Рішення від 16.12.2021 по справі 911/2325/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" грудня 2021 р. м. Київ Справа № 911/2325/21

Господарський суд Київської області у складі судді Бабкіної В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Антимонопольного комітету України (03035, м. Київ, вул. Митрополита Василя Липківського, 45)

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Візит” (09161, Київська обл., Білоцерківський р-н, м. Узин, вул. Заводська, 23А)

про стягнення 194884670,00 грн. штрафних санкцій, у тому числі - 97442335,00 грн. штрафів, накладених рішенням комітету № 200-р від 04.04.2019 р., та 97442335,00 грн. пені,

секретар судового засідання: Татаринов М.Д.

Представники сторін:

від позивача: Попов Я.О. (витяг з ЄДРПОУ, посвідчення № 1170);

від відповідача: не з'явився.

Обставини справи:

Антимонопольний комітет України (далі - позивач) звернувся до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Візит” (далі - ТОВ “Візит”, відповідач) про стягнення 194884670,00 грн. штрафних санкцій, у тому числі - 97442335,00 грн. штрафів, накладених рішенням комітету № 200-р від 04.04.2019 р., та 97442335,00 грн. пені.

Ухвалою господарського суду Київської області від 16.08.2021 р. було відкрито провадження у даній справі, підготовче засідання призначено на 09.09.2021 р.

Підготовче засідання відкладалось.

01.09.2021 р. до господарського суду Київської області від Антимонопольного комітету України надійшло уточнення позовних вимог № 300-20.3/02-12582 від 27.08.2021 р. (вх. № 20498/21 від 01.09.2021 р.), за змістом якого позивачем, з урахуванням результатів касаційного оскарження судових рішень у справі № 910/6674/19 про визнання частково недійсним рішення комітету № 200-р від 04.04.2019 р., уточнено періоди нарахування заявленої до стягнення пені, розмір якої залишається незмінним.

13.09.2021 р. до господарського суду Київської області від представника відповідача надійшов відзив б/н від 10.09.2021 р. (вх. № 21351/21 від 13.09.2021 р.), за змістом якого останній зазначає, що 03.09.2021 р. відповідачем було повторно подано касаційну скаргу на постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.03.2021 р. у справі господарського суду м. Києва № 910/6674/19 про визнання частково недійсним та часткове скасування рішення АМКУ № 200-р від 04.04.2019 р. з клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження. Таким чином, ТОВ “Візит” не погоджується з накладенням на останнього штрафу та нарахуванням пені.

30.09.2021 р. до господарського суду Київської області від представника позивача надійшла відповідь на відзив № 300-20.3/02-13896 від 24.09.2021 р. (вх. № 22854/21 від 30.09.2021 р.), за змістом якого позивач проти доводів відповідача заперечує, вважаючи їх безпідставними та просить задовольнити позов.

У судовому засіданні 07.10.2021 р. представником відповідача було подано клопотання б/н від 07.10.2021 р. (вх. № 23448/21 від 07.10.2021 р.) про зупинення провадження у даній справі, оскільки на даний час не завершена процедура касаційного оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду від 23.03.2021 р. у справі № 910/6674/19. Поряд з цим, відповідач зазначає, що у випадку задоволення касаційної скарги та скасування зазначеної постанови підстави для задоволення позову Антимонопольного комітету України у даній справі № 911/2325/21 будуть відсутніми.

17.11.2021 р. до господарського суду Київської області засобами електронного зв'язку від представника ТОВ “Візит” надійшло клопотання б/н від 17.11.2021 р. (вх. № 26545/21 від 17.11.2021 р.) про відкладення судового засідання, відповідно до якого представник відповідача зазначав, що 22.11.2021 р. не має можливості взяти участь у судовому засіданні, у зв'язку з виїздом у відрядження до Чернігівської області. Крім того, представник відповідача зазначав, що на кінець листопада - початок грудня 2021 року планується надання йому чергової відпустки. З огляду на викладене, відповідач просив суд відкласти судове засідання у справі № 911/2325/21 на інший час, після 15.12.2021 р.

У судовому засіданні 22.11.2021 р. представник позивача заперечував проти поданого раніше представником відповідача клопотання про зупинення провадження у даній справі, зазначаючи про те, що ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду було відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю “Візит” на постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.03.2021 р. у справі № 910/6674/19, а також заперечував проти задоволення клопотання представника відповідача про відкладення судового засідання, з огляду на відсутність доказів зайнятості представника відповідача та неможливості його прибуття у дане судове засідання.

Як встановлено судом, вмотивоване посиланням на приписи ст. 227 ГПК України клопотання ТОВ “Візит” б/н від 07.10.2021 р. (вх. № 23448/21 від 07.10.2021 р.) про зупинення провадження у даній справі обґрунтоване тим, що на час його подання не завершена процедура касаційного оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду від 23.03.2021 р. у справі господарського суду міста Києва № 910/6674/19, в якій оскаржувалося рішення Антимонопольного комітету України від 04.04.2019 р. № 200-р, яким було застосовано штраф до ТОВ “Візит”, за стягненням якого у даній справі звернувся позивач. Поряд з цим, відповідач зазначав, що у випадку задоволення касаційної скарги та скасування зазначеної постанови підстави для задоволення позову Антимонопольного комітету України у даній справі № 911/2325/21 будуть відсутніми.

Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень, ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 08.11.2021 р. було відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю “Візит” на постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.03.2021 р. у справі № 910/6674/19.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку щодо відмови у задоволенні клопотання відповідача б/н від 07.10.2021 р. (вх. № 23448/21 від 07.10.2021 р.) про зупинення провадження у справі, про що без виходу до нарадчої кімнати постановив протокольну ухвалу від 22.11.2021 р.

Поряд з цим, розглянувши клопотання представника відповідача про відкладення судового засідання, заслухавши заперечення представника позивача, суд без виходу до нарадчої кімнати постановив протокольну ухвалу про відмову в його задоволенні, викладену в ухвалі від 22.11.2021 р.

У судовому засіданні 22.11.2021 р. представник позивача зазначав про надання суду всіх наявних у позивача доказів, що мають значення для вирішення спору, а також про наявність підстав для закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Ухвалою господарського суду Київської області від 22.11.2021 р. було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 16.12.2021 р.

У судовому засіданні 16.12.2021 р. представник позивача позовні вимоги підтримував у повному обсязі; представник відповідача у судове засідання не з'явився. Водночас, про дату, час і місце судового засідання всі учасники процесу були повідомлені належно в порядку, передбаченому ГПК України.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

У судовому засіданні 16.12.2021 р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в ній докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

04.04.2019 р. Антимонопольним комітетом України за результатами розгляду справи № 20-26,13/267-16 постановлено рішення № 200-р «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу».

У п. 1 резолютивної частини рішення Антимонопольного комітету України від 04.04.2019 р. № 200-р «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу» визнано, що ТОВ «СТАТПОСТАЧ», ТОВ «АРТА ГРУП», ТОВ «УКРПРОДАКОРД ОР», ТОВ «РЕГІОНАЛЬНА КЕЙТЕРИНГОВА КОМПАНІЯ», ТОВ «ВІЙСЬКТОРГ», ТОВ «ВКФ «САВА», ПП «ІНТЕРА», ТОВ «Ольміра», ТОВ «Візит», ТОВ «АВІКА» (10 компаній) вчинили порушення, передбачене п. 4 ч. 2 ст. 6, п. 1 ст. 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів, проведених Міністерством оборони України на закупівлю послуг із забезпечення харчування за контрактом у Київській області за допомогою системи електронних закупівель «Prozorro» (ідентифікатор закупівлі в системі: UA-2016-02-22-000325-b).

За порушення, зазначене в п. 1 резолютивної частини вказаного рішення, на ТОВ «Візит» накладено штраф у розмірі 19488467,00 грн. (п. 10 рішення Антимонопольного комітету України від 04.04.2019 р. № 200-р «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу»).

У п. 12 резолютивної частини рішення Антимонопольного комітету України від 04.04.2019 р. № 200-р «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу» визнано, що ТОВ «СТАТПОСТАЧ», ТОВ «АРТА ГРУП», ТОВ «УКРПРОДАКОРД ОР», ТОВ «ВІЙСЬКТОРГ», ТОВ «ВКФ «САВА», ТОВ «РЕКТАН», ТОВ «ПИРЯТИНСЬКИЙ ДЕЛІКАТЕС», ТОВ «РЕГІОНАЛЬНА КЕЙТЕРИНГОВА КОМПАНІЯ», ТОВ «Візит», ТОВ «АВІКА», ТОВ «ТРАНС ЛОГІСТИК ЦЕНТР» (11 компаній) вчинили порушення, передбачене п. 4 ч. 2 ст. 6, п. 1 ст. 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів, проведених Міністерством оборони України на закупівлю послуг із забезпечення харчування за контрактом у Житомирській, Чернігівській, Полтавській, Сумській та Черкаській областях за допомогою системи електронних закупівель «Prozorro» (ідентифікатор закупівлі в системі: UA-2016-02-22-000319-b).

За порушення, зазначене в п. 12 резолютивної частини вказаного рішення, на ТОВ «Візит» накладено штраф у розмірі 19488467,00 грн. (п. 21 рішення Антимонопольного комітету України від 04.04.2019 р. № 200-р «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу»).

У п. 24 резолютивної частини рішення Антимонопольного комітету України від 04.04.2019 р. № 200-р «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу» визнано, що ТОВ «ВКФ «САВА», ТОВ «ПРОДВСЕСВІТ», ТОВ «ЧАС МРІЙ», ТОВ «УКРПРОДАКОРД ОР», ТОВ «ТРАНС ЛОГІСТИК ЦЕНТР», ТОВ «РЕКТАН», ТОВ «СТАТПОСТАЧ», ТОВ «АРТА ГРУП», ТОВ «ВІЙСЬКТОРГ», ТОВ «РЕГІОНАЛЬНА КЕЙТЕРИНГОВА КОМПАНІЯ», ТОВ «ПИРЯТИНСЬКИЙ ДЕЛІКАТЕС», ТОВ «Візит», ТОВ «ВАЛЕТА С», ТОВ «Латоріца-149 Темп», ТОВ «ІМПЕЛ ГРІФФІН ГРУП», ТОВ «АВІКА», ПП «Збалансоване харчування», ТОВ «Ольміра», ТОВ «ГЕУС-ГРУП» (19 компаній) вчинили порушення, передбачене п. 4 ч. 2 ст. 6, п. 1 ст. 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів, проведених Міністерством оборони України на закупівлю послуг із забезпечення харчування за контрактом у Рівненській, Тернопільській, Хмельницькій, Чернівецькій, Закарпатській, Івано-Франківській, Львівській та Волинській областях за допомогою системи електронних закупівель «Prozorro» (ідентифікатор закупівлі в системі: UA-2016-02-22-000316-b).

За порушення, зазначене в п. 24 резолютивної частини вказаного рішення, на ТОВ «Візит» накладено штраф у розмірі 19488467,00 грн. (п. 36 рішення Антимонопольного комітету України від 04.04.2019 р. № 200-р «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу»).

У п. 44 резолютивної частини рішення Антимонопольного комітету України від 04.04.2019 № 200-р «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу» визнано, що ТОВ «ВКФ «САВА», ТОВ «ЧАС МРІЙ», ТОВ «ПРОДВСЕСВІТ», ПП «Збалансоване харчування», ТОВ «Латоріца-Темп», ТОВ «ТРАНС ЛОГІСТИК ЦЕНТР», ТОВ «РЕКТАН», ТОВ «ВІЙСЬКТОРГ», ТОВ «РЕГІОНАЛЬНА КЕЙТЕРИНГОВА КОМПАНІЯ», ТОВ «СТАТПОСТАЧ», ТОВ «АРТА ГРУП», ТОВ «ПИРЯТИНСЬКИЙ ДЕЛІКАТЕС», ТОВ «Візит», ТОВ «ВАЛЕТА С», ТОВ «УКРПРОДАКОРД ОР», НВФ «Істок-Днепр», ТОВ «АВІКА», ТОВ «ГЕУС-ГРУП» (18 компаній) вчинили порушення, передбачене п. 4 ч. 2 ст. 6, п. 1 ст. 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів, проведених Міністерством оборони України на закупівлю послуг із забезпечення харчування за контрактом у Харківській, Донецькій та Луганській областях за допомогою системи електронних закупівель «Prozorro» (ідентифікатор закупівлі в системі: UA-2016-02-22-000310-b).

За порушення, зазначене в п. 44 резолютивної частини вказаного рішення, на ТОВ «Візит» накладено штраф у розмірі 19488467,00 грн. (п. 57 рішення Антимонопольного комітету України від 04.04.2019 р. № 200-р «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу»).

У п. 63 резолютивної частини рішення Антимонопольного комітету України від 04.04.2019 р. № 200-р «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу» визнано, що ТОВ «ЧАС МРІЙ», ТОВ «ВКФ «САВА», ТОВ «ПРОДВСЕСВІТ», ТОВ «ТРАНС ЛОГІСТИК ЦЕНТР», ТОВ «РЕГІОНАЛЬНА КЕЙТЕРИНГОВА КОМПАНІЯ», ТОВ «РЕКТАН», ТОВ «СТАТПОСТАЧ», ТОВ «ВІЙСЬКТОРГ», ТОВ «ПИРЯТИНСЬКИЙ ДЕЛІКАТЕС», ТОВ «АРТА ГРУП», ТОВ «Візит», ТОВ «ВАЛЕТА С», ТОВ «Латоріца-Темп», НВФ «Істок-Днепр», ТОВ «ІМПЕЛ ГРІФФІН ГРУП», ТОВ «УКРПРОДАКОРД ОР», ТОВ «АВІКА», ПП «Збалансоване харчування», ТОВ «ГЕУС-ГРУП» (19 компаній) вчинили порушення, передбачене п. 4 ч. 2 ст. 6, п. 1 ст. 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів, проведених Міністерством оборони України на закупівлю послуг із забезпечення харчування за контрактом у Дніпропетровській та Запорізькій областях за допомогою системи електронних закупівель «Prozorro» (ідентифікатори закупівлі в системі: UA-2016-02-22-000309-b).

За порушення, зазначене в п. 63 резолютивної частини вказаного рішення, на ТОВ «Візит» накладено штраф у розмірі 19488467,00 грн. (п. 74 рішення Антимонопольного комітету України від 04.04.2019 р. № 200-р «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу»).

Отже, загальна сума штрафів, накладених на ТОВ «Візит» рішенням АМКУ від 04.04.2019 р. № 200-р, становить 97442335,00 грн.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції» порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, зокрема, є антиконкурентні узгоджені дії.

Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції» антиконкурентними узгодженими діями, зокрема, визнаються узгоджені дії, які стосуються спотворення результатів торгів, аукціонів, конкурсів, тендерів.

Відповідно до ч. 2 ст. 52 Закону України «Про захист економічної конкуренції» за порушення, передбачені пунктами 1, 2 та 4 статті 50 цього Закону, накладаються штрафи у розмірі до десяти відсотків доходу (виручки) суб'єкта господарювання від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф. У разі наявності незаконно одержаного прибутку, який перевищує десять відсотків зазначеного доходу (виручки), штраф накладається у розмірі, що не перевищує потрійного розміру незаконно одержаного прибутку. Розмір незаконно одержаного прибутку може бути обчислено оціночним шляхом.

Статтею 22 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» передбачено, що розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимоги уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення в межах їх компетенції є обов'язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом. Невиконання розпоряджень, рішень та вимог органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимог уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення тягне за собою передбачену законом відповідальність.

Відповідно до ст. 24 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» рішення та розпорядження, що приймаються органами Антимонопольного комітету України, головами його територіальних відділень відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції, надаються особам, які беруть участь у справі, у вигляді їх копій, посвідчених у порядку, встановленому законодавством. Особливості порядку надання та оприлюднення рішень, розпоряджень встановлюються законодавством про захист економічної конкуренції.

Положеннями абз. 1 ч. 1 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» визначено, що рішення (витяг з нього за вилученням інформації з обмеженим доступом, а також визначеної відповідним державним уповноваженим Антимонопольного комітету України, головою територіального відділення Антимонопольного комітету України інформації, розголошення якої може завдати шкоди інтересам інших осіб, які брали участь у справі), розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень надається для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб.

Рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов'язковими до виконання. Особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу (ч.ч. 2, 3 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції»).

Відповідно до частини 1 статті 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк є присікальним та не може бути відновленим.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, ТОВ «Візит» звернулось до господарського суду міста Києва з позовом про визнання частково недійсним та часткове скасування рішення Антимонопольного комітету України від 04.04.2019 р. № 200-р у справі № 20-26.13/267-16.

Рішенням господарського суду міста Києва від 31.10.2019 р. у справі № 910/6674/19 позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Візит» до Антимонопольного комітету України про визнання частково недійсним та часткове скасування рішення задоволено повністю; визнано недійсними та скасовано пункти 1, 12, 24, 44, 63 та 10, 21, 36, 57, 74 рішення Антимонопольного комітету України від 04.04.2019 р. № 200-р у справі № 20-26.13/267-16 в частині, що стосується Товариства з обмеженою відповідальністю «Візит».

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 23.03.2021 р. рішення господарського суду міста Києва від 31.10.2019 р. у справі № 910/6674/19 скасовано та прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено повністю.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 24.06.2021 р. касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Візит" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.03.2021 р. зі справи № 910/6674/19 повернуто скаржнику без розгляду.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 17.08.2021 р. закрито касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Візит" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.03.2021 р. у справі № 910/6674/19.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 08.11.2021 р. відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Візит" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.03.2021 р. у справі № 910/6674/19.

Частиною 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, рішення Антимонопольного комітету України від 04.04.2019 р. № 200-р у справі № 20-26.13/267-16 в частині, що стосується Товариства з обмеженою відповідальністю «Візит», на час розгляду даної справи № 911/2325/21 є чинним. Доказів протилежного суду не надано.

Проте, відповідач, всупереч наведених вище приписів закону, штраф в загальному розмірі 97442335,00 грн., накладений рішенням Антимонопольного комітету України від 04.04.2019 р. № 200-р у справі № 20-26.13/267-16, не сплатив. Доказів протилежного відповідач суду не надав.

З метою захисту інтересів держави, споживачів та суб'єктів господарювання Антимонопольний комітет України, територіальні відділення Антимонопольного комітету України у зв'язку з порушенням законодавства про захист економічної конкуренції органами влади, юридичними чи фізичними особами подають заяви, позови, скарги до суду, в тому числі про стягнення не сплачених у добровільному порядку штрафів та пені (ст. 25 Закону України «Про Антимонопольний комітет України»).

Відповідно до ч. 7 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню в судовому порядку.

Поряд з цим, приписами статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статей 76-79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).

Враховуючи те, що рішення Антимонопольного комітету України від 04.04.2019 р. № 200-р на час розгляду даної справи є чинним, що рішення органів Антимонопольного комітету України є обов'язковими до виконання, а також те, що до матеріалів справи відповідачем доказів сплати накладеного на нього штрафу не надано, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 97442335,00 грн. штрафів є доведеними, обґрунтованими, не спростованими відповідачем, а тому підлягають задоволенню.

Також позивач, посилаючись на ч. 5 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції», просить суд стягнути з відповідача за прострочення сплати штрафу, накладеного рішенням Антимонопольного комітету України від 04.04.2019 р. № 200-р у справі № 20-26.13/267-16, пеню у розмірі 97442335,00 грн.

Частиною 5 статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» передбачено, що за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України. Нарахування пені припиняється з дня прийняття господарським судом рішення про стягнення відповідного штрафу.

Як слідує з матеріалів справи, за порушення строку сплати штрафу позивачем нарахована пеня в сумі 146163502,50 грн. за період з 24.03.2021 р. до 23.06.2021 р. та за період з 18.08.2021 р. до 25.08.2021 р., з урахуванням зупинення нарахування пені з 28.05.2019 р. до 31.10.2019 р. (розгляд справи № 910/6674/19 господарським судом міста Києва), з 17.12.2019 р. до 23.03.2021 р. (розгляд справи № 910/6674/19 Північним апеляційним господарським судом) та з 24.06.2021 р. до 17.08.2021 р. (розгляд справи № 910/6674/19 Верховним Судом), у розмірі півтора відсотка від суми штрафу за період прострочення, проте, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню в розмірі 97442335,00 грн., у відповідності до вимог ч. 5 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції», оскільки розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України.

Оскільки розмір пені, заявлений позивачем до стягнення з відповідача, відповідає вимогам, встановленим ч. 5 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції», то вимога позивача про стягнення з відповідача пені в сумі 97442335,00 грн. є доведеною, обґрунтованою, відповідачем не спростованою, а відтак підлягає задоволенню.

Отже, як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не спростовано доводів позовної заяви, які визнані судом обґрунтованими, та не надано суду будь-яких належних та допустимих доказів наявності інших обставин, ніж ті, що були досліджені в ході судового засідання з розгляду справи по суті.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог Антимонопольного комітету України у даній справі у повному обсязі.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 р. у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Поряд з цим, за змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах “Трофимчук проти України”, “Серявін та інші проти України” обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Слід зазначити, що решта долучених до матеріалів справи доказів та доводів сторін була ретельно досліджена судом і наведених вище висновків суду щодо наявності підстав для задоволення позову не спростовує.

Судові витрати зі сплати судового збору відповідно до п. 2 ч. 1, п. 1 ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-80, 123, 129, 232, 233, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Візит” (09161, Київська обл., Білоцерківський р-н, м. Узин, вул. Заводська, 23А, код 22206848) в дохід загального фонду Державного бюджету України (отримувач: ГУК у м. Києві/Соломян. р-н, код отримувача (ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку (ІВАN): UA278999980313090106000026010, код класифікації доходів бюджету: 21081100) 97442335 (дев'яносто сім мільйонів чотириста сорок дві тисячі триста тридцять п'ять) грн. 00 коп. штрафів, 97442335 (дев'яносто сім мільйонів чотириста сорок дві тисячі триста тридцять п'ять) грн. 00 коп. пені.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Візит” (09161, Київська обл., Білоцерківський р-н, м. Узин, вул. Заводська, 23А, код 22206848) на користь Антимонопольного комітету України (03035, м. Київ, вул. Митрополита Василя Липківського, 45, код 00032767) 794500 (сімсот дев'яносто чотири тисячі п'ятсот) грн. 00 судового збору.

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Згідно з приписами ч.ч. 1, 2 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до вимог статті 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 28.12.2021 р.

Суддя В.М. Бабкіна