17 травня 2010 р. № 35/116
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого - судді Карабаня В.Я.,
суддів Жаботиної Г.В., Ковтонюк Л.В.
у відкритому судовому засіданні за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився
від відповідача: Тхорик С.М.
прокурор: Громадський С.О.
розглянувши касаційне подання Заступника прокурора м. Києва
на рішення Господарського суду м. Києва від 31.03.2008р.
у справі № 35/116 Господарського суду м. Києва
за позовом Закритого акціонерного товариства “Софія Київ”
до Київської міської ради
до Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації)
про укладання угоди про внесення змін до договору,
Закрите акціонерне товариство “Софія Київ” звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до Київської міської ради та Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) про внесення змін до Договору оренди земельної ділянки від 20.01.2005р. № 91-6-00386, вважаючи укладеною угоду про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 20.01.2005 № 91-6-00386 в редакції, яка підписана Закритим акціонерним товариством “Софія Київ” та зобов'язання Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) зареєструвати угоду до договору оренди земельної ділянки від 20.01.2005р. № 91-6-00386 між Орендодавцем -Київською міською радою та орендарем -Закритим акціонерним товариством “Софія Київ” у встановленому порядку.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 31.03.2008р. (суддя М.Є.Літвінова) позов задоволено, поновлено на 10 років договір оренди земельної ділянки від 20.01.2005р. № 91-6-00386 вважаючи укладеною, з дня набрання даним рішенням законної сили, угоду до договору оренди земельної ділянки від 20.01.2005р. № 91-6-00386 (про поновлення) в редакції, яка підписана Закритим акціонерним товариством "Софія Київ", на умовах визначених угодою, зазначеною в рішенні, зобов'язано Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) зареєструвати угоду до Договору оренди земельної ділянки від 20.01.2005р. №№91-6-00386 між Орендодавцем -Київською міською радою та орендарем -Закритим акціонерним товариством “Софія Київ” у встановленому порядку.
Не погодившись з прийнятим у даній справі судовим рішенням, заступник прокурора м. Києва вніс до Вищого господарського суду України касаційне подання, в якому просить скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 31.03.2008р. та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити. Свою вимогу заступник прокурора м. Києва мотивує тим, що господарським судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права.
Крім того, заступником прокурора м. Києва заявлено клопотання про відновлення пропущеного строку для внесення касаційного подання.
Розглянувши клопотання та заслухавши пояснення прокурора, колегія суддів дійшла висновку щодо поважності причин пропуску прокурором встановленого законом строку для внесення касаційного подання та щодо відновлення даного строку.
Розглянувши касаційне подання, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційне подання заступника прокурора м. Києва підлягає задоволенню частково.
Господарським судом встановлено:
30.09.2004р. рішенням Київради № 555/1965 позивачу передано в короткострокову оренду на 3 роки земельні ділянки загальною площею 0,68га для організації робіт по будівництву готельного комплексу (паркінгу з фітнес-центром), розміщення тимчасових побутових приміщень, для під'їзду техніки, складування будівельних матеріалів на вул. Алли Тарасової, 5 та на території, прилеглій до будівлі готелю на вул. Алли Тарасової, 5 та до будинку на вул. Малій Житомирській, 19 у Шевченківському районі м. Києва.
17.01.2005р. між відповідачем Київською міською радою та позивачем укладено договір оренди земельних ділянок для організації робіт по будівництву готельного комплексу (паркінгу з фітнес центром), розміщення тимчасових побутових приміщень, під'їзду техніки, складування будівельних матеріалів на вул. Алли Тарасової, 5, що зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) 20.01.2005р. № 91-6-00386 у книзі записів державної реєстрації договорів.
Пунктом 11.7 договору оренди земельної ділянки від 17.01.2005р., передбачено, що після закінчення строку, на який було укладено цей договір, орендар, за умови належного виконання своїх обов'язків, має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору.
Позивачем здійснено будівництво готельного комплексу (паркінгу з фітнес-центром) та даний об'єкт введено в експлуатацію.
Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Таким чином, із приписів даної правової норми випливає, що на підставі доказів господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги та заперечення сторін.
Як вже було зазначено, позивач звернувся з вимогою щодо внесення змін до договору оренди від 20.01.2005р. № 91-6-00386. Проте, в матеріалах справи такий договір відсутній, що свідчить про порушення господарським судом ст. 32 ГПК України.
Згідно ст. 19 Закону України "Про оренду землі" строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років. Таким чином, строк дії договору визначається договором.
Проте, вирішуючи спір щодо внесення змін в договір земельної ділянки, господарським судом не було досліджено на який строк укладено даний договір та чи було даний договір припинено, а отже і можливість внесення змін у даний договір.
Господарським судом встановлено, що відповідно до Положення про Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації), яке затверджено рішенням Київської міської ради від 19.12.2002р. № 182/342, дане управління організовує видачу державних актів на право власності на землю і право користування землею, оформлення та видачу договорів оренди земельних ділянок та здійснює їх реєстрацію.
Проте, вирішуючи спір про спонукання відповідача -Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) зареєструвати договір оренди земельної ділянки господарський суд не дослідив та не дав правової оцінки правовідносинам щодо цього.
Враховуючи, що господарський суд у розгляді даної справи припустився неправильного застосування приписів частини першої статті 4-7 ГПК України щодо прийняття судового рішення суддею за результатами обговорення усіх обставин справи та частини першої статті 43 названого Кодексу стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, то прийняте по суті справи рішення грунтується на неповно з'ясованих обставинах, які входять до предмету доказування, а отже неможливо зробити висновок про правильність застосування господарським судом норм матеріального права.
Порушення судом першої інстанції вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України щодо повноти з'ясування обставин справи, неповне дослідження предмету і правової природи позову унеможливило правильне застосування приписів матеріального і процесуального законодавства і є підставою скерування справи для нового розгляду судом першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, п. 3 ст. 111-9, 111-10, 111-11, 111-12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України.
Касаційне подання заступника прокурора м. Києва задовольнити частково.
Рішення Господарського суду м. Києва від 31.03.2008р. у справі №35/116 скасувати, а справу передати на новий розгляд до Господарського суду м. Києва.
Згідно рішення Конституційного Суду України № 8-рп/2010 від 11.03.2010р. постанова Вищого господарського суду України в касаційному порядку не оскаржується.
Головуючий - суддя Карабань В.Я.
судді Жаботина Г.В.
Ковтонюк Л.В.