про відмову у прийнятті позовної заяви
14.06.10р.Справа № В8/7039-10
Суддя Дубінін І.Ю., розглянувши матеріали
за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (м. Кривий Ріг Дніпропетровської області)
до Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" (м.Дніпропетровськ)
про визнання рішення комісії неправомірним та заборону припиняти постачання електричної енергії до складу
Позивач просить визнати незаконним рішення комісії Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" щодо нарахування позивачу вартості недорахованої електричної енергії у сумі 48 137,24 грн. по результатам розгляду акту про порушення ПКЕЕ №Б004936 від 10.03.2010р. (Протокол № 378/3 від 24.03.2010р.).
Відповідно до ст. 12 Господарського процесуального кодексу України господарським судам підвідомчі спори про визнання недійсними актів з підстав, зазначених у законодавстві.
За змістом ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Способи захисту цивільних прав та інтересів судом передбачені у статті 16 Цивільного кодексу України. Одним із таких способів, як вказано в п. 10 ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України є визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Цією нормою також встановлено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Частина 2 ст. 20 Господарського кодексу України серед актів, визнання незаконними яких передбачено ст. 16 Цивільного кодексу України, як спосіб захисту прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів встановлює, що права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються, зокрема, шляхом визнання повністю або частково недійсними актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, обмежують права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживача.
Тобто, за змістом вказаної норми, господарські суди розглядають на загальних підставах справи у спорах про визнання недійсними актів, прийнятих іншими органами, у тому числі, актів господарських товариств, які відповідно до закону чи установчих документів мають обов'язковий характер для учасників правовідносин, що виникають чи припиняються з прийняттям такого акту.
Оскаржуване рішення комісії Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" щодо нарахування позивачу вартості недорахованої електричної енергії по результатам розгляду акту про порушення правил користування електричною енергією споживачем-юридичною особою, за своїми ознаками до таких актів не відноситься, оскільки не носить характеру обов'язкового до виконання ненормативного акту, а є лише фіксацією порушення, яке було виявлено при проведенні перевірки дотримання Правил користування електричною енергією.
За таких обставин, спори такої категорії не підлягають вирішенню в господарських судах України.
Дані висновки узгоджуються з позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові від 12 червня 2007 року у справі господарського суду Луганської області №3/576н.
Свої заперечення і пояснення щодо вказаного акту та протоколу позивач може викласти, зокрема, при розгляді справи щодо стягнення нарахованих на підставі них сум за електроенергію, які будуть оцінюватися судом нарівні з іншими доказами.
Згідно п. 1 ст. 62 Господарського процесуального кодексу України, суд відмовляє у прийнятті позовної заяви, якщо заява не підлягає розгляду в господарських судах України.
З огляду на викладене, в прийнятті позовної заяви слід відмовити.
Керуючись п. 1 ст. 62, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд
У прийнятті позовної заяви відмовити.
Позовні матеріали повернути позивачу.
Суддя І.Ю. Дубінін