Рішення від 20.12.2021 по справі 911/2309/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" грудня 2021 р. м. Київ Справа № 911/2309/21

за первісним позовом Фізичної особи-підприємця Носенка Юрія Миколайовича ( АДРЕСА_1 )

до Фізичної особи-підприємця Бурими Марини Борисівни ( АДРЕСА_2 )

про стягнення 157388,31 грн. заборгованості за договором оренди № 1 від 01.05.2019 р., у тому числі - 130000,00 грн. основного боргу, 3132,56 грн. 3% річних, 10383,23 грн. інфляційних втрат, 13872,52 грн. подвійної облікової ставки НБУ за користування чужими коштами,

та за зустрічним позовом Фізичної особи-підприємця Бурими Марини Борисівни ( АДРЕСА_2 )

до Фізичної особи-підприємця Носенка Юрія Миколайовича ( АДРЕСА_1 )

про розірвання договору оренди № 1 від 01.05.2019 р.

Суддя В.М. Бабкіна

секретар судового засідання: Татаринов М.Д.

Представники сторін:

від позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом): не з'явився;

від відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом): не з'явився.

Обставини справи:

Господарським судом Київської області розглядалася справа за первісним позовом Фізичної особи-підприємця Носенка Юрія Миколайовича до Фізичної особи-підприємця Бурими Марини Борисівни про стягнення 157388,31 грн. заборгованості за договором оренди № 1 від 01.05.2019 р., у тому числі - 130000,00 грн. основного боргу, 3132,56 грн. 3% річних, 10383,23 грн. інфляційних втрат, 13872,52 грн. подвійної облікової ставки НБУ за користування чужими коштами, та за зустрічним позовом Фізичної особи-підприємця Бурими Марини Борисівни до Фізичної особи-підприємця Носенка Юрія Миколайовича про розірвання договору оренди № 1 від 01.05.2019 р.

У судовому засіданні з розгляду справи по суті 29.11.2021 р. представник позивача за зустрічним позовом до початку судових дебатів заявила про понесення останнім витрат на послуги адвоката та зазначала, що докази на підтвердження розміру судових витрат, понесених ФОП Буримою М.Б. у зв'язку з розглядом даної справи, будуть подані протягом 5 днів після ухвалення рішення у даній справі в порядку, передбаченому ГПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 221 Господарського процесуального кодексу України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Рішенням господарського суду Київської області від 29.11.2021 р. у даній справі № 911/2309/21 у задоволенні первісних позовних вимог Фізичної особи-підприємця Носенка Ю.М. до Фізичної особи-підприємця Бурими М.Б. про стягнення 157388,31 грн. заборгованості за договором оренди № 1 від 01.05.2019 р., у тому числі - 130000,00 грн. основного боргу, 3132,56 грн. 3% річних, 10383,23 грн. інфляційних втрат, 13872,52 грн. подвійної облікової ставки НБУ за користування чужими коштами, було відмовлено повністю, зустрічні позовні вимоги ФОП Бурими М.Б. до ФОП Носенка Ю.М. були задоволені, розірвано договір оренди № 1 від 01.05.2019 р.

07.12.2021 р. до господарського суду Київської області від позивача за зустрічним позовом ФОП Бурими М.Б. надійшло клопотання б/н від 30.11.2021 р. (вх. № 28170/21 від 07.12.2021 р.) про надання доказів щодо розміру судових витрат в порядку ч. 8 ст. 129 ГПК України, за змістом якого позивач за зустрічним позовом просить стягнути з ФОП Носенка Ю.М. 8900,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

Згідно з ч. 2 ст. 221 Господарського процесуального кодексу України, для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання.

Відповідно до ч. 1 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Як передбачено абз. 2 ч. 3 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, суд може вирішити питання розподілу судових витрат у додатковому рішенні після ухвалення рішення за результатами розгляду справи по суті.

Згідно з ч. 3 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України, додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви (ч. 4 ст. 244 ГПК України).

Ухвалою господарського суду Київської області від 29.11.2021 р. розгляд клопотання ФОП Бурими М.Б. про покладення на ФОП Носенка Ю.М. витрат на правову допомогу у справі № 911/2309/21 був призначений в судовому засіданні на 20.12.2021 р., учасників процесу було повідомлено про судове засідання.

Представники позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) та відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) у судове засідання 20.12.2021 р. не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, про дату і час судового засідання сторони були повідомлені належно.

Будь-яких письмових пояснень чи заперечень щодо поданого ФОП Буримою М.Б. клопотання про покладення на ФОП Носенка Ю.М. судових витрат на правову допомогу від останнього до суду не надходило.

Розглянувши заяву позивача за зустрічним позовом (відповідача за первісним позовом) про покладення на відповідача за зустрічним позовом (позивача за первісним позовом) витрат на правову допомогу, суд зазначає наступне.

Положеннями ст. 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу; кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

У силу приписів ч. 1 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

На підтвердження факту надання правничої допомоги адвокатом Марушевською В.І. (ордер АІ № 1145954 від 15.09.2021 р., свідоцтво адвоката № 8373/10 від 22.10.2020 р.) та понесення витрат на професійну правничу допомогу в сумі 8900,00 грн., позивачем за зустрічним позовом було надано суду: договір про надання правової допомоги № 21 від 26.07.2021 р., додаткову угоду № 1 від 17.08.2021 р. до договору № 21 про надання правової допомоги від 26.07.2021 р., акт приймання-передачі наданих послуг № 1 від 07.10.2021 р. до договору № 21 про надання правової допомоги від 26.07.2021 р., додаткову угоду № 2 від 21.10.2021 р. до договору № 21 про надання правової допомоги від 26.07.2021 р., акт приймання-передачі наданих послуг № 2 від 29.11.2021 р. до договору № 21 про надання правової допомоги від 26.07.2021 р., заключну виписку за період з 29.09.2021 р. по 29.09.2021 р. на загальну суму 4000,00 грн. (у порядку ч. 3 ст. 126 ГПК України).

Так, 26.07.2021 р. між адвокатом Марушевською Вікторією Іванівною (адвокат) та Фізичною особою-підприємцем Буримою Мариною Борисівною (клієнт) було укладено договір № 21 про надання правової допомоги, відповідно до п. 1.1 якого адвокат бере на себе зобов'язання надати клієнту правову допомогу відповідно до вимог законодавства України та міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, використовуючи засоби, способи і методи, необхідні для захисту прав та інтересів клієнта, а клієнт зобов'язується оплатити адвокату гонорар (винагороду) за надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до вимог ст. 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та цим договором, необхідні для належного виконання договору, зокрема: одержувати необхідні довідки та документи, підписувати та подавати претензії, вимоги, заяви, листи, клопотання, позовні заяви, відзиви на позовні заяви, заяви про видачу судових наказів та виконавчих листів, скарги, апеляційні скарги, касаційні скарги, відзиви на них, розписуватися в документах від імені клієнта, сплачувати від імені клієнта судовий збір, а також знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії з документів, долучених до справи, одержувати копії рішень, брати участь в судових засіданнях, подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, задавати питання іншим особам, які беруть участь у справі, а також свідкам, експертам, спеціалістам, заявляти клопотання та відводи, давати усні та письмові пояснення судові, подавати свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти клопотань, доводів та міркувань інших осіб, оскаржувати рішення судів, збирати будь-які відомості про факти, що можуть використовуватися як докази у справі, а також вчиняти всі інші дії, передбачені чинним законодавством України для такого роду повноважень та які, на думку адвоката, будуть доцільними для правильного і ефективного виконання зобов'язань, передбачених даним договором для захисту законних прав та інтересів клієнта (п. 2.1 договору).

Згідно з п. 4.1 договору за надання правової допомоги клієнт зобов'язується оплатити адвокату суму гонорару (винагороди), яка визначається додатковими угодами, які є невід'ємними частинами цього договору.

17.08.2021 р. між адвокатом Марушевською Вікторією Іванівною (адвокат) та Фізичною особою-підприємцем Буримою Мариною Борисівною (клієнт) було укладено додаткову угоду № 1 до договору № 21 про надання правової допомоги від 26.07.2021 р., відповідно до п. 1 якої сторони дійшли згоди, що сума гонорару (винагороди) адвокату за надання правової допомоги, щодо захисту прав та інтересів клієнта попередньо узгоджена сторонами в розмірі 4000,00 грн., виходячи з наступного обсягу правової допомоги (послуг): складання відзиву на позовну заяву Фізичної особи-підприємця Носенка Юрія Миколайовича до Фізичної особи-підприємця Бурими Марини Борисівни про стягнення 157388,31 грн. заборгованості за договором оренди та штрафних санкцій (справа № 911/2309/21, господарський суд Київської області) та його направлення до суду; складання зустрічної позовної заяви до господарського суду Київської області до Фізичної особи-підприємця Носенка Ю.М. про розірвання договору оренди (справа № 911/2309/21) та направлення її до суду.

Сторони домовилися, що, в разі необхідності участі адвоката в судових засіданнях під час розгляду справи № 911/2309/21 господарським судом Київської області, вартість таких послуг погоджується сторонами додатково (п. 2 додаткової угоди № 1).

07.10.2021 р. адвокатом та клієнтом було підписано акт приймання-передачі наданих послуг № 1 до договору № 21 про надання правової допомоги від 26.07.2021 р., відповідно до якого адвокат надав клієнту правову допомогу згідно опису та обсягу, вказаному нижче: 1) складання відзиву на позовну заяву ФОП Носенка Юрія Миколайовича до ФОП Бурими Марини Борисівни про стягнення 157388,31 грн. заборгованості за договором оренди та штрафних санкцій (справа № 911/2309/21, господарський суд Київської області) та його направлення до суду; 2) складання зустрічної позовної заяви до господарського суду Київської області до ФОП Носенка Ю.М. про розірвання договору оренди (справа № 911/2309/21) та направлення її до суду. Загальна вартість наданих послуг складає 4000,00 грн.

21.10.2021 р. між адвокатом Марушевською Вікторією Іванівною (адвокат) та Фізичною особою-підприємцем Буримою Мариною Борисівною (клієнт) було укладено додаткову угоду № 2 до договору № 21 про надання правової допомоги від 26.07.2021 р., відповідно до п. 1 якої сторони дійшли згоди, що сума гонорару (винагороди) адвокату за надання правової допомоги щодо захисту прав та інтересів клієнта, а саме: участі адвоката в судових засіданнях під час розгляду справи № 911/2309/21 господарським судом Київської області, попередньо узгоджена сторонами в розмірі 3700,00 грн., виходячи з наступного обсягу правової допомоги (послуг): представництво інтересів клієнта в господарському суді Київської області під час підготовчого засідання у справі № 911/2309/21: 1 день - 1200,00 грн.; представництво інтересів клієнта в господарському суді Київської області під час судового засідання у справі № 911/2309/21: 1 день - 2500,00 грн.

29.11.2021 р. адвокатом та клієнтом було підписано акт приймання-передачі наданих послуг № 2 до договору № 21 про надання правової допомоги від 26.07.2021 р., відповідно до якого адвокат надав клієнту правову допомогу згідно опису та обсягу, вказаному нижче: 1) представництво інтересів клієнта в господарському суді Київської області під час підготовчого засідання по справі № 911/2309/21, а саме: 25.10.2021 р. та 11.11.2021 р. (2 судодні, з яких 1 день - 1200,00 грн.) - 2400,00 грн.; 2) представництво інтересів клієнта в господарському суді Київської області під час судового засідання у справі № 911/2309/21, а саме: 29.11.2021 р. (1 судодень). Загальна вартість наданих послуг складає 4900,00 грн.

Згідно з пунктом 4 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 частини першої статті 1 вказаного Закону встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону).

Відповідно до статті 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону).

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Разом із тим, чинне господарське процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

Згідно зі статтею 16 ГПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 ГПК України).

Статтею 123 ГПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

За частинами 1, 2 статті 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 ГПК України).

Водночас, за змістом частини 4 статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з частиною 5 статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

За змістом пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Відтак, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 126 цього Кодексу).

Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Наведена правова позиція щодо застосування норм права викладена у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 р. у справі №755/9215/15-ц, у постанові Об'єднаної палати Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 03.10.2019 р. у справі № 922/445/19.

За частиною першою статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), у тому числі в рішенні від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» (Lavents v. Latvia) за заявою № 58442/00 щодо судових витрат, зазначено що за статтею 41 Конвенції суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму (див., серед багатьох інших, рішення ЄСПЛ у справах «Ніколова проти Болгарії» та «Єчюс проти Литви», пункти 79 і 112 відповідно).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (пункт 268).

В цілому нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.

У разі недотримання зазначених вимог суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 ГПК України).

Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Однак матеріали справи не містять клопотання відповідача за зустрічним позовом (позивача за первісним позовом) про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, а підстави для самостійного вирішення судом питання про зменшення цих витрат з урахуванням наведених приписів законодавства є відсутніми.

Також позивачем за первісним позовом не спростовано обґрунтованості наведеного відповідачем за первісним позовом в актах про надання правової допомоги до договору № 21 про надання правової допомоги від 26.07.2021 р. складу витрат на професійну правничу допомогу адвоката (аналогічна правова позиція викладена в додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 р. у справі № 910/12876/19).

Підсумовуючи викладене, з урахуванням предмета спору, обсягу зібраних доказів, розгляду справи за правилами загального позовного провадження, складання представником позивача за зустрічним позовом (відповідача за первісним позовом) обґрунтованого відзиву та зустрічного позову, дійсно необхідного та підтвердженого доказами фактичного обсягу правничої допомоги, поведінки сторін, значення справи для сторін, суд констатує, що витрати на правничу допомогу, які ФОП Бурима М.Б. просить відшкодувати за рахунок ФОП Носенка Ю.М., є співмірними із складністю даної справи та обсягом витраченого представником заявника часу на адвокатський супровід у даній справі.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що заявлена позивачем за зустрічним позовом (відповідачем за первісним позовом) вимога про стягнення з відповідача за зустрічним позовом (позивача за первісним позовом) витрат на професійну правничу допомогу підлягає задоволенню у повному обсязі, в розмірі 8900,00 грн.

Керуючись ст.ст. 123, 126, 129, 221, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Клопотання Фізичної особи-підприємця Бурими Марини Борисівни б/н від 30.11.2021 р. (вх. № 28170/21 від 07.12.2021 р.) задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Носенка Юрія Миколайовича ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) на користь Фізичної особи-підприємця Бурими Марини Борисівни ( АДРЕСА_2 , код НОМЕР_2 ) 8900 (вісім тисяч дев'ятсот) грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту додаткового рішення відповідно до ст.ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.

Додаткове рішення складено 28.12.2021 р.

Суддя В.М. Бабкіна