ПРИВАТНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "БЛОК АГРОСВІТ"

Дочiрнiх пiдприємств, фiлiй та представництв емiтент не має, змiн в органiзацiйнiй структурi відповідно до попередніх звітних періодів не було та в подальшому не передбачається.

Протягом звітного періоду середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу становить 78 осіб, середня чисельність позаштатних працівників та осіб, які працюють за сумісництвом 6 осіб, чисельність працівників, які працюють на умовах неповного робочого часу (дня, тижня) – немає осіб. Фонд оплати праці в звітному році становив 6 030 тис. грн. І в порівнянні з попереднім роком фонд оплати праці зменшився. Кадрова програма емітента, спрямована на забезпечення рівня кваліфікації працівників операційним потребам емітента: Товариство на постійній основі здійснює навчання працівників з метою підвищення рівня їх кваліфікації відносно операційних потреб емітента, проводить соцiально-психологiчнi дослідження у сферах мотивації персоналу, адаптації молодих працiвникiв та iнше.

Емітент не належить до будь-яких об'єднань підприємств

Протягом звітного періоду спільну діяльність з іншими організаціями, підприємствами, установами Товариство не проводило.

Будь-яких пропозицiй щодо реорганiзацiї з боку третiх осiб, що мали мiсце протягом звiтного перiоду не було.

Oпис обраної облікової політики (метод нарахування амортизації, метод оцінки вартості запасів, метод обліку та оцінки вартості фінансових інвестицій тощо) При відображенні в бухгалтерському обліку господарських операцій і подій застосовувались норми відповідних положень (стандартів) бухгалтерського обліку - МСБО, затверджених Міністерством фінансів України. Основнi засоби До основних засобів підприємство відносить активи, що утримують для використання у виробництві або постачанні товарів чи наданні послуг, для надання в оренду або для адміністративних цілей та строк їх корисного використання за очікуванням, яких більше одного року. Обраною моделлю оцінки є модель за собівартістю. Визнання Об'єкт основних засобів визнається активом, якщо і тільки якщо: а) є ймовірність, що надійдуть майбутні економічні вигоди, пов'язані з об'єктом; б) собівартість об'єкта можна достовірно оцінити. в) вартість об’єкту понад 6000,00 грн. (без ПДВ) г) строк корисного використання більше одного року, або операційного циклу. При визначенні одиниці оцінки для визнання ОС встановлено, що окремі незначні об'єкти об'єднуються і утворюють один об'єкт ОС. Наприклад, такі об'єкти, як монітор і системний блок, об'єднані і утворюють такий об'єкт, як комп'ютер. Частини об'єкта, вартість яких суттєво відрізняється від загальної вартості об'єкта більше 25% - амортизуються окремо Оцінка після визнання Після визнання як актив, основні засоби будуть відображатися за собівартістю за вирахуванням накопиченої амортизації та будь-яких накопичених збитків від знецінення. Для цілей бухгалтерського обліку основні засоби класифікувати за наступними групами: група 1 - земельні ділянки група 3 – будинки, споруди, передатні устрої група 4 - машини й устаткування група 5 - транспортні засоби група 6 - інструменти, прилади, інвентар, меблі група 9 - інші основні засоби Згідно МСБО 16, об'єкт основних засобів, який відповідає критеріям визнання активу, слід оцінювати за його собівартістю. Собівартість об'єкта основних засобів складається з: а) ціни його придбання, включаючи імпортні мита та невідшкодовувані податки на придбання після вирахування торговельних знижок та цінових знижок. б) будь-яких витрат, які безпосередньо пов'язані з доставкою активу до місця розташування та приведення його в стан, необхідний для експлуатації у спосіб, визначений управлінським персоналом. в) первісної попередньої оцінки витрат на демонтаж, переміщення об'єкта та відновлення території, на якій він розташований, зобов'язання за якими суб'єкт господарювання бере або коли купує цей об'єкт, або коли використовує його протягом певного періоду з метою, яка відрізняється від виробництва запасів протягом цього періоду. Прикладами безпосередньо пов'язаних витрат є: а) витрати на виплати працівникам (як визначено в МСБО 19 "Виплати працівникам"), які виникають безпосередньо від спорудження або придбання об'єкта основних засобів; б) витрати на впорядкування території; в) первісні витрати на доставку та розвантаження; г) витрати на встановлення та монтаж; ґ) витрати на перевірку відповідного функціонування активу після вирахування чистих надходжень від продажу будь-яких об'єктів під час доставки активу до теперішнього місця розташування та приведення в теперішній стан (наприклад, зразків, вироблених під час перевірки обладнання); г) гонорари спеціалістам; Адміністративні та інші загальні накладні витрати не є складовою вартості основних засобів, якщо тільки вони не можуть бути безпосередньо пов'язані з придбанням активу або приведенням активу в робочий стан. Крім того, витрати на відкриття нового об'єкта, такі як витрати на персонал і витрати на навчання, які були понесені до відкриття, а також витрати на рекламу і просування, не є частиною витрат на активи. Об'єкти основних засобів, які були придбані (побудовані) з метою продажу, класифікуються як товари для перепродажу й враховуються відповідно до розділу «Запаси». Подальші витрати Підприємство розділяє витрати, пов'язані з основними засобами, на наступні види: - утримування та техобслуговування; - поточний ремонт; - капітальний ремонт, модернізація. Малоцінні та швидкозношувані предмети Предмети, термін використання яких менше од¬ного року, що супроводжують виробничий процес про¬тягом звітного періоду, обліковуються на рахунку 22 «Малоцінні та швидкозношувані предмети». У момент передачі таких активів в експлуатацію списуються з балансу (у розмірі 100% від їх вартості) з одночасною організацією їх оперативного кількісного обліку за місцями експлуатації і відпові¬дальних особах протягом строку фактичного викорис¬тання таких предметів. Малоцінні необоротні активи. В складі малоцінних необоротних активів обліковуються об'єкти вартістю до 6000 грн. (без ПДВ) та очікуваним терміном використання (експлуатації) більше одного року (або операційного циклу). Амортизація малоцінних необоротних активів нараховується у першому місяці їх використання (в момент введення в експлуатацію) у розмірі 100% їх вартості відповідно до ст. 145.1.6 Податкового Кодексу України №2755 Малоцінні необоротні активи списуються з балансу в місяці введення їх в експлуатацію. Нематеріальні ак¬тиви Щоб відповідати визначенню нематеріального активу, елемент повинен: • відсутність фізичної субстанції; • немонетарний актив; • контролюється компанією і очікується, що він принесе майбутні економічні вигоди (тобто елемент повинен відповідати визначенню активу). Визнання Нематеріальний актив визнається, якщо та тільки якщо: • ймовірно, що будуть надходити очікувані майбутні економічні вигоди, що відносяться до активу (так званий «критерій ймовірності»); і • вартість активу можна достовірно оцінити. Щоб оцінити, чи відповідає внутрішньо сформований нематеріальний актив критеріям визнання, суб'єкт господарювання класифікує генерування активу на: • етап дослідження; і • етап розвитку. Незважаючи на те, що терміни «дослідження» та «розвиток» визначені, терміни «фаза дослідження» та «фаза розвитку» мають ширший сенс для цілей і застосування МСБО 38. Якщо Товариство не може розрізнити фазу дослідження від етапу розробки внутрішнього проекту для створення нематеріального активу, Товариство розглядає витрати на цей проект, як якщо б вони були понесені лише на етапі дослідження. Витрати на придбання окремого нематеріального активу складаються із ціни його придбання, включаючи ввізні мита і невідшкодовані податки на придбання, та витрат, які можна прямо віднести до підготовки даного активу для використання за призначенням. Витрати на придбання, розробку, утримання, поліпшення нематеріальних активів з метою визнан­ня та оцінки об’єкта нематеріальних активів відображаються за такими групами: група 1 – права користування природними ресурсами; група 2 – права користування майном; група 3 – права на комерційні позначення; група 4 – права на об'єкти промислової власності; група 5 – авторське право та суміжні з ним права; група б – інші нематеріальні активи. Патенти і ліцензії, придбані на строк більше одного року, визнаються у фінансовій звітності нематеріальними активами. Витрати підприємства, пов’язані з науково-технічним забезпеченням господарської діяльності, списуються на витрати поточного періоду по мірі їх виконання. Ліквідаційна вартість нематеріальних активів прирівнюється до нуля. Амортизація Нематеріальні активи з визначеним строком корисного використання амортизуються. Терміни та метод амортизації НА з установленим терміном корисної експлуатації переглядаються компанією один раз на рік. Термін корисної експлуатації неамортизуємого НА щорічно аналізується на предмет з'ясування, чи продовжують події і обставини забезпечувати правильність оцінки, згідно з якою даний актив має невстановлений термін корисної експлуатації. Фінансові інструменти. Фінансові активи. Первісне визнання. Фінансові активи класифікуються наступним чином: грошові кошти та їх еквіваленти; позики, торговельна та інша дебіторська заборгованість; часткові і боргові цінні папери. Фінансові активи класифікуються під час їх первісного визнання. Всі угоди з купівлі або продажу фінансових активів визнаються на дату укладення угоди, тобто на дату, коли підприємство приймає на себе зобов'язання купити або продати актив. Подальша оцінка. Подальша оцінка фінансових активів залежить від їх класифікації. Відповідно до § 4.1.2, 4.1.2А, 4.1.4 МСФЗ (IАS) 9 фінансові активи при подальшому визнання можуть оцінюватися за справедливою вартістю, справедливою вартістю через інший сукупний дохід або за справедливою вартістю через прибутки або збитки. Фінансові активи в наявності для продажу Наявні для продажу фінансові активи включають в себе часткові і боргові цінні папери. Часткові інвестиції, класифіковані як наявні для продажу, - це інвестиції, які не класифіковані як утримувані для їх обороту на активному ринку або як переоцінюються за справедливою вартістю через прибуток або збиток. Боргові цінні папери - це цінні папери, які компанія має намір утримувати протягом невизначеного періоду часу і які можуть бути продані для забезпечення ліквідності або у відповідь на зміну ринкових умов. Після первісного визнання фінансові інвестиції, наявні для продажу, оцінюються за справедливою вартістю. Нереалізовані доходи або витрати по ним визнаються в складі іншого сукупного доходу до моменту припинення визнання інвестиції, коли накопичені доходи або витрати перекласифікує з фінансових інструментів, наявних для продажу, до складу прибутку або збитку. Припинення визнання. Фінансовий актив (частина фінансового активу або частина групи аналогічних фінансових активів) припиняє визнаватися в балансі при виконанні хоча б однієї з умов: • термін дії прав на отримання грошових потоків від активу минув; • права на отримання грошових потоків від активу передані або взяті зобов'язання по виплаті третій стороні одержуваних грошових потоків у повному обсязі і без суттєвої затримки; • передані практично всі ризики і вигоди від активу; • ризики і вигоди від активу не передані, але переданий контроль над цим активом. Знецінення фінансових активів. На кожну звітну дату підприємство визначає, чи існують об'єктивні ознаки зменшення корисності фінансового активу або групи фінансових активів. Фінансовий актив або група фінансових активів вважаються знеціненими тоді і тільки тоді, коли існує об'єктивне свідчення знецінення в результаті однієї або кількох подій, що відбулися після первісного визнання активу, які надали піддається достовірній оцінці вплив на очікувані майбутні грошові потоки за фінансовим активом або групі фінансових активів. Фінансові зобов'язання. Первісне визнання. Фінансові зобов'язання класифікуються наступним чином: • торговельна та інша кредиторська заборгованість; • банківські овердрафти, кредити і позики; • договори фінансової гарантії. Фінансові зобов'язання класифікуються свої при їх первісному визнанні. Фінансові зобов'язання спочатку визнаються за справедливою вартістю, збільшеною в разі позик і кредитів на безпосередньо пов'язані з ними витрати по угоді. Подальша оцінка. Подальша оцінка фінансових зобов'язань залежить від їх класифікації у такий спосіб. Кредити та позики Витрати на позики, безпосередньо відносяться до придбання, будівництва або виробництва кваліфікаційного активу, формують первісну вартість (собівартість) цього активу (капіталізуються). Інші витрати на позики компанія визнає як витрати в тому періоді, коли вони були понесені. Як кваліфікаційного активу компанія визнає актив, підготовка якого до передбачуваного використання або до продажу обов'язково вимагає значного часу. Під значним часом розуміється період понад рік. Капіталізації підлягають витрати на виплату відсотків, а також витрати, понесені у зв'язку з певними умовами фінансування, і курсові різниці в тій частині, в якій вони можуть розглядатися як коригування витрат на виплату відсотків. Запаси Запаси враховуються по найменшій з двох величин: собівартості і можливої чистої ціни продажу. Запаси відображаються за вирахуванням резерву на неліквідні і застарілі запаси. Запаси визнаються активом, якщо існує імовірність того, що Товариство отримає в майбутньому економічні вигоди, пов’язані з їх використанням, та їх вартість може бути достовірно визначена. Для цілей бухгалтерського обліку запаси включають: - сировину, основні й допоміжні матеріали, комплектуючі вироби та інші матеріальні цінності, що призначені для виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг, розподілу, передачі, обслуговування виробництва й адміністративних потреб; - незавершене виробництво у вигляді не закінчених обробкою і складанням деталей, вузлів, виробів та незакінчених технологічних процесів. Незавершене виробництво на Товариствах, в установах, що виконують роботи та надають послуги, складається з витрат на виконання незакінчених робіт (послуг), щодо яких підприємством/установою ще не визнано доходу; - готову продукцію, що виготовлена на підприємстві, в установі, призначена для продажу і відповідає технічним та якісним характеристикам, передбаченим договором або іншим нормативно-правовим актом; - товари у вигляді матеріальних цінностей, що придбані (отримані) та утримуються підприємством/установою з метою подальшого продажу; - малоцінні та швидкозношувані предмети, що використовуються протягом не більше одного року або нормального операційного циклу, якщо він більше одного року, протягом звітного періоду, обліковувати на рахунку 22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети". У момент передачі таких активів в експлуатацію списувати їх з балансу (у розмірі 100% від їх вартості) з одночасною організацією їх оперативного кількісного обліку за місцями експлуатації і відповідальних особах протягом строку фактичного використання таких предметів - поточні біологічні активи, якщо вони оцінюються за цим Положенням (стандартом), а також сільськогосподарська продукція і продукція лісового господарства після її первісного визнання. Одиницею бухгалтерського обліку запасів є їх найменування або однорідна група (вид). У разі продажу, відпуску у виробництво чи іншому вибутті запасів застосовувати метод їх оцінки по собівартості перших за часом надходження запасів (FIFO). Придбані (отримані) або вироблені запаси зараховуються на баланс Товариства за первісною вартістю. Первісною вартістю запасів, що придбані за плату, є собівартість запасів, яка складається з таких фактичних витрат: - суми, що сплачуються згідно з договором постачальнику (продавцю), за вирахуванням непрямих податків; - суми ввізного мита; - суми непрямих податків у зв'язку з придбанням запасів, які не відшкодовуються підприємству/установі; - транспортно-заготівельні витрати; - інші витрати, які безпосередньо пов'язані з придбанням запасів і доведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання у запланованих цілях. До таких витрат, зокрема, належать прямі матеріальні витрати, прямі витрати на оплату праці, інші прямі витрати Товариства/установи на доопрацювання і підвищення якісно технічних характеристик запасів. - первісною вартістю запасів, що виготовляються власними силами Товариства, визнається їхня виробнича собівартість; - первісною вартістю запасів, що внесені до статутного капіталу Товариства, визнається погоджена засновниками (учасниками) Товариства їх справедлива вартість; - первісною вартістю запасів, одержаних підприємством безоплатно, визнається їх справедлива вартість; - первісна вартість одиниці запасів, придбаних у результаті обміну на подібні запаси, дорівнює балансовій вартості переданих запасів. Якщо балансова вартість переданих запасів перевищує їх справедливу вартість, то первісною вартістю отриманих запасів є їх справедлива вартість. Різниця між балансовою і справедливою вартістю переданих запасів включається до складу витрат звітного періоду. - первісною вартістю запасів, що придбані в обмін на неподібні запаси, визнається справедлива вартість отриманих запасів. Підставою для включення (списання) матеріальних цінностей в (з) склад (у) запасів є передача ризиків і вигід, пов'язаних з володінням запасами. Поточне місцезнаходження запасів на дату складання звітності не є визначальним чинником для підприємства при визнанні запасів і віднесенні їх до активів. Підприємство визнає активами придбані запаси на підставі переходу майнових ризиків, навіть якщо такі запаси фізично не доставляються на підприємство. Грошовi кошти Грошові кошти Грошовi кошти включають суму грошей в касi, на поточних рахунках i депозитах до запитання. Еквіваленти грошових коштів - це короткострокові високоліквідні інвестиції, які легко конвертуються у відомі суми грошових коштів і підлягають незначному ризику зміни вартості. Визнання Грошові кошти та їх еквіваленти в основному визнаються як короткострокові активи. Банківські овердрафти Банківські овердрафти, що підлягають погашенню за запитом, є невід'ємною частиною управління грошовими коштами Товариства, включаються як складова грошових коштів та їх еквівалентів для цілей звіту про рух грошових коштів. Вимірювання Грошові кошти та їх еквіваленти відображаються за номінальною вартістю, що наближається до справедливої вартості. Підприємство використовує прямий метод, згідно з яким розкривається інформація про основні класи валових надходжень грошових коштів чи валових виплат грошових коштів. Грошові потоки, які виникають від операцій в іноземній валюті, відображаються у функціональній валюті Підприємства, із застосуванням до суми в іноземній валюті такого курсу обміну функціональної валюти на іноземну валюту, який був на дату грошового потоку. Грошові потоки, деноміновані в іноземній валюті, відображаються способом, який відповідає вимогам МСБО 21 "Вплив змін валютних курсів". Грошовi кошти, що вiдображаються за статтею балансу "Грошовi кошти та їх еквiваленти" завжди доступнi для оплати поточних зобов'язань i не є предметом будь-яких договiрних обмежень щодо їх використання для погашення боргових зобов'язань. Дебіторська заборгованість. Дебіторська заборгованість обліковується за нижчою з двох вартостей: або балансова (справедлива) вартість, або вартість очікуваного відшкодування, і складається з заборгованостей: • Дебіторська заборгованість за товари роботи, послуги; • Інша поточна дебіторська заборгованість, до складу якої включено розрахунки з бюджетом, за виданими авансами, розрахунки з іншими дебіторами, розрахунки за соціальним страхуванням. Показники дебіторської заборгованості відображаються у фінансовій звітності за чистою реалізаційною вартістю, що дорівнює сумі дебіторської заборгованості за вирахуванням резерву сумнівних боргів. Частина довгострокової дебіторської заборгованості, яка підлягає погашенню протягом дванадцяти місяців з дати балансу, відображається на ту саму дату в складі поточної дебіторської заборгованості. Довгострокова дебіторська заборгованість, на яку нараховуються проценти, відображається в балансі за їхньою теперішньою вартістю. Визначення теперішньої вартості залежить від виду заборгованості та умов її погашення. Резерв сумнівних боргів створюється в кінці року. Величину резерву сумнівних боргів розраховувати за методом застосування абсолютної суми сумнівної заборгованості. Для визначення резерву сумнівних боргів, заборгованість аналізується по кожному контрагенту в розрізі договорів. Нарахування суми резерву сумнівних боргів за звітний період відображається у звіті про фінансові результати у складі інших операційних витрат. В разі виключення безнадійної дебіторської заборгованості з активів одночасно зменшується величина резерву сумнівних боргів. У разі недостатності суми нарахованого резерву сумнівних боргів безнадійна дебіторська заборгованість списується з активів на інші операційні витрати. Сума відшкодування раніше списаної безнадійної дебіторської заборгованості включається до складу інших операційних доходів. Поточна дебіторська заборгованість, щодо якої створення резерву сумнівних боргів не передбачено, у разі визнання її безнадійною списується з балансу з відображенням у складі інших операційних витрат. На підприємстві створюється щомісяця забезпечення для відшкодування витрат на виплату відпусток працівникам (резерв відпусток). Інвентаризація резерву відпусток визначається керівником підприємства окремим письмовим наказом. Інвестиційна нерухомість. Визнання Критерій розмежування інвестиційної нерухомості та нерухомості, зайнятої підприємством, встановлений в розмірі 10% загальної площі. До досягнення даного розміру об'єкт нерухомості вважається нерухомістю, повністю зайнятою підприємством. У разі надання допоміжних послуг, що є значним компонентом договору (більш 40%), нерухомість вважається нерухомістю, зайнятою власником, а не інвестиційною нерухомістю Модель обліку після визнання Після первісного визнання застосовується модель справедливої вартості. Справедлива вартість інвестиційної нерухомості - це та сума, на яку можна обміняти цю нерухомість при здійсненні угоди між добре обізнаними, зацікавленими та незалежними одна від одної сторонами. Справедливою вартістю не є розрахункова ціна, завищена або занижена в результаті особливих умов або обставин, таких як нетипові схеми фінансування, операції продажу з подальшою орендою, пільгові умови відшкодування або знижки, що надаються будь-якою стороною, пов'язаною з угодою купівлі-продажу. Прибуток або збиток від зміни справедливої вартості інвестиційної нерухомості відноситься на прибуток або збиток за той період, в якому вони виникли. Об'єкти, визнані інвестиційною нерухомістю, обліковуються за справедливою вартістю до моменту їх вибуття незалежно від наявності активного ринку. Інвестиційна нерухомість, що відповідає критеріям класифікації як призначеної для продажу (або входить до складу групи вибуття, класифікованої як утримувана для продажу), оцінюється відповідно до МСФЗ (IFRS) 5. Довгострокові активи, призначені для продажу, та припинена діяльність. Необоротні активи класифікуються в категорію активів, утримуваних для продажу, в тому випадку, коли актив готовий до негайної продажу в його нинішньому стані і ймовірність його продажу є дуже високою. Оцінка класифікованого як утримуваний для продажу довгострокового активу проводиться за найменшою з двох величин: балансовою вартістю або справедливою вартістю за вирахуванням витрат на продаж. Довгострокові активи для продажу не амортизуються. ОРЕНДА Класифікація оренди Ознаками, за якими компанія класифікує оренду як фінансову, є: вимоги відповідно до МСФЗ (IAS) 16 «Оренда». Оренда земельної ділянки та будівлі, побудованого на ньому, враховується як оренда двох окремих об'єктів. При цьому оренда кожного з цих об'єктів може класифікуватися по-різному. Компанія відносить дебіторську і кредиторську заборгованості по оренді в категорію «Фінансові інструменти». Облік витрат на підготовку і укладення договору оренди у орендодавця При первинному обліку переданих в оренду об'єктів за договором фінансової оренди витрати на підготовку і укладення договору включаються в первісну оцінку дебіторської заборгованості за фінансовою орендою. Подальший облік оренди в орендодавця за МСФЗ (IFRS) 16 Фінансова оренда На дату початку оренди Орендодавець визнає в своєму обліку актив, що знаходиться в фінансовій оренді в якості дебіторської заборгованості в сумі яка дорівнює чистій інвестиції в оренду. Чиста інвестиція в оренду дорівнює: Приведена вартість (орендні платежі + негарантована ліквідаційна вартість) = справедлива вартість базового активу + початкові прямі витрати на заключення договору оренди. Облік операційної оренди Орендодавець обліковує об’єкт у себе на балансі. Орендні платежі визнаються як дохід на прямолінійній основі. Оперативна оренда Оренда, до якої не застосовуються §§ 22–49 МСФЗ (IFRS) 16, згідно пунктів B3-B8 МСФЗ (IFRS) 16 тобто договори оренди, по яких оренда визначається як операційна 1) Оренда об'єктів з низькою вартістю Об'єктами з низькою вартістю визнаються отримані в оренду об'єкти, Об'єкти, первісна вартість яких не перевищує 7 000 доларів США (без ПДВ) в перерахунку за курсом НБУ на дату господарської операції. Зазначені витрати визнаються рівномірно. 2) Оренда об’єктів по короткостроковим договорам оренди. Короткострокові договори оренди – це договори строком до 12 місяців з дати початку оренди. Акцiонерний капiтал Акцiонерний капiтал Підприємства у фiнансовiй звiтностi вiдображається за номiнальною вартiстю акцiй на звiтну дату, перерахованої з використанням вiдповiдних коефiцiєнтiв для врахування впливу гiперiнфляцiї згiдно з МСБО 29 "Фiнансова звiтнiсть в умовах гiперiнфляцiї". Резерви (забезпечення) Резерви (забезпечення) відображаються в обліку і звітності відповідно до Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку 37 (МСБО 37) «Забезпечення, умовні зобов'язання та умовні активи». Забезпечення визнаються, якщо: а) суб'єкт господарювання має існуюче зобов'язання (юридичне чи конструктивне) внаслідок минулої події; б) ймовірно, що вибуття ресурсів, які втілюють у собі економічні вигоди, буде необхідним для виконання зобов'язання; в) можна достовірно оцінити суму зобов'язання. У разі невиконання зазначених умов забезпечення не визнається. Сума, визнана як забезпечення, визначається за найкращою оцінкою видатків, необхідних для погашення існуючого зобов'язання на кінець звітного періоду. Резерви переоцiнюються щорiчно, а змiни в резервах, обумовленi часом, вiдображаються у звiтi про прибутки i збитки щороку в складi неоперацiйних доходiв i витрат. Якщо очікується, що деякі або всі видатки, потрібні для погашення забезпечення, компенсуватимуться іншою стороною, компенсація визнається тоді і тільки тоді, коли існує цілковита впевненість, що компенсація буде отримана, якщо суб'єкт господарювання погасить зобов'язання. Компенсація розглядається як окремий актив. Сума, визнана для компенсації, не повинна перевищувати суму забезпечення. Використання прибутку (дивіденди) Дивiденди нараховуються за рахунок прибутку Підприємства за пiдсумками за звiтний рiк. Оголошенi дивiденди вiдображаються у поточних зобов'язаннях. Дивiденди, оголошенi пiсля звiтної дати, описуються в Примiтках як подiя пiсля дати балансу. Розподiл прибутку на формування резервного капiталу здiйснюється на основi бухгалтерської звітності Підприємства, складеної за українськими правилами. За українським законодавством основою розподiлу є нерозподiлений прибуток. Зборами акцiонерiв може прийматися рiшення про новий випуск акцiй у формi капiталiзованих дивiдендiв. Асигнування прибутку у формi капiталiзованих дивiдендiв збiльшують власний капiтал Підприємства. Iнший додатковий капiтал Iнший додатковий капiтал Підприємства збiльшується (зменшується) на суми, пов'язанi з дооцiнкою (уцiнкою) основних засобiв (примiщень та обладнання) i цiнних паперiв, наявних для продажу. Дооцiнка основних засобiв (примiщень та обладнання) проводиться на пiдставi ведення облiкової полiтики iз застосуванням переоцiненою вартiстю основних засобiв згiдно з МСБО 16. Визнання доходу Товариство визнає дохід у відповідності з нормами Міжнародного стандарту фінансової звітності 15 «Дохід від договорів з клієнтами» (МСФЗ 15). У відповідності з нормами МСФЗ 15: Дохід - це валове надходження економічних вигід протягом періоду, що виникає в ході звичайної діяльності суб'єкта господарювання, коли власний капітал зростає в результаті цього надходження, а не в результаті внесків учасників власного капіталу. Справедлива вартість - це ціна, яка була б отримана від продажу активу або сплачена за передачу зобов'язання у звичайній операції між учасниками ринку на дату оцінки. Визначення доходу від продажу товару: Дохід від продажу товарів визнається в разі задоволення всіх наведених далі умов: а) суб'єкт господарювання передав покупцеві суттєві ризики і винагороди, пов'язані з власністю на товар; б) за суб'єктом господарювання не залишається ані подальша участь управлінського персоналу у формі, яка, як правило, пов'язана з володінням, ані ефективний контроль за проданими товарами; в) суму доходу можна достовірно оцінити; г) ймовірно, що до суб'єкта господарювання надійдуть економічні вигоди, пов'язані з операцією; та ґ) витрати, які були або будуть понесені у зв'язку з операцією, можна достовірно оцінити. Визначення доходу від надання послуг: Якщо результат операції, яка передбачає надання послуг, може бути попередньо оцінений достовірно, дохід, пов'язаний з операцією, має визнаватися шляхом посилання на той етап завершеності операції, який існує на кінець звітного періоду. Результат операції може бути попередньо оцінений достовірно у разі задоволення всіх наведених далі умов: а) можна достовірно оцінити суму доходу; б) є ймовірність надходження до суб'єкта господарювання економічних вигід, пов'язаних з операцією; в) можна достовірно оцінити ступінь завершеності операції на кінець звітного періоду; та г) можна достовірно оцінити витрати, понесені у зв'язку з операцією, та витрати, необхідні для її завершення Визначення доходу від використання третіми сторонами активів Підприємства: Дохід, який виникає в результаті використання третіми сторонами активів Підприємства, що приносять відсотки, роялті та дивіденди, визнаються якщо: а) є ймовірність, що економічні вигоди, пов'язані з операцією, надходитимуть до суб'єкта господарювання; та б) можна достовірно оцінити суму доходу. Дохід має визнаватися на такій основі: а) відсотки мають визнаватися із застосуванням методу ефективної ставки відсотка; б) роялті мають визнаватися на основі принципу нарахування згідно із сутністю відповідної угоди; та в) дивіденди мають визнаватися, коли встановлюється право акціонера на отримання виплати. Податок на прибуток Податок на прибуток відображається в обліку і звітності відповідно до Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку 12 (МСБО 12) «Податки на прибуток». Визнання поточних податкових зобов'язань та поточних податкових активів Поточний податок за поточний і попередні періоди визнається як зобов'язання на суму, що не була сплачена. Якщо вже сплачена сума податків за поточний та попередній періоди перевищує суму, яка підлягає сплаті за ці періоди, то перевищення слід визнавати як актив. Вигоду, пов'язану з податковим збитком, який можна зараховувати для відшкодування поточного податку попереднього періоду, визнається як актив. Визнання відстрочених податкових зобов'язань і відстрочених податкових активів. Тимчасові різниці, що підлягають оподаткуванню. Відстрочене податкове зобов'язання визнається щодо всіх тимчасових різниць, що підлягають оподаткуванню, крім тих випадків, коли такі різниці виникають від: а) первісного визнання гудвілу, або б) первісного визнання активу чи зобов'язання в операції, яка: i) не є об'єднанням бізнесу; та ii) не має під час здійснення жодного впливу ні на обліковий, ні на оподатковуваний прибуток (податковий збиток). Тимчасові різниці, що підлягають вирахуванню Відстрочений податковий актив визнається щодо всіх тимчасових різниць, що підлягають вирахуванню, якщо є ймовірним, що буде отримано оподатковуваний прибуток, до якого можна застосовувати тимчасову різницю, яка підлягає вирахуванню, за винятком ситуацій, коли відстрочений податковий актив виникає від первісного визнання активу або зобов'язання в операції, яка: а) не є об'єднанням бізнесу; та б) не впливає під час здійснення операції ні на обліковий прибуток, ні на оподатковуваний прибуток (податковий збиток). Поточні податкові зобов'язання (активи) за поточний і попередній періоди оцінюються за сумою, яку передбачається сплатити податковим органам (відшкодувати у податкових органів) із застосуванням ставок оподаткування та податкового законодавства, що діють або превалюють до кінця звітного періоду. Відстрочені податкові активи та зобов'язання оцінюються за ставками оподаткування, які передбачається використовувати в період реалізації активу чи погашення зобов'язання, на основі ставок оподаткування та податкового законодавства, що діють або превалюють до кінця звітного періоду. Операції з пов'язаними сторонами Пов'язані сторони - особи, стосунки між якими обумовлюють можливість однієї сторони контролювати іншу або здійснювати суттєвий вплив на прийняття фінансових і оперативних рішень іншою стороною. До пов'язаних сторін зокрема належать: а) Товариства. які прямо або опосередковано контролюють або перебувають під контролем, або ж перебувають під спільним контролем разом з Товариством; б) асоційовані компанії; в) спільні Товариства, у яких Товариство є контролюючим учасником; г) члени провідного управлінського персоналу Товариства; е) близькі родичі особи, зазначеної в а) або г) ж) компанії, що контролюють Товариство, або здійснюють суттєвий вплив, або мають суттєвий відсоток голосів у Товаристві; з) програми виплат по закінченні трудової діяльності працівників Товариства або будь якого іншого суб'єкта господарювання, який є пов'язаною стороною Товариства. Відносини між пов'язаними сторонами - це, зокрема, відносини: - материнського (холдингового) і його дочірніх підприємств; - спільного підприємства і контрольних учасників спільної діяльності; підприємства-інвестора і його асоційованих підприємств; - підприємства і фізичних осіб, які здійснюють контроль або мають суттєвий вплив на це підприємство, а також відносини цього підприємства з близькими членами родини кожної такої фізичної особи; - підприємства і його керівника та інших осіб, які належать до провідного управлінського персоналу підприємства, а також близьких членів родини таких осіб. Операції пов'язаних сторін - передача активів або зобов'язань однією пов'язаною стороною іншим пов'язаним сторонам. До операцій пов'язаних сторін, зокрема, належать: - придбання або продаж готової продукції (товарів, робіт, послуг); - придбання або продаж інших активів; - операції за агентськими угодами; - орендні операції; - операції за ліцензійними угодами (передача об'єктів промислової власності тощо); - фінансові операції; - надання та отримання гарантій та застав; - операції з провідним управлінським персоналом та з його близькими членами родини Події після звітного періоду Події після звітного періоду відображаються в обліку і звітності відповідно до Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку 10 (МСБО 10) «Події після звітного періоду». Події після звітного періоду - це сприятливі та несприятливі події, які відбуваються з кінця звітного періоду до дати затвердження фінансової звітності до випуску. Можна визначити два типи подій: а) події, які свідчать про умови, що існували на кінець звітного періоду (події, які вимагають коригування після звітного періоду); та б) події, які свідчать про умови, що виникли після звітного періоду (події, які не вимагають коригування після звітного періоду). Визнання та оцінка 1) Коригуються суми, визнані в його фінансовій звітності, для відображення подій, які вимагають коригування після звітного періоду. 2) Не коригуються суми, визнані в його фінансовій звітності для відображення подій, які не вимагають коригування після звітного періоду. Події, які не вимагають коригування після звітного періоду Якщо події, які не вимагають коригування після звітного періоду, є суттєвими, не розкриття інформації може впливати на економічні рішення користувачів, прийняті на основі фінансової звітності. Відповідно Товариство розкриває таку інформацію про кожну суттєву категорію подій, які не вимагають коригування після звітного періоду: а) характер подій; та б) попередня оцінка їх фінансового впливу або констатація, що така оцінка неможлива.

Основними видами продукції або послуг, за рахунок продажу якої Товариство отримало більше 10% доходу за звітний рік є продукти, отримані внаслідок діяльності у сфері змiшаного сiльського господарства по вирощування зернових культур (крiм рису), бобових культур i насiння олiйних культур, розведення великої рогатої худоби молочних порiд та свиней. Виручка, отримана від реалізації продукції в звітному році склала 15 921тис.грн. На балансі Товариства обліковується цілісний майновий комплекс цукрового заводу, але у зв'язку з несприятливою кон'юктурою ринку та необхідністю модернізації виробничих потужностей виробництво цукру тимчасово призупинено. Реалізація продукції Товариства здійснювалась на території України, продукція не експортувалась. Перспективність виробництва, виконання робіт та надання послуг полягає в застосуванні Товариством новітніх технологій та розширенні асортименту та переліку товарів, робіт та послуг, а також їх якості. Господарська діяльність емітента не залежить від сезонних змін. Основним ринком збуту є територія України, основні клієнти – фізичні та юридичні особи – резиденти України. Основними ризиками в діяльності емітента є зміни у податковому законодавстві та порушення термінів розрахунків з боку контрагентів. Також негативно впливають на діяльність товариства загальнодержавні особливості, а саме: постійні фiнансово-економiчнi зміни, політична ситуація, податкова політика. Всі ці фактори можуть призвести до зменшення обсягів виробництва та реалізації товарів, робіт, послуг та призвести до зменшення прибутку Товариства. Заходи емітента щодо зменшення ризиків, захисту своєї діяльності та розширення виробництва та ринків збуту полягають в оперативному реагуванні на зміни у податковому законодавстві, розширенні номенклатури та якості продукції, що виробляється. Основними каналами збуту є укладання разових та довгострокових договорів на продаж/поставку продукції, що виробляється емітентом, основними методами продажу є адресна та загальна реклама. Основними джерелами сировини є українські виробничі та переробні підприємства, доступність характеризується як велика, динаміка цін має тенденцію до зниження. Стан розвитку галузі, у якій здійснює свою діяльність емітент характеризується перевищення пропозиції над попитом, Товариством здійснюється впровадження нових технологій та товарів, що забезпечує підвищення якості та обсягів продукції, що виробляється, положення Товариства на ринку характеризується як стабільне. Емітент не займає домінуючого положення на ринку; галузь, у якій здійснює свою діяльність емітент характеризується середнім рівнем конкуренції та передбачає можливість збільшення частки емітента у цій галузі. Емітент передбачає у перспективі суттєве розширення діяльності як у кількісному обчисленні, так і територіальному. Емітент не має постачальників за основними видами сировини та матеріалів, що займають більше 10 відсотків в загальному об'ємі постачання.

Товариство не здійснювало суттєвих придбань або відчужень активів за останні п'ять років та не планує будь-яких значних інвестицій або придбань, пов'язаних з його господарською діяльністю.

До основних засобів емітента належать рухомі та нерухомі основні фонди, у тому числі будівлі та споруди, машини та обладнання, прилади, меблі, транспортні засоби, устаткування, обчислювальна техніка тощо. Обмеження на використання майна вiдсутнi. У звітному періоді, ступінь використання основних засобів, в т.ч. Машин та обладнання емітентом складає близько 95 %. Способи утримання активів Товариства: активи підприємства щорічно інвентаризуються, їх вартість відображається в балансі підприємства. При цьому витрати на ремонт і обслуговування основних засобів здійснюються для відновлення або підтримання очікуваних від них майбутніх економічних вигод та списуються на витрати в момент їх виникнення. Витрати, пов'язані з поліпшенням стану основних засобів, що приводять до збільшення очікуваних майбутніх економічних вигод, включаються до балансової вартості основних засобів. Основні засоби емітента знаходяться за його місцем розташування. На думку Емітента екологічні питання не позначаються на використанні активів підприємства. На даний час Товариство не визначилося щодо планiв капiтального будiвництва, розширення або удосконалення основних засобів у зв’язку з значним грошових вкладеннями та залученнями кредитних ресурсiв, вартiсть яких є високою. В результаті за звітний період суттєвих змiн у складi основних засобiв не вiдбувалося, планів капітального будівництва, розширення або удосконалення основних засобів Товариством не складалося.

На діяльність емітента впливає нестабільність цінової та економічної політики держави, зростання індексу інфляції, що приводить до зростання цін на матеріали та сировину, а також на послуги, що обумовлює сплатопроможнiсть замовників; недостатність власних обігових коштів, а також значний податковий тиск на результати діяльності підприємства та фонд оплати праці; нестабільність законодавства України, а також негативний вплив макроекономічних процесів на загальний стан в країні, i як наслідок, зниження обсягів промислового виробництва в цілому і зниження ділової активності емітента. Викладені проблеми свідчать про високий ступінь залежності від законодавчих та економічних обмежень. Вирішення цих проблем можливо лише у разі змін в економіці та податковій політиці держави, а звідси політичні та макроекономічні ризики емітента тобто: політична нестабільність, зниження темпів економічного розвитку, зростання інфляції, податкове навантаження.

Фінансування дiяльностi підприємства ведеться з власних обігових коштів. Для забезпечення безперервного функціонування підприємства, як суб'єкта господарювання, Товариство приділяло значну увагу ефективній маркетинговій політиці, пошуку резервів зниження накладних витрат та погашення поточних зобов'язань. Можливими шляхами покращення ліквідності за оцінками фахівців емітента є зменшення собівартості послуг, що надаються та розширення ринку збуту.

На кінець звітного періоду емiтент не має невиконаних договорiв, всi договори виконанi в повному обсязi.

В найближчi роки Товариство планує збільшення обсягів виконуваних робіт та реалізації продукції, поширення спектру надаваних послуг, проведення рекламних компаній з метою залучення нових клієнтів, ефективне i раціональне використання майна, коштів i інших ресурсів з метою отримання прибутку. Товариство планує придбати технiку нового поколiння та прогресивне нове обладнанння для виробничих цехiв та обробiтку грунту. Також емітент планує почати роботи з відновлення роботи цілісного майнового комплексу цукрового заводу, за рахунок цього планується вироблену сільськогосподарську продукцію продавати не сировиною, а переробляти її, залишаючи в себе. Істотними факторами, які можуть вплинути на діяльність емітента в майбутньому є зниження платоспроможності населення, поглиблення інфляції, загальноекономічні негативні тенденції в країні.

Емітент у звітному році не здійснював досліджень та розробок, витрат на дослідження та розробки за звітний рік не мав.

За останні три роки емітент здійснює дії, спрямовані на розширення своєї діяльності як у грошовому так і в якісному виразі. Іншої інформації, яка може бути істотною для оцінки інвестором фінансового стану та результатів діяльності емітента немає, аналізу господарювання за останні три роки емітент не проводив.