25 травня 2010 р. № 21/200-09
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :
головуючого Овечкіна В.Е.,
суддівЧернова Є.В., Цвігун В.Л.,
за участю представників:
позивача - не з'явився,
відповідача - не з'явився,
розглянувши у відкритому
судовому засіданні
касаційну скаргу ДП "Чорнобильське монтажне управління" ВАТ "Південтеплоенергомонтаж"
на постановуКиївського міжобласного апеляційного господарського суду від 10.03.2010
у справі№21/200-09
за позовом ДП "Регіональні електричні мережі"
доДП "Чорнобильське монтажне управління" ВАТ "Південтеплоенергомонтаж"
простягнення 159838,62 грн.
Рішенням господарського суду Київської області від 04.11.2009 (суддя Ярема В.А.), залишеним без змін постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 10.03.2010 (судді: Мельник С.М., Корсакова Г.В., Рудченко С.Г.), позов задоволено частково - на підставі ст.ст.525,526 та ч.2 ст.625 ЦК України, ст.193 ГК України стягнуто з відповідача на користь позивача 3000,56 грн. заборгованості за договором №9ЖКП від 01.01.2007, 3% річних у сумі 43,90 грн., 305,10 грн. інфляційних втрат; 128 059,14 грн. заборгованості за договором №3ЖКП від 01.01.2008, 3% річних у сумі 1924,37 грн. та 25846,51 грн. інфляційних втрат.
ДП "Чорнобильське монтажне управління" ВАТ "Південтеплоенергомонтаж" в поданій касаційній скарзі просить рішення та постанову скасувати, в позові відмовити, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, а саме ч.4 ст.90 та ст.613 ЦК України, ст.34 ГПК України. Зокрема, скаржник вважає недоведеними обставини передачі позивачем койко-місць у гуртожитках робітникам скаржника, оскільки акти приймання-передачі койко-місць в матеріалах справи відсутні. Відповідач також вказує на прострочення кредитора (позивача), яке, на думку скаржника, полягає у відсутності вчинення позивачем дій щодо повідомлення свого контрагента про зміну найменування.
Колегія суддів, перевіривши фактичні обставини справи на предмет правильності їх юридичної оцінки судами попередніх інстанцій, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає відхиленню, а оскаржувана постанова - залишенню без змін з наступних підстав.
Залишаючи без змін первісне рішення про часткове задоволення позову, апеляційний господарський суд виходив з того, що:
01.01.2007р. між ДП “Укренерговугілля” (наймодавець) та ДП Чорнобильське монтажне управління ВАТ “Південтеплоенергомонтаж” (наймач) було укладено договір №9ЖКП про надання койко-місць в гуртожитках ДП “Укренерговугілля” (далі - договір №9ЖКП), у відповідності до умов якого наймодавець надає у своїх гуртожитках у м.Чорнобиль койко-місця для проживання працівників наймача з 01.01.2007р.
Згідно п.п.1.2,3.4 вказаного договору надання койко-місць здійснюється по актам приймання-передачі. Наймач зобов'язується оплачувати за послуги в порядку та строки, що передбачені договором.
Згідно п.п.4.1,4.2 договору вартість одного койко-місця сплачується в сумі 10,56 грн. за добу. Вартість койко-місця може уточнюватися по мірі зміни ціноутворюючих факторів. Оплата наданих послуг здійснюється на умовах 100% попередньої оплати місячного об'єму, відповідного до затвердженої комплектації. Остаточний розрахунок шляхом безготівкового перерахунку грошових коштів наймачем на розрахунковий рахунок наймодавця здійснюється до 5 числа наступного за звітним місяця відповідно до акта виконаних робіт, підписаного сторонами за фактично надані послуги.
Згідно положень статуту, ВАТ “Укренерговугілля” засновано відповідно до наказу Мінпаливенерго України від 17.08.2007 №404 шляхом перетворення Державного підприємця “Укренерговугілля” у відкрите акціонерне товариство згідно з Указом Президента України від 15.06.1993р. №210 “Про корпоратизацію підприємств”.
01.01.2008р. між ВАТ “Укренерговугілля” (наймодавець) та ДП Чорнобильське монтажне управління ВАТ “Південтеплоенергомонтаж” (наймач) було укладено договір №3ЖКП про надання койко-місць в гуртожитках ВАТ “Укренерговугілля” (далі -договір №3ЖКП), у відповідності до умов якого наймодавець надає у своїх гуртожитках у м.Чорнобиль 50 койко-місць для проживання працівників наймача з 01.01.2008р.
Згідно п.п.1.3,3.4 вказаного договору надання койко-місць здійснюється по актам приймання-передачі. Наймач зобов'язується забезпечити оплату за послуги в порядку та строки, що передбачені договором.
Згідно п.п.4.1,4.2 договору вартість одного койко-місця сплачується в сумі 19,62 грн. за добу. Вартість койко-місця може уточнюватися по мірі зміни ціноутворюючих факторів. Оплата наданих послуг здійснюється на умовах 100% попередньої оплати на заявлену кількість койко-місць (п.п.1.1,1.2 договору), відповідно до калькуляції. Виконання наданих послуг оформлюється актом виконаних робіт, підписаним обома сторонами (п.4.3 договору).
Згідно підписаного сторонами акту наданих послуг від 31.12.2007 загальна вартість наданих відповідачу послуг у грудні 2007р. за договором №9ЖКП від 01.01.2007 склала 8800,56 грн.
Матеріалами справи підтверджується та не спростовано відповідачем, що відповідач свої зобов'язання по договору №9ЖКП від 01.01.2007 не виконав належним чином, оскільки надані ВАТ “Укренерговугілля” у грудні 2007р. послуги оплатив частково (у розмірі 5800 грн.), у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість по вказаному договору в розмірі 3000,56 грн.
З матеріалів справи вбачається, що ВАТ “Укренерговугілля” надало передбачені договором №3ЖКП від 01.01.2008 послуги, а відповідач прийняв їх згідно підписаних сторонами актів наданих послуг, а саме:
- згідно акту від 31.01.2008 були надані послуги у січні 2008р. на суму 32510,34 грн.;
- згідно акту від 29.02.2008 були надані послуги у лютому 2008р. на суму 20188,98 грн.;
- згідно акту від 31.03.2008 були надані послуги у березні 2008р. на суму 17108,64 грн.;
- згідно акту від 30.04.2008 були надані послуги у квітні 2008р. на суму 12973,38 грн.;
- згідно акту від 31.05.2008 були надані послуги у травні 2008р. на суму 11636,16 грн.;
- згідно акту від 30.06.2008 були надані послуги у червні 2008р. на суму 8914,80 грн.;
- згідно акту від 31.07.2008 були надані послуги у липні 2008р. на суму 15 999,72 грн.;
- згідно акту від 31.08.2008 були надані послуги у серпні 2008р. на суму 8727,12 грн.
Матеріалами справи підтверджується та не спростовано відповідачем, що відповідач свої зобов'язання по договору №3ЖКП від 01.01.2008 не виконав, оскільки надані ВАТ “Укренерговугілля” послуги не оплатив, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість по вказаному договору в розмірі 128059,14 грн.
Згідно положень статуту, Державне підприємство “Регіональні електричні мережі” створене відповідно до наказу Мінпаливенерго України від 13.11.2008 №557 (зі змінами, внесеними наказом Мінпаливенерго України від 27.05.2009 №278) шляхом реорганізації (перетворення) відкритого акціонерного товариства “Укренерговугілля” у державне підприємство “Регіональні електричні мережі”, яке є правонаступником майна, всіх прав та обов'язків відкритого акціонерного товариства “Укренерговугілля”.
Таким чином, до ДП “Регіональні електричні мережі”, як правонаступника ВАТ “Укренерговугілля”, перейшли права та обов'язки по договорам №9ЖКП від 01.01.2007 та №3ЖКП від 01.01.2008, в тому числі вимоги щодо погашення заборгованості по вказаним договорам.
Колегія погоджується з висновками суду з огляду на таке.
Згідно зі ст.629 ЦК України договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Статтею 526 Цивільного Кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно п.4.2 договору про надання койко-місць в гуртожитках №9ЖКП від 01.01.2007, укладеного між ВАТ "Укренерговугілля" (наймодавець)та, правонаступником якого є ДП "Регіональні електричні мережі", та ДП "Чорнобильське монтажне управління" ВАТ "Південтеплоенергомонтаж" (наймач), оплата наданих послуг здійснюється на умовах 100% попередньої оплати місячного об'єму, відповідного до затвердженої комплектації. Остаточний розрахунок здійснюється до 5 числа наступного за звітним місяця згідно акта виконаних робіт, підписаного сторонами за фактично надані послуги.
Згідно п.п.4.2,4.3 договору про надання койко-місць в гуртожитках №3ЖКП від 01.01.2008, укладеного між ВАТ "Укренерговугілля" (наймодавець)та, правонаступником якого є ДП "Регіональні електричні мережі", та ДП "Чорнобильське монтажне управління" ВАТ "Південтеплоенергомонтаж" (наймач), оплата наданих послуг здійснюється на умовах 100% попередньої оплати на заявлену кількість койко-місць (п.п.1.1,1.2 договору) відповідно до калькуляції. Виконання наданих послуг оформлюється актом виконаних робіт, підписаним обома сторонами.
Судами першої та апеляційної інстанцій на підставі ретельної правової оцінки умов укладених між сторонами договорів №9ЖКП від 01.01.2007 та №3ЖКП від 01.01.2008, актів наданих послуг за грудень 2007р. та за січень-серпень 2008р., підписаних повноважними представниками сторін без зауважень, акта звірки взаєморозрахунків за період з 01.01.2008р. по 30.09.2008р. та інших наявних у справі доказів в їх сукупності достовірно встановлено, а скаржником не спростовано факт існування заборгованості останнього в сумі 131059,70 грн. за надані позивачем в грудні 2007р. та протягом січня-серпня 2008р. послуги та обумовлене цим правомірне нарахування наймодавцем інфляційних втрат та 3% річних з простроченої суми боргу.
Дійсно, відповідно до ч.1 ст.613 ЦК України кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку.
Колегія відхиляє твердження відповідача про прострочення кредитора (позивача), яке, на думку скаржника, полягає у відсутності вчинення позивачем дій щодо повідомлення свого контрагента про зміну найменування, оскільки, по-перше, доказів прострочення виконання наймодавцем своїх зобов'язань по наданню наймачу послуг по розміщенню його робітників в розумінні ч.1 ст.613 ЦК України матеріали справи не містять.
По-друге, апеляційним судом з врахуванням положень Статуту ДП "Регіональні електричні мережі" встановлено, що реорганізація наймодавця (ВАТ "Укренерговугілля") відбулася на підставі наказів Мінпаливенерго України від 13.11.2008 №557 та від 27.05.2009 №278, тобто вже після настання строку виконання відповідачем зобов'язання по сплаті за послуги, надані в грудні 2007р. та протягом січня-серпня 2008р.
По-третє, за договором про надання койко-місць в гуртожитках №3ЖКП від 01.01.2008 заборгованість 128059,14 грн., а пунктом 4.2 цього договору взагалі встановлено обов'язок відповідача здійснювати розрахунки в порядку 100% передплати, в зв'язку з чим норма ч.1 ст.613 ЦК України не підлягає застосуванню до спірних правовідносин, які виникли з вказаного договору.
Окрім того, навіть з претензією від 13.11.2008 №02/3978 про сплату заборгованості позивач звернувся до відповідача ще до проведення реорганізації ВАТ "Укренерговугілля" та державної реєстрації його правонаступника (ДП "Регіональні електричні мережі").
Наявні ж заперечення скаржника зводяться передусім до посилань на неналежну оцінку судами доказів по справі та до намагань надати перевагу одним доказам (акт приймання-передачі койко-місць, які у справі відсутні) перед іншими оціненими судом доказами (акти наданих послуг за грудень 2007р. та за січень-серпень 2008р., акт звірки взаєморозрахунків за період з 01.01.2008р. по 30.09.2008р.), однак, згідно імперативних приписів ч.2 ст.1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні та постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Колегія враховує, що наведеної правової позиції дотримується також Верховний Суд України при здійсненні перегляду постанов Вищого господарського суду України, прийнятих з порушенням вимог ч.2 ст.1117 Господарського процесуального кодексу України (постанова ВСУ від 03.11.2009 у справі №34/36-09-910).
Інші заперечення відповідача зводяться до посилань на недоведеність фактичних обставин передачі позивачем койко-місць у гуртожитках робітникам скаржника, проте, згідно імперативних приписів ч.2 ст.111 ГПК України у касаційній скарзі не допускаються посилання на недоведеність обставин справи.
Зважаючи на вищенаведене, касаційна інстанція не вбачає підстав для скасування оскаржуваної постанови.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.6,8,125,129,150 Конституції України, постанови Пленуму Верховного суду України №9 від 01.11.1996р. "Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя", Рішенням Конституційного Суду України від 11.03.2010 №8-рп/2010 та ст.ст.1115,1117-11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,
Постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 10.03.2010 у справі №21/200-09 залишити без змін, а касаційну скаргу ДП "Чорнобильське монтажне управління" ВАТ "Південтеплоенергомонтаж" - без задоволення.
Постанова Вищого господарського суду України касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий, суддя В.Овечкін
Судді: Є.Чернов
В.Цвігун