Ухвала від 07.12.2022 по справі 752/16085/20

Справа № 752/16085/20

Провадження № 1-кс/752/5655/22

УХВАЛА

Іменем України

07 грудня 2022 року м. Київ

Слідчий суддя Голосіївського районного суду міста Києва ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві клопотання прокурора Київської міської прокуратури ОСОБА_3 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та дії обов'язків стосовно

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Донецьк, громадянину України, проживаючому за адресою : АДРЕСА_1 , раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушеннь, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України, у кримінальному провадженні №12020100000000438 від 05.05.2020, -

ВСТАНОВИВ:

До Голосіївського районного суду міста Києва надійшло клопотання прокурора відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_3 , в якому прокурор просить продовжити строк запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та дії обов'язків підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на 2 місяці.

В обґрунтування клопотання прокурор посилається на те, що в ході досудового розслідування у кримінальному провадженні № № 12020100000000438 від 05.05.2020, ОСОБА_4 повідомлено про те, що він підозрюється в заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненого в особливо великих розмірах, тобто у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України; у внесенні службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 Кримінального кодексу України.

Досудовим розслідування встановлено, що у службової особи - фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 у травні 2017 року, більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено, виник злочинний умисел, спрямований на заволодіння протягом 2017-2018 років чужим майном в особливо великих розмірах, а саме грошовими коштами Державного управління справами (код ЄДРПОУ 00037256), (далі - ДУС), шляхом перерахування грошових коштів Державним управлінням справами на рахунок ФОП ОСОБА_4 за послуги проведення технічного нагляду по виконанню робіт з реставрації та пристосування Маріїнського палацу в м. Києві особами, які не мали кваліфікаційного сертифікату інженера технічного нагляду та фактично виконували інші функції при здійсненні технічного нагляду, вчиненого шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем та внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч.1 ст. 366 КК України повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:

-висновками та матеріалами акту, складеного 14.01.2020 за № 08-2013 Державною аудиторською служби України за результатами ревізії фінансово-господарської діяльності Державного управління справами за період з 01.05.2014 по 30.09.2019;

-матеріалами тимчасового доступу до речей і документів, які находились у володінні ФОП ОСОБА_4 , а саме копіями документів стосовно фінансово-господарських взаємовідносин між ФОП ОСОБА_4 та ДУС та найму осіб;

-матеріалами тимчасового доступу до речей і документів, які находились у володінні ФОП ОСОБА_4 , а саме оригінали документів стосовно створення ОСОБА_4 робочої групи на здійснення технічного нагляду за виконанням робіт з реставрації та пристосування Маріїнськго палацу в м. Києві та укладення із членами даної групи цивільно-правових угод та найму осіб;

-протоколом допиту свідка ОСОБА_5 від 20.07.2021, головного державного аудитора Держаудитслужби, в якому засвідчуються висновки, викладені в акті, складеному 14.01.2020 за № 08-2013 Державною аудиторською служби України за результатами ревізії фінансово-господарської діяльності Державного управління справами за період з 01.05.2014 по 30.09.2019;

-протоколом додаткового допиту свідка ОСОБА_5 від 27.07.2022, головного державного аудитора Держаудитслужби, в якому засвідчуються висновки, викладені в акті, складеному 14.01.2020 за № 08-2013 Державною аудиторською служби України за результатами ревізії фінансово-господарської діяльності Державного управління справами за період з 01.05.2014 по 30.09.2019;

-протоколом допиту свідка ОСОБА_6 від 12.08.2022, в якому засвідчується факт виконання ОСОБА_6 адміністративних та організаційних послуг на об'єкті будівництва з реставрації та пристосування Маріїнського палацу в м. Києві за відсутності у останньої кваліфікаційного сертифіката інженера технічного нагляду;

-протоколом допиту свідка ОСОБА_7 від 09.08.2022, в якому засвідчується факт виконання ОСОБА_7 консультаційних послуг при технічному нагляді на об'єкті будівництва з реставрації та пристосування Маріїнського палацу в м. Києві в частині енергетики та слабострумних систем за відсутності у останнього кваліфікаційного сертифіката інженера технічного нагляду;

-протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 09.08.2022, в якому засвідчується факт виконання ОСОБА_8 функцій кошторисника на об'єкті будівництва з реставрації та пристосування Маріїнського палацу в м. Києві за відсутності у останньої кваліфікаційного сертифіката інженера технічного нагляду;

-протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 09.08.2022, в якому засвідчується факт виконання ОСОБА_9 допоміжних робіт по проведенню замірів, підрахунку встановленого обладнання на об'єкті будівництва з реставрації та пристосування Маріїнського палацу в м. Києві за відсутності у останнього кваліфікаційного сертифіката інженера технічного нагляду;

-інформацією, викладеною в листі за вих. 80/1 від 23.09.2021 Всеукраїнської громадської організації «Гільдія інженерів технічного нагляду за будівництвом об'єктів архітектури», з якої слідує, що ОСОБА_10 , ОСОБА_8 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_9 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 кваліфікаційний сертифікат інженера технічного нагляду не отримували;

-висновками, викладеними у висновку експерта № СЕ-19/111-21/37712-БТ від 14.09.2021 будівельно-технічної експертизи, а саме: висновки, викладені в акті № 08-21/3 від 14.01.2020 року Державної аудиторської служби України ревізії фінансово-господарської діяльності Державного управління справами за період з 01.05.2014 по 30.09.2019 в частині завищення вартості робіт з технічного нагляду за виконанням робіт з реставрації та пристосування Маріїнського палацу в м. Києві на суму 1401939,0 грн. без ПДВ в частині оплати людино-днів 10 працівників, за відсутності у них кваліфікаційного сертифікату, які були фактично залучені для виконання інших функцій при здійсненні технічного нагляду, підтверджується;

-висновками, викладеними у висновку експерта № СЕ-19/111-22/24385-ЕК від 15.07.2022 судово-економічної експертизи, а саме: з урахуванням висновку експерта від 14.09.2021 № СЕ-19/111-21/37712-БТ, встановлена актом № 08-21/3 від 14.01.2020 року Державної аудиторської служби України фінансово-господарської діяльності Державного управління справами за період з 01.05.2014 по 30.09.2019 матеріальна шкода (збиток) на суму 1401939,0 грн. без ПДВ документально підтверджується;

-матеріалами тимчасового доступу до речей і документів, які находились у володінні ДУС, а саме оригіналами документів стосовно фінансово-господарських взаємовідносин між ФОП ОСОБА_4 та ДУС та найму осіб;

-матеріалами тимчасового доступу до речей і документів, які находились у володінні Державної податкової служби України стосовно нарахування ФОП ОСОБА_4 та членам робочої групи на здійснення технічного нагляду за виконанням робіт з реставрації та пристосування Маріїнського палацу в м. Києві грошових коштів;

-матеріалами тимчасового доступу до речей і документів, які находились у володінні АТ КБ «ПриватБанк», якими підтверджується перерахування грошових із рахунку ДУС на рахунок ФОП ОСОБА_4 на підставі наданих ОСОБА_4 документів із зазначенням призначення платежу: здійснення технічного нагляду за виконанням робіт з реставрації та пристосування Маріїнського палацу в м. Києві грошових коштів;

-протоколом огляду СД - диска, вилученого під час проведення тимчасового доступу до речей і документів, які находились у володінні АТ КБ «ПриватБанк», якими підтверджується перерахування грошових із рахунку ДУС на рахунок ФОП ОСОБА_4 на підставі наданих ОСОБА_4 документів із зазначенням призначення платежу: здійснення технічного нагляду за виконанням робіт з реставрації та пристосування Маріїнського палацу в м. Києві грошових коштів;

- листом Державної аудиторської служби України про те, що матеріали ревізії фінансово-господасрької діяльності ДІС за період з 01.05.2014 по 30.09.2019 ДУС та/або будь-яким іншим органом не оскаржувався;

- листом Державного управління справами про те, що матеріали ревізії фінансово-господасрької діяльності ДІС за період з 01.05.2014 по 30.09.2019 ДУС та/або будь-яким іншим органом не оскаржувався;

-протоколом допиту як свідка заступника керівника ДУС ОСОБА_15 ;

-матеріалами позовної заяви про відшкодування матеріальної шкоди, завданої вчиненням кримінального правопорушення позивача Державного управління справами;

- іншими матеріалами в їх сукупності.

Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва № 752/16085/20 від 13.10.2022 відносно підозрюваного ОСОБА_4 продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді нічного домашнього арешту, заборонивши останньому залишати місце свого постійного проживання за адресою: АДРЕСА_1 з 20.00 години до 08.00 наступної доби та покладено обов'язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК України.

Разом з цим, строк дії вищевказаної ухвали, в тому числі, покладених на підозрюваного ОСОБА_4 визначено до 13.12.2022 включно.

Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва строк досудового розслідування продовжено до 4-х місяців, тобто до 19.12.2022.

01.12.2022 підозрюваному ОСОБА_4 та його захиснику повідомлено про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування.

Під час розгляду клопотання фіксування судового процесу за допомогою технічних засобів не здійснювалось, у зв'язку із знеструмленням лінії електропередачи Голосіївського районного суду м. Києва. Учасники кримінального провадження прибули до приміщення Голосіївського районного суду м. Києва, склали заяви про розгляд вказаного клопотання за їх відсутності, із викладенням процесуальної позиції по суті поданого клопотання та долученням в її обґрунтування доказів. А тому, проведення судового засідання за відсутності сторін і без проведення повної фіксації судового засідання технічними засобами, з урахуванням об'єктивної неможливості такої фіксації, в даному випадку не призведене до обмеження прав учасників судового процесу.

Прокурор подав до суду заяву, якою просив його задовольнити з підстав та обставин, зазначених у клопотанні.

Захисник подав до суду заяву, якою просив проводити розгляд клопотання за його відсутності, по суті поданого клопотання заперечив у його задоволенні.

Підозрюваний ОСОБА_4 подав до суду заяву, якою просив проводити розгляд клопотання за його відсутності.

Розглянувши клопотання, врахувавши при цьому позиції сторін та долучені в їх обґрунтування докази, оцінивши в сукупності всі обставини, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

За змістом ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити такі дії: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до ч. 1, 2, 6 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі. Строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.

Тобто при розгляді клопотання про продовження строку запобіжного заходу мають враховуватись обставини, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують застосування запобіжного заходу, а також обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу (ч. 3 ст. 199 КПК України).

Слідчий суддя встановив, що у ході досудового розслідування у кримінальному провадженні № № 12020100000000438 від 05.05.2020, ОСОБА_4 повідомлено про те, що він підозрюється у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненого в особливо великих розмірах, тобто у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України; у внесенні службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 Кримінального кодексу України.

Досудовим розслідування встановлено, що у службової особи - фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 у травні 2017 року, більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено, виник злочинний умисел, спрямований на заволодіння протягом 2017-2018 років чужим майном в особливо великих розмірах, а саме грошовими коштами Державного управління справами (код ЄДРПОУ 00037256), (далі - ДУС), шляхом перерахування грошових коштів Державним управлінням справами на рахунок ФОП ОСОБА_4 за послуги проведення технічного нагляду по виконанню робіт з реставрації та пристосування Маріїнського палацу в м. Києві особами, які не мали кваліфікаційного сертифікату інженера технічного нагляду та фактично виконували інші функції при здійсненні технічного нагляду, вчиненого шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем та внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч.1 ст. 366 КК України повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:

-висновками та матеріалами акту, складеного 14.01.2020 за № 08-2013 Державною аудиторською служби України за результатами ревізії фінансово-господарської діяльності Державного управління справами за період з 01.05.2014 по 30.09.2019;

-матеріалами тимчасового доступу до речей і документів, які находились у володінні ФОП ОСОБА_4 , а саме копіями документів стосовно фінансово-господарських взаємовідносин між ФОП ОСОБА_4 та ДУС та найму осіб;

-матеріалами тимчасового доступу до речей і документів, які находились у володінні ФОП ОСОБА_4 , а саме оригінали документів стосовно створення ОСОБА_4 робочої групи на здійснення технічного нагляду за виконанням робіт з реставрації та пристосування Маріїнськго палацу в м. Києві та укладення із членами даної групи цивільно-правових угод та найму осіб;

-протоколом допиту свідка ОСОБА_5 від 20.07.2021, головного державного аудитора Держаудитслужби, в якому засвідчуються висновки, викладені в акті, складеному 14.01.2020 за № 08-2013 Державною аудиторською служби України за результатами ревізії фінансово-господарської діяльності Державного управління справами за період з 01.05.2014 по 30.09.2019;

-протоколом додаткового допиту свідка ОСОБА_5 від 27.07.2022, головного державного аудитора Держаудитслужби, в якому засвідчуються висновки, викладені в акті, складеному 14.01.2020 за № 08-2013 Державною аудиторською служби України за результатами ревізії фінансово-господарської діяльності Державного управління справами за період з 01.05.2014 по 30.09.2019;

-протоколом допиту свідка ОСОБА_6 від 12.08.2022, в якому засвідчується факт виконання ОСОБА_6 адміністративних та організаційних послуг на об'єкті будівництва з реставрації та пристосування Маріїнського палацу в м. Києві за відсутності у останньої кваліфікаційного сертифіката інженера технічного нагляду;

-протоколом допиту свідка ОСОБА_7 від 09.08.2022, в якому засвідчується факт виконання ОСОБА_7 консультаційних послуг при технічному нагляді на об'єкті будівництва з реставрації та пристосування Маріїнського палацу в м. Києві в частині енергетики та слабострумних систем за відсутності у останнього кваліфікаційного сертифіката інженера технічного нагляду;

-протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 09.08.2022, в якому засвідчується факт виконання ОСОБА_8 функцій кошторисника на об'єкті будівництва з реставрації та пристосування Маріїнського палацу в м. Києві за відсутності у останньої кваліфікаційного сертифіката інженера технічного нагляду;

-протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 09.08.2022, в якому засвідчується факт виконання ОСОБА_9 допоміжних робіт по проведенню замірів, підрахунку встановленого обладнання на об'єкті будівництва з реставрації та пристосування Маріїнського палацу в м. Києві за відсутності у останнього кваліфікаційного сертифіката інженера технічного нагляду;

-інформацією, викладеною в листі за вих. 80/1 від 23.09.2021 Всеукраїнської громадської організації «Гільдія інженерів технічного нагляду за будівництвом об'єктів архітектури», з якої слідує, що ОСОБА_10 , ОСОБА_8 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_9 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 кваліфікаційний сертифікат інженера технічного нагляду не отримували;

-висновками, викладеними у висновку експерта № СЕ-19/111-21/37712-БТ від 14.09.2021 будівельно-технічної експертизи, а саме: висновки, викладені в акті № 08-21/3 від 14.01.2020 року Державної аудиторської служби України ревізії фінансово-господарської діяльності Державного управління справами за період з 01.05.2014 по 30.09.2019 в частині завищення вартості робіт з технічного нагляду за виконанням робіт з реставрації та пристосування Маріїнського палацу в м. Києві на суму 1401939,0 грн. без ПДВ в частині оплати людино-днів 10 працівників, за відсутності у них кваліфікаційного сертифікату, які були фактично залучені для виконання інших функцій при здійсненні технічного нагляду, підтверджується;

-висновками, викладеними у висновку експерта № СЕ-19/111-22/24385-ЕК від 15.07.2022 судово-економічної експертизи, а саме: з урахуванням висновку експерта від 14.09.2021 № СЕ-19/111-21/37712-БТ, встановлена актом № 08-21/3 від 14.01.2020 року Державної аудиторської служби України фінансово-господарської діяльності Державного управління справами за період з 01.05.2014 по 30.09.2019 матеріальна шкода (збиток) на суму 1401939,0 грн. без ПДВ документально підтверджується;

-матеріалами тимчасового доступу до речей і документів, які находились у володінні ДУС, а саме оригіналами документів стосовно фінансово-господарських взаємовідносин між ФОП ОСОБА_4 та ДУС та найму осіб;

-матеріалами тимчасового доступу до речей і документів, які находились у володінні Державної податкової служби України стосовно нарахування ФОП ОСОБА_4 та членам робочої групи на здійснення технічного нагляду за виконанням робіт з реставрації та пристосування Маріїнського палацу в м. Києві грошових коштів;

-матеріалами тимчасового доступу до речей і документів, які находились у володінні АТ КБ «ПриватБанк», якими підтверджується перерахування грошових із рахунку ДУС на рахунок ФОП ОСОБА_4 на підставі наданих ОСОБА_4 документів із зазначенням призначення платежу: здійснення технічного нагляду за виконанням робіт з реставрації та пристосування Маріїнського палацу в м. Києві грошових коштів;

-протоколом огляду СД - диска, вилученого під час проведення тимчасового доступу до речей і документів, які находились у володінні АТ КБ «ПриватБанк», якими підтверджується перерахування грошових із рахунку ДУС на рахунок ФОП ОСОБА_4 на підставі наданих ОСОБА_4 документів із зазначенням призначення платежу: здійснення технічного нагляду за виконанням робіт з реставрації та пристосування Маріїнського палацу в м. Києві грошових коштів;

- листом Державної аудиторської служби України про те, що матеріали ревізії фінансово-господасрької діяльності ДІС за період з 01.05.2014 по 30.09.2019 ДУС та/або будь-яким іншим органом не оскаржувався;

- листом Державного управління справами про те, що матеріали ревізії фінансово-господасрької діяльності ДІС за період з 01.05.2014 по 30.09.2019 ДУС та/або будь-яким іншим органом не оскаржувався;

-протоколом допиту як свідка заступника керівника ДУС ОСОБА_15 ;

-матеріалами позовної заяви про відшкодування матеріальної шкоди, завданої вчиненням кримінального правопорушення позивача Державного управління справами;

- іншими матеріалами в їх сукупності.

Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва № 752/16085/20 від 13.10.2022 відносно підозрюваного ОСОБА_4 продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді нічного домашнього арешту, заборонивши останньому залишати місце свого постійного проживання за адресою: АДРЕСА_1 з 20.00 години до 08.00 наступної доби та покладено обов'язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК України.

Разом з цим, строк дії вищевказаної ухвали, в тому числі, покладених на підозрюваного ОСОБА_4 визначено до 13.12.2022 включно.

Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва строк досудового розслідування продовжено до 4-х місяців, тобто до 19.12.2022.

01.12.2022 підозрюваному ОСОБА_4 та його захиснику повідомлено про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування.

Отже, з урахуванням змісту долучених до клопотання матеріалів кримінального провадження в їх сукупності, слідчий суддя встановив, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на даному етапі розслідування достатньою сукупністю доказів.

Враховуючи, що слідчий суддя на цьому етапі провадження лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні прокурора та встановлені в судовому засіданні дані слідчий суддя доходить висновку про обґрунтованість підозри та можливу причетність ОСОБА_4 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 191 КК України.

Однак, згідно ч. 3 ст. 176 КПК України слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м'яким запобіжним заходом є особисте зобов'язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.

За змістом ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочину діяльність.

Згідно ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний в сукупності оцінити тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу підозрюваного, розмір майнової шкоди, в заподіянні якого підозрюється особа.

Згідно ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Враховуючи, що відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, слідчий суддя приймає до уваги, що не можна ставити питання про те, що арешт є виправданим тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки останнє є завданням попереднього розслідування (рішення у справі «L.Ferrari Bravo проти Італії»).

Слідчий суддя виходить з того, що на даному етапі провадженні він не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, він не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні слідчого дані у слідчого судді є підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, інкримінованого стороною обвинувачення.

Слідчий суддя, вирішуючи питання про застосування підозрюваному запобіжного заходу, враховує і положення, що передбачені КПК України, а й вимоги пунктів 3 і 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод, практики Європейського суду з прав людини, відповідно до яких обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо тільки в передбачених законом випадках за встановленою законом процедурою, між тим ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення. Так, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України» зазначено, що наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер, та доводитися відповідними доказами. Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Clooth проти Бельгії» серйозність обвинувачення може служити для суду підставою для постановлення рішення про поміщення та утримання підозрюваного під вартою з метою запобігання спробі вчинення подальших порушень. Однак необхідно, щоб небезпека була явною, а запобіжний захід необхідний в світлі обставин справи і, зокрема, біографії та характеристики особи, про яку йдеться. Практика Європейського суду з прав людини свідчить, що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином, і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення. Європейський суд з прав людини у рішенні у справі «Murray проти Сполученого Королівства» зазначив, що факти, які викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження або навіть для пред'явлення обвинувачення, що є завданням наступних етапів кримінального процесу.

Водночас слідчий суддя не погоджується з існуванням ризиків, про які вказує сторона обвинувачення, оскільки за рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Бойченко проти Молдови» від 11.07.2006 р. тільки одне посилання судів на відповідну норму закону без вказівки підстав, з яких вони вважають обґрунтованими твердження, що ніби заявник може перешкоджати провадженню в справі, переховуватися від правосуддя або скоювати нові злочини, не є достатнім для ухвалення рішення про обрання запобіжного заходу. У рішенні у справі «Мамедова проти Росії» від 01.06.2006 р. Суд дійшов висновку, що посилання на тяжкість обвинувачення, як на головний чинник при оцінці ймовірності того, що заявниця переховуватиметься від правосуддя, перешкоджатиме ходові розслідування або вчинятиме нові злочини є недостатнім, хоча суворість покарання і є визначальний елементом при оцінці ризику переховування від правосуддя чи вчинення нових злочинів, і що потребує позбавлення волі не можна оцінювати з винятково абстрактного погляду, беручи до уваги тільки тяжкість злочину.

Як слідує із клопотання, сторона обвинувачення просить врахувати, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, може переховування від органів досудового розслідування та суду; знищити або сховати документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; вчинити інше кримінальне правопорушення, втім відомостей, що підтверджували означене, слідчому судді не надано. Отже клопотання не містить переконливого обґрунтування доводів про наявність у підозрюваного наміру перешкоджати ходу досудового розслідування у такий спосіб, що застосування більш м'якого запобіжного заходу буде недостатнім для запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, а тому застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту у період часу з 20 годин 00 хвилин до 08 годин 00 хвилин наступної доби є непропорційними меті, яка ставиться до їх застосування.

Долучені до клопотання докази містять дані щодо обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого діяння та частково підтверджують ризики, при цьому в своїй сукупності це не може свідчити про наявність підстав для продовження до підозрюваного такого запобіжного заходу, як домашній арешт. Отже слідчий суддя, проаналізувавши всі надані сторонами докази та дані про особу підозрюваного, не знайшов підстав для задоволення клопотання.

Згідно ч. 4 ст. 194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного обов'язки передбачені частиною п'ятою ст. 194 КПК України.

Зважаючи на необхідність дотримання цілей кримінального провадження, принципів публічності, змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, слідчий суддя, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків у зв'язку з тим, що в ході розгляду клопотання доведено обґрунтованість підозри та частково доведено актуальність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, на даний час, приходить до висновку про наявність підстав для застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання .

Відповідно до ч. 1 ст. 179 КПК України особисте зобов'язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов'язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов'язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу.

Керуючись ст.ст. 2, 8, 177, 178, 179, 181, 194, 369-372, 532 КПК України, -

УХВАЛИВ:

1. Клопотання залишити без задоволення.

2. Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, терміном на два місяці, а саме до 06 лютого 2023 року включно.

3. Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:

- прибувати до слідчого, прокурора, суду по першому виклику;

- повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання, реєстрації, роботи та номеру засобу зв'язку;

- не відлучатися за межі м. Києва та Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, які дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.

4. Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_4 , що в разі невиконання покладених на нього обов'язків, до нього можуть бути застосовані більш жорсткі запобіжні заходи і накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

5. Копію ухвали про застосування запобіжного заходу вручити підозрюваному негайно після її оголошення та довести до відома застосовані відносно підозрюваного обов'язки.

6. Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого у кримінальному провадженні.

7. Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

8. Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.

9. Повний текст ухвали слідчого судді буде складено та оголошено в приміщенні суду протягом 5 діб.

Слідчий суддя ОСОБА_1