ведення Єдиної бази підлягають реєстрації звіти про оцінку майна, складені суб'єктами оціночної діяльності для цілей обчислення доходу платника податку - фізичної особи від продажу (обміну) нерухомого, рухомого майна та майнових прав (крім випадків успадкування та/або отримання у дарунок майна, вартість якого оподатковується за нульовою ставкою), у випадках, передбачених ПК України. Зазначена реєстрація здійснюється після внесення суб'єктами оціночної діяльності до такої бази інформації зі звітів про оцінку, за умови її повноти, правильності, відповідності, в тому числі відповідності оціночної вартості об'єкта оцінки результату електронного визначення оціночної вартості, проведеного модулем електронного визначення оціночної вартості подібного до об'єкта оцінки майна Єдиної бази, та у послідовності, визначеній Порядком.

Суб'єктами Єдиної бази відповідно до пункту 1 розділу ІІ Порядку ведення Єдиної бази є Фонд, суб'єкти оціночної діяльності; нотаріуси або особи, які вчиняють дії щодо операції з відчуження об'єктів рухомого майна; користувачі інформації з Єдиної бази; оператори авторизованого електронного майданчика.

Доступ до Єдиної бази нотаріусам або особам, які вчиняють дії щодо операції з відчуження об'єктів рухомого майна, та суб'єктам оціночної діяльності, відповідно до пункту 7 розділу ІІ Порядку ведення Єдиної бази, надається через авторизовані електронні майданчики, підключені до Єдиної бази, шляхом реєстрації та ідентифікації (автентифікації) нотаріусів або осіб, які вчиняють дії щодо операцій з відчуження об'єктів рухомого майна, та суб'єктів оціночної діяльності на авторизованому електронному майданчику за допомогою використання електронного цифрового підпису.

Натомість нормами ПК України не передбачено, що перевірка реєстрації звіту в Єдиній базі та наявності присвоєного йому унікального номера здійснюється через авторизовані електронні майданчики. Тобто, нормами ПК України не було зобов'язано нотаріусів для здійснення такої перевірки звертатись до авторизованих електронних майданчиків.

Порядок ведення Єдиної бази встановлює, що правовідносини суб'єктів оціночної діяльності, нотаріусів або осіб, які вчиняють дії щодо операцій з відчуження об'єктів рухомого майна, з отримання послуг авторизованих електронних майданчиків здійснюються відповідно до цивільного та господарського законодавства.

Наказом Фонду, яким затверджено Порядок ведення Єдиної бази, визначено, що доступ суб'єктів оціночної діяльності та нотаріусів або осіб, які вчиняють дії щодо операції з відчуження об'єктів рухомого майна, до Єдиної бази здійснюється через електронні майданчики й на умовах цивільного та господарського законодавства. У той же час питання платності / безоплатності доступу до Єдиної бази, а також доступу нотаріусів до Єдиної бази через електронні майданчики ПК України не було передбачено.

Для виконання покладених на суб'єктів оціночної діяльності, нотаріусів або осіб, які вчиняють дії щодо операцій з відчуження об'єктів рухомого майна, обов'язків щодо реєстрації звітів про оцінку майна та посвідчення правочинів, відповідно, останні зобов'язані користуватись послугами авторизованих електронних майданчиків, які фактично є посередниками між вищевказаними суб'єктами та Єдиною базою.

При цьому, умови надання послуг авторизованими електронними майданчиками, у тому числі щодо вартості, строку тощо, не визначені законодавчо, а лише передбачено, що вони надаються відповідно до вимог цивільного законодавства України.

Постановою КМУ №358, яка була чинною на момент затвердження Фондом Порядку ведення Єдиної бази (втратила чинність відповідно до постанови КМУ від 10.04.2019 року №304), було передбачено, що інформація зі звіту про оцінку майна вноситься до Єдиної бази безперешкодно та безоплатно.

Фондом було розроблено зміни до Постанови КМУ № 358 (затверджено постановою КМУ від 21.11.2018 року №971), які закріплювали ті самі положення щодо роботи з Єдиною базою, які містилися вже в прийнятому Фондом наказі, а саме щодо доступу суб'єктів оціночної діяльності, нотаріусів або осіб, які вчиняють дії щодо операцій з відчуження об'єктів рухомого майна, до Єдиної бази через електронні майданчики та відповідно до порядку ведення Єдиної бази, який передбачає взаємодію суб'єктів оціночної діяльності та нотаріусів з електронними майданчиками через укладення договорів, тобто на платній основі.

Механізм ведення Єдиної бази, який затверджений наказом Фонду від 17.05.2018 №658, визначив фактичну платність послуг авторизованих електронних майданчиків, розмір якої визначається ними самостійно, та обов'язок нотаріусів використовувати їх платні послуги, враховуючи те, що на момент прийняття наказу ПК України не закріплював такого обов'язку для нотаріусів, а постанова КМУ №358, що була чинна на момент прийняття Фондом наказу від 17.05.2018 №658, встановлювала безоплатність внесення інформації до Єдиної бази.

Самостійне та неконтрольоване встановлення авторизованими електронними майданчиками вартості послуг, на думку АМК, призвело до встановлення та застосування ними протягом серпня - жовтня 2018 року однакових цін на послуги.

При цьому, як зазначає АМК, Фонд не вживав заходів для врегулювання питання встановлення обґрунтованої вартості послуг авторизованих електронних майданчиків, та не запропонував визначити вартість на рівні постанови КМУ або в наказі Фонду.

За висновками АМК, з прийняттям змін до Податкового кодексу України та наказу Фонду від 17.05.2018 №658 у сукупності фактично створено новий "штучний" ринок, учасники якого - авторизовані електронні майданчики - надають послуги з передачі інформації з/до Єдиної бази на кшталт електронної пошти, стягуючи самостійно встановлену ними плату з оцінювачів/СОД та нотаріусів, які не можуть відмовитись від отримання таких послуг, оскільки наслідком такої відмови є неможливість останніми в подальшому здійснювати свою професійну діяльність.

Державна регуляторна служба України (далі - ДРС України) у рішенні від 07.12.2018 року №17 "Про необхідність усунення Фондом державного майна України порушень принципів державної регуляторної політики згідно з вимогами Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" зазначила, що розрахунок витрат суб'єктів малого підприємництва на виконання вимог відповідного регулювання було здійснено розробником без врахування витрат суб'єктів оціночної діяльності та нотаріусів на отримання послуг авторизованих електронних майданчиків, а практична реалізація норм Наказу №658, яким затверджено Порядок ведення Єдиної бази, вказує на викривлену оцінку реального впливу запропонованого регулювання на сферу інтересів суб'єктів господарювання, які безпосередньо підпадають під дію цього регуляторного акта.

Крім того, у рішенні вказано: "...практичне застосування положень пункту 7розділу ІІ та пункту 3 розділу ІІІ Порядку в частині надання можливості авторизованим електронним майданчикам самостійно регулювати ціну на послуги, безоплатність яких встановлена іншими нормативно-правовими актами, зумовлює необґрунтоване додаткове фінансове та адміністративне навантаження на оцінювачів та нотаріусів як суб'єктів відповідних правовідносин...відповідно до наведеного у ст. 172 Податкового кодексу визначення, авторизовані електронні майданчики не є суб'єктами надання послуг по відношенню до суб'єктів оціночної діяльності та нотаріусів, оскільки їх правовий статус не містить ознак, притаманних суб'єктам цивільних або господарських правовідносин. Зазначені майданчики є лише ІТ - системами, які передають в автоматичному режимі інформацію та документи від оцінювачів безпосередньо до єдиної бази звітів про оцінку для подальшої їх обробки, а також забезпечують доступ нотаріусів до відповідної інформації, що, у свою чергу, згідно з підпунктом 2 пункту 1 постанови №358 повинно здійснюватися безперешкодно та безоплатно".

При цьому ДРС України вказала, що положення пункту 7 розділу ІІ та пункту 3 розділу ІІІ Порядку порушують такі обов'язкові принципи державної регуляторної політики, як адекватність, ефективність та збалансованість.

У рішенні ДРС України було запропоновано Фонду внести зміни до пункту 7 розділу ІІ та пункту 3 розділу ІІІ Порядку ведення єдиної бази даних звітів про оцінку, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 17.05.2018 року №658, у частині визначення однозначних для розуміння положень щодо безоплатного отримання послуг авторизованих електронних майданчиків.

Фондом оскаржено вказане рішення ДРС України до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, яке наказом від 24.01.2019 року №75 задовольнило скаргу Фонду. У зв'язку з чим рішенням ДРС України від 29.01.2019 року № 7-С було скасовано рішення від 07.12.2018 року №17.

На розгляді Окружного адміністративного суду міста Києва перебувала справа №826/12333/18 за позовом приватного підприємства "ЛІДЕС КОНСАЛТ" до Фонду про визнання протиправним та скасування наказу Фонду від 17.05.2018 року №658, та справа №826/13753/18 за позовом ОСОБА_1 до Фонду про визнання протиправним та скасування наказу Фонду від 18.07.2018 року №962.

Постановою Верховного Суду від 10.10.2019 року у справі №826/12333/18 рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.04.2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.07.2019 року щодо відмови у задоволенні позивних вимог позивача залишено без змін.

Так, відповідач у рішенні №741-р АМК зазначає, що предметом розгляду був виключно нормативно-правовий акт Фонду та його відповідність законодавчим актам вищої юридичної сили.

Однак, при перегляді рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.04.2019 року та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.07.2019 року у справі №826/12333/18 Верховним Судом досліджувалося питання щодо внесення інформації із звіту про оцінку майна, звіту про експертну грошову оцінку земельних ділянок, що складений для цілей оподаткування, яка, на думку скаржника, повинна вноситься безперешкодно та безоплатно до єдиної бази даних звітів про оцінку.

Також, зокрема, судом встановлено, що у разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням Податкового кодексу України для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення ПК України (пункт 5.2 статті 5 ПК України).

Підзаконний нормативно-правовий акт, зокрема, постанову КМУ №358 на виконання вимог Закону України від 07.12.2017 року №2245-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році" Уряд привів у відповідність до цього Закону постановою Кабінету Міністрів України від 21.11.2018 року №971 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 21.08.2014 року № 358".

Порядок ведення єдиної бази даних звітів про оцінку було запроваджено ПК України, на виконання якого було прийнято наказ Фонду від 17.05.2018 року №658 "Про затвердження Порядку ведення єдиної бази даних звітів про оцінку", який є предметом оспорювання. Зміст зазначеного наказу не свідчить про те, що він не відповідає актам вищої юридичної сили, оскільки ні ПК України, ані Закон України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" не встановлюють безоплатність внесення даних звітів про оцінку до Єдиної бази даних звітів про оцінку.

Крім того, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.12.2018 року у справі №826/13753/18 у задоволенні адміністративного позову до Фонду про визнання протиправним та скасування наказу від 18.07.2018 року №962 позивачу відмовлено повністю.

Процедура авторизації електронних майданчиків, вимоги до операторів електронних майданчиків та електронних майданчиків, умови підключення авторизованих електронних майданчиків до Єдиної бази та підстави їх відключення визначена спільним наказом Фонду та Адміністрації державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України (далі - Адміністрація) "Про затвердження Порядку авторизації електронних майданчиків" від 15.05.2018 року №656/307, зареєстрованого в Мін'юсті 07.06.2018 за №684/32136 (далі - Порядок авторизації електронних майданчиків).

Відповідно до Порядку авторизації електронних майданчиків рішення щодо авторизації електронних майданчиків приймає Фонд на підставі протокольного рішення комісії, яка створюється спільним наказом Фонду та Адміністрації та до її складу входять представники Фонду та Адміністрації, а також можуть залучатися незалежні експерти та консультанти з правом дорадчого голосу.

Порядок авторизації електронних майданчиків містить вимоги до операторів електронних майданчиків, перелік документів, які необхідно подати для підтвердження відповідності встановленим вимогам тощо. Так, оператор авторизованого електронного майданчика повинен, серед іншого, мати право на використання електронного майданчика, матеріально-технічну базу, що розміщується на території України та дає змогу використовувати електронний майданчик, забезпечувати його функціонування та належний захист.

20.02.2018 року Фондом оголошено процедуру закупівлі послуг з проектування, розробки, впровадження та супроводження інформаційно-телекомунікаційної системи "Єдина база даних звітів про оцінку" (код 72230000-6 згідно з ДК 021:2015 - Послуги з розробки програмного забезпечення на замовлення) (№UА-2018-02-20-001850-с). Очікувана вартість закупівлі становила 1 900 000 грн.

Закупівля послуг з проектування, розробки, впровадження та супроводження інформаційно-телекомунікаційної системи "Єдина база даних звітів про оцінку", як зазначено в тендерній документації, затвердженій рішенням тендерного комітету апарату Фонду, протокол від 20.02.2018 року №30 (далі - ТД), проводилася з метою впровадження інструменту регулювання відносин, що виникають у процесі здійснення оціночної діяльності та використання її результатів, а також проведення оподаткування операцій з продажу (обміну) майна, об'єктів нерухомості, відповідно до вимог положень ПК України. Зокрема, в ТД було вказано: "Співпраця Фонду з контролюючими та правоохоронними органами, Нотаріальною палатою України, замовниками оцінки вказує на гостру необхідність забезпечення належного контролю за визначенням оціночної вартості майна та створення прозорих і ефективних важелів проведення достовірності і об'єктивності оцінки для цілей оподаткування".

У додатку 3 до ТД "Технічні, якісні, кількісні та інші вимоги щодо закупівлі послуг з проектування, розробки, впровадження та супроводження інформаційно-телекомунікаційної системи "Єдина база даних звітів про оцінку" встановлені вимоги до закупівлі послуги, зокрема, до інформаційної взаємодії щодо електронного визначення оціночної вартості, вимоги до послідовності дій суб'єктів Єдиної бази, які задіяні в процесі реєстрації звіту про оцінку, де, зокрема, передбачено, що суб'єкти оціночної діяльності та нотаріуси отримують доступ до Єдиної бази через авторизовані електронні майданчики та шляхом укладення цивільно-правової угоди.

Разом з тим, у додатку 3 визначені вимоги до структури даних в Єдиній базі та джерел їх отримання, в яких передбачено, що дані з Єдиної бази формуються на основі звіту про оцінку. Єдина база складається з баз даних, що містять інформацію про об'єкти оцінки, їх технічні характеристики, вартісні показники, оціночну вартість подібного до об'єкта оцінки майна (індикатори вартості), відомостей щодо кваліфікаційного свідоцтва оцінювача та сертифіката суб'єкта оціночної діяльності за напрямом та спеціалізацією.

Пізніше Порядком ведення Єдиної бази (затвердженим наказом Фонду у травні 2018 року) затверджено форми подання інформації зі звіту про оцінку залежно від виду об'єкта оцінки, які містять окремі показники для заповнення: про об'єкт оцінки, відомості про оцінку, відомості про суб'єктів оціночної діяльності.

АМК було встановлено, що у розробленій Фондом ТД вже було передбачено вимоги до порядку взаємодії авторизованих електронних майданчиків з Єдиною базою, суб'єктами оціночної діяльності та нотаріусами, встановлені вимоги до структури даних в Єдиній базі, порядок їх формування та завантаження в базу, однак нормативне закріплення передбачених у ТД вимог відбулося через три місяці після прийняття Фондом рішення, яким затверджено ТД, та оголошення процедури закупівлі.

Пояснюючи причини, з яких спочатку було проведено процедуру закупівлі, а пізніше прийнято зазначені нормативно-правові акти, Фонд листом від 18.06.2019 року №10 58-11288 вказав таке: "Проекти вищезазначених наказів двічі оприлюднювалися на офіційному веб-сайті Фонду державного майна України з метою їх широкого громадського обговорення відповідно до вимог ст. 9 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері громадської діяльності". Повідомлення про оприлюднення проекту наказу Фонду державного майна України "Про затвердження порядку ведення єдиної бази даних звітів про оцінку для цілей оподаткування" з відповідним проектом було здійснене 30.01.2018 року, а повідомлення про оприлюднення доопрацьованого проекту наказу Фонду державного майна України "Про затвердження порядку ведення єдиної бази даних звітів про оцінку для цілей оподаткування" з доопрацьованим проектом - 22 березня 2018 року. Повідомлення про оприлюднення проекту наказу Фонду державного майна України та Адміністрації Державної служби спеціального зв 'язку та захисту інформації України "Про затвердження Порядку авторизації електронних майданчиків" з відповідним проектом було здійснене 14 лютого 2018 року, а повідомлення про оприлюднення доопрацьованого проекту наказу Фонду державного майна України та Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України "Про затвердження Порядку авторизації електронних майданчиків" з доопрацьованим проектом - 30.03.2018 року.

На етапі проведення процедури закупівлі Послуги Замовником були визначені основні вимоги до ІТС, які були раніше оприлюднені у вищезазначених положеннях проектів наказів, відповідно до яких вона формується, наведені в положеннях вимоги щодо закупівлі Послуги (Додаток 3 до тендерної документації), і зазначено, що вимоги можуть бути змінені вимогами, зокрема відповідно до затвердженого Порядку, за результатами виконання І етапу надання Послуги та на етапі проектування ІТС, про що зазначено в цих вимогах".

При цьому розділом 2 додатка №3 до ТД було встановлено: "Порядок ведення Фондом Єдиної бази, розміщення, використання, зберігання в ній інформації зі звіту про оцінку майна і документів про об'єкт оцінки та порядок взаємодії Єдиної бази з АЕМ визначаються Замовником на етапі проектування".

Серед іншого додаток №3 до ТД містить визначення термінів, зокрема, АМ - автоматизоване місце суб'єкта оціночної діяльності, нотаріуса - електронний сервіс на авторизованих електронних майданчиках, який забезпечує розміщення, отримання і передавання інформації та документів (без попередньої ідентифікації суб'єкта оціночної діяльності) до Єдиної бази з метою перевірки оціночної вартості майна, автоматичний обмін інформацією з Єдиної бази.

У подальшому в Порядку ведення Єдиної бази Фондом було встановлено, що правовідносини нотаріусів з отримання послуг АЕМ здійснюються відповідно до Цивільного та Господарського кодексів, при цьому зміни до ПК України, внесені Законом України від 07.12.2017 року №2245-VIII, не передбачали обов'язковості нотаріусів користуватися послугами АЕМ.

Обґрунтовуючи підстави встановлення в Порядку ведення Єдиної бази відповідної норми, Фонд, зокрема зазначив, що "Наказ Фонду державного майна України від 17.05.2018 року № 658 "Про затвердження Порядку ведення Єдиної бази даних звітів про оцінку" і наказ Фонду державного майна України та Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України від 15.05.2018 року № 656/307 "Про затвердження Порядку авторизації електронних майданчиків" у встановленому законодавством порядку пройшли правову експертизу та державну реєстрацію в Міністерстві юстиції України...

Під час проходження правової експертизи та державної реєстрації в Міністерстві юстиції України наказу Фонду державного майна України від 17.05.2018 року № 658 "Про затвердження Порядку ведення Єдиної бази даних звітів про оцінку" та наказу Фонду державного майна України та Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України від 15.05.2018 року № 656/307 "Про затвердження Порядку авторизації електронних майданчиків", Міністерство юстиції України не висловило зауважень та погодило положення щодо доступу нотаріусів до Єдиної бази через авторизовані електронні майданчики, що підтверджується Висновками про державну реєстрацію нормативно-правового акту від 11.06.2018 року № 90490/2018, від 12.06.2018 року № 90503/2018.".

Враховуючи наведене, Фонд зазначив, що наведені накази "є законними і повністю відповідають позиції Міністерства юстиції України щодо їх законності, висловленій під час їх державної реєстрації" (лист Фонду від 18.06.2019 року №10-58 11288).

На думку АМК, визначений Фондом ще в ТД порядок взаємодії авторизованих електронних майданчиків із суб'єктами оціночної діяльності та нотаріусами, який не був передбачений ПК України, а в подальшому закріплений у наказах Фонду, призвів до ситуації, за якої фактично плата за послуги авторизованих електронних майданчиків, що стягується ними з суб'єктів оціночної діяльності / нотаріусів, перекладається на замовників послуг оцінки та сторін правочину з відчуження майна.

Для досягнення мети закупівлі в послугах із проектування, розробки, впровадження та супроводження інформаційно-телекомунікаційної системи "Єдина база даних звітів про оцінку" передбачається:

- визначити засади формування оціночної вартості подібного до об'єкта оцінки майна з відкритих джерел інформації та провести розрахунки показників середньо-ринкової ціни майна, подібного до об'єкта оцінки;

- провести модернізацію ДРОСОД, АС "Оцінка", адаптацію даних ДРОСОД, АС "Оцінка", розширення її функціональності та запровадити механізм інтеграції даних з ДРОСОД і Державного реєстру оцінювачів з експертної грошової оцінки земельних ділянок (ДРО з оцінки земельних ділянок) до ІТС "Єдина база даних звітів про оцінку" з метою ведення реєстру суб'єктів оціночної діяльності за напрямом (спеціалізаціями) оцінки для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов'язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства, а також забезпечення надання СОД доступу до Єдиної бази;

- розробити ПЗ ІТС "Єдина база даних звітів про оцінку", яке має забезпечити: доступ до інформації Суб'єктів Єдиної бази; модуль визначення оціночної вартості (MeBOB); уніфікований програмний інтерфейс (API) для завантаження та збереження інформації зі звітів з АЕМ (без попередньої ідентифікації СОД); здійснення моніторингу звіту про оцінку на предмет відсутності порушень при його складанні та його своєчасності, повноти, правильності й відповідності (без попередньої ідентифікації СОДу); визначення пароля пошуку та передача пароля пошуку СОДу через АЕМ для подальшої перевірки нотаріусом реєстрації та унікального номера звіту або рецензування; відправку звіту з ідентифікацією СОДу з АЕМ до Єдиної бази; реєстрацію звіту про оцінку з присвоєнням йому унікального номера; формування журналу обробки звіту; надання можливості нотаріусам перевіряти реєстрацію звіту про оцінку в Єдиній базі, наявність присвоєного йому унікального номера; консолідацію даних, які вносять СОД та нотаріус через АЕМ, їх накопичення; зберігання, захист від несанкціонованого доступу та знищення інформації; виконання функцій пошуку інформації за різними показниками; формування звітності;

- створення Порталу Єдиної бази для забезпечення зв'язку зі складовими Єдиної бази (адміністративна підсистема: ведення нормативно довідкової інформації (у тому числі довідника населених пунктів, вулиць тощо); ведення реєстру контролюючих органів, спеціалісти яких повинні мати доступ до Єдиної бази; ведення Суб'єктів Єдиної бази та розподіл прав доступу; підсистема перегляду та обробки даних для Фонду та контролюючих органів: перегляд та друк звітності та прикріплених документів; перегляд журналу обробки звітності; підсистема рецензування: пошук звіту за паролем пошуку; рецензування звіту; аналітична підсистема: визначення параметрів аналізу даних за типами об'єктів оцінки (житлова нерухомість; адміністративна нерухомість; земельна ділянка тощо) за відповідний період, за регіоном, за статусами обробки звітів тощо; формування результату аналізу (таблиці) з можливістю вивантаження даних; графічне відображення результатів аналізу;

- впровадити в дослідну експлуатацію ІТС "Єдина база даних звітів про оцінку";

- розробити механізм оприлюднення інформації на офіційному сайті Фонду, зокрема даних модуля визначення оцінки об'єкта;

- створити комплексну систему захисту інформації ІТС "Єдина база даних звітів про оцінку".

Відповідно до додатку №3 до ТД надання послуг з проектування, розробки, впровадження та супроводження інформаційно-телекомунікаційної системи "Єдина база даних звітів про оцінку" має відбуватися в 5 етапів: застосування підходів до визначення оціночної вартості подібного до об'єкта оцінки майна; розробка інформаційно-телекомунікаційної системи "Єдина база звітів про оцінку" та її складових; впровадження інформаційно-телекомунікаційної системи "Єдина база звітів про оцінку" та її складових; послуги щодо супроводження ІТС "Єдина база звітів про оцінку"; послуги щодо створення КСЗІ.

Додатком № 3 до ТД було встановлено такі головні цілі ІТС "Єдина база даних звітів про оцінку": створення інформаційної бази та інструментарію для прийняття управлінських рішень у сфері професійної оціночної діяльності; створення основи для проведення моніторингу результатів професійної оціночної діяльності; здійснення контролю за цією діяльністю; налагодження єдиного обліку об'єктів оцінки та звітів про їх оцінку; підтримка прийняття управлінських рішень керівництвом Фонду на основі аналізу та оцінки діяльності СОД та оцінювачів; збір, накопичення та підвищення достовірності та якості інформації; підготовка стандартної звітності для контролюючих та правоохоронних органів в межах чинного законодавства України; забезпечення прозорості та відкритості інформації про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні.

Головною метою розробки ІТС "Єдина база даних звітів про оцінку" в додатку №3 до ТД було визначено автоматизацію процесу роботи з масивом даних про оцінку майна, експертну грошову оцінку земельних ділянок для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов'язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства.

Крім того, у ТД зазначено, що ІТС "Єдина база даних звітів про оцінку" створюється з метою підтримки прийняття ефективних управлінських рішень, розробки відповідної стратегії регулювання сфери оціночної діяльності з урахуванням наслідків уже проведених процесів, систематизації досягнутих результатів та повинна забезпечити підвищення ефективності та досягнення якісно нового рівня прийняття рішень у системі регулювання сфери оціночної діяльності, істотно розвинути і зміцнити інформаційно-технічний потенціал Фонду як центрального органу виконавчої влади із спеціальним статусом, сприяти оперативності, достовірності, доступності та конфіденційності обробки інформації.

Згідно з додатком № 3 до ТД впровадження такої системи повинно надати можливість: розміщення, використання, зберігання інформації із звіту про оцінку, у тому числі його вартість, що вноситься до Єдиної бази; забезпечити автоматизований обмін інформацією про об'єкти оцінки; здійснювати моніторинг звіту про оцінку на предмет відсутності порушень при його складанні та його повноти, правильності та відповідності, у тому числі відповідності оціночної вартості майна, майнових прав ринковим цінам; оперативно (в режимі онлайн) реєструвати звіт про оцінку, присвоювати унікальний номер; запровадити авторизований доступ до інформації для забезпечення роботи СОД, нотаріусів та користувачів; отримувати інформацію про об'єкти оцінки, а також її оприлюднювати; здійснювати контроль за дотриманням вимог чинного законодавства СОД під час визначення оціночної вартості об'єкта оцінки для цілей оподаткування; здійснювати моніторинг ринку об'єктів нерухомого, рухомого майна та майнових прав; забезпечення взаємодії СОД, нотаріусів, Фонду та користувачів Єдиної бази.

До складу ІТС "Єдина база даних звітів про оцінку", згідно з додатком №3 до ТД, входять: база даних інформації зі звітів про оцінку; Портал Єдиної бази; модуль електронного визначення оціночної вартості.

БД ІТС "Єдина база даних звітів про оцінку" - сукупність даних, зокрема із звітів про оцінку, яка описує характеристику цих даних і взаємозв'язки між елементами їх системи. У цілому БД ІТС "Єдина база даних звітів про оцінку" повинна містити схеми, таблиці, збережені процедури та інші об'єкти, опис даних та може містити засоби для їх обробки.

БД ІТС "Єдина база даних звітів про оцінку", відповідно до додатка №3 до ТД, повинна забезпечити оперативно (у режимі онлайн): доступ до інформації, оцінювачів та СОД, нотаріусів та користувачів інформації; уніфікований програмний інтерфейс (API) для завантаження та збереження інформації зі звітів з АЕМ (без попередньої ідентифікації СОД); здійснення моніторингу звіту про оцінку на предмет відсутності порушень при його складанні та його своєчасності, повноти, правильності й відповідності (без ідентифікації СОДу); надання звіту пароля пошуку та передання пароля пошуку СОДу через АЕМ; відправку звіту з ідентифікацією СОДу з АЕМ до Єдиної бази; реєстрацію звіту про оцінку з присвоєнням йому унікального номера; формування журналу обробки звіту; надання можливості нотаріусам перевіряти реєстрацію звіту про оцінку в Єдиній базі, наявність присвоєного йому унікального номера; консолідацію даних, які вносять СОД та нотаріус через АЕМ, їх накопичення, зберігання, захист від несанкціонованого доступу та знищення інформації; виконання функції пошуку інформації за різними показниками; формування звітності.

Держатель Єдиної бази (Фонд), згідно з додатком №3 до ТД, виконує такі функції: визначає організаційні та методологічні засади ведення Єдиної бази; контролює подання СОДами інформації до Єдиної бази; використовує інформацію Єдиної бази для виконання повноважень Фонду з метою державного регулювання у сфері оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності; узагальнює та оприлюднює інформацію з Єдиної бази щодо діяльності суб'єктів оціночної діяльності; здійснює інші повноваження, необхідні для функціонування Єдиної бази та отримання інформації з неї.

Адміністратор Єдиної бази (Фонд), відповідно до додатка №3, виконує такі функції: забезпечує технічне функціонування ІТС "Єдина база даних звітів про оцінку", збереження даних та їх належний захист від несанкціонованого доступу та знищення інформації; забезпечує технічне оформлення інформації, що надається користувачам Єдиної бази, та відповідність цієї інформації змісту Єдиної бази; забезпечує доступ суб'єктів Єдиної бази до інформації, що міститься в ній, відповідно до вимог законодавства, із дотриманням вимог щодо належного захисту інформації; здійснює інші повноваження, необхідні для функціонування Єдиної бази.

Крім того, в ТД вказано, що Фонд консолідує інформацію, що отримана від СОД, нотаріусів засобами АМ через АЕМ та користувачами, зокрема рецензентами через Портал Єдиної бази.

Послідовність дій усіх суб'єктів Єдиної бази, які задіяні в процесі реєстрації звіту про оцінку, та ведення Єдиної бази визначена в додатку №3 до ТД у розділі "Вимоги до етапу ІІІ "Впровадження інформаційно-телекомунікаційної системи Єдина база даних звітів про оцінку" та її складових.

Тендерним комітетом Фонду було встановлено, що реєстрація СОД через автоматизоване місце здійснюється на підставі цивільно-правової угоди, укладеної між СОД і оператором АЕМ (фізичною особою

- підприємцем або юридичною особою, зареєстрованою в установленому законом порядку на території України, що має право на використання авторизованого електронного майданчика). При цьому зазначеним додатком №3 до ТД було визначено, що така реєстрація не є предметом зазначеної закупівлі.

Фондом було закладено таку модель розробки та проектування Єдиної бази, за якої для здійснення реєстрації СОД у Єдиній базі, СОД повинен був вчиняти це через АЕМ та шляхом укладення цивільно-правової угоди з оператором АЕМ.

СОД через АЕМ після (за умови) реєстрації заповнює поля звіту засобами АЕМ через автоматизоване місце за формою, встановленою Фондом. Тобто, засоби для заповнення полів звіту за встановленою Фондом формою надаються СОД авторизованими електронними майданчиками. Також, згідно з інформацією з ТД, такі засоби / таке заповнення не є предметом зазначеної закупівлі.

Для перевірки реєстрації звіту та наявності унікального номера, нотаріусу потрібно зареєструватись. Реєстрація нотаріуса здійснюється через АЕМ на підставі цивільно- правової угоди, укладеної між нотаріусом і оператором АЕМ (фізичною особою - підприємцем або юридичною особою, зареєстрованою в установленому законом порядку на території України, що має право на використання авторизованого електронного майданчика). Також додатком №3 до ТД було визначено, що така реєстрація не є предметом зазначеної закупівлі.

Тобто, Фондом було закладено таку модель розробки та проектування Єдиної бази, за якої для здійснення перевірки реєстрації звіту та наявності унікального номера нотаріусом в Єдиній базі останній повинен буде вчиняти це через АЕМ та шляхом укладення цивільно-правової угоди з оператором АЕМ.

При цьому внесені Законом України від 07.12.2017 року №2245-VIII зміни до Податкового кодексу України не передбачали платності послуг АЕМ, а постанова Кабінету Міністрів України "Деякі питання реалізації положень Податкового кодексу України щодо оцінки майна" від 21.08.2014 року №358 (чинна на момент прийняття змін) передбачала безоплатність доступу до Єдиної бази. Разом із тим на вимогу Комітету Фонд не надав чіткого обґрунтування причин встановлення платності послуг АЕМ спочатку в ТД, а згодом і в наказі від 17.05.2018 року №658.

Лише після реєстрації та укладення цивільно-правової угоди з АЕМ, нотаріус може отримати (виключно через АЕМ) можливість ввести пароль пошуку та перевірити реєстрацію звіту та наявність унікального номера, отримати витяг з Єдиної бази щодо реєстрації звіту, внести інформацію щодо правочину, фактичної ціни продажу об'єкта. При цьому, як вже було зазначено вище, нормами ПК України не було прямо передбачено, що нотаріус здійснює зазначену перевірку виключно через АЕМ.

Для користувачів додатком №3 до ТД було встановлено спрощену послідовність дій без залучення АЕМ. А саме, користувачі використовують інформацію з Єдиної бази після ідентифікації в Єдиній базі за допомогою ЕЦП. Ідентифікація, запит та отримання інформації здійснюються за допомогою інструментів порталу Єдиної бази (без АЕМ).

У затвердженій Фондом ТД передбачено залучення АЕМ, а саме під час розміщення, передавання та отримання інформації та документів з Єдиної бази, однак предметом закупівлі були лише послуги проектування, розробки, впровадження та супроводження інформаційно-телекомунікаційної системи "Єдина база даних звітів про оцінку", а процедуру закупівлі послуги розробки (проектування тощо), зокрема комп'ютерної програми "Електронний майданчик" Фонд не проводив. Хоча без програми "Електронний майданчик" та/або без вимог до неї неможливо забезпечити повноцінне функціонування Єдиної бази даних.

03.04.2018 року переможцем торгів із закупівлі послуг з проектування, розробки, впровадження та супроводження інформаційно-телекомунікаційної системи "Єдина база даних звітів про оцінку" було визначено Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Медирент" із ціною пропозиції 830 000,00 грн.

18.04.2018 року, тобто за місяць до прийняття наказу Фонду, яким затверджено Порядок ведення Єдиної бази звітів про оцінку, Фондом з Товариством з обмеженою відповідальністю "НВП "Медирент" було укладено договір №124 на закупівлю послуг з проектування, розробки, впровадження та супроводження інформаційно-телекомунікаційної системи "Єдина база даних звітів про оцінку".

Як встановлено АМК, за наданими Фондом матеріалами, які подавалися суб'єктами господарювання з метою авторизації електронних майданчиків (лист від 03.09.2018 року №10-58-17981), усі суб'єкти господарювання використовують комп'ютерну програму "Електронний майданчик" за ліцензійними договорами з Товариством з обмеженою відповідальністю "НВП "Медирент", а саме: від 12.04.2018 року №18005 з ПП "ВІ АЙ ПІ ДЕПАРТАМЕНТ"; від 13.04.2018 року №18006-ЕМ з Товариством з обмеженою відповідальністю "ПРО ЗАКУПІВЛІ"; від 13.04.2018 року №18007-ЕМ з Товариством з обмеженою відповідальністю "АКЦЕПТ ОНЛАЙН"; від 16.05.2018 року №18008-ЕМ з ПП "ІНФОРМАЦІЙНО-КОНСАЛТИНГОВИЙ ЦЕНТР АСБОУ".

За результатами аналізу зазначеної інформації АМК встановило, що ПП "ВІ АЙ ПІ ДЕПАРТАМЕНТ" уклало такий договір з Товариством з обмеженою відповідальністю "НВП "Медирент" 12.04.2018 року, тобто за місяць до затвердження Фондом Порядку авторизації електронних майданчиків, та за тиждень до укладення договору між Фондом та Товариством з обмеженою відповідальністю "НВП "Медирент" про надання послуг з проектування, розробки, впровадження та супроводження інформаційно-телекомунікаційної системи "Єдина база даних звітів про оцінку". Аналогічний договір з Товариством з обмеженою відповідальністю "НВП "Медирент" уклало Товариство з обмеженою відповідальністю "Акцепт Онлайн" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Про Закупівлі" на наступний день - 13.04.2018 року. ПП "ІНФОРМАЦІЙНО- КОНСАЛТИНГОВИЙ ЦЕНТР АСБОУ" 16.05.2018 рпоку, тобто на наступний день після прийняття Фондом наказу, яким затверджено Порядок авторизації електронних майданчиків та який набрав чинності 12.06.2018 року.

Відповідно до вказаних договорів ліцензіар (Товариство з обмеженою відповідальністю "НВП "Медирент"), який є власником виключних майнових прав інтелектуальної власності (авторських майнових прав) на комп'ютерну програму, зазначену в пункті 1.2 договору, надає ліцензіату дозвіл на використання такої комп'ютерної програми, а ліцензіат сплачує ліцензіару за таке використання винагороду (плату).

Розробником комп'ютерної програми "Електронний майданчик" є суб'єкт господарювання, що був визначений переможцем процедури закупівлі та був розробником Єдиної бази. Відповідно, усіма операторами ЛЕМ, у зв'язку з укладенням ними ліцензійного договору на використання зазначеної комп'ютерної програми, до заяви на авторизацію їх електронних майданчиків додані ідентичні ліцензійні договори, "Програма та методика випробувань комп'ютерної програми "Електронний майданчик" та "Інструкція користувача комп'ютерної програми "Електронний майданчик".

При цьому, АМК зазначило, що Фондом під час авторизації ЛЕМ не взято до уваги факт того, що усіма операторами укладено ідентичні договори на використання випробувань комп'ютерної програми "Електронний майданчик" з переможцем проведеної Фондом процедури закупівлі послуг з проектування, розробки, впровадження та супроводження інформаційно-телекомунікаційної системи "Єдина база даних звітів про оцінку". При тому, що договір за результатом зазначеної закупівлі було укладено на 5 -6 днів пізніше, ніж більшість ліцензійних договорів на використання програми "Електронний майданчик".

Зазначена комп'ютерна програма прийнята Фондом як така, використання якої оцінювачами та нотаріусами забезпечує виконання всіх поставлених завдань та функцій і в такому обсязі, як необхідно для реєстрації звіту / отримання інформації з Єдиної бази за відсутності на момент її розробки будь-яких нормативно-правових актів та інших документів, які б визначали порядок взаємодії та будь-які вимоги до такої комп'ютерної програми.

На пояснення вказаного Фонд у листі від 18.06.2019 року №10-58-11288 відзначив, що проекти наказів, якими було затверджено Порядок ведення Єдиної бази та Порядок авторизації електронних майданчиків, оприлюднювалися на офіційному веб-сайті Фонду та на етапі проведення процедури закупівлі замовником (Фондом) були визначені основні вимоги до ITC "Єдина база", які раніше були оприлюднені у зазначених положеннях проектів наказів.

Фондом за місяць до прийняття наказів, якими затверджено Порядок ведення Єдиної бази та Порядок авторизації електронних майданчиків, було укладено договір на закупівлю послуг з проектування, розробки, впровадження та супроводження інформаційно-телекомунікаційної системи "Єдина база даних звітів про оцінку" з Товариством з обмеженою відповідальністю "НВП "Медирент" - суб'єктом господарювання, який є власником виключних майнових прав інтелектуальної власності на комп'ютерну програму "Електронний майданчик" та яку передав за ліцензійними договорами суб'єктам господарювання, які що в подальшому авторизовані Фондом та підключені до Єдиної бази.

За день до введення в експлуатацію Єдиної бази (18.07.2018 року) наказом Фонду від 17.07.2018 року №956 було авторизовано перший електронний майданчик "Оцінка.online", оператором якого є ПП "ВІ АЙ ПІ ДЕПАРТАМЕНТ".

На 18.07.2018 "Оцінка.online" був єдиним електронним майданчиком, через який СОД та нотаріуси мали доступ до Єдиної бази.

У подальшому Фондом було авторизовано електронні майданчики: "ЕКСПРЕС ОЦІНКА" (оператор - ТОВ "АКЦЕПТ ОНЛАЙН") відповідно до наказу Фонду від 01.08.2018 року №1027; "ПРОФЕСІЙНА ОЦІНКА" (оператор - Товариство з обмеженою відповідальністю "ПРО ЗАКУПІВЛІ"), відповідно до наказу Фонду від 01.08.2018 року №1028; "РЕЄСТР ОЦІНКИ" (оператор - приватне підприємство "ІНФОРМАЦІЙНО-КОНСАЛТИНГОВИЙ ЦЕНТР АСБОУ") відповідно до наказу Фонду від 29.08.2018 №1122.

За інформацією з інтернет-сторінок АЕМ, вони співпрацюють із СОД/оцінювачами та нотаріусами, які є споживачами послуг майданчиків, за публічною офертою. При цьому форма заявки про приєднання до договору про надання послуг та реєстрації на АЕМ є однаковою в усіх АЕМ, що також підтверджується інформацією з інтернет-сторінок.

Фактично всі оператори АЕМ надають однакові послуги, що полягають у передачі інформації до/з Єдиної бази за встановленою формою, що заповнюється СОД/оцінювачем.

Відносини суб'єктів оціночної діяльності, нотаріусів або осіб, які вчиняють дії щодо операцій з відчуження об'єктів рухомого майна, з отримання послуг АЕМ, врегульовані регламентами авторизованих електронних майданчиків.

Положеннями регламентів передбачено, зокрема, що плата за послуги АЕМ здійснюється шляхом 100% попередньої оплати до моменту передавання / отримання інформації через АЕМ до/з Єдиної бази.

Згідно з положеннями договорів про надання послуг АЕМ предметом цих договорів є надання оператором за допомогою мережі Інтернет інформаційних послуг з розміщення, отримання й передавання інформації та документів через авторизований електронний майданчик до Єдиної бази даних звітів про оцінку з метою перевірки оціночної вартості майна, здійснення автоматичної ідентифікації Суб'єкта оціночної діяльності, користування сервісами з автоматичним обміном інформацією, доступ до яких здійснюється за допомогою мережі Інтернет з використанням веб-сайту авторизованого електронного майданчика.

Відповідно до договорів послуги АЕМ сплачуються користувачами на умовах попередньої оплати шляхом списання грошових коштів з балансу автоматизованого місця користувача, зокрема, перед передаванням інформації зі звіту про оцінку до Єдиної бази - у момент натискання поля "Відправити в ФДМУ". Оплата послуг за операціями здійснюється за функціональні дії АЕМ і не залежить від факту реєстрації / відмови в реєстрації звіту про оцінку в Єдиній базі даних.

Якщо звіт не реєструється в Єдиній базі з першого разу у зв'язку з наявністю неточностей або непроходженням перевірки модулем оцінки, плата АЕМ все одно стягується.

Послуги операторів АЕМ полягають у передачі інформації з/до Єдиної бази за встановленою уніфікованою формою, яка заповнюється оцінювачем та містить інформацію про вартість оцінки нерухомого майна, у зв'язку із чим доцільність розмежування розміру плати за послуги залежно від оціночної вартості майна, на думку АМК, є сумнівною.

За інформацією, наявною в АМК, вартість послуги усіх авторизованих Фондом електронних майданчиків до 06.08.2018 року становила 390,00 грн як за реєстрацію звіту в Єдиній базі, так і за перевірку його нотаріусом.

АМК було складено акти, якими зафіксовано зміни вартості послуг майданчиків, а саме від 13.09.2018 року №1, від 24.09.2018 року №2, від 26.09.2018 року №3 і від 10.10.2018 року №4.

За аналізом динаміки цін на послуги АЕМ, АМК встановлено, що протягом серпня - жовтня 2018 року оператори АЕМ паралельно встановлювали однакові ціни на послуги для СОД і нотаріусів залежно від оціночної вартості об'єкта нерухомості.

Тарифи оператори змінювали майже одночасно (з різницею в 1-2 дні) зі встановленням однакової вартості цих послуг.

Так, рішенням АМК від 20.06.2019 року №442-р дії операторів АЕМ, які полягали у встановленні та застосуванні протягом серпня - жовтня 2018 року однакових цін на послуги з передавання / отримання інформації з Єдиної бази звітів про оцінку на ринку послуг авторизованих Фондом електронних майданчиків з розміщення, отримання і передавання інформації та документів (без попередньої ідентифікації суб'єкта оціночної діяльності) до/з Єдиної бази з метою перевірки оціночної вартості об'єкта нерухомості, визнано порушенням, передбаченим частиною третьою статті 6 та пунктом 1 статті 50 Закону, у вигляді антиконкурентних узгоджених дій шляхом вчинення суб'єктами господарювання схожих дій, які призвели до обмеження конкуренції на відповідному ринку, при тому що аналіз ситуації на ринку спростовує наявність об'єктивних причин для вчинення таких дій (бездіяльності).

На офіційному веб-порталі Фонду 06.08.2018 було розміщено повідомлення, в якому вказано, що ціни авторизованих електронних майданчиків у сфері оцінки є стовідсотковим аналогом цін АЕМ у системі "ПРОЗОРРО". Зокрема, Фонд зазначив: "При встановленні цін на свої послуги авторизовані електронні майданчики у сфері оцінки не йшли шляхом ціноутворення, аналогічного існуючому у системі "ПРОЗОРРО.ПРОДАЖІ", яке є занадто дорогим. Оскільки, вартість послуг авторизованих електронних майданчиків у сфері малої приватизації встановлюється у відсотках від ціни продажу об'єкта приватизації - від 1% до 3%.

Авторизовані електронні майданчики у сфері оцінки встановили ціни, які є повним 100% аналогом цін авторизованих електронних майданчиків у системі "ПРОЗОРРО" (при цьому значно зменшивши верхню межу вартості послуг). Тобто, якщо ціни на послуги авторизованих електронних майданчиків, підключених до системи "ПРОЗОРРО", складають від 17,00 гривень до 1700,00 гривень, то ціни на послуги авторизованих електронних майданчиків, підключених до Єдиної бази, складають від 17,00 гривень до 510,00 гривень.

Таким чином, авторизовані електронні майданчики, що підключені до Єдиної бази, використовують ціни, які є повним 100% аналогом цін на послуги авторизованих електронних майданчиків, підключених до системи "ПРОЗОРРО" (за винятком того, що верхня межа вартості послуг авторизованих електронних майданчиків у сфері закупівель складає 1700 грн., а верхня межа вартості послуг авторизованих електронних майданчиків у сфері оцінки складає 510 гривень)...".

Українське представництво міжнародної антикорупційної організації Transparency International у відповідь на повідомлення закликало Фонд "не вдаватися до маніпулювань шляхом порівняння системи ProZorro з введенням Єдиної бази даних звітів про оцінку майна. Це системи, які мають різну філософію та побудовані за різними підходами".

Зокрема, було сказано про різні принципи формування тарифів та методи побудови системи ProZorro та ведення Єдиної бази. Розмір тарифів для учасників тендерів у ProZorro, як вказано в повідомленні, був розрахований виходячи з об'єктивної необхідності підтримки складної і масштабної ІТ-інфраструктури. Розміри тарифів визначені постановою КМУ від 24.02.2016 року №166 та становлять від 17,00 до 1 700,00 грн за кожну подану тендерну пропозицію, на відміну від нерегульованих цін на послуги авторизованих Фондом електронних майданчиків, які раніше Фонд надавав безкоштовно та без участі посередників.

Частину одержаних коштів майданчики перераховують державному підприємству "ПРОЗОРО" на розвиток та підтримку системи, впровадження додаткового функціоналу, утримання штату ІТ-спеціалістів, у той час як авторизовані Фондом електронні майданчики не сплачують коштів на утримання Єдиної бази.

Крім того, Українське представництво міжнародної антикорупційної організації Transparency International зазначило, що користування базою даних у системі ProZorro та розміщення державними замовниками оголошення про закупівлі є безкоштовним.

Змінами до ПК України, внесеними Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів" від 23.11.2018 року №2628-VIII, який набрав чинності 01.01.2019 року, до авторизованих електронних майданчиків встановлена нова вимога, а саме щодо наявності в такого майданчика підтвердженої підписаним протоколом обміну між усіма вже авторизованими електронними майданчиками можливості використовувати інформацію та документи, які були розміщені на одному авторизованому електронному майданчику, з будь-якого іншого вже авторизованого електронного майданчика.

ПК України, як і інші нормативно-правові акти, не містить форми та змісту протоколу обміну й норм, які б конкретизували механізм підписання такого протоколу та вид такого документа.

Однак виходячи з формулювання, визначеного ПК України, протокол обміну є документом, що має свідчити про взяття його сторонами (потенційного авторизованого майданчика та вже авторизованих) зобов'язання щодо обміну інформацією між ними в процесі здійснення діяльності.

Внесені зміни до ПК України встановили додатковий бар'єр для нових суб'єктів господарювання - операторів електронних майданчиків, які виявлять бажання працювати на ринку надання послуг із розміщення, отримання й передавання інформації та документів до/з Єдиної бази з метою перевірки оціночної вартості об'єкта нерухомості.

Протокол обміну є фактично письмовою згодою авторизованих електронних майданчиків щодо виходу на ринок нових учасників - їх конкурентів, що створює ризик зловживань вже авторизованими електронними майданчиками. Такий ризик обумовлений зацікавленістю операторів авторизованих електронних майданчиків, як суб'єктів господарювання, в отриманні більшого прибутку та більшої кількості клієнтів, на що впливає рівень конкуренції на ринку, залежний від кількості учасників. Тобто, такі майданчики можуть бути зацікавлені в тому, щоб не допускати на ринок конкурентів, при одночасній відсутності контролю та відповідальності за непідписання протоколу обміну (тобто недопуску конкурентів).

З метою усунення ризику недопуску нових учасників на ринок надання послуг із розміщення, отримання й передавання інформації та документів до/з Єдиної бази даних звітів про оцінку з метою перевірки оціночної вартості об'єкта нерухомості АМК надало Фонду та Адміністрації обов'язкові для розгляду рекомендації від 30.01.2019 року №5-рк, відповідно до яких під час підготовки проектів наказів, якими будуть вноситися зміни до Порядку авторизації електронних майданчиків та Порядку ведення єдиної бази даних звітів про оцінку, затвердити зміст, форму та строки підписання протоколу обміну та передбачити ефективні заходи / повноваження, що будуть вжиті / виконані Фондом державного майна України та/або Адміністрацією державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України у разі непідписання авторизованим майданчиком протоколу обміну.

На жовтень 2019 року зміни до наказів Фонду в частині реалізації положення ПК України щодо протоколу обміну між авторизованими електронними майданчиками не внесені.

Разом із тим, за наявною у АМК інформацією, суб'єкти господарювання, які мали намір авторизувати електронні майданчики з метою надання послуг із розміщення, отримання й передавання інформації та документів до/з Єдиної бази, а саме: товариство з обмеженою відповідальністю "Порто-Франко Консалтинг Груп" та товариство з обмеженою відповідальністю "Національні конфіденційні мережі", так і не змогли підписати у вже авторизованих електронних майданчиків протоколи обміну.

Зокрема, Товариство з обмеженою відповідальністю "Порто-Франко Консалтинг Груп" листом від 15.05.2019 року б/н повідомило АМК про те, що ним було надіслано листи до чотирьох вже авторизованих електронних майданчиків щодо підписання протоколу обміну, але жодної відповіді не було отримано, при цьому листи, надіслані Товариству з обмеженою відповідальністю "Акцепт онлайн" та ПП "ВІ АЙ ПІ ДЕПАРТАМЕНТ", повернулися у зв'язку із закінченням встановленого строку зберігання.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Національні конфіденційні мережі" листом від 20.05.2019 року №45 повідомило, що з метою підготовки й підписання протоколу обміну також надсилало до чотирьох вже авторизованих електронних майданчиків відповідні листи, крім того, під час телефонних розмов із представниками авторизованих електронних майданчиків (за контактними номерами телефонів, які наведені на сайтах цих майданчиків) будь-якої інформації щодо порядку підготовки і підписання протоколу обміну надано не було.

Отже, невнесення Фондом змін до нормативно-правових актів з метою реалізації окремих положень ПК України протягом тривалого часу створило умови, за яких на ринку розміщення, отримання й передавання інформації та документів (без попередньої ідентифікації суб'єкта оціночної діяльності) до/з Єдиної бази здійснюють діяльність оператори авторизованих Фондом у липні-серпні 2018 роки чотирьох електронних майданчиків.

На виконання пункту 2 Протоколу наради від 01.08.2018 року, проведеної Першим віцепрем'єр-міністром України - Міністром економічного розвитку і торгівлі України С. Кубівим для реалізації положень ст. 172 Податкового кодексу України, зокрема, системи оцінки майна для цілей оподаткування, вдосконалення нормативного регулювання вартості послуг з реєстрації звітів та надання доступу до Єдиної бази даних звітів про оцінку, наказом Фонду від 19.09.2018 року №1206 створено відповідну робочу групу, до складу якої увійшли також представники АМК.

З 19.09.2018 року було проведено лише одне засідання робочої групи, на яке були запрошені в тому числі представники АМК. Щодо проведення інших засідань робочої групи в АМК відсутня офіційна інформація, як і стосовно прийняття будь-яких спільних рішень, спрямованих на вирішення питань, для яких її було створено.

Так, за висновками АМК:

- проведення Фондом процедури закупівлі послуг з проектування, розробки, впровадження та супроводження інформаційно-телекомунікаційної системи "Єдина база даних звітів про оцінку", у тендерній документації до якої закладено обов'язок СОД та нотаріусів укладати цивільно-правові угоди з АЕМ з метою отримання доступу до Єдиної бази, а також прийняття наказів, якими затверджено Порядок ведення Єдиної бази та Порядок авторизації електронних майданчиків та авторизація електронних майданчиків, оператори яких уклали ідентичні ліцензійні договори з переможцем проведеної Фондом процедури закупівлі на використання комп'ютерної програми "Електронний майданчик" до укладення договору на розробку та впровадження Єдиної бази даних, на думку АМК, у сукупності створило умови для вчинення порушень операторами АЕМ вимог законодавства про захист економічної конкуренції;

- публічні повідомлення Фонду показали його підтримку діям операторів АЕМ, зокрема, щодо встановлення вартості послуг розміщення, отримання і передавання інформації та документів до/з Єдиної бази з метою перевірки оціночної вартості об'єкта нерухомості. Однак встановлення вартості послуг майданчиків залежно від ціни об'єкта нерухомості не було обґрунтовано в тому числі в силу послуги, що надається, а саме передачі даних, та не виявленої залежності між витратною частиною передання даних та вартістю об'єкта, щодо якого такі дані передаються. Разом з тим, на відміну від вартості послуг майданчиків системи ProZorro, вартість послуг авторизованих Фондом електронних майданчиків не визначено жодним нормативно-правовим актом;

- введення в експлуатацію Єдиної бази, авторизація електронних майданчиків та подальші дії операторів АЕМ призвели до надходження до АМК великої кількості звернень від СОД, оцінювачів, народних депутатів, громадських організацій. У зв'язку із цим Комітетом розпочато перевірку Фонду, а в подальшому - розгляд справи за ознаками вчинення операторами авторизованих Фондом електронних майданчиків порушення законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді вчинення суб'єктами господарювання схожих дій, які можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції у разі, якщо аналіз ситуації на ринку товару спростовує наявність об'єктивних причин для вчинення таких дій (бездіяльності);

- Фондом не вчинено жодних дій, які б сприяли вирішенню ситуації, що склалася у зв'язку з наявністю ознак порушення операторами авторизованих ним електронних майданчиків вимог законодавства про захист економічної конкуренції;

- за час існування проблемної ситуації, пов'язаної з функціонуванням Єдиної бази та нетиповою для конкурентного ринку поведінкою АЕМ, що містить ознаки порушення законодавства про захист економічної у вигляді вчинення схожих дій та встановлення необґрунтованих цін на їх послуги, Фонд не вживав жодних заходів, спрямованих на її вирішення. Натомість Фонд публічно підтримував дії операторів АЕМ;

- Фондом не з'ясовано обставин, за яких Товариство з обмеженою відповідльністю "НВП "Медирент" до укладання з Фондом договору на закупівлю послуг із проектування Єдиної бази уклав ліцензійні договори на використання комп'ютерної програми "Електронний майданчик" із суб'єктами господарювання, електронні майданчики яких у подальшому були авторизовані Фондом та підключені до Єдиної бази;

- повідомлення Фонду про відсутність повноважень АМК у сфері права інтелектуальної власності свідчить про небажання Фонду вчиняти будь-які активні дії з метою вирішення проблемної ситуації та брати до уваги факт здійснення АМК перевірки Фонду та розслідування у справі, розпочатій за ознаками вчинення операторами авторизованих Фондом електронних майданчиків порушення законодавства про захист економічної конкуренції;

- у той же час відповідно до положень статті 4 Закону України "Про захист економічної конкуренції" органи влади зобов'язані сприяти розвитку конкуренції та у здійсненні Комітетом повноважень у сфері підтримки й захисту економічної конкуренції, обмеження монополізму та контролю за додержанням законодавства про захист економічної конкуренції, крім того, органи влади зобов'язані не вчиняти будь- яких неправомірних дій, які можуть мати негативний вплив на конкуренцію;

- затвердження Фондом тендерної документації на закупівлю послуг з проектування, розробки, впровадження та супроводження інформаційно-телекомунікаційної системи "Єдина база даних звітів про оцінку", в якій встановлено такий механізм доступу СОД та нотаріусів до Єдиної бази, який передбачає платність послуг АЕМ, та в подальшому закріплення його в наказі Фонду, призвело до встановлення операторами АЕМ протягом серпня - жовтня 2018 року однакових ціни на послуги для СОД і нотаріусів;

- мета, з якою Фонд проводив процедуру закупівлі, полягала саме у впровадженні інструменту регулювання відносин, що виникають у процесі здійснення оціночної діяльності та використання її результатів, а також проведення оподаткування операцій з продажу (обміну) майна, об'єктів нерухомості, відповідно до вимог положень ПК України, та моніторинг відповідності оціночної вартості майна ринковим цінам;

- розроблений Фондом механізм реалізації такої мети, що був закладений спочатку в тендерній документації, а потім в наказі, не є ефективним, оскільки замість забезпечення належного контролю за визначенням оціночної вартості майна та створення прозорих і ефективних важелів проведення достовірності й об'єктивності оцінки для цілей оподаткування фактично створив новий "штучний" ринок, на якому здійснюють діяльність АЕМ, кількість яких із липня 2018 по листопад 2019 не змінилася;

- при цьому ці чотири АЕМ, що по суті лише забезпечують розміщення / передавання інформації до/з Єдиної бази, самостійно встановлюють плату за свої послуги;

- дії Фонду, які полягають у затвердженні в тендерній документації на закупівлю послуг з проектування, розробки, впровадження та супроводження інформаційно- телекомунікаційної системи "Єдина база даних звітів про оцінку" платності послуг АЕМ, обов'язку нотаріусів користуватися послугами АЕМ під час посвідчення правочинів із відчуження нерухомого майна та подальше його закріплення в наказах, авторизація Фондом електронних майданчиків, оператори яких уклали ідентичні з переможцем процедури закупівлі ліцензійні договори на використання комп'ютерної програми "Електронний майданчик", призвело для вчинення операторами АЕМ порушення законодавства про захист економічної конкуренції;

- невнесення Фондом передбачених ПК України змін до наказу, який регулює порядок авторизації АЕМ, а саме щодо впровадження протоколу обміну, який є фактично бар'єром для авторизації "нових" електронних майданчиків - потенційних учасників ринку надання послуг із розміщення, отримання й передавання інформації та документів (без попередньої ідентифікації суб'єкта оціночної діяльності) до/з Єдиної бази з метою перевірки оціночної вартості об'єкта нерухомості, створювало умови для вчинення операторами вже авторизованих електронних майданчиків порушень законодавства про захист економічної конкуренції;

- проведення Фондом закупівлі з іншими умовами в тендерній документації та затвердження в наказах іншого характеру взаємовідносин між СОД та АЕМ, а також іншого порядку доступу нотаріусів до Єдиної бази, з високою мірою вірогідності унеможливило би вчинення порушень, визнаних рішенням Комітету від 20.06.2019 №442-р та/або мінімізувало б їх наслідки;

- внесення змін до законодавства, яке регулює функціонування Єдиної бази, запровадження іншого механізму доступу до неї, запровадження процедури підписання протоколу обміну між АЕМ запобігатиме здійсненню порушень суб'єктами господарювання, які надають послуги для СОД та нотаріусів з отримання доступу до/з Єдиної бази з метою перевірки оціночної вартості об'єкта нерухомості, тягар за сплату яких перекладається на споживачів, які здійснюють операції у сфері нерухомості;

- на сайті Фонду 22.10.2019 року було оприлюднено проект наказу Фонду та Адміністрації "Про затвердження Змін до Порядку авторизації електронних майданчиків", яким запропоновано механізм реалізації положень ПК України в частині протоколу обміну між майданчиками;

- фактично на виконання рекомендацій Комітету від 30.01.2019 року №5-рк проектом наказу визначається черговість дій та строки надсилання / розгляду та погодження протоколу обміну між оператором електронного майданчика та вже авторизованими електронними майданчиками. Також пропонується запровадження "мовчазної згоди" погодження протоколу обміну в разі, якщо оператор протягом семи робочих днів від надсилання авторизованим майданчикам письмового запиту про погодження протоколу обміну не отримав відповіді;

- прийняття проекту наказу має забезпечити доступ на ринок інших операторів електронних майданчиків.

Відповідно до ст. 48 Закону України «Про захист економічної конкуренції» зазначено, що за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; накладення штрафу тощо.

Згідно ч. 1 ст. 60 Закону «Про захист економічної конкуренції» заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено.

Відповідно до ч. 1 ст. 59 Закону «Про захист економічної конкуренції» підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є:

- неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи;

- недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими;

- невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи;

- заборона концентрації відповідно до Закону України "Про санкції";

- порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Відповідно до ст. 17 Закону «Про захист економічної конкуренції» забороняються дії чи бездіяльність органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю (колегіального органу чи посадової особи), що полягають у схиленні суб'єктів господарювання, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю до порушень законодавства про захист економічної конкуренції, створенні умов для вчинення таких порушень чи їх легітимації.

Згідно п. 7 ч. 1 ст. 50 Закону «Про захист економічної конкуренції» порушеннями законодавства про захист економічної конкуренції є вчинення дій, заборонених згідно із статтею 17 цього Закону.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Органом державної влади, який здійснює державне регулювання оціночної діяльності в Україні, є Фонд (ч. 1 ст. 24 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні").

Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України "Про Фонд державного майна України" Фонд є центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом, що реалізує державну політику у сфері приватизації, оренди, використання та відчуження державного майна, управління об'єктами державної власності, у тому числі корпоративними правами держави щодо об'єктів державної власності, що належать до сфери його управління, а також у сфері державного регулювання оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності.

Відповідно до пунктів 1 і 6 частини першої статті 4 вказаного Закону до основних завдань Фонду належать: реалізація державної політики у сфері приватизації, оренди, використання та відчуження державного майна, а також у сфері державного регулювання оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності; державне регулювання у сфері оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності

Пунктом 5 частини першої статті 5 Закону "Про Фонд державного майна України" передбачено, що Фонд у сфері оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності, зокрема, здійснює: державне регулювання оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності; контроль за дотриманням єдності методичного та організаційного забезпечення оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності; сприяє розвитку громадського регулювання оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності; здійснює методичне регулювання у сфері оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності, затверджує методики та приймає нормативно-правові акти, у тому числі правила організації системи зовнішнього контролю якості, які містять правила організації, випадки, порядок, строки та періодичність проведення перевірок системи зовнішнього контролю якості, порядок рецензування звітів про оцінку (актів оцінки майна), а також можливості та способи відшкодування завданої шкоди (збитків); провадить іншу діяльність, пов'язану із здійсненням наданих законодавством повноважень з державного регулювання оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності.

Таким чином, Фонд є органом державної влади, який здійснює державне регулювання оціночної діяльності в Україні та відповідно здійснює державне регулювання оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності та контроль за дотриманням єдності методичного та організаційного забезпечення оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності.

Статтею 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" встановлено вичерпний перелік дій органів влади, які можуть бути кваліфіковані як порушення законодавства з питань захисту економічної конкуренції.

Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено судом першої інстанції, на виконання пунктів 15 і 16 Плану організації підготовки проектів актів, необхідних для забезпечення реалізації Закону України від 07.12.2017 року №2245-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році", схваленого на засіданні Кабінету Міністрів України 11.01.2018 року (протокол №1), в межах повноважень та згідно з Законом України "Про Фонд державного майна України", Законом України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", а також з урахуванням вимог Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" Фондом було затверджено такі накази:

- наказ Фонду від 17.05.2018 року №658 "Про затвердження Порядку ведення єдиної бази даних звітів про оцінку", зареєстрований в Міністерстві юстиції України 05.06.2018 за №677/32129, яким встановлено Порядок ведення єдиної бази даних звітів про оцінку (далі - Порядок №658);

- наказ Фонду та Адміністрації від 15.05.2018 року №656/307 "Про затвердження Порядку авторизації електронних майданчиків", зареєстрований в Міністерстві юстиції України 07.06.2018 за №684/32136, яким встановлено Порядок авторизації електронних майданчиків (далі - Порядок №656/307).

Згідно з пунктом 5 наказу Фонду від 17.05.2018 року №658 та відповідно до наказу Фонду від 18.07.2018 року №962 "Про введення в експлуатацію Єдиної бази даних звітів про оцінку" 18.07.2018 року в експлуатацію було введено Єдину базу даних звітів про оцінку з модулем електронного визначення оціночної вартості подібного до об'єкта оцінки майна.

Як було зазначено вище, у рішенні №741-р АМК посилається на Постанову Кабінету Міністрів України №358 «Про деякі питання реалізації положень Податкового кодексу України щодо оцінки майна», якою Фонду доручалося забезпечити надання безперешкодного та безоплатного доступу суб'єктам оціночної діяльності, нотаріусам і контролюючим органам до інформації, що міститься в Єдиній баси даних звітів про оцінку.

Відповідно до рішення №741-р з затвердженням Порядку №658 було фактично встановлено платність доступу до Єдиної бази даних звітів про оцінку.

Так, норми щодо умов надання вказаного доступу до інформації, наявної в Єдиній базі даних звітів про оцінку, містилися у Постанові КМУ №358, яка діяла лише в редакції від 25.03.2015 року. У подальшому постановою Кабінету Міністрів України від 21.11.2018 року №971 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 21.08.2014 року № 358" до Постанови КМУ №358 були внесені відповідні зміни.

Так, як правильно встановлено судом першої інстанції, згідно з зазначеними змінами окремі положення Постанови КМУ №358 були приведені у відповідність до Закону України від 07.12.2017 №2245-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році".

Закони, на відміну від інших нормативно-правових актів, є тими документами, які приймаються вищим представницьким органом державної влади. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 85 Конституції України прийняття законів належить до повноважень Верховної Ради України. Вища юридична сила загонів полягає в тому, що всі підзаконні нормативно-правові акти приймаються на основі законів та за своїм змістом не повинні суперечити їм. У випадку суперечності норм підзаконного нормативно-правового акта нормам закону слід застосовувати норми закону, оскільки він має вищу юридичну силу.

Тобто, норми Податкового кодексу України мають вищу юридичну силу ніж відповідні норми, передбачені Постановою КМУ №358.

Відповідно до п. 5.2 ст. 5 Податкового кодексу України у разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням ПК України, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення ПК України.

Згідно п. 7 розділу II Закону України від 07.12.2017 року "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році" Кабінету Міністрів України доручалося в тримісячний строк з дня набрання чинності цим Законом привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом. Наведене, зокрема, поширювалося також на Постанову КМУ №358.

Постановою Кабінету Міністрів України від 10.04.2019 року №304 "Про визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України" Постанову КМУ №358 року (у редакції від 21.11.2018 року) визнано такою, що втратила чинність.

Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено судом першої інстанції, Фондом було проведено закупівлю "Послуги з проектування, розробки, впровадження та супроводження інформаційно-телекомунікаційної системи "Єдина база даних звітів про оцінку"; ДК 021:2015: 72230000-6 - Послуги з розробки програмного забезпечення на замовлення", оголошення про проведення якої було оприлюднене 20.02.2018 року на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель за №UA-2018-02-20-001850-С.

Фонд виступав замовником закупівлі вказаної послуги відповідно до вимог Закону України "Про публічні закупівлі" з метою впровадження інструмента регулювання відносин, що виникають у процесі здійснення оціночної діяльності та використання її результатів, а також проведення оподаткування операцій з продажу (обміну) майна, об'єктів нерухомості, відповідно до вимог ПК України.

На етапі проведення процедури закупівлі замовником були визначені основні вимоги до інформаційно-телекомунікаційної системи "Єдина база даних звітів про оцінку", які були передбачені проектом наказу Фонду "Про затвердження Порядку ведення єдиної бази даних звітів про оцінку", що двічі був оприлюднений на офіційному веб-сайті Фонду. Вимоги до розроблення ТІ функціонування ІТС "Єдина база" були зазначені у відповідній тендерній документації щодо закупівлі послуги (додаток 3 до тендерної документації). У тендерній документації також було зазначено, що вказані вимоги можуть бути змінені, зокрема, після затвердження опублікованого проекту наказу Фонду (за результатами виконання І етапу надання послуги та на етапі проектування ІТС "Єдина база").

Предметом закупівлі відповідно до тендерної документації були послуги щодо проектування, розробки, впровадження та супроводження ІТС "Єдина база", до складу якої повинні входити база даних інформації із звітів про оцінку; портал Єдиної бази та модуль електронного визначення оціночної вартості. Розроблення інформаційно-телекомунікаційної системи електронного майданчика (далі - ІТС ЕМ) не було предметом закупівлі.

У тендерній документації було зазначено послідовність дій суб'єктів Єдиної бази, які задіяні в процесі реєстрації звіту про оцінку та веденні Єдиної бази, зокрема, визначено інформаційні потоки, які повинні циркулювати між ІТС "Єдина база" та ІТС ЕМ. Це необхідно для розуміння розробника ІТС "Єдина база" та побудови комплексної системи захисту інформації ІТС "Єдина база", що було предметом закупівлі.

За результатами проведення процедури закупівлі тендерну пропозицію ТОВ "НВП "Медирент" було визнано найбільш економічно вигідною.

Таким чином, під час процедури закупівлі Фонд керувався виключно вимогами Закону України "Про публічні закупівлі".

Щодо регулювання питань оплати послуг суб'єктів господарювання відповідно до чинного законодавства України,

Так, основні засади господарювання в Україні і господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання регулюються Господарським кодексом України. Немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників регулюються Цивільним кодексом України.

Відповідно до пункту 2.15 розділу II Порядку підготовки нормативно-правових актів, які підлягають державній реєстрації в Міністерстві юстиції України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 12.04.2005 року №34/5, під час розроблення Порядку №658 і Порядку №656/307 з метою уникнення дублювань, зокрема, питань врегулювання відносин авторизованих електронних майданчиків, суб'єктів оціночної діяльності та нотаріусів, Фонд застосував принцип відсилання до інших нормативних приписів вищої юридичної сили. Правомірність таких дій Фонду підтверджується реєстрацією наказів Фонду в Міністерстві юстиції України.

Разом з цим, колегія суддів приймає до уваги, що ст. 904 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором про безоплатне надання послуг замовник зобов'язаний відшкодувати виконавцеві усі фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

З огляду на зазначене, відсутність відповідних посилань у нормативних актах Фонду з урахуванням ст. 68 Конституції України не може звільнити суб'єктів господарських відносин від застосування норм законодавства щодо оформлення, виконання і оплати таких відносин.

Так, ст. 172 Податкового кодексу України на законодавчому рівні було врегульовано функціонування Єдиної бази даних звітів про оцінку. Кабінет Міністрів України, Фонд або інший орган державної влади не наділені повноваженнями встановлювати ціни на послуги авторизованих електронних майданчиків, які підключені до Єдиної бази даних звітів про оцінку.

На підтвердження вказаного Фонд надавав АМК науково-правові експертні висновки Національного юридичного університету ім. Я. Мудрого, Інституту держави і права ім. В. М. Корецького HAH України та Київського національного університету ім. Т. Г. Шевченка щодо повноважень Фонду з питань контролю та встановлення цін на надання послуг суб'єктами господарювання.

Зокрема, на вирішення науково-правової експертизи Фондом було поставлено питання, чи має право КМУ, Фонд або Мінекономрозвитку встановлювати будь-які обмеження для АЕМ, в тому числі шляхом заборони вимагання платежів чи надання послуг на платних засадах щодо користування Єдиною базою та встановлювати ціни (розмір плати) на послуги авторизованих електронних майданчиків, що взаємодіють з Єдиною базою.

Відповідно до Науково-правового експертного висновку Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України: "Встановлення обмежень для авторизованих електронних майданчиків (їх операторів) призведе до обмеження конкуренції та дискримінуватиме окрему групу суб'єктів господарювання - операторів авторизованих електронних майданчиків, по відношенню до суб'єктів господарювання в інших сферах, для яких не існує подібних обмежень і які будуть знаходитися в привілейованому становищі.

Кабінет Міністрів України, Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, а також Фонд державного майна України не мають право встановлювати будь-які обмеження для авторизованих електронних майданчиків (їх операторів), що взаємодіють з Єдиною базою даних звітів про оцінку, в тому числі шляхом встановлення заборони одержання платежів чи надання послуг на платних засадах.

У Кабінету Міністрів України, Фонду державного майна України, Міністерства економічного розвитку і торгівлі України відсутні повноваження на встановлення цін, розміру плати (комісії) за послуги авторизованих електронних майданчиків, що взаємодіють з Єдиною базою даних звітів про оцінку, або іншим чином встановлення верхньої межі такої плати, або фіксування (регулювання) розміру чи порядку перерахування плати (комісії) авторизованими електронними майданчиками, що взаємодіють з Єдиною базою даних звітів про оцінку" (лист від 22.10.2018 року №10-59 21402).

Згідно ст. 40 Закону України "Про захист економічної конкуренції" особи, які беруть (брали) участь у справі, мають право, зокрема, наводити докази, подавати клопотання, усні й письмові пояснення (заперечення), пропозиції щодо питань, які виносяться на експертизу.

З огляду на викладене, колегія суддів не приймає як належне твердження скаржника, що нормами Податкового кодексу України не передбачено, що перевірка реєстрації звіту в Єдиній базі та наявності присвоєного йому унікального номера здійснюється через авторизовані електронні майданчики.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що під час розроблення Порядків №658 і №656/307 Фонд діяв виключно відповідно до вимог чинного законодавства України, а надання АЕМ відповідних послуг не підтверджує в діях Фонду порушення антимонопольного законодавства.

Так, вищевикладене спростовує твердження скаржника, як на підставу для скасування оскаржуваного рішення, що порушення законодавства про захист економічної конкуренції вчинене позивачем полягає саме в створенні умов для вчинення порушень іншими суб'єктами господарювання, що не пов'язано із повноваження щодо встановлення цін на послуги авторизованих електронних майданчиків.

Підставами для розгляду справи АМК є накази Фонду від 17.05.2018 року №658 "Про затвердження Порядку ведення єдиної бази даних звітів про оцінку" та від 18.07.2018 року №962 "Про введення в експлуатацію Єдиної бази даних звітів про оцінку", які були оскаржені в судовому порядку, зокрема у справах:

- №826/12333/18 Окружного адміністративного суду міста Києва за позовом приватного підприємства "ЛІДЕС КОНСАЛТ" до Фонду про визнання протиправним та скасування наказу Фонду від 17.05.2018 року №658;

- №826/13753/18 Окружного адміністративного суду міста Києва за позовом ОСОБА_1 до Фонду про визнання протиправним та скасування наказу Фонду від 18.07.2018 №962.

Постановою Верховного Суду від 10.10.2019 року у справі №826/12333/18 рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.04.2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.07.2019 року щодо відмови у задоволенні позивних вимог позивача залишено без змін.

У рішенні №741-р АМК зазначає, що предметом розгляду був виключно нормативно-правовий акт Фонду та його відповідність законодавчим актам вищої юридичної сили.

Однак, як правильно встановлено судом першої інстанції, при перегляді рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.04.2019 року та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.07.2019 року у справі №826/12333/18 Верховним Судом досліджувалося питання щодо внесення інформації із звіту про оцінку майна, звіту про експертну грошову оцінку земельних ділянок, що складений для цілей оподаткування, яка, на думку скаржника, повинна вноситься безперешкодно та безоплатно до єдиної бази даних звітів про оцінку.

Так, зокрема, судом встановлено, що Порядок ведення єдиної бази даних звітів про оцінку було запроваджено Податковим кодексом України, на виконання якого було прийнято наказ Фонду від 17.05.2018 року №658 «Про затвердження Порядку ведення єдиної бази даних звітів про оцінку», який є предметом оспорювання.

Проте, зі змісту зазначеного наказу не вбачається, що він не відповідає актам вищої юридичної сили, оскільки ні Податковим кодексом України, ані Закон України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" не встановлюють безоплатність внесення даних звітів про оцінку до Єдиної бази даних звітів про оцінку.

Разом з цим, колегія суддів приймає до уваги, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.12.2018 року у справі №826/13753/18 у задоволенні адміністративного позову до Фонду про визнання протиправним та скасування наказу від 18.07.2018 року №962 позивачу було відмовлено повністю.

Водночас, посилання скаржника на правові висновки Верховного Суду викладені у постановах від31.01.2018 року №802/2678/15-а, від 29.03.2008 року №800/35/17 та від 31.07.2018 року №826/6074/16 не спростовують висновків суду першої інстанції у оскаржуваному рішенні, а містять лише посилання на норми права (які враховані при розгляді цієї справи), зокрема щодо преюдиційного значення рішень.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог.

Так, скаржник не надав суду мотивів та доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції викладені в оскаржуваному рішенні.

Разом з цим, колегія суддів приймає до уваги, що мотиви апеляційної скарги фактично зводяться до мотивів викладених у відзиві на позовну заяву, висновки по яким були зроблені судом першої інстанції у оскаржуваному рішенні.

Колегія суддів зазначає, що хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін (рішення Суду у справі Трофимчук проти України no. 4241/03 від 28.10.2010 року).

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 Європейського суду з прав людини у справі "Руїс Торіха проти Іспанії").

Отже, зазначені в апеляційній скарзі доводи не знайшли свого підтвердження під час перегляду рішення судом апеляційної інстанції, апелянт не подав жодних належних та допустимих доказів на підтвердження власних доводів, які могли б бути прийняті та дослідженні судом апеляційної інстанції в розумінні ст.ст. 73, 76-79, 86 Господарського процесуального кодексу України. А тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Судові витрати, згідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покласти на апелянта.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 275, 276 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Антимонопольного комітету України на рішення Господарського суду міста Києва від 18.03.2020 року у справі № 910/18554/19 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 18.03.2020 року у справі №910/18554/19 залишити без змін.

3. Судові витрати, понесені у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, покласти на апелянта.

4. Матеріали справи №910/18554/19 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя В.В. Сулім

Судді С.А. Пашкіна

В.В.Андрієнко

Дата складення повного тексту 20.07.2020 року.