Іменем України
29 вересня 2021 рокуСєвєродонецькСправа № 360/3874/21
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Петросян К.Є., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом адвоката Якуніної Світлани Григоріївни в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
23 липня 2021 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов адвоката Якуніної Світлани Григоріївни в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області, в якому позивач просить суд:
визнати протиправним та скасувати рішення управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області від 02 лютого 2021 року № 531/2021 про відмову в перерахунку пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 із додаванням пільгового стажу роботи за заявою позивача від 25.01.2021 на підставі довідок про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній: № 13-2/5911, № 13-2/5912 від 26.11.2020, наданих Державним унітарним підприємством ЛНР «Антрацит»; № 816 від 30.09.2020, надану Республіканською паливною компанією «Востоквугілля»;
зобов'язати відповідача зарахувати до пільгового страхового стажу позивача періоди його роботи згідно довідок: № 13-2/5911, № 13-2/5912 від 26.11.2020, виданих Державним унітарним підприємством ЛНР «Антрацит», період роботи з 12.03.1993 по 18.09.1994 на посаді підземного гірника; № 816 від 30.09.2020, видану Республіканською паливною компанією «Востоквугілля», період роботи з 21.04.1997 по 31.12.1999 на посаді підземного гірника;
зобов'язати відповідача зарахувати до загального страхового стажу період роботи з 10.04.1992 по 18.10.1992 на шахті «Комсомольська» виробничого об'єднання «Антрацит» з повним робочим днем під землею учнем гірника підземної дільниці.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що 25 січня 2021 року він звернувся до Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області з заявою про перерахунок пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 з додаванням пільгового стажу роботи згідно із Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Для перерахунку пенсії на пільгових умовах за Списком № 1 позивач надав наступні документи: заяву про перерахунок пенсії № 531 від 25.01 2021; трудову книжку серії НОМЕР_1 від 15; копію паспорту НОМЕР_2 ; копію довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 18.02.2019 № 919-5000034602; довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній № 13-2/5911, № 13-2/5912 від 26.11.2020, надані Державним унітарним підприємством ЛНР «Антрацит»; довідку про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутністю трудової книжки або відповідних записів у ній № 816 від 30.09.2020, яка надана Республіканською паливною компанією «Востоквугілля».
Проте, відповідач 02 лютого 2021 року прийняв рішення про відмову позивачу в перерахунку пенсії. Позивач не погоджується з вказаним рішенням відповідача, у зв'язку з чим звернувся до суду.
Ухвалою суду від 27.07.2021 позовну заяву адвоката Якуніної Світлани Григоріївни в інтересах ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України Луганської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, - залишено без руху.
Ухвалою суду від 03.08.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу визначено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
19.08.2021 від представника відповідача через канцелярію суду надійшов відзив на позовну заяву (а.с.35-37), відповідно до якого відповідач позовних вимог не визнає та просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог з огляду на наступне.
25.01.2021 до управління надійшла заява від ОСОБА_1 про перерахунок пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 з додаванням пільгового стажу роботи згідно з Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 № 1058-IV. Для перерахунку пенсії на пільгових умовах за Списком №1 надані документи: заява про перерахунок пенсії № 531 від 25.01.2021; трудова книжка серії НОМЕР_3 від 15.03.1986; копія паспорту НОМЕР_2 ; копія довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи № 919-5000034602 від 18.02.2019; довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній № 13-2/5911, № 13- 2/5912 від 26.11.2020, надані Державним унітарним підприємством ЛНР «Антрацит»; довідка про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній № 816 від 30.09.2020, надана «Республіканською паливною компанією «Востоквугілля».
Той факт, що довідки про роботу на пільгових умовах за Списком № 1 № 13- 2/5911, № 13-2/5912 від 26.11.2020 та № 816 від 30.09.2020 видані «закладом, що знаходиться на окупованій території» в даній ситуації не є основним мотивом відмови в перерахунку пенсії ОСОБА_1 .
Причиною відмови в перерахунку пенсії позивача є те, що довідки про роботу на пільгових умовах за Списком № 1 за період роботи: з 12.0.3.1993 по 18.09.1994, надані Державним унітарним підприємством ЛНР «Антрацит», але згідно трудової книжки ОСОБА_1 працював в цей період на шахті «Комсомольська» виробничого об'єднання «Антрацит»; з 21.04.1997 по 31.12.1999 надана «Республіканською паливною компанією «Востоквугілля», але згідно трудової книжки ОСОБА_1 працював в період з 21.04.1997 по 01.08.2003 на шахті ім. М.В. Фрунзе «Ровенькиантрацит».
Згідно довідки № 13-2/5917 від 26.11.2020 Державне унітарне підприємство ЛНР «Антрацит» є розпорядником документів шахти «Комсомольська» виробничого об'єднання «Антрацит», але не правонаступником. Також, Державне унітарне підприємство ЛНР «Антрацит» не є архівною установою, яка має право видавати документи з архівів ліквідованих підприємств.
Згідно довідки № 818 від 30.09.2020 «Республіканська паливна компанія «Востоквугілля» є розпорядником документів шахті ім. М.В. Фрунзе «Ровенькиантрацит», але не правонаступником. Також «Республіканська паливна компанія «Востоквугілля» не є архівною установою, яка має право видавати документи з архівів ліквідованих підприємств.
Виходячи з викладеного, підприємства, довідки яких надав позивач для перерахунку пенсії не мають повноважень видавати довідки про роботу па пільгових умовах за Списком №1 працівникам шахти «Комсомольська» виробничого об'єднання «Антрацит» та шахті ім. М.В. Фрунзе «Ровенькиантрацит».
Період роботи позивача з 10.04.1992 по 18.10.1992 на шахті «Комсомольська» виробничого об'єднання «Антрацит» неможливо зарахувати до загального страхового стажу, оскільки різниця між датою звільнення та датою наказу про звільнення більше ніж 1 місяць, а в записі про звільнення не чіткий відбиток печатки підприємства.
На підставі вищенаведеного, відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.72-79 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд дійшов наступного.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_1 (а.с.5-7). Позивач є внутрішньо переміщеною особою (фактичне місце проживання/перебування: АДРЕСА_2 ) (а.с.8,43).
Позивач перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 (а.с.58-71).
25.01.2021 ОСОБА_1 звернувся до відповідача з заявою про перерахунок пенсії за віком з додаванням пільгового стажу роботи. Для перерахунку пенсії на пільгових умовах за Списком №1 позивачем було надано такі документи: заява про перерахунок пенсії № 531 від 25.01.2021; трудова книжка серії НОМЕР_3 від 15.03.1986; копія паспорту НОМЕР_2 ; копія довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи № 919-5000034602 від 18.02.2019; довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній № 13-2/5911, № 13- 2/5912 від 26.11.2020, видані Державним унітарним підприємством ЛНР «Антрацит»; довідка про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній № 816 від 30.09.2020, видана «Республіканською паливною компанією «Востоквугілля» (а.с.12-15, 41,42).
Рішенням управління Пенсійного фонду України в м.Сєвєродонецьку Луганської області від 02.02.2021 №531/2021 ОСОБА_1 відмовлено в перерахунку пенсії (а.с.9-11, 52-57).
В обгрунтування оскаржуваного рішення відповідачем зазначено таке.
Причиною відмови в перерахунку пенсії позивача є те, що довідки про роботу на пільгових умовах за Списком № І за період роботи: з 12.0.3.1993 по 18.09.1994, надані Державним унітарним підприємством ЛНР «Антрацит», але згідно трудової книжки ОСОБА_1 працював в цей період на шахті «Комсомольська» виробничого об'єднання «Антрацит»; з 21.04.1997 по 31.12.1999 надана «Республіканською паливною компанією «Востоквугілля», але згідно трудової книжки ОСОБА_1 працював в період з 21.04.1997 по 01.08.2003 на шахті ім. М.В. Фрунзе «Ровенькиантрацит».
Згідно довідки № 13-2/5917 від 26.11.2020 Державне унітарне підприємство ЛНР «Антрацит» є розпорядником документів шахти «Комсомольська» виробничого об'єднання «Антрацит», але не правонаступником. Також, Державне унітарне підприємство ЛНР «Антрацит» не є архівною установою, яка має право видавати документи з архівів ліквідованих підприємств.
Згідно довідки № 818 від 30.09.2020 «Республіканська паливна компанія «Востоквугілля» є розпорядником документів шахти ім. М.В. Фрунзе «Ровенькиантрацит», але не правонаступником. Також «Республіканська паливна компанія «Востоквугілля» не є архівною установою, яка має право видавати документи з архівів ліквідованих підприємств.
Виходячи з викладеного, підприємства, довідки яких надав позивач для перерахунку пенсії не мають повноважень видавати довідки про роботу па пільгових умовах за Списком №1 працівникам шахти «Комсомольська» виробничого об'єднання «Антрацит» та шахті ім. М.В. Фрунзе «Ровенькиантрацит».
Період роботи позивача з 10.04.1992 по 18.10.1992 на шахті «Комсомольська» виробничого об'єднання «Антрацит» неможливо зарахувати до загального страхового стажу, оскільки різниця між датою звільнення та датою наказу про звільнення більше ніж 1 місяць, а в записі про звільнення не чіткий відбиток печатки підприємства.
Отже, спірними періодами, які позивач не зараховує позивачу до загального та пільгового стажу позивача є період роботи з 10.04.1992 по 18.10.1992 та до пільгового стажу є періоди роботи з 12.03.1993 по 18.09.1994, з 21.04.1997 по 31.12.1999 (а.с.67).
З трудової книжки позивача серії НОМЕР_3 від 15.03.1986 вбачається, що позивач у період, зокрема:
з 10.04.1992 по 18.10.1992 працював горноробочим підземним з повним робочим днем під землею на шахті «Комсомольська» в/о Антрацит (запис про звільнення 18.10.1992 має нечіткий відбиток печатки та внесений на підставі наказу від 24.12.1992, проте записи про прийняття, переведення та звільнення виконані чітко, без виправлень, із зазначенням документів, на підставі яких внесено такі записи, запис про звільнення містить підпис посадової особи);
з 12.03.1993 по 18.09.1994 позивач працював гірноробочим з повним робочим днем під землею на шахті «Комсомольська» в/о Антрацит (записи виконані чітко, без виправлень та містять інформацію про роботу позивача повний робочий день під землю);
з 21.04.1997 по 01.08.2003 позивач працював горноробочим з повним робочим днем під землею на шахті імені М.В.Фрунзе «Ровенькиантрацит», 19.05.1997 здійснено запис щодо проведеної атестації робочих місць та за її результатами підтверджено право на пенсію за віком на пільгових умовах за списком №1, 05.06.2002 здійснено запис щодо проведеної атестації робочих місць та за її результатами підтверджено право на пенсію за віком на пільгових умовах за списком №1, також у період з 01.07.1999 по 03.08.1999 позивач відбував покарання у вигляді виправних робіт без позбавлення волі (записи виконані чітко, без виправлень (виправлення у записі №17 завірено належним чином) та містять інформацію про роботу позивача повний робочий день під землю) (а.с.16-18).
Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із статтею 46 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Відповідно до частини першої, другої статті 5 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV) цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.
Виключно цим Законом визначаються: принципи та структура системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню; види пенсійних виплат; умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат; пенсійний вік чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на призначення пенсії за віком; мінімальний розмір пенсії за віком; порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням; порядок використання коштів Пенсійного фонду та накопичувальної системи пенсійного страхування; організація та порядок здійснення управління в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.
Відповідно до частини першої статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. […].
Частиною другою статті 24 Закону № 1058-IV визначено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Відповідно до частини четвертої статті 24 Закону № 1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років.
Статтею 44 Закону № 1058-IV визначено, що:
- заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально (частина перша);
- заява про призначення пенсії за віком може бути подана застрахованою особою не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку (частина друга);
- органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності (частина третя).
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 45 Закону № 1058-IV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Згідно з частиною п'ятою статті 45 Закону № 1058-IV документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.
Відповідно до пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Згідно з пунктом 1 частини другої статті 114 Закону № 1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Відповідно до абзацу третього пункту 1 статті 114 Закону № 1058-ІV працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи; жінкам - на 1 рік 4 місяці за кожний повний рік такої роботи.
Страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок (абзац перший частини першої статті 24 Закону № 1058-IV).
Відповідно до абзацу першого частини другої статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Частиною четвертою статті 45 Закону № 1058-IV визначено, що перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п'ятою статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки:
у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа;
у разі настання обставин, які тягнуть за собою зменшення пенсії, - з першого числа місяця, в якому настали ці обставини, якщо вони мали місце до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо вони мали місце після 15 числа.
Постановою Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846, затверджений Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.
Згідно з пунктом 1.1 розділу I “Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії” Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846 (далі - Порядок № 22-1), заява про призначення, перерахунок пенсії, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший (Заява про призначення/перерахунок пенсії - додаток 1); заява про припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, продовження виплати пенсії за довіреністю, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплату пенсії за шість місяців наперед у зв'язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання (Заява про виплату пенсії - додаток 2); заява про працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов'язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (додаток 3); заява про виплату недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера (додаток 4) подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію) через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб (далі - сервісний центр).
Заява про призначення, перерахунок пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший, припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання, працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов'язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, виплату недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера може подаватись заявником разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів), через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України (далі - вебпортал) з використанням кваліфікованого електронного підпису або електронної системи BankID відповідно до Положення про організацію прийому та обслуговування осіб, які звертаються до органів Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 липня 2015 року № 13-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 серпня 2015 року за № 991/27436.
Підпунктами 1,2,4,5 пункту 2.1 розділу II “Документи, необхідні для призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший” Порядку № 22-1 встановлено, що до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи, зокрема: документ, що підтверджує реєстраційний номер облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті), або свідоцтво про загальнообов'язкове державне соціальне страхування; документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок підтвердження наявного трудового стажу). За період роботи, починаючи з 01 січня 2004 року, орган, що призначає пенсію, додає довідку з бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - реєстр застрахованих осіб) за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за № 785/25562 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27 березня 2018 року № 8-1) (далі - Положення), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення; документи про місце проживання (реєстрації) особи; документи, які засвідчують особливий статус особи.
Згідно з пунктом 4.1 розділу ІV “Приймання, оформлення і розгляд документів” Порядку № 22-1, заяви, що подаються особами відповідно до цього Порядку, реєструються в електронному журналі звернень органу, що призначає пенсію. Заяви про перерахунок пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший, припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, продовження виплати пенсії за довіреністю, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплату пенсії за шість місяців наперед у зв'язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання, виплату недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера, працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов'язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів.
Пунктом 4.2 розділу ІV “Приймання, оформлення і розгляд документів” Порядку №22-1 встановлено, що при прийманні документів працівник сервісного центру:
ідентифікує заявника (його представника);
надає інформацію щодо умов та порядку призначення (перерахунку) пенсії;
реєструє заяву, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта;
уточнює інформацію про факт роботи (навчання, служби, підприємницької діяльності) і про інші періоди діяльності до 01 січня 2004 року, що можуть бути зараховані до страхового стажу. У разі необхідності роз'яснює порядок підтвердження страхового стажу, повідомляє про право особи на здійснення доплати до мінімального страхового внеску відповідно до частини третьої статті 24 Закону, та/або на добровільну участь у системі загальнообов'язкового пенсійного страхування;
з'ясовує наявніcть у заявника особливого (особливих) статусу (статусів), особливих заслуг, інших обставин, які можуть бути підставою для встановлення підвищень, надбавок, доплат;
повідомляє про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів;
сканує документи. На створені електронні копії накладає кваліфікований електронний підпис;
надсилає запити про витребування з відповідних інформаційних систем необхідних відомостей, передбачених пунктом 2.28 розділу II цього Порядку;
повідомляє про можливості подавати заяви через вебпортал;
видає особі або посадовій особі розписку із зазначенням дати прийняття заяви, переліку одержаних і відсутніх документів, строку подання додаткових документів для призначення пенсії та пам'ятку пенсіонеру (додаток 6). Скановані розписка та пам'ятка пенсіонеру зберігаються в електронній пенсійній справі;
повідомляє особу, у вибраний нею спосіб, про відсутність відомостей або/та наявність розбіжностей у відповідних інформаційних системах та строки подання необхідних документів для призначення пенсії, не пізніше двох робочих днів після отримання відповіді органу, який веде відповідний інформаційний реєстр.
Після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Згідно з пунктом 4.3 розділу ІV “Приймання, оформлення і розгляд документів” Порядку № 22-1) вбачається, що створення та обробка документів здійснюється із накладенням кваліфікованого електронного підпису працівників, відповідальних за здійснення операцій.
Рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов'язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.
Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.
Цей строк може бути продовжено за рішенням керівника органу, що призначає пенсію, на строк проведення додаткової перевірки достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умов їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсію, але не більше ніж на 15 днів.
Рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії приймається без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.
Згідно з пунктом 4.7 розділу ІV “Приймання, оформлення і розгляд документів” Порядку № 22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації підприємства, установи, організації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.
Частиною другою статті 82 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-XII “Про пенсійне забезпечення” передбачено, що повідомлення про відмову в призначенні пенсії із зазначенням причин відмови та порядку оскарження орган, що призначає пенсії, видає або надсилає підприємству, організації або заявникові не пізніше 5 днів після винесення відповідного рішення.
Тобто, відмовляючи особі в призначенні/перерахунку пенсії, орган, що призначає/перераховує пенсію, має зазначити причини такої відмови, у тому числі обґрунтувати мотиви не зарахування до страхового стажу окремих періодів роботи та/або навчання.
Дослідженням трудової книжки, судом встановлено, що записи щодо періодів роботи позивача з 12.03.1993 по 18.09.1994, з 21.04.1997 по 31.12.1999 засвідчено відповідними печатками підприємств і дефектів їх вчинення не має. Записи проведені у відповідності до вимог Інструкції про порядок ведення трудових книжок, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального забезпечення України від 29.07.1993 № 58.
Відповідачем не зазначено в чому полягає неповнота або невідповідність записів трудової книжки, яка містить необхідну інформацію про пільговий характер роботи позивача у спірні періоди та не потребує додаткового уточнення довідками.
Щодо періоду роботи позивача з 10.04.1992 по 18.10.1992, коли позивач працював горноробочим підземним з повним робочим днем під землею на шахті «Комсомольська» в/о Антрацит, суд зазначає, що дійсно запис про звільнення 18.10.1992 не відповідає вимогам Порядку ведення трудових книжок на підприємствах, установах, організаціях, який визначався Інструкцією, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР з праці та соціальних питань від 20 червня 1974 року №162, яка втратила чинність на підставі Наказу Міністерства праці України, Міністерства юстиції України та Міністерства соціального захисту населення України № 58 від 29.07.1993, оскільки має нечіткий відбиток печатки та внесений на підставі наказу від 24.12.1992. Проте записи про прийняття, переведення та звільнення виконані чітко, без виправлень, із зазначенням документів на підставі яких внесено такі записи, запис про звільнення містить підпис посадової особи.
Суд зазначає, що позивач не має нести тягар відповідальності, чи зазнавати негативних наслідків, через порушення порядку/інструкції заповнення трудової книжки, а наявність такого недоліку у трудовій книжці, як нечіткий відбиток печатки на записі про звільнення, не може бути підставою для не зарахування до страхового стажу позивача періодів його роботи згідно із записами у трудовій книжці.
Суд зауважує, що працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, а неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки чи іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком, на загальних підставах.
Наведене в повній мірі узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеній у постанові №687/975/17 від 21.02.2018.
Верховний Суд у своїх постановах від 28.02.2018 у справі №428/7863/17, від 24.05.2018 у справі № 490/12392/16-а, від 04.09.2018 у справі №423/1881/17, від 29.03.2019 у справі №548/2056/16-а висловив позицію про те, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.
Разом з тим, записи у трудовій книжці позивача, їх співставлення між собою, не містять протиріч, та у своїй сукупності, підтверджують факт роботи позивача у спірні періоди.
Законодавець чітко визначив, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Лише за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Наявність же відповідних записів у трудовій книжці про стаж роботи є підтвердженням страхового стажу.
При цьому, суд звертає увагу, що підставою для призначення пенсії є наявність страхового стажу необхідного розміру, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки. Зазначений висновок викладено в постанові Верховного Суду від 06.03.2018 по справі № 754/14898/15-а.
Пенсійний орган не врахував, що не усі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці.
Отже, суд вважає, що відповідачем безпідставно не враховано інформацію, яка міститься в трудовій книжці позивача.
Список № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджений Постановою Ради Міністрів СРСР № 10 від 26.01.1991, що діяв до 11.03.1994, Список № 1, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 162 від 11.03.1994, що діяв до 16.01.2003, розділом 1 «Гірничі роботи» передбачено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах мають: «1010100а а) все рабочие, занятые полный рабочий день на подземных работах» та відповідно «1010100а а) всі робітники, зайняті повний робочий день на підземних роботах».
Отже, професії та посади, на яких працював позивач у спірні періоди передачені Списками виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.
Проведення атестації робочих місць за умовами праці регулюється Порядком про проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 № 442 (далі Порядок № 442). Відповідно до пункту першого Порядку № 442, атестація робочих місць за умовами праці (надалі - атестація) проводиться на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров'я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому.
Пунктом 2 Порядку № 442 визначено, що основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між роботодавцем і працівниками у галузі реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.
Пунктом 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2005 року за № 1451/11731 (далі Порядок № 383), встановлено, що при визначені права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92.
Зазначена постанова набула чинності з 21.08.92. Це означає, що при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах для зарахування до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, певного 5-річного періоду роботи зі шкідливими і важкими умовами праці після 21.08.92, відповідне право впродовж цього періоду повинне бути підтверджене за результатами атестації (пункт 4.1 Порядку № 383).
З зазначених правових норм слідує, що страховий стаж особи за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку (до 01.01.2004) обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду України на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності Законом № 1058-IV, - за даними трудової книжки, після впровадження системи персоніфікованого обліку (після 01.01.2004) - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.
При цьому, значення трудової книжки, як основного документу, що підтверджує пільговий стаж роботи, встановлено статтею 62 Закону № 1788-ХІІ, і будь-які підзаконні нормативно-правові акти, які суперечать цьому положенню, не можуть бути застосовані до спірних правовідносин.
Проте, якщо трудова книжка відсутня або у ній не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Після 21 серпня 1992 року основними документами, які підтверджують пільговий стаж - період роботи на відповідних посадах або за професіями, які включені до Списків, є трудова книжка та документи, що підтверджують проведення атестації робочих місць за умовами праці, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, якими можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.
З огляду на положення пункту 20 Порядку № 637, який описаний вище, суд дійшов висновку, що уточнююча довідка може бути основним доказом підтвердження пільгового стажу в період роботи на відповідних посадах або за професіями лише в тих випадках, коли відсутня трудова книжка або відсутні відповідні записи трудовій книжці та в тих випадках, коли такий пільговий стаж виник до 21 серпня 1992 року. Після 21 серпня 1992 року основними документами, які підтверджують пільговий стаж - період роботи на відповідних посадах або за професіями, які включені до Списків, є трудова книжка та документи, що підтверджують проведення атестації робочих місць за умовами праці.
Проведення атестації робочого місця позивача, зокрема за період роботи з 21.04.1997 по 31.12.1999, підтверджено записами трудової книжки (а.с.16-18).
Щодо зарахування до пільгового стажу періоду з 01.07.1999 по 03.08.1999, суд зазначає, що ч.3 ст. 42 Кримінально-виконавчого кодексу України чітко зазначає, що час відбування засудженим покарання у виді виправних робіт зараховується в загальний стаж роботи. Отже, період з 01.07.1999 по 03.08.1999, коли позивач відбував покарання у вигляді виправних робіт без позбавлення волі, не підлягає зарахуванню до його пільгового стажу.
Суд не приймає до уваги посилання позивача на довідку, видану установою, яка розташована на тимчасово окупованій території України, а саме довідку №816 від 30.09.2020, з огляду на таке.
Згідно з частиною другою статті 14 Закону України від 20 березня 2003 року № 638-ІV «Про боротьбу з тероризмом» (зі змінами, внесеними Законом України від 05 червня 2014 року) у районі проведення антитерористичної операції можуть вводитися тимчасово обмеження прав і свобод громадян.
Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2014 року № 1085 (в редакції розпорядження Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2018 року № 79-р) м. Ровеньки Луганської області належить до населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.
Закон України від 18 січня 2018 року № 2268-VIII «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях» (далі - Закон № 2268-VIII) має на меті визначити особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях.
У межах тимчасово окупованих територій у Донецькій та Луганській областях діє особливий порядок забезпечення прав і свобод цивільного населення, визначений цим Законом, іншими законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, принципами та нормами міжнародного права.
Відповідно до частин другої та третьої статті 9 Закону України від 15 квітня 2014 року № 1207-VII «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.
Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що предмет і мета Конвенції як інструменту захисту прав людини потребують такого тлумачення і застосування її положень, завдяки яким гарантовані нею права були б не теоретичними чи ілюзорними, а практичними та ефективними (пункт 53 рішення у справі «Ковач проти України» від 07 лютого 2008 року, пункт 59 рішення у справі «Мельниченко проти України» від 19 жовтня 2004 року, пункт 50 рішення у справі «Чуйкіна проти України» від 13 січня 2011 року, пункт 54 рішення у справі «Швидка проти України» від 30 жовтня 2014 року тощо).
Це означає, що суд має оцінювати фактичні обставини справи з урахуванням того, що права, гарантовані Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, мають залишатися ефективними та людину не можна ставити в ситуацію, коли вона завідомо не може реалізувати своїх прав.
Відповідно до частини другої статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
За статтею 14 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод користування правами та свободами, визнаними в цій Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою.
Суд звертає увагу на те, що відповідно до частини третьої статті 23 Загальної Декларації прав людини, пункту 4 частини першої Європейської Соціальної хартії та частини третьої статті 46 Конституції України кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист, за роки важкої праці та шкідливих робіт, - яка є основним джерелом існування для них самих та їхніх сімей.
Відповідно до висновків ЄСПЛ у справах проти Туреччини (зокрема, «Loizidou v. Turkey», «Cyprus v. Turkey»), а також Молдови та Росії (зокрема, «Mozer v. the Republic of Moldova and Russia», «Ilascu and Others v. Moldova and Russia»), де, ґрунтуючись на Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії (Namibia case), ЄСПЛ наголосив, що першочерговим завданням щодо прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони. Застосовуючи «намібійський виняток» у справі «Кіпр проти Туреччини», ЄСПЛ, зокрема, зазначив, що виходячи з інтересів мешканців, що проживають на окупованій території, треті держави та міжнародні організації, особливо суди, не можуть просто ігнорувати дії фактично існуючих на такій території органів влади. Протилежний висновок означав би цілковите нехтування всіма правами мешканців цієї території при будь-якому обговоренні їх у міжнародному контексті, а це становило б позбавлення їх наймінімальніших прав, що їм належать.
Проте, відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань вбачається, що місцезнаходженням ДТЕК «Ровенькиантрацит» є: 93400, Луганська область, м.Сєвєродонецьк, просп.Гвардійський, 30/1. Отже, суд не може прийняти до уваги довідку № 816 від 30.09.2020, оскільки вона видана підприємством, розташованим на тимчасово окупованій території, натомість підприємство, де працював позивач розташовано на території підконтрольній українській владі.
Щодо довідок №13-2/5911 від 26.11.2020 та № 13-2/5912 від 26.11.2020 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, а також історичної довідки від 26.11.2020 №13-2/5917 щодо призначення певним розпорядником документів підприємства, де працював позивач, виданих підприємствами, розташованими на непідконтрольній укрїанській владі території (а.с.12,13,15), суд не приймає посилання відповідача на неможливість врахування наданих позивачем довідок, виданих підприємством, яке розташоване на тимчасово окупованій території України, та неможливість здійснити перевірку первинних документів з огляду на таке.
Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2014 року № 1085 (в редакції розпорядження Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2018 року № 79-р) м. Луганськ Луганської області належить до населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.
Отже, позивач опинився в ситуації, що відповідно позбавляє його можливості забезпечити належний захист своїх прав.
Враховуючи викладене, суд вважає, що у даному випадку і при обставинах, що склались у зв'язку з тимчасовою окупацією певних територій Луганської області, відмова відповідачем - органом державної влади позивачу - фізичній особі у реалізації її права на отримання пенсії з підстави видачі довідки про підтвердження наявного трудового стажу, порушує баланс між конституційним правом позивача на соціальне забезпечення та завданням відповідача щодо перевірки правильності нарахування пенсії.
Окрім того, відповідно до статті 62 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-XII “Про пенсійне забезпечення” (далі - Закон № 1788-XII) основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637), передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Відповідно до абз.1 п.3 Порядку за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
При цьому, дослідженням трудової книжки позивача та, з урахуванням вищенаведених висновків суду встановлено, що трудова книжка позивача містить необхідну інформацію про пільговий характер роботи позивача у спірні періоди та не потребує додаткового уточнення довідками.
Статтею 76 КАС України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Частиною другою статті 9 КАС України визначено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Таким чином, за наслідками судового розгляду судом встановлено, що відповідачем за результатами розгляду заяви позивача про перерахунок пенсії від 25.01.2021 винесено протиправне рішення про відмову позивачу у перерахунку пенсії, у зв'зку з неможливістю зарахувати до пільгового стажу позивача періодів його роботи: з 10.04.1992 по 18.10.1992, з 12.03.1993 по 18.09.1994, з 21.04.1997 по 30.06.1999, з 04.08.1999 по 31.12.1999. Відповідно суд вважає за необхідне, з урахуванням ч.2 ст.9 КАС України, з метою ефективного захисту прав позивача, задовольнити позовні вимоги частково, шляхом визнання протиправним та скасування рішення відповідача від 02.02.2021 № 531/2021 ( ОСОБА_1 ) про відмову у перерахунку пенсії та зобов'язання відповідача зарахувати до пільгового стажу позивача періодів його роботи: з 10.04.1992 по 18.10.1992 та з 12.03.1993 по 18.09.1994 на шахті «Комсомольська» в/о Антрацит; з 21.04.1997 по 30.06.1999, з 04.08.1999 по 31.12.1999 на шахті імені М.В.Фрунзе «Ровенькиантрацит», здійснивши перерахунок пенсії на підставі заяви ОСОБА_1 від 25.01.2021.
Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов'язаний оцінити, виконуючи свої зобов'язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
З огляду на викладене, позовні вимоги належить задовольнити частково.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.
Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 908,00 грн.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно з частиною третьою статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених вимог.
Оскільки суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення позову, обравши інший спосіб захисту прав позивача, однак судом встановлено, що даний спір виник саме через протиправне рішення відповідача, тому витрати зі сплати судового збору в сумі 908,00 грн підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 291 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовні вимоги адвоката Якуніної Світлани Григоріївни в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення управління Пенсійного фонду України в м.Сєвєродонецьку Луганської області від 02.02.2021 № 531/2021 ( ОСОБА_1 ) про відмову у перерахунку пенсії ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 періоди його роботи: з 10.04.1992 по 18.10.1992 та з 12.03.1993 по 18.09.1994 на шахті «Комсомольська» в/о Антрацит; з 21.04.1997 по 30.06.1999, з 04.08.1999 по 31.12.1999 на шахті імені М.В.Фрунзе «Ровенькиантрацит», здійснивши перерахунок пенсії на підставі заяви ОСОБА_1 від 25.01.2021.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (код ЄДРПОУ 21782461, місцезнаходження: 93404, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Шевченка, буд. 9) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання/перебування: АДРЕСА_2 ) судовий збір у сумі 908,00 грн (дев'ятсот вісім гривень).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя К.Є. Петросян