Іменем України
29 вересня 2021 року
м.Харків
справа № 639/1284/21
провадження № 22-ц/818/5194/21
Харківський апеляційний суд у складі:
Головуючого: Маміної О.В.
суддів: Пилипчук Н.П., Тичкової О.Ю.,
учасники справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Харків Екоресурс»,
відповідач - ОСОБА_1 ,
розглянувши у порядку ст. 369 ЦПК України в м. Харкові без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Харків екоресурс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надання послуг з вивезення побутових відходів за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 09 червня 2021 року, постановлене під головуванням судді Марченка В.В., в залі суду в місті Харкові (повний текст судового рішення складено 18 червня 2021 року), -
У лютому 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Харків Екоресурс» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надання послуг з вивезення побутових відходів за період з 01.10.2017 року по 01.09.2020 року у розмірі 393, 31 грн. та судовий збір у розмірі 2 270, 00 грн..
Рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 09 червня 2021 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Харків екоресурс» заборгованість за надання послуг з вивезення побутових відходів за період з 01.10.2017 року по 01.09.2020 року у розмірі 393 грн. 31 коп. та витрати зі сплати судового збору у сумі 2 270 грн. 00 коп.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
Посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права; вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають наявним в матеріалах справи доказам. В ході розгляду справи, суд першої інстанції не сприяв повному, об'єктивному та неупередженому розгляду справи. При ухваленні рішенні, суд першої інстанції суд фактично підтримав правову позицію позивача та не врахував заперечення відповідача, викладені у відзиві на позов, проігнорувавши в тому числі усталену судову практику по аналогійній справі. Вказує, що відсутні підстави для стягнення з нього заборгованості за послуги з вивезення побутових відходів, оскільки він взагалі не користується послугами ТОВ «Харків Екоресурс», всі побутові відходи відповідач самостійно утилізує, ніяких дій по прийняттю пропозиції позивача не вчиняв, оскільки не був повідомлений позивачем про наявність договору.
Представник ТОВ «Харків Екоресурс» надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив апеляційну скаргу відповідача - залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, відповідно до вимог ч. 1 ст. 367 ЦПК України - в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач, як споживач послуг, які надає позивач, зобов'язання з оплати послуг з вивезення побутових відходів належним чином не виконує. Тому наявні підстави для стягнення з нього заборгованості з урахуванням вимог ст. 625 ЦК України.
Такі висновки суду першої інстанції відповідають вимогам закону та фактичним обставинам справи.
Судом встановлено, що ТОВ «Харків Екоресурс» є виконавцем послуг з вивезення побутових відходів відповідно рішення виконавчого комітету Харківської міської ради «Про визначення виконавця послуг з вивезення побутових відходів в м. Харкові» від 28.12.2011 року № 940 та рішення № 248 від 22.04.2020 року "Про визначення виконавця послуг з вивезення побутових відходів в місті Харкові" (а.с.9-10).
ОСОБА_1 є споживачем послуг з вивезення побутових відходів за адресою: за адресою: АДРЕСА_1 , з 01.08.2013 року, які надає позивач на підставі Договору на вивезення побутових відходів, опублікованому в офіційному друкованому засобі масової інформації Харківської міської ради - газеті «Харьковские известия» № 75/1(2669/1) від 25.06.2013 року (а.с.11).
Відповідно до договору «Про надання послуг з вивезення побутових відходів» виконавець зобов'язується, згідно з графіком, надавати споживачу послуги з вивезення побутових відходів на підставі рішення виконавчого комітету Харківської міської ради від 28.12.2011 року № 940 «Про визначення виконавців послуг з вивезення побутових відходів в м. Харкові» та від 22.04.2020 року № 248 "Про визначення виконавця послуг з вивезення побутових відходів в місті Харкові", а споживач зобов'язується своєчасно оплачувати послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, передбачених цим Договором. Оплата послуг здійснюється щомісячно.
Відповідно до ст. 35-1 Закону України «Про відходи» та ст. ст. 20, 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» ТОВ «Харків екоресурс» 25.06.2013 опубліковано Договір про надання послуг з вивезення побутових відходів від 25.06.2013 в офіційному друкованому засобі масової інформації Харківської міської ради - газеті «Харьковские известия» № 75/1(2669/1), умови якого відповідають умовам типового договору затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 10.12.2008 № 1070.
Пунктами 1 та 11 вказаного договору передбачено, що виконавець (ТОВ «Харків екоресурс») зобов'язується згідно з графіком надавати споживачу послуги з вивозу побутових відходів на підставі рішення виконавчого комітету Харківської міської ради № 940 від 28.12.2011 «Про визначення виконавця послуг з вивезення побутових відходів в місті Харкові», та від 22.04.2020 року № 248 "Про визначення виконавця послуг з вивезення побутових відходів в місті Харкові" і відповідно до схеми санітарного очищення, затвердженої рішенням 18 сесії Харківської міської ради 4-го скликання № 284/03 від 24.12.2003 зі змінами та доповненнями, а споживач зобов'язується своєчасно оплачувати послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, передбачених цим Договором. Розрахунок обсягу і вартості послуг здійснюється згідно з Правилами надання послуг з вивезення побутових відходів та додатком 1 до цього Договору, який є невід'ємною частиною цього договору. Оплата послуг здійснюється щомісячно. Платежі вносяться не пізніше 15-го числа періоду, що настає за розрахунковим.
За змістом пунктів 3, 5 цього Договору, послуги з вивезення твердих відходів надаються за контейнерною та без контейнерною схемами; в місцях, де не встановлені контейнери, вивезення твердих відходів здійснюється за без контейнерною схемою.
Пунктом 34 вказаного Договору передбачено, що споживач із Правилами надання послуг з вивезення побутових відходів та витягами із законодавства про відходи, санітарними нормами і правилами поводження з побутовими відходами та утримання території населених пунктів ознайомлений, оскільки вищевказані документи публікуються разом із Договором в офіційному друкованому засобі масової інформації Харківської міської ради - газеті «Харьковские известия».
21.06.2013 року між Українським державним підприємством поштового зв'язку «Укрпошта» та ТОВ «Харків екоресурс» було укладено Договір про надання послуги з доставки рекламної та/або інформаційної продукції № 28-373 за яким, УДППЗ «Укрпошта» здійснено доставку відповідачам примірника газети «Харьковские известия», в якому було опубліковано Договір про надання послуг з вивезення побутових відходів від 25.06.2013 року.
(у тому числі і на адресу відповідача).
Відповідно до ч. 3 ст. 29 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» процедура погодження умов договору відбувається протягом одного місяця з дня внесення проекту договору однією із сторін.
Згідно ч. 3 ст. 205 ЦК України у випадках, встановлених договором або законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням.
Впродовж місяця з дня опублікування проекту договору від 25.06.2013 року відповідач ОСОБА_1 про свою відмову укласти договір про надання послуг з вивезення побутових відходів до ТОВ «Харків екоресурс» у письмовому вигляді не направляв, тобто прийняв пропозицію ТОВ «Харків екоресурс» щодо укладення договору про надання послуг з вивезення побутових відходів.
Отже, на підставі публічного договору «Про надання послуг з вивезення побутових відходів» між ТОВ «Харків екоресурс» та відповідачем склалися фактичні договірні відносини (зобов'язання), щодо послуг з вивезення побутових відходів, оскільки відповідач отримує ці послуги та відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 .
При цьому ОСОБА_1 не здійснює оплату за надані послуги з 01.10.2017 року по 01.09.2020 року, у зв'язку з чим в нього виникла заборгованість, що становить 393, 31 грн., з яких 310,08 грн.- сума основної заборгованості за надання послуг з вивезення побутових відходів, 55, 93 грн.- інфляційні витрати, 27, 30 грн.- три відсотки річних від простроченої суми.
Як на підставу позовних вимог ТОВ «Харків Екоресурс» посилалося на те, що зобов'язання з оплати послуг з вивезення побутових відходів ОСОБА_1 не виконує, тому наявні підстави для стягнення з нього суми заборгованості з урахуванням вимог ст. 625 ЦК України.
Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки визначені Законом України "Про житлово-комунальні послуги".
Відповідно до ст.13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на:
1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо);
2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо);
3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо);
4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).
Частина 3 ст. 31 Закону України Про житлово-комунальні послуги визначає, що органи місцевого самоврядування встановлюють тарифи на житлово-комунальні послуги в розмірі не нижче економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво.
Відповідно до положень ст. 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.
Пунктом 1 частини 1 статті 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачено право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг.
При цьому такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини 3 статті 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Згідно п. «б» ч. 1 ст. 15 Закону України «Про відходи» громадяни України, іноземці та особи без громадянства зобов'язані вносити в установленому порядку плату за користування послугами з вивезення побутових відходів.
Плата за надані послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору і тарифів (п. 13 Правил надання послуг з вивезення побутових відходів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1070 від 10 грудня 2008 року).
Наведене свідчить, що відповідач зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі оплачувати послуги з вивезення побутових відходів.
Статтями 12, 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Матеріали справи свідчать про те, що позивачем виконувалися обов'язки з вивезення побутових відходів за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується Графіком планово-подворового вивезення твердих побутових відходів з приватних домоволодінь Новобаварського району м. Харкова. Однак відповідач не здійснював оплату вартості наданих послуг.
Згідно Довідки ТОВ «Харків екоресурс» про рух коштів по особовому рахунку № НОМЕР_1 у відповідача наявна заборгованість, яка станом на 01 вересня 2020 року становить 310, 08 грн., яка і підлягає стягненню з відповідачів.
Відповідно до положень ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтями 610, 612 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.
Таким чином, висновок суду першої інстанції про наявність підстав для стягнення з відповідача заборгованості за надані послуги з вивезення побутових відходів послуги з 01.10.2017 року по 01.09.2020 року, з урахуванням індексу інфляції та 3% річних в загальному розмірі 393,31 грн., - відповідає вимогам закону та фактичним обставинам справи.
Будь-яких документів на спростування розміру заборгованості відповідачем суду не надано.
Посилання відповідача на те, що він взагалі не користується послугами ТОВ «Харків Екоресурс», всі побутові відходи він самостійно утилізує, - спростовуються вимогами закону та наявними в матеріалах справи доказами, оскільки відповідно до ч.14 ст. 35-1 Закону України «Про відходи», ч.3 ст. 27 Закону України «Про рослинний світ», ч.6 ст. 39 Закону України «Про тваринний світ» спалювання складування, розміщення, зберігання або транспортування промислових та побутових відходів, які є джерелами забруднення атмосферного повітря, допускається лише при наявності спеціального розміщення на відведених місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування територіях, з дотриманням нормативів екологічної безпеки і подальшої утилізації або видалення.
Разом з тим ОСОБА_1 не надано допустимих та належних доказів, що він в установлений законом спосіб має можливість реалізувати, вивозити, знищувати всі побутові відходи.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалене з додержанням вимог матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 367, 368, 369, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 09 червня 2021 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і, в силу п.2 ч.3 ст. 389 ЦПК України, оскарженню не підлягає.
Головуючий: О.В. Маміна
Судді: Н.П. Пилипчук
О.Ю. Тичкова