Справа № 2-923/10
2010 року
23 червня 2010 року м.Вінниця
Староміський районний суд м.Вінниці в складі:
головуючого судді: Чернюка І.В.,
при секретарі: Красновій Т.Ю.,
з участю відповідача ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні в м.Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, з участі третьої особи, що не заявляє самостійний вимог щодо предмету спору - Відділ РАЦС Вінницького міського управління юстиції Вінницької області про скасування усиновлення,
ОСОБА_2, 19.05.2010 року, звернулася в суд з позовом до ОСОБА_1, з участі третьої особи, що не заявляє самостійний вимог щодо предмету спору - Відділ РАЦС Вінницького міського управління юстиції Вінницької області про скасування усиновлення. Позовні вимоги мотивує тим, що вона, уроджена ОСОБА_3, народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 року в м. Вінниці. Відповідно до актового запису № 6043 від 30.12.1988 року про її народження, зроблено у м/в ЗАГС м. Вінниці, її батьками зазначені ОСОБА_4 і ОСОБА_5, які перебували в зареєстрованому шлюбі. Згодом, шлюб батьків був розірваний, і мати вдруге вийшла заміж. Другим чоловіком матері був ОСОБА_1 - відповідач по даній справі. Рішенням Ленінської районної ради народних депутатів м. Вінниці за № 191 від 17.06.1992 року ОСОБА_1 було дозволено удочерити дочку його дружини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, тобто, її, і присвоїти удочереній прізвище "ІНФОРМАЦІЯ_2", по батькові "ІНФОРМАЦІЯ_2", а удочерителя записати батьком дитини. На виконання цього рішення 7 липня 1992 року відділом ЗАГС Ленінського райвиконкому м. Вінниці був зроблений актовий запис № 27 про удочеріння і видане відповідне свідоцтво про удочеріння, а також нове свідоцтво про народження з урахуванням змін до актового запису про народження. Згідно свідоцтва про народження її прізвище вказано як "ІНФОРМАЦІЯ_2", а батьком зазначений ОСОБА_1 - відповідач по справі. Однак, спільне життя у матері з відповідачем не склалося. В 1994 році її змушена була забрати до себе її бабуся - мати її справжнього батька - ОСОБА_6, яка проживала в м. Майкоп. З того часу і до цієї пори вона живе разом з нею. В 1995 році шлюб між відповідачем і її матір'ю був розірваний, але мати її до себе не забрала. Постановою адміністрації м. Майкопа, Республіки Адигеї від 27.01.2000 року за № 85 її бабуся ОСОБА_6 була призначена її опікуном, в зв'язку з тим, що її батьки нею не цікавились. Вітчима, який її удочерив, вона взагалі не бачила з 1994 року і він не підтримував з нею жодних родинних зв'язків - не приїжджав до неї, не писав і не телефонував їй, не вітав із святами, не надавав матеріальної або іншої допомоги, тощо. Тобто вона завжди була для усиновлювача чужою дитиною, і вона також ніколи не вважала його своїм батьком. Натомість, весь цей час вона підтримувала сімейні стосунки зі своїм справжнім батьком ОСОБА_4, якого вважає своїм єдиним батьком, і між ними склались справжні родинні відносини як між батьком та дочкою. Таким чином, сімейні відносини між нею та усиновлювачем не склались, усиновлення втратило для неї будь-який сенс. До того ж, вона бажає юридично відновити свої родинні зв'язки зі своїм справжнім батьком, які існують між ними фактично. Коли в 1994 році її, на той час малолітню, бабуся забирала з Вінниці і Майкоп, вона не взяла з собою всіх її документів, зокрема, тих, що стосуються усиновлення. У неї на руках була лише її медична карта на прізвище за походженням - "ОСОБА_3". Тривалий час бабуся вела листування з різними інстанціями з приводу отримання нею документів. Бабуся не була проінформована про те, що мали місце її усиновлення відповідачем з наступною зміною її анкетних даних. Тому вона запитувала із органів РАГС документи про її народження на прізвище "ОСОБА_3", і певний час всі її документи оформлялись на це прізвище. Це привело до того, що різні її документи оформлені на різні прізвища - і "ОСОБА_3", і "ІНФОРМАЦІЯ_2", що створює для неї певні труднощі. Так, зараз: вона являюється громадянкою Російської Федерації, спочатку мала паспорт громадянина РФ на прізвище "ОСОБА_3", який потім після отримання свідоцтва про народження України їй поміняли на прізвище "ІНФОРМАЦІЯ_2". В даний час вона приїхала в м.Вінниця з метою впорядкувати свої документи і, зустрівшись з відповідачем, вона дізналась, що він має іншу сім»ю, живе своїм життям та не заперечує проти скасування усиновлення. Таким чином, усиновлення її відповідачем не мало належних наслідків для жодного з них, і суперечить їхнім інтересам. Однак, вирішити дане питання можливо лише в судовому порядку. Просила скасувати усиновлення громадянином ОСОБА_1 ОСОБА_3, уродженої ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженки м.Вінниці, прізвище якої після усиновлення було змінено з «ОСОБА_3» на «ІНФОРМАЦІЯ_2», яке відбулось відповідно до рішення №191 виконкому Ленінської районної ради народних депутатів м.Вінниці від 17.06.1992 року.
Позивачка в судове засідання не з»явилась, однак направила суду телеграму, в якій просить розглядати справу у її відсутність, позов підтримала за обставин викладених в позовній заяві. Суд вважає можливим розглянути справу у відсутності позивачки на підставі наявних у справі доказів, відповідно до ч.2 ст.158 ЦПК України, враховуючи те, що остання скористалась своїми процесуальними правами надавши суду відповідне клопотання.
Відповідач в судовому засіданні позов визнав. Не заперечував щодо скасування усиновлення ним дочки ОСОБА_2. Пояснив, що у нього є інша сім»я.
Представник третьої особи відділу РАЦС Вінницького міського управління юстиції Вінницької області в судове засідання не з»явився, однак подав суду заяву, в якій просить розглядати справу у їх відсутність, щодо розгляду справи покладається на думку суду. Суд вважає можливим розглянути справу у відсутності третьої особи на підставі наявних у справі доказів, відповідно до ч.2 ст.158 ЦПК України, враховуючи те, що останній скористався своїми процесуальними правами надавши суду відповідну заяву.
Відповідно до вимог ст.ст. 130, 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову Суд вважає, що визнання відповідачем даного позову не суперечить закону і не порушує нічиїх прав і свобод.
Вислухавши пояснення відповідача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.
Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_2, уроджена ОСОБА_3, народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 року в м. Вінниці.
Відповідно до актового запису № 6043 від 30.12.1988 року про народження позивачки, зробленого у м/в ЗАГС м. Вінниці, її батьками зазначені ОСОБА_4 і ОСОБА_5, які перебували в зареєстрованому шлюбі.
Згодом, шлюб батьків позивачки був розірваний, і мати ОСОБА_5 вдруге вийшла заміж. Другим чоловіком матері був ОСОБА_1 - відповідач по даній справі.
Рішенням Ленінської районної ради народних депутатів м. Вінниці за № 191 від 17.06.1992 року ОСОБА_1 було дозволено удочерити дочку його дружини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, і присвоїти удочереній прізвище "ІНФОРМАЦІЯ_2", по батькові "ІНФОРМАЦІЯ_2", а удочерителя записати батьком дитини.
На виконання цього рішення 7 липня 1992 року відділом ЗАГС Ленінського райвиконкому м. Вінниці був зроблений актовий запис № 27 про удочеріння і видане відповідне свідоцтво про удочеріння, а також нове свідоцтво про народження з урахуванням змін до актового запису про народження. Згідно свідоцтва про народження прізвище позивачки вказано як "ІНФОРМАЦІЯ_2", а батьком зазначений ОСОБА_1 - відповідач по справі.
Спільне життя у матері ОСОБА_5 з відповідачем ОСОБА_1 не склалося.
В 1994 році позивачку до себе забрала її бабуся - мати її справжнього батька - ОСОБА_6, яка проживала в м. Майкоп Російської Федерації. З того часу і до цієї пори позивачка живе разом з бабусею.
В 1995 році шлюб між відповідачем ОСОБА_1 і її матір'ю ОСОБА_5 був розірваний. Малолітня дочка батьків (позивачка у справі) залишилась проживати у бабусі в м.Майкоп РФ.
Постановою адміністрації м. Майкопа, Республіки Адигеї від 27.01.2000 року за № 85 бабуся позивачки - ОСОБА_6 була призначена її опікуном, в зв'язку з тим, що її батьки нею не цікавились.
З 1994 року відповідач не підтримував з позивачкою жодних родинних зв'язків - не приїжджав до неї, не писав і не телефонував їй, не вітав із святами, не надавав матеріальної або іншої допомоги, тощо. Зазначені обставини не оспорює відповідач ОСОБА_1 Тобто позивачка завжди була для усиновлювача чужою дитиною, і вона також ніколи не вважала його своїм батьком.
Натомість, весь цей час позивачка підтримувала сімейні стосунки зі своїм справжнім батьком ОСОБА_4, якого вважає своїм єдиним батьком, і між ними склались справжні родинні відносини як між батьком та дочкою.
Таким чином, сімейні відносини між позивачем та усиновлювачем ОСОБА_1 не склались, усиновлення втратило для них будь-який сенс. До того ж, позивачка бажає юридично відновити свої родинні зв'язки зі своїм справжнім батьком, які існують між ними фактично.
Зазначені обставини підтверджуються доказами, які є в матеріалах справи та не оспорюються відповідачем ОСОБА_1
Встановленим фактам відповідають правовідносини, що регулюються Сімейним кодексом України.
Відповідно до ст.ст.238,239,241 СК України, усиновлення може бути скасоване за рішенням суду, якщо між усиновлювачем і дитиною склалися, незалежно від волі усиновлювача, стосунки, які роблять неможливими їхнє спільне проживання і виконання усиновлювачем своїх батьківських обов”язків. Усиновлення повнолітньої особи може бути скасовано судом за взаємною згодою усиновлювача і усиновленого або на вимогу одного з них, якщо сімейні відносини між ними не склалися. У разі скасування усиновлення припиняються на майбутнє права та обов”язки, що виникли у зв”язку з усиновленням між дитиною та усиновлювачем і його родичами. У разі скасування усиновлення відновлюються права та обов”язки між дитиною та її батьками, іншими родичами за походженням. У разі скасування усиновлення дитина має право на збереження прізвища, імені та по-батькові, які вона одержала у зв”язку з усиновленням. За бажанням дитини їй присвоюється прізвище, ім”я та по-батькові, які вона мала до усиновлення.
Враховуючи взаємну згоду усиновлювача і усиновленого на скасування усиновлення, то суд прийшов до висновку про необхідність скасування усиновлення ОСОБА_1 дитини ОСОБА_2.
Судові витрати слід залишити за рахунок позивачки.
Суд розглядав справу в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих доказів.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.238,239,240,241 СК України, ст.ст. 10, 11, 60, 130,158, 209, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, суд -
Позов задовольнити.
Скасувати усиновлення громадянином ОСОБА_1 ОСОБА_3, уродженої ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженки м.Вінниці, прізвище якої після усиновлення було змінено з «ОСОБА_3» на «ІНФОРМАЦІЯ_2», яке відбулось відповідно до рішення №191 виконкому Ленінської районної ради народних депутатів м.Вінниці від 17.06.1992 року.
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Вінницької області через Староміський районний суд м.Вінниці протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Повний текст рішення виготовлено 25.06.2010 року.
Суддя: