Рішення від 24.12.2019 по справі 910/4340/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

24.12.2019Справа № 910/4340/19

Господарський суд міста Києва у складі судді Гулевець О.В. за участю секретаря судового засідання Капішон В.В., розглянувши

заяву Державного підприємства "Адміністрація морських портів України"

про ухвалення додаткового рішення

у справі № 910/4340/19

за позовом ЕМ ДІ СІ ЕЛ МЕДІТЕРАНЄАН ДРЕДЖІНГ КОМПАНІ ЛІМІТЕД (MDCL MEDITERRANEAN DREDGING COMPANY LIMITED)

до Державного підприємства "Адміністрація морських портів України"

про визнання недійсним рішення про відхилення тендерної пропозиції

за участю представників:

від позивача: не з'явився

від відповідача: Рибачок А.О.

вільний слухач: ОСОБА_1 .

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ЕМ ДІ СІ ЕЛ МЕДІТЕРАНЄАН ДРЕДЖІНГ КОМПАНІ ЛІМІТЕД (MDCL MEDITERRANEAN DREDGING COMPANY LIMITED) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Філії "Днопоглиблювальний флот" Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" про визнання недійсним рішення про відхилення тендерної пропозиції ЕМ ДІ СІ ЕЛ МЕДІТЕРАНЄАН ДРЕДЖІНГ КОМПАНІ ЛІМІТЕД, оформленого протоколом засідання тендерного комітету Філії "Днопоглиблювальний флот" ДП "АМПУ" щодо розгляду тендерних пропозицій від 01.03.2019 №11/02, за процедурою закупівлі - відкриті торги на закупівлю послуг за кодом ДК 021:2015 63720000-2 Послуги з обслуговування водних видів транспорту (Технічне обслуговування підхідного каналу та акваторії Бердянського морського порту шляхом експлуатаційного днопоглиблення) (UA-2018-12-11-004462-c).

В обґрунтування позову позивач посилається на безпідставність відхилення відповідачем тендерної пропозиції позивача, порушенням принципу ефективності здійснення закупівель, об'єктивності та неупередженості оцінки пропозицій.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.05.2019 задоволено клопотання позивача ЕМ ДІ СІ ЕЛ МЕДІТЕРАНЄАН ДРЕДЖІНГ КОМПАНІ ЛІМІТЕД про заміну відповідача на належного, здійснено заміну первісного відповідача, Філію "Днопоглиблювальний флот" Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" по справі №910/4340/19 належним відповідачем - Державним підприємством "Адміністрація морських портів України" (01135, м. Київ, ПРОСПЕКТ ПЕРЕМОГИ, будинок 14, ідентифікаційний код 38727770).

Рішенням Господарського суду міста Києва від 26.06.2019 відмовлено в позові повністю.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 18.11.2019 апеляційну скаргу ЕМ ДІ СІ ЕЛ МЕДІТЕРАНЄАН ДРЕДЖІНГ КОМПАНІ ЛІМІТЕД (MDCL MEDITERRANEAN DREDGING COMPANY LIMITED) на рішення Господарського суду міста Києва від 26.06.2019 у справі №910/4340/19 залишено без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 26.06.2019 залишено без змін.

10.12.2019 через відділ діловодства суду від Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" надійшла заява про ухвалення додаткового рішення.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

За приписами частин 3, 4 статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.12.2019 розгляд заяви Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" про ухвалення додаткового рішення призначено на 24.12.2019.

16.12.2019 через канцелярію суду від позивача надішли заперечення на заяву Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" про ухвалення додаткового рішення.

Представник позивача у судове засідання 24.12.2019 не з'явився, однак, позивачем надано до суду заперечення на заяву Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" про ухвалення додаткового рішення, в якій позивач не погоджується з розміром судових витрат відповідача на професійну правничу допомогу в сумі 25200,00 грн., вважає їх необґрунтовано завищеними та такими, що не підтверджуються документально.

У судовому засіданні 24.12.2019 представник відповідача підтримав заяву про додаткове рішення про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, просив суд її задовольнити.

Заслухавши пояснення представника заявника, розглянувши заяву, судом встановлено наступне.

Згідно із ч.ч. 1, 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат та пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи (ч. 1 ст. 124 ГПК України).

Згідно із попереднім розрахунком позовних вимог, наведеного у позовній заяві, очікувані витрати на правову допомогу становлять 26250,00 грн.

Частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до положень ч. 8 ст. 129 ГПК України, позивачем у позові заявлено про, що докази щодо розміру понесених позивачем судових витрат будуть подані до суду протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.

Частиною 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

У відповідності до ч. 4 ст. 126 ГПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат, згідно із приписами ч. 5 ст. 126 ГПК України, суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

На підтвердження здійснених позивачем судових витрат на професійну правничу допомогу, відповідачем було надано до відзиву на позов копію договору № 12-В-АМПУ-19 на надання послуг з юридичного консультування та юридичного представництва від 15.02.2019, укладеного між Державним підприємством "Адміністрація морських портів України" (замовником) та Адвокатським об'єднанням "Адвокатська компанія "Юскутум" (виконавець) відповідно до якого виконавець зобов'язується надати замовнику послуги з юридичного консультування та юридичного представництва (далі Послуги) за кодом ДК 021:2015 79110000-8 "Послуги з юридичного консультування та юридичного представництва", визначені у п.1.2 цього договору, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити надані виконавцем послуги на умовах та в строки, визначені у цьому договорі.

Відповідно до п.3.2. договору ціна останнього складається із гонорару Виконавця за надання послуг в межах однієї судової інстанції в розмірі 21 000,00 грн. без ПДВ, крім того ПДВ 4200,00 грн., разом гонорар виконавця за надання послуг в межах однієї судової інстанції становить 25200,00 грн. з ПДВ.

Факт надання послуг оформлюється звітом про надані послуги та актом приймання-передачі наданих послуг (п.4.1. договору).

Відповідно до п.4.2. договору оплата наданих виконавцем послуг здійснюється протягом 10 банківських днів з дня, наступного за днем отримання замовником оригіналу рахунку, виставленого виконавцем, але у будь-якому випадку після затвердження замовником Звіту про надані послуги та підписання сторонами Акту приймання-передачі наданих послуг.

Згідно п.4.3. договору акт приймання-передачі наданих послуг, рахунок та Звіт про надані послуги надаються виконавцем за результатами виконання кожного окремого письмового доручення (заявки) замовника, наданого виконавцю відповідно до Розділу V договору, оформлюються українською мовою, підписуються уповноваженими представниками виконавця та подаються на погодження та підписання замовнику.

Відповідно до п.4.4. договору оплата за договором перераховується за умови затвердження фінансового плану замовника на відповідний календарний рік (постанова КМУ від 03.10.2012 №899) та наявності в ньому витрат на фінансування послуг, що є предметом договору (відкладальна обставина згідно з ч.1 ст.212 Цивільного кодексу України).

Послуги за цим договором надаються виконавцем за письмовими дорученнями (заявками) замовника протягом строку дії Договору (п.5.1. Договору).

Відповідно до п.5.7 договору Звіт про надані послуги надсилається замовнику за результатами виконання кожної заявки замовника до 15 числа місяця, наступного за місяцем, у якому були надані послуги.

Після затвердження замовником Звітів про надані послуги виконавець подає замовнику Акт приймання-передачі наданих послуг та рахунок на оплату наданих послуг (п.5.10 Договору).

З аналізу вищевказаних положень умов договору випливає, що оплата за останнім здійснюється позивачем за умови затвердження фінансового плану Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" на відповідний календарний рік.

Разом з тим, проведення оплати за надані послуги адвоката здійснюється за умови наявності Звіту про надані послуги, підписання між сторонами Акту приймання-передачі наданих послуг, направлення замовником письмової заявки на надання послуг та виставлення виконавцем оригіналу рахунку.

В свою чергу, документами, які підтверджують фактичне надання адвокатських послуг є Звіт про надані Послуги та Акт приймання-передачі наданих послуг, що прямо зазначено в п.4.1. вказаного договору.

У заяві про ухвалення додаткового рішення ДП "Адміністрація морських портів України" зазначено, що після завершення розгляду справи в Господарському суді міста Києва відповідачем було здійснено оплату послуг адвоката за договором в сумі 25 200,00 грн з ПДВ на підставі Акту здачі-прийняття робіт (наданих послуг) № 78 від 29.07.2019 згідно рахунку №76 від 29.07.2019, що підтверджується платіжним дорученням № 3722 від 30.09.2019.

До заяви про ухвалення додаткового рішення відповідачем надано Звіт станом на 25.07.2019 щодо послуг наданих Адвокатським об'єднанням "Адвокатська компанія "Юскутум" за договором № 12-В-АМПУ-19, акт № 78 здачі-прийняття робіт (наданих послуг) від 29.07.2019, платіжне доручення № 3722 від 30.09.2019.

Судом враховано, що за змістом частини8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, докази понесених витрат подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Разом з тим, згідно із вказаною нормою розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

За змістом пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 126 цього Кодексу).

У відзиві на позов відповідач просив суд здійснити розподіл судових витрат та надав до відзиву на позов, копію договору № 12-В-АМПУ-19 на надання послуг з юридичного консультування та юридичного представництва від 15.02.2019, за умовами якого гонорар Адвокатського об'єднання "Адвокатська компанія "Юскутум" за надання послуг в межах однієї судової інстанції становить 25200,00 грн.

Дослідивши подані відповідачем докази, суд прийшов до висновку, що позивачем належними та достатніми доказами доведено понесені ним витрати на правничу допомогу по справі №910/4340/19.

Разом з тим, у запереченнях на заяву про ухвалення додаткового рішення позивач заперечив заявлений відповідачем розмір судових витрат на професійну правничу допомогу в сумі 25200,00 грн, посилаючись на те, що розмір витрат адвоката не відповідає принципу співмірності, наведеному у ч. 4 ст. 126 ГПК України.

Водночас, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Для включення всієї суми гонорару та фактичних витрат у відшкодування за рахунок відповідача має бути встановлено, що такі витрати позивача були необхідними, а розмір є розумний, виправданий, що передбачено ст.126 Господарського процесуального кодексу України та ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність". Тобто, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Так, згідно ст.15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

З огляду на спірні правовідносини, складність справи, беручи до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду адвокатом документів, їх значення для вирішення спору, враховуючи, що позивач заперечив розмір витрат відповідача на професійну правничу допомогу, враховуючи принципи співмірності та розумності судових витрат, суд вважає за необхідне зменшити заявлену суму за надання правничої допомоги відповідачу у справі №910/4340/19 до 12600,00 грн.

З урахуванням наведеного, суд вважає за необхідне задовольнити частково заяву позивача про прийняття додаткового рішення в частині судових витрат на правничу допомогу та стягнути з ЕМ ДІ СІ ЕЛ МЕДІТЕРАНЄАН ДРЕДЖІНГ КОМПАНІ ЛІМІТЕД (MDCL MEDITERRANEAN DREDGING COMPANY LIMITED) на користь Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 12600,00 грн.

Керуючись ст.ст. 123, 126, 129, 221, 240-242, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

1.Заяву Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.

2.Стягнути з ЕМ ДІ СІ ЕЛ МЕДІТЕРАНЄАН ДРЕДЖІНГ КОМПАНІ ЛІМІТЕД (MDCL MEDITERRANEAN DREDGING COMPANY LIMITED) (Кіпр, Нікосія, 1065, Стасікратус, 16, Фідусіана Бізнес Центр, 2ий поверх, квартира/офіс Е, номер НЕ292293) на користь Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (01135, м. Київ, ПРОСПЕКТ ПЕРЕМОГИ , будинок 14, ідентифікаційний код 38727770) судові витрати на професійну правничу допомогу у сумі 12600,00 грн.

3.Після набрання додатковим рішенням законної сили видати відповідний наказ.

Додаткове рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Повний текст додаткового рішення складено та підписано: 03.01.2020.

Суддя О.В. Гулевець