31 травня 2010 р. № 2-19/6247.1-2009 (2-27/11973-2008)
Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі:
Головуючого судді Кузьменка М.В.,
судді Васищака І.М.,
судді Палій В.М,
розглянувши
касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Імвар"
на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 24.02.2010р.
у справі №2-19/6247.1-2009 господарського суду АР Крим
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Імвар"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гідрострой-91-Тур"
про стягнення 144 845грн
Товариство з обмеженою відповідальністю "Імвар" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 24.02.2010р., прийняту у справі №2-19/6247.1-2009 господарського суду АР Крим.
Вказана скарга не може бути прийнята до розгляду і підлягає поверненню скаржнику з таких підстав.
Відповідно до п.4 ст.111 ГПК України, до касаційної скарги додаються, зокрема, докази сплати державного мита.
В силу ч.2 ст.34 ГПК України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Державне мито сплачується в порядку і розмірі, встановлених законодавством України, що визначено ст.46 ГПК України.
Порядок сплати державного мита визначений Інструкцією про порядок обчислення та справляння державного мита, яка затверджена наказом Головної державної податкової інспекції України від 22 квітня 1993р. №15. Так, відповідно до п.14 Інструкції, при перерахуванні мита з рахунку платника, до документа щодо якого вчиняється відповідна дія, додається останній примірник платіжного доручення з написом (поміткою) кредитної установи про зарахування мита до бюджету, який скріпляється першим і другим підписами посадових осіб та відтиском печатки кредитної установи з відміткою дати виконання платіжного доручення.
Отже, допустимим доказом сплати державного мита у разі перерахування мита з рахунку платника є примірник платіжного доручення з відповідним, скріпленим першим та другим підписами посадових осіб та відтиском печатки кредитної установи, написом про зарахування мита до бюджету з відміткою дати виконання платіжного доручення.
Платіжне доручення №21 від 23.03.2010р., додане скаржником до поданої касаційної скарги, відповідного напису не містить, у зв'язку з чим не може бути допустимим доказом сплати державного мита.
Допущене скаржником порушення є підставою для повернення касаційної скарги.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.125,129 Конституції України, ст.86, п.4 ч.1 ст.1113 ГПК України, колегія суддів
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Імвар" на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 24.02.2010р. у справі №2-19/6247.1-2009 господарського суду Автономної Республіки Крим та додані до неї документи повернути.
Ухвала касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя М.В.Кузьменко Суддя І.М.Васищак
Суддя В.М.Палій