Clarity Project
Prozorro Закупівлі Prozorro.Продажі Аукціони Увійти до системи Тарифи та оплата Про систему

Рішення від 20.11.2023 по справі 400/10647/21

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2023 р. справа № 400/10647/21

м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А.О., в спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін, в письмовому провадженні, розглянув адміністративну справу

за позовомдержавного підприємства "Адміністрація морських портів України", пр-т Перемоги, 14, м. Київ 135, 01135,

до відповідачаУправління Південного офісу Держаудитслужби в Миколаївській області, вул. Спаська, буд. 42-а, м. Миколаїв, 54001,

провизнання протиправним та скасування висновку № UA-2021-02-05-010127-а, що оприлюднений в електронній системі закупівель 25.10.2021 року

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство «Адміністрація морських портів України» (далі позивач) звернувся з позовом до Управління Південного офісу Держаудитслужби у Миколаївській області (далі відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати висновок про результати моніторингу закупівлі UA-2021-02-05-010127-а, оприлюдненого в електронній системі закупівель 25.10.21 р.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що переговорна процедура на закупівлю проведена на підставі п. 1 ч. 2 ст. 40 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі Закон № 922). Філія «Дельта-лоцман» ДП «АМПУ» не здійснювала придбання послуг з доставки лоцманів відповідними плавзасобами до/без проведення процедур закупівель, визначених Законом, навпаки філією проведено дві процедури відкритих торгів та після їх відміни проведено переговорну процедуру закупівлі № UA-2021-02-05-010127-а відповідно до вимог Закону. Замовником після проведення переговорів з учасником торгів оприлюднено повідомлення про намір укласти договір на підставі ст. 631 ЦК України. Сторони встановили, що умови цього договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладання, а саме з 01.02.21 р. Договір укладено згідно з вимогами ч. 1 ст. 41 Закону, відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених Законом № 922. Договір укладений 01.06.21 р. не передбачає оплату замовником послуг до/без проведення процедур закупівель. Пунктом 5.1 договору передбачено оплата за надані послуги протягом 10 днів з дня підписання сторонами акту наданих послуг та отримання замовником оригіналу належним чином оформленого рахунку на оплату. Станом на 22.10.21 р. за договором № 59-В-ФДЛ-21 від 09.03.21 р. філія не отримувала послуги та відповідно не проводила оплати, тому висновки відповідача про порушення позивачем вимог ч. 10 ст. 3 та ч. 3 ст. 41 Закону є безпідставними. Вимога Держаудитслужби усунути порушення шляхом внесення змін до договору (беручи до уваги відсутність встановлених порушень сторонами договору) не вмотивована аудиторами з точки зору нормативно-правового обґрунтування цієї вимоги, державні аудитори не конкретизували, які саме заходи має вжити філія, не визначили, на підставі яких саме норм Господарського кодексу України та Цивільного Кодексу України філія має внести зміни до договору, що додатково свідчить про протиправність даного висновку. Також висновок протирічить Наказу № 522, оскільки він не містить посилання на структурну одиницю нормативно-правового акту, на підставі якого замовник зобов'язаний усунути порушення.

Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, в якому він просить відмовити у задоволенні позову, оскільки відповідачем здійснено моніторинг процедури закупівлі в частині дотримання позивачем законодавства у сфері публічних закупівель. За результатами аналізу укладання договору про закупівлю встановлено порушення вимог ч. 10 ст. 3 та ч. 3 ст. 41 Закону № 922, тому відповідачем правомірно прийнято висновок, який скасуванню не підлягає.

Позивач надав суду відповідь на відзив, в яких зазначив, що відповідно до п. 1 ч.2 ст. 40 Закону не можуть змінюватись у разі здійснення такої переговорної процедури вимоги, що були зазначені у тендерній документації замовника під час проведення відкритих торгів. Тому можуть змінюватись строки поставки, виконання робіт, надання послуг. Жодна норма Закону України «Про публічні закупівлі» не забороняє застосування ст. 631 ЦК України при проведенні переговорної процедури. Позивач не допускав порушення вимоги Закону № 922, оскільки умови договору і не передбачали оплату послуг замовником добез проведення процедур закупівель. Позивач не отримував послуги від свого контрагента по цьому договору та оплату. Ні ст. 2, ні ст. 5 Закону «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» не містить повноважень органу контролю зобов'язувати замовника визнавати недійсним пункт договору в судовому порядку за відсутності передбачених для цього законом підстав.

У запереченнях відповідач зазначив, що регламентація укладання договору про закупівлю передбачена ЦК України, ГК України, які мають загальні правила укладання договору про закупівлю, а Закон України « Про публічні закупівлі» встановлює особливості такого укладання договору. Посилання позивача на те, що послуги за договором отримувались і оплата проводилась після укладання договору не мають жодного відношення до суті спору, оскільки моніторинг процедури закупівлі здійснюється виключно на предмет дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель, а не до фактичного виконання договору. Статтями 2,5 Закону України» Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» передбачена компетенція відповідача на здійснення державного фінансового контролю через проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України «Про публічні закупівлі». Пункт 3 висновку має посилання на структурну одиницю компетенційного нормативно-правового акту, що відповідає п. 3 розділу ІІІ Порядку № 552.

Ухвалою суду відмовлено у залученні до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на стороні позивача ТОВ «Миколаївський глиноземний завод».

Суд розглянув справу в порядку письмового провадження.

Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.

Управлінням Південного офісу Держаудитслужби в Миколаївській області відповідно до частини 2 статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі», на підставі наказу Південного офісу Держаудитслужби від 04.10.21 р. № 608 здійснено моніторинг процедури закупівлі позивачем «Прокат водного транспортного устаткування з екіпажем за кодом ДК 021:2015 60650000-9 (Послуги з доставки на судна від причалів портів, зняття для доставки на причали портів або пересадка з судна на судно морських лоцманів замовника плавзасобом виконавця)» (ідентифікатор закупівлі UA-2021-02-05-010127-а).

Позивачем було оголошено про проведення відкритих торгів щодо закупівлі «Прокат водного транспортного устаткування з екіпажем за кодом ДК 021:2015 60650000-9».

05.02.21 р. замовником після проведення переговорів із учасником торгів оприлюднено повідомлення про намір укласти договір з ТОВ «Миколаївський глиноземний завод» про закупівлю (під час застосування переговорної процедури) № UA-2021-02-05- 010127-а (послуги з доставки на судна від причалів портів, зняття для доставки на причали портів або пересадка з судна на судно морських лоцманів замовника плавзасобом виконавця), а 09.03.21 р. - укладено договір № 59-В-ФДЛ-21 з ТОВ «Миколаївський глиноземний завод».

За результатами вказаного моніторингу складено висновок UA-2021-02-05-010127-а від 25.10.21 р., відповідно до якого за результатами аналізу питання укладання договору про закупівлю та його оприлюднення встановлено порушення вимог частини 10 статті 3 та частини 3 статті 41 Закону № 922.

З огляду на встановлені порушення законодавства у сфері закупівель, керуючись статтями 2, 5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» позивача зобов'язано здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень в установленому законодавством порядку, зокрема, шляхом визнання недійсними умови, визначені абзацом другим пункту 11.1 договору від 09.03.21 р. № 59-В-ФДЛ-21, з дотриманням положень Господарського кодексу України та Цивільного Кодексу України, та протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи щодо вжиття заходів, направлених на виконання зобов'язань, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.

У висновку зазначено, що до відповідно до пункту 11.1 договору про закупівлю цей Договір набирає чинності з дня його укладання і діє до 31.12.21 р., але в будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором. Сторони на підставі статті 631 Цивільного кодексу України встановили, що умови цього Договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладання, а саме з 01.02.21 р.

Тобто, умови договору передбачає можливість оплати наданих послуг в період з 01.02.21 р. до дати укладання договору.

Замовник на порушення частини 10 статті 3 та частини 3 статті 41 Закону уклав договір про закупівлю з ТОВ «Миколаївський глиноземний завод», умови якого передбачають оплату замовником послуг до проведення переговорної процедури закупівлі.

01.11.21 р. позивач оприлюднив заперечення до висновку про результати моніторингу процедури закупівлі.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Моніторинг закупівлі - це аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель на всіх стадіях закупівлі з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель, який здійснює Державна аудиторська служба України шляхом технічної фіксації результатів моніторингу закупівель в електронній системі закупівель (ст. 1 Закону України «Про публічні закупівлі»).

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону № 922 моніторинг закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладання договору про закупівлю та його виконання.

Згідно з ч. 6 ст. 8 Закону № 922 за результатами моніторингу закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу закупівлі, що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.

У відповідності до ч. 7 ст. 8 Закону № 922 у висновку обов'язково зазначаються:

1) найменування замовника, щодо якого здійснювався моніторинг закупівлі, його ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, місцезнаходження;

2) найменування предмета закупівлі та його очікувана вартість;

3) унікальний номер оголошення про проведення процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та дата його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір та дата його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу;

4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу закупівлі;

5) зобов'язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю необхідною для більш детального опису результатів моніторингу закупівлі.

Форма висновку та порядок його заповнення визначаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Форми документів у сфері публічних закупівель затверджено наказом Міністерства фінансів України від 08.09.20 р. № 552 «Про затвердження форми висновку про результати моніторингу процедури закупівлі та порядку його заповнення».

Форму висновку про результати моніторингу закупівлі визначено Порядком заповнення форми висновку про результати моніторингу закупівлі», затвердженим наказом Державної аудиторської служби України від 08.09.20 р. № 552 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01 .10.20 р. за № 958/35241 (далі Порядок № 552).

У розділі ІІІ Порядку № 552 визначено, що у пункті 1 констатуючої частини форми висновку зазначається: 3) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого(их) за результатами моніторингу процедури закупівлі, із зазначенням:

-структурної одиниці нормативно-правового акта, норми якої порушено, його виду, найменування суб'єкта нормотворення, дати прийняття та його реєстраційного індексу (крім законів), заголовка, а в разі відсилання до зареєстрованого нормативно-правового акта - також дати і номера його державної реєстрації в Міністерстві юстиції України.

-найменування та реквізитів документів, на підставі яких зроблено висновок про наявність порушення.

У разі виявлення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель пункт 3 має містити посилання на структурну одиницю компетенційного нормативно-правового акта, на підставі якого орган державного фінансового контролю зобов'язує замовника усунути у встановленому законодавством порядку такі порушення, а також зобов'язання щодо їх усунення.

Відтак, відповідач у висновку при виявленні порушення законодавства у сфері публічних закупівель повинен вказати:

1) норму права, яку порушив позивач, про що відповідач зазначив у висновку порушення - частини десятої статті 3 та частини третьої статті 41 Закону № 992,

2) норму права, на підставі якої відповідач зобов'язує позивача усунути порушення законодавства: відповідач зазначив ст. ст. 2, 5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні».

Цими нормами передбачено, що головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за дотриманням законодавства про закупівлі. Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі. Контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України "Про публічні закупівлі". Таким чином, Закон № 2939 має бланкетну норму, яка містить посилання на Закон № 992, яким передбачено, що у висновку обов'язково зазначаються зобов'язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель (п. 5 ч. 7 ст. 8 Закон № 992), що і було зроблено відповідачем у висновку.

3) зобов'язання щодо їх усунення ( яким чином, способом ) - у висновку зазначено шляхом визнання недійсними умови, визначені абзацом другим пункту 11.1 договору від 01.06.21 р. № 124 - В-ФДЛ-21, з дотриманням положень Господарського кодексу України та Цивільного Кодексу України.

Позивач зазначає, що висновок не містить конкретні заходи, які має вчинити позивач, не визначив спосіб усунення виявлених порушень, нечіткий, невизначений висновок.

Як вбачається зі змісту висновку, відповідач конкретизував, які саме заходи повинен вжити позивач, визначив спосіб усунення виявлених під час моніторингу порушень - шляхом визнання недійсною умову договору в п. 11.1, що свідчить про його чіткість та визначеність.

Аналогічні висновки висловив Верховний Суд у постановах від 2 листопада 2023 р. № 420/2133/23, від 28 вересня 2023 р. (справа № 140/13717/21).

Суд також зазначає, що незгода із шляхом усунення порушень та його неконкретність мають різні значення.

Тому доводи позивача щодо нечіткого визначення відповідачем способу усунення виявлених порушень, суд не приймає до уваги, оскільки ці обставини не відповідають дійсності.

Таким чином, суд відхиляє доводи позивача, що висновок не відповідає наказу № 552.

Відповідно до ч. 8 ст. 8 Закону України « Про публічні закупівлі» протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення органом державного фінансового контролю висновку замовник оприлюднює через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.

Згідно з ч. 10, 11 ст. 8 Закону № 922 у разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду. Замовник зазначає в електронній системі закупівель про відкриття провадження у справі протягом наступного робочого дня з дня отримання інформації про відкриття такого провадження та номер такого провадження. Якщо замовник не усунув визначене у висновку порушення, що призвело до невиконання ним вимог, передбачених цим Законом, а також висновок не оскаржено до суду, орган державного фінансового контролю після закінчення строку на оскарження до суду, визначеного у частині десятій цієї статті, за результатами моніторингу вчиняє дії щодо притягнення до адміністративної відповідальності за порушення законодавства у сфері публічних закупівель. Номер протоколу зазначається в електронній системі закупівель наступного робочого дня з дня складання протоколу, а також зазначаються дата та номер відкриття провадження у справі протягом наступного робочого дня з дня отримання інформації про відкриття такого провадження.

Позивач скористався наданим йому правом передбаченим цією статтею та опублікував заперечення.

Позивач звернувся до суду з позовом про протиправність спірного висновку, але у позові не назначив, чим порушені його права спірним висновком.

Суд зазначає, що за правилами частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

На підставі частини 1 статті 5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Отже, адміністративне судочинство спрямоване на справедливе вирішення судом спорів з метою захисту саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин.

Обов'язковою умовою визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень є доведеність позивачем порушених його прав та інтересів цим рішенням суб'єкта владних повноважень, тобто, обов'язковою умовою задоволення позову є доведеність позивачем порушення його прав та інтересів з боку відповідача.

Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражені права чи інтереси особи, яка стверджує про їх порушення. Неодмінним елементом правовідносин є їх зміст, тобто суб'єктивне право особи та її юридичний обов'язок. Відтак, судовому захисту підлягає суб'єктивне право особи, яке порушується у конкретних правовідносинах. Для захисту порушеного права особа повинна довести, яким чином відбулось порушення її прав.

З цього вбачається, що під час розгляду кожної справи суд повинен встановити чи має місце порушення прав та інтересів позивача, адже без цього не можна виконати завдання судочинства. Якщо позивач не довів факту порушення особисто своїх прав чи інтересів, то навіть у разі, якщо дії суб'єкта владних повноважень є протиправними, підстав для задоволення позову немає.

Доводи позивача не містять жодного обґрунтування негативного впливу спірного висновку на конкретні реальні індивідуально виражені права чи інтереси позивача.

Стосовно суті порушення, суд зазначає наступне.

У висновку зазначено, що позивач порушив ч. 10 ст. 3, ч. 3 ст. 41 Закону № 992.

Позивач обґрунтовує правомірність своїх вимог тим, що договір від 09.03.21 р. відповідає вимогам Закону № 992, договір не передбачає оплату замовником послуг до/без проведення процедури закупівель, позивач придбавав послуги після проведення процедури закупівель.

Позивач 09.03.21 р. уклав договір з ТОВ «Миколаївський глиноземний завод», за умовами якого виконавець зобов'язується надати замовнику послуги, визначені у п.1.2 договору, а Замовник-прийняти і оплатити такі послуги в порядку визначеному цим договором.

Оплата за надані послуги здійснюється замовником шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок виконавця протягом 10 банківських днів з дня підписання сторонами акту наданих послуг та отримання замовником оригіналу належним чином оформленого рахунку на оплату, в залежності від того, яка дата є більш пізньою (п. 5.1 договору).

Пунктом 11.1 договору передбачено, що договір набирає чинності з дня його укладення і діє до 31.12.21 р., але в будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором. Сторони на підставі статті 631 Цивільного кодексу України встановили, що умови цього договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення, а саме з 01.02.21 р.

Договір про закупівлю згідно пункту 6 частини першої статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі» - це господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару. Договір про закупівлю відповідно, до частини першої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Згідно з ч. 10 ст. 3 Закону України № 922 забороняється придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель, визначених цим Законом, та укладення договорів про закупівлю, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель, визначених цим Законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 41 Закону № 922 забороняється укладення договорів про закупівлю, що передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель, крім випадків, передбачених цим Законом.

Частиною 1-3 ст. 631 ЦК України передбачено, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення. Сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення.

Відтак, з цих норм права вбачається, що договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, а цим Законом передбачено, що:

-забороняється придбання послуг до/без проведення процедур закупівель,

-забороняється укладення договорів про закупівлю, що передбачають оплату замовником послуг до/без проведення процедур закупівель, крім випадків, передбачених цим Законом.

Таким чином, у сфері публічних закупівель неможливо застосовувати ч. 3 ст. 631 ЦК України та надати договору зворотню силу в часі, оскільки це протирічить ч. 10 ст. 3, ч. 3 ст. 41 Закону № 992, тому позивач не міг укладати договір про закупівлю, який містив в собі ретроактивні умови - щодо дії договору про закупівлю від 09.03.21 р., який застосовуються до відносин між сторонами, які виникли до його укладання з 01.02.21 р., а фактичні відносини між сторонами виникли раніше їх юридичного оформлення.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що відповідач у висновку правомірно зазначив про порушення позивачем при укладанні договору ч. 10 ст. 3, ч. 3 ст. 41 Закону № 992.

Посилання позивача на те, що умовами договору не передбачена оплата послуг до проведення процедури закупівель та те, що послуги надавались контрагентом позивача за даним договором вже після його укладання не приймаються судом до уваги, оскільки не тільки оплата послуг забороняється до проведення процедур закупівлі відповідно до норм Закону № 992, а й придбання послуг до/без проведення процедур закупівель, що фактично було зроблено позивачем при укладанні договору від 09.03.21 р., умови якого почали діяти для сторін договору з 01.02.21 р.

Так, норми ч. 10 ст. 3, ч. 3 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» чітко обмежує право замовників на отримання та оплату послуг виключно за договором, який був укладений відповідно до процедур передбачених цим Законом. Тобто, Закон України «Про публічні закупівлі» не передбачає можливості розповсюдження умов договорів про закупівлю, до правовідносин, що фактично склалися до проведення процедури закупівлі.

Інше, суперечило б принципам публічних закупівель, а саме добросовісної конкуренції серед учасників; відкритості та прозорості на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників та рівне ставлення до них; об'єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі; запобігання корупційним діям і зловживанням. (ст. 5 Закону України «Про публічні закупівлі»). У такому випадку, публічна закупівля провадилася з учасником, з яким вже фактично склалися правовідносин з постачання товарів/надання послуг, і це надає йому перевагу перед іншими учасниками процедури закупівлі, що прямо суперечить цілями та завданням Закону України «Про публічні закупівлі».

Також при здійсненні своїх повноважень відповідач здійснює моніторинг процедури закупівлі виключно на предмет дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель, а не до фактичного виконання договору.

Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно зі ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів та у доведенні перед судом їх переконливості

Позивач не довів суду та не надав належних та допустимих доказів, що висновок про результати моніторингу закупівлі є протиправним, тому у задоволенні позову необхідно відмовити.

Судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 242-246 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (пр-т Перемоги, 14, м. Київ 135, 01135, ЄДРПОУ 38727770) до Управління Південного офісу Держаудитслужби в Миколаївській області (вул. Спаська, 42А, м. Миколаїв, 54001, ЄДРПОУ 41168670) про визнання протиправним та скасування висновку про результати моніторингу закупівлі UA-2021-02-05-010127-а від 25.10.21 р., відмовити.

2. Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя А. О. Мороз

Попередній документ
115034055
Наступний документ
115034057
Інформація про рішення:
№ рішення: 115034056
№ справи: 400/10647/21
Дата рішення: 20.11.2023
Дата публікації: 22.11.2023
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Миколаївський окружний адміністративний суд
Категорія справи: здійснення публічних закупівель, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено склад суду (04.11.2021)
Дата надходження: 04.11.2021
Предмет позову: визнання протиправним та скасування висновку № UA-2021-02-05-010127-а, що оприлюднений в електронній системі закупівель 25.10.2021 року
Розклад:
06.02.2024 00:00 П'ятий апеляційний адміністративний суд