Рішення від 14.06.2010 по справі 2-374/10

Справа № 2-374/10

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2010 року

Богуславський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Тітова М.Б.

при секретарі Олійник Л.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Богуславі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у Миронівському районі Київської області про визнання відмови у перерахунку пенсії неправомірною та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії по інвалідності відповідно до ст.ст. 49, 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1, звернувшись до суду з даним позовом, просить визнати неправомірною відмову управління Пенсійного фонду України у Миронівському районі Київської області у проведенні перерахунку і виплаті йому пенсії по інвалідності відповідно до ст.ст. 49, 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та зобов'язати відповідача провести перерахунок та виплатити йому (ОСОБА_1) недоплачену суму пенсії по інвалідності в розмірі не нижче 8 мінімальних пенсій за віком відповідно до ч. 4 ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та додаткову пенсію за шкоду здоров'ю в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22 травня 2008 року по даний час.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що він являється потерпілим від наслідків Чорнобильської катастрофи першої категорії та інвалідом другої групи, що підтверджується відповідним посвідченням та довідкою МСЕК. Згідно ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" йому повинна виплачуватися державна пенсія як інваліду другої групи у розмірі не нижче 8 мінімальних пенсій за віком та відповідно до ст. 50 вказаного Закону повинна виплачуватися додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю як інваліду другої групи у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком. Відповідач не виконує вимоги закону, в зв'язку з чим він змушений звернутися з даним позовом до суду.

В судове засідання позивач не з'явився, але надіслав клопотання про розгляд справи без його участі, а також зазначив, що позов підтримує в повному обсязі.

Відповідач свого представника в судове засідання не направив, однак надіслав до суду заяву про розгляд справи без участі його представника та подав заперечення на позов, в яких зазначено, що позов не підлягає задоволенню, так як не можливо в даних правовідносинах застосовувати вимоги ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року стосовно розміру мінімальної пенсії за віком для позивача, який отримує державну пенсію як інвалід другої групи та додаткову пенсію за шкоду завдану здоров'ю, оскільки абзац перший частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" застосовується виключно для визначення розміру пенсій, призначених відповідно до цього Закону. Позивачу пенсія по II групі інвалідності, захворювання якого пов'язане з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС, призначена в розмірі фактичних збитків відповідно до ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ".

01.01.2008 року Законом України "Про Державний бюджет України на 2008рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України " внесені зміни до ч. 4 ст. 54, де визначено, що у всіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими, зокрема, для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році по II групі інвалідності - 200% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530 встановлено що у всіх випадках розмір пенсії для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими, зокрема, для учасників наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986році по II групі інвалідності -1034 грн.

З 01.07.2008 року згідно постанови Кабінету Міністрів України від 22.07.2008 року № 654 розмір пенсії для інвалідів, щодо яких встановлено причинний зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим таких розмірів в учасників ліквідації наслідків аварії у 1986 році по II групі інвалідності -1090 грн.

Розмір пенсії інвалідам І категорії ЧАЕС щоразу переглядався у відповідності до зазначених нормативних актів.

Статтею 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачено, що особам, потерпілим від аварії на ЧАЕС І категорії, додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, встановлюється у відповідних відсотках від мінімальної пенсії за віком.

З 01.01.2008 року за Законом України "Про Державний бюджет України на 2008рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" розрахунок додаткової пенсії встановлено у відсотках до прожиткового мінімуму, визначеного для осіб, що втратили працездатність.

Всі додаткові пенсії були перераховані та щоразу змінювалися при збільшенні прожиткового мінімуму.

Стаття 63 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" зазначає, що фінансування витрат, пов'язаних з реалізацією цього закону здійснюється за рахунок державного бюджету.

Відповідно до ст. 9 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за рахунок коштів Пенсійного фонду призначаються та виплачуються такі пенсійні виплати: пенсія за віком, пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання та пенсія у зв'язку з втратою годувальника. Виплати пенсій та доплат передбачених Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за рахунок коштів Пенсійного фонду не передбачені. Також, відповідно до ст. 18 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" страхові внески не можуть зараховуватися до Державного бюджету України, бюджетів інших рівнів, не підлягають вилученню з Пенсійного фонду... і не можуть використовуватись на цілі, не передбачені цим Законом.

Відповідач також вважає, що розглядаючи позов слід брати до уваги статтю 95 Конституції України, Бюджетний кодекс України, Закон України "Про Державний бюджет України", постанову Кабінету Міністрів України від 20.06.2000 р. № 987 "Про затвердження Порядку використання коштів Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення", а також постанову Кабінету Міністрів України від 20.09.2005 р. № 936 "Про затвердження Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов'язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ".

Дослідивши письмові матеріали справи та додані до позовної заяви докази, суд вважає за необхідне позов задовольнити, виходячи із наступних підстав.

Позивач ОСОБА_1 є інвалідом другої групи і віднесений до першої категорії осіб, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_1 виданого 03.04.1997 року Київською обласною державною адміністрацією.

Витягом із акту огляду у МСЕК від 24.12.2002 року підтверджується, що ОСОБА_1 встановлено другу групу інвалідності довічно і його захворювання пов'язане з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Позивач звернувся до управління Пенсійного фонду України у Миронівському районі із заявою про надання інформації про одержання державної пенсії по інвалідності на підставі статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, на підставі статті 50 цього ж Закону.

Відповідачем 19.03.2010 року видано позивачу довідку про отриману пенсію за період з лютого 2007 року по 31 березня 2010 року, із якої вбачається, що розмір основної пенсії та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю був визначений відповідачем не відповідно до вимог чинного законодавства.

Так, статтею 49 Закону "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Відповідно до частини 4 статті 54 вказаного Закону, яка визначає підстави та умови призначення державних пенсій особам, віднесеним до категорії 1 та у зв'язку з втратою годувальника, в усіх випадках розміри пенсії для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими по другій групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком.

Згідно зі статтею 50 цього Закону інвалідам другої групи віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 75 відсотків мінімальної пенсії за віком. Виплата додаткової пенсії відповідно до статті 53 зазначеного Закону здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.

Таким чином, вихідним критерієм обрахунку державної та додаткової пенсій є мінімальна пенсія за віком. Мінімальний розмір пенсії за віком згідно зі статтею 28 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-ІУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Відповідач помилково керується Законом України "Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України від 28 грудня 2007 року №107/УІ, а також постановами Кабінету Міністрів України №530 від 28.05.2008 року і №564 від 16.07.2008 року, якими визначались інші розміри пенсії для потерпілих від Чорнобильської катастрофи першої категорії, інвалідів другої групи.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008 було визнано неконституційним п. 28 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" Закону України "Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", яким було внесено зміни в ст.ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Конституційний суд дійшов до висновку, що законом про Держбюджет не можна вносити зміни до інших законів зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки з об'єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві, і як наслідок - скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина, а тому з 22 травня 2008 року діють положення 4 статті 54 вказаного Закону, яка визначає, що в усіх випадках розміри пенсії для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими по другій групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком, а також діють положення ст. 50 вказаного Закону, яка визначає, що інвалідам другої групи віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 75 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Судом не можуть бути прийняті до уваги посилання відповідача в письмових запереченнях на позов з приводу того, що неможливо при визначенні розміру даного підвищення до пенсії позивача застосовувати мінімальну пенсію за віком, як розрахункову величину.

Положення частини 3 статті 28 Закону № 1058-ІУ не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) для обрахування інших пенсій чи доплат пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною 1 цієї статті, мінімального розміру пенсії за віком.

За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.

Слід також зауважити, що у розумінні частини першої статті 1 Закону України "Про прожитковий мінімум" прожитковий мінімум - вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров'я набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості. Статтею 2 цього Закону визначено, що прожитковий мінімум застосовується, зокрема, для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком, визначення розмірів соціальної допомоги, допомоги сім'ям з дітьми, допомоги по безробіттю, а також стипендій та інших соціальних виплат, виходячи з вимог Конституції України (254/к/ 96-ВР) та законів України.

А тому суд вважає за можливе не приймати до уваги положення ч. 3 ст. 28 вищевказаного Закону, з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми за відсутності іншого законодавчо визначеного мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем його права на одержання державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю відповідно положень ст.ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Тому при розрахунку державної основної та додаткової пенсій, передбачених статтями, наведеними вище, застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановлений в законі про Державний бюджет України на відповідний рік, із якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.

Отже, враховуючи наведене, управління Пенсійного фонду України у Богуславському районі повинно виплачувати позивачу державну пенсію по другій групі інвалідності згідно ч. 4 ст. 54 Закону України не нижче 8 мінімальних пенсій за віком, а також відповідно до ст. 50 вказаного Закону додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 75 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Вимоги позивача про перерахунок та виплату пенсії заявлені в межах загальної позовної давності тривалістю у 3 роки, що визначена ст. 257 ЦК України.

Також позивач правильно не включив до своїх вимог період з 01.01.2008 року по 22.05.2008 року, коли діяла нова редакція ст. 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", яка в послідуючому була визнана неконституційною згідно рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008, оскільки відповідно до ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Тому вимоги позивача підлягають задоволенню за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22 травня 2008 року по 14 червня 2010 року.

Позивач підлягає звільненню від оплати судового збору (державного мита), як потерпілий від Чорнобильської катастрофи відповідно до ст. 4 п. 18 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" від 30.04.1993 року з послідуючими змінами.

Відповідач підлягає звільненню від сплати судового збору (державного мита) на підставі ст. 4 п. 34 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" від 30.04.1993 року з послідуючими змінами.

З урахуванням викладеного та керуючись ст.ст. 10, 11, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, ст.ст. 22, 24, 46, 55, 58 Конституції України, ст.ст. 49, 50, 54, 70, 71 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10- рп/2008, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати неправомірною відмову управління Пенсійного фонду України у Миронівському районі Київської області у проведенні перерахунку і виплаті пенсії по інвалідності ОСОБА_1 відповідно до ст.ст. 49, 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України у Миронівському районі Київської області провести перерахунок та виплатити ОСОБА_1 недоплачену суму пенсії по інвалідності в розмірі не нижче 8 мінімальних пенсій за віком відповідно до ч. 4 ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та додаткової пенсії за шкоду здоров'ю в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22 травня 2008 року по 14 червня 2010 року, виходячи з того, що мінімальна пенсія за віком для проведення вказаних виплат визначається в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Сторони звільнити від сплати судового збору (державного мита).

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Київської області через Богуславський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня його проголошення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку визначеному ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Повне рішення суду виготовлене 18 червня 2010 року.

Головуючий: суддя (підпис) М.Б. Тітов

Попередній документ
9988257
Наступний документ
9988259
Інформація про рішення:
№ рішення: 9988258
№ справи: 2-374/10
Дата рішення: 14.06.2010
Дата публікації: 04.03.2011
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Богуславський районний суд Київської області
Категорія справи:
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Відмовлено у відкритті провадження (29.06.2010)
Дата надходження: 29.06.2010
Предмет позову: про визнання протиправною бездіяльність УПФУ та зобов'язання здійснити нарахування та виплату доплати до пенсії як дитині війни
Розклад засідань:
07.10.2020 08:40 Сарненський районний суд Рівненської області
16.11.2020 09:00 Сарненський районний суд Рівненської області