Справа № 500/4454/21
27 вересня 2021 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд у складі судді Чепенюк О.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, у якому просить:
визнати за ним право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, а саме із зниженням пенсійного віку відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області провести відповідні нарахування і виплатити пенсію ОСОБА_1 з часу набуття права - досягнення 55 річного віку, а саме з 20.02.2020.
В обґрунтування позову позивач вказує, що має гарантоване державою право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 2 статті114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", оскільки в період з 04.05.1990 по 19.05.2010 працював у Великобірківському заводоуправлінні на посаді шофера в гірничо-дробарному кар'єрі с.Гаї Розтоцькі, а також в період з 01.04.2011 по 30.10.2011 у ВАТ "Будівельні матеріали" на посаді машиніста екскаватора в кар'єрі Гаї Розтоцькі.
25.02.2020 ОСОБА_1 звернувся до органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Однак відповідач листом від 16.04.2020 відмовив позивачу у призначенні пенсії з огляду на відсутність довідок про підтвердження пільгового стажу щодо періодів роботи у Великобірківському заводоуправлінні та ВАТ "Будівельні матеріали".
23.06.2021 позивач повторно звернувся із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області від 13.07.2021 ОСОБА_1 відмовлено в призначенні такої пенсії.
Вказану відмову позивач вважає протиправною та такою, що порушує його право на соціальний захист, стверджує, що має достатній стаж роботи із шкідливими та важкими умовами праці за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дає право на призначення пенсії, згідно зі статтею 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", на підтвердження чого ним було подано до органу Пенсійного фонду України достовірні та належні підтверджуючі документи, зокрема, трудову книжку, яка містить всі необхідні записи про спірні періоди роботи.
У зв'язку з викладеним просить зобов'язати відповідача призначити йому пенсію за віком на пільгових умовах, починаючи з дати досягнення пенсійного віку.
Ухвалою суду від 30.07.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено справу розглядати суддею одноособово за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними матеріалами у строк, встановлений статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України).
Копію ухвали про відкриття провадження у справі від 30.07.2021 представником відповідача отримано 02.08.2021, що підтверджується відповідною відміткою на супровідному листі (а.с.40).
Відповідач відзив на позов у строк встановлений судом (п'ятнадцять днів з дня вручення йому ухвали про відкриття провадження у справі) не подав, як і будь-які докази у спростування позовних вимог, про причини неподання суд не повідомив, з клопотанням про продовження процесуального строку для подання відзиву не звертався.
Відповідно до частини шостої статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Ухвалою суду від 16.09.2021 відмовлено в задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про зупинення провадження в цій адміністративній справі.
Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у позові, суд встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.
Позивач ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), після досягнення віку 55 років ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), 25.02.2020 звернувся до органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. До заяви було додано відповідні документи, перелік яких відображено в розписці-повідомленні (а.с.8).
Розглянувши заяву позивача, Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області листом від 16.04.2020 №1900-0321-9/4583 повідомило йому про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах (а.с.10-12). Зокрема, у листі вказано, що згідно із записами трудової книжки ОСОБА_1 працював у Великоборківському заводоуправлінні на посаді шофера в гірничо-дробарному кар'єрі Гаї Розтоцькі по переробці гірничої маси в період з 04.05.1990 по 19.05.2010, у ВАТ "Будівельні матеріали" на посаді машиніста екскаватора в кар'єрі Гаї Розтоцькі в період з 01.04.2011 по 30.10.2011.
В індивідуальних відомостях про застраховану особу інформація про спеціальний стаж роботи за Списком №2 та інформація про дату та номер наказу, яким затверджено результати проведення атестації робочих місць за умовами праці, і на підставі якого підприємство надає відомості про стаж роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах відсутня.
Оскільки довідка про підтвердження пільгового стажу роботи не представлена, отже зарахувати до спеціального стажу вище зазначені періоди роботи та призначити пенсію за віком на пільгових умовах згідно статті 114 "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" підстав немає.
23.06.2021 позивач повторно звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах (а.с.13-15). Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області від 13.07.2021 №3805-3690/П-02/8-1900/21 (а.с.16) ОСОБА_1 відмовлено в призначенні такої пенсії з тих же підстав, що й наведені у листі відповідача від 16.04.2020 №1900-0321-9/4583.
Не погоджуючись з відмовою відповідача в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 2 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", позивач звернувся до суду із даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує частину другу статті 19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України від 05.11.1991 № 1788-XII (далі - Закон №1788-XII) "Про пенсійне забезпечення" та Законом України від 09.07.2003 №1058-ІV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №1058-ІV).
Згідно з пунктом "б" частини першої статті 13 Закону № 1788-XII на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків (за відсутності вказаного стажу роботи у період до 01.04.2024 пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності стажу роботи з 01.04.2019 по 31.03.2020 - не менше 27 років 6 місяців у чоловіків), з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах.
Працівникам, які не мають стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування": чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи.
Аналогічні приписи містяться у пункті 2 частини другої статті 114 Закону №1058-ІV.
Таким чином, головними умовами для призначення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсії за віком на пільгових умовах є досягнення віку 55 років, наявність стажу роботи 27 років 6 місяців, з них не менше 12 років 6 місяців на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць.
Як вбачається з листів Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, якими позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, спірними є періоди роботи позивача у Великобірківському заводоуправлінні (ВАТ "Будівельні матеріали") на посаді шофера в гірничо-дробарному кар'єрі Гаї Розтоцькі в період з 04.05.1990 по 19.05.2010 та у ВАТ "Будівельні матеріали" на посаді машиніста екскаватора в кар'єрі Гаї Розтоцькі в період з 01.04.2011 по 30.10.2011, які відповідач не зарахував до його спеціального стажу, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Як передбачено статтею 10 Закону №1788-ХІІ, пенсійне забезпечення відповідно до цього Закону здійснюється органами Пенсійного фонду України.
За приписами частин першої, другої статті 7 Закону №1788-ХІІ звернення за призначенням пенсії може здійснюватися у будь-який час після виникнення права на пенсію. При цьому пенсії за віком і по інвалідності призначаються незалежно від того, припинено роботу на час звернення за пенсією чи вона продовжується.
Відповідно до пунктів 1.6, 1.7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за №1566/11846 (далі - Порядок №22-1), звернення за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію або не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку. Днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви.
За приписами статті 62 Закону № 1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до статті 62 Закону №1788-XII постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок №637).
У пунктах 1 та 2 Порядку №637 зазначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
Відповідно до пункту 3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка.
Досліджуючи копію трудової книжки ОСОБА_1 НОМЕР_1 (а.с.17-20), судом встановлено, що щодо трудової діяльності позивача у спірні періоди містяться такі записи:
Великобірківське заводоуправління:
04.05.1990 прийнятий на роботу шофером III класу в гірничо-дробарний кар'єр Гаї Розтоцькі по перевозці гірничої маси (запис №7);
09.09.1994 Великобірківське заводоуправління будматеріалів перетворене у відкрите акціонерне товариство "Будівельні матеріали" (запис №8);
20.05.2010 переведений на посаду головного механіка (запис №9);
01.11.2010 звільнений з роботи за згодою сторін (запис №10).
ВАТ "Будівельні матеріали":
01.04.2011 прийнятий на посаду машиніст екскаватора в кар'єр Гаї Розтоцькі (запис №13);
31.10.2011 переведений на посаду начальника цеху в кар'єр Гаї Розтоцькі (запис №14);
16.03.2012 ВАТ "Будівельні матеріали" реорганізовано шляхом перетворення у ТДВ "Будівельні матеріали" (запис №15);
25.11.2013 звільнений з роботи за згодою сторін (запис №16).
Отже, із дослідженої судом трудової книжки ОСОБА_1 слідує, що наявні у ній записи про спірні періоди роботи у Великобірківському заводоуправлінні (ВАТ "Будівельні матеріали") з 04.05.1990 по 19.05.2010 та у ВАТ "Будівельні матеріали" з 01.04.2011 по 30.10.2011 відповідають вимогам до ведення та оформлення трудової книжки, згідно розрахунку страхового стажу (а.с.9), такі періоди зараховані до його загального стажу.
Щодо роботи ОСОБА_1 на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, суд зазначає наступне.
Як слідує з листів Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області від 16.04.2020 та від 13.07.2021, підставами для відмови у зарахуванні до спеціального стажу позивача періодів роботи у Великобірківському заводоуправлінні (ВАТ "Будівельні матеріали") на посаді шофера в гірничо-дробарному кар'єрі Гаї Розтоцькі в період з 04.05.1990 по 19.05.2010 та у ВАТ "Будівельні матеріали" на посаді машиніста екскаватора стало те, що в індивідуальних відомостях про застраховану особу інформація про спеціальний стаж роботи за Списком №2 та інформація про дату та номер наказу, яким затверджено результати проведення атестації робочих місць за умовами праці, і на підставі якого підприємство надає відомості про стаж роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах відсутня. Крім того, не представлена довідка про підтвердження пільгового стажу роботи (а.с.10-12, 16).
Слід вказати, що пунктом 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 01.12.2005 №1451/11731, встановлено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.
Відповідно до пункту 4.2 Порядку № 383 результати атестації (як уперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, упродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінились докорінні умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умови і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.
Згідно з пунктом 4.3 Порядку № 383 у разі підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах за результатами атестації, вперше проведеної до 21.08.1997 (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць) до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи зі шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.
Пунктом 10 Порядку № 383 установлено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку з оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку з наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та в разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку № 637.
Відповідно до пункту 20 Порядку № 637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Тобто надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.
Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 20.02.2018 у справі №234/13910/17, від 07.03.2018 у справі № 233/2084/17, від 25.04.2019 №159/4178/16-а, від 31.10.2019 у справі № 688/4170/16-а та підтримана у постановах від 20.05.2021 у справі №593/1278/16-а та від 24.06.2021 у справі №758/15648/15-а.
Списки № 1, 2, затверджені постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 №1173, застосовуються до пільгової роботи до 31.12.1991; якщо пільгова робота продовжується після 01.01.1992 (або тільки почалася після цієї дати), але не більше як до 11.03.1994, - застосовуються Списки № 1, 2, затверджені постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991 № 10; якщо пільгова робота продовжується після 11.03.1994 (або тільки почалась після цієї дати), але не більше як до 16.01.2003, - застосовуються Списки № 1, 2, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 № 162; якщо пільгова робота продовжується після 16.01.2003 (або тільки почалась після цієї дати), але не більше як до 03.08.2016, - застосовуються Списки № 1, 2, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 № 36.
Розділом "Гірничі роботи" Списків № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, чинних на час роботи позивача у спірні періоди, передбачалися професії "шофер грузових машин" "водій автомобіля" та "машиніст екскаватора".
Щодо необхідності проведення атестації робочих місць за умовами праці, суд зазначає, що атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 № 442 (далі - Порядок №442) та Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України №41 від 01.09.1992 (далі - Методичні рекомендації).
Відповідно до зазначених нормативних актів основна мета атестації полягає в регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу в несприятливих умовах.
Згідно з пунктом 4 Порядку № 442 та підпункту 1.5 пункту 1 Методичних рекомендацій атестація проводиться не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.
Атестація робочих місць відповідно до Порядку № 442 та Методичних рекомендацій передбачає: установлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці; санітарно-гігієнічне дослідження факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці; комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідність їхніх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам і правилам; установлення ступеня шкідливості й небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією; обґрунтування віднесення робочого місця до категорії зі шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці; визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах; складання переліку робочих місць, виробництв, професій та посад із пільговим пенсійним забезпеченням працівників; аналіз реалізації технічних і організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру і безпеки праці.
За змістом пунктів 8 та 9 Порядку № 442 проведення атестації робочих місць відомості про результати атестації робочих місць заносяться до карти умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з Міністерством охорони здоров'я України. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.
Судом встановлено, що до первинної заяви про призначення пенсії від 25.02.2020 позивачем було подано до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області висновок від 31.12.2007 №05-02/758 щодо якості проведеної атестації робочих місць за умовами праці по ВАТ "Будівельні матеріали"; висновок від 27.04.2011 №0.1-02/275 щодо якості проведеної атестації робочих місць за умовами праці по ВАТ "Будівельні матеріали";
наказ №22 від 23.07.1997 "Про результати проведення атестації робочих місць за умовами праці" ВАТ "Будівельні матеріали"; наказ №22 від 22.04.2011 "Про результати проведення атестації робочих місць за умовами праці у кар'єрі з видобування вапняку (с. Гаї Розтоцькі)" ВАТ "Будівельні матеріали", відповідно до яких за результатами проведеної атестації підтверджено право на пенсію за віком на пільгових умовах згідно Списку №2 працівникам робочих місць "водій автомобіля" та "машиніст екскаватора" (а.с.21-24).
Щодо періодів роботи позивача, який не охоплено проведенням атестації робочого місця, то суд зазначає, що своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах, пільгове пенсійне забезпечення тощо.
При цьому особа, яка працює на посаді, віднесеній до Списку № 2, робоче місце по якій підлягає атестації, відповідно до Порядку № 442, не наділена жодними правами (повноваженнями, обов'язками), які б могли вплинути на своєчасність проведення атестації робочих місць.
Отже, можна зробити висновок, що особи, які зайняті на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2, але з вини власника на таких підприємствах не було проведено атестацію робочого місця, мають право на зарахування стажу роботи на таких посадах до спеціального стажу, необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2, відповідно до пункту "б" статті 13 Закону № 1788-XII, пункту 2 частини другої статті 114 Закону №1058-ІV.
При цьому на працівника, зайнятого на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, не можна покладати відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць за умовами праці. Непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємств або уповноваженим ним органом не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах. Контроль за додержанням підприємствами правил проведення атестації робочих місць за умовами праці покладається на відповідні повноважні державні контролюючі органи, зокрема Держпраці.
Отже, суд вважає, що непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.
Вказана позиція узгоджується із правовою позицією, висловленою Верховним Судом у постанові від 19.02.2020 у справі №520/15025/16-а, у якій Велика Палата Верховного Суду відступила від висновків Верховного Суду України, викладених у постановах від 10.09.2013 у справі № 21-183а13, від 25.11.2014 у справі № 21-519а14, від 10.03.2015 та 17.03.2015 у справах № 21-51а15, та № 21-585а14, від 14.04.2015 у справі № 21-383а14, від 02.12.2015 у справі № 21-1329а15, від 10.02.2016 у справі № 21-5432а15 та від 12.04.2016 у справі № 21-6501а15, щодо відсутності підстав для призначення пенсії на пільгових умовах з огляду на відсутність результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці.
Щодо доводів відповідача про те, що в індивідуальних відомостях про застраховану особу інформація про спеціальний стаж роботи за Списком №2 та інформація про дату та номер наказу, яким затверджено результати проведення атестації робочих місць за умовами праці, відсутня, то суд зазначає наступне.
Пунктом 20 Порядку №637 передбачено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Суд повторно наголошує, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників, а також такий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування у разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі.
Враховуючи, що записи трудової книжки ОСОБА_1 містять повні і точні відомості (без виправлень) про роботу позивача в спірні періоди водієм автомобіля (шофером) та машиністом екскаватора, суд не погоджується з аргументами Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, наведеними у листах від 16.04.2020 та від 13.07.2021, щодо необхідності подання додаткових документів, які підтверджують наявність спеціального стажу та право позивача на призначення пенсії на пільгових умовах.
Крім того, у позивача відсутня можливість надати інші документи для підтвердження наявного спеціального стажу в спірні періоди з незалежних від нього причин.
Так, в матеріалах адміністративної справи наявний лист Архівного відділу Тернопільської районної державної адміністрації від 07.06.2021, відповідно до якого документація Великобірківського заводоуправління на державне зберігання не передавалася (а.с.29).
Також, як вбачається з інформаційної довідки №3/02 від 03.02.2020, ТДВ «Будівельні матеріали» не має можливості надати підтверджуючу інформацію про трудовий стаж ОСОБА_1 , так як через крадіжку на підприємстві відсутні підтверджуючі документи (а.с.25). Директором ТДВ «Будівельні матеріали» з приводу вказаної події подано до Тернопільського районного відділу поліції відповідну заяву від 18.10.2016 №3989 (а.с.27).
Таким чином, суд дійшов висновку, що із досліджених судом записів трудової книжки позивача слідує, що відомості про роботу позивача водієм автомобіля (шофером) та машиністом екскаватора відображені належним чином. Оскільки такі професії передбачались у Списку №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, то це дає право на зарахування вказаних періодів роботи позивача до пільгового стажу роботи із шкідливими та важкими умовами праці за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників.
Як вбачається з розрахунку стажу позивача (а.с.9) його загальний стаж роботи становить 36 років 10 місяців 15 днів, а у разі зарахування вищевказаних періодів до його пільгового стажу, стаж роботи позивача на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, становитиме більше 20 років при необхідних 12 років 6 місяців для призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Частинами першою, другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На думку суду, позивачем надано докази, які не спростовані відповідачем та які у сукупності дають підстави для висновку про одночасну наявність усіх основних умов для призначення позивачу пенсії на пільгових умовах відповідно до пункту "б" частини першої статті 13 Закону №1788-XII, пункту 2 частини другої статті 114 Закону №1058-IV, які є тотожними: на час подання заяви ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_1 досягнув віку 55 років, мав загальний стаж роботи понад 36 років (при необхідних 27 років 6 місяців), з них не менше 12 років 6 місяців на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України.
Відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірності своєї поведінки у спірних правовідносинах. Натомість обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду.
Суд звертає увагу, що у своїй позовній заяві позивач, зокрема, просить «визнати за ним право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, а саме із зниженням пенсійного віку відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»». Водночас така позовна вимога не узгоджується із способами судового захисту, визначеними статтею 5 КАС України.
Разом з тим, відповідно до частини другої статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, одержання особою бажаного результату та бути адекватним наявним обставинам. Водночас, винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає зазначеній міжнародній нормі.
Суд констатує, що у спірних правовідносинах нормами чинного законодавства, враховуючи наявність у позивача 55 річного віку, достатнього загального та спеціального (пільгового) стажу, не передбачено альтернативних способів поведінки, дій, рішень суб'єкта владних повноважень, окрім як призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту "б" частини першої статті 13 Закону №1788-XII, пункту 2 частини другої статті 114 Закону №1058-IV.
З приводу дати, з якої слід призначити пенсію позивачу, то суд зауважує, що згідно з пунктом 1 частини першої Закону № 1058-ІV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
З аналізу наведеної норми Закону №1058-ІV вбачається, що пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося до спливу трьох місяців з дня виникнення права на призначення такої пенсії.
Матеріалами справи підтверджено, що пенсійного віку позивач набув 20.02.2020. Із заявою про призначення пенсії вперше звернувся 25.02.2020, тобто не пізніше трьох місяців з дня досягнення ним пенсійного віку.
Відтак з урахуванням наведеного та положень частини першої статті 45 Закону №1058-IV, на підставі частини другої статті 9 КАС України, з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів позивача, для реалізації ним у повній мірі гарантованого Конституцією України права на належне пенсійне забезпечення, порушеного протиправною відмовою відповідача, суд вважає за необхідне, вийти за межі позовних вимог та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах з 21.02.2020, тобто з дня, що настав за днем досягнення пенсійного віку.
При цьому належить зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області зарахувати позивачу до пільгового стажу роботи із шкідливими та важкими умовами праці за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників періоди роботи у Великобірківському заводоуправлінні (ВАТ "Будівельні матеріали") на посаді шофера в гірничо-дробарному кар'єрі Гаї Розтоцькі з 04.05.1990 по 19.05.2010 та у ВАТ "Будівельні матеріали" на посаді машиніста екскаватора в кар'єрі Гаї Розтоцькі з 01.04.2011 по 30.10.2011.
З урахуванням викладеного, відмова відповідача у призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 2 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та у зарахуванні спірних періодів роботи до його пільгового стажу, оформлена листом Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області 13.07.2021 №3805-3690/П-02/8-1900/21 є протиправною та підлягає скасуванню.
З огляду на встановлені обставини справи та положення чинного законодавства, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд приходить до переконання, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.
Відповідно до вимог статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.
Згідно із частинами першою, третьою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки позов підлягає задоволенню, то до відшкодування позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає судовий збір у розмірі 908,00 грн, сплачений відповідно до квитанції №69910 від 26.07.2021 (а.с.34).
Керуючись статтями 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 262, 295 КАС України, суд
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити повністю.
Визнати протиправною та скасувати відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 2 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", оформлену листом Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області 13.07.2021 №3805-3690/П-02/8-1900/21.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області призначити ОСОБА_1 з 21.02.2020 пенсію за віком відповідно до пункту 2 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" на пільгових умовах за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зарахувавши ОСОБА_1 до пільгового стажу роботи із шкідливими та важкими умовами праці за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників періоди роботи у Великобірківському заводоуправлінні (ВАТ "Будівельні матеріали") на посаді шофера в гірничо-дробарному кар'єрі Гаї Розтоцькі з 04.05.1990 по 19.05.2010 та у ВАТ "Будівельні матеріали" на посаді машиніста екскаватора в кар'єрі Гаї Розтоцькі з 01.04.2011 по 30.10.2011.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 908,00 грн (дев'ятсот вісім грн 00 коп).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ).
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (Майдан Волі 3, місто Тернопіль, Тернопільська область, 46001, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 14035769).
Повний текст рішення складено та підписано 27 вересня 2021 року.
Суддя Чепенюк О.В.