29 вересня 2021 року СєвєродонецькСправа № 360/4327/21
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Смішлива Т.В., розглянувши у письмовому проваджені клопотання ОСОБА_1 про заміну первісного відповідача у справі за позовом Головного управління Держпродспоживслужби в Луганській області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення штрафу,
16 серпня 2021 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління Держпродспоживслужби в Луганській області (далі - позивач) до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач), в якій просить суд:
- стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на користь держави штраф у розмірі 5083,00 грн за недотримання встановлених законодавством вимог щодо замовлення розповсюдження реклами, забороненої законом;
- стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 штраф у розмірі 1700,00 грн за неподання інформації щодо вартості розповсюдженої реклами.
03 червня 2020 року до Луганського окружного адміністративного суду через відділ діловодства та обліку звернень громадян (канцелярію) відповідачем надано відзив на позовну заяву та заяву про заміну первісного відповідача.
В обґрунтування клопотання відповідачем зазначено, що відповідачем укладено Договір № UА_112_2422 про експлуатацію обладнання. З інформації, вказаної у Договорі, виходить, що Дистриб'ютором ТОВ «Фенікс Дистрибьюшн» передано для експлуатації обладнання, а саме FVS 650, з нанесеним брендом «Рогань», 2008 року виробництва (3000024261/2). Холодильне обладнання передано з вже нанесеною рекламою бренду «Рогань». Договором встановлено, що передача Дистриб'ютором обладнання торговій точці не зумовлює передачі права власності на нього. Переобладнання, переоснащення, технічне обслуговування, будь-які поліпшення обладнання здійснюється Дистриб'ютором.
Розглянувши заявлене клопотання, суд зазначає таке.
Відповідно до частини третьої - сьомої статті 48 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача. У разі відмови у задоволенні позову до такого відповідача понесені позивачем витрати відносяться на рахунок держави. Під час вирішення питання про залучення співвідповідача чи заміну належного відповідача суд враховує, зокрема, чи знав або чи міг знати позивач до подання позову у справі про підставу для залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача. Після заміни сторони, залучення другого відповідача розгляд адміністративної справи починається спочатку. Заміна позивача допускається до початку судового розгляду справи по суті. Заміна відповідача допускається до ухвалення рішення судом першої інстанції.
Спеціальним нормативно-правовим актом, що визначає засади рекламної діяльності в Україні, регулює відносини, що виникають у процесі виробництва, розповсюдження та споживання реклами, є Закон України від 03 липня 1996 року № 270/96-ВР “Про рекламу” (далі - Закон № 270/96-ВР).
Цей Закон регулює відносини, пов'язані з виробництвом, розповсюдженням та споживанням реклами на території України. Дія цього Закону не поширюється на відносини, пов'язані з розповсюдженням інформації, обов'язковість розміщення та оприлюднення якої визначено іншими законами України (частини перша, друга статті 2 Закону № 270/96-ВР).
Згідно зі статтею 1 Закону № 270/96-ВР:
зовнішня реклама - реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях - рекламоносіях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг;
особа - фізична особа, в тому числі фізична особа-підприємець, юридична особа будь-якої форми власності, представництво нерезидента в Україні;
реклама - інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару.
розповсюджувач реклами - особа, яка здійснює розповсюдження реклами.
Згідно з частиною восьмою статті 8 Закону № 270/96-ВР розміщення інформації про виробника товару та/або товар у місцях, де цей товар реалізується чи надається споживачеві, у тому числі на елементах обладнання та/або оформлення місць торгівлі, а також безпосередньо на самому товарі та/або його упаковці, не вважається рекламою.
Абзацами першим, другим частини першої статті 26 Закону № 270/96-ВР визначено, що контроль за дотриманням законодавства України про рекламу здійснюють у межах своїх повноважень центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів - щодо захисту прав споживачів реклами.
Реклама алкогольних напоїв, реклама знаків для товарів і послуг, інших об'єктів права інтелектуальної власності, під якими випускаються алкогольні напої, забороняється: засобами зовнішньої реклами (абзац восьмий частини другої статті 22 Закону № 270/96-ВР).
Статтею 1 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” (далі - Закон № 481/95-ВР) (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що у цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:
алкогольні напої - продукти, одержані шляхом спиртового бродіння цукровмісних матеріалів або виготовлені на основі харчових спиртів з вмістом спирту етилового понад 0,5 відсотка об'ємних одиниць, які зазначені у товарних позиціях 2203, 2204, 2205, 2206 (крім квасу “живого” бродіння), 2208 згідно з УКТ ЗЕД, а також з вмістом спирту етилового 8,5 відсотка об'ємних одиниць та більше, які зазначені у товарних позиціях 2103 90 30 00, 2106 90 згідно з УКТ ЗЕД;
пиво - насичений діоксидом вуглецю пінистий алкогольний напій із вмістом спирту етилового від 0,5 відсотка об'ємних одиниць, отриманий під час бродіння охмеленого сусла пивними дріжджами, що відноситься до товарної групи УКТ ЗЕД за кодом 2203.
Відповідно до приписів Договору, відповідачем укладено договір, зокрема, з метою просування товару на ринку компанія передала Дистриб'ютору для подальшої передачі торговим точкам холодильне обладнання, обладнання для розливу пива з КЕГ, торгово - рекламне обладнання та рекламні матеріалами.
Суд звертає увагу, що Договором не визначено конкретного місця розташування отриманого відповідачем обладнання, крім того не визначено відповідальності щодо умов та меж розповсюдження реклами алкогольних напоїв.
Оскільки, відповідачем отримано у користування обладнання, що не заперечується у відповідності до норм Закону № 270/96-ВР є розповсюджувачем реклами.
Суд зауважує, що розповсюдження зовнішньої реклами не пов'язано із правом власності на обладнання, як рекламоносіях.
Крім того, суд не приймає до уваги посилання відповідача на частину третю статті 48 КАС України, оскільки в матеріалах справи відсутні докази згоди позивача.
Керуючись статтями 48, 241, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні клопотання фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про заміну первісного відповідача у справі за позовом Головного управління Держпродспоживслужби в Луганській області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення штрафу відмовити.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення та оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду не підлягає. Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Т.В. Смішлива