Справа № 22-3937/10 Головуючий у 1 інстанції: Суркова В.П.
Суддя-доповідач: Глазкова О.Г.
17 червня 2010 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:
головуючого Бєлки В.Ю.
суддів Глазкової О.Г.
Кримської О.М.
при секретарі Тахтаул О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»
на рішення Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 19 квітня 2010 року
у справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет застави,
У січні 2010 року ПАТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет застави. В позові зазначив, що 08 листопада.2006 року між сторонами було укладено кредитний договір НОМЕР_5, згідно якому позивач надав відповідачу кредит у сумі 55308,75 грн. строком по 07.11.2011 року, а відповідач зобов'язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановленими кредитним договором.
Відповідно до п. 1.1 кредитного договору відповідач зобов'язаний в період з 21 по 28 число кожного місяця надавати банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, яка складається із заборгованості, відсотками, комісією.
Згідно умов договору, у випадку порушення зобов'язань за кредитним договором, відповідач сплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі 3,16 % на місяць, нараховані на суму непогашеної в строк заборгованості за кредитом.
ПАТ КБ «ПриватБанк» свої зобов'язання за кредитним договором виконав в повному обсязі, а відповідач свої зобов'язання виконав частково, у зв'язку з чим станом на 16.11.2009 року його заборгованість становила 36382,49 грн., а саме: 25251,81 грн. - заборгованість за кредитом, у тому числі 8121,27 грн. - прострочена заборгованість за кредитом; 758,52 грн. - прострочена заборгованість по комісії за користування кредитом; 2110,98 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором.
Кредитна угода була забезпечена укладеним між сторонами договором застави рухомого майна НОМЕР_5 від 08.11.2006 року. Згідно п.6 договору застави відповідач надав у заставу автомобіль ВАЗ, модель: 21104, рік випуску 2006, тип ТЗ, легковий седан, № кузовашасі: НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить на праві власності ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3, виданого Вільнянським МРЕВ ДАІ ЕУ УМВС України в Запорізькій області 08.11.2006 року.
Згідно з умовами договору застави Приватбанк має право з метою задоволення своїх вимог звернути стягнення на предмет застави у випадку, якщо в момент настання термінів виконання зобов'язань, передбачених кредитним договором, вони не будуть виконані.
Посилаючись на вищевикладене, позивач просив суд передати в заклад Приватбанку шляхом вилучення у відповідача автомобіля ВАЗ, модель: 21104, рік випуску 2006, тип ТЗ, легковий седан, № кузова/шасі: НОМЕР_2, реєстраційний номер: НОМЕР_4, в рахунок погашення заборгованості за договором НОМЕР_5 від 08.11.2006 року в розмірі 36382,49 грн., звернути стягнення на предмет застави - вищезазначений автомобіль ВАЗ шляхом продажу цього автомобілю Банком з укладенням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, зі зняттям автомобіля з обліку в органах ДАЇ України, а також наданням Банку всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу, а також просив стягнути з відповідача судові витрати.
Рішенням Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 19 квітня 2010 року позов задоволено частково. В рахунок погашення заборгованості за договором НОМЕР_5 від 08.11.2006 року в розмірі 36382,49 грн., звернуто стягнення на предмет застави - автомобіль ВАЗ, модель: 21104, рік випуску: 2006, тип ТЗ: легковий седан, № кузова/шасі: НОМЕР_2, реєстраційний номер: НОМЕР_4, що належить на праві власності ОСОБА_3, який проживає в АДРЕСА_1. У задоволені іншої частини позову відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» 363,82 грн. судового збору та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
В апеляційній скарзі ПАТ КБ «ПриватБанк», посилаючись на незаконність та необгрунтованість рішення суду першої інстанції у зв'язку з порушенням норм матеріального права, невідповідністю висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом, між позивачем та відповідачем був укладений вказаний вище кредитний договір, в якому зазначені: дата укладання та термін дії договору, умови, обов”язки та права сторін, відповідальність сторін.
Кредитна угода була забезпечена укладеним сторонами договором застави рухомого майна, відповідно якого відповідач надав у заставу належний йому на праві власності автомобіль.
Позивач умови кредитного договору виконав, надав відповідачу кредит у сумі 55308,75 грн. Про те відповідач умови цього договору не виконав , у зв”язку з чим станом на 16.11.2009 року у нього виникла заборгованість у розмірі 36382,49 грн.
Як зазначено у п.15.7.1 Договору застави, Приватбанк має право з метою задоволення своїх вимог звернути стягнення на предмет застави у випадку, якщо в момент настання термінів виконання зобов”язань, передбачених кредитним договором, вони не будуть виконані.
Це також передбачено ст. 589 ЦК України, а саме - у разі невиконання зобов”язання забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. А відповідно ст.590 ЦК України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду.
Враховуючи та оцінюючи надані докази, суд першої інстанції правильно прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог, а саме звернув стягнення на предмет застави та відмовив у задоволенні позовних вимог щодо надання Банку всіх повноважень для здійснення продажу автомобіля ( укладення договору куплі-продажу автомобіля з іншою особою, зняття з реєстрації в органах ДАІ), оскільки це не передбачено законом.
Частиною 7 статті 20 Закону України „Про заставу” передбачено, що реалізація заставленого майна, на яке звернено стягнення, проводиться державним виконавцем на підставі виконавчого листа суду у встановленому порядку, якщо інше не передбачено цим Законом чи договором.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що рішення суду першої інстанції ухвалене з порушенням норм закону, а тому підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 307, 308, 313- 315, 317 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» відхилити.
Рішення Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 19 квітня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня проголошення.
Головуючий
Судді