Апеляційне провадження № 22-ц/824/12705/2021
Справа № 359/2898/21
22 вересня 2021 року м. Київ
Київський апеляційний суд
у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді Кашперської Т.Ц.,
суддів Фінагеєва В.О., Яворського М.А.,
за участю секретаря Мороз Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданою представником ОСОБА_2 , на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області, ухвалене у складі судді Чирки С.С. 04 червня 2021 року в м. Бориспіль у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу, -
У квітні 2021 року позивач ОСОБА_3 звернулася до суду із позовом про розірвання шлюбу, просила розірвати шлюб, укладений нею з ОСОБА_1 , посилаючись на те, що 29 липня 2011 року нею зареєстровано шлюб з відповідачем, під час шлюбу народжено дві спільні дитини - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2; на даний час взаємини сторін як подружжя фактично припинилися, відповідач стосовно позивача відкрито проявляє неповагу, що регулярно призводить до тривалих конфліктів, які негативно впливають на моральний стан їх дітей, подальше спільне життя та збереження шлюбу є неможливим та суперечитиме інтересам позивача та неповнолітніх дітей.
Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 04 червня 2021 року позов задоволено, шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , зареєстрований 29 липня 2011 року Лівобережним відділом реєстрації шлюбів м. Києва з державним Центром розвитку сім?ї, актовий запис № 1218, розірвано.
Відповідач ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 , не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на досягнення сторонами примирення, відновлення повноцінних сімейних стосунків та сумісного спільного проживання і ведення спільного побуту, з урахуванням підтримання шлюбних відносин та права на збереження сім?ї, просив скасувати рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 04 червня 2021 року.
27 серпня 2021 року до апеляційного суду надійшла заява ОСОБА_3 в особі представника ОСОБА_5 про відмову від позову, в якій позивач, посилаючись на ст. 43, 49, ЦПК України, просила прийняти її заяву про відмову від позову та закрити провадження у справі, визнавши нечинним рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 04 червня 2021 року.
В судовому засіданні представник позивача заяву про відмову від позову підтримала, підтвердила обставини, викладені в заяві про відмову від позову та просив подану заяву задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні не заперечував проти задоволення заяви та закриття провадження в справі в зв'язку із відмовою позивача від позову.
Частиною 1 ст. 206 ЦПК України передбачено, що позивач може відмовитися від позову на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
Відповідно до ч. 2 ст. 206 ЦПК України до ухвалення судового рішення у зв'язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення.
Відповідно до ч. 3 ст. 206 ЦПК України у разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.
Відповідно до положень ст. 373 ЦПК України в суді апеляційної інстанції позивач має право відмовитися від позову, а сторони - укласти мирову угоду відповідно до загальних правил про ці процесуальні дії незалежно від того, хто подав апеляційну скаргу. Якщо заява про відмову від позову чи мирова угода сторін відповідають вимогам статей 206, 207 цього Кодексу, суд постановляє ухвалу про прийняття відмови позивача від позову або про затвердження мирової угоди сторін, якою одночасно визнає нечинним судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, та закриває провадження у справі.
З наведеного слідує, що позивач ОСОБА_3 має законну можливість реалізувати своє диспозитивне право щодо розпорядження своїм процесуальним способом захисту шляхом відмови від позову у апеляційному суді.
Враховуючи викладене, апеляційний суд приходить до висновку, що заява ОСОБА_3 про відмову від позову підлягає задоволенню, відмову від позову суд приймає як таку, що не суперечить закону і не порушує прав; обставин, передбачених ч. 6 ст. 49, ч. 5 ст. 206 ЦПК України, судом апеляційної інстанції не встановлено, ухвалене у справі судове рішення на підставі ст. 373 ЦПК України підлягає визнанню нечинним із закриттям провадження у справі.
Керуючись ст. 206, 255, 373, 374 ЦПК України, суд, -
Прийняти відмову ОСОБА_3 від позову до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу.
Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 04 червня 2021 року визнати нечинними.
Закрити провадження у справі за позовом ОСОБА_3 від позову до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Повний текст ухвали складено 23 вересня 2021 року.
Головуючий: Кашперська Т.Ц.
Судді: Фінагеєв В.О.
Яворський М.А.