про повернення позовної заяви
10.06.10р.Справа № П21/7012-10
Суддя Назаренко Н.Г. , розглянувши матеріали
за позовом Прокурора Дзержинського району м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в інтересах держави в особі:
П-1: Криворізької міської ради, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область
П-2: Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область
до В-1: Криворізької квартирно-експлуатаційної частини району, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область
В-2: Дніпропетровського обласного військового комісаріату, м. Дніпропетровськ
про стягнення 135 665,08 грн. за теплову енергію
Прокурор Саксаганського району м. Кривого Рогу звернувся до суду з позовною заявою №722 вих 10 від 26.05.2010 року в інтересах держави в особі Криворізької міської ради в особі Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа", в якій просить стягнути з Дніпропетровського обласного військового комісаріату, м. Дніпропетровськ, на користь Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" заборгованість за теплову енергію в сумі 80 225,13 грн.; стягнути у солідарному порядку з Криворізької квартирно-експлуатаційної частини району, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, та Дніпропетровського обласного військового комісаріату, м. Дніпропетровськ, на користь Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" заборгованості за теплову енергію в сумі 55 439,95 грн.
Як вказує прокурор у позовній заяві під поняттям "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах", згідно рішення Конституційного Суду України від 08.04.99р. № З-рп/99, потрібно розуміти орган державної влади чи місцевого самоврядування, якому державою надане повноваження органу виконавчої влади.
Водночас такого державного органу у позовній заяві прокурор не вказав, зазначивши, що у даному випадку таким органом виступає позивач у справі - комунальне підприємство теплових мереж "Криворіжтепломережа".
Такі обґрунтування не відповідають положенням ст.2 Господарського процесуального кодексу України та висновкам вищевказаного рішення Конституційного Суду України.
Таким чином, прокурором неправильно визначений склад осіб на стороні позивача, що пред'являється в інтересах держави.
Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 29 Господарського процесуального кодексу України у разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.
Прокурор або його заступник, звертаючись до господарського суду з позовом, виконує функцію представництва інтересів держави, що визначено ст. 121 Конституції України, ст. 36-1 Закону України "Про прокуратуру". При цьому випадки такого представництва визначені законом.
Згідно ст. 36-1 Закону України "Про прокуратуру", представництво прокуратурою інтересів держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних дій, спрямованих на захист у суді інтересів держави у випадках, передбачених законом. Підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або державою.
За змістом ч. 5 ст. 36-1 Закону Прокурор самостійно визначає підстави для представництва у судах, форму його здійснення і може здійснювати представництво у будь-якій стадії судочинства у порядку, передбаченому процесуальним законом.
Частина третя ст. 2 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що Прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Рішенням Конституційного Суду України №3-рп/99 від 08.04.1999 р. у справі за конституційним поданням Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положення ст. 2 Арбітражного процесуального кодексу України зазначено, що під поняттям "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах" потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.
В контексті пункту 2 статті 121 Конституції України приписи пункту 3 частини 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України треба розуміти так, що прокурори та їх заступники подають до господарського суду позови саме в інтересах держави, а не в інтересах підприємств, установ та організацій незалежно від їх підпорядкування та форм власності.
Оскільки "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних чи інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, і ця заява, за статтею 2 Господарського процесуального кодексу України, є підставою для порушення справи в арбітражному суді.
Прокурор Саксаганського району м. Кривого Рогу зазначив, що позов подається в інтересах держави в особі комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа", яке є комунальним закладом, заснованим на власності територіальної громади м. Кривого Рогу, відносини якого з відповідачем ґрунтуються на господарському договорі.
Оскільки заклад заснований на комунальній власності у спірних правовідносинах позивач не реалізує повноваження держави взагалі та органу виконавчої влади, зокрема.
Комунальне підприємство теплових мереж "Криворіжтепломережа" має право на судовий захист прав учасника господарських правовідносин у випадку їх порушення шляхом звернення до суду у загальному порядку.
Дана позиція аналогічна позиції Вищого господарського суду України, що викладена в постановах у справах: №2660 від 18.01.2007 року, №2/206-05 від 04.07.2006 року, №1/1091-13/412 від 02.11.2006 року, №17-5-9-4-22-15-6-19-38-3-7/01-6026 від 21.11.2006 року, №15/181 від 29.03.2006 року, №1/1091-13/412 від 02.11.2006 року та позиції Дніпропетровського апеляційного господарського суду, що викладена в постанові від 10.09.2009 року у справі №35/91-09.
Вказане є підставою для повернення позовної заяви без розгляду згідно п. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись п.1 ст. 63, ст.86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Повернути позовну заяву і додані до неї документи без розгляду.
Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду після усунення допущеного порушення.
Додаток: позовна заява на 61 аркушах.
Суддя Н.Г. Назаренко