Закупівлі
Аукціони
Увійти до системи
Тарифи та оплата
Про систему 22 листопада 2018 року
м. Київ
Справа № 902/402/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Білоуса В.В. - головуючого, Жукова С.В., Ткаченко Н.Г.
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Військової частини НОМЕР_1
на ухвалу Рівненського апеляційного господарського суду
від 21.09.2018
у складі колегії суддів: Мамченко Ю.А. (головуючого), Коломис В.В., Миханюк М.В.
у справі № 902/402/18
за позовом Дочірнього підприємства Державної компанії "Укрспецекспорт" - Державного підприємства "Укроборонсервіс"
до Військової частини НОМЕР_1
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Оборонні технології"
про визнання недійсними результатів проведеної процедури закупівлі та договору про закупівлю,-
1. Дочірнє підприємство державної компанії "Укрспецекспорт" - державне підприємство "Укроборонсервіс" 16.07.2018 звернулось до Господарського суду Вінницької області із позовом про визнання недійсними результатів проведеної військовою частиною НОМЕР_1 процедури закупівлі UA-2018-03-03-00817-с послуг з поточного ремонту типових елементів заміни РЕА та договору про закупівлю №111/18 від 04.07.2018.
2. Також до матеріалів вищезазначеної позовної заяви позивачем додано заяву № б/н від 11.07.2018 (вх.№02.1-50/67/18 від 16.07.2018) про забезпечення позову шляхом заборони Військовій частині НОМЕР_1 та Товариству з обмеженою відповідальністю "Оборонні технології" виконувати укладений за наслідками проведеної процедури закупівлі договір про закупівлю №111/18 від 04.07.2018.
3. Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 18.07.2018 у справі № 902/402/18 заяву Дочірнього підприємства Державної компанії "Укрспецекспорт" - Державного підприємства "Укроборонсервіс" № б/н від 11.07.2018 (вх.№02.1-50/67/18 від 16.07.2018) про забезпечення позову задоволено повністю, заборонено Військовій частині НОМЕР_1 (код НОМЕР_2 ) та Товариству з обмеженою відповідальністю "Оборонні технології" (код 39602928) виконувати договір про закупівлю №111/18 від 04.07.2018.
4. Рішенням Господарського суду Вінницької області від 21.08.2018 у справі № 902/402/18 відмовлено в позові Дочірнього підприємства Державної компанії "Укрспецекспорт" - Державного підприємства "Укроборонсервіс" про визнання недійсними результатів проведеної Військовою частиною НОМЕР_1 процедури закупівлі UA-2018-03-03-00817-с послуг з поточного ремонту типових елементів заміни РЕА та договору про закупівлю № 111/18 від 04.07.2018.
5. Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 21.09.2018 у справі № 902/402/18 відмовлено в задоволенні клопотання військової частини НОМЕР_1 № 350/153/372/пс від 16.08.2018 про скасування заходів забезпечення позову у справі № 902/402/18, скасовано з власної ініціативи суду вжиті ухвалою суду від 18.07.2018 у справі № 902/402/18 заходи забезпечення позову.
6. Не погоджуючись із рішенням Господарського суду першої інстанції, Дочірнє підприємство Державної компанії "Укрспецекспорт" - Державне підприємство "Укроборонпром" звернулося до Рівненського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просило вжити заходи забезпечення позову, а саме заборонити Військовій частині НОМЕР_1 та ТОВ "Оборонні технології" виконувати договір про закупівлю № 111/18 від 04.07.2018, скасувати рішення Господарського суду Вінницької області від 21.08.2018 у справі № 902/402/18 та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги Державного підприємства "Укроборонсервіс" в повному обсязі. Крім того, Дочірнє підприємство державної компанії "Укрспецекспорт" - державне підприємство "Укроборонсервіс" подало окрему заяву про забезпечення позову.
Короткий зміст оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції
7. Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 21.09.2018 у справі № 902/402/18 заяву Дочірнього підприємства державної компанії "Укрспецекспорт" - державного підприємства "Укроборонсервіс" № б/н від 07.09.2018 про забезпечення позову задоволено повністю, заборонено Військовій частині НОМЕР_1 (код НОМЕР_2 ) та Товариству з обмеженою відповідальністю "Оборонні технології" (код 39602928) виконувати договір про закупівлю № 111/18 від 04.07.2018.
8. При постановленні вказаної ухвали, суд апеляційної інстанції виходив з таких мотивів.
8.1. Відхилення заяви дочірнього підприємства державної компанії "Укрспецекспорт" - державного підприємства "Укроборонсервіс" про забезпечення позову у справі № 902/402/18 та виконання сторонами договору "про закупівлю послуг" № 111/18 від 04.07.2018 взятих на себе визначених у ньому зобов'язань (у разі задоволення позовних вимог у даній справі) призведе до порушення прав позивача та унеможливить їх відновлення в повному обсязі в майбутньому.
8.2. Суд виходить з того, що у разі фактичного виконання сторонами зобов'язань за оспорюваним у справі договором майбутнє виконання рішення суду не буде можливим, як таке, що не матиме правового сенсу, оскільки у такому випадку у відповідача вже не буде необхідності в послугах позивача. Таким чином не буде можливості відновити правовий стан, який існував до імовірного порушення права позивача.
8.3. Колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку про необхідність забезпечення позову шляхом заборони Військовій частині НОМЕР_1 та Товариству з обмеженою відповідальністю "Оборонні технології" вчиняти дії щодо виконання зобов'язань згідно договору "про закупівлю послуг" № 111/18 від 04.07. 2018, зазначивши, що даний захід є адекватним та співрозмірним заходом, спрямованим на запобігання можливим порушенням прав чи охоронюваних законом інтересів апелянта, не перешкоджає діяльності відповідача і не порушує права третьої особи.
Надходження касаційної скарги до Верховного Суду
9. 17.10.2018 Військова частина НОМЕР_1 звернулась до Верховного Суду із касаційною скаргою від 16.10.2018 № 350/153/438/пс на ухвалу Рівненського апеляційного господарського суду від 21.09.2018 у справі № 902/402/18, підтвердженням чого є накладна відділення поштового зв'язку на конверті, в якому надійшла касаційна скарга.
10. Крім того, касаційна скарга Військової частини НОМЕР_1 від 16.10.2018 № 350/153/438/пс містить клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження ухвали Рівненського апеляційного господарського суду від 21.09.2018 у справі № 902/402/18, яке мотивоване тим, що копія вищевказаної ухвали надійшла на адресу скаржника 01.10.2018, а отже, на підставі ч. 2 ст. 288 ГПК України, заявник касаційної скарги просить визнати причини пропуску строку на касаційне оскарження поважними.
11. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 902/402/18 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Білоуса В.В., судді - Ткаченко Н.Г., судді - Жукова С.В., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 22.10.2018.
12. Ухвалою Верховного Суду від 30.10.2018, зокрема поновлено Військовій частині НОМЕР_1 строк на касаційне оскарження ухвали Рівненського апеляційного господарського суду від 21.09.2018 у справі № 902/402/18; відкрито касаційне провадження у справі № 902/402/18 за касаційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 від 16.10.2018 № 350/153/438/пс на ухвалу Рівненського апеляційного господарського суду від 21.09.2018; розгляд касаційної скарги призначено в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Короткий зміст вимог касаційної скарги з узагальненими доводами особи, яка подала касаційну скаргу
13. Не погоджуючись з постановленою ухвалою апеляційного суду, Військовою частиною НОМЕР_1 подано касаційну скаргу, в якій скаржник просить скасувати ухвалу Рівненського апеляційного господарського суду від 21.09.2018 у справі № 902/402/18.
14. Касаційну скаргу мотивовано тим, що оскаржувана ухвала суду апеляційної інстанції, постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з наступних підстав.
14.1. Посилання заявника на потенційне порушення прав позивача при виконанні майбутнього рішення суду не є достатньою підставою для вжиття заходів забезпечення позову без надання при цьому належних доказів на підтвердження вказаних обставин.
14.2. Судом апеляційної інстанції не враховано, що задовольняючи заяву про забезпечення позову, ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 21.09.2018 у справі № 902/402/18 заборонено виконувати зобов'язання згідно договору про закупівлю послуг №111/18 від 04.07.2018, що перешкоджає господарській діяльності відповідача та посилається на інші обставини, викладені в касаційній скарзі.
14.3. При розгляді клопотання апелянта судом не було враховано, що протокол розгляду тендерних пропозицій не може бути оскаржено в судовому порядку, тому і клопотання про забезпечення позову не підлягає задоволенню.
14.4. Судом апеляційної інстанції проігноровано той факт, що учасники тендеру або замовник звертаються зі скаргами за захистом своїх прав на порушення тендерної процедури до постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель, який відповідно до ст. 8 Закону України "Про публічні закупівлі" є органом оскарження. Водночас, матеріали справи містять докази звернення позивача зі скаргами до Антимонопольного комітету України, за результатами розгляду яких є Рішення постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель від 21.05.2018 № 4803-р/пк-пз та від 26.06.2018 № 6307-р/пк-пз. Зазначені обставини вказують на те, що позивач навмисно хоче затягнути виконання договору.
Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі
15. Дочірнім підприємством ДК "Укрспецекспорт"- ДП "Укроборонсервіс" подано відзив на касаційну скаргу, в якому позивач просить відмовити у задоволенні касаційної скарги та залишити в силі оскаржувану ухвалу апеляційного суду.
Позиція Верховного Суду
16. Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, перевіривши правильність застосування господарським судом апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
17. Згідно з пунктом 3 частини першої статті 287 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати касаційну скаргу на ухвали суду апеляційної інстанції щодо забезпечення позову.
18. Відповідно статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не буле встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
19. Суд касаційної інстанції саме в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
20. Відповідно до частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
21. Частиною першою статті 2 ГПК України встановлено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
22. Відповідно до статті 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
23. Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання рішення суду. Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача.
24. При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
25. Заходи до забезпечення позову повинні бути співрозмірними з заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
26. Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів і ускладнень ефективного захисту або поновлення оспорюваних прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся у випадку задоволення позову.
27. Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
28. Наведена норма зобов'язує суд у кожному конкретному випадку оцінювати наявні докази в їх сукупності, з урахуванням повноти встановлення всіх обставин справи, які необхідні для правильного вирішення спору.
29. Суд апеляційної інстанції, задовольняючи заяву про забезпечення позову, мотивував своє рішення тим, що у разі фактичного виконання сторонами зобов'язань за оскаржуваним у справі договором, майбутнє рішення суду не матиме правового сенсу, оскільки у такому випадку у відповідача вже не буде необхідності в послугах позивача. Таким чином не буде можливості відновити правовий стан, який існував до імовірного порушення права позивача.
30. Як вбачається з матеріалів справи, предметом судового розгляду у цій справі є вимога позивача до відповідача про визнання недійсними результатів проведеної процедури закупівлі та договору про закупівлю.
31. Оскільки у даному випадку позивач звернувся до суду з немайновою позовною вимогою, судове рішення у разі задоволення якої не вимагатиме примусового виконання, то в даному випадку мала застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся, а не підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду (правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18).
32. При цьому в таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе відновити свій правовий стан, який існував до імовірного порушення його прав.
33. Водночас, суд апеляційної інстанції, дійшов правомірного висновку, що відхилення заяви Дочірнього підприємства Державної компанії "Укрспецекспорт" - Державного підприємства "Укроборонсервіс" про забезпечення позову у справі № 902/402/18 та виконання сторонами договору "про закупівлю послуг" № 111/18 від 04.07.2018 взятих на себе визначених у ньому зобов'язань (у разі задоволення позовних вимог у даній справі) призведе до порушення прав позивача та унеможливить їх відновлення в повному обсязі в майбутньому.
34. Довід касаційної скарги, зазначений в пункті 14.1. цієї постанови, зводиться до оцінки доцільності вжиття в цьому випадку заходів забезпечення позову, яку вже надано судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні з врахуванням вимог ст. 86 ГПК України.
35. Щодо доводу касаційної скарги, вказаному в пункті 14.2 цієї постанови, слід зазначити, що суд апеляційної інстанції дійшов правомірного висновку, що в даному випадку забезпечення позову шляхом заборони Військовій частині НОМЕР_1 та
ТОВ "Оборонні технології" вчиняти дії щодо виконання зобов'язань згідно договору" про закупівлю послуг" від 04.07.2018 №111/18 є адекватним та співрозмірним заходом, спрямованим на запобігання можливим порушенням прав чи охоронюваних законом інтересів апелянта, не перешкоджає діяльності відповідача і не порушує права третьої особи.
36. Доводи касаційної скарги, викладені в пунктах 14.3 та 14.4 колегія суддів вважає необґрунтованими та такими, що не відповідають приписам ч. 1 ст. 4 ГПК України.
37. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, позиція суду касаційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006). Зокрема, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
38. Враховуючи викладене, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду вважає, що суд апеляційної інстанції дослідивши фактичні обставини, дійшов обгрунтованого висновку про необхідність забезпечення позову шляхом заборони Військовій частині НОМЕР_1 та Товариству з обмеженою відповідальністю "Оборонні технології" вчиняти дії щодо виконання зобов'язань згідно договору "про закупівлю послуг" № 111/18 від 04.07.2018.
39. Згідно приписів ст. 309 ГПК України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
40. Колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що ухвала Рівненського апеляційного господарського суду від 21.09.2018 у справі № 902/402/18 є обґрунтованою та прийнятою з дотриманням норм матеріального і процесуального права і підстав для її скасування не вбачається.
41. Оскільки підстав для скасування ухвали суду апеляційної інстанції немає, то судовий збір за подачу касаційної скарги покладається на скаржника.
Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, -
1. Касаційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Рівненського апеляційного господарського суду від 21.09.2018 у справі № 902/402/18 залишити без задоволення.
2. Ухвалу Рівненського апеляційного господарського суду від 21.09.2018 у справі № 902/402/18 залишити без змін.
3. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий В. В. Білоус
Судді С. В. Жуков
Н. Г. Ткаченко