Справа № 759/22346/19
№ апеляційного провадження: 22-ц/824/9598/2021
14 вересня 2021 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача: Слюсар Т.А.,
суддів: Білич І.М., Коцюрби О.П.,
за участю секретаря судового засідання Панчошної К.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 13 квітня 2021 року про відмову у відстроченні і розстроченні виконання рішення суду у складі судді Ул'яновської О.В.,
у справі за позовом об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Моноліт» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги,
У листопаді 2019 року об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Моноліт» (далі ОСББ «Моноліт») звернулося у суд із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги.
Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 19 лютого 2020 року позов задоволено, постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСББ «Моноліт» заборгованість за житлово-комунальні послуги у розмірі 34 177 грн 11 коп.
У серпні 2020 року від ОСОБА_1 звернулася у суд з заявою про відстрочку та розстрочку виконання рішення суду шляхом реструктуризації на 60 місяців з щомісячною виплатою боргу не більше 20% пенсії заявника.
Заява обґрунтована тим, що у ОСОБА_1 наявні обставини, що ускладнюють виконання судового рішення і роблять його неможливим, а саме тяжке фінансове становище, яке обумовлено підвищенням внесків ОСББ «Моноліт» на 300%, а дохід сім'ї (2 чоловіка) знизився у декілька разів за рахунок значного підвищення курсу долара а пенсія і зарплата чоловіка не мають таких тендерній до зростання. Тим більше, що чоловіку не виплачують заробітну плату в зв'язку з рейдерським захопленням на підприємстві землі і урожаю, таким чином, станом на день подання заяви загальний дохід за місяць сім'ї заявника складає 7821 грн 68 коп., яка складається з пенсії ОСОБА_1 середньомісячний дохід 4700 грн, та пенсія ОСОБА_2 3121 грн 37 коп., а заборгованість по заробітній платі чоловіку станом на день подання заяви складає 191300 грн, проте щомісячні комунальні платежі складають 2500 грн, електроенергія - 600 грн , що становить 60% від доходу родини і тому ці обставини унеможливлюють виконання рішення суду.
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 13 квітня 2021 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відстрочення і розстрочення виконання рішення Святошинського районного суду м. Києва від 19 лютого 2020 року за позовними вимогами ОСББ «Моноліт» відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилаючись на порушення судом норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати незаконну та необґрунтовану ухвалу суду, та ухвалити по справі нове рішення про задоволення заяви.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що станом на день повторного розгляду справи ситуація тільки погіршилась. Згідно нових довідок про нарахування пенсії та заробітної плати загальний дохід за місяць сім'ї заявника складає 8 457 грн 30 коп., яка складається з пенсії ОСОБА_1 у середньомісячному розмірі 5 252 грн 59 коп. та пенсії ОСОБА_3 3 121 грн 37 коп., а заборгованість по заробітній платі чоловіку станом на 01.04.2021 року складає 191 300 грн, проте щомісячні комунальні платежі складають 2500 грн, електроенергія в зв'язку з підвищенням тарифів складає 1300-1500 грн, оплата телефона - 300 грн, оплата ТУ+інтернет -300 грн, всього 4 600,00 грн, що становить 66,2% від доходу родини і тому ці обставини унеможливлюють виконання рішення по справі. Крім того, тяжка хвороба чоловіка і великі витрати на його лікування.
В судове засідання учасники справи не з'явилися, про дату розгляду справи повідомлені належно (а.с.207-208), будь-яких клопотань на адресу суду не направили, а тому колегія суддів вважає за можливе розглядати справу у відповідності до положень ст..223 ЦПК України.
Колегія суддів, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає апеляційну скаргу такою,що не підлягає задоволенню, враховуючи таке.
Як убачається з матеріалів справи, рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 19 лютого 2020 року постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСББ «Моноліт» заборгованість за житлово-комунальні послуги у розмірі 34 177 грн 11 коп., а також витрати по справі (а.с. 18, 19).
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 435 ЦПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Відповідно до вимог ч.ч. 3, 4 ст. 435 ЦПК України, підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
В обґрунтування наявності підстав до відстрочення та розстрочення виконання рішення суду у вигляді реструктуризації боргу на 60 місяців (тобто 5 років), ОСОБА_1 указувала на те, в даний час сплатити кошти не має можливості з причин незадовільного майнового (матеріального) становища її та чоловіка, який тяжко хворіє.
Разом з тим, відповідно керівних роз'яснень, які містяться у п. 10 Постанови Верховного Суду України № 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» від 26 грудня 2003 року з наступними змінами і доповненнями, задоволення заяви про відстрочку або розстрочку виконання рішення суду можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувану, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).
Такі обставини є виключними, тобто такими, що унеможливлюють виконання рішення суду в силу непередбачуваних обставин, що настали під час здійснення виконання судового рішення.
Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Між тим, заявником не було надано у відповідності до вимог ст.ст. 12, 77-80 ЦПК України, жодних доказів щодо виникнення виключних обставин в розумінні ст.. 435 ЦПК України, а наведені у заяві обставини не можуть бути визнанні судом такими, що вказують на наявність підстав до відстрочення чи розстрочення виконання рішення суду.
Статтею 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Як убачається з матеріалів справи, рішення Святошинського районного суду м. Києва від 19 лютого 2020 року набрало законної сили, а тому є обов'язковим до виконання.
Заявником до справи долучено довідку №2640 від 09.03.2021 про те, що у ОСОБА_1 знаходиться на обліку в Управлінні ПФУ ГУПФУ і отримує пенсію за віком й за період з січня 2020 року по грудень 2020 року загальна сума пенсії складає 63 031 грн 13 коп. (а.с.158).
Згідно змісту долученої до справи заявником довідки № 15 від 05 квітня 2021року, її чоловік - ОСОБА_3 обіймає посаду директора Державної Новогалещинської біофабрики Козельщанського району Полтавської області й заборгованість по заробітній платі складає 191300 грн (а.с.157).
Проте відповідно до даних довідки №2641 від 09.03.21року ОСОБА_3 перебуває на обліку в Управлінні ПФУ ГУПФУ і отримує пенсію за віком розмір якої за період з січня 2020 року по грудень 2020 року складає 38 456 грн 44 коп. (а.с.159).
Твердження апеляційної скарги про тяжку хворобу чоловіка та істотні витрати на його лікування носять голослівний характер, оскільки будь-якими доказами не підтверджені.
Колегія суддів приходить до висновку, що указані в заяві про відстрочку та розстрочку виконання рішення суду шляхом реструктуризації боргу та в апеляційній скарзі обставини, у розумінні ст. 435 ЦПК України, не є винятковими та такими, що дають підстави для задоволення заяви, оскільки, відповідно до справи, заявник та член її сім'ї отримують постійні доходи у вигляді пенсійного забезпечення, а наявність факту заборгованості по заробітній платі ОСОБА_3 не є підставою для відстрочення чи розстрочення виконання рішення суду.
За своїм змістом, апеляційна скарга є викладенням змісту поданої по справі ОСОБА_1 заяви з доповненнями, яка отримала належну оцінку в судовому рішенні.
Обставин, які б свідчили про наявність підстав для сумніву у правильності висновків суду першої інстанції, у апеляційній скарзі не наведено.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про те, що підстав для скасування ухвали суду першої інстанції з мотивів, викладених у апеляційній скарзі, немає, а отже, слід відмовити в задоволенні апеляційної скарги, ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 13 квітня 2021 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Повне судове рішення складено 22 вересня 2021 року.
Суддя-доповідач:
Судді: