Справа № 22-3902/2010 Головуючий у 1 інстанції: Воробйов А.В.
Суддя-доповідач: Мануйлов Ю.С.
22 червня 2010 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:
Головуючого: Осоцького І.І.
суддів: Мануйлова Ю.С.
Давискиби Н.Ф.
при секретарі: Черненко А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 28 квітня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання права власності на майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя , -
У жовтні 2009 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4 про визнання права власності на майно що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
В обґрунтування позовних вимог послалася на те, що вона перебувала в зареєстрованому шлюбі з відповідачем з 26 липня 1986 року. Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 24 вересня 2009 року шлюб між ними розірвано.
28 червня 1990 року відповідача прийняли в члени ЖБК «Комунальник-1» і закріпили за ним пай і квартиру АДРЕСА_1.
Пайовий внесок на квартиру ними було виплачено повністю і вказана квартира є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
20 травня 1991 року за договором купівлі-продажу власником спірної квартири стала мати відповідача - ОСОБА_5, яка згодом, 14 січня 1992 року подарувала цю квартиру відповідачу.
Пославшись на вказані обставини, просила визнати право спільної сумісної власності на квартиру АДРЕСА_1.
Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 28 квітня 2010 року у задоволенні позову відмовлено.
ОСОБА_3 в апеляційній скарзі, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить оскаржуване рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов.
Вислухавши доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про
відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.
Згідно ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до ст.10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідно до ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Судом встановлено, що сторони ОСОБА_3 та ОСОБА_4 перебували в зареєстрованому шлюбі з 26 липня 1986 року.
Під час перебування сторін у шлюбі, ОСОБА_5 подарувала своєму сину, відповідачу у справі, ОСОБА_4 квартиру НОМЕР_1 яка знаходиться в будинку ЖБК «Комунальник-1» за адресою : АДРЕСА_1, що підтверджується договором дарування, посвідченого державним нотаріусом Третьої Запорізької державної нотаріальної контори Філіпповою Л.П. 14 січня .1992 року та зареєстрованому в реєстрі за № 2-113 (а.с.25)..
На підставі вказаного договору дарування, за ОСОБА_4 зареєстровано право власності на вказану квартиру в ОП ЗМБТІ, що підтверджується технічним паспортом на квартиру (а.с.10-11)..
Оскільки відповідач набув право власності на спірну квартиру до набрання чинності Сімейним кодексом України, суд прийшов правильного висновку, що спірні правовідносини між сторонами регулюються Кодексом про шлюб та сім'ю України.
Згідно ст.24 ч.1 Кодексу про шлюб та сім»ю України, майно, яке належало кожному з подружжя до одруження, а також одержане ним під час шлюбу в дар або в порядку успадкування, є власністю кожного з них.
Оскільки відповідач набув право власності на спірну квартиру на підставі договору дарування, суд правильно визначив, що спірна квартира не може бути об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Доводи позивачки про те що пайовий внесок за спірну квартиру були повністю внесені нею та відповідачем і вказана квартира є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя суд правильно вважав необгрунтованими з огляду на наступне.
Згідно положень ст.15 Закону України «Про власність», який був чинним на той час, член ЖБК, який повністю вніс свій пайовий внесок за квартиру, надану йому в користування, набуває право власності на квартиру і вправі розпоряджатись нею на свій розсуд - продавати, заповідати, обмінювати».
Як вбачається з договору купівлі-продажу від 20 травня 1991 року, посвідченого державним нотаріусом Третьої Запорізької державної нотаріальної контори Філіпповою Л.П. та зареєстрованого в реєстрі за №2-593, мати відповідача ОСОБА_5 придбала спірну квартиру у ОСОБА_7, яка належала останньому на підставі довідки ЖБК «Комунальник-1» від 15.05.1991 року №2 (а.с.12, 26).
Вищевказане свідчить про те, що пай за квартиру було виплачено саме ОСОБА_7 і він скориставшись своїм правом власника, продав квартиру ОСОБА_5, яка в подальшому подарувала її відповідачу.
Крім того, позивачка не ставила питання щодо визнання договору купівлі-продажу квартири, укладеного між ОСОБА_7 та ОСОБА_5 недійсним та перевод на неї прав покупця.
Відповідно до ст.10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Згідно ст.60 ч. 1, ч.2 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.
В зв'язку з тим, позивачкою не надано належних доказів які б свідчили про те що, спірна квартира є спільною власністю подружжя, суд обгрунтовано вважав позовні ОСОБА_3 не доведеними і такими, що не підлягали задоволенню.
Тим самим, доводи апелянта про незаконність та необґрунтованість рішення суду першої інстанції не знайшли свого підтвердження доказами, у зв'язку з чим не можуть бути прийняті до уваги.
За таких обставин , судова колегія приходить до висновку, що судом першої інстанції з'ясовані всі обставини справи, які мають істотне значення для правильного вирішення спору, дана належна оцінка письмовим доказам у сукупності з доводами сторін, висновки суду відповідають обставинам справи, доводи . викладені у апеляційній скарзі, не спростовують висновки суду першої інстанції, тому підстав для скасування рішення немає.
Керуючись ст. ст. 307,308,314,317 ЦПК України, колегія суддів.
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від
28 квітня 2010 року у цій справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двох місяців шляхом подачі скарги безпосередньо до Верховного Суду України.
Головуючий:
судді:
Тим самим, доводи апелянта про незаконність та необґрунтованість рішення суду першої інстанції не знайшли свого підтвердження доказами, у зв'язку з чим не можуть бути прийняті до уваги.
За таких обставин , судова колегія приходить до висновку, що судом першої інстанції з'ясовані всі обставини справи, які мають істотне значення для правильного вирішення спору, дана належна оцінка письмовим доказам у сукупності з доводами сторін, висновки суду відповідають обставинам справи, доводи . викладені у апеляційній скарзі, не спростовують висновки суду першої інстанції, тому підстав для скасування рішення немає.
Керуючись ст. ст. 307, 308, 314, 317 ЦПК України, колегія суддів.
Апеляційну скаргу ОСОБА_8 відхилити.
Рішення Оріхівського районного суду Запорізької області від 22 березня 2010 року у цій справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двох місяців шляхом подачі скарги безпосередньо до Верховного суду України.
Головуючий: судді: