Справа № 2-436/2010 р.
03 червня 2010 року Бобринецький районний суд Кіровоградської області в складі:
головуючого-судді Сарапа М. Б.
при секретарі Могиленко Н. Г.
з участю представника відповідача Потапчук Н. М.
розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Бобринець в залі судового засідання Бобринецького районного суду цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Бобринецькому районі про стягнення щомісячної державної соціальної допомоги "дітям війни", -
Позивач звернулась до суду з позовом, в якому просить зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Бобринецькому районі здійснити перерахунок та виплатити недоотриману соціальну державну допомогу у відповідності до ст.6 ЗУ "Про соціальний захист дітей війни" за 2007-2010 рок. Оскільки відповідач не здійснює, у відповідності до вказаних норм, нарахування щомісячної соціальної допомоги у відповідності до Закону.
Позивач в судове засідання не з'явилась, але надала до суду уточнені та змінені позовні вимоги в яких просить визнати дії УПФУ в Бобринецькому районі щодо нездійснення перерахунку та виплати підвищення до пенсії у відповідності до ст.6 ЗУ "Про соціальний захист дітей війни" за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року з 22.05.2008 по дату винесення рішення суду, зобов'язавши останнього здійснити перерахунок за вищевказаний період, стягнути судові витрати понесені нею при звернені до суду, розглянути справу за її відсутності, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.
Представник відповідача Потапчук Н. М. (що діє на підставі довіреності) заперечила проти заявлених вимог позивача надавши до суду письмові заперечення на позов.
Суд, вислухавши представника відповідача та вивчивши письмові докази в їх сукупності приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року №2195 -IV, дитиною війни визнається особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років.
Позивач ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 відноситься до категорії осіб із статусом «дитина війни», що підтверджується відміткою в пенсійному посвідченні.
Таким чином, на позивача повністю розповсюджуються всі пільги та соціальні гарантії, передбачені ЗУ «Про соціальний захист дітей війни». Статтею 6 цього Закону передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до п.12.ст.71 та ст.111 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» від 19.12.2006 року №489-V дію статті 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» зупинено на 2007 рік.
Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року №6-рп/2007 визнано неконституційним п.12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», яким зупинено дію ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
ЗУ «Про державний бюджет на 2008 рік», а саме п.2 ч.41 ст.85 було внесено зміни до ст.6 ЗУ «Про соціальний захист дітей» та визначено, що на 2008 рік щомісячна соціальна допомога виплачується в розмірі надбавки встановленої для учасників війни.
Рішенням Конституційного суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008 року вищезазначені зміни визнані неконституційними та втратили чинність з дня їх ухвалення.
Рішення Конституційного Суду України мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними та є обов'язковим до виконання на території України та відповідно до ст.73 Закону України “Про Конституційний Суд України” у разі, якщо акти або їх окремі положення визнаються такими, що не відповідають Конституції України (неконституційними), вони оголошуються не чинними і втрачають чинність від дня прийняття Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Таким чином, після прийняття вищезазначених рішень Конституційного Суду України, а також враховуючи те, що дія статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" не зупинялася на 2009 -2010 роки чинним законодавством, відповідач повинен був здійснити перерахунок пенсії позивачу у розмірах, передбачених ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", відповідно з 09.07.2007 року по 31.12.2007 рік та з 22.05.2008 року по 03.06. 2010 року.
Встановлені в судовому засіданні обставини дають підставу суду зробити висновок про те, що в період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 рік та з 22.05.2008 року по 03.06.2010 року право позивача на підвищення пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком передбаченого ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" було порушено відповідачем, який припустився бездіяльності щодо нездійснення відповідного перерахунку пенсії позивачу, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Крім того, враховуючи, що до компетенції відповідача відноситься нарахування та виплата пенсій, та ним не надано до суду розпоряджень про перерахунок та виплату позивачу пенсії за 2007-2010 роки, й відомостей про фактично отримані суми пенсії та не оспорював виплачених позивачу за цей період суми, тому суд зобов'язує відповідача самостійно усунути порушення прав позивача шляхом здійснення перерахунку та виплати позивачу пенсії у відповідності до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 рік та з 22.05.2008 року по 03.06.2010 рік з урахуванням різниці, яка була йму виплачена у цей період.
При розгляді позовних вимог, що стосуються 2008 року, суд не бере до уваги Постанову Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530 “Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян”, на яку у своїх доводах посилається відповідач, оскільки цей документ є підзаконним нормативним актом, який не може вносити змін до Закону.
Доводи представника відповідача про відсутність порядку перерахунку та виплати зазначеного підвищення пенсії та відсутності відповідного фінансування не можуть бути підставою для відмови в задоволенні позовних вимог, так як саме на органи Пенсійного фонду України покладено обов'язок перерахування та виплати пенсії з відповідним підвищенням.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові чи службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
За змістом ч.1 ст.58 ЗУ «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування» пенсійний фонд є органом, який здійснює керівництво та управління солідарною системою, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішує питання, пов'язані з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснює адміністративне управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені цим Законом і статутом Пенсійного фонду.
На підставі ст.88 ЦПК України підлягають задоволенню позовні вимоги щодо стягнення судових витрат на користь позивача понесених ним при звернені до суду, а саме 8,50 грн. судового збору та 37 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду судової справи.
Зважаючи на те, що суд не вправі виконувати функції суб'єкта владних повноважень, покладені на нього законом, та питання щодо здійснення перерахунку пенсії відносяться до компетенції органів Пенсійного фонду України, суд визнав необхідним зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Бобринецькому районі, здійснити перерахунок щомісячного підвищення до пенсії позивачу починаючи з 09.07.2007 року відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та здійснити її виплату.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 3, 6, 10 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", ст.ст. 28, 58 Закону України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування", ст. 62 Закону України "Про Державний бюджет на 2007 рік", Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007, Законом “Про Державний бюджет на 2008 рік”, Рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008, ст.ст. 10, 11, 57-60, 214,215 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_2 - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність управління Пенсійного фонду України у Бобринецькому районі Кіровоградської області по не нарахуванню ОСОБА_2 підвищення пенсії відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 рік та з 22.05.2008 року по 03.06.2010 року.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Бобринецькому районі Кіровоградської області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 09.07.2007 року по 31.12.2007 рік та з 22.05.2008 року по 03.06. 2010 року.
Стягнути з Державного бюджету України судовий збір в сумі 8 грн. 50 коп. на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючої село Федіївка Бобринецького району Кіровоградської області.
Стягнути з відповідача 37,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду судової справи на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючої село Федіївка Бобринецького району Кіровоградської області.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Кіровоградської області через Бобринецький районний суд шляхом подачі протягом 10 днів з дня проголошення рішення, чи складення його в повному обсязі заяви про апеляційне оскарження рішення суду та апеляційної скарги протягом 20 днів після цього або шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення, чи складання його в повному обсязі апеляційної скарги.
Суддя (підпис)
Копія вірно:
Суддя М. Б. Сарап