27 травня 2010 р. № 12/62-07
Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі:
головуючого:Першикова Є.В.,
суддів:Муравйова О.В.,
Ходаківської І.П.,
розглянула
касаційну скаргутовариства з обмеженою відповідальністю "Украгрохім" (далі -Товариство)
на ухвалуДніпропетровського апеляційного господарського суду
від23.03.10
у справі№ 12/62-07
господарського судуДніпропетровської області
за позовомТовариства
довійськового радгоспу "Степовий" Міністерства оборони України (далі -Радгосп),
за участю:військової прокуратури Дніпропетровського гарнізону (далі -Прокуратура),
провизнання правочину дійсним.
В засіданні взяли участь представники:
- позивача:не з'явились;
- відповідача:не з'явились;
- Прокуратури:Спорий І.Г. (прокурор відділу Генеральної прокуратури України; посвідчення № 4 від 09.01.02).
Ухвалою від 13.05.10 колегії суддів Вищого господарського суду України у складі головуючого -Першикова Є.В., суддів -Данилової Т.Б., Ходаківської І.П. касаційна скарга Товариства б/н від 02.04.10 була прийнята до провадження, справа призначена до розгляду у судовому засіданні на 27.05.10.
Вказана ухвала суду була направлена сторонам у справі в установленому порядку, документів, які б свідчили про її неотримання сторонами у справі, до Вищого господарського суду України не надходило, отже усіх учасників судового процесу відповідно до ст. 1114 Господарського процесуального кодексу України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.
На момент розгляду справи у судовому засіданні 27.05.10 будь-яких письмових заяв та клопотань від учасників судового процесу щодо відкладення розгляду справи до суду не надходило. У судове засідання 27.05.10 представники сторін не з'явились.
Враховуючи, що ухвалою про призначення справи до розгляду учасників судового процесу було попереджено, що неявка без поважних причин у судове засідання не тягне за собою перенесення розгляду справи на інші строки, а на момент розгляду справи у судовому засіданні 27.05.10 клопотань про відкладення розгляду справи до колегії суддів Вищого господарського суду України не надходило, справа розглядалась за наявними матеріалами справи, за участю представника Прокуратури.
У зв'язку з перебуванням судді Данилової Т.Б. у відпустці, розпорядженням від 21.05.10 заступника Голови Вищого господарського суду України для касаційного перегляду справ, призначених до розгляду у судовому засіданні на 27.05.10 колегією суддів у складі головуючого -Першикова Є.В., суддів -Данилової Т.Б., Ходаківської І.П., створено колегію суддів Вищого господарського суду України у складі: головуючий -Першиков Є.В., судді -Муравйов О.В., Ходаківська І.П., яка переглядає справу по суті.
Про вказані обставини представника Прокуратури повідомлено на початку судового засідання 27.05.10. Відводів складу колегії суддів Вищого господарського суду України, яка переглядає справу в касаційному порядку по суті, не заявлено.
За згодою представника Прокуратури, відповідно до ч. 2 ст. 85 та ч. 1 ст. 1115 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 27.05.10 було оголошено лише вступну та резолютивну частини постанови Вищого господарського суду України.
Як свідчить правовий аналіз матеріалів справи, у березні 2007 року Товариство звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Радгоспу про визнання дійсним правочину та визнання права власності на майно.
Рішенням від 20.03.07 господарського суду Дніпропетровської області (суддя Жукова Л.В.) позовні вимоги Товариства задоволено.
Визнано дійсним договір купівлі-продажу № 15/02 від 15.02.07, укладений між Товариством та Радгоспом, відповідно до якого Товариство придбало у Радгоспу об'єкти нерухомого майна, що розташовані на земельній ділянці 6,7 га за адресою: 180+000 км Автошляху Совхоз "Поляна -Знаменівка" Черкаської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області.
За Товариством визнано право власності на об'єкти нерухомого майна, що розташовані на земельній ділянці 6,7 га за адресою: 180+000 км Автошляху Совхоз "Поляна -Знаменівка" Черкаської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області.
З Товариства в доход Державного бюджету України стягнуто 85,00 грн. недоплаченого державного мита.
З Радгоспу на користь Товариства стягнуто 1 669,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Як вбачається з матеріалів справи, 03.08.09 Прокуратура звернулась до суду з поданням про перегляд рішення від 20.03.07 господарського суду Дніпропетровської області за нововиявленими обставинами.
Ухвалою від 07.08.09 господарського суду Дніпропетровської області (суддя Жукова Л.В.) вказане подання Прокуратури було прийнято до провадження, а справу призначено до розгляду у судовому засіданні. Така ухвала була прийнята судом в порядку, визначеному ст.ст. 112, 113, 1131 Господарського процесуального кодексу України.
Вважаючи зазначену ухвалу місцевого суду помилковою, Товариство звернулось до суду з апеляційною скаргою, у прийнятті до розгляду якої було відмовлено ухвалою від 10.09.09 Дніпропетровського апеляційного господарського суду (колегія суддів у складі: головуючого -Лотоцької Л.О., суддів -Бахмат Р.М., Євстигнеєва О.С.) з посиланням на ту обставину, що приписами Господарського процесуального кодексу України не передбачено можливості оскарження ухвал суду про прийняття заяви (подання) про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.
Постановою від 05.11.09 Вищого господарського суду України касаційну скаргу Товариства залишено без задоволення, а постанову від 10.09.09 Дніпропетровського апеляційного господарського суду -без змін.
Ухвалою від 10.12.09 Верховного Суду України Товариству відмовлено у порушенні касаційного провадження з перегляду постанови від 05.11.09 Вищого господарського суду України.
Ухвалою від 22.02.10 господарського суду Дніпропетровської області (суддя Коваленко О.О.) в порядку ст.ст. 79, 86, 112, 113 Господарського процесуального кодексу України поновлено провадження у справі та призначено її до розгляду у судовому засіданні.
Не погодившись з ухвалою від 22.02.10, Товариство звернулось до суду з апеляційною скаргою, у прийнятті до розгляду якої ухвалою від 23.03.10 Дніпропетровського апеляційного господарського суду (колегія суддів у складі: головуючого -Неклеси М.П., суддів -Павловського П.П., Швець В.В.) було відмовлено з посиланням на ту обставину, що згідно приписів Господарського процесуального кодексу України ухвала, якою вирішено питання про поновлення провадження у справі та призначення її до розгляду у судовому засіданні, оскарженню не підлягає.
Вважаючи вказану ухвалу суду апеляційної інстанції помилковою, Товариство, звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить ухвалу від 23.03.10 Дніпропетровського апеляційного господарського суду скасувати та залишити без розгляду подання Прокуратури про перегляд рішення за нововиявленими обставинами.
Свої вимоги скаржник обґрунтовує тим, що при винесенні оскарженого судового акту було порушено норми процесуального права, зокрема: ст.ст. 42, 112, 113, 1131 Господарського процесуального кодексу України.
На момент розгляду справи у судовому засіданні 27.05.10 письмових відзивів на касаційну скаргу від учасників судового процесу не надійшло, разом з тим згідно ст. 1112 Господарського процесуального кодексу України відсутність відзиву на касаційну скаргу не перешкоджає перегляду судового рішення, що оскаржується.
Присутній у судовому засіданні 27.05.10 представник Прокуратури щодо доводів та вимог скаржника заперечував, вважаючи їх безпідставними, у зв'язку з чим просив касаційну скаргу Товариства залишити без задоволення, а оскаржений судовий акт -без змін.
Розглянувши матеріали справи, касаційну скаргу, заслухавши пояснення представника Прокуратури, суддю-доповідача по справі, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування апеляційним судом норм процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла до висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступних підстав.
Колегія суддів Вищого господарського суду України враховує, що ст. 129 Конституції України встановлює основні засади судочинства, до яких віднесено забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.
Зазначена конституційна норма конкретизована законодавцем у ст. 12 Закону України "Про судоустрій України", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, передбачених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.
Отже, реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення названим законом ставиться у залежність від положень процесуального закону.
Тобто, Господарський процесуальний кодекс України повинен містити імперативні норми про те, в яких випадках учасники судового процесу та інші особи мають право на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції.
Крім того, колегія суддів Вищого господарського суду України звертає увагу на те, що відповідно до приписів ч. 1 ст. 106 Господарського процесуального кодексу України ухвали місцевого господарського суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку у випадках, передбачених цим Кодексом та Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Таким чином, оскарженню підлягають лише ті ухвали, про можливість оскарження яких прямо зазначено у відповідній статті Господарського процесуального кодексу України або Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", в яких йдеться про винесення судом даних ухвал.
Як вбачається з правового аналізу матеріалів справи, Товариством до суду апеляційної інстанції було оскаржену ухвалу від 22.02.10 господарського суду Дніпропетровської області винесену в порядку ч. 4 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України.
Колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що положеннями ст. 79 Господарського процесуального кодексу України не передбачено можливості оскарження ухвал, винесених в порядку вирішення питання про поновлення провадження у справі та призначення її до розгляду у судовому засіданні.
При цьому, колегія суддів Вищого господарського суду України звертає увагу скаржника на те, що за змістом ч. 3 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами.
Колегія суддів Вищого господарського суду України бере до уваги та наголошує, що відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Статтею 55 Основного Закону регламентовано, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Також, колегія суддів Вищого господарського суду України відзначає, що відповідно до ст.ст. 6, 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
З урахуванням наведеного, висновок апеляційного суду про відмову у прийнятті апеляційної скарги Товариства на ухвалу від 22.02.10 господарського суду Дніпропетровської області є обґрунтованим і таким, що відповідає вимогам процесуального закону, а також ч. 2 ст. 6 Конституції України, де передбачено, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією України межах і відповідно до Законів України, оскільки ухвала місцевого господарського суду, оскарження якої не передбачено Господарським процесуальним кодексом України, не може бути предметом апеляційного перегляду.
Враховуючи викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що підстав для скасування ухвали від 23.03.10 Дніпропетровського апеляційного господарського суду немає.
Разом з тим, колегія суддів Вищого господарського суду України звертає увагу на те, що дії особи, яка всупереч положень процесуального закону оскаржує судові рішення, що не підлягають оскарженню, можуть бути розцінені як такі, що скеровані на затягування розгляду справи, а отже є такими, що підпадають під визначення ст. 13 Цивільного кодексу України "зловживання правом". При цьому, колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що ч.ч. 3, 6 вказаного правового положення встановлено недопустимість дій особи щодо зловживання правом, та наділено суд повноваженнями щодо зобов'язання такої особи припинити зловживання своїми правами, а також застосувати інші наслідки, встановлені законом.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів
Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Украгрохім" б/н від 02.04.10 залишити без задоволення.
Ухвалу від 23.03.10 Дніпропетровського апеляційного господарського суду у справі № 12/62-07 господарського суду Дніпропетровської області залишити без змін.
Постанова Вищого господарського суду України касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий Є.Першиков
судді:О.Муравйов
І.Ходаківська