Закупівлі
Аукціони
Увійти до системи
Тарифи та оплата
Про систему Справа № 11-сс/824/3528/2022
Єдиний унікальний номер 752/16085/20-к
Слідчий суддя суду 1-ї інстанції ОСОБА_1 Доповідач: ОСОБА_2
02 листопада 2022 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
з участю секретаря ОСОБА_5
прокурора ОСОБА_6
підозрюваного ОСОБА_7
захисника ОСОБА_8
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу підозрюваного ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 24 серпня 2022 року у кримінальному провадженні №12020100000000438 від 05.05.2020 року, -
Зазначеною ухвалою задоволено клопотання старшого слідчого в ОВС слідчого управління Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_9 , погоджене прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_6 та накладено арешт на майно, яке належить ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч.1 ст.366 КК України у кримінальному провадженні №12020100000000438, а саме, на:
- частку власності 25/100 об'єкта нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 ;
- об'єкт нерухомого майна, загальною площею 58,2 за адресою:
АДРЕСА_2 ;
- транспортний засіб HYUNDAI ACCENT, д.р.н. НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 , 2017 року випуску;
- банківські рахунки та грошові кошти, відкритих у наступних банківських установах:
- АТ КБ «ПриватБанк» м. Суми (МФО 337546), рахунки:
- НОМЕР_3 - українська гривня;
- НОМЕР_4 - українська гривня;
- НОМЕР_5 - українська гривня;
- НОМЕР_6 - українська гривня;
- НОМЕР_7 - долар США
Згідно ухвали, слідчий суддя погодився з доводами клопотання органу досудового розслідування про те, що зазначене майно належить підозрюваному ОСОБА_7 , а враховуючи, що кримінальним законом за вчинення інкримінованого ОСОБА_7 злочину передбачена конфіскація майна, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність накладення арешту на вказане майно, пославшись на вимоги ст. 170 КПК України.
В апеляційній скарзі підозрюваний ОСОБА_7 просить скасувати ухвалу слідчого судді так як вважає її незаконною. Апелянт вважає, що клопотання органу досудового розслідування та ухвала слідчого судді про арешт майна не відповідає вимогам КПК України, є необґрунтованим. Розгляд клопотання про накладення арешту слідчим суддею був формальним. Апелянт зазначає, що слідчий суддя відповідно до положень статті 170 КПК України не врахував правової підстави для накладення арешту та належної мети для цього, зокрема можливості використання майна, як доказу у кримінальному провадженні чи можливості конфіскації майна в подальшому. Також зазначає апелянт, про те, що слідчий суддя не звернув увагу на те, що органом досудового розслідування не надано належних доказів на підтвердження обґрунтованості підозри
Додає апелянт, що оскаржувана ухвала слідчого судді не відповідає вимогам розумності та спів розмірності щодо обмеження права власності, що суперечить положенням п.5,6 ч.2 ст.173 КПК України. Окрім того слідчим суддею не надано оцінку вартості майна, який значно перебільшує ймовірний розмір інкримінованих йому збитків.
Заслухавши доповідь судді, пояснення підозрюваного та захисника, які просили задовольнити апеляційні вимоги в повному обсязі, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вивчивши матеріали судової справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Згідно ч.2 ст.170 КПК України слідчий суддя накладає арешт на майно з метою забезпечення: спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання ; відшкодування шкоди, завданої в наслідок вчинення кримінального правопорушення. Завданням же арешту такого майна є запобігання можливості його втрати.
Як вбачається з поданого клопотання Головним управлінням Національної поліції у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12020100000000438 підозра в якому 19.08.2022 року за ч.5 ст.191 та ч.1 ст.366 КК України повідомлена ОСОБА_7 .
В ході розслідування даних злочинів органом досудового розслідування було встановлено, що у службової особи-фізичної особи-підприємця ОСОБА_7 у травні 2017 року, більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено, виник злочинний умисел, спрямований на заволодіння протягом 2017-2018 років чужим майном в особливо великих розмірах, а саме грошовими коштами Державного управління справами (далі - ДУС), шляхом перерахування коштів ДУС на рахунок ФОП ОСОБА_7 за послуги проведення технічного нагляду по виконання робіт з реставрації та пристосування Маріїнського палацу в м. Києві особами, які не мали кваліфікаційного сертифікату інженера технічного нагляду та фактично виконували інші функції при здійсненні технічного нагляду, вчиненого шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем та внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей.
Враховуючи, що ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні злочину, санкцією якою передбачена конфіскація майна, як вид покарання, орган досудового розслідування звернувся до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на вищезазначене майно.
Перевіривши доводи органу досудового розслідування з приводу необхідності накладення арешту, встановивши достатність даних, які містяться у доданих до клопотання матеріалах, слідчий суддя дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання органу досудового розслідування та накладення арешту на майно підозрюваного ОСОБА_7 .
З вказаними висновками слідчого судді погоджується і колегія суддів.
Для ефективного розслідування орган досудового розслідування має потребу у збереженні цього майна до встановлення фактичних обставин вчинення злочину.
Таким чином, накладення арешту на майно за наявності для цього підстав, відповідає вимогам КПК України. Матеріали кримінального провадження свідчать, що застосування зазначеного заходу забезпечення кримінального провадження є виправданим та необхідним у кримінальному провадженні, з огляду і на те, що органами досудового розслідування зібрані вагомі докази, які свідчать про обґрунтованість підозри ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених за ч.5 ст.191, ч.1 ст.366 КК України, за які може бути призначено додаткове покарання у вигляді конфіскації майна. На цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження і забезпечення можливої конфіскації майна, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.
Колегія суддів вважає, що слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності до вимог ст. ст. 132, 170- 173 КПК України, наклав арешт на майно яке на праві приватної власності належить підозрюваному ОСОБА_7 . При цьому колегія суддів зважує і на те, що в матеріалах доданих до клопотання органом досудового розслідування наявна інформація щодо належності даного майна саме ОСОБА_7 .
Доводи апелянта про те, що слідчим суддею не надано оцінку вартості майна, який значно перебільшує ймовірний розмір інкримінованих йому збитків не заслуговують на увагу колегії суддів, так як ці дані підлягають перевірці органом досудового розслідування та під час розгляду справи по суті.
Враховуючи вищенаведене, посилання апелянта на те, що арешт було накладено безпідставно, колегією суддів не може прийматися до уваги,
Зважаючи на вищевикладене в сукупності з обставинами кримінального провадження, колегія суддів об'єктивно переконана, що слідчий суддя, накладаючи арешт на майно діяв у спосіб і у межах діючого законодавства, арешт застосував на засадах розумності та співмірності, а тому доводи апелянта стосовно незаконності та необґрунтованості ухвали слідчого судді слід визнати непереконливими.
З урахуванням викладеного, ухвалу слідчого судді слід залишити без змін, а апеляційну скаргу підозрюваного ОСОБА_7 - без задоволення.
Керуючись ст.ст. 98, 117, 170, 171, 173, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
Ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 24 серпня 2022 року, якою задоволено клопотання старшого слідчого в ОВС слідчого управління Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_9 , погоджене прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_6 та накладено арешт на майно, яке належить ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч.1 ст.366 КК України у кримінальному провадженні №12020100000000438 - залишити без змін, а апеляційну скаргу підозрюваного ОСОБА_7 - без задоволення.
Ухвала Київського апеляційного суду оскарженню не підлягає.
Судді: ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4