25 травня 2010 р. № 14/114
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :
головуючого суддіОвечкіна В.Е.,
суддівЧернова Є.В.,
Цвігун В.Л.,
розглянув касаційну скаргу
Об'єднання підприємств громадського харчування Олександрівського районного споживчого товариства
на постанову від 15.02.2010 Дніпропетровського апеляційного господарського суду
у справі№ 14/114 господарського суду Дніпропетровської області
за позовомОб'єднання підприємств громадського харчування Олександрівського районного споживчого товариства
до1.Олександрівської селищної ради Кіровоградської області
2.Виконавчого комітету Олександрівської селищної ради Кіровоградської області
3-ті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів:
Олександрівське районне споживче товариство
Обласне комунальне підприємство "Кіровоградське обласне об'єднання БТІ
Кооперативне підприємство "Джерело"
провизнання частково недійсним рішення і нечинним свідоцтва про право власності
У справі взяли участь представники сторін:
позивача: не з'явились
відповідача-1: не з'явились
відповідача-2 не з'явились
3-ті особи : не з'явились
Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 19.11.2009 (суддя Колодій С.Б.), залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.02.2010 (колегія суддів у складі: Стрелець Т.Г., Логвиненко А.О., Головко В.Г.), припинено провадження у справі щодо позовних вимог до виконавчого комітету Олександрівської селищної ради Кіровоградської області про визнання нечинним свідоцтва про право власності. В задоволенні позовних вимог про визнання частково недійсним рішення -відмовлено.
Не погодившись з прийнятими судовими актами, позивач звернувся з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на неповне з'ясування судами обставин, що мають значення для справи та неправильне застосування норм процесуального та матеріального права. Зазначає, що правління Олександрівського РСТ не мало повноважень щодо прийняття рішення про зняття з балансу відповідача кафе "Молодіжне" і передавати його на баланс КП "Джерело", оскільки прийняття такого рішення відноситься до виключної компетенції зборів уповноважених представників товариства, а такого рішення прийнято не було. Вважає, що не можна посилатися на протокол звітних зборів уповноважених пайовиків від 03.06.1994, оскільки ці збори відбулися значно раніше, а передача правлінню повноважень з передачі іншим підприємствам майна була неможлива.
Посилання суддів на постанови правління № 60 від 31.12.2000 та зборів уповноважених пайовиків Олександрівського РСТ від 11.04.2001 є необгрунтованим, оскільки в даних постановах не йде мова про схвалення угоди, здійсненої представником з перевищенням повноважень.
Наголошує, що спірне майно знаходилось під арештом та перебувало в податковій заставі. Арешт до теперішнього часу не знятий. Скаржник вважає, що внаслідок того, що все майно, яке належало позивачу на праві повного господарського відання згідно Указу президента України від 04.03.1998 № 167/98 і Закону України від 21.12.2000 № 2181 перебувало в податковій заставі, а також було арештовано ВДВС, рішення виконкому Олександрівської селищної ради від 07.07.2004 № 333 є недійсним, в свідоцтво про право власності від 23.07.2004 № 68 -нечинним.
Крім цього, оскаржену постанову апеляційний суд виніс без участі в судовому засідання представника позивача. Позивач не був повідомлений про судове засідання, яке відбулося 15.02.2010, чим позбавив позивача прав передбачених ст. 22 Господарського процесуального кодексу України.
Перевіривши доводи касаційної скарги, колегія судді зазначає наступне.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 24.12.2009 розгляд справи був призначений на 08.02.2010. Сторонам пропонувалось надати певні документи і забезпечити явку своїх представників (т.2, арк. 76). Ухвала була вручена позивачу 28.12.2009, про що свідчить поштове повідомлення (т.2, арк. 90).
З протоколу судового засідання від 08.02.2010 вбачається, що представники позивача, відповідачів в судове засідання не з'явились. Колегія суддів вирішила за можливе розпочати розгляд справи у відсутності представників позивача, відповідачів 1,2. Ознайомившись з матеріалами справи, з невідомих підстав в судовому засіданні була оголошена перерва до 15.02.2010. Представник 3-ої особи був повідомлений про перерву до 15.02.2010 в судовому засіданні (том 2, арк. 99).
Відповідно ст. 77 Господарського процесуального кодексу України господарський суд відкладає розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Такими обставинами є нез'явлення в засідання представників сторін, неподання витребуваних доказів. Про відкладення розгляду справи виноситься ухвала, в якій вказуються час і місце проведення наступного засідання.
Суддя має право оголосити перерву в засіданні.
В протоколі судового засідання від 15.02.2010 (т.2, арк. 100) зазначено, що представники позивача, відповідачів 1 та 2, третіх осіб в судове засідання не з'явились, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином.
В матеріалах справи відсутні докази про повідомлення сторін про перенесення засідання суду на 15.02.2010.
В ухвалі суду від 24.12.2009 у сторін витребовувалися документи і пропонувалось забезпечити в засідання суду явку представників сторін. В протоколі суду від 08.02.2010 не вказано з яких причин зроблено перерву. В постанові апеляційного суду не вказано, що справу можливо розглянути на підставі ст.75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами і відсутність представників сторін не перешкоджає розгляду справи по суті. За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що апеляційний суд не дотримався вимог ст. ст. 75, 77 Господарського процесуального кодексу України, що дає підстави вважати про позбавлення позивача прав наданих йому ст. 22 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно ст. 11110 Господарського процесуального кодексу України порушення судом норм процесуального права є підставою для скасування постанови апеляційного господарського суду, а тим більш, якщо справу розглянуто судом за відсутності будь-якої із сторін, не повідомлених належним чином про час і місце засідання суду.
Інші доводи касаційної скарги зводяться до необхідності надати дослідженим доказам і встановленим обставинам справи іншої оцінки, що відповідно до ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України не відноситься до компетенції касаційної інстанції.
Керуючись ст. ст. 1115 - 11112 ГПК України, ст.ст.6,8,125,150 Конституції України, Постановою Пленуму Верховного Суду України №9 від 01.11.1996р. "Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя", рішенням Конституційного Суду України №8-рп/2010 від 11.03.2010р., Вищий господарський суд України,
Касаційну скаргу Об'єднання підприємств громадського харчування Олександрівського районного споживчого товариства задовольнити частково.
Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.02.2010 скасувати. Справу направити до цього ж суду на новий розгляд.
Постанова ВГСУ касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий, суддя В. Овечкін
Судді: Є. Чернов
В. Цвігун