27 травня 2010 р. № 36/443
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Дерепи В.І. -головуючого,
Грека Б.М.,
Подоляк О.А.
за участю повноважних представників:
позивача
відповідача
розглянувши у відкритому засіданні касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Хімкомплект-Україна"
на постанову від 25 лютого 2010 року
Київського апеляційного господарського суду
за позовомДочірнього підприємства "Управління спеціальних машин № 2" ВАТ "Будмеханізація"
доТовариства з обмеженою відповідальністю "Хімкомплект-Україна"
простягнення 39063,59 грн.
У листопаді 2009 року позивач звернувся до господарського суду м.Києва з позовом до відповідача про стягнення заборгованості по орендній платі в сумі 39063,59 грн., обґрунтовуючи свої вимоги тим, що останній не виконує своїх зобов'язань за договором оренди в частині проведення своєчасних розрахунків по орендній платі, у зв'язку з чим виникла заборгованість на зазначену суму.
Рішенням господарського суду м.Києва від 13 січня 2010 року у позові відмовлено.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 25 лютого 2010 року рішення місцевого господарського суду скасовано та прийнято нове рішення, яким позовні вимоги задоволені та постановлено стягнути з ТОВ "Хімкомплект-Україна" на користь ДП ""УСМ № 2" ВАТ "Будмеханізація" 39063,59 грн. боргу та судові витрати.
У касаційній скарзі ТОВ "Хімкомплект-Україна" просить постанову апеляційної інстанції скасувати, як прийняту порушенням норм матеріального та процесуального права.
Відзив на касаційну скаргу від позивача до суду не надходив.
Перевіривши матеріали справи та на підставі встановлених в ній фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування апеляційним господарським судом при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального і процесуального права, суд вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Приймаючи постанову про скасування рішення місцевого господарського суду, який відмовив позивачу в задоволенні позовних вимог, вважаючи, що договір оренди № 39/09 від 02.01.2009 року є неукладеним, тобто таким, що не породив юридичних наслідків, оскільки в договорі оренди не визначено такі істотні умови, як об'єкт оренди, а також не визначено порядку використання амортизаційних відрахувань; апеляційний господарський суд виходив з того, що місцевим господарським судом при винесенні рішення неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також неправильно застосовані норми матеріального права.
Суд погоджується із зазначеними висновками апеляційної інстанції.
Поряд з цим, приймаючи нове рішення у справі про задоволення позовних вимог, апеляційний господарський суд допустив порушення норм процесуального права, зокрема, ст.ст. 32, 34, 36, 43 Господарського процесуального кодексу України.
При цьому апеляційний господарський суд виходив з того, що 02.01.2009 між Дочірнім підприємством "Управління спеціальних машин №2" Відкритого акціонерного товариства "Будмеханізація" як орендодавцем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Хімкомплект-Україна»як орендарем було укладено договір оренди № 39/09, відповідно до п.1.1 якого позивач як орендодавець передає, а відповідач як орендар приймає в орендне платне користування виробниче приміщення площею 356,0 кв.м. і приміщення загального користування площею 20,0 кв.м.
Згідно з п.3.3 договору об'єкт, що орендується, вважається переданим в оренду з моменту підписання договору оренди між орендодавцем та орендарем.
Орендна плата на момент підписання договору становила 30,00 грн. за 1 кв.м. виробничого приміщення та 25,00 грн. за 1 кв.м. приміщення загального користування (п. 2.1 договору).
Додатковою угодою №1 від 30.04.2009 року до договору оренди №39/09 від 02.01.2009 року сторони зменшили розмір орендної плати, встановивши її в розмірі 20,00 грн. за 1 кв.м. виробничого приміщення та 15,00 грн. за 1 кв.м. приміщення загального користування.
В подальшому, 01.06.2009 року сторони підписали додаткову угоду №2 до договору оренди № 39/09 від 02.01.2009 рорку, якою зменшили розмір приміщення, що орендується до 222,0 кв.м., а також встановили, що орендна плата в місяць складає 20,00 грн. за 1 кв.м виробничого приміщення.
Відповідно до п. 2.3 договору орендна плата сплачується авансом за поточний місяць незалежно від результатів господарської діяльності до 10 числа кожного місяця. Одночасно з орендною платою орендар сплачує на рахунок орендодавця вартість отриманих комунальних послуг (електроенергія, водопостачання, теплопостачання, каналізації), послуг заїзду на територію та стоянку автотранспорту з 8-00 до 18-00 год. з розрахунку 80,00 грн. без ПДВ за І автомобіль згідно щомісячного двостороннього акта за звітний місяць.
Позивачем надано копію акту звірки взаєморозрахунків, завірену належним чином, з якої вбачається, що акт підписаний та скріплений печатками як позивача, так і відповідача. Із вказаного акта слідує, що грошові зобов'язання відповідача перед позивачем у розмірі 70207,54 грн. були сплачені ним частково на суму 36204,00 грн., тому станом на 30.09.2009 заборгованість відповідача перед позивачем склала 39063,59 грн.
1 жовтня 2009 року представником TOB "Хімкомплект-Україна" було передано, а комісією ДП "Управління спеціальних машин № 2" було прийнято, орендоване відповідачем, виробниче приміщення площею 250,00 кв.м., що підтверджується копією акта, підписаного представниками обох сторін.
Апеляційний господарський суд вважав, що оскільки відповідач як орендар не виконав у повному обсязі свої зобов'язання за договором зі сплати орендної плати, то позовні вимоги про стягнення 39063,59 грн. заборгованості підлягають до задоволення.
Проте, з вказаними висновками погодитись не можна, враховуючи наступне.
Розглядаючи спір, суд апеляційної інстанції не звернув уваги та не дав належної правової оцінки тим обставинам, що позивачем заявлено позов стосовно правовідносин сторін, що склалися, відносно договору оренди №39/09 від 1 лютого 2009 року та відповідних додаткових угоди до даного договору від 30.04.2009 року №1 та від 01.06.2009 року №2, а не договору від 02.01.2009 року, як встановлено постановою апеляційної інстанції.
Апеляційний господарський суд також не звернув уваги на ті обставини, за наявності в матеріалах справи договору оренди від 01.02.2009 року, що предметом оренди зазначених договорів є виробничі приміщення, які різняться площею орендованих приміщень, за договором від 02.01.2009 року вона становить 356 кв.м, а за договором від 01.02.2009 року -250 кв.м.
Суд, також, не врахував, що за додатковою угодою №2 від 01.06.2009 року розмір орендованих приміщень становив 222 кв.м, а згідно акта від 01.10.2009 року ТОВ "Хімкомплект-Україна" було повернуто позивачу орендовані приміщення площею 250 кв.м.
Обгрунтовуючи свої висновки на підставі правовідносин, що склалися між сторонами згідно договору від 02.01.2009 року при оренді виробничих приміщень 356 кв.м, апеляційний господарський суд також не звернув уваги на наданий позивачем суду розрахунок заборгованості по орендній платі, де визначено, що орендна плата нараховувалась з 1 лютого 2009 року з орендованих приміщень площею 250 кв.м, а з 01.06.2009 року -222 кв.м.
Зазначені обставини судом апеляційної інстанції, як і місцевим господарським судом з достовірністю не з'ясовувалися і не перевірялися, тому потребують додаткової перевірки.
Враховуючи викладене, суд вважає, що постанова апеляційної інстанції і рішення місцевого господарського суду, як прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права не можуть залишатися без змін і підлягають скасуванню.
При новому розгляді справи господарському суду необхідно врахувати наведене, більш повно та всебічно з'ясувати та перевірити обставини справи, суть позовних вимог і заперечень, їх обґрунтованість, зібраним доказам дати правову оцінку та відповідно до вимог закону вирішити спір.
Відповідно до вимог ст. ст. 125, 129 Конституції України та рішення Конституційного Суду України №8-рп/2010 від 11 березня 2010 року постанова Вищого господарського суду України касаційному оскарженню не підлягає.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11110, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 25 лютого 2010 року та рішення господарського суду м.Києва від 13 січня 2010 року скасувати, частково задовольнивши касаційну скаргу.
Справу передати на новий розгляд до господарського суду м.Києва в іншому складі суду.
Постанова касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий, суддя В.Дерепа
Судді Б.Грек
О.Подоляк