29 вересня 2021 року Справа № 160/17393/21
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Дєєв М.В., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Петриківського відділу державної виконавчої служби у Дніпропетровському районі Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про зобов'язання вчинити певні дії,-
27.09.2021 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Петриківського відділу державної виконавчої служби у Дніпропетровському районі Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), в якому позивач просить:
- зобов'язати Петриківський відділ державної виконавчої служби у Дніпровському районі Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) зняти арешт з майна ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) накладений постановою «Про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження» від 10.08.2016 року старшим державним виконавцем Петриківського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Горжій Оксаною Вадимівною за виконавчим провадженням № 51431961 з примусового виконання виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського округу Чуловського В.А. № 9500 виданого 23.04.2016 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Альфа Банк» боргу в розмірі 97434,57 грн.
28.09.2021 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду було залишено позовну заяву без руху через невідповідність вимогам ст.ст.160, 161 КАС України та встановлено позивачу строк для усунення недоліків, шляхом надання уточненої позовної заяви та надання доказу сплати судового збору.
29.09.2021 року від позивача надійшла заява про усунення недоліків відповідно до якої позивачем вказано, що позивачем 06.08.2021 року було сплачено судовий збір за квитанцією №89606 від 06.08.2021 року про сплату судового збору у розмірі 908,00 грн. за подання до суду адміністративного позову по справі №160/13355/21, але згідно ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.08.2021 року позовну заяву було повернено та роз'яснено про право повторного звернення до суду. На теперішній час позивач не звертався з клопотанням про повернення судового збору. Також, позивач в обґрунтування своєї заяви вказав на позицію Великої Палати Верховного Суду викладеної в постанові від 30.09.2020 року у справі №9901/144/20.
Перевіривши позовні матеріали та подану позивачем заяву про усунення недоліків, суд зазначає наступне.
Закон України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI) визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.
Згідно з частинами першої та другої 2 статті 9 Закону № 3674-VI судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.
Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Отже, судовий збір сплачується за місцем розгляду справи, надходження до спеціального фонду Державного бюджету України якого перевіряються судом перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг). Тобто, суд зобов'язаний перевірити надходження судового збору до спеціального фонду у межах кожної конкретної адміністративної справи.
Так, в ухвалі від 28.09.2021 року судом встановлено, що станом на час прийняття ухвали Діловодство спеціалізованого суду (ДСС) містить відомості про сплачений позивачем судовий збір, згідно квитанції №89606 від 06.08.2021 року, який зараховано у справі №160/13355/21. Статистична картка справи №160/13355/21 містить відомості про зарахування судового збору, згідно наведеної вище квитанції до Державного бюджету України, що також підтверджується випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України. Таким чином, зарахування судового збору, згідно квитанції №89606 від 06.08.2021 року до даної справи є неможливим.
З огляду на викладене, звертаючись до суду із позовною заявою, позивач зобов'язаний сплатити судовий збір на загальних підставах та надати до суду документ, який підтверджує сплату судового збору саме у межах цієї справи № 160/17393/21. Разом із тим, судовий збір за наданою позивачем квитанцією сплачений і зарахований при розгляді іншої адміністративної справи.
Отже, з огляду на викладене, суд зазначає, що подана квитанція №89606 від 06.08.2021 року, не є належним доказом сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі, оскільки не підтверджено зарахування судового збору в сумі 908,00 грн. до спеціального фонду Державного бюджету України саме у справі №160/17393/21, у межах якої подану дану позовну заяву.
Щодо посилань позивача правову позицію викладену в постанові Верховного Суду України від 30 вересня 2020 року в справі № 9901/144/20, суд зазначає, що предметом дослідження Великої Палатою Верховного Суду було питання повернення позовної заяви з підстав долучення до позову квитанції про сплату судового збору, у якій платником зазначено іншу особу, а не особу позивача. Так, у постанові від 30.09.2020 у справі № 9901/144/20 Велика Палата Верховного Суду вказала «..Залишаючи без руху та повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції дійшов висновку про несплату судового збору за подання позову, не прийнявши як доказ сплати судового збору додане до позовної заяви платіжне доручення від 2 червня 2020 року № 61, оскільки у назві реквізиту «Платник» указано особу, яка не є стороною у справі, а саме ГО «Фундація деюре».
Таким чином, позивач вимоги ухвали суду про залишення адміністративного позову без руху не виконав та не усунув зазначені в ній недоліки, у встановлений судом строк.
Відповідно до п.1 ч.4 ст.169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Керуючись ст. 169, 248 КАС України, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 - повернути позивачеві.
Копію ухвали про повернення позовної заяви направити особі, яка її подала, разом з позовними матеріалами.
Роз'яснити позивачу, що відповідно до ч.8 ст.169 КАС України, повернення позовної заяви, не позбавляють права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтями 294-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя М.В. Дєєв