Ухвала від 02.09.2020 по справі 910/12199/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

02.09.2020Справа № 910/12199/20

Суддя Господарського суду міста Києва Чинчин О.В., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно - реставраційна фірма «Відродження» про забезпечення позову і додані до неї матеріали

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно - реставраційна фірма «Відродження» (01103, місто Київ, ВУЛИЦЯ ДРАГОМИРОВА, будинок 12, квартира 7)

до проДержавного підприємства «Національний будинок органної та камерної музики України» (03150, місто Київ, ВУЛИЦЯ ВЕЛИКА ВАСИЛЬКІВСЬКА, будинок 77) визнання договору укладеним

Представники: без повідомлення представників сторін

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельно - реставраційна фірма «Відродження» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства «Національний будинок органної та камерної музики України» про визнання договору укладеним.

Позовні вимоги обґрунтовані наявністю підстав для визнання договору про закупівлю робіт №1 укладеним.

20.08.2020 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно - реставраційна фірма «Відродження» надійшла заява про забезпечення позову.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.08.2020 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно - реставраційна фірма "Відродження" до Державного підприємства "Національний будинок органної та камерної музики України" про визнання договору укладеним залишено без руху. Надано Заявнику строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом подання до суду письмової заяви із зазначенням відповідних відомостей та доказів сплати судового збору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.08.2020 року у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно - реставраційна фірма «Відродження» про забезпечення позову шляхом заборони Державному підприємству «Національний будинок органної та камерної музики України» приймати рішення про відміну чи визнання такими, що не відбулися, торгів по закупівлі робіт «Реставрація фасадів пам'ятки архітектури національного значення - Костьолу Святого Миколая» Державного підприємства «Національний будинок органної та камерної музики України» по вул. Велика Васильківська, 75 у Печерському районі м. Києва» та оприлюднювати таке рішення в електронній системі торгів Prozorrо відмовлено.

31.08.2020 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно - реставраційна фірма «Відродження» надійшла заява про забезпечення позову.

Суд, розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно - реставраційна фірма «Відродження» про забезпечення позову по справі №910/12199/20, приходить до висновку, що дана Заява не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно зі ст. 140 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Згідно з положеннями статті 137 Господарського процесуального кодексу України 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку;

6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту;

8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності;

9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги;

10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Не може бути накладено арешт на предмети, що швидко псуються.

Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову.

Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Не допускається забезпечення позову у спорах, що виникають з корпоративних відносин, шляхом заборони:

1) проводити загальні збори акціонерів або учасників господарського товариства та приймати ними рішення, крім заборони приймати конкретні визначені судом рішення, які прямо стосуються предмета спору;

2) емітенту, зберігачу, депозитарію надавати реєстр власників іменних цінних паперів, інформацію про акціонерів або учасників господарського товариства для проведення загальних зборів товариства;

3) участі (реєстрації для участі) або неучасті акціонерів або учасників у загальних зборах товариства, визначення правомочності загальних зборів акціонерів або учасників господарського товариства;

4) здійснювати органам державної влади, органам місцевого самоврядування, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб покладені на них згідно із законодавством владні повноваження, крім заборони приймати конкретні визначені судом рішення, вчиняти конкретні дії, що прямо стосуються предмета спору.

Заходи забезпечення позову не повинні порушувати прав інших акціонерів (учасників) господарського товариства. Зокрема, крім випадків, передбачених частиною дев'ятою цієї статті, заборона вчиняти дії має стосуватися лише акцій або корпоративних прав, безпосередньо пов'язаних з предметом спору.

Не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Суд зазначає, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

Аналогічна правова позиція міститься у Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 13 лютого 2018 у справі №911/2930/17.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співрозмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

При зверненні до суду з вказаним позовом Позивач просив суд визнати укладеним з дня набрання законної сили рішення Договір на закупівлю послуг: «Реставрація фасадів пам'ятки архітектури національного значення - Костьолу Святого Миколая» Державного підприємства «Національний будинок органної та камерної музики України» по вул. Велика Васильківська, 75 у Печерському районі м. Києва» між Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельно - реставраційна фірма «Відродження» та Державним підприємством «Національний будинок органної та камерної музики України».

Заява про вжиття заходів до забезпечення позову вмотивована тим, що за результатами процедури закупівлі Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельно - реставраційна фірма «Відродження» визнано переможцем процедури по відкритим торгам «Реставрація фасадів пам'ятки архітектури національного значення - Костьолу Святого Миколая» Державного підприємства «Національний будинок органної та камерної музики України» по вул. Велика Васильківська, 75 у Печерському районі м. Києва», проте до теперішнього часу договір між сторонами за результатами вказаної процедури не укладений.

06.08.2020 року Державною аудиторською службою України здійснено моніторінг процедури закупівлі «Реставрація фасадів пам'ятки архітектури національного значення - Костьолу Святого Миколая» Державного підприємства «Національний будинок органної та камерної музики України» по вул. Велика Васильківська, 75 у Печерському районі м. Києва» за унікальним номером UA-2020-04-17-001765-c.

За результатами проведеної перевірки (моніторинг) Державна аудиторська служба України на сайті електронної системі Prozorro 27.08.2020 року оприлюднила висновок, в якому зазначено, що враховуючи інформацію, розміщену в електронній системі закупівель та відсутність пояснень Замовника щодо відсутності будь-якого рішення тендерного комітету після оприлюднення 02.06.2020 повідомлення про намір укласти договір, питання своєчасності укладання договору про закупівлю та його оприлюднення дослідити не надалося можливим. 3 огляду на встановлені порушення законодавства у сфері закупівлі, керуючись статтями 2 та 5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», Держаудитслужба зобов'язує здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень в установленому законодавством порядку, зокрема, шляхом недопущення таких порушень та протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.

Як вбачається з листа Державного підприємства «Національний будинок органної та камерної музики України» №310 від 18.08.2020 року на адресу Департаменту фінансового контролю у сфері закупівель Державної аудиторської служби України, один з учасників тендеру, а саме ТОВ «Максимус Констракшн» оскаржив рішення про визнання переможцем тендерної процедури Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно - реставраційна фірма «Відродження» в Постійно діючій адміністративній колегії Антимонопольного комітету України, після чого був поданий позов до Окружного адміністративного суду м. Києва, який заборонив Державному підприємству «Національний будинок органної та камерної музики України» вчиняти дії, спрямовані на продовження процедур закупівель, в тому числі, але не виключно: укладати договори про закупівлю. 27.07.2020 року Окружний адміністративний суд м. Києва скасував ухвалу про забезпечення позову, вжиті ухвалою від 10.07.2020 року. Відповідач 28.07.2020 року звернувся до Міністерства економіки, розвитку та сільського господарства України з проханням надати роз'яснення щодо продовження строків укладення договорів на термін дії судових процедур. 05.08.2020 року Державне підприємство «Національний будинок органної та камерної музики України» повторно звернулось з листом до Міністерства економіки, розвитку та сільського господарства України з проханням підтвердити отримання запиту від 28.07.2020 р. та повідомити про можливі строки розгляду запиту, однак станом на 18.08.2020 р. відповіді не отримано. Після отримання роз'яснення від Міністерства економіки, розвитку та сільського господарства України Замовником буде прийняте рішення щодо подальших дій та ця інформація буде оприлюднена на сайті публічних закупівель Prozorro.

Згідно зі ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 №ETS N 005, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру. В силу приписів ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», судам при здійсненні судочинства необхідно застосовувати Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 №ETS N 005 кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Слід зазначити, що згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 29 червня 2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» засіб юридичного захисту мас бути ефективним, як на практиці, так і за законом. У рішенні Європейського суду з прав людини від 31 липня 2003 року у справі «Дорани проти Ірландії», було зазначено що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

Статтею 129-1 Конституції України визначений принцип обов'язковості судових рішень, який із огляду на положення ГПК України поширюється також на ухвалу суду про забезпечення позову. При цьому, відповідно до статті 136 ГПК України Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективного виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові №6-605цс16 від 25.05.2016, в якій, зокрема, Верховний Суд України вказав, що забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

А у постанові Верховного Суду України №6-2552цс16 від 18.01.2017 зазначається, що метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Згідно зі статтями 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Заходи забезпечення позову повинні узгоджуватися з предметом та підставами позову, а особа, що заявляє про необхідність вжиття заходів забезпечення позову судом, зобов'язана довести зв'язок між неприйняттям таких заходів і утрудненням чи неможливістю виконання судового акту.

Відповідно до статті 32 Закону України «Про публічні закупівлі» Замовник відміняє тендер у разі:

1) відсутності подальшої потреби в закупівлі товарів, робіт чи послуг;

2) неможливості усунення порушень, що виникли через виявлені порушення законодавства у сфері публічних закупівель, з описом таких порушень, які неможливо усунути.

Тендер автоматично відміняється електронною системою закупівель у разі:

1) подання для участі:

у відкритих торгах - менше двох тендерних пропозицій;

у конкурентному діалозі - менше трьох тендерних пропозицій;

у відкритих торгах для укладення рамкових угод - менше трьох тендерних пропозицій;

у кваліфікаційному відборі першого етапу торгів з обмеженою участю - менше чотирьох пропозицій;

2) допущення до оцінки менше двох тендерних пропозицій у процедурі відкритих торгів, у разі якщо оголошення про проведення відкритих торгів оприлюднено відповідно до частини третьої статті 10 цього Закону, а в разі застосування конкурентного діалогу, другого етапу торгів із обмеженою участю або здійснення закупівлі за рамковими угодами з кількома учасниками - менше трьох тендерних пропозицій;

3) відхилення всіх тендерних пропозицій згідно з цим Законом.

Про відміну тендеру з підстав, визначених у частинах першій та другій цієї статті, має бути чітко зазначено в тендерній документації. Тендер може бути відмінено частково (за лотом).

Замовник має право визнати тендер таким, що не відбувся, у разі:

1) якщо здійснення закупівлі стало неможливим внаслідок дії непереборної сили;

2) скорочення видатків на здійснення закупівлі товарів, робіт чи послуг.

Замовник має право визнати тендер таким, що не відбувся частково (за лотом).

У разі відміни тендеру замовником або визнання тендеру таким, що не відбувся, замовник протягом одного робочого дня з дня прийняття відповідного рішення зазначає в електронній системі закупівель підстави прийняття рішення.

У разі відміни тендеру з підстав, визначених частиною другою цієї статті, електронною системою закупівель автоматично оприлюднюється інформація про відміну тендеру.

Згідно з ч.6 ст. 33 Закону України «Про публічні закупівлі» Замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем процедури закупівлі, протягом строку дії його пропозиції, не пізніше ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі. У випадку обґрунтованої необхідності строк для укладання договору може бути продовжений до 60 днів. У разі подання скарги до органу оскарження після оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю перебіг строку для укладання договору про закупівлю призупиняється.

Суд звертає увагу, що нормами Закону України «Про публічні закупівлі» визначено такі права Замовника - Державного підприємства «Національний будинок органної та камерної музики України»: або укладення договору з учасником, який визнаний переможцем процедури закупівлі, або відмінити тендер, або визнати тендер таким, що не відбувся. Забезпечення позову у вигляді заборони Державному підприємству «Національний будинок органної та камерної музики України» приймати рішення про відміну чи визнання такими, що не відбулися, торгів по закупівлі робіт «Реставрація фасадів пам'ятки архітектури національного значення - Костьолу Святого Миколая» Державного підприємства «Національний будинок органної та камерної музики України» по вул. Велика Васильківська, 75 у Печерському районі м. Києва» (Коригування), номер закупівлі у Prozorro UA -2020-04-17-001765-с призведе до порушення прав Замовника, визначених Законом України, який є обов'язковим до виконання на всій території України. В той же час, у разі прийняття Замовником рішення про відміну торгів або визнання торгів такими, що не відбулись та незгодою Позивача з прийнятим рішенням, останній може захистити свої права у визначеному чинним законодавством України порядку шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

Також Суд зазначає, що дані заходи забезпечення позову не є співмірними з заявленим Позивачем позовом про визнання договору укладеним, не узгоджуються з предметом та підставами позову.

Таким чином, Суд приходить до висновку, що Заявником у заяві про забезпечення позову не наведено достатніх обґрунтувань та не доведено належними, допустимими та достовірними доказами в розумінні ст.ст. 76, 77, 78, 79, 91 Господарського процесуального кодексу України, що невжиття заходів забезпечення позову у вигляді заборони Державному підприємству «Національний будинок органної та камерної музики України» приймати рішення про відміну чи визнання такими, що не відбулися, торгів по закупівлі робіт «Реставрація фасадів пам'ятки архітектури національного значення - Костьолу Святого Миколая» Державного підприємства «Національний будинок органної та камерної музики України» по вул. Велика Васильківська, 75 у Печерському районі м. Києва» та оприлюднювати таке рішення в електронній системі торгів Prozorro, може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, а також наявності зв'язку між неприйняттям таких заходів і утрудненням чи неможливістю виконання судового акту.

Крім того, Суд звертає увагу, що відповідно до статті 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні, а відповідно до статті 1 Протоколу 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном.

За таких підстав, Суд зазначає, що матеріали заяви не містять будь-яких доказів, які б свідчили про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі, а також не містять даних про неможливість захисту прав, свобод та інтересів позивача без вжиття таких заходів забезпечення позову.

З огляду на викладене, господарський суд вважає, що заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно - реставраційна фірма «Відродження» про забезпечення позову шляхом заборони Державному підприємству «Національний будинок органної та камерної музики України» приймати рішення про відміну чи визнання такими, що не відбулися, торгів по закупівлі робіт «Реставрація фасадів пам'ятки архітектури національного значення - Костьолу Святого Миколая» Державного підприємства «Національний будинок органної та камерної музики України» по вул. Велика Васильківська, 75 у Печерському районі м. Києва» та оприлюднювати таке рішення в електронній системі торгів Prozorro, не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 136, 137, 139, 140, 233, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,-

ПОСТАНОВИВ:

1. У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно - реставраційна фірма «Відродження» про забезпечення позову шляхом заборони Державному підприємству «Національний будинок органної та камерної музики України» приймати рішення про відміну чи визнання такими, що не відбулися, торгів по закупівлі робіт «Реставрація фасадів пам'ятки архітектури національного значення - Костьолу Святого Миколая» Державного підприємства «Національний будинок органної та камерної музики України» по вул. Велика Васильківська, 75 у Печерському районі м. Києва» та оприлюднювати таке рішення в електронній системі торгів Prozorrо - відмовити.

2. Ухвала набирає законної сили негайно з моменту підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її підписання.

Дата складання та підписання повного тексту ухвали: 02 вересня 2020 року.

Суддя О.В. Чинчин