АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "АГРОПРОСПЕРІС БАНК"

2019 рік став для Банку черговим етапом сталого розвитку: Банк досягнув ключові стратегічні цілі та вчасно і у повному обсязі виконав зобов'язання перед акціонерами і клієнтами. Незважаючи на непрості макроекономічні умови, Банк досягає планомірного прогресу в своєму розвитку. У звітному році Банк продовжив курс на побудову універсальної кредитно-фінансової установи, що сприяло його іміджу, а також надало певні конкурентні переваги в області банківського обслуговування, перш за все, малого і середнього бізнесу, що є цільовим для Банку. З урахуванням нових вимог ринку Банк почав розширяти продуктову лінійку, впроваджувати нові продукти і послуги, шукати шляхи оптимізації моделі продажів. Наразі Банк приділяє все більше уваги розвитку нових клієнто-орієнтованих цифрових банківських технологій, розширенню спектру послуг, що можуть реалізовуватись через системи дистанційного банківського обслуговування. Банк активно розбудовує систему управління ризиками та систему внутрішнього контролю – міцне підґрунтя для надійної та ефективної роботи установи. Банк, будучи соціально відповідальною установою, 2018 року почав реалізовувати свою екологічну та соціальну політику, таким чином розширивши рамки своєї соціальної відповідальності. В цілому Банк успішно пройшов черговий рік свого розвитку. Досягнуто належної якості ведення бізнесу, продемонстровані ефективність та надійність роботи. Незважаючи на слабкий стан вітчизняної економіки, Банк демонстрував високі темпи розвитку. В перспективі Банк зосередиться на роботі з агросектором, як одному з найбільш багатообіцяючих секторів економіки. При цьому Банк не покидає амбіцій і в інших сегментах ринку, які постійно вивчає та розглядає як альтернативні напрямки розвитку. В найближчому році Банк, зокрема, зосередиться на таких питаннях, як масштабування бізнесу, збільшення обслуговування сегменту фізичних осіб, розширення продуктового ряду та розвиток банківської інфраструктури. Діюча система менеджменту Банку представляє собою ефективну систему важелів та противаг, що формує прозору та ефективну модель корпоративного управління, яка забезпечує баланс інтересів акціонерів, вкладників, керівників, працівників, ділових партнерів Банку, органів нагляду та інших зацікавлених осіб. З 17.07.2015 року Єдиним акціонером Банку є Агро Холдінгс (Юкрейн) Лімітед (Agro Holdings (Ukraine) Limited), місцезнаходження: Арх. Макаріоу ІІІ, 2-4, КЕПІТАЛ ЦЕНТР, 9-ий поверх, 1065, Нікосія, Кіпр (Arch Makariou III, 2-4 Capital Center, 9th floor 1065, Nicosia, Cyprus), реєстраційний номер: HE 230289. Опосередкованим власником Agro Holdings (Ukraine) Limited є фонд NCH Agribusiness Partners II, L.P. Інвесторами фонду є відомі міжнародні фінансові інститути, університети, пенсійні фонди США та Європи, зокрема Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР). Фонд NCH Agribusiness Partners II, L.P входить у групу інвестиційних фондів під управлінням компанії NCH Capital Inc. (США). Заснована 1993 року у Нью-Йорку, NCH Capital Inc. управляє інвестиціями у розмірі понад 3 млрд. доларів США через 9 регіональних офісів по всьому світу. Протягом 2016-2019 років змін у складі Власника(ів) істотної участі не відбувалося. Наглядова Рада Банку є колегіальним органом, що здійснює управління Банком та контролює і регулює діяльність Правління Банку, здійснює захист прав вкладників, кредиторів та єдиного акціонера Банку, який володіє 100% акцій Банку. Протягом 2019 року в складі Наглядової ради Банку (надалі – Рада Банку) не відбулося жодної зміни. Рада Банку не створювала Комітети Ради Банку. Відсутні факти порушення внутрішніх правил, що призвели б до заподіяння шкоди Банку або Клієнтам з боку Членів Наглядової ради АТ «АП БАНК» протягом 2019 року. Протягом 2019 року органами державної влади не застосовувались заходи впливу до АТ «АП БАНК» та до членів Наглядової ради Банку. Правління є колегіальним виконавчим органом Банку, який здійснює керівництво його поточною діяльністю та організовує виконання рішень Акціонера і Наглядової ради Банку. До компетенції Правління належить вирішення всіх питань, пов’язаних з керівництвом поточною діяльністю Банку, крім питань, що належать до виключної компетенції Рішення Акціонера та Ради Банку. Протягом 2019 року в складі Правління Банку не відбулося жодної зміни. За 2019 рік Членам Правління Банку виплачувались винагорода, а саме: з/п та інші виплати, пов’язані з умовами трудового контракту. Протягом 2019 року відсутні факти порушення внутрішніх правил, що призвели б до заподіяння шкоди Банку або Клієнтам з боку Членів Правління АТ «АП БАНК». Протягом 2019 року органами державної влади не застосовувались заходи впливу до АТ «АП БАНК» та до членів Правління Банку. ?

Станом на 01.01.2020 рік в АТ "АП БАНК": -Середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу: 102 особи; -Середня чисельність позаштатних працівників та осіб, які працюють за сумісництвом: 4 особи; -Чисельність працівників, які працюють на умовах неповного робочого часу (дня, тижня): 5 осіб; -Витрати на персонал: 59461 тис. гривень; За 2019 рік відбулося збільшення витрат на персонал відповідно до попереднього 2018 року на 15163 тис. гривень за рахунок збільшення чисельності персоналу. Кадрова програма емітента, спрямована на забезпечення рівня кваліфікації працівників операційним потребам емітента: АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "АГРОПРОСПЕРІС БАНК" приділяє увагу розвитку кваліфікаційного рівня персоналу Банку. У 2019 році працівники Банку відвідали більше 55 різноманітних заходів у вигляді семінарів, конференцій, курсів, тренінгів, виставок, форумів, тощо з актуальних питань банківської діяльності. Постійно проводяться внутрішні та зовнішні тренінги менеджерів з продажу банківських продуктів. Усі працівники мають змогу підвищити свій рівень знання англійської мови на курсах англійської за рахунок Банку. Банк проводить регулярне (не рідше одного разу на рік для діючих працівників та під час прийняття на роботу нових працівників) навчання працівників з питань культури управління ризиками, дотримання кодексу поведінки та етики, комплаєнс, інформаційної безпеки та інше. Виділення відповідних внутрішніх ресурсів на навчання персоналу дозволило в 2019 році домогтись підвищити ефективності роботи персоналу та його підготовку до виконання нових стратегічних завдань, підвищити рівень лояльності працівників до Банку. Така політика, загалом, дозволяє забезпечити низьку плинність кадрів, що безпосередньо впливає на стійкий рівень операційного ризику персоналу та результати Банку в цілому.

Найменування об'єднання: Асоціація "Незалежна асоціація банків України" Місцезнаходження об'єднання: вулиця Велика Васильківська, будинок 72, 3 під'їзд, 3 поверх, офіс 6, м. Київ, 03150 НАБУ - недержавне непідприємницьке неприбуткове договірне об'єднання банків України. Основна мета асоціації полягає у вирішенні будь-яких питань між учасниками ринку фінансів, спільному забезпеченні захисту їх інтересів та вибудовування єдиної лінії взаємовідносин з Національним Банком України та іншими державними органами. АТ "АП БАНК" є членом НАБУ з листопада 2012 року.

АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "АГРОПРОСПЕРІС БАНК" не проводить спільної діяльності з іншими організаціями, підприємствами, установами.

Протягом звітного 2019 року АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "АГРОПРОСПЕРІС БАНК" не отримувало (не має наміру проводити реорганізацію) пропозицій щодо реорганізації банку з боку третіх осіб.

(а) Операції в іноземних валютах Операції в іноземній валюті відображаються при первісному визнанні у функціональній валюті, застосовуючи до суми в іноземній валюті спот-курс між функціональною валютою та іноземною валютою на дату операції. ? Наприкінці кожного звітного періоду: • монетарні активи та зобов’язання, деноміновані в іноземних валютах на звітну дату, перераховуються у функціональну валюту за курсами обміну, встановленими на цю дату; • немонетарні активи та зобов’язання, деноміновані в іноземних валютах, які оцінюються за справедливою вартістю, перераховуються у функціональну валюту за курсами обміну, що діяли на дату визначення справедливої вартості; • немонетарні статті, які оцінюються за історичною вартістю в іноземній валюті, перераховуються за курсами обміну, встановленими на дату операції. Прибутком або збитком за монетарними статтями є різниця між амортизованою собівартістю у функціональній валюті на початок періоду, скоригованою на ефективну процентну ставку та платежі протягом періоду, та амортизованою собівартістю в іноземній валюті, перерахованою за курсами обміну на кінець звітного періоду. Курсові різниці, що виникають при перерахуванні, визнаються у складі прибутку або збитку. (б) Грошові кошти та їхні еквіваленти Грошові кошти та їхні еквіваленти включають банкноти та монети у касі, не обмежені до використання залишки коштів на рахунках у НБУ, депозитні сертифікати, емітовані НБУ, кореспондентські рахунки та депозити, розміщені в інших банках зі строками погашення до трьох місяців, які не зазнають значного ризику зміни справедливої вартості. Грошові кошти та їхні еквіваленти відображені у звіті про фінансовий стан за амортизованою собівартістю. (в) Фінансові активи та зобов’язання Фінансові активи. Визнання та припинення визнання всіх фінансових активів відбувається на дату операції, коли здійснюється купівля або продаж фінансового активу за договором, умови якого вимагають поставки фінансового активу протягом періоду часу, встановленого на відповідному ринку, та первісно оцінюються за справедливою вартістю, плюс трансакційні витрати, за винятком тих фінансових активів, які класифікуються як такі, що оцінюються за справедливою вартістю з відображенням переоцінки через прибуток/збиток (далі – «FVTPL»). Трансакційні витрати, які напряму відносяться до придбання фінансових активів, що класифіковані як такі, що оцінюються за FVTPL, визнаються у складі прибутку або збитку. Всі визнані фінансові активи, які входять до сфери застосування МСФЗ 9, повинні бути оцінені за амортизованою собівартістю або справедливою вартістю відповідно до бізнес-моделі компанії для управління фінансовими активами та договірними грошовими потоками від фінансових активів. Зокрема: • боргові інструменти, які використовуються в бізнес-моделі, метою якої є отримання договірних грошових потоків, і які мають договірні потоки грошових коштів, що представляють собою виключно оплату основної суми та відсотків за невиплаченою основною сумою боргу (далі – «SPPI»), оцінюються за амортизованою собівартістю; • боргові інструменти, які використовуються в бізнес-моделі, метою якої є отримання договірних потоків грошових коштів та продаж боргових інструментів, і які мають договірні потоки грошових коштів, що являють собою SPPI, оцінюються за справедливою вартістю з відображенням переоцінки через сукупний дохід (далі – «FVTOCI»); • усі інші боргові інструменти (наприклад, боргові інструменти, що управляються на основі справедливої вартості або утримуються для продажу) та інвестиції в інструменти власного капіталу оцінюються за FVTPL. ? Амортизована собівартість. Амортизована собівартість розраховується з використанням методу ефективної процентної ставки. Премії та знижки, включаючи початкові трансакційні витрати, включаються до балансової вартості відповідного інструмента та амортизуються на основі ефективної процентної ставки за інструментом. Якщо оцінка на основі достовірних ринкових даних вказує на прибуток або збиток від переоцінки справедливої вартості при первісному визнанні активу або зобов’язання, такий прибуток або збиток визнається у складі прибутку або збитку. Якщо первісний прибуток або збиток не ґрунтується виключно на достовірних ринкових даних, він відстрочується і визнається протягом строку дії активу або зобов’язання на відповідній основі, або коли інформація про ціни стає наявною, або при вибутті активу або зобов’язання. Принципи управління справедливою вартістю. Справедлива вартість являє собою ціну, яка була б отримана при продажу активу або сплачена за зобов’язанням в звичайній операції між учасниками ринку на дату оцінки на основному, або у випадку його відсутності, найбільш вигідному ринку, до якого Банк має доступ на таку дату. Справедлива вартість зобов’язання відображає ризик його невиконання. За можливості, Банк оцінює справедливу вартість інструменту з використанням оголошених цін на активному ринку для такого інструменту. Ринок вважається активним, якщо операції для активу або зобов’язання відбуваються з достатньою частотою та в достатньому обсязі для надання інформації про ціни на постійній основі. Якщо на активному ринку немає оголошеної ціни, Банк використовує методи оцінки, які забезпечують максимальне використання відповідних достовірних вхідних даних та мінімальне використання недостовірних вхідних даних. Обрана методика оцінки включає всі фактори, які учасники ринку враховували б при визначенні ціни. Боргові інструменти за амортизованою собівартістю або за FVTOCI. Банк визначає класифікацію та оцінку фінансового активу на основі відповідних договірних потоків грошових коштів від активу та бізнес-моделі Банку з управління таким активом. Для того, щоб актив класифікувався та оцінювався за амортизованою собівартістю або за FVTOCI, умови контракту повинні передбачати потоки грошових коштів, які є виключно SPPI. Для цілей перевірки SPPI, основна сума означає справедливу вартість фінансового активу при первісному визнанні. Така основна сума може змінюватись протягом усього терміну дії фінансового активу (наприклад, якщо є погашення основної суми). Відсотки включають плату за зміну вартості грошових коштів з плином часу, кредитний ризик, пов’язаний з невиплаченою основною сумою протягом певного періоду часу, та інші основні ризики і витрати з кредитування, а також маржу прибутку. Оцінка SPPI проводиться у валюті, в якій деномінований фінансовий актив. Оцінка бізнес-моделей управління фінансовими активами здійснюється на дату первинного застосування МСФЗ 9 для визначення класифікації фінансового активу. Бізнес-модель застосовується ретроспективно до всіх фінансових активів, що існують на дату первинного застосування МСФЗ 9. Банк визначає бізнес-моделі на рівні, що відображає, яким чином здійснюється управління групами фінансових активів для досягнення конкретної бізнес-мети. Бізнес-модель Банку не залежить від намірів керівництва щодо окремого інструменту, тому оцінка бізнес-моделі здійснюється на основі комплексного підходу, а не для окремого інструменту. Банк має більше однієї бізнес-моделі для управління своїми фінансовими інструментами, які відображають, яким чином Банк здійснює управління своїми фінансовими активами для отримання потоків грошових коштів. Бізнес-моделі Банку визначають, чи будуть потоки грошових коштів результатом отримання договірних потоків грошових коштів, потоків від продажу фінансових активів або обох цих джерел. ? При первісному визнанні фінансового активу Банк визначає, чи є нові фінансові активи, що визнаються, частиною існуючої бізнес-моделі чи вони відображають початок нової бізнес-моделі. Банк переглядає свою бізнес-модель кожного звітного періоду для того, щоб визначити, чи змінилися бізнес-моделі протягом останнього періоду. За поточний звітний період Банк не виявив змін у своїх бізнес-моделях. Якщо припиняється визнання боргового інструменту, оціненого за FVTOCI, здійснюється рекласифікація накопиченого прибутку/непокритого збитку, раніше визнаного у складі іншого сукупного доходу, з категорії капіталу до складу прибутку або збитку. Натомість, для інвестицій в інструменти власного капіталу, визначених за FVTOCI, накопичений прибуток/збиток, раніше визнаний в іншому сукупному доході, переміщується в межах капіталу, а не до складу прибутку або збитку. Боргові інструменти, які оцінюються за амортизованою собівартістю або за FVTOCI, є предметом знецінення. Фінансові активи за FVTPL. Фінансові активи за FVTPL: • активи, що мають договірні потоки грошових коштів, які не є виключно оплатою основної суми та відсотків за невиплаченою основною сумою боргу, або/та • активи, які утримуються в бізнес-моделі, що не передбачають отримання договірних потоків грошових коштів або утримуються для забезпечення та продажу, або • активи, визначені за FVTPL, з використанням опції справедливої вартості. Такі активи оцінюються за справедливою вартістю, при цьому будь-які доходи/витрати, що виникають при переоцінці, визнаються у складі прибутку або збитку. Зміна класифікації. Якщо змінюється бізнес-модель, за якою Банк утримує фінансові активи, такі фінансові активи підлягають зміні класифікації. Вимоги до класифікації та оцінки нової категорії застосовуються планово з першого дня першого звітного періоду після зміни бізнес-моделі, яка призводить до зміни класифікації фінансових активів Банку. Зміни у договірних грошових потоках враховуються відповідно до облікової політики щодо модифікації та припинення визнання фінансових активів, як описано нижче. Зменшення корисності. Банк визнає резерви під очікувані кредитні збитки (далі – «ECL») за фінансовими інструментами, які не оцінюються за FVTPL. Збитки від зменшення корисності інвестицій в інструменти власного капіталу не визнаються. За винятком придбаних або створених кредитно-знецінених фінансових активів (які розглядаються окремо нижче), ECL повинні бути оцінені через резерв під збитки у сумі, що дорівнює: • 12-місячним ECL, тобто очікуваним кредитним збиткам, що виникають в результаті настання події дефолту за фінансовим інструментом протягом 12 місяців після звітної дати (далі – Етап 1); або • ECL за весь строк дії, тобто очікуваним кредитним збиткам, що виникають в результаті всіх можливих подій дефолту протягом усього строку використання фінансового інструменту (далі – Етап 2 та Етап 3). За фінансовим інструментом вимагається резерв під збитки для ECL за весь строк дії, якщо кредитний ризик по такому фінансовому інструменту істотно збільшився після первісного визнання. Для всіх інших фінансових інструментів ECL оцінюються в сумі, що дорівнює 12-місячним ECL. Банк оцінює ECL на індивідуальній основі або на колективній основі для портфелів кредитів, що мають схожі характеристики ризику. Оцінка резервів під очікувані кредитні збитки здійснюється на основі поточної вартості очікуваних потоків грошових коштів від активу з використанням первісної ефективної відсоткової ставки активу, незалежно від того, чи оцінюються вони на індивідуальній чи колективній основі. Кредитно-знецінені фінансові активи. Фінансовий актив є кредитно-знеціненим, якщо відбулися одна або кілька подій, які мають негативний вплив на очікувані майбутні потоки грошових коштів такого фінансового активу. Кредитно-знецінені фінансові активи є активами Стадії 3. Підтвердження кредитного знецінення включають наявні дані про такі події: • значні фінансові труднощі позичальника або емітента; • порушення умов контракту, наприклад, невиконання зобов’язання або прострочення; • надання кредитором позичальника поступки з економічних чи договірних причин у зв’язку з фінансовими труднощами позичальника, можливість надання якої в іншому випадку кредитор не розглядав би; • зникнення активного ринку для предмету забезпечення через фінансові труднощі; • придбання фінансового активу з великою знижкою, що відображає понесені кредитні збитки. Придбані або створені кредитно-знецінені фінансові активи. Придбані або створені кредитно-знецінені фінансові активи обліковуються по-різному, оскільки актив є кредитно-знеціненим при первісному визнанні. Для цих активів Банк визнає всі зміни в ECL за весь строк дії, починаючи з первісного визнання, як резерв під збитки з будь-якими змінами, визнаними у прибутках або збитках. Сприятлива зміна по таким активам створює прибуток від знецінення. Визначення дефолту. Критичним для оцінки ECL є визначення дефолту. Визначення дефолту використовується для оцінки суми ECL та при визначенні того, чи резерв під збитки розраховується на підставі 12-місячних ECL чи ECL за весь строк дії, оскільки невиконання зобов’язань є складовою ймовірності дефолту, що впливає як на оцінку ECL, так і на виявлення істотного збільшення кредитного ризику. Свідченням події дефолту Банк визначає наступне: • позичальник допустив прострочення більш ніж на 90 днів щодо будь-якого істотного кредитного зобов’язання перед Банком; або • позичальник навряд чи повністю сплатить свої кредитні зобов’язання перед Банком. При оцінці ймовірності несплати позичальником за кредитним зобов’язанням Банк враховує як якісні, так і кількісні показники. Банк використовує різні джерела інформації для оцінки невиконання зобов’язань, які розробляються внутрішньо або отримуються з зовнішніх джерел. Банк здійснює моніторинг всіх фінансових активів, виданих кредитних зобов’язань та договорів фінансової гарантії, які мають відповідати вимогам щодо зменшення корисності, для оцінки того, чи відбулося істотне збільшення кредитного ризику з моменту первісного визнання. Якщо відбулося істотне збільшення кредитного ризику, Банк оцінює розмір резерву під збитки на підставі ECL за весь строк дії, а не 12-місячних ECL. Модифікація та припинення визнання фінансових активів. Модифікація фінансового активу відбувається тоді, коли договірні умови, що регулюють потоки грошових коштів від фінансового активу, переглядаються або змінюються іншим чином у період між первісним визнанням та строком погашення фінансового активу. Модифікації впливають на суму та/або терміни проведення договірних потоків грошових коштів одразу або на майбутню дату. Крім того, запровадження чи коригування існуючих фінансових умов (ковенант) щодо існуючого кредиту становитиме модифікацію, навіть якщо ці нові або скориговані умови ще не впливають одразу на потоки грошових коштів, але можуть впливати на потоки грошових коштів залежно від того, чи виконано або ні певне зобов’язання (наприклад, збільшення процентної ставки, яке виникає у випадку порушення умов).? При модифікації фінансового активу Банк оцінює, чи призводить ця модифікація до припинення визнання. Відповідно до політики Банку, модифікація призводить до припинення визнання, коли вона викликає істотні зміни в умовах. Для визначення того, чи змінені умови суттєво відрізняються від початкових договірних умов, Банк враховує: • якісні фактори, такі як договірні потоки грошових коштів після модифікації, які більше не є виключно оплатою основної суми та відсотків за невиплаченою основною сумою боргу, зміну валюти або зміну контрагента, ступінь зміни процентних ставок, строк погашення, умови; • якщо вони чітко не вказують на суттєву модифікацію, то: ­ здійснюється кількісна оцінка для порівняння поточної вартості договірних потоків грошових коштів, що залишилися, відповідно до початкових умов з договірними грошовими потоками відповідно до змінених умов, при цьому обидві суми дисконтуються за первісною ефективною процентною ставкою. У випадку припинення визнання фінансового активу, резерв під очікувані кредитні збитки переоцінюється на дату припинення визнання з метою визначення чистої балансової вартості активу на таку дату. Різниця між такою зміненою балансовою вартістю та справедливою вартістю нового фінансового активу з новими умовами призведе до прибутку або збитку від припинення визнання. Новий фінансовий актив буде мати розмір резерву під збитки, розрахований на основі 12-місячних ECL, за винятком, коли новий кредит вважається створеним кредитно-знеціненим. Це застосовується лише у випадку, коли справедлива вартість нового кредиту визнається зі значним дисконтом до зміненої номінальної суми, оскільки залишається високий ризик дефолту, який не був зменшений після модифікації. Банк контролює кредитний ризик модифікованих фінансових активів шляхом оцінки якісних та кількісних даних, наприклад, якщо позичальник має статус наявності прострочення за новими умовами. Якщо договірні умови фінансового активу модифіковані і модифікація не призводить до припинення визнання, Банк визначає, чи кредитний ризик фінансового активу істотно збільшився після первісного визнання шляхом порівняння: • залишкової ймовірності настання дефолту за весь строк дії, оціненої на основі даних, наявних при первісному визнанні, та вихідних договірних умов; та • залишкової ймовірності настання дефолту за весь строк дії на звітну дату на основі змінених умов. Стосовно фінансових активів, модифікованих в рамках політики Банку щодо відмови від примусових заходів, якщо модифікація не призвела до припинення визнання, оцінка ймовірності настання дефолту відображає можливість Банку стягнення змінених потоків грошових коштів з урахуванням попереднього досвіду Банку у проведенні подібної операції відмови від примусових заходів, а також різних поведінкових показників, включаючи здійснення позичальником платежів відповідно до змінених договірних умов. Якщо кредитний ризик залишається значно вищим, ніж очікувалося при первісному визнанні, резерви під збитки будуть і далі оцінюватися в розмірі, що дорівнює ECL за весь строк дії. Резерви під збитки за кредитами, що є предметом угод відмови від примусових заходів, як правило, оцінюються виключно на основі 12-місячних ECL, коли є підтвердження покращення платіжної дисципліни позичальника після модифікації, що призвело до скасування попереднього істотного збільшення кредитного ризику. Якщо модифікація не призводить до припинення визнання, Банк розраховує прибуток/збиток від модифікації шляхом порівняння валової балансової вартості до і після модифікації (без урахування резервів під збитки). Потім Банк оцінює очікувані кредитні збитки для модифікованого активу, де очікувані потоки грошових коштів, що виникають від модифікованого фінансового активу, включаються до розрахунку очікуваних недоотриманих коштів від початкового активу. ? Банк припиняє визнання фінансового активу тільки тоді, коли договірні права на потоки грошових коштів від активу спливають (включно із закінченням строку, яке виникає у результаті зміни на суттєво інші умови), або коли фінансовий актив і майже всі ризики та винагороди від володіння активом передаються до іншої особи. Після припинення визнання фінансового активу в повному обсязі різниця між балансовою вартістю активу та сумою винагороди, що отримана та підлягає отриманню, та накопиченим прибутком/збитком, які були визнані в іншому сукупному доході та накопичені у власному капіталі, визнається у складі прибутку або збитку, за винятком інвестицій в інструменти власного капіталу, визначених як такі, що оцінюються за FVTOCI, коли накопичений прибуток/збиток, раніше визнаний у складі інших сукупних доходів, у подальшому не змінює свою класифікацію на прибуток або збиток. При частковому припиненні визнання фінансового активу (наприклад, коли Банк зберігає за собою право викупу частини переданого активу), Банк розподіляє попередню балансову вартість фінансового активу між частиною, яку він продовжує визнавати відповідно до чинної угоди, і частиною, яку він більше не визнає, на основі відносної справедливої вартості цих частин на дату передачі. Різниця між балансовою вартістю, яка розподіляється на частину, яка більше не визнається, та сумою отриманої винагороди по частині, яка більше не визнається, та будь-яким сукупним прибутком/збитком, розподіленим на неї, який був визнаний у складі інших сукупних доходів, визнається у складі прибутку або збитку. Накопичений прибуток/збиток, який був визнаний у складі інших сукупних доходів, розподіляється між частиною, що продовжує визнаватися, та частиною, яка більше не визнається, на основі відносної справедливої вартості цих частин. Це не застосовується до інвестицій в інструменти власного капіталу, визначених як такі, що оцінюються за FVTOCI, оскільки накопичений прибуток/збиток, який раніше був визнаний у складі інших сукупних доходів, у подальшому не змінює свою класифікацію на прибуток або збиток. Фінансові зобов’язання. Банк класифікує фінансові зобов’язання як такі, що оцінюються за амортизованою собівартістю, за винятком: • Фінансових зобов’язань за справедливою вартістю із відображенням переоцінки у складі прибутку або збитку, що призначені для торгівлі похідними фінансовими інструментами, які відображені за справедливою вартістю. • Фінансових зобов’язань, які виникають, коли переміщення фінансового активу не призводить до припинення визнання або коли застосовується підхід на основі продовження використання. Банк повинен продовжувати визнання переданого активу повністю і визнавати фінансове зобов’язання на суму отриманої компенсації. У подальших періодах Банк повинен визнавати будь-які доходи від переданого активу та будь-які витрати, понесені від фінансового зобов’язання. Коли Банк продовжує визнавати актив у розмірі своєї участі, яка продовжується, Банк також визнає пов’язане з ним зобов’язання. Незважаючи на інші вимоги до оцінки згідно з МСФЗ 9, переданий актив та пов’язане з ним зобов’язання оцінюються на основі, яка відображає права та зобов’язання Банку. Пов’язане зобов’язання оцінюється у такий спосіб, що чиста балансова вартість переданого активу та пов’язаного з ним зобов’язання: (а) є амортизованою собівартістю прав та зобов’язань Банку, якщо переданий актив оцінюється за амортизованою собівартістю, або (б) дорівнює справедливій вартості прав та зобов’язань Банку, якщо вони оцінюються на окремій основі і якщо переданий актив оцінюється за справедливою вартістю; ? • Договорів фінансової гарантії та зобов’язань з надання кредитів за процентною ставкою, нижче ринкової. Після первісного визнання емітент такого договору повинен (якщо застосовуються положення пунктів вище) у подальшому оцінювати його за більшою з двох величин: (а) суми очікуваного кредитного збитку згідно з вимогами моделі зменшення корисності за МСФЗ 9; (б) та первісно визнаної суми, за вирахуванням, коли застосовано, накопиченої суми доходів, визнаних згідно МСФЗ 15. • Умовної компенсації, визнаної покупцем в операції об’єднання підприємств, до якої застосовуються положення МСФЗ 3 «Об’єднання підприємств». Така умовна компенсація повинна у подальшому оцінюватися за справедливою вартістю із відображенням переоцінки у складі прибутку або збитку. • Фінансових зобов’язань, які безвідклично визнаються за справедливою вартістю із відображенням переоцінки у складі прибутку або збитку на момент первісного визнання, оскільки воно або усуває чи істотно зменшує невідповідність оцінки або визнання. Припинення визнання фінансових зобов’язань. Припинення визнання фінансових зобов’язань відбувається у разі виконання, анулювання або закінчення строку дії зобов’язання Банку. Різниця між балансовою вартістю фінансового зобов’язання, визнання якого припинено, та винагородою, що сплачена та підлягає сплаті, визнається у складі прибутку або збитку. Коли Банк обмінюється з існуючим кредитором одним борговим інструментом на інший з істотно різними термінами дії, такий обмін обліковується як погашення первісного фінансового зобов’язання та визнання нового фінансового зобов’язання. Аналогічно, Банк враховує істотну зміну умов існуючого зобов’язання або його частини як погашення первісного фінансового зобов’язання та визнання нового зобов’язання. Передбачається, що терміни дії істотно відрізняються, якщо дисконтована поточна вартість потоків грошових коштів згідно з новими умовами, включаючи будь-які сплачені комісії за вирахуванням будь-яких отриманих комісій та дисконтованих з використанням первісної ефективної ставки, щонайменше, на 10% відрізняється від дисконтованої вартості залишкових потоків грошових коштів від первісного фінансового зобов’язання. Взаємозалік. Фінансові активи та зобов’язання підлягають взаємозаліку та чиста сума відображається у звіті про фінансовий стан, коли існує юридично закріплене право на взаємозалік визнаних сум і є намір провести розрахунки на нетто-основі, або реалізувати актив та погасити зобов’язання одночасно. (г) Похідні фінансові активи та зобов’язання У ході своєї звичайної діяльності Банк використовує похідні фінансові інструменти, включаючи угоди своп на валютному ринку. Ці фінансові інструменти утримуються для торгівлі та відображаються за справедливою вартістю. Справедлива вартість визначається на основі ринкових котирувань або моделей оцінки, що ґрунтуються на поточній ринковій і договірній вартості відповідних інструментів та інших факторах. Похідні фінансові інструменти з позитивною справедливою вартістю відображаються в складі активів, а з від’ємною справедливою вартістю ? у складі зобов’язань. Доходи та витрати від операцій із зазначеними інструментами відображаються у звіті про фінансові результати як чистий прибуток/(збиток) від похідних фінансових інструментів. ? (ґ) Основні засоби (i) Власні активи Основні засоби відображені за вартістю придбання за вирахуванням накопиченого зносу та збитків від знецінення. Витрати на ремонт та заміну основних засобів відображаються у складі прибутку або збитку у тому періоді, в якому вони понесені, якщо тільки вони не відповідають критеріям капіталізації. Якщо одиниця основних засобів містить значні компоненти, які мають різні строки корисного використання, ці компоненти обліковуються як окремі одиниці основних засобів. Прибутки за вирахуванням збитків від продажу основних засобів визнаються у складі прибутку або збитку. (ii) Активи з права користування та зобов’язання з оренди Банк оцінює договір лізингу (оренди) (далі - договір оренди) як договір оренди, якщо виконуються такі критерії: • актив є ідентифікованим; • лізингоодержувачу (орендарю) (далі - орендар) передається право отримувати практично всі економічні вигоди від використання ідентифікованого активу протягом усього періоду використання активу; • орендарю передається право визначати спосіб використання активу протягом усього періоду використання в обмін на компенсацію; • орендодавець не має істотного права заміни активу протягом строку його використання. Первісне визнання активу з права користування здійснюється за первісною вартістю (собівартістю), яка включає суму первісної оцінки орендного зобов'язання, орендні платежі, здійснені на/до дату/дати початку оренди, за вирахуванням отриманих стимулів до оренди, первісних прямих витрат, понесених орендарем, витрат, які будуть понесені орендарем на демонтаж, переміщення, доведення базового активу до стану, що вимагається строками та умовами оренди. Орендар несе зобов'язання за такими витратами або на дату початку оренди, або внаслідок використання базового активу протягом певного періоду. Первісне визнання орендного зобов'язання на дату початку оренди здійснюється за теперішньою вартістю орендних платежів, не сплачених на таку дату. Банк як орендар дисконтує платежі за право користування базовим активом протягом строку оренди (орендні платежі), застосовуючи ставку відсотка, виходячи з ставки залучення ресурсів. Орендні платежі на дату початку оренди включають: • фіксовані платежі (включаючи по суті фіксовані платежі, які вказані в договорі) за вирахуванням будь-яких стимулів до оренди, що підлягають отриманню; • змінні орендні платежі, що залежать від індексу або ставки, які первісно оцінені з використанням такого індексу чи ставки на дату початку оренди; • суми, які будуть сплачені орендарем за гарантіями залишкової вартості; • ціну виконання опціону на купівлю, якщо орендар обґрунтовано впевнений у тому, що він скористається такою можливістю; • штрафні санкції за розірвання договору, якщо строк оренди відображає реалізацію орендарем можливості припинення оренди. ? Банк не рідше одного разу на місяць відображає в бухгалтерському обліку суму нарахованої прямолінійним методом амортизації активу з права користування. Після дати початку оренди оцінка орендного зобов'язання здійснюється наступним чином: • збільшуючи балансову вартість для відображення процентів за орендним зобов’язанням; • зменшуючи балансову вартість для відображення сплачених орендних платежів; • переоцінюючи балансову вартість для відображення переоцінки, модифікації оренди або перегляду по суті фіксованих орендних платежів. Банк відображає в бухгалтерському обліку переоцінку орендного зобов’язання як коригування активу з права користування (крім випадку зменшення до нуля, якщо балансова вартість активу з права користування зменшилася до нуля та відбувається подальше зменшення орендного зобов’язання). Банк здійснює переоцінку орендного зобов'язання з використанням незмінної ставки дисконтування в таких випадках: • зміна сум, які, як очікується, будуть сплачені за гарантією ліквідаційної вартості; • зміна майбутніх орендних платежів унаслідок зміни індексу або ставки, що використовуються для визначення таких платежів; • зміна курсів іноземних валют, що використовуються для визначення орендних платежів за договорами оренди, в яких вартість оренди встановлюється в іноземній валюті. Банк визначає переглянуті орендні платежі для решти строку оренди, застосовуючи ставку відсотка на дату початку оренди. Банк після дати початку оренди визнає іншими операційними витратами змінні орендні платежі, що не включені в оцінку орендного зобов'язання в тому періоді, у якому сталися подія чи певні умови, які спричинили здійснення таких платежів (та ті, які не залежать від індексу та ставки). Банк не визнає оренду, за якою вартість базового активу є низькою, якщо вартість базового активу не перевищує еквіваленту 5 000 євро. (iii) Знос Знос відображається у складі прибутку або збитку за прямолінійним методом протягом оцінених строків корисного використання відповідних активів. Нарахування зносу починається з дати придбання активів або, якщо це стосується активів, створених за рахунок власних коштів, з моменту, коли відповідний актив завершений і готовий до використання. Оцінені терміни корисного використання активів є наступними: Меблі та приладдя 7 років Комп’ютери та офісне обладнання 5 років Транспортні засоби 5 років Активи з права користування амортизуються протягом коротшого із двох періодів: терміну оренди або терміну корисного використання базового активу. Якщо договір оренди передає право власності на базовий актив або вартість активу з права користування відображає наміри Банку придбати, відповідний актив з права користування амортизується протягом терміну корисного використання базового активу. Нарахування амортизації починається з наступного місяця від дати початку оренди. ? (д) Нематеріальні активи Нематеріальні активи, придбані Банком, відображаються за вартістю придбання за вирахуванням накопиченої амортизації та збитків від знецінення. Придбані ліцензії на використання комп’ютерного програмного забезпечення капіталізуються на основі витрат, понесених на придбання та введення в експлуатацію відповідного програмного забезпечення. Подальші витрати на нематеріальні активи капіталізуються тільки тоді, коли вони збільшують майбутні економічні вигоди, пов’язані з конкретними активами. Амортизація відображається у складі прибутку або збитку за прямолінійним методом протягом оціненого строку корисного використання нематеріальних активів. Оцінені терміни корисного використання активів становлять 3-10 років. (е) Знецінення нефінансових активів Інші нефінансові активи, крім відстрочених податків, оцінюються на кожну звітну дату на предмет існування ознак знецінення. Сумою очікуваного відшкодування інших нефінансових активів є більша з двох оцінок: їх справедлива вартість за вирахуванням витрат на продаж або вартість у використанні. При оцінці вартості у використанні потоки грошових коштів, що очікуються у майбутньому, дисконтуються до їх приведеної вартості з використанням ставки дисконту до оподаткування, що відображає поточні ринкові оцінки вартості грошових коштів у часі та ризики, властиві певному активу. Сума очікуваного відшкодування активу, який самостійно не генерує надходження грошових коштів незалежно від надходжень від інших активів, визначається по одиниці, що генерує грошові кошти, до якої відноситься цей актив. Збиток від знецінення визнається тоді, коли балансова вартість активу або його одиниці, що генерує грошові кошти, перевищує його суму очікуваного відшкодування. Усі збитки від знецінення нефінансових активів визнаються у складі прибутку або збитку і сторнуються тільки тоді, коли змінюються оцінки, використані для визначення суми очікуваного відшкодування. Збиток від знецінення сторнується тільки тоді, коли балансова вартість активу не перевищує балансову вартість, яка була б визначена, за вирахуванням зносу або амортизації, якби не був визнаний збиток від знецінення. (є) Статутний капітал (i) Прості акції Прості акції класифікуються як власний капітал. Додаткові витрати, безпосередньо пов’язані з випуском простих акцій та опціонів на акції, визнаються як відрахування з власного капіталу, за вирахуванням будь-якого впливу оподаткування. (ii) Викуп власних акцій У разі викупу власних акцій, сума сплаченої компенсації, включаючи додатково понесені витрати, безпосередньо пов’язані з викупом акцій, визнаються як зменшення власного капіталу. (iii) Дивіденди Спроможність Банку оголошувати і виплачувати дивіденди залежить від положень і вимог законодавства України. Дивіденди на прості акції відображаються як зменшення накопиченого нерозподіленого прибутку в тому періоді, в якому вони були оголошені. Дивіденди не оголошувалися та не виплачувалися у 2019 та 2018 роках. ? (ж) Резервний фонд Відповідно до чинного законодавства України банки зобов’язані формувати резерви на покриття непередбачених збитків по всіх статтях активів та позабалансових зобов’язаннях. Розмір резервного фонду має складати 25% розміру регулятивного капіталу банку, але не менше ніж 25% зареєстрованого статутного капіталу банку. Резервний фонд формується за рахунок відрахування з чистого прибутку звітного року, що залишається у розпорядженні банку після сплати податків та інших обов’язкових платежів, а також з нерозподіленого прибутку попередніх років. Розмір відрахувань до резервного фонду має бути не менше 5% від прибутку банку до досягнення ним 25% розміру регулятивного капіталу банку. Якщо діяльність банку може створювати загрозу інтересам вкладників та інших кредиторів банку, то Національний банк України має право вимагати від банку збільшення розміру резервного фонду та щорічних відрахувань до нього. Резервний фонд банку може бути використаний тільки на покриття збитків банку за результатами звітного року згідно з рішенням Наглядової ради та в порядку, що встановлений загальними зборами його учасників. При цьому, жодних обмежень щодо можливості розподілу резервного фонду між учасниками банку при його ліквідації після задоволення всіх вимог кредиторів діючим законодавством України не передбачено. Власники простих акцій мають право на отримання дивідендів по мірі їх оголошення та право одного голосу на одну акцію на річних та загальних зборах Банку. (з) Оподаткування Податок на прибуток складається з поточного і відстроченого податків. Податок на прибуток визнається у складі прибутку або збитку, за винятком випадків, коли він відноситься до статей іншого сукупного доходу або до операцій з акціонерами, визнаних безпосередньо у власному капіталі. У таких випадках він визнається в іншому сукупному доході або безпосередньо у власному капіталі. Поточний податок на прибуток складається з очікуваного податку до сплати, розрахованого на основі оподатковуваного прибутку за рік з використанням ставок оподаткування, що діють або превалюють на звітну дату, та будь-яких коригувань податку, що підлягає сплаті за попередні роки. Відстрочений податок визнається за тимчасовими різницями між балансовими сумами активів та зобов’язань, що використовуються для цілей фінансової звітності, і сумами, що використовуються для цілей оподаткування. Відстрочені податкові активи або зобов’язання не визнаються, якщо тимчасові різниці виникають у зв’язку з гудвілом або в результаті первісного визнання (крім об’єднання бізнесу) інших активів та зобов’язань за операцією, яка не впливає ні на оподатковуваний прибуток, ні на обліковий прибуток; або якщо тимчасові різниці пов’язані з інвестиціями в дочірні компанії, де материнська компанія має можливість контролювати терміни сторнування тимчасової різниці і представляється ймовірним, що дана різниця не буде сторнована в передбачуваному майбутньому. Відстрочений податковий актив визнається тільки за умови, що існує суттєва ймовірність отримання у майбутньому оподатковуваного прибутку, за рахунок якого можуть бути використані тимчасові різниці та накопичені податкові збитки. Відстрочені податкові активи зменшуються, коли реалізація відповідної податкової вигоди не є ймовірною. ? (и) Прибуток на акцію Банк подає у фінансовій звітності інформацію про чистий та скоригований чистий прибуток на одну акцію для своїх простих акцій. Чистий та скоригований прибуток на одну акцію розраховується шляхом ділення прибутку, що належить власникам простих акцій Банку, на середньозважену кількість простих акцій, що перебувають в обігу протягом періоду. Банк не має розбавляючих потенційних простих акцій. (і) Визнання доходів і витрат Чистий процентний дохід. Процентні доходи та витрати за всіма фінансовими інструментами, за винятком тих, що оцінюються за справедливою вартістю, із відображенням переоцінки у складі прибутку або збитку, визнаються у «Чистому процентному доході», як «Процентні доходи» та «Процентні витрати» у звіті про прибутки та збитки та інший сукупний дохід з використанням методу ефективної процентної ставки. Процентні доходи та витрати за фінансовими інструментами, які оцінюються за справедливою вартістю, із відображенням переоцінки у складі прибутку або збитку, включаються до складу результату від операцій з похідними фінансовими інструментами протягом періоду. Ефективна процентна ставка являє собою ставку, яка точно дисконтує очікувані майбутні потоки грошових коштів від фінансового інструмента протягом очікуваного строку використання фінансового інструмента або, коли доцільно, коротшого періоду, до чистої балансової вартості фінансового активу або фінансового зобов’язання. Майбутні потоки грошових коштів оцінюються з урахуванням усіх умов договору за інструментом. Розрахунок ефективної процентної ставки включає всі комісії та суми, сплачені або отримані між сторонами договору, які супроводжують та безпосередньо стосуються конкретного договору кредитування, витрати на здійснення операції та інші премії або знижки. Для фінансових активів, що обліковуються за справедливою вартістю, із відображенням переоцінки у складі прибутку або збитку, витрати на здійснення операції визнаються у складі прибутку або збитку при первісному визнанні. Процентні доходи та процентні витрати розраховуються шляхом застосування ефективної процентної ставки до валової балансової вартості фінансових активів, які не є кредитно-знеціненими (тобто за амортизованою собівартістю фінансового активу до коригування на будь-який резерв під очікуваний кредитний збиток), або до амортизованої вартості фінансових зобов’язань. Для кредитно-знецінених фінансових активів, процентний дохід розраховується шляхом застосування ефективної процентної ставки до амортизованої вартості кредитно-знецінених фінансових активів (тобто валової балансової вартості, за вирахуванням резерву під очікувані кредитні збитки). Для придбаних або створених кредитно-знецінених фінансових активів, ефективна процентна ставка відображає очікувані кредитні збитки при визначенні майбутніх потоків грошових коштів, які передбачається отримати від фінансового активу. Чистий комісійний дохід. Комісійні доходи та витрати включають комісії, крім тих, що є невід’ємною частиною ефективної процентної ставки (див. вище). Комісії, що включені в цю частину звіту про прибутки і збитки Банку, включають, поміж іншого, плату за обслуговування кредиту, а також плату, що стягується з невикористаного залишку кредитного ліміту. Комісійні витрати за послугами визнаються в обліку при отриманні послуг. Результат від операцій з іноземною валютою. Результат від операцій з іноземною валютою включає в себе всі прибутки та збитки від зміни справедливої вартості фінансових активів та фінансових зобов’язань, які утримуються для продажу. ? (ї) Звітність за сегментами Операційний сегмент – це компонент Банку, який займається господарською діяльністю, від якої він може отримувати прибутки або нести витрати (включаючи доходи і витрати за операціями з іншими компонентами Банку). Банк представляє собою один звітний сегмент, управління яким здійснюється централізовано, та дотримується єдиної кредитної політики та маркетингової стратегії. Практично всі операції Банку проводяться в Україні. Банк зосереджує свою діяльність на наданні кредитів та обслуговуванні компаній аграрного сектору України. Основний дохід Банку за 2019 рік складається з процентних доходів, отриманих за кредитами, наданими юридичним особам (в основному виробникам аграрної продукції), у сумі 116,473 тисячі гривень з 158,001 тисяч гривень всіх процентних доходів за 2019 рік (Примітка 19). У 2018 році такий дохід складав 57,232 тисячі гривень з 97,724 тисяч гривень всіх процентних доходів за 2018 рік.

Банк здійснював банківські операції на грошовому та валютному ринках відповідно з Банківською ліцензією № 241 виданої НБУ 16 лютого 2016 року , Генеральною ліцензією на здійснення валютних операцій та додатком до Генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій № 241-3, виданих Національним банком України 17 лютого 2016 року. Банк здійснює операції у відповідності до отриманих ліцензій: Кредитування, залучення депозитів та обслуговування корпоративних клієнтів: надання кредитів клієнтам корпоративного сегменту, стандартизовані продукти (оборотний капітал, овердрафти тощо), залучення депозитів від корпоративних клієнтів, розрахунково-касове обслуговування, обробка повідомлень в електронній банківській системі для корпоративних клієнтів. Залучення депозитів та обслуговування фізичних осіб: надання розрахунково-касове обслуговування клієнтів-фізичних осіб, залучення депозитів від фізичних осіб. Казначейські операції : операції на кредитному ринку, операції на валютному ринку, взаємовідносини с професійними учасниками фінансового ринку - банками, страховими компаніями, фінансовими посередниками ринків капіталу. Платіжні операції: відкриття та ведення поточних рахунків клієнтів і банків-кореспондентів, у тому числі переказ грошових коштів за допомогою платіжних інструментів та зарахування коштів на рахунки; ведення рахунків клієнтів (резидентів та нерезидентів) в іноземній валюті та клієнтів- нерезидентів у грошовій одиниці України; ведення кореспондентських рахунків банків (резидентів і нерезидентів) в іноземній валюті; ведення кореспондентських рахунків банків (нерезидентів) у грошовій одиниці України; відкриття кореспондентських рахунків в уповноважених банках України в іноземній валюті та здійснення операцій за ними; відкриття кореспондентських рахунків у банках (нерезидентах) в іноземній валюті та здійснення операцій за ними. Каса і грошовий обіг: приймання, перерахування, обробка, зберігання і видача готівки у національній та іноземній валютах, обмін іноземної валюти (неторговельні операції). Зберігання цінностей або надання в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфу. Фінансові послуги: надання послуг по обслуговуванню клієнтів за документарними акредитивами та гарантійними операціями в національній та іноземній валютах, випуск платіжних карток, їх обслуговування. Серед контрагентів-юридичних осіб, Банк співпрацює в основному з аграрними підприємствами.

Банк розпочав свою діяльність як банківська установа у лютому місяці 2008 року. Банком придбані основні засоби та нематеріальні активи, балансова вартість яких складала на кінець 2015 року - 10 500 тис.грн.; на кінець 2016 року - 15 479 тис.грн.; на кінець 2017 року - 16 211 тис.грн.; на кінець 2018 року - 14 334 тис.грн.; на кінець 2019 року 15 775 тис. грн. У лютому 2015 року Банком було відчажено офісну будівлю та земельну ділянку під неї на суму 45 280 тис.грн. За 2016 рік надходжень нематеріальних активів на 14 110 тис грн, вибуття на 4 785 тис. грн, та переведення до активів, утриманих для продажу 9 275 тис грн. За 2017 рік зріс обсяг осносних засобів переважно за рахунок придбання нового обладжнання на 4 764 тис. грн. та транспортних засобів - на 839 тис.грн. За 2018 рік не відбулося зросту обсягу осносних засобів. Надходження було переважно за рахунок придбання нового обладжнання на 2 258 тис. грн. , транспортних засобів - на 2 648 тис.грн. та інше надходження, всього на 5 714 тис. грн., але було значне вибуття на 1 526 тис. грн., а також нарахований знос на 7 576 тис. грн. Станом на кінець дня 31 грудня 2019 року у складі основних засобів та нематеріальних активів відображено повністю замортизовані основні засоби та нематеріальні активи на суму 20,148 тисяч гривень.

Основні засоби (i) Власні активи Основні засоби відображені за вартістю придбання за вирахуванням накопиченого зносу та збитків від знецінення. Витрати на ремонт та заміну основних засобів відображаються у складі прибутку або збитку у тому періоді, в якому вони понесені, якщо тільки вони не відповідають критеріям капіталізації. Якщо одиниця основних засобів містить значні компоненти, які мають різні строки корисного використання, ці компоненти обліковуються як окремі одиниці основних засобів. Прибутки за вирахуванням збитків від продажу основних засобів визнаються у складі прибутку або збитку. (ii) Активи з права користування та зобов’язання з оренди Банк оцінює договір лізингу (оренди) (далі - договір оренди) як договір оренди, якщо виконуються такі критерії: • актив є ідентифікованим; • лізингоодержувачу (орендарю) (далі - орендар) передається право отримувати практично всі економічні вигоди від використання ідентифікованого активу протягом усього періоду використання активу; • орендарю передається право визначати спосіб використання активу протягом усього періоду використання в обмін на компенсацію; • орендодавець не має істотного права заміни активу протягом строку його використання. Первісне визнання активу з права користування здійснюється за первісною вартістю (собівартістю), яка включає суму первісної оцінки орендного зобов'язання, орендні платежі, здійснені на/до дату/дати початку оренди, за вирахуванням отриманих стимулів до оренди, первісних прямих витрат, понесених орендарем, витрат, які будуть понесені орендарем на демонтаж, переміщення, доведення базового активу до стану, що вимагається строками та умовами оренди. Орендар несе зобов'язання за такими витратами або на дату початку оренди, або внаслідок використання базового активу протягом певного періоду. Первісне визнання орендного зобов'язання на дату початку оренди здійснюється за теперішньою вартістю орендних платежів, не сплачених на таку дату. Банк як орендар дисконтує платежі за право користування базовим активом протягом строку оренди (орендні платежі), застосовуючи ставку відсотка, виходячи з ставки залучення ресурсів. Орендні платежі на дату початку оренди включають: • фіксовані платежі (включаючи по суті фіксовані платежі, які вказані в договорі) за вирахуванням будь-яких стимулів до оренди, що підлягають отриманню; • змінні орендні платежі, що залежать від індексу або ставки, які первісно оцінені з використанням такого індексу чи ставки на дату початку оренди; • суми, які будуть сплачені орендарем за гарантіями залишкової вартості; • ціну виконання опціону на купівлю, якщо орендар обґрунтовано впевнений у тому, що він скористається такою можливістю; • штрафні санкції за розірвання договору, якщо строк оренди відображає реалізацію орендарем можливості припинення оренди. ? Банк не рідше одного разу на місяць відображає в бухгалтерському обліку суму нарахованої прямолінійним методом амортизації активу з права користування. Після дати початку оренди оцінка орендного зобов'язання здійснюється наступним чином: • збільшуючи балансову вартість для відображення процентів за орендним зобов’язанням; • зменшуючи балансову вартість для відображення сплачених орендних платежів; • переоцінюючи балансову вартість для відображення переоцінки, модифікації оренди або перегляду по суті фіксованих орендних платежів. Банк відображає в бухгалтерському обліку переоцінку орендного зобов’язання як коригування активу з права користування (крім випадку зменшення до нуля, якщо балансова вартість активу з права користування зменшилася до нуля та відбувається подальше зменшення орендного зобов’язання). Банк здійснює переоцінку орендного зобов'язання з використанням незмінної ставки дисконтування в таких випадках: • зміна сум, які, як очікується, будуть сплачені за гарантією ліквідаційної вартості; • зміна майбутніх орендних платежів унаслідок зміни індексу або ставки, що використовуються для визначення таких платежів; • зміна курсів іноземних валют, що використовуються для визначення орендних платежів за договорами оренди, в яких вартість оренди встановлюється в іноземній валюті. Банк визначає переглянуті орендні платежі для решти строку оренди, застосовуючи ставку відсотка на дату початку оренди. Банк після дати початку оренди визнає іншими операційними витратами змінні орендні платежі, що не включені в оцінку орендного зобов'язання в тому періоді, у якому сталися подія чи певні умови, які спричинили здійснення таких платежів (та ті, які не залежать від індексу та ставки). Банк не визнає оренду, за якою вартість базового активу є низькою, якщо вартість базового активу не перевищує еквіваленту 5 000 євро. (iii) Знос Знос відображається у складі прибутку або збитку за прямолінійним методом протягом оцінених строків корисного використання відповідних активів. Нарахування зносу починається з дати придбання активів або, якщо це стосується активів, створених за рахунок власних коштів, з моменту, коли відповідний актив завершений і готовий до використання. Оцінені терміни корисного використання активів є наступними: Меблі та приладдя 7 років Комп’ютери та офісне обладнання 5 років Транспортні засоби 5 років Активи з права користування амортизуються протягом коротшого із двох періодів: терміну оренди або терміну корисного використання базового активу. Якщо договір оренди передає право власності на базовий актив або вартість активу з права користування відображає наміри Банку придбати, відповідний актив з права користування амортизується протягом терміну корисного використання базового активу. Нарахування амортизації починається з наступного місяця від дати початку оренди. ?

З 2016 українська економіка продемонструвала ознаки стабілізації після років політичної та економічної напруженості. У 2019 українська економіка продовжила своє відновлення і досягла реального зростання ВВП приблизно 3.6% (2018: 3.3%), незначної щорічної інфляції 4.1% (2018: 9,8%), і стабілізації національної валюти (зміцнення національної валюти приблизно на 5% до долара США і 11% до євро порівняно з середніми значеннями за попередні роки). Україна продовжує обмежувати свої політичні та економічні зв’язки з Росією, приймаючи до уваги анексію Криму, автономної республіки в складі України, і продовження збройного конфлікту з сепаратистами в окремих частинах Донецької та Луганської області. В результаті цього Українська економіка переорієнтовується на ринок Європейського Союзу («ЄС»), розуміючи потенціали встановлення глибокої та всебічної зони вільної торгівлі з ЄС. Для подальшого покращення ділової активності в Україні, Національний банк України («НБУ»), починаючи з 20 червня 2019 зняв вимогу обов’язкового продажу для доходів в іноземній валюті, скасував всі обмеження на репатріацію дивідендів з липня 2019 і вперше протягом останніх двох років поступово зменшував облікову ставку, від 18.0% у квітні 2019 до 11.0% у січні 2020 року. Ступінь макроекономічної невпевненості в Україні у 2019 все ще залишається високим через суттєвий розмір державного боргу, який заплановано виплатити у 2020-2021, для виплати якого потрібна значна мобілізація внутрішнього і зовнішнього фінансування, в доволі складному середовищі фінансування для ринків, що розвиваються. У той же час Україна пройшла через період президентських і парламентських виборів. Всі нещодавно обрані структури продемонстрували своє зобов’язання проведення реформ для стимулювання економічного зростання, підтримання макрофінансової стабільності і лібералізацію економічного середовища. Серед іншого, такі зміни привели до покращення довгострокового рейтингу України в іноземній валюті та рейтингу дефолту емітента в національній валюті від Fitch, з «B –« до «B», з позитивним прогнозом.

Агро Холдінгс (Юкрейн) Лімітед (Кіпр) є єдиним акціонером (далі – «Єдиний акціонер») та власником 100% статутного капіталу АТ «АГРОПРОСПЕРІС БАНК» (далі – «Банк» або АТ «АП Банк»). Головною метою процесу управління банківським капіталом в Банку є прогнозування та підтримка достатнього обсягу капіталу для збереження коштів акціонера, проведення (розширення) банківської діяльності та створення захисту від ризиків відповідно до стратегічних цілей Банку, які встановлені акціонером та затверджені Наглядовою радою Банку. Важливим етапом управління капіталом також є забезпечення та підтримка на необхідному рівні достатньої величини регулятивного капіталу для уникнення ризику порушення регуляторних вимог. ? У своїй діяльності Банк протягом року використовує 2 основні методи управління (нарощення) капіталом: • Метод внутрішніх джерел поповнення капіталу за рахунок реінвестування прибутку. У квітні 2019 року Єдиним акціонером було прийнято рішення про розподіл прибутку за 2018 рік в сумі 5% (1,2 мільйонів гривень) направити до Резервного фонду на покриття непередбачуваних збитків та в сумі 95% (22,9 мільйонів гривень) направити на покриття збитків минулих років. • Метод зовнішніх джерел поповнення капіталу за рахунок додаткової емісії. У жовтні 2017 року рішенням Єдиного акціонера було прийнято рішення щодо збільшення Статутного капіталу Банку на 100 мільйонів гривень шляхом приватного додаткового розміщення простих іменних акцій. В попередні роки Банк також використовував інструмент залучення субординованого боргу. Залучені на умовах субординового боргу 2,0 мільйонів доларів США продовжують обліковуватися в капіталу Банку станом на 31 грудня 2019 року. За оцінкою менеджменту Банку регулятивний капітал АТ «АП БАНК», розрахований за методикою НБУ, повністю відповідає профілю діяльності та забезпечує покриття негативних наслідків різноманітних ризиків, які Банк бере на себе у процесі своєї діяльності, та забезпечує фінансову стійкість та стабільність подальшої діяльності. Регулятивний капітал Банку станом на 31 грудня 2019 року становить 378,6 мільйонів гривень. Адекватність регулятивного капіталу становить 63%, при нормативному значенню не менше 10%. Процес планування регулятивного капіталу базується на вимогах щодо достатності капіталу в поточному і майбутньому періодах відповідно до ризиків, що приймає на себе Банк. У разі зниження значення нормативу адекватності регулятивного капіталу нижче 20% або у процесі розгляду бізнес-плану, за наявності низького планового рівня достатності капіталу, менеджмент Банку розробляє план відновлення капіталу. Бізнес-планом Банку на 2020 рік передбачено суму регулятивного капіталу в розмірі 374 мільйонів гривень та виконання нормативу адекватності регулятивного капіталу в розмірі 60%, що повністю забезпечить виконання вимог НБУ та забезпечить покриття можливих негативних наслідків банківської діяльності. У 2018-2020 роках одним із пріоритетних напрямків фінансового менеджменту Банку є підвищення якості управління грошових потоків. Таке управління наразі здійснюється на підставі аналізу грошових потоків та їх прогнозування, визначення оптимального рівня ліквідності при складанні бізнес-планів, бюджетів та короткострокового планування. В умовах інфляції та можливої кризи неплатежів, оптимізація грошових потоків є найбільш актуальним завданням Банку в управлінні фінансами. При розробці свого бізнес-плану Банк враховує узгодженість грошових потоків між собою таким чином, щоб зберегти ліквідність (фінансову рівновагу) і при цьому уникнути надлишкової (нерентабельної) ліквідності. В своїй діяльності Банк постійно аналізує грошові потоки та вживає необхідних заходів для збільшення притоку грошових коштів. Основною метою управління ліквідністю Банку є формування оптимальної структури балансу Банку, а також позабалансових зобов’язань, що забезпечать проведення стабільної діяльності по виконанню своїх функцій та проведенню операцій своїх клієнтів. При формуванні бізнес-плану менеджмент Банку враховує не тільки спроможність фінансувати збільшення активів та своєчасного виконання своїх зобов’язань, але і негативні наслідки від «надлишкової» ліквідності, яка не генерує необхідного рівня доходності. Значну частину своїх активів Банк зберігає та планує зберігати у високоліквідних коштах.

Банк не має потенційних зобов’язаннь з надання кредитів. Ці зобов’язання можуть бути оформлені як затверджені кредитні ліміти по кредитних картках та овердрафти, але Банк у 2019 році такі послуги не надавав.

Основна стратегічна мета Банку на період до 2020 року – стати сучасним, конкурентоспроможним та вагомим банком України, враховуючи інтереси акціонерів, персоналу та клієнтів. Це передбачає створення структури, адаптивної та стійкої до швидких змін зовнішнього середовища, уважної та інноваційної до потреб клієнтів, обережної та розумно-консервативної в повсякденній діяльності. Пріоритетні завдання Банку на 2020 рік: • підвищення операційної ефективності, збільшення долі непроцентних доходів за рахунок розвитку послуг з використанням каналів дистанційного обслуговування, що допомагає зменшити витрати на виконання банківських операцій із одночасним поліпшенням якості обслуговування клієнтів;? • зростання конкурентоспроможності Банку через можливість генерувати додаткові потоки доходів за рахунок впровадження інноваційних продуктів і високої якості обслуговування клієнтів; • диверсифікація ризиків: збільшення частки та розміру комісійних доходів, проведення консервативної політики управління кредитними ризиками, вдосконалення системи управління ризиками та внутрішнього контролю; • збільшення розміру залучених фінансових ресурсів та розширення їх джерел; • розширення продуктового ряду, співпрацю з існуючими клієнтами шляхом надання їм додаткових послуг та продуктів, розширення обслуговування клієнтів-фізичних осіб, значне збільшення активності за партнерськими програмами з кредитування; • побудова мережі відділень з відкриттям в 2020 році 7 нових відділень; • підвищення пізнаваності бренду Банку. На кінець 2020 року Банк повинен досягти наступних ключових стратегічних фінансових цілей: Бізнес-план 2020 Активи, мільйонів гривень 1,443.3 Капітал, мільйонів гривень 349.9 Прибуток, мільйонів гривень 13.4 ROA, % 1.0 ROE, % 3.8 Головна фінансова мета Банку – забезпечити зростання чистого прибутку, зберігаючи при цьому достатній рівень рентабельності та якості кредитного портфелю. В умовах помірного економічного зростання національної економіки, несприятливого стану макро-середовища, досягнення фінансових цілей можливе тільки за умови значного покращення внутрішніх процесів Банку, підвищення ефективності бізнесу та дотримання концепції Стратегії 2020. Головним джерелом формування чистого прибутку залишаться процентні доходи від фінансування агро-промислового комплексу, що повинні демонструвати значне зростання за рахунок збільшення розміру залучених активів та розширення цільових ринків фінансування. Наступним ключовим завданням Банк бачить забезпечення стабільного зростання комісійних доходів, в першу чергу, за рахунок розрахунково-касового обслуговування клієнтів. Пріоритетним завданням Стратегії 2020 є пошук та залучення нових джерел фінансових ресурсів та поступове здешевлення їхньої вартості. Також, Стратегія 2020 передбачає досягнення максимальної ефективності витрат, що передбачає проведення політики розумного планування витрат, виходячи з концепції «Витрати > Прибуток». При цьому, є необхідність підтримання темпів росту витрат в «розумних» межах. Оптимізація витрат буде досягатись за рахунок удосконалення внутрішніх процесів, автоматизації та роботизації операцій. Банк здійснює стратегічне планування до 2020 року. Для концептуального планування в більш довгострокових періодах Банк керується «Основними напрямами діяльності Банку», затвердженими рішенням Єдиного акціонера Банку. Продовження побудови мережі відділень. Реалізовуючи Стратегію Банку та бізнес-план для забезпечення швидкого, надійного та комплексного росту, Банк розвиває свою інфраструктуру, в тому числі шляхом відкриття нових відділень. Такі дії повинні забезпечити збільшення об’ємів залучених фінансових ресурсів та диверсифікувати їхні джерела, розширити співпрацю з існуючими клієнтами шляхом надання їм додаткових послуг та продуктів, покращити імідж та пізнаваність бренду Банку. В 2018 році стартував проект з побудови мережі відділень Банку, і відповідно, до кінця 2020 року Банк планує відкрити 7 відділень. ?

АТ "АП БАНК" дослідженнями та розробками не займається.

Про інформацію, яка може бути істотною для оцінки фінансового стану за результатами діяльності АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "АГРОПРОСПЕРІС БАНК" у 2019 році: 1) Рішенням єдиного акціонера Агро Холдінгс (Юкрейн) Лімітед (Agro Holdings (Ukraine) Limited ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «АГРОПРОСПЕРІС БАНК» № 2 від 28.04.2020 року прийнято рішення, а саме: 1. Затвердити Звіт Керівництва (Звіт про управління) АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «АГРОПРОСПЕРІС БАНК» за 2019 рік . За наслідками розгляду Звіту визнати роботу Правління такою, що забезпечує діяльність АТ «АП БАНК», відповідно до Бізнес-плану, стратегії та відповідає інтересам Акціонера Банку та заінтересованим особам. 2. Затвердити Річну фінансову звітність АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «АГРОПРОСПЕРІС БАНК» за 2019 рік, складену за міжнародними стандартами фінансової звітності, та результати діяльності АТ «АП БАНК» за 2019 рік. 3. Затвердити звіт та висновки Аудиторської компаніТОВ «Делойт енд Туш ЮСК» за результатами перевірки річної фінансової звітності АТ «АП БАНК» за 2019 рік. Звіт Аудиторської компанії ТОВ «Делойт енд Туш ЮСК» містить думку, що Фінансова звітність відображає достовірно, в усіх суттєвих аспектах фінансовий стан Банку на 31 грудня 2019 року, та його фінансові результати і потоки грошових коштів за рік, що закінчився зазначеною датою, відповідно до Міжнародних стандартів фінансової звітності (МСФЗ) та відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» щодо складання фінансової звітності. У зв’язку з відсутністю суттєвих зауважень незалежного аудитора ТОВ «Делойт енд Туш ЮСК» щодо проведення аудиту фінансової звітності АТ «АП БАНК» за 2019 рік, розробку заходів за результатами розгляду висновків зовнішнього аудитора визнати недоцільною. 4. Щодо затвердження розподілу прибутку за результатами діяльності АТ «АП БАНК» у 2019 році та покриття збитків минулих років. Прибуток за 2019 рік, сформований відповідно до Міжнародних стандартів фінансової звітності, у сумі 25 321 516,43 гривень розподілити таким чином: - прибуток в сумі 1 266 075,82 грн. (5% від прибутку) направити до Резервного фонду на покриття непередбачених збитків по всіх статтях активів та позабалансових зобов'язань; - прибуток в сумі 3 977 030,06 грн. направити на покриття збитків минулих років; - прибуток в сумі 20 078 410,55 грн. залишити на рахунку нерозподілених прибутків. 5. Затвердити Звіт Наглядової ради АТ «АП БАНК» за 2019 рік. За наслідками розгляду Звіту визнати роботу Наглядової ради такою, що забезпечує дієвий контроль за діяльністю Правління, захисту прав акціонерів та заінтересованих осіб.