25 травня 2010 р. № 21/116
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :
головуючого Овечкіна В.Е.,
суддівЧернова Є.В., Цвігун В.Л.,
за участю представників:
позивача - Науменко О.А.,
відповідачів - Залєська Г.Л.,
розглянувши у відкритому
судовому засіданні
касаційну скаргу Шевченківської районної у м.Києві державної адміністрації
на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 17.02.2010
у справі№21/116
за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Каштан"
до1.Шевченківської районної у м.Києві державної адміністрації;
2.КП "Керуюча дирекція" Шевченківської районної у м.Києві ради
прозобов'язання відповідачів передати житловий будинок на баланс позивача
Ухвалою господарського суду м.Києва від 04.12.2009 (суддя Шевченко Е.О.), залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.02.2010 (судді: Григорович О.М., Гольцова Л.А., Рябуха В.І.), заяву Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Каштан" (далі -ОСББ "Каштан") про забезпечення позову задоволено частково шляхом заборони відповідачам вчиняти дії по передачі будь-яким особам будинку №9 по вул.Михайлівській у м.Києві.
Шевченківська районна у м.Києві державна адміністрація у поданій касаційній скарзі просить ухвалу та постанову скасувати, посилаючись на порушення судами норм процесуального права. Зокрема, скаржник вважає недоведеними "обґрунтовані підозри" позивача щодо ухилення відповідачів від дій по передачі на баланс позивача житлового комплексу будинку по вул.Михайлівській,9 у м.Києві та щодо вчинення ними дій по передачі допоміжних приміщень цього житлового комплексу іншим особам, які не є учасниками ОСББ "Каштан".
Колегія суддів, перевіривши фактичні обставини справи на предмет правильності застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права та заслухавши пояснення присутніх у засіданні представників позивача і скаржника, дійшла висновку, що оскаржувані ухвала та постанова підлягають залишенню без змін, а касаційна скарга - відхиленню з наступних підстав.
Залишаючи без змін ухвалу про часткове забезпечення позову апеляційний господарський суд виходив з того, що:
ОСББ "Каштан" звернулось з позовом до Шевченківської районної у місті Києві державної адміністрації та Комунального підприємства “Керуюча дирекція” про зобов'язання передати по акту приймання-передачі на баланс позивача цілісний житловий комплекс будинку №9 по вул.Михайлівській в м.Києві.
До прийняття рішення по суті спору позивач звернувся до суду із заявою про забезпечення позову, в якій просить суд заборонити відповідачам здійснювати дії по оформленню права власності на будівлі та споруди будинку 9 по вул.Михайлівській в м.Києві та заборонити Бюро технічної інвентаризації м.Києва вчиняти будь-які дії, пов'язані з реєстрацією права власності на вказаний вище будинок.
Підставою для вжиття заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення про те, що невжиття цих заходів у подальшому утруднить або зробить неможливим виконання рішення господарського суду у разі задоволення заявлених позовних вимог.
Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд здійснив оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову, забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу, запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, які не є учасниками даного судового процесу.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії
Виходячи з матеріалів справи, апеляційна інстанція погодилася з висновком суду першої інстанції про те, що заява позивача про вжиття заходів до забезпечення позову підлягає задоволенню в частині заборони відповідачам у справі здійснювати дії по передачі іншим особам будинку №9 по вул.Михайлівській у місті Києві.
Здійснивши заходи по забезпеченню позову, суд виходив з того, що для забезпечення реальної можливості виконання рішення суду, у випадку задоволення позовних вимог, необхідно забезпечити реальну можливість передачі на баланс позивача всього житлового комплексу.
Колегія погоджується з висновками суду з огляду на таке.
На спірні процесуальні правовідносини, які склалися навколо вжиття заходів забезпечення при вирішенні даного спору, поширюється дія ст.ст.66-67 Господарського процесуального кодексу України, що не заперечується скаржником.
Відповідно до ст.ст.66,67 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Ухвала про забезпечення позову може бути винесена на будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробиш неможливим виконання рішення господарського суду.
При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд повинен оцінювати обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням таких умов:
- наявність зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги;
- імовірність ускладнення виконання або невиконання судового рішення у разі невжиття таких заходів;
- запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, які не є учасниками судового розгляду.
Вибір способу забезпечення залежить від суті позовної вимоги та повинен бути співрозмірним, а заборона на вчинення дій може стосуватися лише предмета спору.
Предметом даного спору є зобов'язання відповідачів передати на баланс позивача цілісний житловий комплекс будинку №9 по вул.Михайлівській у місті Києві на виконання рішення Шевченківської районної у м.Киві ради від 25.06.2009 №694 "Про надання згоди на передачу житлових комплексів на баланс об'єднань співвласників багатоквартирних будинків", яким, зокрема, надано згоду на передачу житлового комплексу багатоквартирного будинку по вул.Михайлівській,9 у місті Києві на баланс Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Каштан" та надано чітку вказівку відповідачам здійснити дії щодо передачі майна в установленому законодавством порядку.
В свою чергу, оскаржуваною ухвалою відповідачам заборонено вчиняти дії по передачі будь-яким особам будинку №9 по вул.Михайлівській у м.Києві, що відповідає предмету заявлених позовних вимог.
Вказана заборона має тимчасовий характер дії (до розгляду справи по суті) та спрямована виключно на утримання відповідачів від вчинення дій щодо невиконання чи порушення п.п.1.1,2 рішення Шевченківської районної у м.Києві ради від 25.06.2009 №694 "Про надання згоди на передачу житлових комплексів на баланс об'єднань співвласників багатоквартирних будинків", що скаржником не заперечується.
Наявні ж твердження скаржника по суті зводяться виключно до посилань на недоведеність достатньо обґрунтованих припущень позивача щодо ухилення відповідачів від дій по передачі на баланс позивача житлового комплексу будинку по вул.Михайлівській,9 у м.Києві та щодо вчинення ними дій по передачі допоміжних приміщень цього житлового комплексу іншим особам, які не є учасниками ОСББ "Каштан", однак, згідно імперативних приписів ч.2 ст.111 ГПК України у касаційній скарзі не допускаються посилання на недоведеність обставин справи.
З огляду на те, в заяві про забезпечення позову ОСББ "Каштан" клопотало перед судом про заборону відповідачам здійснювати дії по оформленню права власності на будівлі та споруди будинку 9 по вул.Михайлівській в м.Києві та заборону Бюро технічної інвентаризації м.Києва вчиняти будь-які дії, пов'язані з реєстрацією права власності на вказаний вище будинок, що виходить за межі позовних вимог, місцевий господарський суд фактично зі своєї ініціативи вжив адекватні позовним вимогам заходи до забезпечення позову у вигляді заборони відповідачам вчиняти дії по передачі будь-яким особам будинку №9 по вул.Михайлівській у м.Києві, що не суперечить змісту ст.66 ГПК України.
Проте, вказані процесуальні дії суду не призвели до прийняття неправильної по суті ухвали, а тому не можуть бути достатньою підставою для її скасування.
Тим більше, що суд відмовив позивачеві у накладенні заборони на вчинення дій по оформленню права власності та державної реєстрації права власності на будинок №9 по вул.Михайлівській в м.Києві, оскільки спір про право власності у рамках даної справи між сторонами не виникав.
Наведене підтверджується також нормою ч.7 ст.11 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" згідно якої передача на баланс майна (в тому числі земельної ділянки), яке входить до складу житлового комплексу, але не належить об'єднанню, не тягне за собою виникнення права власності на нього.
Отже, вжиті судом першої інстанції заходи до забезпечення позову є співрозмірними та адекватними сутності позовних вимог і не виходять за їх межі.
Окрім того, колегією не вбачається підстав для скасування вжитих судом заходів забезпечення позову, оскільки господарський суд не повинен скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба у забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились певні обставини, що спричинилися до застосування заходів забезпечення позову.
В даному випадку такі підстави відсутні, а касаційна скарга не містить жодних посилань з цього приводу.
Зважаючи на вищенаведене, касаційна інстанція дійшла висновку про правильне застосування судами норм процесуального права при прийнятті оскаржуваних ухвали і постанови та відсутність підстав для їх скасування.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.6,8,125,129,150 Конституції України, постанови Пленуму Верховного суду України №9 від 01.11.1996р. "Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя", Рішенням Конституційного Суду України від 11.03.2010 №8-рп/2010 та ст.ст.1115,1117-11111,11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.02.2010 у справі №21/116 залишити без змін, а касаційну скаргу Шевченківської районної у м.Києві державної адміністрації - без задоволення.
Постанова Вищого господарського суду України касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий, суддя В.Овечкін
Судді: Є.Чернов
В.Цвігун