Справа № 2-а-1423/2010 р.
21 червня 2010 року Хустський районний суд
Закарпатської області
у складі: головуючого-судді: Данюк В.В.
при секретарі: Марченко А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хуст адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до старшого інспектора дорожньо-патрульної служби ВДАІ та АТІ м. Хуст Анишинець Олександра Михайловича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення -
ОСОБА_1 звернулася в суд з адміністративним позовом до старшого інспектора ДПС ВДАІ та АТІ м. Хуст про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення серія АО № 032825 від 05 травня 2009 року, якою на неї накладено штраф у розмірі 300 грн.
В обгрунтування позовних вимог посилається на те, що винесена відповідачем постанова не відповідає вимогам закону, оскільки протокол про адміністративне правопорушення не складався та під розписку позивачці не вручався, вона отримала копію постанови в грудні 2009 року у відділі ДВС Хустського районного управління юстиції куди її викликали і повідомили про відкриття виконавчого провадження. Дана обставина позбавила її можливості своєчасно звернутися до суду з адміністративним позовом. Крім того, постанова в порушення вимог ч. 5 ст. 285 КУпАП позивачці не вручалася, а прилад, яким проводився нагляд за дорожнім рухом з метою фіксації порушень ПДР, не є автоматичним засобом фото- чи відео фіксації, оскільки він знаходиться у співробітника ДАЇ, керується ним безпосередньо або через комп'ютер, а тому не відноситься до технічного засобу, зазначеного в ст. 258 КУпАП, який працює в автоматичному режимі та при використанні якого протокол про адміністративне правопорушення не складається. Також позивачці не було роз'яснено її права як особи, що притягається до адміністративної відповідальності передбачені ст. 286 КУпАП.
Таким чином, позивачка вважає, що постанова № АО 045833 по справі про адміністративне правопорушення від 02.07.2009 року про накладення адміністративного стягнення не відповідає вимогам закону, оскільки не підтверджує наявність адміністративного правопорушення та інші обставини, що мають значення для прийняття рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності. Постанова винесена за відсутності належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт її неправомірних дій. Правила дорожнього руху нею не порушено, посилання співробітника ДАІ, що вона порушила п. 15.10 «а», «б» ПДР України є безпідставним, так як вона керувалась п. 15.10 «в» ПДР і припаркувала автомобіль на тротуарі так, щоб залишилось не менше двох метрів для безперешкодного руху пішоходів. Крім того, інспектор ДПС не врахував, що даний автомобіль вибув із її користування і ним у той час на відповідній правовій підставі керував її чоловік ОСОБА_4
В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила їх задоволити посилаючись на наведені у заяві обставини.
Відповідач старший інспектор ДПС Анишинець О.М. в судове засідання не з'явився, про місце, час розгляду справи належним чином повідомлений, про причини неявки суд не повідомив. В порядку ст. 128 ч.4 КАС України суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності відповідача і постановити рішення на підставі наявних у справі доказів.
Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення виходячи з наступного.
У судовому засіданні встановлено, що постановою старшого інспектора ДПС ВДАІ та АТІ м. Хуст Анишинець О.М. від 05.05.2009 року на ОСОБА_1 було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 300 грн. за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП.
ОСОБА_1 визнана винною в тому, що 05.05.2009, о 11 год. 55 хв. в м. Хуст по вул. Горького водій автомобіля «Фіат Скудо» д.н. НОМЕР_1, який належить ОСОБА_1, припаркував автомобіль на тротуарі, чим спричинив перешкоду для руху пішоходів, чим допустив порушення п. 15.10 «а», «б» ПДР України.
Як зазначено в постанові, ОСОБА_1 порушила вимоги п. 15.10 «а», «б» ПДР України, тоді як відповідно до п. 15.10 «в» стоянка забороняється на тротуарах за винятком легкових автомобілів та мотоциклів, які можуть бути поставлені на краю тротуарів, де для руху пішоходів залишається щонайменше 2 м. Позивачка в позовній заяві зазначає, що її автомобіль не знаходився повністю на тротуарі, а лише частково і був нею поставлений так, щоб не заважати проходу пішоходів.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача. Відповідач в судове засідання не з'явився без поважних причин та не доказав правомірність прийнятого рішення і не спростував пояснення позивачки.
У постанові по справі про адміністративне правопорушення відсутні відомості, де здійснена стоянка автомобіля, яка ширина тротуара та, що водієм автомобіля залишено для проходу пішоходів менше 2 м.
Адмінправопорушення фіксувалось технічним засобом «Візир» 0812534, на який міститься посилання в оскаржуваній постанові по справі про адміністративне правопорушення, однак даний прилад не відноситься до технічних засобів, працюючих в автоматичному режимі, про які вказується у ст. 258 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Так, в розділі 6 Методичних рекомендацій по роботі з радіолокаційним відеозаписуючим вимірювачем швидкості «Візир» описані орієнтовні методи роботи вимірювача швидкості «Візир», де вказується на необхідність складання інспектором протоколу у разі скоєння правопорушення, зафіксованого за допомогою вимірювача швидкості «Візир», що також узгоджується з вимогами ч. 2 ст. 254 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
При таких обставинах суд вважає, що у даному випадку відповідачем мав бути складений адміністративний протокол та розглянуто справу у відповідності з вимогами КУпАП.
Однак відповідачем протокол про адміністративне правопорушення, який відповідно до ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення є документом, що засвідчує факти неправомірних дій учасників дорожнього руху і є одним із джерел доказів та підставою для подальшого провадження у справі, не складався, під розписку заявнику, як це передбачено ч. 2 ст. 254 цього Кодексу, не вручався.
Крім того суд встановив, що інспектором було невірно кваліфіковано суть порушення та невірно застосовано окремі пункти ПДР, а саме у графі «суть та обставини правопорушення» інспектор записав: «припаркував автомобіль на тротуарі, чим спричинив перешкоду для руху пішоходів, чим допустив порушення п. 15.10. а.б. ПДР України». Сукупність вказаних порушень при винесенні постанови не дає суду можливості вірно кваліфікувати склад адміністративного правопорушення і встановити, чи власне є в діях позивачки порушення правил ПДР, склад адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях.
Згідно ст. 289 КУпАП в разі пропуску строку оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом ( посадовою особою), правомочним розглядати скаргу. Враховуючи, що позивачка отримала постанову по справі про адміністративне правопорушення від 05.05.2009 року в грудні 2009 року у відділ ДВС і була позбавлена можливості у встановлений законом строк оскаржити постанову, пропущений строк на оскарження постанови підлягає поновленню.
Виходячи з наведеного суд вважає, що оскаржувана постанова винесена з грубим порушенням норм матеріального і процесуального права, а тому приходить до висновку, що поданий позов є підставним і обґрунтованим і підлягає до задоволення.
Керуючись ст. 9,11,136,158-163, 167 КАС України, суд -
Позов ОСОБА_1 задоволити.
Поновити ОСОБА_1 пропущений строк на звернення до суду з адміністративним позовом.
Постанову по справі про адміністративне правопорушення від 05 травня 2009 року серія АО № 032825 винесену старшим інспектором ДПС ВДАІ та АТІ м. Хуст Анишинець Олександром Михайловичем про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч. 1 КУпАП - скасувати, провадження по справі закрити за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня її проголошення та апеляційної скарги протягом 20 днів після подачі заяви про апеляційне оскарження до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Головуючий: підпис Данюк В.В.
З оригіналом вірно:
Суддя Хустського
районного суду: Данюк В.В.