25 травня 2010 р. № 3/128/09
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Дроботової Т.Б. -головуючого
Волковицької Н.О.
Рогач Л.І.
за участю представників сторін:
позивачаДемчук О.А. дов. від 18.03.2010 року
відповідачаПедак С.В. дов. від 11.01.2010 року
третіх осібПедак С.В. дов. від 23.07.2010 року
прокурораОрленко А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області
на постановувід 03.02.2010 року Запорізького апеляційного господарського суду
у справі№ 3/128/09 господарського суду Запорізької області
за позовомПрокурора Василівського району Запорізької області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах Кабінету Міністрів України
Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області
доВідкритого акціонерного товариства "Василівський агротехсервіс"
треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору Районне комунальне підприємство "Василівське бюро технічної інвентаризації"
Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛІОН-С"
про визнання за державою права власності на об'єкт нерухомості
Прокурор Василівського району Запорізької області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах Кабінету Міністрів України, Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області звернувся до господарського суду Запорізької області з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Василівський агротехсервіс" про визнання за державою в особі Фонду державного майна України права власності на приміщення сховища (протирадіаційне сховище), яке розташоване під адміністративною будівлею по вул. Лихачова, 2, м. Василівка, Запорізької області.
Доповідач: Волковицька Н.О.
Рішенням господарського суду Запорізької області від 12.10.2009 року, залишеним без змін постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 03.02.2010 року, у задоволенні позову відмовлено повністю.
Регіональне відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області звернулося до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 03.02.2010 року і прийняти нове рішення про задоволення апеляційного подання прокурора.
Скаржник вважає, що суди дійшли невірного висновку про правомірність набуття відповідачем права власності, оскільки згідно абз. 4 статті 41 Конституції України ніхто не може бути позбавлений права власності.
Відповідно до статті 5 Закону України "Про приватизацію державного майна" не підлягають приватизації об'єкти, що мають загальнодержавне значення, в тому числі і захисні споруди цивільної оборони. Тотожні вимоги зазначенні у пункті 7 Декрету Кабінету Міністрів України від 31.12.1992 року №26-92.
На думку заявника, це свідчить, що спірний об'єкт цивільної оборони було незаконно відчужено і державне майно перейшло у приватну власність.
Обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши суддю -доповідача та присутніх у судовому засіданні представників сторін та перевіривши в межах вимог статей 108, 1117 Господарського процесуального кодексу України наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові у даній справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій предметом спору у даному випадку є визнання за державою права власності на об'єкт нерухомості.
Позовні вимоги обґрунтовані статтею 121 Конституції України, статтями 20, 361 Закону України "Про прокуратуру", статтями 1, 12, 27, 29 Господарського процесуального кодексу України, статтею 5 Закону України "Про приватизацію державного майна" № 2164 від 04.03.1992 року, Тимчасовим положенням "Про Фонд державного майна України" № 2558-ХІІ від 07.07.1992 року.
При цьому, прокурор посилається на те, що за результатами перевірки прокуратурою Василівського району Запорізької області встановлено, що на території району розташоване приміщення, яке має статус захисної споруди, було передано у власність Відкритого акціонерного товариства "Василівський агротехсірвіс", що є порушенням вимог ст.5 Закону України "Про приватизацію державного майна", згідно якої приватизації не підлягають об'єкти, що мають загальнодержавне значення, в тому числі, і захисні споруди цивільної оборони, у даному випадку це приміщення сховища (підвал) розташоване за адресою: м. Василівка, вул.Ліхачова, 2, а отже зазначений об'єкт повинен бути виключений з переліку об'єктів нерухомості ВАТ "Василівський агротехсервіс" та переданий у власність держави, в зв'язку з чим прокурор звернувся з позовом про визнання права власності за державою на вказаний об'єкт.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний господарський суд, виходив із того, що наказом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області від 04.07.1995 року №741 "Про перетворення Василівського районного державного виробничого об'єднання "Агротехсервіс" у відкрите акціонерне товариство" затверджено план приватизації Василівського районного державного виробничого об'єднання "Агротехсервіс".
Згідно вказаного наказу Регіональне відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області 08.08.2003 року у процесі приватизації передало Відкритому акціонерному товариству "Василівський агротехсервіс" об'єкти нерухомості, зокрема будівлю АПК (м.Василівка, вул. Ліхачова,2, інвентарний №928).
Згідно витягу №11963575 від 27.09.2006 року районного комунального підприємства "Василівське БТІ" Василівської районної ради, право власності на нерухоме майно на будівлю АПК за адресою м.Василівка, вул.Ліхачова, 2, належить Відкритому акціонерному товариству "Василівський агротехсервіс".
Зведеним актом вартості будинків, господарських будівель та споруд та експлікацією приміщень до плану поверхів виробничого будинку №2і літера А-4 по вул. Ліхачова в м. Василівка встановлено, що загальна площа приміщення складає 4703,2 кв.м., основна (виробнича) -3439,2 кв.м., допоміжна -1264,0 кв.м. В тому числі ПРУ: загальна площа -465,5 кв.м., основна (виробнича) -349,5 кв.м., допоміжна -71,7 кв.м.
У відповідності до приписів статей 316, 317, 319 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпорядження майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Відповідно до статті 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Згідно змісту позовної заяви, прокурор посилається на Тимчасове положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затверджене наказом Міністерства юстиції України 07.02.2002 року за №7/5, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 18.02.2002 року за №157/6445 та на додаток до цього Тимчасового положення.
Однак, зазначене Тимчасове положення визначає лише порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, а не порядок визнання права власності на майно.
Посилання прокурора на те, що спірний об'єкт є захисною спорудою цивільної оборони та має загальнодержавне значення, а тому має бути виключений з переліку об'єктів нерухомості споруд відповідача по справі та переданий у власність державі, не приймається до уваги, оскільки дане посилання може бути покладене в обґрунтування позовних вимог, пов'язаних з приватизацією спірного майна, тоді як, в даному випадку предметом спору є визнання права власності.
До того ж, Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо збереження захисних споруд цивільної оборони" №1413-ІV від 03.02.2004 року було внесено зміни, щодо заборони приватизації захисних споруд цивільної оборони, до Закону України "Про приватизацію державного майна" та Переліку майнових комплексів державних підприємств, організацій, їх структурних підрозділів основного виробництва, передача в оренду яких не допускається, затвердженого Декретом Кабінету Міністрів України від 31.12.1992 року №26-92 "Про перелік майнових комплексів державних підприємств, організацій, їх структурних підрозділів основного виробництва, приватизація або передача в оренду яких не допускається".
За загальним принципом права, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до подій та фактів застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
Відповідно до приписів статті 5 Цивільного кодексу України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом'якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.
Спірну захисну споруду, розташовану в будівлі АПК, інвентарний № 928,було включено до статутного фонду ВАТ "Василівський агротехсервіс",шляхом приватизації в 1995 році, до набрання чинності Закону України №1413-ІУ від 03.02.2004 року.
На час приватизації Василівського районного державного виробничого об'єднання "Агротехсервіс" чинне законодавство не мало будь яких заборон щодо приватизації захисних споруд цивільної оборони. До того ж, приватизація відповідача не була визнана незаконною в установленому законом порядку.
За таких обставин касаційна інстанція не вбачає підстав для скасування чи зміни рішення та постанови, прийнятих у даній справі судами попередніх інстанцій.
На підставі викладеного, керуючись статтями 1115, 1117, пунктом 1 статті 1119, статтею 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 03.02.2010 року у справі № 3/128/09 господарського суду Запорізької області залишити без змін.
Касаційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області залишити без задоволення.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та згідно статей 125, 129 Конституції України та рішення Конституційного Суду України №8-рп/2010 від 11.03.2010 року у касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Т. Дроботова
С у д д і Н. Волковицька
Л. Рогач