Ухвала
22 вересня 2021 року
м. Київ
справа № 205/4229/16
провадження № 61-13223ск21
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Крата В. І. розглянув касаційну скаргу акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», яка підписана представником Сокуренко Наталії Вікторівни, на рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 11 листопада 2020 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 03 березня 2021 року у справі за позовом акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах малолітнього ОСОБА_4 , третя особа - орган опіки та піклування Ленінської районної у місті Дніпрі ради, про виселення,
У червні 2016 року акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі - АТ КБ «ПриватБанк», банк) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах малолітнього ОСОБА_4 , третя особа - орган опіки та піклування Ленінської районної у місті Дніпрі ради, про виселення.
Рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 11 листопада 2020 року, залишеним без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 03 березня 2021 року, у задоволенні позову АТ КБ «ПриватБанк» відмовлено.
03 серпня 2021 року акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» засобами поштового зв'язку подало до Верховного Суду касаційну скаргу, яка підписана представником Сокуренко Н. В.,на рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 11 листопада 2020 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 03 березня 2021 року.
Ухвалою Верховного Суду від 13 серпня 2021 року касаційну скаргу залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків. Особою, яка подала касаційну скаргу, на виконання ухвали Верховного Суду від 13 серпня 2021 року ці недоліки було усунуто, зокрема подано уточнену касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції і ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
В уточненій касаційній скарзі АТ КБ «ПриватБанк» зазначаючи підстави касаційного оскарження указує, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного, зокрема, в ухвалах Верховного Суду України у справах № 6-10723св08, № 6-2778св08, № 6-55662св10.
Касаційна скарга підлягає поверненню у цій частині з таких мотивів.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
У пункті 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
Відповідно до частини третьої статті 6 Закону України «Про доступ до судових рішень» суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Реєстру.
Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).
Відповідно до пункту 4 частини четвертої статті 393 ЦПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
Про повернення касаційної скарги постановляється ухвала (частина шоста статті 393 ЦПК України).
Ухвали Верховного Суду України у справах № 6-10723св08, № 6-2778св08, № 6-55662св10, на які посилається у касаційній скарзі АТ КБ «ПриватБанк» не є постановами Верховного Суду, в яких викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах. Тому посилання на ухвали Верховного Суду України у справах № 6-10723св08, № 6-2778св08, № 6-55662св10 не може бути підставою касаційного оскарження судового рішення і згідно пункту 4 частини четвертої статті 393 ЦПК України, касаційна скарга у цій частині підлягає поверненню.
Керуючись статтями 260, 389, 392, 393 ЦПК України,
Касаційну скаргу акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», яка підписана представником Сокуренко Наталією Вікторівною, на рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 11 листопада 2020 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 03 березня 2021 року в частині посилання у касаційній скарзі на ухвали Верховного Суду України у справах № 6-10723св08, № 6-2778св08, № 6-55662св10 повернути.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя В. І. Крат