01 червня 2010 р. № 5/156
Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі:
Головуючого судді Кузьменка М.В.,
суддів Васищака І.М.,
Палій В.М.,
розглянувши касаційну скаргу Дочірньої компанії "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" в особі Управління з переробки газу та газового конденсату на рішення господарського суду Полтавської області від 24.09.2009р. та постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 25.01.2010р.
у справі №5/156 господарського суду Полтавської області
за позовом Дочірньої компанії "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" в особі Управління з переробки газу та газового конденсату
до відповідача Відкритого акціонерного товариства
"Полтавське АТП-15327"
третя особа Контрольно-ревізійне управління в Полтавській області в особі Контрольно-ревізійного відділу у м. Кременчук та Кременчуцькому районі
про стягнення 15 663,30грн.
за участю представників:
ДК "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України" -Олійник О.Ю.;
ВАТ "Полтавське АТП-15327" - не з'явилися;
КРУ в Полтавській області - не з'явилися
Дочірня компанія "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" в особі Управління з переробки газу та газового конденсату звернулася до господарського суду Полтавської області з позовом та просило суд стягнути з відповідача - Відкритого акціонерного товариства "Полтавське АТП-15327" 15 663,30грн. на підставі ст.1166 ЦК України.
В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається на те, що на його вимогу відповідачем не повернуто грошові кошти у розмірі 15663,30грн., зайво сплачені, що встановлено за результатами ревізії фінансово-господарської діяльності за період з 01.07.2006р. по 31.12.2007р., в рахунок оплати послуг за договором №7000/23 від 03.01.2006р. (а.с.2).
Відповідач у справі - ВАТ "Полтавське АТП-15327" у відзиві на позов заявлені вимоги відхиляє, вказуючи на те, що:
- вартість та обсяг наданих послуг за умовами договору №700/23 від 03.01.2006р. узгоджені сторонами;
-обставини, встановлені під час ревізії фінансово-господарської діяльності, не можуть братись до уваги, оскільки контрольний виїзд для встановлення фактичного часу, який витрачається на подолання маршруту м. Полтава-с.Базилевщина, здійснювався за відсутності повноважних представників замовника, ревізора, з використанням іншого транспортного засобу, без врахування встановленого сторонами графіку, погодних умов та інших факторів, що впливають на кількість витраченого часу (а.с.19).
Ухвалою господарського суду Полтавської області від 29.07.209р. до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору залучено Контрольно-ревізійне управління в Полтавській області в особі Контрольно-ревізійного відділу у м. Кременчук та Кременчуцькому районі (а.с.1).
Рішенням господарського суду Полтавської області від 24.09.2009р. у задоволенні заявлених вимог відмовлено (а.с.43).
Відмовляючи у задоволенні заявлених вимог, суд першої інстанції виходив з недоведеності факту заподіяння шкоди, зокрема, наявності неправомірних дій або бездіяльності відповідача.
Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 25.01.2010р. рішення господарського суду Полтавської області від 24.09.2009р. залишено без змін (а.с.124-128).
Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими актами, ДК "Укргазвидобуванн" НАК "Нафтогаз України" в особі Управління з переробки газу та газового конденсату звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою та просить їх скасувати, прийнявши нове рішення про задоволення заявлених вимог.
Вимоги касаційної скарги мотивовані порушення норм матеріального та процесуального права (а.с.132-133,146-148,163-165).
Відповідач у справі - ВАТ "Полтавське АТП-15327" у відзиві на касаційну скаргу, вважаючи її доводи безпідставними, просить прийняті у справі судові акти залишити в силі (а.с.143,180).
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оспорюваного судового акта, знаходить касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Предметом спору у даній справі є відшкодування на підставі ст.1166 ЦК України шкоди, яку, як вказує позивач, йому заподіяно відповідачем, шляхом стягнення з відповідача -ВАТ "Полтавське АТП-15327" 15 663,30грн.
Відповідно до ст.1166 ЦК України, на яку позивач посилається, мотивуючи наявність у відповідача обов'язку відшкодувати йому заподіяну шкоду, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Підставою для настання цивільно-правової відповідальності за заподіяння шкоди є правопорушення, що включає в себе певні елементи: шкода; протиправність поведінки особи, яка заподіяла шкоду; причинний зв'язок між ними; вина. Відсутність хоча б одного елемента складу правопорушення, за загальним правилом, виключає настання відповідальності, передбаченої ст.1166 ЦК України.
Під час вирішення спору у даній справі по суті заявлених вимог та, переглядаючи прийняте рішення в апеляційному порядку, судами встановлені наступні обставини.
Між сторонами у даній справі укладено договір від 03.01.2006р., за умовами якого позивач доручив відповідачу надання послуг з перевезення працівників та дітей власним транспортом на підставі заявок замовника.
Сума договору на 2006р. визначена сторонами у розмірі 245 000грн., на 2007р. -245 000грн. (п.3.1,3.2 договору).
Додатковою угодою від 27.12.2006р. строк дії договору продовжено до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань
Звертаючись до суду з даним позовом, позивач стверджував, що ним за період з 01.07.2006р. по 31.12.2007р. в рахунок оплати відповідних послуг зайво сплачено відповідачу 15 663,30грн., що встановлено під час ревізії фінансово-господарської діяльності. При цьому, з'ясовано невідповідність кількості часу, що необхідна для подолання маршруту м. Полтава - с.Базилевщина, за якою розраховувалась вартість відповідних послуг, фактичній кількості часу, який витрачається. Розмір заподіяної шкоди позивачем визначений рівним розміру зайво сплачених грошових коштів.
Приймаючи рішення у даній справі, суд першої інстанції та, переглядаючи прийняте рішення в апеляційному порядку, апеляційна інстанція виходили з того, що позивачем не доведено наявності всіх елементів складу цивільного правопорушення, наявність яких є підставою для застосування відповідальності, встановленої ст.1166 ЦК України, зокрема, неправомірності дій чи бездіяльності відповідача.
Так, судами встановлено, що: оплата послуг здійснена позивачем за умовами договору; у обсязі, встановленому за взаємною згодою сторін і який визначений відповідними двосторонніми актами; сумарна вартість відповідних послуг не перевищує суму, визначену пп.3.1, 3.2 договору.
Отже, судами встановлено, що відносини сторін врегульовані відповідним договором, з урахуванням актів виконання робіт по наданню послуг автотранспортом за відповідний період, які визначають обсяг та вартість відповідних послуг, що надавались відповідачу позивачем, тобто загальна вартість відповідних послуг визначена за взаємною згодою сторін. При цьому, під час розгляду спору по суті судами не встановлено фактів неправомірних дій або бездіяльності відповідача.
Посилання скаржника на обставини, встановлені під час проведення ревізії фінансово-господарської діяльності, зокрема, на невідповідність кількості часу, за який здійснювалась оплата, кількості часу, який фактично витрачається на подолання маршруту, у відповідності з яким здійснювалось перевезення, обґрунтовано відхилені судами.
Так, умовами договору визначено, що час подачі автобусів, графік руху і маршрут перевезення визначається позивачем (п.3.3.1). Під час розгляду справи встановлено, що позивачем надавались завдання на перевезення, у яких визначався час виїзду та, зокрема, час прибуття автобусу до гаражу. Таким чином, здійснюючи перевезення, відповідач мав дотримуватись графіку прибуття автотранспортного засобу в певний пункт, тобто мав прибувати у час, визначений графіком. Отже, дослідження кількості часу, який фактично витрачається на подолання відповідного маршруту (тобто без необхідності дотримуватись графіку), не має значення для визначення обсягу часу, який має бути оплачений за умовами договору і який має лише узгоджуватись з кількістю годин, визначених відповідним графіком.
Враховуючи, що позивачем не доведено наявності всіх елементів складу правопорушення, суди дійшли правильного висновку про відсутність підстав для покладення на відповідача обов'язків, визначених ст.1166 ЦК України, та відмовили у задоволенні заявлених вимог.
За таких обставин, підстав для зміни чи скасування постанови Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 25.01.2010р., якою залишено без змін рішення господарського суду Полтавської області від 24.09.2009р., не має.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.125,129 Конституції України, ст.ст. 1115, 1117, 1119- 11111 ГПК України, колегія суддів
постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 25.01.2010р. у справі №5/156 господарського суду Полтавської області залишити без змін, а касаційну скаргу Дочірньої компанії "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" - без задоволення.
Постанова касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Кузьменко М.В.
Судді Васищак І.М.
Палій В.М.