ДЕРЖАВНА ІПОТЕЧНА УСТАНОВА

На 01 сiчня 2020 року дiяла органiзацiйна структура, затверджена наказом т.в.о голови правлiння ДIУ вiд 09.12.19 № 101-з. Станом на 01 сiчня 2019 року в штатному розписi нараховувалось 113 посад, з них вакантних 28 посад. На 31 грудня 2019 року штат становив 126 посад, з них вакантних 23 посад. Станом на 31 грудня 2019 року Державна iпотечна Установа мала таку органiзацiйну структуру: -Т.в.о. голови правлiння -Заступник голови правлiння -Заступник голови правлiння -Заступник голови правлiння -Заступник голови правлiння -Головний бухгалтер -Радник голови правлiння -Прес-секретар -Управлiння внутрiшнього аудиту (функцiї: перевiрка та оцiнка системи внутрiшнього контролю i системи управлiння ризиками Установи та надання рекомендацiй з їх вдосконалення; перевiрка вiдповiдностi проведення фiнансових та iнших господарських операцiй вимогам законодавства; перевiрка та оцiнка повноти та достовiрностi фiнансової та iншої звiтностi Установи). -Департамент активних операцiй (функцiї: сприяння подальшому розвитку ринку довгострокового iпотечного кредитування шляхом органiзацiї та проведення рефiнансування первинних iпотечних кредиторiв-банкiв та монiторинг за обслуговуванням iпотечних кредитiв, переданих ДIУ на обслуговування до обслуговуючих банкiв вiдповiдно до Стандартiв ДIУ, розробка та реалiзацiя лiзингових програм iз забезпечення житлом громадян України). -Управлiння по роботi з проблемними боргами (функцiї: здiйснення заходiв для погашення проблемної заборгованостi, ведення справ боржникiв, заборгованiсть яких вiднесено до проблемної, здiйснює контроль залишкiв на рахунках облiку проблемної заборгованостi в програмному комплексi "1С Пiдприємство", здiйснює контроль за надходженням платежiв в рахунок погашення проблемної заборгованостi). -Департамент правового та адмiнiстративного забезпечення (функцiї: органiзацiя правової роботи, спрямованої на правильне застосування, неухильне дотримання та запобiгання невиконанню вимог актiв законодавства, iнших нормативних документiв Установою, його керiвниками, працiвниками пiд час виконання покладених на них завдань i функцiональних обов'язкiв; забезпечення розробки пропозицiй щодо удосконалення законодавчого та нормативного регулювання дiяльностi Установи, а також порядку (механiзму) надання фiнансових послуг у сферi фiнансового лiзингу, iпотечного кредитування та рефiнансування; участь у формуваннi та забезпеченнi реалiзацiї статутної дiяльностi Установи; захист прав та iнтересiв ДIУ в судах всiх юрисдикцiй та рiвнiв; ведення роботи з правоохоронними органами; органiзацiя дiловодства в Установi; органiзацiя та забезпечення дiяльностi керiвних та iнших колегiальних органiв Установи; пiдготовка юридичних висновкiв та роз'яснень пов'язаних з реалiзацiєю основної дiяльностi Установи; юридичне супроводження реалiзацiя державної програми щодо забезпечення окремих верств населення житлом на умовах фiнансового лiзингу; участь в роботi колегiальних iнститутiв при органах державної влади з метою надання пропозицiй щодо покращення норм чинного законодавства, правозастосування яких пов'язане iз реалiзацiєю ДIУ своїх статутних завдань; координацiя стратегiї роботи з персоналом та окремими кадровими програми Установи, участь у формуваннi корпоративної культури Установи, органiзацiйної структури, стратегiчного розвитку, органiзацiйна та методична пiдтримка засобiв масової iнформацiї у створеннi матерiалiв щодо дiяльностi Установи, її керiвництва та структурних пiдроздiлiв. -Управлiння казначейських операцiй (функцiї: здiйснення операцiй з формування ресурсної бази ДIУ; залучення та розмiщення фiнансових ресурсiв на фiнансовому ринку у вiдповiдностi з рiшеннями Правлiння ДIУ; управлiння коштами на поточних рахунках ДIУ та ведення платiжного календаря ДIУ; органiзацiя випускiв цiнних паперiв, розробка проспектiв емiсiй, меморандумiв про випуски цiнних паперiв ДIУ; документальне супроводження операцiй ДIУ з цiнними паперами). -Вiддiл "Проектний офiс" (функцiї: планування i контроль портфеля проектiв, впровадження i розвиток iнформацiйних систем планування i монiторингу проектiв, формування системи звiтностi по проектам. Розробка та впровадження нормативних документiв, що регулюють новi напрямки дiяльностi Установи. Аналiз дiючих процесiв дiяльностi Установи та в разi необхiдностi iнiцiювання внесення змiн та доповнень до таких процесiв.) -Вiддiл безпеки (функцiї: здiйснення заходiв, необхiдних для забезпечення фiнансово-економiчної та iнформацiйної безпеки Установи; органiзацiя надiйної фiзичної охорони примiщень Установи, монiторинг безпеки комп'ютерної iнформацiйної системи Установи; забезпечення та контроль виконання заходiв щодо запобiгання корупцiї в Установi та її самостiйних структурних пiдроздiлах). -Вiддiл кадрiв (функцiї: кадрове забезпечення дiяльностi Установи, в т.ч. ведення кадрового облiку i дiловодства, пiдготовка, облiк та зберiгання наказiв з основної дiяльностi). Вiддiл бухгалтерського облiку та звiтностi (функцiї: органiзацiя i ведення бухгалтерського облiку фiнансово-господарської дiяльностi Установи; складання та надання в установленi строки фiнансової, статистичної та податкової звiтностi). -Вiддiл ризикiв (функцiї: управлiння, оцiнка, монiторинг та контроль системи управлiння ризикiв Установи). -Планово-економiчний вiддiл (функцiї: складання перспективних, рiчних i поточних планiв фiнансово-господарської дiяльностi Установи, розробка iнвестицiйної програми та програми капiтальних вкладень та контроль за станом їх виконання; аналiз i оцiнка ефективностi та доходностi дiяльностi Установи; складання кошторисiв витрат Установи та контроль за їх виконанням). - Управлiння iнформацiйних технологiй (функцiї: управлiння iнформацiйними потоками, своєчасне надання iнформацiї кiнцевим користувачам, створення та адмiнiстрування мережi обмiну даними, впровадження автоматизованих систем управлiння, розробка програмного забезпечення для автоматизацiї облiку та виробничих роцесiв Установи). -Операцiйний вiддiл (функцiї: проведення операцiйної дiяльностi Установи, тобто процесiв, пов'язаних з здiйсненням платежiв Установи та розподiлом за призначенням платежiв, отриманих Установою; перевiрка результатiв розподiлу; здiйснення внутрiшнього контролю при проведеннi операцiй). -Господарський вiддiл (функцiї: забезпечення матерiально-технiчного та господарського обслуговування дiяльностi Установи). -Архiв (функцiї: забезпечення ведення архiвної справи). -Служба охорони працi ( функцiї: забезпечення безпечних умов працi працiвникiв Установи). Дочiрнiх пiдприємств, фiлiй, представництв та iнших вiдокремлених структурних пiдроздiлiв у структурi Державної iпотечної установи немає. Протягом 2019 року вiдбулися наступнi змiни в органiзацiйнiй структурi: 18.01.2019 р. були внесенi змiни до органiзацiйної структури та штатного розпису ДIУ, а саме: було створено групу радникiв, куди перемiщено посаду радника голови правлiння з питань персоналу та прес-секретаря, також створено Вiддiл по роботi з цiнними паперами в Управлiннi iпотечного кредитування. 12.03.2019 р. затверджена постановою Правлiння Державної iпотечної установи № 54/1 вiд 06.03.2019 р. та введена в дiю наказом голови правлiння вiд 12.03.2019 р. № 46-з нова органiзацiйна структура, де скасованi управлiння iпотечного кредитування, казначейство, вiддiл iнформацiйних технологiй, юридичне управлiння та створенi новi самостiйнi пiдроздiли: - департамент активних операцiй, до складу якого увiйшли управлiння фiнансування (у складi якого вiддiл операцiй з нерухомим майном, вiддiл кредитування будiвництва житла, вiддiл нагляду за лiзинговим житлом), управлiння лiзингу (у складi якого вiддiлу обслуговування лiзингоодержувачiв, вiддiл монiторингу лiзингових договорiв), управлiння iпотечного кредитування (у складi якого вiддiл активних операцiй, вiддiл супроводження кредитiв); - вiддiл "Проектний офiс"; - управлiння казначейських операцiй до складу якого входять вiддiл по роботi з грошовими коштами та вiддiл цiнних паперiв; - управлiння iнформацiйних технологiй до якого входять вiддiл iнформацiйної безпеки та комп'ютерних систем та вiддiл розробки програмного забезпечення; - департамент правового та адмiнiстративного забезпечення до складу якого входять юридичне управлiння (у складi якого вiддiл нормативно-правової та договiрної роботи та вiддiл претензiйно-позовної роботи) та загальний вiддiл; - посада прес-секретар виведена в пряме пiдпорядкування головi правлiння. 03.04.2019 р. затверджена постановою Правлiння Державної iпотечної установи № 90/1 вiд 02.04.2019 р. та введена в дiю наказом голови правлiння вiд 03.04.2019 р. № 61-з нова органiзацiйна структура, де скасовано групу радникiв та створено групу радникiв у складi департаменту правового та адмiнiстративного забезпечення.

Iнформацiя про фонд оплати працi та чисельнiсть працiвникiв Показник За перiод 2019 р. Фонд оплати працi - всього (тис.грн.) 34 607 Середньооблiкова чисельнiсть працiвникiв - всього 87 Показники Перiод Середньооблiкова чисельнiсть штатних працiвникiв облiкового складу - 87 особи на 31.12.2019 Середня чисельнiсть позаштатних працiвникiв - 0 Зовнiшнi сумiсники - 0 На умовах неповного робочого часу - 0 особи За перiод 2019 року фонд оплати працi в порiвняннi з 2018 роком зрiс на 16080 тис. грн. Для забезпечення рiвня квалiфiкацiї працiвникiв операцiйним потребам емiтента у 2019 роцi проводилось пiдвищення квалiфiкацiї та навчання працiвникiв (всього 11 осiб): -Український iнститут розвитку фондового ринку Київського нацiонального економiчного унiверситету навчання за напрямом професiйної дiяльностi на ринку цiнних паперiв України - 1 людина. -ТОВ "Iнститут електронних закупiвель" навчання на курсi "Публiчнi закупiвлi в Українi" - 7 чоловiк. -Навчальний заклад комунальної форми власностi "Навчально-виробничий центр "Професiонал" курс навчання та перевiрки знань посадових осiб "Правил пожежної безпеки" та iз загальних питань охорони працi посадових осiб та членiв комiсiй з перевiрки знань пiдприємств, органiзацiй, установ - 2 людини. - ПрАТ "ВНЗ "Київський мiжгалузевий iнститут пiдвищення квалiфiкацiй" навчання за програмою пiдвищення квалiфiкацiї керiвникiв фiнансових компанiй - 1 людина.

Протягом звiтного року Державна iпотечна установа не ставала учасником будь-яких об'єднань пiдприємств.

Установа не здiйснює спiльну дiяльнiсть з iншими органiзацiями.

Вiдповiдно до постанови Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 18.12.2019 №1054 <Деякi питання управлiння Державною iпотечною установою> Установу вiднесено до сфери управлiння Мiнiстерства фiнансiв України.

Iстотнi положення облiкової полiтики (1) Перерахунок сум в iноземнiй валютi Операцiї в iноземнiй валютi первiсно вiдображаються у функцiональнiй валютi за офiцiйним курсом Нацiонального банку України, що дiє на дату здiйснення операцiї. Монетарнi активи i зобов'язання, деномiнованi в iноземнiй валютi, перераховуються у функцiональну валюту за офiцiйним курсом Нацiонального банку України, що дiє на дату складання звiту про фiнансовий стан. Всi рiзницi, що виникають у зв'язку з неторговою дiяльнiстю, облiковуються за статтею "Iншi операцiйнi доходи" у звiтi про прибутки та збитки та iнший сукупний дохiд. Немонетарнi статтi, якi оцiнюються за iсторичною вартiстю в iноземнiй валютi, перераховуються за офiцiйними курсами Нацiонального банку України, чинними на дату здiйснення первiсних операцiй. Немонетарнi статтi, якi оцiнюються за справедливою вартiстю в iноземнiй валютi, перераховуються за офiцiйними курсами Нацiонального банку України, чинними на дату визначення справедливої вартостi. (2) Фiнансовi iнструменти: первiсне визнання та подальша оцiнка (i) Первiсне визнання Установа визнає фiнансовий актив або фiнансове зобов'язання у своєму звiтi про фiнансовий стан тодi i лише тодi, коли Установа стає стороною договiрних положень щодо iнструмента. Безумовна дебiторська та кредиторська заборгованiсть визнається як активи або зобов'язання тодi, коли Установа стає стороною договору та, внаслiдок цього, набуває юридичне право одержати грошовi кошти або юридичне зобов'язання сплатити грошовi кошти. Активи, що придбаваються, та зобов'язання, що приймаються внаслiдок твердого зобов'язання придбати або продати товари чи послуги, зазвичай не визнаються доти, доки як мiнiмум, одна зi сторiн не виконає свою частину договору. (ii) Первiсна оцiнка фiнансових iнструментiв Установа пiд час первiсного визнання оцiнює фiнансовий актив або фiнансове зобов'язання за його справедливою вартiстю плюс або мiнус (у випадку фiнансового активу або фiнансового зобов'язання, що не оцiнюються за справедливою вартiстю через прибуток або збиток) витрати на операцiю, що можуть бути безпосередньо вiднесенi на придбання або випуск фiнансового активу чи фiнансового зобов'язання. Справедливою вартiстю фiнансового iнструмента при первiсному визнаннi зазвичай є цiна операцiї (тобто справедлива вартiсть наданої або одержаної компенсацiї). (iii) Класифiкацiя фiнансових активiв Установа класифiкує фiнансовi активи як такi, що надалi оцiнюються за амортизованою собiвартiстю, за справедливою вартiстю через iнший сукупний дохiд або справедливою вартiстю через прибуток або збиток, на основi обох таких критерiїв: - бiзнес-моделi з управлiння фiнансовими активами; та - установленими договором характеристиками грошових потокiв за фiнансовим активом. Фiнансовий актив оцiнюється за амортизованою собiвартiстю в разi одночасного дотримання обох зазначених нижче умов: - фiнансовий актив утримується в рамках бiзнес-моделi, метою якої є утримання фiнансових активiв для одержання договiрних грошових потокiв; i - договiрнi умови фiнансового активу генерують у певнi дати грошовi потоки, котрi є суто виплатами основної суми та процентiв на непогашену частку основної суми. Фiнансовий актив оцiнюється за справедливою вартiстю через iнший сукупний дохiд у разi одночасного дотримання обох зазначених нижче умов: - фiнансовий актив утримується в рамках бiзнес-моделi, мета якої досягається як шляхом одержання договiрних грошових потокiв, так i шляхом продажу фiнансових активiв; i - договiрнi умови фiнансового активу генерують у певнi дати грошовi потоки, котрi є суто виплатами основної суми та процентiв на непогашену частку основної суми. Фiнансовий актив оцiнюється за справедливою вартiстю через прибуток або збиток, якщо вiн не оцiнюється за амортизованою собiвартiстю або за справедливою вартiстю через iнший сукупний дохiд. (iv) Класифiкацiя фiнансових зобов'язань Установа класифiкує всi фiнансовi зобов'язання як такi, що у подальшому оцiнюються за амортизованою собiвартiстю, за винятком: - фiнансових зобов'язань, що оцiнюються за справедливою вартiстю через прибуток або збиток. Такi зобов'язання, включаючи похiднi iнструменти, що є зобов'язаннями, надалi оцiнюються за справедливою вартiстю; - фiнансових зобов'язань, що виникають у разi невiдповiдностi передавання фiнансового активу критерiям для припинення визнання або в разi застосування пiдходу подальшої участi; - договорiв фiнансової гарантiї; - зобов'язань iз надання позики за ставкою вiдсотка, нижчою вiд ринкової. (v) Перекласифiкацiя Установа здiйснює перекласифiкацiю всiх охоплених вiдповiдними змiнами фiнансових активiв тодi й лише тодi, коли вона змiнює свою бiзнес-модель управлiння фiнансовими активами. Установа не проводить перекласифiкацiї жодних фiнансових зобов'язань. (3) Припинення визнання фiнансових активiв та фiнансових зобов'язань (i) Фiнансовi активи Установа припиняє визнання фiнансового активу тодi i лише тодi, коли: - спливає строк дiї договiрних прав на грошовi потоки вiд такого фiнансового активу; або - вона передає фiнансовий актив i таке передавання вiдповiдає критерiям для припинення визнання. Якщо внаслiдок передавання вiдбувається припинення визнання фiнансового активу в цiлому, але передавання тягне за собою одержання Установою нового фiнансового активу або взяття нею на себе нового фiнансового зобов'язання або зобов'язання з обслуговування, то Установа визнає новий фiнансовий актив, нове фiнансове зобов'язання або зобов'язання з обслуговування за справедливою вартiстю. При припиненнi визнання фiнансового активу в цiлому рiзниця мiж: - балансовою вартiстю (визначеною на дату припинення визнання) та - одержаною компенсацiєю (включаючи всi одержанi новi активи мiнус усi прийнятi новi зобов'язання) визнається в прибутку чи збитку. (ii) Фiнансовi зобов'язання Установа виключає фiнансове зобов'язання (або частину фiнансового зобов'язання) зi свого звiту про фiнансовий стан тодi i лише тодi, коли воно погашається: тобто тодi, коли зобов'язання, передбачене договором, виконано або анульовано, або коли сплив термiн його виконання. Обмiн борговими iнструментами з суттєво вiдмiнними умовами мiж iснуючим позичальником та Установою облiковується як погашення первiсного фiнансового зобов'язання й визнання нового фiнансового зобов'язання. Подiбним чином i значна модифiкацiя умов iснуючого фiнансового зобов'язання або його частини (незалежно вiд того, чи пов'язана ця змiна з фiнансовими труднощами боржника) облiковується як погашення первiсного фiнансового зобов'язання та визнання нового фiнансового зобов'язання. Рiзниця мiж балансовою вартiстю фiнансового зобов'язання (або частини фiнансового зобов'язання), яке було погашене або передане iншiй сторонi, та виплаченою компенсацiєю, включаючи будь-якi переданi негрошовi активи або прийнятi зобов'язання, визнається в прибутку або збитку. (4) Зменшення корисностi Установа визнає резерв для фiнансових активiв (коштiв на поточних рахунках, депозитах, придбаних державних цiнних паперiв, кредитiв, операцiй з фiнансового лiзингу, договорiв фiнансової гарантiї, iншої дебiторської заборгованостi тощо), до яких застосовуються вимоги щодо очiкуваних кредитних збиткiв. Очiкуванi кредитнi збитки - це зважена за ймовiрнiстю оцiнка кредитних збиткiв (тобто теперiшня вартiсть усiх недоотриманих сум грошових коштiв за весь очiкуваний строк дiї фiнансового iнструмента). Недоотриманi суми грошових коштiв - це рiзниця мiж грошовими потоками, що належать до сплати Установi згiдно з договором, i грошовими потоками, одержання яких Установа очiкує. Оскiльки очiкуванi кредитнi збитки враховують суму i строковiсть платежiв, кредитний збиток виникає навiть у тому разi, коли Установа очiкує одержання платежу в повному обсязi, але пiзнiше договiрного строку його сплати. Установа оцiнює станом на кожну звiтну дату резерв пiд збитки за фiнансовим iнструментом у розмiрi, що дорiвнює очiкуваним кредитним збиткам за весь строк дiї фiнансового iнструменту, якщо кредитний ризик за таким фiнансовим iнструментом значно зрiс iз моменту первiсного визнання. Станом на звiтну дату Установа визнає як резерв пiд збитки за придбаними або створеними кредитно-знецiненими фiнансовими активами лише кумулятивнi змiни в розмiрi очiкуваних кредитних збиткiв за весь строк дiї фiнансового активу з моменту первiсного визнання. Установа визнає суму очiкуваних кредитних збиткiв (або здiйснює вiдновлення корисностi) як прибуток або збиток вiд зменшення корисностi в прибутку або збитку. (5) Метод ефективного вiдсотка Процентний дохiд розраховується за методом ефективного вiдсотка. Розрахунок здiйснюється шляхом застосування ефективної ставки вiдсотка до валової балансової вартостi фiнансового активу за винятком: - придбаних або створених кредитно-знецiнених фiнансових активiв. До таких фiнансових активiв Установа застосовує вiдкориговану на кредитний ризик ефективну ставку вiдсотка до амортизованої собiвартостi фiнансового активу з моменту первiсного визнання. - фiнансових активiв, якi не є придбаними або створеними кредитно-знецiненими фiнансовими активами, але згодом стали кредитно-знецiненими фiнансовими активами. До таких фiнансових активiв Установа застосовує ефективну ставку вiдсотка до амортизованої собiвартостi фiнансового активу в наступних звiтних перiодах. (6) Прибутки та збитки Прибуток або збиток за фiнансовим активом або фiнансовим зобов'язанням, що оцiнюється за справедливою вартiстю, визнається в прибутку чи збитку за винятком випадкiв, коли: - вiн є частиною вiдносин хеджування; - вiн є iнвестицiєю в iнструмент власного капiталу, а Установа прийняла рiшення враховувати прибутки та збитки за такою iнвестицiєю у складi iншого сукупного доходу; - вiн є фiнансовим зобов'язанням, призначеним як таке, що оцiнюється за справедливою вартiстю через прибуток або збиток; - вiн є фiнансовим активом, що оцiнюється за справедливою вартiстю через iнший сукупний дохiд. Прибуток або збиток за фiнансовим активом, що оцiнюється за амортизованою собiвартiстю та не є частиною вiдносин хеджування, визнається в прибутку або збитку в момент припинення визнання фiнансового активу, його перекласифiкацiї, у процесi амортизацiї або для визнання прибутку або збитку вiд зменшення корисностi. Прибуток або збиток за фiнансовим зобов'язанням, що оцiнюється за амортизованою собiвартiстю та не є частиною вiдносин хеджування, визнається в прибутку або збитку при припиненнi визнання фiнансового зобов'язання та у процесi амортизацiї. Установа вiдображає прибуток або збиток за фiнансовим зобов'язанням, призначеним як таке, що оцiнюється за справедливою вартiстю через прибуток або збиток, у такому порядку: - сума змiни справедливої вартостi фiнансового зобов'язання, обумовлена змiнами кредитного ризику за таким зобов'язанням, вiдображається в iншому сукупному доходi; - залишок суми змiни справедливої вартостi зобов'язання вiдображається в прибутку або збитку. Прибуток або збиток за фiнансовим активом, що оцiнюється за справедливою вартiстю через iнший сукупний дохiд, визнається в iншому сукупному доходi, окрiм прибутку чи збитку вiд зменшення корисностi та прибутку чи збитку вiд курсових рiзниць доти, доки не вiдбудеться припинення визнання або перекласифiкацiя фiнансового активу. (7) Взаємозалiк фiнансових iнструментiв Взаємозалiк фiнансових активiв та фiнансових зобов'язань з вiдображенням нетто-суми в звiтi про фiнансовий стан (баланс) здiйснюється тодi, i тiльки тодi, коли iснує юридично закрiплене право провести взаємозалiк визнаних сум i намiр провести розрахунки на нетто-основi, або реалiзувати актив одночасно з врегулюванням зобов'язання. Це, як правило, не виконується щодо генеральних угод про взаємозалiк, i вiдповiднi активи i зобов'язання вiдображаються в балансi в повнiй сумi. (8) Оренда Визначення того, чи є угода орендою, або чи мiстить вона ознаки оренди, ?рунтується на аналiзi змiсту угоди. При цьому потрiбно встановити, чи залежить виконання угоди вiд використання конкретного активу або активiв i чи переходить право користування активом в результатi даної угоди. (i) Установа як орендар Установа застосовує спрощений метод щодо короткострокової оренди (строк якої менше або дорiвнює 12 мiсяцiв) та/або оренди, за якою базовий актив має низьку вартiсть (не бiльше 30 тис. грн.). В такому випадку актив з права користування та орендне зобов'язання в балансi не визнаються. Оренднi платежi визнаються витратами на прямолiнiйнiй основi протягом строку оренди. Установа визнає у фiнансовiй звiтностi актив у виглядi права на користування та орендне зобов'язання на пiдставi дисконтованих орендних платежiв зважаючи на строк оренди бiльше 12 мiсяцiв. Установа використовує модель "право на користування майном", вiдображає амортизацiю та вiдсотковi витрати протягом строку оренди. До первiсної вартостi активу включаються прямi витрати та витрати на вiдновлення активу. Для визначення ставки дисконтування Установа використовує офiцiйнi статистичнi данi НБУ (bank.gov/ua/control/uk/allinfo). Ставка вiдсотка в орендi - це вiдсоткова ставка довгострокового кредитування, яку заплатила б Установа, щоб запозичити на строк оренди необхiднi кошти для отримання активу у виглядi права на користування за подiбних економiчних умов. Установа як орендар, вiдповiдно до договору оренди (акту приймання-передачi нежилого примiщення, iншого активу - далi базовий актив), визнає у фiнансовiй звiтностi актив у виглядi права на користування та орендне зобов'язання на пiдставi дисконтованих орендних платежiв зважаючи на строки оренди бiльше 12 мiсяцiв в обмiн на компенсацiю. На дату початку оренди в бухгалтерському облiку Установи визнається актив з права користування та орендне зобов'язання. Актив з права користування оцiнюється за собiвартiстю (первiсною вартiстю), яка включає в себе: · суму первiсної оцiнки орендного зобов'язання; · оренднi платежi, якi отриманi на дату початку оренди, за вирахуванням отриманих знижок до оренди; · первiснi прямi витрати; · оцiнку витрат з демонтажу базового активу, вiдновлення активу до стана, що вимагається строками та умовами оренди. На дату початку оренди Установа оцiнює орендне зобов'язання за теперiшньою вартiстю орендних платежiв, не сплачених на таку дату. Оренднi платежi дисконтуються, застосовуючи ставку вiдсотка в орендi. Для подальшої оцiнки активу з права користування застосовується модель облiку за первiсною вартiстю (собiвартiстю) з вирахуванням будь-якої накопиченої амортизацiї та будь-яких накопичених збиткiв внаслiдок зменшення корисностi, та з коригуванням на будь-яку переоцiнку орендного зобов'язання. Якщо актив списаний до нуля, подальше зменшення в результатi переоцiнки зобов'язання вiдображається в прибутках i збитках. Балансова вартiсть активу у формi права користування коригується на суму переоцiнки зобов'язання по орендi, крiм випадкiв, коли ця балансова вартiсть вже була знижена до нуля або вказана змiна зобов'язання по орендi пов'язана iз змiнним орендним платежем, який не залежить вiд того чи iншого iндексу або ставки. Актив з права користування амортизується з дати початку оренди до бiльш ранньої з двох таких дат: кiнець строку корисного використання активу з правом користування або кiнець строку оренди (з урахуванням можливих пролонгацiй). Змiннi оренднi платежi, якi залежать вiд ставки/iндексу (наприклад, iнфляцiя, процентнi ставки, ринковi цiни) включаються в зобов'язання по орендi. Оренднi платежi не включають витрати на обслуговування, податки, що сплачуються або компенсуються орендодавцю, страхування. Пiсля дати початку оренди орендне зобов'язання оцiнюється таким чином: a) збiльшуючи балансову вартiсть на вiдсотковi витрати за фiнансовим орендним зобов'язанням; b) зменшуючи балансову вартiсть на суми здiйснених орендних платежiв; та c) переоцiнюючи балансову вартiсть з метою вiдобразити будь-якi переоцiнки або модифiкацiї оренди, або з метою перегляду фiксованих платежiв. Пiсля дати початку оренди Установа визнає у прибутку/збитку такi обидвi складовi: а) вiдсоток за орендним зобов'язанням; та б) змiннi оренднi платежi, не включенi в оцiнку орендного зобов'язання перiоду. Амортизацiя об'єкту оренди (базового активу) нараховується iз застосуванням прямолiнiйного методу. При оприбуткуваннi капiтальних iнвестицiй в орендованi основнi засоби строк корисного використання визначається як строк оренди. (ii) Установа як орендодавець Договори оренди, за якими у Установи залишаються практично всi ризики i вигоди вiд володiння активом, класифiкуються як операцiйна оренда. Початковi прямi витрати, понесенi при укладеннi договорiв операцiйної оренди, включаються до балансової вартостi орендованого активу i визнаються протягом термiну оренди на тiй же основi, що i дохiд вiд оренди. Умовнi платежi по орендi визнаються як виручка в тому перiодi, в якому вони були отриманi. Вiдповiдно до МСФЗ Установа класифiкує передачу нерухомого майна у фiнансовий лiзинг як операцiї з фiнансової оренди. В момент передачi базового активу в оренду Установа визнає дохiд вiд реалiзацiї переданого активу i одночасно вiдображає в бухгалтерському облiку дебiторську заборгованiсть у сумi, що дорiвнює чистiй iнвестицiї в оренду. Для первiсної оцiнки вартостi чистої iнвестицiї в оренду, керiвництво Установи використовує вiдсоткову ставку, що закладена в договорах оренди. Пiд час подальшої оцiнки Установа визнає фiнансовий дохiд протягом строку оренди на основi моделi, яка вiдображає сталу перiодичну ставку прибутковостi на чистi iнвестицiї орендодавця в оренду. Для зменшення i основної суми боргу, i незаробленого фiнансового доходу здiйснюється зменшення валових iнвестицiй в оренду на оренднi платежi, якi вiдносяться до облiкового перiоду. (9) Грошовi кошти та їх еквiваленти Грошовi кошти та їх еквiваленти для цiлей складання звiту про рух грошових коштiв включають грошовi кошти в касi та депозити в банках на вимогу чи з початковим термiном розмiщення 3 мiсяцi або менше. (10) Основнi засоби Основнi засоби (включаючи обладнання, яке утримується за договорами операцiйної оренди, вiдповiдно до яких Установа виступає в якостi орендодавця) вiдображаються за первiсною вартiстю, без урахування витрат на повсякденне обслуговування, за вирахуванням накопиченої амортизацiї та накопиченого збитку вiд знецiнення. Змiни очiкуваного термiну корисного використання вiдображаються у фiнансовiй звiтностi як змiна перiоду або методу амортизацiї, залежно вiд ситуацiї, i враховуються як змiни оцiночних значень. Амортизацiя розраховується прямолiнiйним методом з метою списання вартостi основних засобiв до їх залишкової вартостi протягом очiкуваного термiну корисного використання. Земля не амортизується. Очiкуванi термiни корисного використання наступнi: а. Будiвлi 20 рокiв б. Передавальнi пристрої 10 рокiв в. Меблi та обладнання 5 рокiв г. Комп'ютери 5 рокiв д. Транспортнi засоби 5 рокiв Припинення визнання об'єкта основних засобiв вiдбувається у разi його вибуття або якщо його використання не пов'язане з отриманням майбутнiх економiчних вигод. Дохiд або витрати, що виникають в результатi припинення визнання активу (розрахованi як рiзниця мiж чистою виручкою вiд реалiзацiї та балансовою вартiстю активу), визнаються в звiтi про прибутки i збитки та iнший сукупний дохiд за той рiк, в якому було припинено визнання, за статтею "Iншi операцiйнi доходи". Пiсля визнання активом, об'єкт основних засобiв (справедливу вартiсть якого можна достовiрно оцiнити) облiковується за переоцiненою сумою, яка є його справедливою вартiстю на дату переоцiнки мiнус будь-яка подальша накопичена амортизацiя та подальшi накопиченi збитки вiд зменшення корисностi. Переоцiнка може проводиться кожнi три або п'ять рокiв у разi значної змiни справедливої вартостi об'єктiв основних засобiв. (11) Нематерiальнi активи Нематерiальнi активи Установи включають вартiсть програмного забезпечення. Нематерiальний актив визнається тiльки в тому випадку, якщо його первiсна вартiсть може бути достовiрно визначена, й iснує висока ймовiрнiсть отримання Установою очiкуваних майбутнiх економiчних вигод, пов'язаних з його використанням. Нематерiальнi активи, придбанi окремо, спочатку оцiнюються за собiвартiстю. Пiсля первiсного визнання нематерiальнi активи вiдображаються за собiвартiстю за вирахуванням накопиченої амортизацiї та накопичених збиткiв вiд знецiнення. Нематерiальнi активи мають обмежений або невизначений строк корисного використання. Нематерiальнi активи з обмеженим строком корисного використання амортизуються протягом строку корисного використання. Перiод i метод амортизацiї нематерiальних активiв з обмеженим строком корисного використання переглядаються принаймнi щорiчно в кiнцi кожного звiтного року. Змiна очiкуваного строку корисного використання або очiкуваної структури споживання майбутнiх економiчних вигод, пов'язаних з активом, вiдображається у фiнансовiй звiтностi як змiна перiоду або методу амортизацiї, залежно вiд ситуацiї, i враховується як змiна облiкової оцiнки. Витрати на амортизацiю нематерiальних активiв з обмеженим строком корисного використання визнаються у звiтi про прибутки та збитки у тiй категорiї витрат, яка вiдповiдає функцiї нематерiального активу. Амортизацiя розраховується з використанням лiнiйного методу списання вартостi нематерiальних активiв до їх залишкової вартостi протягом очiкуваного термiну корисного використання: Строк корисного використання на програмне забезпечення та iншi нематерiальнi активи складає вiд 2 до 10 рокiв, вiдповiдно норма амортизацiї - вiд 10% до 50% щорiчно. Пiсля первiсного визнання нематерiальний актив вiдображається за переоцiненою сумою, яка є його справедливою вартiстю на дату переоцiнки, за вирахуванням будь-якої подальшої накопиченої амортизацiї та будь-яких подальших накопичених збиткiв вiд зменшення корисностi. Для переоцiнки справедливої вартостi нематерiальних активiв використовується посилання на активний ринок та переоцiнювання здiйснюється з достатньою регулярнiстю, щоб на кiнець звiтного перiоду балансова вартiсть активу суттєво не вiдрiзнялася вiд його справедливої вартостi. (12) Знецiнення нефiнансових активiв На кожну звiтну дату Установа визначає, чи є ознаки можливого знецiнення активу. Якщо такi ознаки iснують або якщо необхiдно виконати щорiчну перевiрку активу на знецiнення, Установа проводить оцiнку суми очiкуваного вiдшкодування. Сума очiкуваного вiдшкодування є бiльшою з наступних величин: справедливої вартостi активу або пiдроздiлу, що генерує грошовi потоки, за вирахуванням витрат на продажах, або вартостi використання активу. Якщо балансова вартiсть активу або пiдроздiлу, що генерує грошовi потоки перевищує суму очiкуваного вiдшкодування, актив вважається знецiненими i списується до суми вiдшкодування. Вартiсть використання активу оцiнюється шляхом приведення очiкуваних грошових надходжень до теперiшньої вартостi з використанням ставки дисконтування до оподаткування, що вiдображає поточну ринкову вартiсть грошей i ризики, властивi даному активу. При визначеннi справедливої вартостi за вирахуванням витрат на продажах використовується вiдповiдна модель оцiнки. Данi розрахунки пiдкрiплюються коефiцiєнтами оцiнки, котируваннями цiн на акцiї дочiрнiх компанiй, якi обертаються на бiржi або iншими доступними iндикаторами справедливої вартостi. На кожну звiтну дату Установа визначає, чи є ознаки того, що ранiше визнанi збитки вiд знецiнення активу, за винятком гудвiлу, бiльше не iснують або скоротилися. Якщо така ознака є, Установа визначає суму очiкуваного вiдшкодування активу або пiдроздiлу, що генерує грошовi потоки. Ранiше визнанi збитки вiд знецiнення вiдновлюються тiльки в тому випадку, якщо мала мiсце змiна в припущеннях, що використовуються для визначення суми очiкуваного вiдшкодування активу, з моменту останнього визнання збитку вiд знецiнення. Вiдновлення має обмежений характер, тобто балансова вартiсть активу не повинна перевищувати суму очiкуваного вiдшкодування i балансової вартостi, яка була б визначена за вирахуванням амортизацiї, якби в попереднiх перiодах не був визнаний збиток вiд зменшення корисностi. Таке вiдновлення визнається у звiтi про прибутки та збитки. (13) Резерви Резерви визнаються, якщо Установа має поточне зобов'язання (юридичне або конструктивне), що виникло в результатi минулої подiї, iснує висока ймовiрнiсть вiдтоку економiчних вигод для погашення зобов'язання, i сума таких зобов'язань може бути надiйно оцiнена. Витрати за резервами, вiдображаються у звiтi про прибутки i збитки та iнший сукупний дохiд за вирахуванням компенсацiї за статтею "Вiдрахування до резерву пiд знецiнення дебiторської заборгованостi та iнших фiнансових активiв". (14) Оподаткування (i) Поточнi податки Податковi активи та зобов'язання за поточними податками за поточнi i попереднi перiоди оцiнюються як очiкувана сума, що має бути вiдшкодована податковими органами або сплачена податковим органам. Податковi ставки та податкове законодавство, що застосовуються для розрахунку цiєї суми, - це ставки i закони, прийнятi або фактично прийнятi на дату складання звiту про фiнансовий стан. (ii) Вiдстроченi податки Вiдстрочений податок визнається на дату складання звiту про фiнансовий стан стосовно тимчасових рiзниць мiж оподатковуваною базою активiв та зобов'язань та їх балансовою вартiстю з метою складання фiнансової звiтностi. Вiдстрочене податкове зобов'язання визнається стосовно всiх оподатковуваних тимчасових рiзниць. Вiдстроченi податковi активи визнаються за всiма тимчасовими рiзницями, перенесеними на майбутнi перiоди невикористаними податковими пiльгами i невикористаними податковими збитками, тiєю мiрою, в якiй iснує ймовiрнiсть отримання у майбутньому оподатковуваного прибутку, за рахунок якого можна здiйснити залiк цих тимчасових рiзниць, перенесених невикористаних податкових пiльг i невикористаних податкових збиткiв. Балансова вартiсть вiдстроченого податкового активу повторно аналiзується на кожну дату складання звiту про фiнансовий стан i знижується, якщо отримання достатнього оподатковуваного прибутку, що дозволить використати всi або частину вiдстрочених податкових активiв, бiльше не є ймовiрним. Невизнанi вiдстроченi податковi активи повторно аналiзуються на кожну дату складання звiту про фiнансовий стан i визнаються в тiй мiрi, в якiй стає ймовiрним, що майбутнiй оподатковуваний прибуток дозволить вiдшкодувати вiдстроченi податковi активи. Вiдстроченi податковi активи та зобов'язання визначаються за податковими ставками, що будуть застосовуватись протягом перiоду реалiзацiї активу чи врегулювання зобов'язання на пiдставi податкових ставок (та податкового законодавства), якi були прийнятi або фактично прийнятi станом на дату складання звiту про фiнансовий стан. Поточний податок i вiдстрочений податок пов'язанi зi статтями, визнаними безпосередньо у складi капiталу, визнаються у складi капiталу, а не в звiтi про прибутки i збитки та iнший сукупний дохiд. Вiдстроченi податковi активи i зобов'язання пiдлягають взаємозалiку, якщо є юридично закрiплене право взаємозалiку поточних податкових активiв та поточних податкових зобов'язань, i вiдстроченi податки вiдносяться до однiєї i тiєї ж компанiї-платника податкiв та податкового органу. (15) Вiдрахування частини чистого прибутку (доходу) Вiдрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унiтарними пiдприємствами та їх об'єднаннями регулюється положеннями статтi 111 Закону України вiд 21 вересня 2006 року № 185-V "Про управлiння об'єктами державної власностi" (далi - Закон № 185). Згiдно iз Законом № 185 державнi унiтарнi пiдприємства та їх об'єднання у разi отримання прибутку за результатами фiнансово-господарської дiяльностi за вiдповiдний перiод сплачують його частину до державного бюджету. Порядок вiдрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унiтарними пiдприємствами та їх об'єднаннями затверджено постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 23 лютого 2011 року № 138. Вiдповiдно до пункту 1 Постанови Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 24.04.2019 № 363 "Про внесення змiни до пункту 1 Порядку вiдрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унiтарними пiдприємствами та їх об'єднаннями та визнання такими, що втратили чиннiсть, деяких постанов Кабiнету Мiнiстрiв України" з 1 сiчня 2019 року норматив вiдрахування до бюджету збiльшився з 50 вiдсоткiв до 90 вiдсоткiв обсягу чистого прибутку пiдприємства (Постанова Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 04.12.2019 № 1015). Вiдповiдно до Закону № 185 Установа нараховує та сплачує до державного бюджету 90% вiд суми отриманого чистого прибутку Установи. Норматив вiдрахувань змiнюється вiдповiдною постановою Кабiнету Мiнiстрiв України. (16) Звiтнiсть за сегментами Установа здiйснює дiяльнiсть в одному економiчному сегментi - iпотечне кредитування та одному географiчному сегментi - Україна. Вiдповiдно iнформацiя за сегментами не надається. (17) Умовнi зобов'язання i активи Умовнi зобов'язання не визнаються у фiнансовiй звiтностi. Вони розкриваються у примiтках до фiнансової звiтностi, за виключенням випадкiв, коли ймовiрнiсть вiдтоку ресурсiв, якi втiлюють у собi економiчнi вигоди, є незначною. Умовнi активи не визнаються у фiнансовiй звiтностi, але розкриваються у примiтках, якщо iснує достатня ймовiрнiсть надходження економiчних вигiд.

Основнi види послуг, якi надає емiтент: - надання громадянам України житла на умовах iпотечного кредитування або фiнансового лiзингу (в т.ч. набуття права власностi на об'єкти житлової нерухомостi з метою подальшої передачi таких об'єктiв у фiнансовий лiзинг громадянам України та здiйснення розпорядження такими об'єктами до повного викупу та вiдчуження) - надання фiнансових кредитiв фiнансовим установам з метою видачi iпотечних кредитiв фiзичним особам на придбання (будiвництво) житла, зокрема на умовах iндивiдуального житлового будiвництва; - надання фiнансових кредитiв фiнансовим установам з метою фiнансування будiвництва житла. За 2019 рiк емiтентом отримано 46 922 тис. грн. процентних дохоiв вiд операцiй з рефiнансування та фiнансового лiзингу. Основнi ризики в дiяльностi, заходи емiтента щодо зменшення ризикiв. Управлiння ризиками - це процес, за допомогою якого Установа виявляє (iдентифiкує) ризики, проводить оцiнку їх величини, здiйснює їх мiнiмiзацiю, звiтує та здiйснює монiторинг своїх ризикових позицiй, а також враховує взаємозв'язки мiж рiзними категорiями (видами) ризикiв. Управлiння ризиками вiдбувається на тому рiвнi Установи, де ризик виникає, а також за допомогою функцiй незалежної перевiрки i контролю ризикiв - на найвищих рiвнях управлiння i нагляду. Систему управлiння ризиками забезпечує надiйний процес виявлення, оцiнки, контролю та монiторингу всiх видiв ризику на всiх рiвнях органiзацiї, у тому числi з урахуванням взаємного впливу рiзних категорiй ризикiв, а також сприяє вирiшенню питання конфлiкту завдань мiж необхiднiстю отримання доходу та мiнiмiзацiєю ризикiв. Мета управлiння ризиками - сприяти пiдвищенню вартостi власного капiталу Установи, одночасно забезпечуючи досягнення цiлей багатьох зацiкавлених сторiн, а саме: власника в особi Кабiнету Мiнiстрiв України, клiєнтiв та контрагентiв, керiвникiв, працiвникiв, органiв управлiння i контролю, iнвесторiв та кредиторiв i iнших сторiн. Комплекс дiй з управлiння ризиками має на метi забезпечити досягнення таких цiлей: - ризики повиннi бути зрозумiлими та усвiдомлюватися Установою та її керiвництвом; - рiшення з прийняття ризику повиннi вiдповiдати стратегiчним завданням дiяльностi Установи; - рiшення з прийняття ризику повиннi бути конкретними i чiткими; - очiкувана дохiднiсть повинна компенсувати прийнятий ризик. Система управлiння ризиками базується на наступних правилах: - усi види ризикiв взаємопов'язанi; - рiвень ризикiв постiйно змiнюється пiд впливом динамiчного оточення; - ризики, на який наражається Установа,безпосередньо пов'язанi з ризиками її контрагентiв. Система управлiння ризиками включає такi етапи: - iдентифiкацiя ризикiв; - оцiнка ризикiв - мiнiмiзацiя ризикiв; - монiторинг ризикiв. Установа для виконання своїх цiлей iдентифiкує наступнi види ризикiв: - кредитнi ризики (iндивiдуальний та портфельний); - ризик лiквiдностi; - ринковi ризики; - операцiйнi ризики; - юридичнi ризики; - ризики репутацiї. Кредитний ризик - це наявний або потенцiйний ризик для надходжень та капiталу, який виникає через неспроможнiсть сторони, що взяла на себе зобов'язання виконати умови будь-якої фiнансової угоди iз Установою або в iнший спосiб виконати взятi на себе зобов'язання. Кредитний ризик присутнiй там, де результат залежить вiд дiяльностi контрагента, емiтента або позичальника. Вiн виникає кожного разу, коли Установа надає кошти, бере зобов'язання про їх надання, iнвестує кошти або iншим чином ризикує ними вiдповiдно до умов угод незалежно вiд того, де вiдображається операцiя - на балансi чи поза балансом. Установа видiляє для себе наступнi види кредитних ризикiв: Iндивiдуальний кредитний ризик - це ризик, що загрожує доходам i капiталу Установи внаслiдок можливого невиконання контрагентом прийнятих на себе зобов'язань перед Установою. Оцiнка iндивiдуального кредитного ризику передбачає оцiнку кредитоспроможностi (платоспроможностi) такого окремого контрагента, тобто його iндивiдуальну спроможнiсть своєчасно та в повному обсязi розрахуватися за прийнятими зобов'язаннями. Портфельний кредитний ризик (ризик концентрацiї) - це ризик невиконання банком, активи якого становлять значну частку портфелю Установи та який вiдступив Установi iпотечнi активи, зобов'язань щодо замiни протягом мiсяця iпотечного активу на тих самих умовах рефiнансування на iнший або повернення Установi коштiв рефiнансування в межах вартостi iпотечного активу, якщо позичальник кредиту достроково його погашає, у разi погiршення характеристик предмета iпотеки тощо, в разi одночасного настання значної кiлькостi зазначених випадкiв. Заходи з управлiння iндивiдуальним кредитним ризиком включають: - встановлення єдиних стандартiв кредитування, надання послуг з лiзингу; - проведення аналiзу фiнансового стану банкiв, контрагентiв, встановлення лiмiтiв; - аналiз фiнансового стану контрагента, позичальника, чи лiзингоодержувача; - визначення кредитоспроможностi (платоспроможностi), позичальника, чи лiзингоодержувача; - встановлення вимог до забезпечення кредитiв, розмiщення депозитiв; - формування резервiв пiд знецiнення (зменшення вартостi) активiв; - установлення внутрiшнiх обмежень та нормативiв кредитного ризику; - установлення додаткового контролю фiнансового стану кiнцевих позичальникiв; - страхування предмету iпотеки, лiзингу. Заходи з управлiння портфельним кредитним ризиком включають: - встановлення та перегляд лiмiтiв на операцiї з банками; - проведення аналiзу фiнансового стану банкiв; - встановлення вимог до забезпечення кредитiв; - установлення внутрiшнiх обмежень, здiйснення зворотного вiдступлення банками; - страхування предмету iпотеки, лiзингу. Установа є установою другого рiвня з фiнансування iпотеки житла. Основною метою дiяльностi Установи є рефiнансування iпотечних кредиторiв (банкiв i небанкiвських фiнансових установ, якi провадять дiяльнiсть з надання забезпечених iпотекою кредитiв), у тому числi за рахунок коштiв, що надiйшли вiд розмiщення цiнних паперiв, здiйснення операцiй фiнансового лiзингу об'єктiв житлової нерухомостi. На виконання статутних завдань Установою розробленi Стандарти надання, рефiнансування та обслуговування iпотечних житлових кредитiв (далi - Стандарти), якi визначають умови та правила здiйснення операцiй з набуття прав вимоги за iпотечними кредитами, включаючи i рефiнансування первинних кредиторiв. Стандарти визначають максимальний розмiр iпотечних кредитiв, строк кредитування, види забезпечення за ними, майновi вимоги до позичальника, обов'язкове страхування предмету iпотеки та iнше. Валюта кредитування - виключно гривня. Iпотечнi кредити надаються позичальникам - громадянам України. Забезпеченням за iпотечними кредитами виступає виключно житлова нерухомiсть. Лiзинговi операцiї здiйснюються виключно у гривнi, лiзингоодержувачi - громадяни України. Рефiнансування первинних кредиторiв, якi провадять дiяльнiсть з надання фiзичним особам (позичальникам) забезпечених iпотекою кредитiв проводиться шляхом набуття у первинних кредиторiв прав вимоги за iпотечними кредитами, наданими первинними кредиторами. Таким чином, в процесi своєї дiяльностi Установа набуває права кредитора за iпотечними кредитами. Договiрними вiдносинами мiж Установою та первинними кредиторами передбачено зворотне вiдступлення набутих Установою майнових прав. Крiм того, Стандартами Установи встановлено, що обов'язковою умовою при здiйсненнi операцiй рефiнансування є зобов'язання первинного кредитора щодо зворотного набуття ним прав вимоги за iпотечними кредитами при закiнченнi строку рефiнансування первинного кредитора, та щодо замiни або зворотного набуття на вимогу Установи прав вимоги за iпотечними кредитами, якi перестали вiдповiдати вимогам Стандартiв. При цьому, обслуговування iпотечних кредитiв, якi належать Установi, вiдповiдно до договору проводиться первинними кредиторами та вiдповiдно, ризик неповернення iпотечного кредиту несе обслуговуючий банк. У разi банкрутства обслуговуючого банку, портфель iпотечних кредитiв, що цей банк обслуговував, передається до iншого обслуговуючого банку. Отже, передбаченi Стандартами вимоги мiнiмiзують iндивiдуальнi кредитнi ризики для Установи та, вiдповiдно, зменшують процентну маржу мiж наданими та залученими коштами. Що у свою чергу, зменшує розмiр процентiв, що сплачує фiзична особа - отримувач iпотечного кредиту. Пiд час здiйснення рефiнансування iпотечних кредиторiв, Установа у якостi забезпечення за цими кредитами, приймає заставу у виглядi житлової нерухомостi. Рефiнансування вiдбувається за чiткими параметрами, що визначаються Стандартами Установи. Коефiцiєнт покриття заставою (LTV), становить 75%. Ринкова вартiсть забезпечення встановлюється незалежним оцiнювачем. В Установi визначенi наступнi вимоги до забезпечення, яке Установа може приймати у заставу за фiнансовими кредитами: - застава майнових прав за iпотечними кредитами, наданими первинним кредитором; - застава цiнних паперiв; - застава нерухомого майна (у тому числi об'єктiв незавершеного будiвництва), право власностi на яке зареєстровано в Державному реєстрi речових прав на нерухоме майно; - заставнi, предметом iпотеки за якими є нерухоме майно, право власностi на яке, а також обтяження iпотекою якого, зареєстрованi у Державному реєстрi речових прав; - застава майнових прав на нерухомiсть, будiвництво якої не завершено; - iнше майно, види та вимоги до якого встановлюються Установою та доводяться до банкiв. Загальний розмiр забезпечення за фiнансовим кредитом має бути не меншим нiж 120% вiд суми фiнансового кредиту - при отриманнi банком рефiнансування для формування портфелю iпотечних кредитiв; не меншим нiж 150% вiд суми фiнансового кредиту - при отриманнi банком рефiнансування для кредитування замовникiв з метою будiвництва (завершення будiвництва) об'єктiв житлового призначення та кредитування фiзичних осiб з метою придбання житла в цих об'єктах. ДIУ здiйснює операцiї фiнансового лiзингу в основному для осiб, що отримують житло на умовах фiнансового лiзингу згiдно Порядку забезпечення Державною iпотечною установою полiцейських та осiб рядового i начальницького складу служби цивiльного захисту житлом на умовах фiнансового лiзингу, затвердженого Постановою КМУ вiд 14.11.2018 №1201. Цим Порядком визначенi граничнi межi вартостi житла, суми та порядок компенсацiї лiзингових платежiв на умовах тристороннього договору, що укладається мiж ДIУ, заявником та вiдповiдним органом забезпечення житлом. Договором визначається механiзм компенсацiї частини лiзингових платежiв за рахунок коштiв державного бюджету та iнших джерел. Ризик лiквiдностi - це наявний або потенцiйний ризик для надходжень та капiталу, який виникає через неспроможнiсть Установи виконати свої зобов'язання у належнi строки, не зазнавши при цьому неприйнятних втрат. Ризик лiквiдностi виникає через нездатнiсть управляти незапланованими вiдтоками коштiв, змiнами джерел фiнансування та/або виконувати позабалансовi зобов'язання. Заходи з управлiння ризиком лiквiдностi включають: - складання бюджету Установи та проводження дiяльностi виключно в межах бюджету; - застосування ефективного управлiння активами i пасивами, спрямованого на забезпечення пiдтримки вiдповiдного рiвня лiквiдностi у короткостроковому перiодi та максимiзацiю прибутку в середньо- та довгостроковому перiодi вiдповiдно до встановлених нормативiв i обмежень; - застосування ефективного механiзму управлiння лiквiднiстю, який полягає у бюджетуваннi, створеннi та використаннi систем монiторингу та аналiзу лiквiдностi, оцiнки стану та прогнозу лiквiдностi, оцiнки та монiторингу активiв i зобов'язань, встановленнi кiлькiсних та якiсних цiлей. Ринковi ризики - ризики, якi виникають внаслiдок негативного впливу змiн ринкових факторiв, таких як процентнi ставки, валютнi курси, котирування цiнних паперiв, пiдвищення рiвня конкуренцiї на фiнансових ринках, рiзкi змiни цiнових умов на ринку нерухомостi, на доходи i капiтал Установи або на її здатнiсть виконувати статутнi завдання. Установа подiляє ринковi ризики на два головних компоненти: Процентний ризик - це наявний або потенцiйний ризик для надходжень або капiталу, який виникає внаслiдок несприятливих змiн процентних ставок. Цей ризик впливає як на прибутковiсть Установи, так i на економiчну вартiсть її активiв i зобов'язань. Валютний ризик - це наявний або потенцiйний ризик для надходжень i капiталу, який виникає через несприятливi коливання курсiв iноземних валют та цiн на банкiвськi метали. Оскiльки Установа працює виключно з нацiональною валютою, вплив змiни валютних курсiв майже вiдсутнiй. Вiн розглядається у контекстi кредитних ризикiв при операцiях iз заставою. Ризик полягає в тому, що вартiсть застави, що визначена в iноземнiй валютi, змiнюється в результатi коливань обмiнних курсiв, якi використовуються для перерахування залишкiв в iноземних валютах у базову (нацiональну) валюту. Заходи з управлiння ринковими ризиками включають: - проведення аналiзу змiни ринкових факторiв (процентнi ставки, валютнi курси, котирування цiнних паперiв, пiдвищення рiвня конкуренцiї на ринку iпотечного кредитування тощо); - рефiнансування при виключно стандартних умовах iпотечного кредитування; - проведення аналiзу змiн цiнових умов; - VaR - моделювання; - оптимiзацiя структури активiв та зобов'язань за строками. Операцiйнi ризики - це потенцiйнi ризики для довгострокового iснування Установи, якi виникають внаслiдок наявностi недолiкiв корпоративного управлiння, систем внутрiшнього контролю, неадекватностi iнформацiйних технологiй i процесiв обробки iнформацiї щодо керованостi, унiверсальностi, надiйностi й безперервностi роботи. Такi недолiки можуть призвести до фiнансових збиткiв через помилку, невчасне виконання робiт або шахрайство, або стати причиною того, що iнтереси Установи постраждають у якийсь iнший спосiб, коли працiвники перевищать свої повноваження або здiйснюватимуть операцiї у порушення етичних норм або iз занадто високим ризиком. Ризик виникає також через неадекватнiсть стратегiї, полiтики i використання iнформацiйних технологiй, через неспроможнiсть здiйснювати безперервну дiяльнiсть. До iнших аспектiв операцiйного ризику належать ймовiрнiсть непередбачених подiй (пожежа або стихiйне лихо). Операцiйнi ризики подiлено на: - внутрiшнi; - зовнiшнi. Внутрiшнi, це: - ризики персоналу; - ризики процесiв; - ризики систем. Ризики персоналу - це ризики, якi виникають внаслiдок дiй персоналу Установи. Ризики процесiв - це ризики, що пов'язанi з недолiками в технологiях та процесах в ДIУ. Ризики систем - це ризики, що реалiзуються в результатi збоїв iнформацiйних систем. Зовнiшнi, це: - ризики клiєнтiв; - ризики безпеки; - полiтичнi ризики; - ризики катастроф. Ризики клiєнтiв виникають пiд час здiйснення послуг, взаємодiї з клiєнтами та контрагентами, в наслiдок шахрайства, надання недостовiрної iнформацiї або надання неякiсних послуг. Ризики безпеки - це ризики крадiжки, пiдробки даних, наслiдки зловмисних атак на майно ДIУ. Полiтичнi ризики виникають внаслiдок неочiкуваних змiн в дiях контрольних, регуляторних органах влади, дiяльнiсть яких впливає на дiяльнiсть Установи. Ризики катастроф, пов'язанi з вiйськовими дiями, терористичними атаками, пожарами, повенями та iншими форс-мажорними обставинами. Основнi заходи з управлiння операцiйними ризиками мiстять: - застосування положень про структурнi пiдроздiли та посадових iнструкцiй; - застосування пiдроздiлами ДIУ механiзмiв внутрiшнього контролю; - встановлення єдиних стандартiв кредитування, надання послуг з лiзингу; - затвердження типових форм договорiв, звiтiв; - забезпечення iнформацiйної безпеки i збереження конфiденцiйної iнформацiї; - забезпечення запобiгання корупцiї; - створення карт ризикiв; - розроблення нових та удосконалення чинних правил, процедур, iнструкцiй; - актуалiзацiя бази внутрiшнiх нормативних документiв. Оцiнка ризику полягає в вимiрюваннi, аналiзi та оцiнюваннi величини ризику. Оцiнка здiйснюється по типах ризикiв, що можуть бути вираженi кiлькiсно, у першу чергу за операцiями рефiнансування. Методи оцiнки ризику визначають три основнi компоненти ризику: - розмiр (величина) - сума можливих втрат; - ймовiрнiсть настання негативної подiї; - тривалiсть перiоду впливу ризику. Контрольнi процедури - це дiї, що передбаченi внутрiшнiми процедурами та методиками, та слугують мiнiмiзацiї ризикiв. Мiнiмiзацiя ризикiв - це зниження, обмеження або нейтралiзацiя ризикiв за допомогою вiдповiдних методiв управлiння. Вибiр методу управлiння ризиком залежить вiд факторiв ризику, якi використовуються для визначення вiдносної важливостi або ймовiрностi того, що умови чи подiї можуть змiнитися i негативно вплинути на фiнансовий стан Установи. Оцiнюючи ризик, визначаються та дослiджуються як внутрiшнi, так i зовнiшнi фактори, що можуть недивно вплинути на дiяльнiсть Установи. Процес оцiнки включає також визначення того, якi ризики контролюються Установою, а якi є неконтрольованими. При оцiнцi контрольованих ризикiв визначається можливiсть прийняття iснуючого рiвня ризику чи необхiднiсть його зменшення за допомогою певних процедур. Щодо неконтрольованих ризикiв визначається їхня прийнятнiсть або необхiднiсть обмеження пов'язаних з ними напрямкiв дiяльностi. Методи мiнiмiзацiї ризикiв: уникнення ризику, обмеження ризику, нейтралiзацiя ризику, диверсифiкацiя ризику та страхування ризику. Iнформацiя та комунiкацiї i монiторинг ризикiв полягає у здiйсненнi постiйного контролю за рiвнем ризикiв з механiзмом зворотного зв'язку. Монiторинг здiйснюється завдяки iнформацiйним звiтам структурних пiдроздiлiв та окремих посадових осiб, внутрiшньому i зовнiшньому аудиту й аналiтичнiй дiяльностi спецiалiзованих служб. Звiтнiсть застосовувана в рамках монiторингу, забезпечує керiвництву зворотнiй зв'язок, а також надає детальну зведену iнформацiю. Така iнформацiя допомагає аналiзувати поточну дiяльнiсть Установи, як з погляду ризикованостi, так i щодо прийняття загальних управлiнських рiшень. В Установi забезпечено чiткий розподiл функцiй, обов'язкiв та повноважень у системi управлiння ризиками, а також чiтку схему вiдповiдальностi згiдно з таким розподiлом. Розподiл функцiй i повноважень охоплює всi органiзацiйнi рiвнi i пiдроздiли Установи. До процесу управлiння ризиками залученi: - правлiння Установи - у межах своїх повноважень та вiдповiдальностi перед наглядовою радою Установи, органом управлiння майном та контролюючими органами; - вiддiл ризикiв, iншi структурнi пiдроздiли в межах своїх повноважень. У процесi управлiння ризиками правлiння Установи делегує частину своїх повноважень профiльним колегiальним органам: кредитно-iнвестицiйному комiтету, комiтету по управлiння активами та пасивами, комiтету з питань проблемних боргiв, технологiчному комiтету. Належну увагу в Установ i придiлено розподiлу функцiй i повноважень з управлiння ризиками мiж операцiйними службами та контрольними службами. Розподiл обов'язкiв i пiдпорядкованiсть задокументованi у виглядi положень про вiдповiднi структурнi пiдроздiли Установи, посадових iнструкцiй керiвникiв та працiвникiв, а також розпорядчих документах з питань розподiлу функцiональних обов'язкiв, i доведенi до вiдома виконавцiв, завдяки чому персонал Установи розумiє свої функцiї, обов'язки та повноваження, свою роль в органiзацiї i процесi здiйснення контролю ризикiв. Юридичнi ризики - це наявнi або потенцiйнi ризики для дiяльностi ДIУ, якi виникають через порушення або недотримання вимог законiв та нормативно-правових актiв, а також через можливiсть двозначного тлумачення встановлених законiв або правил. Юридичний ризик може призвести до сплати штрафних санкцiй та адмiнiстративних стягнень, необхiдностi грошового вiдшкодування збиткiв, погiршення репутацiї та позицiй Установи на ринку, зменшення можливостей для розвитку i правового забезпечення виконання угод. Юридичнi ризики розподiлено за такими напрямками: - ризики вiдповiдностi законодавству; - ризики судової практики. Основнi заходи з управлiння юридичними ризиками включають: - актуалiзацiя бази внутрiшнiх нормативних документiв; - монiторинг змiн у законодавствi України, що пов'язаний з дiяльнiстю Установи; - монiторинг всiх iнiцiйованих судових справ, в т. ч. iнiцiйованих Установою. Ризики репутацiї - наявнi або потенцiйнi ризики для доходу й капiталу, якi виникають внаслiдок несприятливого сприйняття iмiджу установи клiєнтами, контрагентами, засновниками або органами нагляду. Основнi заходи з управлiння ризиком репутацiї становлять: - забезпечення iнформацiйної вiдкритостi Установи (комунiкацiя з громадськiстю у мережi Facebook, вiдповiдi на запити ЗМI та громадськостi згiдно Закону України "Про доступ до публiчної iнформацiї"; - використання PR- методiв (iнтерв'ю, коментарi, статтi, проведення опитування клiєнтiв, проведення брифiнгiв, прес-конференцiй, культурно-освiтнiх заходiв, надання iнформацiйних послуг); - проведення монiторингу публiкацiй у ЗМI, в мережi Iнтернет.

Iнформацiя про капiтальнi вкладення емiтента тис. грн. Напрямки капiтальних вкладень 2015 2016 2017 2018 2019 РАЗОМ Придбання (виготовлення) основних засобiв 53,4 0 0 1059,2 18318,1 19430,7 Придбання (виготовлення) iнших необоротних матерiальних активiв 20,2 0 0 0 61,7 81,9 Придбання (створення) нематерiальних активiв 94,8 0 0 61,2 171 327 РАЗОМ: 168,3 0 0 0 18550,8 19839,6 За останнi 5 рокiв ДIУ було здiйснено капiтальних вкладень на суму 5398,6 тис. грн, крiм того 1 липня 2019 року вiдповiдно до договору оренди офiсного примiщення визнано актив у виглядi права на користування на суму 14 441 тис. грн. У зв'язку з тим, що фiнансовий план Державної iпотечної установи на 2016 та 2017 рiк не був затверджений в установленому порядку, - капiтальнi iнвестицiї у зазначених перiодах не здiйснювались.

1. Iнформацiя про основнi засоби емiтента (за залишковою вартiстю) Найменування основних засобiв Власнi основнi засоби, тис.грн. Орендованi ОЗ, тис.грн. Всього основнi засоби, тис.грн. На початок перiоду На кiнець перiоду На початок перiоду На кiнець перiоду На початок перiоду На кiнець перiоду 1. Виробничого призначення 1089 5 699 8508 11 377 9597 17 076 Будiвлi i споруди 124 404 8497 11 361 8621 11 765 Машини i обладнання 965 2 632 0 0 965 2 632 Транспортнi засоби 0 2 653 0 0 0 2 653 Iншi 0 10 11 16 11 26 1. Невиробничого призначення 0 0 0 0 0 0 Будiвлi i споруди 0 0 0 0 0 0 Машини i обладнання 0 0 0 0 0 0 Транспортнi засоби 0 0 0 0 0 0 Iншi 0 0 0 0 0 0 ОПИС: Основнi засоби Державної iпотечної установи подiленнi на власнi та орендованi. Основнi засоби (включаючи обладнання, яке утримується за договорами операцiйної оренди, вiдповiдно до яких Установа виступає в якостi орендодавця) вiдображаються за первiсною вартiстю, без урахування витрат на повсякденне обслуговування, за вирахуванням накопиченої амортизацiї та накопиченого збитку вiд знецiнення. Змiни очiкуваного термiну корисного використання вiдображаються у фiнансовiй звiтностi як змiна перiоду або методу амортизацiї, залежно вiд ситуацiї, i враховуються як змiни оцiночних значень. Амортизацiя розраховується прямолiнiйним методом з метою списання вартостi основних засобiв до їх залишкової вартостi протягом очiкуваного термiну корисного використання. Земля не амортизується. Очiкуванi термiни корисного використання наступнi: а. Будiвлi 20 рокiв б. Передавальнi пристрої 10 рокiв в. Меблi та обладнання 5 рокiв г. Комп'ютери 5 рокiв д. Транспортнi засоби 5 рокiв Припинення визнання об'єкта основних засобiв вiдбувається у разi його вибуття або якщо його використання не пов'язане з отриманням майбутнiх економiчних вигод. Дохiд або витрати, що виникають в результатi припинення визнання активу (розрахованi як рiзниця мiж чистою виручкою вiд реалiзацiї та балансовою вартiстю активу), визнаються в звiтi про прибутки i збитки та iнший сукупний дохiд за той рiк, в якому було припинено визнання, за статтею "Iншi операцiйнi доходи". Пiсля визнання активом, об'єкт основних засобiв (справедливу вартiсть якого можна достовiрно оцiнити) облiковується за переоцiненою сумою, яка є його справедливою вартiстю на дату переоцiнки мiнус будь-яка подальша накопичена амортизацiя та подальшi накопиченi збитки вiд зменшення корисностi. Переоцiнка може проводиться кожнi три або п'ять рокiв у разi значної змiни справедливої вартостi об'єктiв основних засобiв. Станом на 31 грудня 2019 року Установа не має основних засобiв, на якi обмеженi права власностi та основних засобiв, що переданi у заставу для забезпечення зобов'язань. Станом на 31.12.2019 року для визначення справедливої вартостi основних засобiв та для вiдображення її у фiнансовiй звiтностi вiдповiдно до стандартiв МСФЗ була використана оцiнка вартостi майна, проведена незалежним експертом, суб'єктом оцiночної дiяльностi ТОВ "ЕКСПЕРТНО-ОЦIНОЧНА КОМПАНIЯ "НОТIНГЕМ", (код ЄДРПОУ 37815572), сертифiкат ФДМУ суб'єкта оцiночної дiяльностi № 379/17 вiд 29.04.2017 року. Дата здiйснення оцiнки: станом на 31.12.2019 року. Оцiнка базується на Мiжнародних стандартах оцiнки, МСФЗ 16 "Основнi засоби". Згiдно з договором на проведення незалежної оцiнки, у звiтi про оцiнку майна визначається справедлива вартiсть об'єктiв. Поняття справедливої вартостi трактується Оцiнювачем, вiдповiдно до МСО, як: розрахункова грошова сума, яка може бути отримана при передачi активу або зобов'язання в результатi комерцiйної угоди мiж позначеними обiзнаними та зацiкавленими сторонами, що вiдображає вiдповiднi майновi iнтереси зазначених сторiн. Облiк основних засобiв здiйснюється вiдповiдно моделi переоцiнки. В результатi прийняття оцiнки вартостi основних засобiв в кiлькостi 441 одиницi, складеної незалежним оцiнювачем, здiйснена дооцiнка на суму 1 551 тис. грн., яка вiдображена у власному капiталi ДIУ (капiтал в дооцiнках), у Звiтi про прибутки та збитки. В цiлому переоцiнена вартiсть основних засобiв склала 5 699 тис. грн. Установа 1 липня 2019 року вiдповiдно до договору оренди офiсного примiщення визнала актив у виглядi права на користування на суму 14 441 тис. грн. та орендне зобов'язання на суму 14 441 тис. грн. на пiдставi дисконтованих орендних платежiв зважаючи на строки оренди 2,9 роки (35 мiсяцiв). Балансова вартiсть активу з права користування станом на 31.12.2019 року - 11 984 тис. грн. Амортизацiя активу з права користування за 2019 рiк - 2 457 тис. грн. Ставка дисконтування - 19.8% (офiцiйнi статистичнi даннi НБУ). Вiдсотки за орендним зобов'язанням склали 1 256 тис. грн., враховуються у складi процентних та аналогiчних витрат за 2019 рiк. Заборгованiсть за орендним зобов'язанням станом на 31.12.2019 року - 12 491 тис. грн. (в т. ч. поточна заборгованiсть за орендним зобов'язанням 4 514 тис. грн.).Заборгованiсть за орендним зобов'язанням станом на 31.12.2018 року - вiдсутня.

Макроекономiчнi дисбаланси, накопиченi в попереднi роки, полiтична криза початку 2014 року, окупацiя Криму та окремих районiв Донецької i Луганської областей спровокували глибоку економiчну кризу. Водночас падiння реального ВВП на 6,6% та 9,8% у 2014 та 2015 роках супроводжувалося та посилювалося кiлькома хвилями значної девальвацiї гривнi та банкiвською кризою, що мала наслiдком, зокрема, масовий вiдплив депозитiв з банкiвської системи та банкрутство банкiв. Пiсля останньої кризи 2014-2015 рокiв економiка України вiдновлювалась, поступово прискорюючись. Однак середнi темпи зростання залишалися стриманими - близько 3,5% на рiк. Темпи макроекономiчного розвитку можуть суттєво прискоритися у разi реалiзацiї ключових внутрiшнiх реформ, передбачених Меморандумом про взаємодiю мiж урядом та НБУ, та судової реформи як необхiдної передумови забезпечення верховенства права. Важливим чинником для прискорення розвитку української економiки є також фаза глобального економiчного циклу, що також впливає на можливостi залучення iноземних iнвестицiй та попит на продукцiю українського експорту Макроекономiчна ситуацiя сприяє фiнансовiй стабiльностi та змiцненню фiнансового сектору. Зниження iнфляцiї до цiльового рiвня та зменшення її волатильностi сприятиме вiдновленню довгострокового кредитування. Основний макроекономiчний ризик на сьогоднi - значнi зовнiшнi виплати за держборгом. Для його зменшення необхiдно зберiгати доступ до фiнансування на мiжнародних ринках. Тому виконання нової програми з МВФ та умов спiвпрацi з iншими МФО залишається критично важливим. Iншими ризиками є охолодження свiтової економiки та зволiкання з впровадженням структурних реформ. Макроекономiчна ситуацiя сприяє стабiльностi фiнансової системи. Ключове досягнення 2019 року - входження показника iнфляцiї до визначеного НБУ цiльового дiапазону. З огляду на зниження iнфляцiйних ризикiв та полiпшення iнфляцiйних очiкувань у 2019 роцi Правлiння НБУ двiчi була знижена облiкова ставка загалом на 100 б п. до 13.5% на кiнець 2019 року Полiтика НБУ надала змогу банкам ефективнiше здiйснювати цiноутворення пасивiв та активiв, а отже, загалом сприяла вiдновленню довгострокового кредитування бiзнесу та населення. З огляду на зниження iнфляцiйних ризикiв та полiпшення iнфляцiйних очiкувань у 2019 роцi Правлiння НБУ двiчi була знижена облiкова ставка загалом на 100 б п. до Незмiннiсть балансу ризикiв у 2019 роцi створили пiдстави для дещо швидшого пом'якшення монетарної полiтики у цьому роцi, нiж передбачав макроекономiчний прогноз. Прогнозний сценарiй НБУ передбачає подальше зниження облiкової ставки до її нейтрального рiвня 8% у номiнальному вимiрi в 2020-2021 рр. за умови стiйкого зниження iнфляцiї до цiлi 5%. Найстрiмкiше зниження ставки очiкується протягом 2020 року разом з поверненням iнфляцiї до цiльового дiапазону та полiпшенням iнфляцiйних очiкувань. Також актуальними залишаються такi ризики: - посилення торговельних вiйн та пiдвищення турбулентностi на свiтових товарних та фiнансових ринках; - ескалацiя вiйськового конфлiкту та новi торговельнi обмеження з боку Росiї. Реалiзацiя цих ризикiв, як внутрiшнього, так i зовнiшнього походження, може погiршити курсовi й iнфляцiйнi очiкування та ускладнити доступ до мiжнародних ринкiв капiталу в умовах необхiдностi здiйснення пiкових боргових виплат. У результатi зниження ключової ставки до 8% вiдбуватиметься повiльнiше, нiж це передбачено базовим сценарiєм. Водночас є можливостi i для швидшого зниження ставки. Це вiдбудеться у разi прискореної реалiзацiї ключових внутрiшнiх реформ - як тих, що передбаченi меморандумом про взаємодiю мiж урядом та Нацiональним банком, так i судової реформи як необхiдної передумови забезпечення верховенства права в Українi. Послiдовне пом'якшення монетарної полiтики НБУ сприятиме зменшенню вартостi фiнансових ресурсiв та вiдновленню довгострокового кредитування. Адже для його розвитку важлива упевненiсть, що iнфляцiя залишатиметься низькою та стабiльною в майбутньому. Здешевлення кредитiв для бiзнесу дасть змогу компанiям активнiше залучати позики для модернiзацiї виробництва та нарощення випуску, що трансформуватиметься у подальше зростання ВВП. Наслiдком здешевлення вартостi ресурсiв для домогосподарств буде вiдновлення привабливостi iпотечного кредитування, що допоможе активiзувати динамiку житлового будiвництва. Крiм того, в умовах низької та стабiльної iнфляцiї населення значно охочiше нестиме заощадження на депозити у банки, а також подовжуватиме термiни вкладень. Це вкрай важливо для банкiвської системи, оскiльки поточна строкова структура вкладень є короткою. Вплив прогресу в здiйсненнi реформ на макроекономiчне середовище є комплексним i призведе до переходу економiки до нових рiвноважних рiвнiв економiчного росту, обмiнного курсу, поточного рахунку. За таких умов iнвестицiї суттєво зростатимуть на тлi покращення бiзнес-середовища, що згодом призведе до пiдвищення загальної продуктивностi факторiв виробництва (робочої сили та капiталу) i темпiв потенцiйного зростання економiки. Але на початковому етапi споживчий попит зростатиме випереджаючими темпами на тлi пiдвищення заробiтних плат, що тиснутиме на цiни в бiк зростання. Суттєвий приплив iнвестицiйного капiталу зумовить змiцнення обмiнного курсу гривнi, обмежуючи iнфляцiйний тиск. Зрештою значнi обсяги iнвестицiй призведуть до розширення внутрiшньої пропозицiї, що також стримуватиме iнфляцiйнi процеси. Iндекс фiнансового стресу (IФС) майже рiк перебуває на вiдносно низькому рiвнi. Однак пiсля рiшення суду першої iнстанцiї стосовно нацiоналiзацiї Приватбанку наприкiнцi квiтня IФС певний час зростав, зокрема через погiршення лiквiдностi банкiвського сектору. Корпоративний субiндекс за останнє пiврiччя теж дещо зрiс - восени акцiї агрокомпанiй дещо втрачали в цiнi. Протилежний тренд мав субiндекс державних цiнних паперiв. Його значення протягом останнього року зменшилося, сигналiзуючи про послаблення суверенних ризикiв. Субiндекс валютного ринку вiдзначався пiдвищеною волатильнiстю, проте це не вплинуло на тренд IФС. Банкiвський сектор залишався у 2019 роцi ту хорошому фiнансовому станi. Банки високоприбутковi, рентабельнiсть капiталу сектору є рекордною. Цього року вiдрахування до резервiв будуть найнижчими за бiльш як десятирiччя. Низька вартiсть кредитного ризику зберiгатиметься найближчими роками, адже макроекономiчнi умови сприятливi, боргове навантаження реального сектору прийнятне, а доходи домогосподарств стрiмко зростають. Для вiдновлення iпотечного кредитування потрiбно вирiшити кiлька фундаментальних проблем первинного ринку нерухомостi. Вiн є вкрай непрозорим, а домогосподарства-iнвестори не мають дiєвих механiзмiв захисту своїх прав. Оскiльки цей ринок є соцiально важливим, його регулювання має бути таким же жорстким, як i регулювання банкiвського сектору. Має бути забезпечено повну прозорiсть структур власностi девелоперiв, вони повиннi нести вiдповiдальнiсть за невчасне виконання будiвельних робiт. Без упорядкування первинного ринку житлової нерухомостi вiдновлення iпотеки буде вкрай повiльним попри очiкуване зниження вiдсоткових ставок. Цiни на ринку житлової нерухомостi залишаються вiдносно стабiльними - високий попит врiвноважується значними обсягами житлового будiвництва. Зростання доходiв населення стимулює попит, а значна конкуренцiя змушує девелоперiв утримувати цiни на нове житло попри зростання витрат. Обсяги iпотечного кредитування збiльшуються, проте iз дуже низької бази. Вiдтак iпотека на сьогоднi не є фактором, що помiтно впливає на роботу ринку. Крiм високої вартостi кредитiв, iснують й iншi значимi проблеми ринку нерухомостi, зокрема майже повна незахищенiсть фiзичних осiб, що iнвестують у житло на первинному ринку. Обсяги будiвництва нового житла вiдновлюються : за 2019 рiк в Українi було введено в експлуатацiю на 36.6% бiльше житла, нiж за аналогiчний перiод попереднього року. Такi тенденцiї зберiгатимуться у найближчий перспективi, адже площа нового будiвництва, на яке були отриманi дозволи у Києвi виросла в 2 рази р/р, в той час як в регiонах - навпаки: -3.3% р/р. З 2020 року суттєво змiниться правове поле для роботи забудовникiв. Наприклад, запроваджуються жорсткiшi вимоги до висотних забудов, що може збiльшити вартiсть будiвництва. А от з 2021 року фiнансовий тягар дещо зменшиться, адже скасовується обов'язок забудовникiв сплачувати 4% пайового внеску до мiсцевих бюджетiв для розвитку iнфраструктури. Пiдвищується доступнiсть та привабливiсть житла. Попит на житло є високим i сталим: у I-III кварталах 2019 року зареєстровано на 4.9% р/р бiльше угод купiвлi-продажу житла. Значна частка квартир, що продаються на первинному ринку, розташованi в об'єктах, запланованих до введення через щонайменше два роки. I хоча в довгостроковiй перспективi попит зростатиме, у другому пiврiччi змiцнення гривнi дещо його скоротило. Покупцi житла, що мають валютнi заощадження, подекуди вiдкладали в часi рiшення купiвлi житла в очiкуваннi зростання курсу долара США. Гривневi цiни на нерухомiсть тривалий час залишаються стабiльними - нове житло подорожчало лише на 1% за останнi 12 мiсяцiв та на 7% з вересня 2016 року. Проте в реальному вимiрi з урахуванням iнфляцiї вартiсть житла за останнi роки спадає, що свiдчить про бiльш стрiмкий рiст нової пропозицiї порiвняно з попитом. Кiлькiсть банкiв, що працюють з iпотекою - обмежена. Вивчення пропозицiй забудовникiв, проведене НБУ, пiдтвердило обмеженiсть ринку iпотечного кредитування: девелопери пропонували вибiр лише iз семи банкiв. Жоден забудовник не пропонував бiльше двох банкiв. Максимальний термiн кредитування за партнерськими програмами становить 20 рокiв, а максимальна сума кредиту - 2 млн грн за першого внеску в дiапазонi 20-60%. Вартiсть становить 19-20% рiчних, хоча пропонується i знижена на перiод до п'яти рокiв. Загалом чистi гривневi кредити на будiвництво та реконструкцiю нерухомостi зросли в жовтнi 2019 року на 13.4% р/р, але обсяги кредитiв залишаються незначними. Для пiдтримання попиту девелопери пропонують знижку або розстрочку. Найнижчi цiни встановлюються за повної оплати - тодi пропонується знижка 5-20% вiд базової цiни. Поширеною є розстрочка вiд забудовникiв, 60% опитаних пропонують вiдтермiнування повної оплати вiд 3 мiсяцiв до 5 рокiв з моменту здачi житла. Найчастiше пропонується зробити перший внесок у 30%, але окремi забудовники готовi його знижувати. Проблемою такого фiнансування є iндексацiя вартостi квадратного метра житла, тому загальна сума iнвестицiї є невизначеною. У рештi випадкiв прив'язка встановлена до курсу долара США, а отже покупець несе валютний ризик. Iнколи графiком платежiв неявно передбачено щорiчне здорожчання несплаченого залишку до 10%. Бiльшiсть кредитiв в 2019 роцi була в дiапазонi вiд 600 тис. грн до 1.5 млн грн. Близько 60% нових iпотечних кредитiв надаються на перiод вiд 15 до 20 рокiв. Останнiм часом середнiй строк кредитiв у момент видачi скорочується: з 13.1 в 2019 роцi порiвняно з 14.5 2018 року. А от нових кредитiв термiном понад 20 рокiв уже майже немає. Середнiй вiк позичальника майже не змiнився i становить 37 рокiв. Частка молодих боржникiв (до 30 рокiв) у нових видачах залишається незмiнно низькою - в межах 15%. Київ залишається лiдером у регiональному розподiлi, хоч потроху i здає позицiї: його внесок у нову iпотеку скоротився до 37.7%. Захiднi та пiвденнi регiони поступово нарощують частку ринку. Непрозорiсть первинного ринку - перешкода для iпотеки Зазвичай iпотечне кредитування є потужним та ледве не єдиним джерелом фiнансування угод на ринку житла. В Українi ж обсяги iпотеки є неприродно низькими: спiввiдношення iпотечного портфелю в гривнi до ВВП становить менше 1%, а, за даними учасникiв ринку, iпотекою фiнансувалося менше 7% угод. Серед основних перешкод розвитку iпотеки - висока вартiсть кредитiв, навiть попри поступове пом'якшення монетарної полiтики останнiм часом. Зi сторони пропозицiї бажання банкiв йти в iпотеку стримують юридичнi ризики. Зняття мораторiю на стягнення застави очiкується тiльки наприкiнцi 2020 року. Залишається низка невирiшених проблем на первинному ринку нерухомостi, що створюють ризики для iнвестора, якi банки теж мають закладати у вартiсть iпотеки:

Основним видом доходiв ДIУ є доходи вiд надання фiнансових послуг (проведення дiяльностi з рефiнансування iпотечних кредитiв та надання фiнансових кредитiв, лiзинг). Доходи вiд надання фiнансових послуг ДIУ отримує у виглядi процентiв. Проценти - це плата за використання грошових коштiв, їх еквiвалентiв або сум, що заборгованi Емiтенту. Проценти визнаються Емiтентом у тому звiтному перiодi, до якого вони належать, виходячи з бази їх нарахування та строку користування коштами, що наданi у кредит. Емiтент вiдокремлює в облiку доходи, нарахованi за iпотечними кредитами, за якими набутi права вимоги, та доходи, нарахованi за фiнансовими кредитами, що наданi банкам-партнерам. Вiдсоткова ставка за кредитом, метод нарахування та порядок сплати процентiв за фiнансовим кредитом, що наданий банку-партнеру, встановлюються вiдповiдним кредитним договором. Проценти нараховуються ДIУ щомiсяця на фактичний залишок заборгованостi за основною сумою фiнансового кредиту за фактичний час користування ним, починаючи з першого дня видачi кредиту до дня його повного погашення. Також Емiтент включає до складу процентних доходiв по фiнансовим кредитам вiдсотки, нарахованi за кредитами, за якими набутi права вимоги. Нарахування вiдсоткiв за користування кредитом, права вимоги за яким набутi ДIУ, вiдповiдно до умов, що визначенi кредитним договором, здiйснюється Емiтентом щомiсяця, починаючи з дня набрання чинностi вiдповiдним договором вiдступлення права вимоги до дня повного погашення кредиту. Винагорода за отримане у фiнансовий лiзинг житло розраховується за фiксованою процентною ставкою, встановленою Установою, та на умовах визначених договором фiнансового лiзингу. Розмiр такої процентної ставки визначається у встановленому Установою порядку з урахуванням вартостi залучених (запозичених) Установою фiнансових ресурсiв, а також витрат, понесених при набуттi Установою прав власностi на житло для надання його Лiзингоодержувачу в фiнансовий лiзинг.Вiдсоткова ставка винагороди ДIУ за програмою забезпечення Державною iпотечною установою полiцейських та осiб рядового i начальницького складу служби цивiльного захисту житлом на умовах фiнансового лiзингу згiдно з постановою КМУ вiд 14.11.2018 №1201 складає 3,8%, вiдсоткова ставка винагороди при передачi у фiнансовий лiзинг квартир (житла) для iнших громадян України - 15,3%. Емiтент включає до складу процентних доходiв по iпотечним кредитам вiдсотки, нарахованi за iпотечними кредитами, за якими набутi права вимоги. Нарахування вiдсоткiв за користування iпотечним кредитом, права вимоги за яким набутi ДIУ, вiдповiдно до умов, що визначенi кредитним договором, здiйснюється Емiтентом щомiсяця, починаючи з дня набрання чинностi вiдповiдним договором вiдступлення права вимоги за iпотечним кредитом, до дня повного погашення iпотечного кредиту або до дня зворотного вiдступлення права вимоги за цим кредитом. Статутний капiтал (зареєстрований капiтал) Емiтента складається з частки, що належить державi в особi Кабiнету Мiнiстрiв України у розмiрi 100%. Розмiр статутного капiталу Емiтента встановлюється та змiнюється виключно за рiшенням Кабiнету Мiнiстрiв України. Очищення банкiвської системи у 2014-2016 роках, призвело до суттєвого погiршення якостi активiв емiтента, до неповернення емiтенту фiнансових кредитiв та коштiв, що були розмiщенi на поточних рахунках у таких банках. Враховуючи очiкуванi кредитнi збитки фiнансових активiв ДIУ здiйснює формування резерву.Формування резерву пiд очiкуванi кредитнi збитки та приведення фiнансової звiтностi ДIУ до вимог МСФЗ, призвело до зменшення власного капiталу, i вiдповiдно, до зменшення достатностi капiталу. Для пiдтримання лiквiдностi ДIУ має декiлька джерел отримання фiнансування, а саме: державна гарантiя, у разi передбачення її в законi про Державний бюджет України, випуск власних облiгацiй та поповнення Статутного фонду державою безпосередньо, залучення грошових коштiв на зовнiшньому ринку. У емiтента на цей час iснує залежнiсть вiд запозичень у виглядi державних гарантiй.

Вiдсутнi укладенi ,але не виконанi договори на кiнець звiтного перiоду.

Протягом 2020 року Державна iпотечна установа планує направити на фiнансування статутної дiяльностi наявнi ресурси, залученi у 2019 та 2020 роках в результатi розмiщення облiгацiй ДIУ iз додатковим забезпеченням у виглядi державних гарантiй, збiльшуючи при цьому розмiр кредитного портфелю та портфелю фiнансового лiзингу Установи. Крiм того, в листопадi та груднi 2020 року згiдно проспекту емiсiї планується здiйснити погашення облiгацiй ДIУ iз додатковим забезпеченням у виглядi державної гарантiї 2013 року загальною номiнальною вартiстю 2 млрд. грн. Статтею 6 Закону України вiд 14.11.2019 № 294-IX <Про Державний бюджет України на 2020 рiк> передбачена можливiсть отримання державних гарантiй для забезпечення виконання боргових зобов'язань за кредитами (позиками), що залучаються для фiнансування статутної дiяльностi Державної iпотечної установи ( в т.ч iз забезпечення житлом громадян на умовах iпотечного кредитування або фiнансового лiзингу)

У звiтному роцi витрати на дослiдження та розробку Установою не здiйснювались.

Державна iпотечна установа юридичною особою у формi державної органiзацiї (установи, закладу). Єдиним засновником та власником Емiтента є держава Україна в особi Кабiнету Мiнiстрiв України. Дiяльнiсть Установи регламентується актами Кабiнету Мiнiстрiв України, зокрема Статутом ДIУ, затвердженим постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 17 липня 2009 р. № 768 "Про Державну iпотечну установу". Державна iпотечна установа створена згiдно з постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 08.10.2004 року №1330 <Деякi питання Державної iпотечної установи>. Основною метою дiяльностi Емiтента є рефiнансування iпотечних кредиторiв (банкiв i небанкiвських фiнансових установ, якi провадять дiяльнiсть з надання забезпечених iпотекою кредитiв), у тому числi за рахунок коштiв, що надiйшли вiд розмiщення цiнних паперiв. Статутом Емiтента, затвердженим постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 17.07.2009 року № 768 (iз змiнами в редакцiї постанови КМУ вiд 18 серпня 2017 року №616), передбачено, що предметом дiяльностi Емiтента є: -придбання, вiдчуження та здiйснення iнших операцiй з активами, зокрема iпотечними, вiдповiдно до законодавства; -надання фiнансових кредитiв, виконання зобов'язань за якими забезпечене, зокрема, iпотечними активами; -управлiння iпотечними та iншими активами вiдповiдно до законодавства; -випуск, емiсiя цiнних паперiв та органiзацiя їх обiгу; -надання послуг з обслуговування мiжнародних кредитних лiнiй; -фiнансовий лiзинг стосовно об'єктiв житлової нерухомостi вiдповiдно до законодавства; -розроблення i впровадження методологiчних рекомендацiй, а також єдиних стандартiв, норм i процедур з питань iпотечного кредитування та фiнансового лiзингу. Емiтент має право здiйснювати з дотриманням вимог законодавства про фiнансовi послуги, у тому числi щодо сумiщення надання певних видiв фiнансових послуг, такi операцiї: -надання фiнансових кредитiв фiнансовим установам з метою видачi iпотечних кредитiв фiзичним особам на придбання (будiвництво) житла, зокрема на умовах iндивiдуального житлового будiвництва; -надання фiнансових кредитiв фiнансовим установам з метою фiнансування будiвництва житла; -набуття права власностi на об'єкти житлової нерухомостi з метою подальшої передачi таких об'єктiв у фiнансовий лiзинг громадянам України та здiйснення розпорядження такими об'єктами до повного викупу та вiдчуження. Емiтент здiйснює свою дiяльнiсть вiдповiдно до затверджених наглядовою радою стратегiї та бюджету установи. Вiдповiдно до Статуту ДIУ використовує в своїй дiяльностi наступнi фiнансово-кредитнi iнструменти (продукти): - iпотечне кредитування; - фiнансовий лiзинг; - фiнансовi кредити на будiвництво житла; - фiнансовi кредити на стимулювання ринку iпотечного кредитування. Установа є єдиною українською компанiєю другого рiвня, що займається рефiнансуванням iпотечних кредиторiв (банкiв), якi надають забезпеченi iпотекою кредити. Очищення банкiвської системи зумовило суттєве погiршення якостi кредитного портфелю Установи, в основному за рахунок кредитiв, що видавались банками, якi наразi виведено з ринку. Починаючи з 2010 року Державною iпотечною установою було видано банкам-партнерам за рiзними програмами кредитування 3,8 млрд. грн. На поточний момент ДIУ здiйснює рефiнансування банкiв та iпотечних кредитiв i фiнансового лiзингу в нацiональнiй валютi. Ставка рефiнансування складає 15,3% рiчних. Припинення функцiонування банкiв, визнаних неплатоспроможними, призвело до того, що: - Установа вимушена самостiйно обслуговувати iпотечнi кредити, наданi громадянам України на придбання окремого житла; - Установi не були повернутi фiнансовi кредити, наданi таким банкам для формування портфелю iпотечних кредитiв та для завершення будiвництва доступного житла; - було суттєво обмежено доступ Установи до грошових коштiв, розмiщених на поточних рахунках, вiдкритих в цих банках.