Провадження № 11-сс/803/1190/21 Справа № 183/4069/21 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
22 вересня 2021 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:
головуючого судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю секретаря
судового засідання ОСОБА_5
прокурора ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції)
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за апеляційною скаргою прокурора Новомосковської окружної прокуратури на ухвалу слідчого судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 12 липня 2021 року про арешт майна по кримінальному провадженні № 12021046350000131, -
Обставини, встановлені рішенням суду першої інстанції, короткий зміст оскарженого рішення.
Ухвалою слідчого судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 12 липня 2021 року відмовлено в в задоволенні клопотання прокурора Новомосковської окружної прокуратури ОСОБА_7 про накладення арешту на металобрухт вагою 23 тони, який згідно товаротранспортної накладної належить ТОВ «Меркурій Трейд».
Мотивуючи ухвалене рішення, слідчий суддя послався на те, що прокурор не довів суду, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для вжиття заходів забезпечення кримінального провадження у виді арешту майна; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи, про який йдеться у клопотанні прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого прокурор звертається з клопотанням до суду.
Дослідивши клопотання прокурора, керуючись принципом верховенства права, реалізуючи функцію судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, дійшов висновку, що у даному випадку стороною обвинувачення, в розумінні вимог статті 173 КПК України, не доведено правової підстави для арешту вказаного у клопотанні майна, можливість використання цього майна як доказу у кримінальному провадженні, розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, не доведено та не зазначено конкретних фактичних обставин, які виправдовували б такий спосіб втручання у права та інтереси особи, щодо майна якого вирішується питання про арешт, тому наявні підстави для відмови у задоволенні клопотання прокурора про накладення арешту на тимчасово вилучене майно, а саме: на металобрухт вагою 23 тони, який належить товариству з обмеженою відповідальністю «Меркурій Трейд», у зв'язку з чим, на підставі ч.3 ст.173 КПК України, необхідно негайно повернути володільцю тимчасово вилучене майно.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала.
В апеляційній скарзі прокурор просить скасувати ухвалу слідчого судді, постановити нову ухвалу, якою клопотання прокурора про арешт майна задовольнити.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що є всі підстави для арешту майна; власник майна на виклик як до органу досудового розслідування так і до суду не з'явився, а в судовому засіданні представник власника майна не надав суду належні документи, передбачені ч. 3 ст. 99 КПК України, які підтверджують право власності та походження вилученого металобрухту.
Позиції учасників судового провадження.
Прокурор підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити.
Представник ТОВ “Меркурій-Трейд” в судове засідання не з'явився, про місце та час розгляду справи повідомлений належним чином.
Мотиви апеляційного суду.
Заслухавши доповідь судді, вивчивши матеріали судового провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Положеннями ст. 131 КПК України передбачено, що арешт майна є заходом забезпечення кримінального провадження. Заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Згідно з вимогами ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до положень ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Колегія суддів апеляційного суду вбачає, що слідчий суддя місцевого суду, відмовляючи в задоволенні клопотання прокурора про арешт майна не дотримався вимог кримінального процесуального закону при розгляді клопотання про арешт майна. Так, з матеріалів даного кримінального провадження вбачається, що наразі перевіряється обставина на предмет того, що вказані речі - металобрухт, вагою 23 т. та товаротранспортна накладна РН-00010 від 16.06.2021 року свідчать про вчинення кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 213 КК України. Накладення арешту на ці речі дозволить забезпечити збереження речових доказів, недопущення можливості їх приховування, пошкодження, знищення та відчуження у кримінальному провадженні. Враховуючи указане вище, колегія суддів суду апеляційної інстанції вбачає, що арешт на вказане майно у кримінальному провадженні № 112021046350000131 за ч. 1 ст. 213 КК України за наявних обставин на даному етапі досудового розслідування є виправданим і співмірним тимчасовим обмеженням прав власника майна, оскільки для можливого доведення вини у вчиненні вказаного кримінального проступку арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Керуючись ст. ст. 170-173, 309, 310, 405, 407, 422 КПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу прокурора Новомосковської окружної прокуратури - задовольнити.
Ухвалу Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 12 липня 2021 року - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою клопотання прокурора Новомосковської окружної прокуратури про арешт майна у кримінальному провадженні № 12021046350000131 - задовольнити.
Накласти арешт на тимчасово вилучене майно, а саме: металобрухт вагою 23 т., та товаротранспортну накладну РН-00010 від 16.06.2021 року на 1 арк., із забороною будь-якій особі відчужувати, розпоряджатися та користуватися вказаним майном.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4