АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "НІКОПОЛЬСЬКИЙ ЗАВОД ФЕРОСПЛАВІВ"

Органами управлiння АТ "Нiкопольський завод феросплавiв" є: - Загальнi збори акцiонерiв; - Наглядова рада; - Правлiння; - Ревiзiйна комiсiя. Загальнi збори є вищим органом товариства. Наглядова рада є органом товариства, що здiйснює захист прав акцiонерiв у перiод мiж проведенням Загальних зборiв i в межах своєї компетенцiї контролює i регулює дiяльнiсть виконавчого органу товариства. За статутом товариства та фактично станом на 31.12.2018 Наглядова рада складається з восьми членiв: голови Наглядової ради та 7 членiв Наглядової ради. Правлiння є виконавчим органом товариства, який здiйснює керiвництво його поточною дiяльнiстю. За статутом Правлiння АТ НЗФ складається з 9 членiв. Станом на 31.12.2018 Правлiння фактично складається iз 9 членiв: голови Правлiння та 8 членiв правлiння. Ревiзiйна комiсiя здiйснює контроль за фiнансово-господарською дiяльнiстю виконавчого органу товариства. За статутом товариства та фактично станом на 31.12.2018 Ревiзiйна комiсiя складається з 4 членiв Ревiзiйної комiсiї. Правлiнню товариства пiдпорядкованi директори за напрямками, керiвники служб, цехiв, вiддiлiв. Функцiї i завдання структурних пiдроздiлiв АТ НЗФ: Цех виробництва феросплавiв - виробництво товарних феросплавiв. Плавильний цех-9 - виробництво малотоннажних феросплавiв i флюсiв, виробництво електродної маси для власних потреб i на реалiзацiю. Агломерацiйний цех - виробництво агломерату (для власних потреб i на реалiзацiю), приймання сировинних матерiалiв на завод i надходження їх у виробництво. Цех вторинної переробки феросплавного виробництва - переробка вiдходiв феросплавного виробництва, виробництво товарного щебеню i гранульованого шлаку. Цех виробництва трикотажу - виробництво трикотажних виробiв, м'яких контейнерiв. Ремонтно-механiчний цех - виготовлення запасних частин для капiтальних i поточних ремонтiв устаткування, забезпечення виробництва кожухами електродiв. Цехи з ремонту металургiйного устаткування - 1, 2 - капiтальнi i планово-попереджувальнi ремонти устаткування основних цехiв. Центр обробки iнформацiї та зв'язку - забезпечення i супровiд заводської бази даних по системах задач, забезпечення функцiонування внутрiшнього телекомунiкацiйного зв'язку i сигналiзацiї. Цех мереж та пiдстанцiй - забезпечення надходження промислової i реактивної електроенергiї на силовi установки пiдприємства. Теплосиловий цех - надання i вiдведення теплової енергiї, забезпечення виробництва парою, киснем, феросплавним i природним газом. Вiддiлення гiдротехнiчних, очисних споруд та водопостачання цеху виробництва феросплавiв - забезпечення технiчною водою, її вiдведення, охолодження i очищення. Забезпечення питною водою структурних пiдроздiлiв заводу. Залiзничний цех - доставка сировинних ресурсiв на завод, внутрiшньозаводськi перемiщення, доставка товарної продукцiї на станцiю для подальшої вiдправки покупцевi. Дiльниця шлакового лиття цеху виробництва феросплавiв - брикетування вiдсiвiв феросплавiв, виробництво шлаколитої продукцiї, ремонт шлаковозiв i виробництво жаростiйких бетонiв. Автотранспортний цех - забезпечення заводських технологiчних i пасажирських перевезень. Центральна лабораторiя автоматизацiї та механiзацiї - обслуговування автоматизованих систем управлiння i контрольно-вимiрювальних приладiв на заводi. Центральна заводська лабораторiя - проведення аналiзiв виробленої продукцiї на вiдповiднiсть вимогам покупцiв i ДСТУ. Вiддiл технiчного контролю - контроль якостi продукцiї, що надходить i виходить, у розрiзi дiї системи якостi ISO. Газорятувальна служба - контроль за виконанням газонебезпечних робiт. Цех благоустрою - ремонт, виготовлення i прання спецодягу, пошиття рукавних фiльтрiв для ГАС, ремонт i утримання внутрiшньозаводських дорiг, благоустрiй територiї. Служба економiчної безпеки - забезпечення збереження власностi акцiонерного товариства. Служба охорони працi - забезпечення безпечних умов працi i профiлактика виробничого травматизму. Лабораторiя захисту водного та повiтряного басейнiв - контроль викидiв шкiдливих речовин, розробка i впровадження природоохоронних заходiв. Команда пожежної охорони - забезпечення пожежної та техногенної безпеки. Ремонтно-будiвельний цех - ремонтно-будiвельнi роботи на капiтальних i поточних ремонтах. Вiддiл управлiння соцiальними об'єктами - оздоровлення працiвникiв заводу i їх дiтей, санаторно-профiлактичне медичне обслуговування. Дiльниця складського господарства - приймання на завод i видача ТМЦ у структурнi пiдроздiли, переробка i вiдвантаження металобрухту. Комбiнат громадського харчування та торгiвлi - забезпечення харчуванням працiвникiв заводу. Медико-санiтарна частина - медичне обслуговування працiвникiв заводу. Управлiння акцiонерного товариства: Виробничо-технiчний вiддiл - розробка i супровiд технологiї для основного виробництва, планування, завантаження виробничих потужностей заводу. Вiддiл головного механiка - технiчний нагляд за вантажопiдiймальними механiзмами, планування i забезпечення планово-попереджувальних i капiтальних ремонтiв механiчного устаткування. Вiддiл головного енергетика - енергонагляд, планування i забезпечення планово-попереджувальних i капiтальних ремонтiв енергетичного i електричного устаткування. Проектно-конструкторський вiддiл - розробка проектно-кошторисної документацiї для проведення ремонтiв. Планово-економiчний вiддiл - планування i аналiз економiчних показникiв. Вiддiл збуту - реалiзацiя товарної продукцiї. Вiддiл наукової органiзацiї працi - органiзацiя, оплата i нормування працi працiвникiв заводу. Розробка нормативiв з працi, планування трудових ресурсiв. Управлiння персоналом - пiдбiр i комплектацiя заводу квалiфiкованими кадрами, технiчне навчання, пiдвищення квалiфiкацiї працiвникiв заводу. Вiддiл поставок та забезпечення виробництва - визначення оптимальних постачальникiв ТМЦ на завод, забезпечення заводу устаткуванням i ТМЦ. Вiддiл сировини та палива - забезпечення заводу сировиною i паливом. Юридичний вiддiл - забезпечення правових аспектiв дiяльностi акцiонерного товариства, у тому числi в судах рiзних iнстанцiй. Головна бухгалтерiя - бухгалтерський i податковий облiк у господарськiй дiяльностi пiдприємства. Адмiнiстративно-господарчий вiддiл - забезпечення функцiонування дiяльностi акцiонерного товариства. Група цивiльного захисту - розробка i контроль заходiв на випадок надзвичайних ситуацiй, складання мобiлiзацiйних планiв. Вiддiл капiтального будiвництва - технiчний нагляд за будiвлями i спорудами, планування i забезпечення планово-запобiжних i капiтальних ремонтiв, забезпечення ремонтно-будiвельних робiт. Фiнансовий вiддiл - забезпечення фiнансової дiяльностi пiдприємства. Вiддiл корпоративних фiнансiв та зв'язкiв - забезпечення взаємодiї мiж власниками i органами управлiння акцiонерним товариством, супровiд програм випуску цiнних паперiв. Бюро менеджменту якостi та навколишнього середовища - супровiд системи менеджменту якостi та навколишнього середовища вiдповiдно до вимог ISO 9001 i ISO 14001. Бюро iнвестицiй та розвитку пiдприємства - розробка i оформлення iнвестицiйних проектiв i перспективних планiв розвитку пiдприємства. Вiддiл редакцiї газети "Електрометалург", телестудiя - випуск заводської газети, заводське телебачення, пiдготовка матерiалiв у мiськi ЗМI щодо iмiджу та життя заводу. Санаторiй-профiлакторiй "Електрометалург" та дитячий оздоровчий табiр iм. В.Усова є вiдокремленими структурними пiдроздiлами АТ НЗФ. Мiсцезнаходження санаторiю-профiлакторiю "Електрометалург": 53222, Днiпропетровська обл., м. Нiкополь, вул. Сiчова, 53. Мiсцезнаходження дитячого оздоровчого табору iм. В.Усова: 75700, Херсонська обл., Скадовський р-н, м. Скадовськ, "Цукур" територiя. Змiни у структурнiй схемi управлiння АТ НЗФ за 2018 рiк: з 01.03.2018 в структуру АТ НЗФ тимчасово введений новий пiдроздiл - команда пожежної охорони, а з 01.12.2018 цей пiдроздiл знаходиться в структурi АТ НЗФ на постiйнiй основi.

Середньооблiкова чисельнiсть штатних працiвникiв облiкового складу - 5912 осiб. Середня чисельнiсть позаштатних працiвникiв та осiб, якi працюють за сумiсництвом - 14 особи. Чисельнiсть працiвникiв, якi працюють за умовами неповного робочого часу (дня, тижня) - 26 осiб. Фонд оплати працi за 2018 рiк склав 863 741,6 тис. грн. Фонд оплати працi збiльшився на 182 680,4 тис. грн вiдносно попереднього перiоду. Кадрова програма АТ НЗФ спрямована на забезпечення рiвня квалiфiкацiї її працiвникiв операцiйним потребам пiдприємства. Всього на пiдприємствi працює 6125 працiвникiв, iз них 1739 жiнок. Середнiй вiк працiвникiв - 43,6 роки. Пiдвищили квалiфiкацiю i пройшли навчання 2167 працiвникiв. Протягом 2018 року перепiдготовлено 774 працiвника, пiдвищили квалiфiкацiю 2167 особа, у тому числi: на професiйно-технiчних курсах - 443 особи, на курсах бригадирiв i старших робiтникiв - 48 особи. Пройшли спецiальне навчання з питань охорони працi - 461 осiб. Пiдвищили квалiфiкацiю i пройшли навчання 441 керiвникiв та спецiалiстiв заводу, в тому числi: 53 працiвникiв, якi виконують обов'язки керiвникiв i спецiалiстiв цехiв, з вiдривом вiд роботи пiдвищили квалiфiкацiю 168 керiвникiв та спецiалiстiв заводу.

УКРАЇНСЬКА АСОЦIАЦIЯ ВИРОБНИКIВ ФЕРОСПЛАВIВ ТА IНШОЇ ЕЛЕКТРОМЕТАЛУРГIЙНОЇ ПРОДУКЦIЇ, 49000, Днiпропетровська обл., м.Днiпро, пл. Героїв Майдану, буд.1, кв.254. Основна дiяльнiсть та функцiї Асоцiацiї : - координацiя господарської дiяльностi Учасникiв; - сприяння Учасникам у вирiшеннi проблемних, спiрних питань, що виникають пiд час здiйснення господарської дiяльностi, у вiдносинах з органами державної влади та мiсцевого самоврядування, органiзацiя ефективної взаємодiї Учасникiв з органами законодавчої, виконавчої та судової влади України, створення постiйно дiючого незалежного третєйського суду; - представництво i захист прав та охоронюваних законом iнтересiв Учасникiв в судах, державних органах, органах мiсцевого самоврядування, мiжнародних органiзацiях, перед юридичними та фiзичними особами в межах наданих Учасниками повноважень; - всебiчне вивчення проблем Учасникiв та їх розв'язання, пов'язаних з виробництвом, збутом феросплавної та iншої електрометалургiйної продукцiї в Українi та за кордоном; - координацiя дiй виробникiв на зовнiшньому ринку феросплавiв, включаючи розробку загальної позицiї щодо цiн при здiйсненi зовнiшньоекономiчної дiяльностi, обсягiв експорту з урахуванням кон'юктури та специфiки цього ринку; - сприяння у виробництвi та збутi на зовнiшньому ринку феросплавiв та iншої електрометалургiйної продукцiї, запровадження передової технологiї, устаткування, стандартизацiї i сертифiкацiї вiдповiдно свiтовим вимогам для пiдвищення конкурентоспроможностi вiтчизняної продукцiї на внутрiшньому та зовнiшньому ринках; - пiдготовка пропозицiй та обгрунтування доцiльностi залучення iноземних кредитiв та iнвестицiй у феросплавну галузь, що потребують гарантiй уряду України; - здiйснення аналiзу внутрiшнього i зовнiшнього ринкiв та прогноз можливих змiн, аналiз кон'юктури цих ринкiв; - пiдготовка пропозицiй та обгрунтування заходiв, спрямованих на пiдвищення ефективностi дiяльностi Учасникiв; - здiйснення iнформацiйно-методичного, правового та консалтингового забезпечення Учасникiв, узагальнення передового вiтчизняного та зарубiжного досвiду, впровадження наукових розробок, надання патентно - лiцензiйної допомоги; - сприяння в пошуку потенцiйних iнвесторiв та кредиторiв для суб'єктiв галузi, надання послуг у пiдготовцi технiко-економiчних обгрунтувань iнвестицiйних проектiв та кредитних лiнiй, сприяння в залученнi закордонних iнвестицiй, квалiфiкованих вiтчизняних i закордонних спецiалiстiв, вчених, експертiв для реалiзацiї цiлей та завдань Асоцiацiї; - взаємний обмiн мiж Учасниками iнформацiєю, досвiдом, практичними навичками у галузi виробництва феросплавiв та iншої електрометалургiйної продукцiї, органiзацiя проведення науково-практичних конференцiй, симпозiумiв, виставок, ярмарок та iнших заходiв; - пiдвищення квалiфiкацiї i професiоналiзму працiвникiв Учасникiв; - подання пропозицiй, розробка проектiв нормативних актiв, їх супроводження з метою удосконалення чинного законодавства України, що регулює господарську дiяльнiсть Учасникiв, що стосуються дiяльностi галузi, в тому числi, спрямованих на стабiлiзацiю податкової системи, митного оподаткування, цiнової та соцiальної полiтики держави; - пiдготовка правової документацiї, що вiдповiдає iнтересам Учасникiв у їх вiдносинах з третiми особами, укладення рiзноманiтних угод як в Українi, так i за її межами згiдно з дiючим законодавством, якi вiдповiдають метi Асоцiацiї; - визначення прiоритету i розробка комплексних науково-технiчних програм в областi створення i виробництва, застосування нових матерiалiв, технологiй та устаткування для розвитку галузi; - органiзацiя та проведення в Українi та за її межами заходiв, направлених на пропаганду та рекламу науково-технiчних досягнень та продукцiї Учасникiв, iнформацiйна пiдтримка, сприяння в освiтленнi дiяльностi Учасникiв у засобах СМI, редакцiйно-видавнича дiяльнiсть, у т.ч. пiдготовка i випуск довiдкової, iнформацiйно-методичної, рекламно-комерцiйної й iншої друкованої продукцiї; - здiйснення iнформацiйного i консультацiйного забезпечення членiв Асоцiацiї в областi права, економiки, менеджменту, маркетингу, розробка, придбання, впровадження i супровiд програмних засобiв у сферi професiйних iнтересiв членiв Асоцiацiї. Термiн участi - безстроковий.

Спiльної дiяльностi з iншими пiдприємствами, установами, органiзацiями для отримання прибутку в 2018 роцi товариство не проводило.

Пропозицiй щодо реоргiнiзацiї товариства з боку третiх осiб протягом 2018 року не було.

Бухгалтерський облiк пiдприємства здiйснюється на пiдставi Закону України "Про бухгалтерський облiк i фiнансову звiтнiсть в Українi" вiд 16.07.99 № 996-ХIV, Мiжнародних стандартiв фiнансової звiтностi, Податкового кодексу України, iнструкцiй та iнших нормативних актiв, якi регулюють порядок ведення бухгалтерського облiку, складання i подання фiнансової звiтностi. Бухгалтерський облiк здiйснюється головною бухгалтерiєю пiдприємства на чолi з головним бухгалтером, який забезпечує дотримання на пiдприємствi встановлених єдиних методологiчних засад бухгалтерського облiку, передбачених Законом України "Про бухгалтерський облiк i фiнансову звiтнiсть в Українi", складання фiнансової звiтностi та iншої звiтностi на вимогу власникiв, органiв статистики й подання у встановленi строки. Право першого пiдпису на фiнансовiй, податковiй, статистичнiй звiтностi, банкiвських розрахунково-платiжних документах надається головi правлiння, генеральному директору заводу, на перiод його вiдсутностi право першого пiдпису надається виконуючому обов'язки генерального директора заводу згiдно з наказом або довiренiстю. Право другого пiдпису надається головному бухгалтеру, на перiод його вiдсутностi право другого пiдпису надається заступнику головного бухгалтера, який згiдно з наказом по заводу виконує його обов'язки. Право пiдпису документiв надається також iншим посадовим особам пiдприємства на пiдставi довiреностей. Право електронного цифрового пiдпису звiтностi, складеної за допомогою спецiалiзованого програмного забезпечення, надається особам, визначеним наказом по заводу. У 2018 роцi документообiг пiдприємства регулювався вiдповiдними органiзацiйно-розпорядчими документами, виданими посадовими особами у межах наданих їм повноважень. Пiдставою для бухгалтерського облiку господарських операцiй були первиннi документи, якi фiксують факти здiйснення господарських операцiй. Первиннi документи складалися пiд час здiйснення господарської операцiї, а якщо це неможливо - безпосередньо пiсля її закiнчення. Для здiйснення контролю та впорядкування оброблення даних на пiдставi первинних документiв складалися зведенi облiковi документи. Для вiдображення окремих операцiй iз бухгалтерського облiку керувалися вимогами Мiжнародних стандартiв фiнансової звiтностi та затвердженими положеннями пiдприємства. Первиннi та зведенi облiковi документи складалися на паперових або електронних носiях i мали такi обов'язковi реквiзити: назву документа (форми); дату i мiсце складання; назву пiдприємства; змiст та обсяг господарської операцiї, одиницю вимiру господарської операцiї; посади осiб, вiдповiдальних за здiйснення господарської операцiї; особистий пiдпис або iншi данi, що дають змогу iдентифiкувати особу, яка брала участь у здiйсненнi господарської операцiї. Згiдно з пунктом 1.3 Положення про документальне забезпечення записiв у бухгалтерському облiку, затвердженого наказом Мiнiстерства фiнансiв України вiд 24.05.1995 № 88, усi первиннi документи, облiковi регiстри, фiнансова, статистична та iнша звiтнiсть складалася державною мовою. Iнформацiя, що мiстилась у прийнятих до облiку первинних документах, систематизувалася на рахунках бухгалтерського облiку в регiстрах синтетичного та аналiтичного облiку шляхом подвiйного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського облiку. Операцiї в iноземнiй валютi вiдображалися також у валютi розрахункiв та платежiв за кожною iноземною валютою окремо. Данi аналiтичних рахункiв були тотожнi вiдповiдним рахункам синтетичного облiку на перше число кожного мiсяця. Регiстри бухгалтерського облiку мали назву, перiод реєстрацiї господарських операцiй, прiзвища i пiдписи або iншi данi, що дають змогу iдентифiкувати осiб, якi брали участь у їх складаннi. Господарськi операцiї були вiдображенi в облiкових регiстрах у тому звiтному перiодi, в якому вони були здiйсненi. Вiдповiдальнiсть за несвоєчасне складання первинних документiв i регiстрiв бухгалтерського облiку та недостовiрнiсть вiдображених у них даних несуть особи, якi склали та пiдписали цi документи. Пiдприємство вживає всiх необхiдних заходiв для запобiгання несанкцiонованому та непомiтному виправленню записiв у первинних документах i регiстрах бухгалтерського облiку та забезпечує їх належне зберiгання протягом встановленого строку. Установленi такi мiсця для зберiгання документiв: для первинних документiв та реєстрiв бухгалтерського облiку, виготовлених на паперових носiях - архiв пiдприємства; для iнформацiї на електронних носiях - ЦОIЗ. Строки зберiгання були встановленi вiдповiдно до чинного законодавства. Вiдповiдальнiсть за порушення порядку ведення податкового облiку несуть особи, якi пiдписали первиннi документи та iншi документи за вiдповiдними операцiями, що вiдображенi в податковiй звiтностi. Iнвентаризацiя активiв i зобов'язань проводилася вiдповiдно до ст. 10 Закону України "Про бухгалтерський облiк i фiнансову звiтнiсть в Українi" та iнших нормативних документiв, зокрема Положення про iнвентаризацiю активiв та зобов'язань, затвердженого наказом Мiнiстерства фiнансiв України вiд 2 вересня 2014 року № 879 (далi - Положення №879). Для проведення iнвентаризацiйної роботи (планових iнвентаризацiй активiв та зобов'язань, списання основних засобiв, малоцiнних, iнших матерiальних цiнностей тощо) затверджувався склад iнвентаризацiйної комiсiї згiдно з наказом по пiдприємству. Позапланова iнвентаризацiя проводилася згiдно з розпорядженням начальника структурного пiдроздiлу або головного бухгалтера. Додатково до завдань, обумовлених Положенням № 879, на постiйно дiючу iнвентаризацiйну комiсiю покладалося виконання таких завдань: визначення ефективностi застосовуваних на пiдприємствi принципiв, методiв i процедур облiкової полiтики; проведення робiт щодо оцiнювання активiв та зобов'язань; розробка та затвердження пропозицiй на наступний звiтний рiк. Iнвентаризацiю основних засобiв здiйснювали не рiдше 1 разу на 2 роки. У разi необхiдностi створювалися оцiннi комiсiї для проведення приймання, списання, оцiнки активiв i зобов'язань. Склад оцiнної комiсiї встановлювався той самий, що й для проведення рiчної iнвентаризацiї. Залучалися у разi необхiдностi для проведення оцiнювання окремих об'єктiв активiв спецiалiзованi незалежнi оцiнювачi. Податкова звiтнiсть складалася вiдповiдно до вимог Податкового кодексу України, iнших законодавчих та нормативних документiв iз питань оподаткування на пiдставi даних бухгалтерського облiку. Система i форми внутрiшньогосподарського (управлiнського) облiку, звiтностi i контролю господарських операцiй розроблялися пiдприємством та змiнювалися в оперативному режимi залежно вiд потреб користувачiв цiєї звiтностi. Бухгалтерський облiк здiйснювався згiдно iз Законом України "Про бухгалтерський облiк i фiнансову звiтнiсть в Українi" вiд 16.07.1999 № 996-ХIV (далi - Закон про облiк та звiтнiсть) та Мiжнародними стандартами фiнансової звiтностi (далi - МСФЗ). Фiнансова звiтнiсть вiдповiдала якiсним характеристикам, зазначеним у концептуальних основах фiнансової звiтностi. Облiкову полiтику застосовували таким чином, щоб фiнансовi звiти вiдповiдали вимогам Закону про облiк та звiтнiсть i МСФЗ. Застосовувалися тi пiдходи та методи для ведення бухгалтерського облiку i надання iнформацiї в фiнансових звiтах, якi передбаченi МСФЗ i найбiльш адаптованi до дiяльностi пiдприємства. Згiдно з концептуальними основами пiдготовки та складання фiнансової звiтностi, ведення бухгалтерського облiку та складання фiнансових звiтiв (крiм звiту про рух грошових коштiв) проводилися за принципом нарахування, щоб результати операцiй та iнших подiй вiдображалися в облiкових регiстрах i фiнансових звiтах на той час, коли вони мали мiсце, а не тодi, коли пiдприємство отримало чи сплатило кошти. Вiдображалися доходи в звiтi про фiнансовi результати за той перiод, коли вони були отриманi, а витрати - на основi вiдповiдностi цим доходам, що забезпечило визначення фiнансового результату звiтного перiоду спiвставленням доходiв звiтного перiоду з витратами, здiйсненими для отримання цих доходiв. Бухгалтерськi помилки, якi впливали на фiнансовий результат звiтного перiоду, виправляли методом "сторно" або додатковою бухгалтерською проводкою. Помилки, виявленi пiд час складання фiнансової звiтностi за минулi роки, якщо вони вплинули на величину нерозподiленого прибутку (непокритого збитку), виправляли ретроспективно. Визначалася величина суттєвостi статтi в розмiрi 1 млн грн щодо помилок минулих рокiв, якi не вплинули на величину нерозподiленого прибутку (непокритого збитку), та виправлення таких помилок вiдносилися до статей витрат, за якими здiйснюється коригування. Встановлювався операцiйний цикл, що дорiвнює 12 мiсяцям. Облiк об'єктiв основних засобiв здiйснювався за справедливою вартiстю. Для цiлей бухгалтерського облiку основнi засоби подiлялися на такi групи. Основнi засоби: будiвлi, споруди та передавальнi пристрої; машини та обладнання; транспортнi засоби; iнструменти, прилади, iнвентар (меблi); iншi основнi засоби. Iншi необоротнi матерiальнi активи: бiблiотечнi фонди; малоцiннi необоротнi матерiальнi активи (МНМА); iншi необоротнi матерiальнi активи. Незавершенi капiтальнi iнвестицiї. До необоротних активiв вiдносилися матерiальнi активи, якi пiдприємство утримувало з метою використання їх у процесi виробництва або постачання товарiв, надання послуг, здавання в оренду iншим особам або для здiйснення адмiнiстративних функцiй. Очiкуваний термiн корисного використання (експлуатацiї), встановлений засiданням виробничої комiсiї, становить бiльше року, вартiсна оцiнка якого визначалася вiдповiдно до вимог Податкового кодексу України. До малоцiнних необоротних матерiальних активiв вiдносились активи, вартiсна оцiнка яких дорiвнює сумi, що не перевищує вартiсної оцiнки, визначеної Податковим кодексом України, i очiкуваний термiн корисного використання бiльше року. Об'єкт основних засобiв визнавався активом, якщо iснувала ймовiрнiсть того, що пiдприємство отримає в майбутньому економiчнi вигоди вiд його використання та вартiсть його була достовiрно визначена. Придбанi (створенi) основнi засоби зараховувалися на баланс пiдприємства за вартiстю придбання (створення) активу. Одиницею облiку основних засобiв був об'єкт основних засобiв. Амортизацiя основних засобiв та iнших необоротних матерiальних активiв здiйснювалася прямолiнiйним методом iз застосуванням строкiв, встановлених для кожного об'єкта основних засобiв при визнаннi його активом. Нарахування амортизацiї починалося з мiсяця, наступного за мiсяцем, у якому основнi засоби стали придатними для використання. Лiквiдацiйна вартiсть об'єктiв основних засобiв вважалася несуттєвою при обчисленнi суми, що амортизується, та приймалася рiвною нулю. Строк корисного використання активу переглядається на кiнець кожного фiнансового року, якщо очiкування вiдрiзняються вiд попереднiх оцiнок. Амортизацiя малоцiнних необоротних матерiальних активiв (МНМА) i бiблiотечних фондiв нараховувалася в першому мiсяцi використання об'єкта у розмiрi 100 % вiд його вартостi. Пiдприємство переоцiнювало об'єкт основних засобiв, якщо залишкова вартiсть цього об'єкта суттєво вiдрiзнялася вiд його справедливої вартостi на дату балансу або у разi змiни очiкуваних економiчних вигод. У разi переоцiнки об'єкта основних засобiв на ту саму дату здiйснювалася переоцiнка всiх об'єктiв групи основних засобiв, до якої належить цей об'єкт. Переоцiнка основних засобiв тiєї групи, об'єкти якої вже зазнали переоцiнки, надалi проводилася з такою регулярнiстю, щоб їх залишкова вартiсть на дату балансу суттєво не вiдрiзнялася вiд справедливої вартостi. Сума дооцiнки об'єкта основного засобу, врахована у власному капiталi, переносилася до нерозподiленого прибутку поступово за перiод використання об'єкта. Сума перенесеної до нерозподiленого прибутку дооцiнки дорiвнювала рiзницi мiж амортизацiєю, що базувалася на переоцiненiй балансовiй вартостi активу, та амортизацiєю, що базувалася на первiснiй вартостi активу. Незавершене будiвництво є вартiстю основних засобiв, будiвництво яких ще не завершено. До вартостi незавершеного будiвництва вiдносилися витрати на придбання обладнання, запасiв, передплату на їх придбання, оплату за послуги. Амортизацiя цих активiв не починалася до моменту, коли вони стали придатними для використання. Витрати за позиками, якi безпосередньо належали до придбання, будiвництва або виробництва квалiфiкацiйного активу, капiталiзувалися в складi вартостi цього активу. Визнання балансової вартостi об'єкта основних засобiв припинялося, коли об'єкт вибув або пiдприємство не очiкувало майбутнiх економiчних вигод вiд його використання або вибуття. Нарахування амортизацiї припинялося, починаючи з мiсяця, наступного за мiсяцем вибуття основного засобу. До балансової вартостi основних засобiв належали витрати на полiпшення та капiтальний ремонт основного засобу, якщо задовольнялися критерiї визнання активом. У разi удосконалення або замiни окремих частин основного засобу в балансовiй вартостi об'єкта визнавалася собiвартiсть замiнюваної частини такого об'єкта, коли витрати понесенi, якщо задовольнялися критерiї визнання. Балансова вартiсть тих частин, що замiнювалася, списувалася з балансу. Витрати на ремонти, технiчне обслуговування, виконання регулярних технiчних оглядiв для виявлення несправностей, незалежно вiд того, чи замiнювалися частини об'єкта, визнавалися витратами перiоду, в якому вони понесенi. Основнi засоби та нематерiальнi активи, отриманi без компенсацiї вартостi, виявленi пiд час iнвентаризацiї, основнi засоби оцiнювалися цеховою комiсiєю за справедливою вартiстю на дату оприбуткування. Отриманi безоплатно вiд стороннiх осiб оцiнювалися за справедливою вартiстю аналогiчних товарiв, що iснували на ринку, на дату оприбуткування таких товарiв. Облiк нематерiальних активiв вiвся за кожним об'єктом нематерiальних активiв. Нематерiальнi активи подiлялися на такi групи: лiцензiйне програмне забезпечення; лiцензiї на право здiйснення дiяльностi; iншi нематерiальнi активи. Придбаний або отриманий нематерiальний актив вiдображався в балансi, якщо iснувала ймовiрнiсть отримання майбутнiх економiчних вигод, пов'язаних iз його використанням, та його вартiсть була достовiрно визначена. Нематерiальний актив, отриманий у результатi розробки, вiдображався в балансi, якщо пiдприємство мало намiр, технiчну можливiсть та ресурси для доведення нематерiального активу до стану, в якому вiн придатний для реалiзацiї або використання; можливiсть отримання майбутнiх економiчних вигод вiд реалiзацiї або використання нематерiального активу; iнформацiю для достовiрного визначення витрат, пов'язаних iз розробкою нематерiального активу. Якщо нематерiальний актив не вiдповiдав вказаним критерiям визнання, то витрати, пов'язанi з його придбанням чи створенням, визнавалися витратами за той звiтний перiод, протягом якого вони були здiйсненi, без визнання таких витрат у майбутньому нематерiальним активом. Не визнавалися активом, а пiдлягали вiдображенню у складi витрат за той звiтний перiод, в якому вони були здiйсненi: витрати на дослiдження; витрати на пiдготовку i перепiдготовку кадрiв; витрати на рекламу та просування продукцiї на ринку. Придбанi (створенi) нематерiальнi активи зараховувалися на баланс пiдприємства за вартiстю придбання (створення) активу. Нарахування амортизацiї нематерiальних активiв здiйснювалося протягом строку їх корисного використання, який встановлювався засiданням виробничої комiсiї, при визнаннi цього об'єкта активом (при зарахуваннi на баланс). Строк корисного використання встановлювався окремо для кожного об'єкта нематерiального активу. При визначеннi строку корисного використання об'єкта нематерiальних активiв враховувалися строки корисного використання подiбних активiв; моральний знос, що передбачається; правовi або iншi подiбнi обмеження щодо строкiв його використання та iншi фактори. Амортизацiя нематерiального активу нараховувалася iз застосуванням прямолiнiйного методу. Нарахування амортизацiї починалося з мiсяця, наступного за мiсяцем, у якому нематерiальний актив став придатним для використання. Нематерiальнi активи з невизначеним строком корисної експлуатацiї не пiдлягали амортизацiї. Визнання балансової вартостi об'єкта нематерiального активу припинялося, коли об'єкт вибув або пiдприємство не очiкувало майбутнiх економiчних вигод вiд його використання або вибуття. Нарахування амортизацiї припинялося, починаючи з мiсяця, наступного за мiсяцем вибуття нематерiального активу. Термiн корисного використання нематерiального активу та метод його амортизацiї переглядався в кiнцi звiтного року, якщо в наступному перiодi очiкувалися змiни строку корисного використання активу або змiни умов отримання майбутнiх економiчних вигод. Фiнансовi iнвестицiї в суб'єкти господарювання з часткою у статутному капiталi менше 20 % оцiнювалися за балансовою вартiстю. Балансова вартiсть - сума, за якою актив визнають у фiнансовiй звiтностi пiсля вирахування накопичених збиткiв вiд зменшення його корисностi. На дату складання фiнансової звiтностi пiдприємство оцiнювало зменшення корисностi фiнансових iнвестицiй, виходячи з iнформацiї про фiнансовий стан та результати дiяльностi об'єкта iнвестицiй за вiдповiдний перiод або вартостi його цiнних паперiв на ринку. Запаси подiлялися на такi групи: сировина; матерiали; паливо; запаснi частини; товари; малоцiннi та швидкозношуванi предмети; незавершене виробництво; напiвфабрикати; готова продукцiя. Одиницею бухгалтерського облiку запасiв було їх найменування. Запаси визнавалися активом, якщо iснувала ймовiрнiсть того, що пiдприємство отримає в майбутньому економiчнi вигоди, пов'язанi з їх використанням, та їх вартiсть була достовiрно визначена. У бухгалтерському облiку запаси вiдображалися за первiсною вартiстю придбання або собiвартiстю виготовлення. У фiнансовiй звiтностi запаси вiдображалися за найменшою з двох оцiнок: первiсною вартiстю або чистою вартiстю реалiзацiї. Чиста вартiсть реалiзацiї розраховувалася на кожну дату складання фiнансової звiтностi. Суму уцiнки у фiнансовiй звiтностi вiдносили до iнших операцiйних витрат. При вiдпуску матерiалiв, палива, запасних частин, малоцiнних та швидкозношуваних предметiв, сировини ЦВТ у виробництво, продаж чи iншому вибуттi їх оцiнювання здiйснювалося за методом FIFО (собiвартiсть перших за часом надходжень запасiв) за кожним мiсцем зберiгання ТМЦ. При вiдпуску сировини та технологiчного палива у виробництво, продаж чи iншому вибуттi їх оцiнювання здiйснювалося за методом середньозваженої собiвартостi. Оцiнювання вибуття запасiв здiйснювалося для визначення вартостi одиницi запасiв, що вiдпускалося на виробництво продукцiї (робiт i послуг), за кожним мiсцем зберiгання запасiв. Запаси у виглядi незавершеного виробництва, напiвфабрикатiв, готової продукцiї при вiдпуску у виробництво або реалiзацiї оцiнювалося за методом середньозваженої собiвартостi. Готова продукцiя, залишки незавершеного виробництва i напiвфабрикати оцiнювалися за фактичною виробничою собiвартiстю. Вартiсть попутної продукцiї оцiнювалася за оцiнною вартiстю. Вартiсть малоцiнних та швидкозношуваних предметiв, що переданi в експлуатацiю, виключалася зi складу активiв iз подальшою органiзацiєю оперативного кiлькiсного облiку таких предметiв за мiсцями експлуатацiї i вiдповiдними матерiально вiдповiдальними особами протягом строку їх фактичного використання. ТМЦ, отриманi без компенсацiї вартостi. Надлишки, виявленi пiд час iнвентаризацiї запасiв оцiнювалися за справедливою вартiстю; надлишки готової продукцiї оцiнювалися за середньою цiною реалiзацiї поточного перiоду; надлишки напiвфабрикатiв, незавершеного виробництва оцiнювалися за середньооблiковою вартiстю. Отриманi вiд демонтажу основних засобiв оцiнювалися за вартiстю можливої реалiзацiї металобрухту на поточну дату (затверджувалися планово-економiчним вiддiлом пiдприємства). Отриманi безоплатно вiд стороннiх осiб оцiнювалися за справедливою вартiстю аналогiчних товарiв, що iснували на ринку, на дату оприбуткування таких товарiв. Нестачi запасiв у разi наявностi винних осiб оцiнювалися за справедливою вартiстю, а у разi вiдсутностi оцiнювалися за облiковою вартiстю; нестачi готової продукцiї оцiнювалися за середньою цiною реалiзацiї поточного перiоду; нестачi напiвфабрикатiв, незавершеного виробництва оцiнювалися за облiковою вартiстю. Суму транспортно-заготiвельних витрат (ТЗВ), яку можливо достовiрно визначити, вiдносили на збiльшення первiсної вартостi одиницi придбаних запасiв. Суму ТЗВ, яку неможливо вiднести до конкретного виду придбаних запасiв - узагальнювали на окремому субрахунку "ТрБухгалтерський облiк пiдприємства здiйснюється на пiдставi Закону України "Про бухгалтерський облiк i фiнансову звiтнiсть в Українi" вiд 16.07.99 № 996-ХIV, Мiжнародних стандартiв фiнансової звiтностi, Податкового кодексу України, iнструкцiй та iнших нормативних актiв, якi регулюють порядок ведення бухгалтерського облiку, складання i подання фiнансової звiтностi. Бухгалтерський облiк здiйснюється головною бухгалтерiєю пiдприємства на чолi з головним бухгалтером, який забезпечує дотримання на пiдприємствi встановлених єдиних методологiчних засад бухгалтерського облiку, передбачених Законом України "Про бухгалтерський облiк i фiнансову звiтнiсть в Українi", складання фiнансової звiтностi та iншої звiтностi на вимогу власникiв, органiв статистики й подання у встановленi строки. Право першого пiдпису на фiнансовiй, податковiй, статистичнiй звiтностi, банкiвських розрахунково-платiжних документах надається головi правлiння, генеральному директору заводу, на перiод його вiдсутностi право першого пiдпису надається виконуючому обов'язки генерального директора заводу згiдно з наказом або довiренiстю. Право другого пiдпису надається головному бухгалтеру, на перiод його вiдсутностi право другого пiдпису надається заступнику головного бухгалтера, який згiдно з наказом по заводу виконує його обов'язки. Право пiдпису документiв надається також iншим посадовим особам пiдприємства на пiдставi довiреностей. Право електронного цифрового пiдпису звiтностi, складеної за допомогою спецiалiзованого програмного забезпечення, надається особам, визначеним наказом по заводу. У 2017 роцi документообiг пiдприємства регулювався вiдповiдними органiзацiйно-розпорядчими документами, виданими посадовими особами у межах наданих їм повноважень. Пiдставою для бухгалтерського облiку господарських операцiй були первиннi документи, якi фiксують факти здiйснення господарських операцiй. Первиннi документи складалися пiд час здiйснення господарської операцiї, а якщо це неможливо - безпосередньо пiсля її закiнчення. Для здiйснення контролю та впорядкування оброблення даних на пiдставi первинних документiв складалися зведенi облiковi документи. Для вiдображення окремих операцiй iз бухгалтерського облiку керувалися вимогами Мiжнародних стандартiв фiнансової звiтностi та затвердженими положеннями пiдприємства. Первиннi та зведенi облiковi документи складалися на паперових або електронних носiях i мали такi обов'язковi реквiзити: назву документа (форми); дату i мiсце складання; назву пiдприємства; змiст та обсяг господарської операцiї, одиницю вимiру господарської операцiї; посади осiб, вiдповiдальних за здiйснення господарської операцiї; особистий пiдпис або iншi данi, що дають змогу iдентифiкувати особу, яка брала участь у здiйсненнi господарської операцiї. Згiдно з пунктом 1.3 Положення про документальне забезпечення записiв у бухгалтерському облiку, затвердженого наказом Мiнiстерства фiнансiв України вiд 24.05.1995 № 88, усi первиннi документи, облiковi регiстри, фiнансова, статистична та iнша звiтнiсть складалася державною мовою. Iнформацiя, що мiстилась у прийнятих до облiку первинних документах, систематизувалася на рахунках бухгалтерського облiку в регiстрах синтетичного та аналiтичного облiку шляхом подвiйного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського облiку. Операцiї в iноземнiй валютi вiдображалися також у валютi розрахункiв та платежiв за кожною iноземною валютою окремо. Данi аналiтичних рахункiв були тотожнi вiдповiдним рахункам синтетичного облiку на перше число кожного мiсяця. Регiстри бухгалтерського облiку мали назву, перiод реєстрацiї господарських операцiй, прiзвища i пiдписи або iншi данi, що дають змогу iдентифiкувати осiб, якi брали участь у їх складаннi. Господарськi операцiї були вiдображенi в облiкових регiстрах у тому звiтному перiодi, в якому вони були здiйсненi. Вiдповiдальнiсть за несвоєчасне складання первинних документiв i регiстрiв бухгалтерського облiку та недостовiрнiсть вiдображених у них даних несуть особи, якi склали та пiдписали цi документи. Пiдприємство вживає всiх необхiдних заходiв для запобiгання несанкцiонованому та непомiтному виправленню записiв у первинних документах i регiстрах бухгалтерського облiку та забезпечує їх належне зберiгання протягом встановленого строку. Установленi такi мiсця для зберiгання документiв: для первинних документiв та реєстрiв бухгалтерського облiку, виготовлених на паперових носiях - архiв пiдприємства; для iнформацiї на електронних носiях - ЦОIЗ. Строки зберiгання були встановленi вiдповiдно до чинного законодавства. Вiдповiдальнiсть за порушення порядку ведення податкового облiку несуть особи, якi пiдписали первиннi документи та iншi документи за вiдповiдними операцiями, що вiдображенi в податковiй звiтностi. Iнвентаризацiя активiв i зобов'язань проводилася вiдповiдно до ст. 10 Закону України "Про бухгалтерський облiк i фiнансову звiтнiсть в Українi" та iнших нормативних документiв, зокрема Положення про iнвентаризацiю активiв та зобов'язань, затвердженого наказом Мiнiстерства фiнансiв України вiд 2 вересня 2014 року № 879 (далi - Положення №879). Для проведення iнвентаризацiйної роботи (планових iнвентаризацiй активiв та зобов'язань, списання основних засобiв, малоцiнних, iнших матерiальних цiнностей тощо) затверджувався склад iнвентаризацiйної комiсiї згiдно з наказом по пiдприємству. Позапланова iнвентаризацiя проводилася згiдно з розпорядженням начальника структурного пiдроздiлу або головного бухгалтера. Додатково до завдань, обумовлених Положенням № 879, на постiйно дiючу iнвентаризацiйну комiсiю покладалося виконання таких завдань: визначення ефективностi застосовуваних на пiдприємствi принципiв, методiв i процедур облiкової полiтики; проведення робiт щодо оцiнювання активiв та зобов'язань; розробка та затвердження пропозицiй на наступний звiтний рiк. Iнвентаризацiю основних засобiв здiйснювали не рiдше 1 разу на 2 роки. У разi необхiдностi створювалися оцiннi комiсiї для проведення приймання, списання, оцiнки активiв i зобов'язань. Склад оцiнної комiсiї встановлювався той самий, що й для проведення рiчної iнвентаризацiї. Залучалися у разi необхiдностi для проведення оцiнювання окремих об'єктiв активiв спецiалiзованi незалежнi оцiнювачi. Податкова звiтнiсть складалася вiдповiдно до вимог Податкового кодексу України, iнших законодавчих та нормативних документiв iз питань оподаткування на пiдставi даних бухгалтерського облiку. Система i форми внутрiшньогосподарського (управлiнського) облiку, звiтностi i контролю господарських операцiй розроблялися пiдприємством та змiнювалися в оперативному режимi залежно вiд потреб користувачiв цiєї звiтностi. Бухгалтерський облiк здiйснювався згiдно iз Законом України "Про бухгалтерський облiк i фiнансову звiтнiсть в Українi" вiд 16.07.1999 № 996-ХIV (далi - Закон про облiк та звiтнiсть) та Мiжнародними стандартами фiнансової звiтностi (далi - МСФЗ). Фiнансова звiтнiсть вiдповiдала якiсним характеристикам, зазначеним у концептуальних основах фiнансової звiтностi. Облiкову полiтику застосовували таким чином, щоб фiнансовi звiти вiдповiдали вимогам Закону про облiк та звiтнiсть i МСФЗ. Застосовувалися тi пiдходи та методи для ведення бухгалтерського облiку i надання iнформацiї в фiнансових звiтах, якi передбаченi МСФЗ i найбiльш адаптованi до дiяльностi пiдприємства. Згiдно з концептуальними основами пiдготовки та складання фiнансової звiтностi, ведення бухгалтерського облiку та складання фiнансових звiтiв (крiм звiту про рух грошових коштiв) проводилися за принципом нарахування, щоб результати операцiй та iнших подiй вiдображалися в облiкових регiстрах i фiнансових звiтах на той час, коли вони мали мiсце, а не тодi, коли пiдприємство отримало чи сплатило кошти. Вiдображалися доходи в звiтi про фiнансовi результати за той перiод, коли вони були отриманi, а витрати - на основi вiдповiдностi цим доходам, що забезпечило визначення фiнансового результату звiтного перiоду спiвставленням доходiв звiтного перiоду з витратами, здiйсненими для отримання цих доходiв. Бухгалтерськi помилки, якi впливали на фiнансовий результат звiтного перiоду, виправляли методом "сторно" або додатковою бухгалтерською проводкою. Помилки, виявленi пiд час складання фiнансової звiтностi за минулi роки, якщо вони вплинули на величину нерозподiленого прибутку (непокритого збитку), виправляли ретроспективно. Визначалася величина суттєвостi статтi в розмiрi 1 млн грн щодо помилок минулих рокiв, якi не вплинули на величину нерозподiленого прибутку (непокритого збитку), та виправлення таких помилок вiдносилися до статей витрат, за якими здiйснюється коригування. Встановлювався операцiйний цикл, що дорiвнює 12 мiсяцям. Облiк об'єктiв основних засобiв здiйснювався за справедливою вартiстю. Для цiлей бухгалтерського облiку основнi засоби подiлялися на такi групи. Основнi засоби: будiвлi, споруди та передавальнi пристрої; машини та обладнання; транспортнi засоби; iнструменти, прилади, iнвентар (меблi); iншi основнi засоби. Iншi необоротнi матерiальнi активи: бiблiотечнi фонди; малоцiннi необоротнi матерiальнi активи (МНМА); iншi необоротнi матерiальнi активи. Незавершенi капiтальнi iнвестицiї. До необоротних активiв вiдносилися матерiальнi активи, якi пiдприємство утримувало з метою використання їх у процесi виробництва або постачання товарiв, надання послуг, здавання в оренду iншим особам або для здiйснення адмiнiстративних функцiй. Очiкуваний термiн корисного використання (експлуатацiї), встановлений засiданням виробничої комiсiї, становить бiльше року, вартiсна оцiнка якого визначалася вiдповiдно до вимог Податкового кодексу України. До малоцiнних необоротних матерiальних активiв вiдносились активи, вартiсна оцiнка яких дорiвнює сумi, що не перевищує вартiсної оцiнки, визначеної Податковим кодексом України, i очiкуваний термiн корисного використання бiльше року. Об'єкт основних засобiв визнавався активом, якщо iснувала ймовiрнiсть того, що пiдприємство отримає в майбутньому економiчнi вигоди вiд його використання та вартiсть його була достовiрно визначена. Придбанi (створенi) основнi засоби зараховувалися на баланс пiдприємства за вартiстю придбання (створення) активу. Одиницею облiку основних засобiв був об'єкт основних засобiв. Амортизацiя основних засобiв та iнших необоротних матерiальних активiв здiйснювалася прямолiнiйним методом iз застосуванням строкiв, встановлених для кожного об'єкта основних засобiв при визнаннi його активом. Нарахування амортизацiї починалося з мiсяця, наступного за мiсяцем, у якому основнi засоби стали придатними для використання. Лiквiдацiйна вартiсть об'єктiв основних засобiв вважалася несуттєвою при обчисленнi суми, що амортизується, та приймалася рiвною нулю. Строк корисного використання активу переглядається на кiнець кожного фiнансового року, якщо очiкування вiдрiзняються вiд попереднiх оцiнок. Амортизацiя малоцiнних необоротних матерiальних активiв (МНМА) i бiблiотечних фондiв нараховувалася в першому мiсяцi використання об'єкта у розмiрi 100 % вiд його вартостi. Пiдприємство переоцiнювало об'єкт основних засобiв, якщо залишкова вартiсть цього об'єкта суттєво вiдрiзнялася вiд його справедливої вартостi на дату балансу або у разi змiни очiкуваних економiчних вигод. У разi переоцiнки об'єкта основних засобiв на ту саму дату здiйснювалася переоцiнка всiх об'єктiв групи основних засобiв, до якої належить цей об'єкт. Переоцiнка основних засобiв тiєї групи, об'єкти якої вже зазнали переоцiнки, надалi проводилася з такою регулярнiстю, щоб їх залишкова вартiсть на дату балансу суттєво не вiдрiзнялася вiд справедливої вартостi. Сума дооцiнки об'єкта основного засобу, врахована у власному капiталi, переносилася до нерозподiленого прибутку поступово за перiод використання об'єкта. Сума перенесеної до нерозподiленого прибутку дооцiнки дорiвнювала рiзницi мiж амортизацiєю, що базувалася на переоцiненiй балансовiй вартостi активу, та амортизацiєю, що базувалася на первiснiй вартостi активу. Незавершене будiвництво є вартiстю основних засобiв, будiвництво яких ще не завершено. До вартостi незавершеного будiвництва вiдносилися витрати на придбання обладнання, запасiв, передплату на їх придбання, оплату за послуги. Амортизацiя цих активiв не починалася до моменту, коли вони стали придатними для використання. Витрати за позиками, якi безпосередньо належали до придбання, будiвництва або виробництва квалiфiкацiйного активу, капiталiзувалися в складi вартостi цього активу. Визнання балансової вартостi об'єкта основних засобiв припинялося, коли об'єкт вибув або пiдприємство не очiкувало майбутнiх економiчних вигод вiд його використання або вибуття. Нарахування амортизацiї припинялося, починаючи з мiсяця, наступного за мiсяцем вибуття основного засобу. До балансової вартостi основних засобiв належали витрати на полiпшення та капiтальний ремонт основного засобу, якщо задовольнялися критерiї визнання активом. У разi удосконалення або замiни окремих частин основного засобу в балансовiй вартостi об'єкта визнавалася собiвартiсть замiнюваної частини такого об'єкта, коли витрати понесенi, якщо задовольнялися критерiї визнання. Балансова вартiсть тих частин, що замiнювалася, списувалася з балансу. Витрати на ремонти, технiчне обслуговування, виконання регулярних технiчних оглядiв для виявлення несправностей, незалежно вiд того, чи замiнювалися частини об'єкта, визнавалися витратами перiоду, в якому вони понесенi. Основнi засоби та нематерiальнi активи, отриманi без компенсацiї вартостi, виявленi пiд час iнвентаризацiї, основнi засоби оцiнювалися цеховою комiсiєю за справедливою вартiстю на дату оприбуткування. Отриманi безоплатно вiд стороннiх осiб оцiнювалися за справедливою вартiстю аналогiчних товарiв, що iснували на ринку, на дату оприбуткування таких товарiв. Облiк нематерiальних активiв вiвся за кожним об'єктом нематерiальних активiв. Нематерiальнi активи подiлялися на такi групи: лiцензiйне програмне забезпечення; лiцензiї на право здiйснення дiяльностi; iншi нематерiальнi активи. Придбаний або отриманий нематерiальний актив вiдображався в балансi, якщо iснувала ймовiрнiсть отримання майбутнiх економiчних вигод, пов'язаних iз його використанням, та його вартiсть була достовiрно визначена. Нематерiальний актив, отриманий у результатi розробки, вiдображався в балансi, якщо пiдприємство мало намiр, технiчну можливiсть та ресурси для доведення нематерiального активу до стану, в якому вiн придатний для реалiзацiї або використання; можливiсть отримання майбутнiх економiчних вигод вiд реалiзацiї або використання нематерiального активу; iнформацiю для достовiрного визначення витрат, пов'язаних iз розробкою нематерiального активу. Якщо нематерiальний актив не вiдповiдав вказаним критерiям визнання, то витрати, пов'язанi з його придбанням чи створенням, визнавалися витратами за той звiтний перiод, протягом якого вони були здiйсненi, без визнання таких витрат у майбутньому нематерiальним активом. Не визнавалися активом, а пiдлягали вiдображенню у складi витрат за той звiтний перiод, в якому вони були здiйсненi: витрати на дослiдження; витрати на пiдготовку i перепiдготовку кадрiв; витрати на рекламу та просування продукцiї на ринку. Придбанi (створенi) нематерiальнi активи зараховувалися на баланс пiдприємства за вартiстю придбання (створення) активу. Нарахування амортизацiї нематерiальних активiв здiйснювалося протягом строку їх корисного використання, який встановлювався засiданням виробничої комiсiї, при визнаннi цього об'єкта активом (при зарахуваннi на баланс). Строк корисного використання встановлювався окремо для кожного об'єкта нематерiального активу. При визначеннi строку корисного використання об'єкта нематерiальних активiв враховувалися строки корисного використання подiбних активiв; моральний знос, що передбачається; правовi або iншi подiбнi обмеження щодо строкiв його використання та iншi фактори. Амортизацiя нематерiального активу нараховувалася iз застосуванням прямолiнiйного методу. Нарахування амортизацiї починалося з мiсяця, наступного за мiсяцем, у якому нематерiальний актив став придатним для використання. Нематерiальнi активи з невизначеним строком корисної експлуатацiї не пiдлягали амортизацiї. Визнання балансової вартостi об'єкта нематерiального активу припинялося, коли об'єкт вибув або пiдприємство не очiкувало майбутнiх економiчних вигод вiд його використання або вибуття. Нарахування амортизацiї припинялося, починаючи з мiсяця, наступного за мiсяцем вибуття нематерiального активу. Термiн корисного використання нематерiального активу та метод його амортизацiї переглядався в кiнцi звiтного року, якщо в наступному перiодi очiкувалися змiни строку корисного використання активу або змiни умов отримання майбутнiх економiчних вигод. Фiнансовi iнвестицiї в суб'єкти господарювання з часткою у статутному капiталi менше 20 % оцiнювалися за балансовою вартiстю. Балансова вартiсть - сума, за якою актив визнають у фiнансовiй звiтностi пiсля вирахування накопичених збиткiв вiд зменшення його корисностi. На дату складання фiнансової звiтностi пiдприємство оцiнювало зменшення корисностi фiнансових iнвестицiй, виходячи з iнформацiї про фiнансовий стан та результати дiяльностi об'єкта iнвестицiй за вiдповiдний перiод або вартостi його цiнних паперiв на ринку. Запаси подiлялися на такi групи: сировина; матерiали; паливо; запаснi частини; товари; малоцiннi та швидкозношуванi предмети; незавершене виробництво; напiвфабрикати; готова продукцiя. Одиницею бухгалтерського облiку запасiв було їх найменування. Запаси визнавалися активом, якщо iснувала ймовiрнiсть того, що пiдприємство отримає в майбутньому економiчнi вигоди, пов'язанi з їх використанням, та їх вартiсть була достовiрно визначена. У бухгалтерському облiку запаси вiдображалися за первiсною вартiстю придбання або собiвартiстю виготовлення. У фiнансовiй звiтностi запаси вiдображалися за найменшою з двох оцiнок: первiсною вартiстю або чистою вартiстю реалiзацiї. Чиста вартiсть реалiзацiї розраховувалася на кожну дату складання фiнансової звiтностi. Суму уцiнки у фiнансовiй звiтностi вiдносили до iнших операцiйних витрат. При вiдпуску матерiалiв, палива, запасних частин, малоцiнних та швидкозношуваних предметiв, сировини ЦВТ у виробництво, продаж чи iншому вибуттi їх оцiнювання здiйснювалося за методом FIFО (собiвартiсть перших за часом надходжень запасiв) за кожним мiсцем зберiгання ТМЦ. При вiдпуску сировини та технологiчного палива у виробництво, продаж чи iншому вибуттi їх оцiнювання здiйснювалося за методом середньозваженої собiвартостi. Оцiнювання вибуття запасiв здiйснювалося для визначення вартостi одиницi запасiв, що вiдпускалося на виробництво продукцiї (робiт i послуг), за кожним мiсцем зберiгання запасiв. Запаси у виглядi незавершеного виробництва, напiвфабрикатiв, готової продукцiї при вiдпуску у виробництво або реалiзацiї оцiнювалося за методом середньозваженої собiвартостi. Готова продукцiя, залишки незавершеного виробництва i напiвфабрикати оцiнювалися за фактичною виробничою собiвартiстю. Вартiсть попутної продукцiї оцiнювалася за оцiнною вартiстю. Вартiсть малоцiнних та швидкозношуваних предметiв, що переданi в експлуатацiю, виключалася зi складу активiв iз подальшою органiзацiєю оперативного кiлькiсного облiку таких предметiв за мiсцями експлуатацiї i вiдповiдними матерiально вiдповiдальними особами протягом строку їх фактичного використання. ТМЦ, отриманi без компенсацiї вартостi. Надлишки, виявленi пiд час iнвентаризацiї запасiв оцiнювалися за справедливою вартiстю; надлишки готової продукцiї оцiнювалися за середньою цiною реалiзацiї поточного перiоду; надлишки напiвфабрикатiв, незавершеного виробництва оцiнювалися за середньооблiковою вартiстю. Отриманi вiд демонтажу основних засобiв оцiнювалися за вартiстю можливої реалiзацiї металобрухту на поточну дату (затверджувалися планово-економiчним вiддiлом пiдприємства). Отриманi безоплатно вiд стороннiх осiб оцiнювалися за справедливою вартiстю аналогiчних товарiв, що iснували на ринку, на дату оприбуткування таких товарiв. Нестачi запасiв у разi наявностi винних осiб оцiнювалися за справедливою вартiстю, а у разi вiдсутностi оцiнювалися за облiковою вартiстю; нестачi готової продукцiї оцiнювалися за середньою цiною реалiзацiї поточного перiоду; нестачi напiвфабрикатiв, незавершеного виробництва оцiнювалися за облiковою вартiстю. Суму транспортно-заготiвельних витрат (ТЗВ), яку можливо достовiрно визначити, вiдносили на збiльшення первiсної вартостi одиницi придбаних запасiв. Суму ТЗВ, яку неможливо вiднести до конкретного виду придбаних запасiв - узагальнювали на окремому субрахунку "Транспортно-заготiвельнi витрати". Суму ТЗВ по матерiалах розподiляли за методом середнього вiдсотка при визначеннi суми ТЗВ, якi належали до суми матерiалiв, що вибули (використанi, реалiзованi, безоплатно переданi тощо) за звiтний мiсяць. Середнiй вiдсоток ТЗВ визначався дiленням суми ТЗВ на початок звiтного мiсяця i фактично накопичених за мiсяць на суму залишкiв матерiалiв на початок мiсяця та суми матерiалiв, якi надiйшли протягом звiтного мiсяця. Суму ТЗВ по сировинi розподiляли за методом визначення середньої цiни при визначеннi суми ТЗВ, якi належали до кiлькостi сировини, що вибула (використана, реалiзована, безоплатно передана тощо) за звiтний мiсяць. Середня цiна ТЗВ визначалася дiленням суми ТЗВ на початок звiтного мiсяця i фактично накопичених за мiсяць на суму залишкiв сировини на початок мiсяця у кiлькiсному виразi та кiлькостi сировини, що надiйшла протягом звiтного мiсяця. Пiд грошовими коштами розумiлися грошовi кошти в касi та депозити до запитання. Еквiвалентами грошових коштiв визнавали короткостроковi, високолiквiднi iнвестицiї, якi вiльно конвертувалися у вiдомi суми грошових коштiв i яким був властивий незначний ризик змiни вартостi, а термiн погашення не перевищував трьох мiсяцiв iз дати придбання. Пiд термiном "депозити до запитання" розумiлися суми, що були вилученi у будь-який момент без попереднього повiдомлення, у тому числi на рахунках банкiв. Безвiдкличнi акредитиви, вiдкритi на користь бенефiцiара (продавця), визнавали такими, що не вiдповiдають визначенню грошових коштiв та їх еквiвалентiв i вiдображали у фiнансовiй звiтностi як передплати виданi. Операцiї за безвiдкличними акредитивами, щодо яких iснувало обмеження з обмiну чи використання з погашенням протягом дванадцяти мiсяцiв пiсля звiтного перiоду, вiдображали в фiнансовiй звiтностi як поточнi активи. Операцiї за безвiдкличними акредитивами з погашенням понад дванадцять мiсяцiв пiсля звiтного перiоду класифiкували як iншi необоротнi активи. Дебiторську заборгованiсть визнавали активом, якщо iснувала ймовiрнiсть отримання пiдприємством майбутнiх економiчних вигод та її достовiрнiсть визначення. До дебiторської заборгованостi належали заборгованiсть покупцiв та замовникiв за реалiзованi їм товари, виконанi роботи та послуги; передплата за платежi в бюджет та позабюджетнi фонди; заборгованiсть пiдзвiтних осiб за виданi їм пiдзвiтнi суми; авансовi платежi за товари, роботи, послуги; векселi, одержанi в рахунок погашення заборгованостi за продукцiю та iнших видiв заборгованостi. У фiнансовiй звiтностi дебiторську заборгованiсть за товари, роботи, послуги визнавали за чистою вартiстю, що дорiвнювала сумi дебiторської заборгованостi за вирахуванням резерву сумнiвних боргiв. Величина сумнiвних боргiв визначалася за абсолютною сумою сумнiвної заборгованостi, виходячи з платоспроможностi кожного дебiтора та проведення аналiзу платежiв за товари, роботи, послуги. Нарахування суми резерву сумнiвних боргiв за звiтний перiод вiдображалося у звiтi про фiнансовi результати у складi iнших операцiйних витрат. Виключення безнадiйної дебiторської заборгованостi з активiв здiйснювалося з одночасним зменшенням величини резерву сумнiвних боргiв. У разi недостатностi суми нарахованого резерву сумнiвних боргiв безнадiйна дебiторська заборгованiсть списувалася з активiв на iншi операцiйнi витрати. Сума вiдшкодування ранiше списаної безнадiйної дебiторської заборгованостi включалася до складу iнших операцiйних доходiв. Поточна дебiторська заборгованiсть, щодо якої не створювався резерв сумнiвних боргiв, у разi визнання її безнадiйною списувалася за рахунок iнших операцiйних витрат. Частина довгострокової дебiторської заборгованостi, яка пiдлягала погашенню протягом дванадцяти мiсяцiв iз дати балансу, вiдображалася на ту саму дату в складi поточної дебiторської заборгованостi. Довгострокова дебiторська заборгованiсть вiдображалася у звiтностi за дисконтованою вартiстю. Ставка дисконтування встановлювалася на рiвнi середньозваженої вiдсоткової ставки за кредитами на звiтну дату. Зобов'язання визнавалися за результатом попереднiх операцiй, якщо їх оцiнка була достовiрно визначена та iснувала ймовiрнiсть зменшення економiчних вигод у майбутньому внаслiдок їх погашення. Якщо на дату балансу ранiше визнане зобов'язання не пiдлягало погашенню, то його сума включалася до складу доходу за звiтний перiод. Поточнi зобов'язання вiдображалися в балансi за сумою погашення. Довгостроковi зобов'язання вiдображалися в звiтностi за дисконтованою вартiстю. Ставка дисконтування встановлювалася на рiвнi середньозваженої вiдсоткової ставки за кредитами на дату складання фiнансової звiтностi. По довгострокових зобов'язаннях (позиках) при вiдсутностi дати повернення боргу позикодавцю дисконтування таких зобов'язань на дату балансу не здiйснювали. Позиковi кошти класифiкували як поточнi зобов'язання за винятком випадкiв, коли пiдприємство мало безумовне право вiдстрочити погашення зобов'язання щонайменше на 12 мiсяцiв пiсля звiтної дати. До позикових коштiв, зазначених у фiнансовiй звiтностi, включали банкiвськi кредити та iншi позиковi кошти. Суми доходiв та витрат, нарахованих протягом поточного чи попереднiх звiтних перiодiв, якi були визначенi в наступних звiтних перiодах, класифiкували як розрахунки з iншими дебiторами/кредиторами. Витрати, не пов'язанi з операцiйною дiяльнiстю, якi не включалися в собiвартiсть реалiзованої продукцiї, були витратами звiтного перiоду. Фiнансовi активи i зобов'язання, крiм похiдних фiнансових iнструментiв, визнавалися за справедливою вартiстю з урахуванням витрат на проведення операцiї. Справедливу вартiсть при первiсному визнаннi пiдтверджувала цiна операцiї. Похiднi фiнансовi iнструменти спочатку облiковувалися за справедливою вартiстю. Пiсля первiсного визнання фiнансовi зобов'язання, крiм похiдних фiнансових iнструментiв, оцiнювалися за амортизованою вартiстю з використанням методу ефективної процентної ставки, а фiнансовi активи - за вирахуванням понесених збиткiв вiд знецiнення. Справедливою вартiстю фiнансових активiв та зобов'язань iз термiном 180 днiв i менше вважалася їх номiнальна вартiсть за вирахуванням розрахункових коригувань за кредитом. Продажi, розрахунок за якими планувалося провести векселями, облiковувалися за справедливою вартiстю, яка була отримана або передана за негрошовими розрахунками. Справедлива вартiсть визначалася на пiдставi наявних доступних ринкових даних. Отриманi векселi облiковувалися за амортизованою вартiстю з використанням методу ефективної процентної ставки за вирахуванням знецiнення. Умовнi активи не визнавалися у фiнансовiй звiтностi. Iнформацiя про них надавалася в примiтках до фiнансової звiтностi, коли ймовiрнiсть отримання економiчних вигод вiд їх використання висока. Умовнi зобов'язання не визнавалися у фiнансовiй звiтностi, крiм випадкiв, коли ймовiрнiсть вiдтоку економiчних ресурсiв для розрахунку за зобов'язаннями середня або висока та їх суму можна було розрахувати з достатнiм ступенем точностi. Iнформацiя про умовнi зобов'язання розкривалася у фiнансовiй звiтностi, крiм випадкiв, коли вiдтiк ресурсiв, якi передбачають економiчнi вигоди, були малоймовiрними. Прибуток пiдприємства визначався шляхом коригування (збiльшення або зменшення) фiнансового результату, отриманого за рiк до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фiнансовiй звiтностi пiдприємства, вiдповiдно до вимог Мiжнародних стандартiв фiнансової звiтностi, на рiзницi, якi виникали вiдповiдно до вимог обчислення прибутку згiдно з Податковим кодексом України. Податок нараховувався вiд бази оподаткування за ставкою податку, встановленою Податковим кодексом України. Включали до доходу тiльки валовi надходження економiчних вигод, що отриманi чи пiдлягають отриманню на власний рахунок пiдприємства. Суми, отриманi вiд iменi третiх осiб, що не є економiчними вигодами (ПДВ, суми в межах агентських договорiв), iз доходу вираховували. Дохiд оцiнювався за справедливою вартiстю компенсацiї, яка була отримана або пiдлягає отриманню. Дохiд та реалiзацiю не визнавали, коли суттєвi ризики та винагорода, пов'язанi з власнiстю на товар, не передаються, а право власностi на такий товар перейшло до покупця. Для визнання доходу та визначення його суми видiляли окремо дохiд вiд реалiзацiї продукцiї, товарiв, iнших активiв, придбаних iз метою продажу (крiм iнвестицiй у цiннi папери); дохiд вiд надання послуг, виконання робiт; дохiд вiд використання активiв пiдприємства iншими фiзичними та юридичними особами, результатом якого є отримання вiдсоткiв, дивiдендiв, роялтi. Дохiд, пов'язаний iз наданням послуг, визначався, виходячи iз ступеня завершеностi операцiї з надання послуг на дату складання фiнансової звiтностi, якщо був достовiрно оцiнений результат цiєї операцiї. Оцiнка ступеня завершеностi операцiї з надання послуг проводилася визначенням обсягу виконаної роботи; визначенням питомої ваги обсягу послуг, наданих на певну дату, у загальному обсязi послуг, якi були наданi; визначенням питомої ваги витрат, яких зазнало пiдприємство у зв'язку iз наданням послуг, у загальнiй очiкуванiй вартостi таких витрат. Якщо надання послуг полягало у виконаннi невизначеної кiлькостi дiй (операцiй) за визначений перiод часу, то дохiд визначався шляхом рiвномiрного його нарахування за цей перiод (крiм випадкiв, коли iнший метод краще визначав ступiнь завершеностi надання послуг). Якщо дохiд вiд надання послуг не мiг бути достовiрно визначений, вiн вiдображався в бухгалтерському облiку в розмiрi певних витрат, що пiдлягали вiдшкодуванню. Дохiд вiд надання послуг не визнавався у тому випадку, коли вiн не мiг бути достовiрно оцiнений i не iснувало ймовiрностi вiдшкодування зазнаних витрат, а цi витрати визнавалися витратами звiтного перiоду. Якщо в подальшому сума доходу була достовiрно оцiнена, то дохiд визнавався за такою оцiнкою. Вартiсть ТМЦ, отриманих без компенсацiї, включали до доходу в перiодi постановки даних ТМЦ на баланс пiдприємства. Вартiсть безоплатно отриманих основних фондiв та нематерiальних активiв включали до доходу в розмiрi нарахованої амортизацiї протягом перiоду визнання таких основних фондiв активом. Виручку вiд продажу продукцiї та товарiв визнавали в момент передачi ризикiв та вигод, пов'язаних iз правом власностi на товар, та коли була впевненiсть, що в результатi операцiї вiдбувалося збiльшення економiчних вигод пiдприємства i сума доходу могла бути достовiрно визначена. Пiдприємство використовувало базиси поставки, зазначенi у договорi або згiдно з умовами Iнкотермс. Виручка вiд продажу продукцiї та товарiв розраховувалася за договiрними цiнами, вказаними в специфiкацiях до договорiв поставки. Датою реалiзацiї продукцiї (робiт, послуг) по Українi вважали дату вiдвантаження (передачi) такої продукцiї (робiт, послуг) або дату пiдпису документiв про виконання робiт, надання послуг. При базисi поставки FОВ датою вiдвантаження вважали дату коносаменту. Датою реалiзацiї продукцiї (робiт, послуг) на експорт вважали дату складання ВМД або дату коносаменту при морських перевезеннях, якщо вiн оформлений ранiше ВМД, дату пiдпису документiв пiд час виконання робiт, надання послуг. Доходи вiдображалися за справедливою вартiстю отриманої винагороди за наданi послуги пiд час дiяльностi пiдприємства. До фiнансових доходiв включалися умовнi процентнi доходи за фiнансовими активами, що облiковувалися за амортизованою вартiстю, i прибуток вiд похiдних фiнансових iнструментiв. У разi виникнення невизначеностi щодо отримання суми, яка вже включена до доходу, неоплачувану суму або суму, стосовно якої перестає iснувати ймовiрнiсть вiдшкодування, визнавали як витрати. Дохiд вiд операцiйної оренди визнавали в складi доходу протягом строку оренди. Витрати облiковувалися за методом нарахування. На пiдприємствi вiвся передiльний метод формування собiвартостi готової продукцiї. Кожний структурний пiдроздiл акумулював всi свої фактичнi витрати з їх подальшим розподiлом на iншi пiдроздiли через базу розподiлу. Базою розподiлу були для енергетичних цехiв, транспортних цехiв - натуральнi показники; для ремонтних цехiв - нормо-година; для обслуговуючих цехiв - вiдсоток питомої ваги в загальному обсязi витрат. Собiвартiсть послуг допомiжного виробництва визначали, виходячи з фактичних сум понесених витрат (прямих та загальновиробничих). Послуги допомiжних цехiв, наданi iншим допомiжним цехам, розраховували за плановою вартiстю нормо-години (за вiдсотком питомої ваги в загальному обсязi витрат); основним цехам - за фактичною вартiстю нормо-години. Собiвартiсть готової продукцiї визначали за фактичними витратами на виробництво з урахуванням змiн залишкiв незавершеного виробництва на початок i кiнець перiоду. Собiвартiсть реалiзованої готової продукцiї визначали як середньозважене значення залишкiв готової продукцiї i виробничої собiвартостi готової продукцiї. До виробничої собiвартостi продукцiї (робiт, послуг) належать прямi матерiальнi витрати; амортизацiя виробничих основних засобiв та нематерiальних активiв; прямi витрати на оплату працi; загальновиробничi витрати; вартiсть отриманих робiт, послуг; iншi прямi витрати. Змiннi загальновиробничi витрати розподiляли на кожний об'єкт витрат iз використанням обраної бази розподiлу, виходячи з фактичної потужностi звiтного перiоду, та включали до складу собiвартостi продукцiї (робiт, послуг). Постiйнi загальновиробничi витрати розподiляли на кожний об'єкт витрат з урахуванням обраної бази розподiлу i нормальної потужностi та включали до складу iнших операцiйних витрат. Загальнозаводськi витрати розподiлялися таким чином: 96 % вiдносилися на загальновиробничi витрати ЦВФ; 4 % вiдносилися на загальновиробничi витрати плавильного цеху-9. Розподiл постiйних загальновиробничих витрат на кожний об'єкт витрат при нормальнiй потужностi здiйснювали вiдповiдно до коефiцiєнта розподiлу, затвердженого планово-економiчним вiддiлом. Постiйнi загальновиробничi витрати розподiлялися таким чином: у межах вiдсотка виконання нормальної потужностi виробництва товарної продукцiї вiдносили до собiвартостi виробленої продукцiї; понад вiдсоток виконання нормальної потужностi виробництва товарної продукцiї вiдносили до складу iнших операцiйних витрат. Амортизацiя основних засобiв загальновиробничого призначення розподiлялася таким чином: по цехах-товаровиробниках - пропорцiйно вiдсотку виконання нормальної потужностi виробництва товарної продукцiї вiдповiдного цеху-товаровиробника, в межах вiдсотка - на собiвартiсть виробленої продукцiї вiдповiдного цеху, решта суми вiдносилася на витрати перiоду - iншi операцiйнi витрати; по допомiжних цехах - пропорцiйно вiдсотку виконання нормальної потужностi виробництва феросплавiв, у межах вiдсотка - на собiвартiсть послуг вiдповiдного допомiжного цеху, решта суми вiдносилася на витрати перiоду - iншi операцiйнi витрати. Для розрахунку собiвартостi дiяльностi готелю "Нiкополь" усi витрати готелю вiдносили до постiйних загальновиробничих витрат. Розподiл постiйних загальновиробничих витрат у межах нормальної потужностi здiйснювали вiдповiдно до коефiцiєнта розподiлу, розрахованого за поточний перiод. Суму витрат готелю, розраховану згiдно з коефiцiєнтом розподiлу, вiдносили до собiвартостi реалiзацiї (робiт, послуг) готелю. Суму перевищення коефiцiєнта розподiлу вiдносили до витрат перiоду. Собiвартiсть реалiзованих послуг iнших пiдроздiлiв (ДОТ iм. В. Усова, база вiдпочинку "Чорноморське узбережжя", МСЧ, санаторiй-профiлакторiй) розраховували, виходячи з прямих витрат. Постiйнi витрати (витрати, пов'язанi з утриманням пiдроздiлiв) вiдносили до витрат перiоду, в якому вони понесенi. Класифiкацiю статей прямих витрат та витрат з утримання пiдроздiлу затверджували окремим розпорядженням головного бухгалтера. Якщо собiвартiсть виконаних робiт (послуг) неможливо достовiрно визначити, собiвартiсть таких робiт (послуг) оцiнювалася на рiвнi вартостi реалiзацiї. Заробiтна плата з нарахуваннями у разi вимушеного простою вiдносилася до витрат перiоду - iншi операцiйнi витрати. Витрати, пов'язанi з операцiйною дiяльнiстю, якi не входили до складу собiвартостi реалiзованої продукцiї (товарiв, послуг, робiт), розподiлялися на адмiнiстративнi витрати, витрати на збут та iншi операцiйнi витрати. Склад загальновиробничих, адмiнiстративних витрат та витрат на збут й iнших операцiйних витрат встановлювало пiдприємство. Податки, збори та iншi обов'язковi платежi, передбаченi чинним законодавством, належали до iнших витрат операцiйної дiяльностi пiдприємства. Витрати на виплату заробiтної плати ремонтного персоналу, списанi на ремонт i полiпшення основних засобiв, розподiлялися за iнвентарними номерами пропорцiйно витратам ТМЦ, якi списанi на об'єкти основних засобiв, що ремонтувалися. До процентних витрат включалися процентнi витрати за позиковими коштами, збитки вiд похiдних фiнансових iнструментiв, збитки вiд виникнення фiнансових iнструментiв та збитки вiд курсової рiзницi за позиковими коштами i процентнi витрати за пенсiйними зобов'язаннями. Усi вiдсотковi та iншi витрати за позиковими коштами належали до витрат iз використанням середньозваженої вiдсоткової ставки за кредитами на дату складання фiнансової звiтностi. Фiнансова звiтнiсть пiдприємства складалася в гривнях. Гривня є функцiональною валютою. Операцiї в iноземнiй валютi пiд час первiсного визнання вiдображалися у валютi звiтностi шляхом перерахунку суми в iноземнiй валютi iз застосуванням валютного курсу на початок дня, дати здiйснення операцiї (дати визнання активiв, зобов'язань, власного капiталу, доходiв i витрат). Сума авансу (попередньої оплати) в iноземнiй валютi, надана iншим особам у рахунок платежiв для придбання немонетарних активiв (запасiв, основних засобiв, нематерiальних активiв тощо) i отримання робiт та послуг, при включеннi до вартостi цих активiв (робiт, послуг) перераховувалася у валюту звiтностi iз застосуванням валютного курсу на дату здiйснення операцiї, визначену в документах банку. Сума авансу (попередньої оплати) в iноземнiй валютi, одержана вiд iнших осiб у рахунок платежiв для поставлення готової продукцiї, iнших активiв, виконання робiт i послуг, при включеннi до складу доходу звiтного перiоду перераховувалася у валюту звiтностi iз застосуванням валютного курсу на дату здiйснення операцiї, визначену в документах банку. Доходи у податковому облiку, отриманi платником податку в iноземнiй валютi у зв'язку з продажем товарiв, виконанням робiт, наданням послуг, у частинi їхньої вартостi, що не була сплачена в попереднiх звiтних податкових перiодах, перераховувалася в нацiональну валюту за офiцiйним курсом нацiональної валюти до iноземної валюти, що дiяв на початок дня визнання таких доходiв, а в частинi ранiше отриманої оплати - за курсом, що дiяв на дату її отримання, визначену в документах банку. Витрати у податковому облiку, здiйсненi платником податку в iноземнiй валютi у зв'язку з придбанням у звiтному податковому перiодi товарiв, робiт, послуг, у встановленому порядку включалися до витрат такого звiтного податкового перiоду шляхом перерахування в нацiональну валюту тiєї частини їх вартостi, що не була ранiше оплачена, за офiцiйним курсом нацiональної валюти до iноземної валюти, що дiяв на початок дня дати здiйснення операцiї з такого придбання, а в частинi ранiше проведеної оплати - за таким курсом, що дiяв на дату здiйснення оплати, визначену в документах банку. На кожну дату балансу монетарнi статтi в iноземнiй валютi вiдображалися з використанням валютного курсу на кiнець дня дати балансу; немонетарнi статтi, якi вiдображенi за iсторичною собiвартiстю i зарахування яких до балансу пов'язано з операцiєю в iноземнiй валютi, вiдображалися за валютним курсом НБУ на дату здiйснення операцiї. Визначення курсових рiзниць за монетарними статтями в iноземнiй валютi проводилося на дату балансу, а також на дату здiйснення господарської операцiї. Для визначення курсових рiзниць на дату балансу застосовувався валютний курс на кiнець дня дати балансу. При визначеннi курсових рiзниць на дату здiйснення господарської операцiї застосовувався валютний курс на кiнець дня дати здiйснення операцiї. Податки i вiдрахування у фонди вiд покупки валюти, розмiр продажу валюти та термiн повернення валютної виручки за експортно-iмпортними операцiями вiдображалися згiдно з чинним законодавством України. Зобов'язання за короткостроковими виплатами працiвникам оцiнювалися на недисконтованiй основi. Пiдприємство платило на користь своїх працiвникiв передбачений законодавством єдиний соцiальний внесок (план iз визначеним внеском). Внески розраховувалися як вiдсоток вiд поточної загальної суми заробiтної плати i вiдносилися на витрати у мiру їх нарахування. Зобов'язання пiдприємства на сплату працiвникам за вiдпрацьованi, але невикористанi вiдпускнi днi, у тому числi додатковi днi, передбаченi колективним договором, вiдображалися на кiнець звiтного перiоду у формi резервiв на витрати, пов'язанi з наданням вiдпусток. За днями вiдпусток, наданими працiвниками у борг, резерв не нараховувався. Це зобов'язання визнавалося як короткострокове зобов'язання та як таке, що належить до виплати протягом дванадцяти мiсяцiв пiсля закiнчення перiоду, в якому працiвники надавали послуги. Для рiвномiрного формування фонду оплати працi протягом фiнансового року, в тому числi вiдпусток, створювали на дату складання балансу забезпечення на виплату вiдпусток. Залишки забезпечення на виплату вiдпусток працiвникам коригувалися на кiнець кожного звiтного року. Пiдприємство брало участь у державному пенсiйному планi з визначеними виплатами, який передбачає достроковий вихiд на пенсiю спiвробiтникiв, якi працюють на робочих мiсцях зi шкiдливими i небезпечними для здоров'я умовами. Пiдприємство також надавало на певних умовах одноразовi виплати при виходi на пенсiю, до ювiлею тощо. Зобов'язання, визнане в балансi у зв'язку з пенсiйним планом зi встановленими виплатами, є поточною вартiстю певного зобов'язання на звiтну дату. Зобов'язання за встановленими виплатами розраховувалися щорiчно. У разi змiн норм чинного законодавства України з питань, що передбаченi Положенням про облiкову полiтику пiдприємства, перевага надавалася нормам законодавства, що стосуються даного Положення.

До основних видiв продукцiї, що виробляє АТ НЗФ, за рахунок продажу яких АТ НЗФ отримав 10 або бiльше вiдсоткiв доходу за звiтний перiод, належать феросплави: феросилiкомарганець та феромарганець. Крiм основної продукцiї, завод виготовляє флюси зварювальнi та флюси для електрошлакових технологiй, агломерат марганцевий, граншлак та щебiнь рiзних фракцiй, електродну масу для внутрiшнiх потреб виробництва. АТ НЗФ надає промисловi послуги з виготовлення металопродукцiї, збiрного залiзобетону, нестандартного обладнання для постачання електричної та теплової енергiї. Цех виробництва трикотажу випускає панчiшно-шкарпетковi вироби та бiлизну. Вся продукцiя АТ НЗФ є перспективною та вiдповiдає дiючим державним стандартам України. Реалiзацiя основних видiв продукцiї вiд сезонних змiн не залежить. В 2018 роцi впровадження нових технологiй виробництва та освоєння нових видiв продукцiї - не було Основна частина марганцевої сировини використовується в металургiї, що визначає тiсну кореляцiю динамiки показникiв ринкiв феросплавiв i сталi. Частка АТ НЗФ в обсязi виробництва феросплавiв в Українi в 2018 роцi склала 75 %. Обсяг виробництва АТ НЗФ феросилiкомарганцю склав у натуральнiй формi - 735638 т, що у грошовiй формi - 18581277 тис. грн. Частка у вiдсотках до всiєї виробленої продукцiї склала 92 %. Обсяг виробництва феромарганцю склав у натуральнiй формi - 53278 т, що у грошовiй формi - 1365777 тис. грн. Частка у вiдсотках до всiєї виробленої продукцiї склала 7 %. Обсяг реалiзацiї феросилiкомарганцю склав у натуральнiй формi - 727498 т, що у грошовiй формi - 18257411 тис.грн. У вiдсотках до всiєї реалiзованої продукцiї - 92 %. Обсяг реалiзацiї феромарганцю склав у натуральнiй формi - 52999 т, що у грошовiй формi - 1366067 тис.грн. Частка у вiдсотках до всiєї реалiзованої продукцiї склала 7 %. Сума виручки за основнi види продукцiї склала 19623479 тис. грн. Середньореалiзацiйна цiна за феросилiкомарганець склала 25096 грн/баз.т, за феромарганець - 25775 грн/баз.т. Сума виручки за реалiзацiю на експорт за феросилiкомарганець склала 11892966 тис. грн, за феромарганець склала 596060 тис. грн. Загальна сума експорту склала 12489026 тис.грн, частка експорту в загальному обсязi продажiв склала 67 %. Свiтовий ринок марганцевих сплавiв можна охарактеризувати як нестабiльний. У зв'язку iз зростанням виробництва високоякiсних марок сталi з боку кiнцевих споживачiв виробникам марганцевих сплавiв доводиться переходити на виробництво бiльш високоякiсної сировини, а саме на марганцеву руду з високими характеристиками. На дiяльнiсть пiдприємств феросплавної галузi впливають цiни на сировину, енергоносiї та iнше. При цьому необхiдно зазначити зростання вартостi електроенергiї, сировини та залiзничних тарифiв на перевезення, що вплинуло на собiвартiсть продукцiї при виробництвi марганцевих сплавiв. На вiтчизняному ринку основними споживачами феросплавiв у 2018 роцi були: ПрАТ "Марiупольський металургiйний комбiнат", ПрАТ "Металургiйний комбiнат "Азовсталь", АТ "Запорiжсталь" та iншi пiдприємства галузi. Також нiкопольськi феросплави експортуються пiдприємствам металургiйної промисловостi в країни Схiдної Європи, Близького Сходу, Туреччину, Пiвнiчної Африки, Пiвденно-Схiдної Азiї, до Сполучених Штатiв Америки, Латинської Америки, Європейського Союзу та iнших країн далекого зарубiжжя. Серед споживачiв продукцiї АТ НЗФ - металургiйнi комбiнати Молдови, Казахстану, Бiлорусiї. Реалiзацiя продукцiї заводу здiйснюється за допомогою прямих продажiв i через торговельнi компанiї. Тiльки агресивна маркетингова стратегiя пiдприємства обумовлює розширення ринкiв збуту, а також подальшу експансiю географiї експортних постачань заводу. До основних ризикiв у роботi товариства слiд, в першу чергу, вiднести високi цiни на електроенергiю, частка якої в собiвартостi виробництва дуже висока. Високi цiни на електроенергiю не дають можливостi ефективно конкурувати з iмпортерами, якi постачають продукцiю як на ринок України, так i на iншi ринки. У виробникiв з Малайзiї, Iндiї, ЄС, Бразилiї, ПАР цiна на електроенергiю значно нижча, вiдповiдно нижча i собiвартiсть виробництва. Тому, данi виробники можуть пропонувати свою продукцiю на свiтових ринках за нижчою цiною, в порiвняннi з цiною на продукцiю нашого пiдприємства. Як наслiдок, на ринок України продовжують поставлятися iмпортнi феросплави. З метою збiльшення конкурентоспроможностi керiвництву заводу необхiдно постiйно працювати над модернiзацiєю виробничих технологiй з метою пiдтримки на рiвнi технологiчного процесу i вiдповiдностi якостi феросплавiв запитуванiй рiвню покупцями. Конкурентами АТ НЗФ на внутрiшньому ринку у 2018 роцi були АТ "Запорiзький завод феросплавiв" та ТОВ "Краматорський феросплавний завод". У Росiї основними конкурентами заводу є Косогорський завод феросплавiв, Саткiнський чавуноплавильний завод, ВАТ "Челябiнський електрометалургiйний комбiнат". У Казахстанi конкурентом АТ "Нiкопольський завод феросплавiв" є Казахпром, Таразький металургiйний завод. Конкурентне середовище на ринку Грузiї представлене Русметалом та Зестафонським феросплавним заводом. На далекому зарубiжжi серйозну конкуренцiю українським виробникам феросплавiв складають виробники з Iндiї, Малайзiї, Пiвденної Кореї, ЄС, Бразилiї, ПАР. Одним iз важливих чинникiв конкуренцiї є бiльш низька вартiсть електроенергiї для даних виробникiв у порiвняннi з українськими пiдприємствами. Частина iндiйського феросилiкомарганцю, що надходить до України пропонується з вмiстом марганцю 60 % i кремнiю 14 %. Данi показники за якiстю значно нижчi прийнятих мiжнародних стандартiв. Вартiсть такої продукцiї iстотно нижча в порiвняннi з собiвартiстю виробництва української продукцiї високої якостi. Слiд зазначити, що в Малайзiї запустили три заводи з виробництва марганцевих сплавiв, сумарна виробнича потужнiсть яких становить 550 000 мт / рiк. Як i очiкувалося, вони зайняли мiцну позицiю в Азiї, створюючи активну конкуренцiю нашим марганцевих сплавiв на даному ринку. Активiзацiя малазiйських виробникiв феросплавiв на європейському i турецькому ринках може привести до значного зниження споживання нашої продукцiї в цих регiонах. Серед особливостей феросплавної галузi в 2018 роцi слiд визнати нестабiльну ситуацiю на свiтовому ринку феросплавiв, яка прогнозовано спричинила зниження цiн на них. Надлишкова пропозицiя марганцевих феросплавiв i низький рiвень попиту на них з боку сталеливарної галузi спричинила слабку активнiсть на ринку марганцевих сплавiв протягом всього 2018 року. Пiдсумки 2018 р виявилися для свiтового ринку стали невтiшними. Цiни на сталеву продукцiю продовжували своє зниження. Першопричиною цього спаду була свiтова економiка, де останнiм часом посилилися несприятливi тенденцiї. Серед ключових факторiв можна назвати загороджувальнi заходи, якi деякi країни встановили для захисту внутрiшнього ринку. Серед них, наприклад, США, Канада, Китай. Так, США подвоїли iмпортнi мита на алюмiнiй i сталь для Туреччини. Вони склали 20% i 50% вiдповiдно. Темпи економiчного зростання в свiтi знижуються. У багатьох країнах вiдбулося зниження курсiв нацiональних валют вiдносно до iнших валют, що створювало тиск на iмпорт. Крiм того, у зв'язку зi вступом України до асоцiацiї з ЄС i вiдсутнiстю договору про вiльну торгiвлю мiж Україною та Туреччиною, в Туреччинi почали дiяти мита на український феросилiкомарганець у розмiрi 3,7%, на феромарганець - 5% i на феросилiцiй - 5%. Це значно погiршило становище українських виробникiв феросплавiв на даному ринку, який є одним з основних для товариства. На українських виробникiв феросплавiв дiють загороджувальнi мита, якi ускладнюють експорт феросплавiв на данi ринки: Євразiйський економiчний союз (Росiя, Бiлорусь, Казахстан) - 26,3% на феросилiкомарганець; США - 163% на феросилiкомарганець; Пiвденна Корея - 19,06% на феросилiкомарганець; Мексика - 16,59% на феросилiкомарганець; Туреччина - 3,7% на феросилiкомарганець, 5% на феромарганець, 5% на феросилiцiй; Марокко - 7,5% на феросилiкомарганець. У цiлому, на думку бiльшостi аналiтикiв галузевих видань, найближчим часом можливе незначне збiльшення цiн на феросплави на свiтовому ринку. АТ НЗФ використовує експортну марганцеву сировину Грузiї, ПАР, та Гани, вiтчизняну сировину Марганецького та Покровського гiрничо-збагачувальних комбiнатiв. Постачальники за основними видами сировини такими як вапняк, кварцит, антрацит, залiзняк, коксовий дрiб'язок, коксовий горiшок, що займають бiльше 10 вiдсоткiв у загальному обсязi постачання - це компанiї ПрАТ "МК Азовсталь", ТОВ "Кварцит ДМ", АТ "Криворiзький залiзорудний комбiнат", ПрАТ "НТРУ", Stalmag sp.z.o.o, АТ "Марганецький гiрничо-збагачувальний комбiнат", АТ "Покровський гiрничо-збагачувальний комбiнат", ТОВ "Авiста капiтал", DTEK Trading SA, Primeore Trading sp.z.o.o, Intertradeinvest PTE.LTD, AMET VENTURES LTD, ПрАТ "ТГОК", ТОВ "Коксова торгiвельна компанiя", Intertradeinvest PTE.LTD, Relington Resourse. Забезпечення вказаними видами сировини проводилося вiдповiдно до потреби виробництва, що може свiдчити про доступнiсть сировини протягом даного перiоду. Договори (контракти) на постачання вищевказаних видiв сировини укладенi за цiнами, що вiдповiдають ринковим. АТ НЗФ здiйснює свою дiяльнiсть в Українi.

За 5 рокiв придбано основних засобiв на суму 595471 тис. грн, вибуло в результатi вiдчуження основних засобiв 437987 тис. грн. Товариство виконує iнвестицiйнi заходи вiдповiдно до Програми розвитку заводу на 2019 рiк, яка включає в себе такi напрямки: системнi ремонти устаткування, заходи з модернiзацiї та переобладнання виробництва, енергоощаднi заходи, екологiчнi заходи, що спрямованi на реконструкцiю та модернiзацiю виробництва. На 2019 рiк запланованi основнi iнвестицiйнi заходи: на замiну та вiдновлення зношених вузлiв i механiзмiв печi №3 цеху виробництва феросполавiв заплановано 40 млн. грн. Кошторисна вартiсть 270 млн грн. На замiну та вiдновлення зношених вузлiв i механiзмiв агломашини №2 агломерацiйного цеху заплановано 6,3 млн. грн. Кошторисна вартiсть 19 млн грн. На капiтальний ремонт з модернiзацiєю тепловозiв залiзничного цеху - 3 од. заплановано 30,5 млн грн; на капiтальний ремонт залiзничних колiй - 1 км заплановано 12,3 млн грн. Також заплановано на реконструкцiю газоочисток В-14, В-24 з установкою рукавних фiльтрiв 37 млн грн. Кошторисна вартiсть 217 млн грн. На реконструкцiю газоочисток В-4, В-6 з установкою рукавних фiльтрiв заплановано 85 млн грн. Кошторисна вартiсть 450 млн грн. Умови придбання, вартiсть устаткування, послуг визначається за результатами тендерних торгiв. Фiнансування даних заходiв здiйснюється за рахунок власних коштiв пiдприємства.

Виробнича потужнiсть пiдприємства - близько 949,8 тис. т феросплавiв. Ступiнь використання обладнання за основними видами продукцiї: МнС17 - 82,88 %, ФМн-78 - 84,83 %, ФМн-88 - 25,44 %. Основнi засоби з виробництва основної продукцiї знаходяться за мiсцем розташування пiдприємства. Товариство в 2019 роцi планує вжити заходiв вiдповiдно до екологiчної програми з реконструкцiї газоочисток вентсистем В-4, В-6 агломерацiйного цеху з установкою рукавних фiльтрiв на суму 85 000 тис. грн, з реконструкцiї газоочисток вентсистем В-14, В-24 з установкою рукавних фiльтрiв (початок будiвництва - 2016-2019 рр.) на суму 37 000 тис. грн. Передбачено виконання програми щодо ремонту металоконструкцiй i замiну огороджувальних конструкцiй баштової градирнi №1 iз замiною водорозподiльної системи вiддiлення гiдротехнiчних очисних споруд та водопостачання цеху виробництва феросплавiв. Заплановано 4000 тис.грн. На ремонт шлаковозної естакади вiдстiйникiв вiддiлення грануляцiї ДСК-1 цеху вторинної переробки феросплавного виробництва заплановано 5000 тис.грн. На установку нових автомобiльних ваг вантажопiдйомнiстю 80 т цеху виробництва феросплавiв заплановано 4000 тис.грн. На ремонт радiального вiдстiйника № 3 агломерацiйного цеху заплановано 8 000 тис. грн. На ремонт радiального вiдстiйника № 5 вiддiлення гiдротехнiчних очисних споруд та водопостачання цеху виробництва феросплавiв заплановано 1800 тис. грн.

Дiяльнiсть АТ НЗФ у межах ринкової економiки у всiх її формах i видах пов`язана з певними ризиками, ступiнь яких є досить великою в Українi. Це пов`язано з недостатнiм рiвнем ринкових вiдносин , недосконалiстю законодавства, соцiально-полiтичними проблемами та iншими факторами. Фiнансово-економiчний стан АТ НЗФ, а також тенденцiї його розвитку дозволяють прогнозувати вiдносно його стiйкого мiсця на ринку феросплавiв.

Полiтика товариства з питань фiнансової дiяльностi є рiвноправною та складовою частиною загальної полiтики та стратегiї заводу, орiєнтованих на збiльшення обсягiв виробництва, покращення якостi продукцiї, економiї виробничих витрат та, вiдповiдно, - збiльшення прибутку. Пiдприємство при фiнансуваннi своєї дiяльностi орiєнтується переважно на використання власних оборотних коштiв для забезпечення своїх поточних потреб.

Станом на 31.12.2018 вiдсутнi договори, зобов`язання по яким не було виконано в повному обсязi.

У 2018 роцi впровадження нових основних технологiй виробництва та освоєння нових основних видiв продукцiї не було. На 2019 рiк планується виконати iнвестицiйнi заходи вiдповiдно до Програми розвитку заводу, яка включає в себе такi напрямки: ремонти устаткування, заходи з модернiзацiї та переобладнання виробництва, енергозберiгаючi та екологiчнi заходи. Для полiпшення фiнансового стану пiдприємства АТ НЗФ проводить полiтику управлiння дебiторською та кредиторською заборгованостями з метою запобiгання залученню кредитних коштiв; всi необхiднi податки та збори до усiх рiвнiв бюджету сплачуються у повному обсязi. Cтратегiя дiяльностi АТ НЗФ розглядається у взаємозв'язку iз загальною ситуацiєю в металургiйнiй галузi в свiтi та в Українi. Згiдно з публiкацiями (за даними британського агентства MEPS та The Economist), наступного року очiкується незначне зростання свiтового ринку сталi або взагалi вiдсутнє зростання. Проте цiновi котирування мають тенденцiю до зниження. За деякими прогнозами, сталь з Китаю, де потреба в металi пiшла на спад, заполонить ринок, свiтовi цiни на сталь знизяться на 17 %. У таких умовах за обережним прогнозом АТ НЗФ очiкує у 2019 роцi виробництво та реалiзацiю товарних феросплавiв в обсязi 738 тис. тон (в т. ч. феросилiкомарганцю - 710 тис. тон, феромарганцю - 28 тис. тон), що на 6 % нижче за рiвень минулого року. З метою забезпечення виконання виробничої програми в АТ НЗФ планується програма розвитку пiдприємства на загальну суму 463 млн грн з ПДВ (+15 % до рiвня 2018 р.). Серед стратегiчних питань, що негативно впливають на результати дiяльностi заводу, можна вiдзначити те, що з 1 сiчня 2019 року в Українi розпочався перший етап реформи ринку електричної енергiї. На пiдприємствi закупiвля електроенергiї за оптово - ринковими цiнами призвела до збiльшення витрат, тому що ранiше завод розраховувався за зонними тарифами i мав значну економiю вiд використання електроенергiї у нiчну зону доби. Оскiльки виробництво феросплавiв - енергоємний процес, пiдвищення вартостi електроенергiї суттєво вплине на конкурентоспроможнiсть продукцiї заводу та похитне конкурентнi позицiї АТ НЗФ на свiтовому ринку. Враховуючи негативнi коливання i вiдносну непередбаченiсть на ринках збуту, а також зростання собiвартостi феросплавiв (тарифи на електроенергiю) та вiдповiдну втрату конкурентоспроможностi продукцiї, за результатами дiяльностi АТ НЗФ очiкує отримати в 2019 роцi чистий фiнансовий прибуток у сумi 295 млн грн (+1,4 % до рiвня 2018 року).

Науково-дослiднi роботи на пiдприємствi виконувалися за рахунок собiвартостi без додаткового фiнансування. Основна частина iз восьми науково-дослiдних робiт на пiдприємствi проводилася без залучення стороннiх органiзацiй. Одна науково-дослiдна робота - "Дослiдження фiзико-хiмiчних властивостей та фазового складу зразкiв виломок настилiв РВП, визначення механизма їх утворення та руйнацiї" була виконана ТОВ Науково-виробничою фiрмою "Техносплави", сума за договором склала 135 000 гривень з ПДВ.

д/в