ПРИВАТНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "СУМСЬКА АВТОБАЗА № 1"

Середньоспискова кiлькiсть працiвникiв товариства складає 10 чоловік. Фонд оплати працi за 2018 р. складає 589тис. грн. та збільшився в порiвняннi з даними за попереднiй рiк на 231тис. грн. за рахунок збільшення працівників. Кадрової програми, спрямованої на забезпечення рiвня квалiфiкацiї працiвникiв товариство не має. Кадрова програма не визначена.

Емiтент не входить до жодних обєднань пiдприємств.

Спiльну дiяльнiсть емiтент з iншими органiзацiями,пiдприємствами чи установами не веде.

Публічне акцiонерне товариство "Сумська автобаза № 1" заснована наказом РВ ФДМ України по Сумськiй областi № 1276 вiд 09.11.1995 р. з метою отримання прибутку та задоволення соцiальних i економiчних iнтересiв акцiонерiв.28.04.2016р. Загальними зборами акціонерів прийнято рішення про зміну назви з публічного на приватне акціонерне товариство.

Пропозицiй з боку третiх осiб щодо реорганiзацiї товариства не надходило.

Основні принципи облікової політики. Положення про облікову політику 1. Організація бухгалтерського обліку 1.1. Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе керівництво Товариства відповідно до законодавства та установчих документів. 1.2. На виконання пункту 4 статті 8 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 р. № 996-XIV (далі - Закон про бухгалтерський облік), для забезпечення ведення бухгалтерського обліку на Товаристві створений відділ бухгалтерського обліку на чолі з бухгалтером. 1.3. Відділ бухгалтерського обліку на чолі з бухгалтером забезпечує дотримання вимог, передбачених Законом про бухгалтерський облік, зокрема пункту 7 статті 8, та іншими законодавчими та нормативними документами з питань організації ведення бухгалтерського обліку. 1.4. Склад відділу бухгалтерського обліку встановлюється штатним розписом, а обов'язки бухгалтера регламентуються посадовою інструкцією. 2. Принципи бухгалтерського обліку 2.1. Бухгалтерський облік на Товаристві здійснюється згідно із Законом України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" від 16.07.99 р. №996-ХІV (далі - Закон про бухгалтерський облік) та національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, затвердженими Міністерством фінансів України. 2.2. На підставі Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств та організацій, затвердженого наказом Мінфіну України від 21.12.1999 р. № 291, Підприємством затверджений робочий план рахунків із використанням рахунків першого, другого та третього порядків (додаток 1 до цього Положення). 2.3. Облікова політика Товариства будується з використанням наступних принципів бухгалтерського обліку і фінансової звітності: обачність - застосування в бухгалтерському обліку методів оцінки, які повинні запобігати заниженню оцінки зобов'язань та витрат і завищенню оцінки активів і доходів Товариства; повне висвітлення - фінансова звітність повинна містити всю інформацію про фактичні та потенційні наслідки господарських операцій та подій, здатних вплинути на рішення, що приймаються на її основі; автономність - кожне підприємство розглядається як юридична особа, відокремлена від її власників, у зв'язку з чим особисте майно та зобов'язання власників не повинні відображатися у фінансовій звітності товариства; послідовність - постійне (із року в рік) застосування товариством обраної облікової політики. Зміна облікової політики можлива лише у випадках, передбачених національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, і повинна бути обґрунтована та розкрита у фінансовій звітності; безперервність - оцінка активів та зобов'язань Товариства здійснюється виходячи з припущення, що його діяльність буде тривати й надалі; нарахування та відповідність доходів і витрат - для визначення фінансового результату звітного періоду необхідно порівняти доходи звітного періоду з витратами, що були здійснені для отримання цих доходів. При цьому доходи і витрати відображаються в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності в момент їх виникнення, незалежно від дати надходження або сплати грошових коштів; превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми; історична (фактична) собівартість - пріоритетною є оцінка активів Товариства, виходячи з витрат на їх виробництво та придбання; єдиний грошовий вимірник - вимірювання та узагальнення всіх господарських операцій Товариства у його фінансовій звітності здійснюється в єдиній грошовій одиниці; періодичність - можливість розподілу діяльності Товариства на певні періоди часу з метою складання фінансової звітності. 2.4. Згідно з НП(С)БО 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності" ведення бухгалтерського обліку та складання фінансових звітів Товариство проводить згідно принципу нарахування так, щоб результати господарських операцій та інших подій відображались в облікових регістрах і фінансових звітах у момент їх виникнення, незалежно від часу надходження і сплати грошей. 2.5. За умови, що оцінка доходів та витрат може бути достовірно визначена, доход в обліку відображається в момент надходження активу або погашення зобов'язання, а витрати відображаються в обліку в момент вибуття активу або збільшення зобов'язання. Для визначення фінансового результату звітного періоду слід порівняти доходи звітного періоду з витратами, які були здійснені для отримання цих доходів. 2.6. Установити межу кількісних критеріїв суттєвості : o для можливого проведення переоцінки необоротних активів - відхилення залишкової вартості активів від їх справедливої вартості, в розмірі до 10 відсотків справедливої вартості активів; o для визначення подібності активів - в розмірі до 10 відсотків справедливої вартості об'єктів обміну; o для відображення статей у фінансовій звітності - більше 500 грн. 2.7. Використовувати на Товаристві автоматизовану форму ведення обліку із застосуванням бухгалтерської програми 1С бухгалтерія. 3. Повноваження на підпис документів 3.1. Право першого підпису на банківських та касових розрахунково-платіжних документах надається виконуючому обов'язки директора. 3.2. Особи, уповноважені підписувати первинні документи: - В.о. директора__________________________; - Бухгалтер__________________________ ; - ______________________________________. та уповноважені отримувати товарно-матеріальні цінності: - В.о. директора__________________________; - Бухгалтер______________________________; - ______________________________________. 4. Документообіг Документообіг регулюється відповідними організаційно-розпорядчими документами Товариства виданими посадовими особами у межах наданих їм повноважень. До таких відносяться, зокрема (але не виключно), документи про: - делегування повноважень на право підпису документів; - проведення інвентаризації та створення постійної та робочих інвентаризаційних комісій; - закріплення водіїв за транспортними засобами та порядок контролю за їх ротацією; - розмір встановленого ліміту каси у Товаристві, - порядок зберігання та архівування документів, тощо. 5. Первинні документи та облікові регістри 5.1. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи керівництва на їх проведення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені документи. 5.2. Первинні документи, створені в електронному вигляді, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг. 5.3. Первинні та зведені облікові документи повинні мати наступні обов'язкові реквізити: - найменування підприємства (установи), від імені яких складений документ; - назву документа (форми); - дату складання; - зміст та обсяг господарської операції; - одиницю виміру господарської операції; - посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; - особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. 5.4. Товариство вживає всіх необхідних заходів для запобігання несанкціонованому та непомітному виправленню записів у первинних документах і регістрах бухгалтерського обліку та забезпечує їх належне зберігання протягом встановленого строку. 5.5. Помилки в первинних документах, облікових регістрах і звітності, що створені ручним способом, виправляються способом "червоного сторно", додаткових бухгалтерських проведень або коректурним способом. Закреслення здійснюється однією рискою так, щоб можна було прочитати виправлене. Виправлення помилки повинно бути обумовлено надписом "виправлено" та підтверджено підписами осіб, що підписали цей документ, із зазначенням дати виправлення. 5.6. Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. 5.7. Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожними відповідним рахункам синтетичного обліку на перше число кожного місяця. 5.8. Регістри бухгалтерського обліку повинні мати назву, період реєстрації господарських операцій, прізвища і підписи або інші дані, що дають змогу ідентифікувати осіб, які брали участь у їх складанні. 5.9. Господарські операції повинні відображатися в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони здійснювались. 5.10. У разі складання та зберігання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку на машинних носіях інформації Товариство на вимогу контролюючих або судових органів та своїх контрагентів зобов'язане за свій рахунок зробити копії таких документів на паперових носіях. 5.11. Відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи. 5.12. Інформація про господарські операції Товариства, за звітний період (місяць, квартал, рік) з облікових регістрів переноситься у згрупованому вигляді до бухгалтерської звітності. 6. Інвентаризація 6.1. Інвентаризація активів і зобов'язань Товариства проводиться відповідно до статті 10 Закону про бухгалтерській облік та інших нормативних документів, зокрема Положення про інвентаризацію активів та зобов'язань, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02 вересня 2014 р. N 879. 6.2. Склад інвентаризаційної комісії встановлюється окремим розпорядчим документом директора. 6.3. Проведення інвентаризації є обов'язковим перед складанням річної фінансової звітності. Суцільною інвентаризацією охоплюються всі види зобов'язань та всі активи підприємства незалежно від їх місцезнаходження, також активи і зобов'язання, які обліковуються на позабалансових рахунках, зокрема цінності, що не належать підприємству, але тимчасово перебувають у його користуванні, розпорядженні або на зберіганні (об'єкти операційної оренди основних засобів, матеріальні цінності на відповідальному зберіганні, переробці, комісії, монтажі), умовні активи і зобов'язання (непередбачені активи та зобов'язання) підприємства (застави, гарантії, зобов'язання тощо), бланки документів суворої звітності, інші активи. 6.5. У всіх інших випадках об'єкти і періодичність проведення інвентаризації визначається окремим розпорядчим документом виконуючого обов'язки директора на підставі чинного законодавства. 7. Оцінка активів 7.1. Проведення оприбуткування, списання, оцінка стану активів, проводиться постійно діючою Комісією Товариства. Склад постійно діючої Комісії встановлюється окремим розпорядчим документом виконуючого обов'язки директора. 7.2. У разі необхідності, для проведення оцінки активів, Товариство має право залучати спеціалізовані оціночні (експертні) фірми. 8. Основні засоби 8.1. Для цілей бухгалтерського обліку основні засоби класифікуються за такими групами: Основні засоби: Земельні ділянки. Капітальні витрати на поліпшення земель, не пов'язані з будівництвом. Будівлі, споруди та передавальні пристрої. Машини та обладнання. Транспортні засоби. Інструменти, прилади, інвентар (меблі). Тварини. Багаторічні насадження. Інші основні засоби. Інші необоротні матеріальні активи Бібліотечні фонди. Малоцінні необоротні матеріальні активи. Тимчасові (не титульні) споруди. Природні ресурси. Інвентарна тара. Предмети прокату. Інші необоротні матеріальні активи. 8.2. До основних засобів відносяться матеріальні активи, які Товариство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року та вартість яких перевищує 6000 гривень. 8.3. До складу малоцінних необоротних матеріальних активів (МНМА) відносяться матеріальні цінності, що призначаються для використання у господарській діяльності протягом періоду, який більше одного року з дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей, та вартість яких не перевищує 6000 гривень. 8.4. Об'єкт основних засобів визнається активом, якщо існує імовірність того, що Товариство отримає в майбутньому економічні вигоди від його використання та вартість його може бути достовірно визначена. 8.5. Придбані (створені) основні засоби зараховуються на баланс Товариства за первісною вартістю, визначеною відповідно до П(С)БО 7 "Основні засоби". Одиницею обліку основних засобів є об'єкт основних засобів. 8.6. Нарахування амортизації здійснюється протягом строку корисного використання об'єкта, який встановлюється постійно діючою комісією Товариства, при визнанні цього об'єкта активом (при зарахуванні на баланс), і призупиняється на період його реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання та консервації. 8.7. Строк корисного використання встановлюється окремо для кожного об'єкта основних засобів постійно діючою комісією Товариства, але не менше мінімально допустимих строків корисного використання встановлених податковим законодавством (Таблиця №1) Таблиця №1 Групи Мінімально допустимі строки корисного використання, років група 1 - земельні ділянки група 2 - капітальні витрати на поліпшення земель, не пов'язані з будівництвом 15 група 3 - будівлі, 20 споруди, 15 передавальні пристрої 10 група 4 - машини та обладнання 5 з них: електронно-обчислювальні машини, інші машини для автоматичного оброблення інформації, пов'язані з ними засоби зчитування або друку інформації, пов'язані з ними комп'ютерні програми (крім програм, витрати на придбання яких визнаються роялті, та/або програм, які визнаються нематеріальним активом), інші інформаційні системи, комутатори, маршрутизатори, модулі, модеми, джерела безперебійного живлення та засоби їх підключення до телекомунікаційних мереж, телефони (в тому числі стільникові), мікрофони і рації, вартість яких перевищує 1000 гривень 2 група 5 - транспортні засоби 5 група 6 - інструменти, прилади, інвентар (меблі) 4 група 7 - тварини 6 група 8 - багаторічні насадження 10 група 9 - інші основні засоби 12 група 10 - бібліотечні фонди група 11 - малоцінні необоротні матеріальні активи група 12 - тимчасові (нетитульні) споруди 5 група 13 - природні ресурси група 14 - інвентарна тара 6 група 15 - предмети прокату 5 група 16 - довгострокові біологічні активи 7 8.8. Амортизація основних засобів та інших необоротних матеріальних активів здійснюється прямолінійним методом. Нарахування амортизації проводиться щомісячно. Нарахування амортизації починається з місяця, наступного за місяцем, у якому об'єкт основних засобів став придатним для корисного використання. 8.9. Ліквідаційна вартість приймається в сумі, яку підприємство очікує отримати від реалізації (ліквідації) основних засобів після закінчення строку їх корисного використання (експлуатації), за вирахуванням витрат, пов'язаних з продажем (ліквідацією). 8.10. Амортизація малоцінних необоротних матеріальних активів (МНМА) і бібліотечних фондів нараховується в першому місяці використання об'єкта у розмірі 100 відсотків його вартості. 8.11. Суму нарахованої амортизації відображається збільшенням суми витрат і зносу основних засобів. 8.12. Товариство може переоцінювати об'єкт основних засобів. У разі переоцінки об'єкта основних засобів на ту саму дату здійснюється переоцінка всіх об'єктів групи основних засобів, до якої належить цей об'єкт. 8.13. Переоцінка основних засобів тієї групи, об'єкти якої вже зазнали переоцінки, надалі проводиться з такою регулярністю, щоб їх залишкова вартість на дату балансу суттєво не відрізнялася від справедливої вартості (більше 10 відсотків). 8.14. Сума дооцінки залишкової вартості об'єкта основних засобів включається до складу капіталу у дооцінках та відображається в іншому сукупному доході, а сума уцінки - до складу витрат, крім випадків наведених в пункті 20 П(С)БО 7 "Основні засоби". При вибутті об'єктів основних засобів, які раніше були переоцінені, перевищення сум попередніх дооцінок над сумою попередніх уцінок залишкової вартості цього об'єкта основних засобів включається до складу нерозподіленого прибутку з одночасним зменшенням капіталу у дооцінках. 8.15. Якщо у первинних документах, якими оформлюється придбання (виготовлення) основних засобів чи введення їх в експлуатацію безпосередньо не зазначається мета використання основного засобу (виробниче чи невиробниче використання), вважається, що основний засіб призначений для виробничого використання. 8.16. У протилежному разі, якщо основний засіб призначається для невиробничого використання, про це обов'язково повинно бути зазначено у первинних документах, якими оформлюється придбання, виготовлення чи введення в експлуатацію таких невиробничих основних засобів. 9. Нематеріальні активи 9.1. Облік нематеріальних активів ведеться по кожному об'єкту нематеріальних активів за такими групами: - права користування природними ресурсами; - права користування майном; - права на комерційні позначення (права на торговельні марки (знаки для товарів і послуг), комерційні (фірмові) найменування тощо), крім тих, витрати на придбання яких визнаються роялті; - права на об'єкти промислової власності (право на винаходи, корисні моделі, промислові зразки, сорти рослин, породи тварин, компонування (топографії) інтегральних мікросхем, комерційні таємниці, у тому числі ноу-хау, захист від недобросовісної конкуренції тощо), крім тих, витрати на придбання яких визнаються роялті; - авторське право та суміжні з ним права (право на літературні, художні, музичні твори, комп'ютерні програми, програми для електронно-обчислювальних машин, компіляції даних (бази даних), виконання, фонограми, відеограми, передачі (програми) організацій мовлення тощо), крім тих, витрати на придбання яких визнаються роялті; - інші нематеріальні активи (право на провадження діяльності, використання економічних та інших привілеїв тощо). 9.2. Придбаний або отриманий нематеріальний актив відображається в балансі, якщо існує імовірність одержання майбутніх економічних вигід, пов'язаних з його використанням, та його вартість може бути достовірно визначена. 9.3. Нематеріальний актив, отриманий в результаті розробки, відображається в балансі за умов, якщо Товариство має: - намір, технічну можливість та ресурси для доведення нематеріального активу до стану, у якому він придатний для реалізації або використання; - можливість отримання майбутніх економічних вигід від реалізації або використання нематеріального активу; - інформацію для достовірного визначення витрат, пов'язаних з розробкою нематеріального активу. 9.4. Якщо нематеріальний актив не відповідає вказаним критеріям визнання, то витрати, пов'язані з його придбанням чи створенням, визнаються витратами того звітного періоду, протягом якого вони були здійснені, без визнання таких витрат у майбутньому нематеріальним активом. 9.5. Не визнаються активом, а підлягають відображенню у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені: - витрати на дослідження; - витрати на підготовку і перепідготовку кадрів; - витрати на рекламу та просування продукції на ринку; - витрати на створення, реорганізацію та переміщення Товариства або його частини; - витрати на підвищення ділової репутації Товариства, вартість видань і витрати на створення торгових марок (товарних знаків). 9.6. Придбані (створені) нематеріальні активи зараховуються на баланс Товариства за первісною вартістю, визначеною відповідно до П(С)БО 8 "Нематеріальні активи". 9.7. Нарахування амортизації нематеріальних активів здійснюється протягом строку їх корисного використання, який встановлюється при визнанні цього об'єкта активом (при зарахуванні на баланс). 9.8. Строк корисного використання встановлюється окремо для кожного нематеріального активу постійно діючою комісією Товариства, але не менше мінімально допустимих строків корисного використання встановлених податковим законодавством (Таблиця №2) Таблиця №2 Групи Строк дії права користування група 1 - права користування природними ресурсами (право користування надрами, іншими ресурсами природного середовища, геологічною та іншою інформацією про природне середовище); відповідно до правовстановлюючого документа група 2 - права користування майном (право користування земельною ділянкою, крім права постійного користування земельною ділянкою, відповідно до закону, право користування будівлею, право на оренду приміщень тощо); відповідно до правовстановлюючого документа група 3 - права на комерційні позначення (права на торговельні марки (знаки для товарів і послуг), комерційні (фірмові) найменування тощо), крім тих, витрати на придбання яких визнаються роялті; відповідно до правовстановлюючого документа група 4 - права на об'єкти промислової власності (право на винаходи, корисні моделі, промислові зразки, сорти рослин, породи тварин, компонування (топографії) інтегральних мікросхем, комерційні таємниці, в тому числі ноу-хау, захист від недобросовісної конкуренції тощо) крім тих, витрати на придбання яких визнаються роялті; відповідно до правовстановлюючого документа, але не менш як 5 років група 5 - авторське право та суміжні з ним права (право на літературні, художні, музичні твори, комп'ютерні програми, програми для електронно-обчислювальних машин, компіляції даних (бази даних), фонограми, відеограми, передачі (програми) організацій мовлення тощо) крім тих, витрати на придбання яких визнаються роялті; відповідно до правовстановлюючого документа, але не менш як 2 роки група 6 - інші нематеріальні активи (право на ведення діяльності, використання економічних та інших привілеїв тощо) відповідно до правовстановлюючого документа 9.9. При визначенні строку корисного використання об'єкта нематеріальних активів слід ураховувати: - строки корисного використання подібних активів; - моральний знос, що передбачається; - правові або інші подібні обмеження щодо строків його використання та інші фактори. 9.10. Амортизація нематеріального активу нараховується із застосуванням прямолінійного методу. 9.11. Нарахування амортизації починається з місяця, наступного за місяцем, у якому нематеріальний актив став придатним для використання. Суму нарахованої амортизації Підприємства відображають збільшенням суми витрат Товариства і накопиченої амортизації нематеріальних активів. 9.12. Нарахування амортизації припиняється, починаючи з місяця, наступного за місяцем вибуття нематеріального активу. 9.13. Термін корисного використання нематеріального активу та метод його амортизації переглядаються в кінці звітного року, якщо в наступному періоді очікуються зміни строку корисного використання активу або зміни умов отримання майбутніх економічних вигід. 9.14. Амортизація нематеріального активу нараховується, виходячи з нового методу нарахування амортизації і строку використання, починаючи з місяця, наступного за місяцем змін. 9.15. Нематеріальні активи з невизначеним строком корисного використання амортизації не підлягають. 10. Запаси 10.1. Одиницею бухгалтерського обліку запасів визнається їх найменування. 10.2. Запаси визнаються активом, якщо існує імовірність того, що Товариство отримає в майбутньому економічні вигоди, пов'язані з їх використанням, та їх вартість може бути достовірно визначена. 10.3. Первісною вартістю запасів, придбаних за плату є собівартість запасів, яка визначається за П(С)БО 9 "Запаси". 10.4. Первісною вартістю запасів, виготовлених власними силами Товариства є виробнича собівартість, яка визначається за П(С)БО 16 "Витрати". 10.5. При відпуску запасів у виробництво, продаж чи іншому вибутті їх оцінка здійснюється за методом ФІФО (перший прийшов - перший пішов) запаси використовуються у тій послідовності, у якій вони надходили на Товариство, тобто запаси, які першими вибувають, оцінюються за собівартістю перших за часом надходження запасів. 10.6. Запаси, які не принесуть Товариству економічних вигід в майбутньому, визнаються неліквідними і списуються в обліку на витрати звітного періоду, при складанні фінансової звітності, неліквідні запаси в балансі не відображаються. 10.7. Вартість малоцінних та швидкозношуваних предметів, що передані в експлуатацію, виключається зі складу активів з подальшою організацією оперативного кількісного обліку таких предметів за місцями експлуатації і відповідними матеріально-відповідальними особами протягом строку їх фактичного використання (до моменту їх повної ліквідації, списання з позабалансового рахунку). 10.8. На дату балансу запаси відображаються в бухгалтерському обліку і фінансовій звітності за найменшою з двох оцінок: первісною вартістю або чистою вартістю реалізації. 10.9. Сума транспортно-заготівельних витрат, що узагальнюється на окремому субрахунку 286 "Транспортно-заготівельні витрати" щомісячно розподіляється між сумою залишку запасів на кінець звітного місяця і сумою запасів, що вибули (використані, реалізовані, безоплатно передані тощо) за звітний місяць, у порядку, передбаченому П(С)БО 9 "Запаси". (або Сума транспортно-заготівельних витрат, відносяться до первісної вартості придбаних (доставлених) запасів, у порядку, передбаченому П(С)БО 9 "Запаси". 10.10. Готову продукцію та незавершене виробництво відображати в бухгалтерському обліку та балансі за фактичною виробничою собівартістю. 11. Дебіторська заборгованість 11.1. Дебіторська заборгованість визнається активом, якщо існує ймовірність отримання Товариством майбутніх економічних вигід та може бути достовірно визначена її сума. 11.2. Поточна дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги визнається активом одночасно з визнанням доходу від реалізації продукції, товарів, робіт і послуг та оцінюється за первісною вартістю. 11.3. У разі відстрочення платежу за продукцію, товари, роботи, послуги з утворенням від цього різниці між справедливою вартістю дебіторської заборгованості та номінальною сумою грошових коштів та/або їх еквівалентів, що підлягають отриманню за продукцію, товари, роботи, послуги, така різниця визнається дебіторською заборгованістю за нарахованими доходами (процентами) у періоді її нарахування. 11.4. Поточна дебіторська заборгованість, яка є фінансовим активом (крім придбаної заборгованості та заборгованості, призначеної для продажу), включається до підсумку балансу за чистою реалізаційною вартістю. Для визначення чистої реалізаційної вартості на дату балансу обчислюється величина резерву сумнівних боргів. 11.5. На суму дебіторської заборгованості, щодо якої існують ознаки сумнівності в її погашенні, створюється резерв сумнівних боргів. Ознаками сумнівності дебіторської заборгованості є: 1. Існування розбіжності щодо сум або строків погашення заборгованості при підписанні акту звіряння розрахунків. 2. Боржник відмовляється підписувати акт звірки розрахунків і не погашає заборгованість у встановлені Договором строки. 3. Надійшла інформація про зміну (подовження) графіку погашення заборгованості . 4. Заборгованість була пролонгована. Нарахування резерву сумнівних боргів проводиться станом на 30 червня та 31 грудня поточного року за методом застосування абсолютної суми сумнівної заборгованості. Даний метод ґрунтується на аналізі платоспроможності кожного дебітора на зазначені дати. Аналіз дебіторської заборгованості, яка є об'єктом нарахування резерву сумнівних боргів, проводиться у розрізі окремих договорів (накладних, актів виконання робіт), спеціальною Комісією по роботі з дебіторською і кредиторською заборгованістю призначеною окремим розпорядженням директора, в склад якої обов'язково входить бухгалтер та юрист Товариства. Для повного і своєчасного проведення аналізу заборгованості на предмет визнання її сумнівною чи безнадійною необхідна наявність документів, що підтверджують виникнення заборгованості, про ведення претензійно-позовної роботи та також документів, що містять інформацію про контрагента. Висновки про сумнівність дебіторської заборгованості та про необхідність створення резерву, щодо цієї заборгованості, робить Комісія по роботі з дебіторською і кредиторською заборгованістю. Висновки комісії оформлюються протоколом, який надається на затвердження директору Товариства та бухгалтерській службі для відображення резерву в обліку. У протоколі повинна бути наведена інформація про необхідність нарахування резерву сумнівних боргів і зазначені: - підприємства-боржники, - підстави виникнення дебіторської заборгованості (номер договору, накладної, акту приймання-передачі, строки виникнення заборгованості), - суми сумнівної дебіторської заборгованості. Аналітичний облік резерву сумнівних боргів ведеться на Товаристві : - у розрізі рядків Балансу, в яких відображається заборгованість, забезпечена резервом; - у розрізі окремих дебіторів на суми заборгованості яких нарахований резерв сумнівних боргів. 11.6. Залишок резерву сумнівних боргів на дату балансу не може бути більшим, ніж сума дебіторської заборгованості. Нарахування суми резерву сумнівних боргів за звітний період відображається у звіті про фінансові результати у складі інших операційних витрат. 11.7. Списання сумнівної дебіторської заборгованості з балансу Товариства здійснюється з одночасним зменшенням величини резерву сумнівних боргів. У разі недостатності суми нарахованого резерву сумнівних боргів безнадійна дебіторська заборгованість списується з активів на інші операційні витрати. Сума відшкодування сумнівної (безнадійної) дебіторської заборгованості включається до складу інших операційних доходів. Дебіторська заборгованість у разі визнання її безнадійною, щодо якої не створений резерв сумнівних боргів, списується з балансу з відображенням у складі інших операційних витрат. 11.8. Частина довгострокової дебіторської заборгованості, яка підлягає погашенню протягом дванадцяти місяців з дати балансу, відображається на дату балансу в складі поточної дебіторської заборгованості. Довгострокова дебіторська заборгованість, на яку нараховуються проценти, відображається в балансі за їхньою теперішньою вартістю. Визначення теперішньої вартості залежить від виду заборгованості та умов її погашення. 12. Зобов'язання 12.1. Зобов'язання - заборгованість Товариства, яка виникла внаслідок минулих подій і погашення якої, як очікується, призведе до зменшення ресурсів Товариства, що втілюють в собі економічні вигоди. 12.2. Зобов'язання визнається, якщо його оцінка може бути достовірно визначена та існує ймовірність зменшення економічних вигід у майбутньому внаслідок його погашення. Якщо на дату балансу раніше визнане зобов'язання не підлягає погашенню, то його сума включається до складу доходу звітного періоду. 12.3. З метою бухгалтерського обліку зобов'язання поділяються на: - довгострокові; - поточні; - забезпечення; - непередбачені зобов'язання; - доходи майбутніх періодів. Довгострокові зобов'язання - всі зобов'язання, які не є поточними зобов'язаннями. Поточні зобов'язання - зобов'язання, які будуть погашені протягом дванадцяти місяців, починаючи з дати балансу. 12.4. Довгострокові зобов'язання, на які нараховуються відсотки, відображаються в балансі за їх теперішньою вартістю. Визначення теперішньої вартості залежить від умов та виду зобов'язання. 12.5. Поточні зобов'язання відображаються в балансі за сумою погашення. 12.6. Непередбачене зобов'язання - це: 1) зобов'язання, що може виникнути внаслідок минулих подій та існування якого буде підтверджено лише тоді, коли відбудеться або не відбудеться одна чи більше невизначених майбутніх подій, над якими Товариство не має повного контролю; або 2) теперішнє зобов'язання, що виникає внаслідок минулих подій, але не визнається, оскільки малоймовірно, що для врегулювання зобов'язання потрібно буде використати ресурси, які втілюють у собі економічні вигоди, або оскільки суму зобов'язання не можна достовірно визначити. 12.7. Товариством створюються забезпечення для відшкодування наступних (майбутніх) операційних витрат на виплату відпусток працівникам. Суми створеного забезпечення визнаються витратами Товариства. Сума забезпечення на виплату відпусток визначається щомісяця як добуток фактично нарахованої заробітної плати працівникам і відсотка, обчисленого як відношення річної планової суми на оплату відпусток до загального планового фонду оплати праці з урахуванням відповідної суми відрахувань на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Залишок забезпечення переглядається станом на кожну дату балансу, у разі потреби, коригується (збільшується або зменшується). У разі відсутності ймовірності погашення майбутніх зобов'язань сума такого забезпечення підлягає списанню. 13. Доходи і витрати 13.1. До "Витрат майбутніх періодів" відносяться авансові внески з орендної плату, суми за підписку періодичних видань, раніше сплачені рекламні послуги та суми страхових платежів, щорічно - вартість строкових ліцензій та інших спеціальних дозволів, тара а також всі інші витрати, що стосуються наступного облікового періоду. 13.2. До складу "Доходів майбутніх періодів" включаються суми доходів, нараховані на протязі поточного чи попередніх звітних періодів, які будуть визначені в наступних звітних періодах. 13.3. Доходи і витрати включати до складу звіту про фінансові результати на підставі принципів нарахування та відповідності і відображати в бухгалтерського обліку та фінансових звітах тих періодів, до яких вони відносяться. По кожному контрагенту ведеться облік у розрізі договорів. Доходи підприємства згідно П(С)БО 15 признаються у разі наявності всіх перерахованих нижче умов: - покупцю передані всі вигоди та ризики, пов'язані з правом власності на продукцію (роботи, послуги); - підприємство не здійснює у подальшому управління та контроль використання реалізованої продукції (робіт, послуг) сума доходу може бути вірогідно визначена. Витрати звітного періоду признаються : або при зменшенні активів, або при збільшенні зобов'язань, які призводять до зменшення власного капіталу підприємства. П(С)БО 16. Витрати признаються витратами даного періоду одночасно з призначенням доходу, для отримання якого вони здійснені. Витрати, які неможливо прямо пов'язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того періоду, в якому вони були здійснені. 13.4. Товари, які передано на комісію, не вважати реалізованими при передачі комісіонеру, тому операції в такий момент не вважати доходами. 13.5. Визнання та відображення в обліку витрат здійснювати відповідно до вимог П(С)БО 16 "Витрати" на підставі принципу нарахування та відповідності. 13.6. Застосовувати нормативний метод обліку витрат на виробництво і калькулювання собівартості продукції. 13.7. Розрахунок виробничої собівартості здійснювати для кожного об'єкта обліку витрат окремо. Витрати, пов'язані з виробництвом продукції, групувати за такими статтями калькуляції: -сировина, матеріали, комплектуючі вироби; -транспортні витрати; -напівфабрикати; -енергія для випробування; -основна заробітна плата робітників основного виробництва; -відрахування на обов'язкове соціальне страхування; -витрати по утриманню обладнання -загальновиробничі витрати; -загальногосподарські витрати; -витрати від браку; -зворотні відходи; -амортизація. 13.8. Класифікацію витрат на виробництво проводити згідно П(С)БО 16. 13.9. У цілях визначення виробничої собівартості продукції встановити такий перелік загальновиробничих витрат: -основна і додаткова заробітна плата допоміжного виробничого персоналу; -відрахування на соціальне страхування допоміжному виробничому персоналу; -витрати на водопостачання для технологічного процесу; -витрати, пов'язані з енергозабезпеченням технологічного процесу. -заробітна плата та інші виплати апарату управління цеху; -витрати на опалення, освітлення, водопостачання та інші послуги третіх осіб на утримання виробничих приміщень; -операційна оренда основних засобів виробничого призначення; -амортизація основних засобів виробничого призначення; -амортизація нематеріальних активів виробничого призначення; -витрати на поточний ремонт та технічне обслуговування обладнання цехів. 13.10. Облік загальновиробничих витрат здійснювати за наступним переліком статей: - управління виробництвом, підприємством; -утримання обладнання та обслуговування виробничого процесу; -капітальний та поточний ремонт обладнання та споруд; -утримання транспортних засобів; -охорона праці; -пожежна та сторожова охорона; -утримання виробничих приміщень; -податки, збори та обов'язкові платежі; -професійна підготовка; -витрати на відрядження; -витрати зв'язку; -інші витрати. 13.11. Загальновиробничі витрати розподіляти пропорційно заробітній платі основних робочих. (або Базою розподілу загальновиробничих витрат Товариства є сума прямих витрат кожного виду товарів, робіт, послуг. ) Нерозподілені постійні загальновиробничі витрати включаються до складу собівартості реалізованих товарів, робіт, послуг у періоді їх виникнення. 13.12. Витрати, не пов'язані з операційною діяльністю, які не включаються до собівартості продукції, є витратами звітного періоду. 13.13. Витрати, які несе підприємство, не пов'язані з забезпеченням виробничої діяльності, відносяться до складу інших операційних витрат у тому числі витрати по підбору та забезпеченню персоналом. 13.14. Облік адміністративних витрат здійснювати за наступним переліком статей: -зарплата адміністративно-управлінського персоналу; -амортизація необоротних активів загальногосподарського призначення; -витрати на відрядження робітників адміністрації; -витрати на банківські послуги; - утримання легкового автотранспорту; -податки, збори, обов'язкові платежі; -поштові витрати; -інші витрати, пов'язані з утриманням адміністрації . 13.15. Облік витрат на збут здійснювати за наступними статтями: -заробітна плата працівників збуту; -відрахування на соціальні заходи; -утримання складу готової продукції; -амортизація необоротних активів відділу збуту; -транспортні витрати, пов'язані зі збутом продукції; -витрати, пов'язані з гарантованим обслуговуванням; -витрати на рекламу готової продукції; -інші витрати, пов'язані зі збутом продукції. Класифікацію адміністративних витрат та витрат на збут здійснювати згідно П(С)БО 16. 13.16. Оцінка ступеня завершеності операції з надання послуг (виконання робіт) здійснюється шляхом вивчення виконаної роботи, при цьому в бухгалтерському обліку доходи відображаються за датою складання (підписання) акту про надані послуги (виконані роботи). 13.17. Собівартість реалізованих товарів, робіт, послуг Товариства складається з виробничої собівартості товарів, робіт, послуг які були реалізовані протягом звітного періоду, нерозподілених постійних загальновиробничих витрат та наднормативних виробничих витрат. 13.18. Встановити тривалість операційного циклу Підприємства (тобто період обертання кожної групи запасів, інтервал між завезенням товарів (запасів) і їх реалізацією, (споживанням) не більше одного календарного року. 13.19. Нарахування податку на прибуток у фінансовій звітності відображувати у тому звітному періоді, за який складається фінансова звітність. 13.20. Оцінку активів або зобов'язань в операціях з пов'язаними сторонами Підприємство проводить по методу балансової вартості (активи та зобов'язання оцінюються в балансі за тією вартістю, яку вони мали на момент придбання або продажу). 14. Заключні положення 14.1. Подавати фінансову звітність за формою передбаченою в НП(С)БО 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності" в строки передбачені постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2000 р. N 419 та податковим законодавством. У проміжній фінансовій звітності відстрочені податкові активи та відстрочені податкові зобов'язання не відображувати. Тимчасові різниці з податку на прибуток відображувати тільки в річній фінансовій звітності. 14.2. Використовувати у Товаристві форми і системи оплати праці відповідно до умов, Положенням про оплату праці, або розпорядженнями виконуючого обов'язки директора та діючим законодавством). 14.3. Використовувати граничну величину добових на відрядження, граничну величину розрахунків готівкою, граничні терміни подачі звіту про використання коштів, тощо в розмірі та строки передбачені нормами діючого законодавства. Якщо норми не передбачені законодавством встановлювати розмір та строки окремим розпорядженням виконуючого обов'язки директора. 14.4. Загальний контроль за виконанням вимог Положення залишаю за собою. 14.5. Безпосередній контроль за виконанням вимог Положення покладається на бухгалтера Товариства. 14.6. У випадку зміни норм чинного законодавства щодо питань, які передбачені Положенням, перевагу мають норми законодавства. У такому разі у Положення повинні бути внесені відповідні зміни. 14.7. Внесення змін до даного Положення у зв'язку із зміною законодавства чи вступом у дію нових П(С)БО здійснюється шляхом викладення Положення у новій редакції та затвердження Наказом по Товариству.

Основними видами послуг, що надаються емiтентом є надання послуг по перевезенню вантажiв автомобiльним транспортом, ремонт автомобiлiв, послуг з оренди примiщень. Товариство вбачає перспективнiсть в наданнi послуг з перевезення вантажiв та надання послуг по орендi примiщень. Дiяльнiсть товариства залежить вiд сезонних змiн, зимою кiлькiсть замовлень на перевезення вантажу зменшується, основний пiк замовлень приходиться на лiто-осiнь. Основними замовниками послуг пiдприємства є пiдприємства м. Суми, Сумської областi, м. Харкiв та м. Київ. Основними ризиками в дiяльностi товариства є подорожчання паливно-мастильних матерiалiв, запасних частин, високий рiвень iнфляцiї. Мiсцезнаходження товариства не дає можливостi в повнiй мiрi використати вiльнi примiщення для надання в оренду. Товариство не застосовує спецiальних методiв продажу. Сировина, яку використовує товариство (матерiали, маливно-мастильнi матерiали, запаснi частини) доступна на ринку. Цiновий дiапазон мiж постачальниками суттєво не вiдрiзняється. За 2018 рiк цiни на сировину виросли на 35-40 %. Галузь,в якiй здiйснює дiяльнiсть товариство знаходиться в станi розвитку, новi технологiї можуть дозволити собi впроваджувати тiльки великi пiдприємства. Товариство значного положення на ринку не займає. В галузi iснує жорстка конкуренцiя. Основними конкурентами, дiяльнiсть яких впливає на дiяльнiсть товариства є приватнi пiдприємцi м. Суми, якi працюють на спрощенiй системi оподаткування. Послуги товариства вiдмiнностей вiд послуг, що надаються конкурентами не мають. Товариство має постiйних постачальникiв, що поставляють запаси, кiлькiсть яких складає 5 пiдприємств.

За 2014 рiк вибуло основних засобiв первiсною вартiстю 4тис. грн. нарахованим зносом 4тис.грн.,в т.ч.: будинки і споруди первiсною вартiстю 4тис. грн. нарахованим зносом 4тис.грн. В 2015р. змін не відбувалось. В 2016р. змін не відбувалось. Загалом за останні 5 років Вибуло основних засобів на суму 96тис.грн, а а придбано на 91тис.грн.

Товариство користується власними основними засобами первiсною вартiстю 4749 тис. грн. та нарахованим зносом 4413тис. грн або 93% Зменшення залишкової вартостi основних засобiв в звiтному перiодi в порiвняннi з даними за попереднiй рiк вiдбулося за рахунок амортизації.

Основним проблемами в дiяльностi товариства є зростання цiн на паливно-мастильнi матерiали, запаснi частини, технiку. Рiст iнфляцiї призводить до подорожчання послуг з перевезення та звуження кола замовникiв. Досить вiдчутною є конкуренцiя в сферi надання послуг по перевезенню вантажiв зформована приватними пiдприємцями, якi мають значно менше податкове навантаження через вибiр спрощеної системи оподаткування, облiку та звiтностi. Значна вiддаленiсть вiд центру мiста недає можливостi надавати послуги з оренди, з урахуванням того, що товариство має значнi вiльнi площi. Значних законодавчих та економiчних обмежень товариство не зазнає.

Товариство здiйснює свою дiяльнiсть на самофiнансуваннi з залученням позикових коштiв. Робочого капiталу в товариствi недостатньо. Для покращення лiквiдностi пiдприємства необхiдно збiльшити обсяги надання послуг, пошук клiєнтiв для надання в оренду примiщень.

Укладених та не виконаних договорiв товариство не має.

Товариство планує надалi займатись наданням послуг по перевезенню вантажiв, ремонтом машин та тракторiв, наданням примiщень в оренду. Планiв щодо будiвництва та реконструкцiї основних засобiв товариство не має та планує в подальшому займатись пiдприманням основних засобiв в робочому станi. На фiнансовий стан товариства в майбутньому можуть вплинути зростання цiн на паливно-мастильнi матерiали, запаснi частини, збiльшення податкового тиску та збiльшення конкуренцiї з боку приватних пiдприємцiв.

Досліджень та розробок не проводилось

Відсутня