Дата документу 17.09.2021
Справа № 501/2062/20
2/501/406/21
10 вересня 2021 року м. Чорноморськ Одеської області
Іллічівський міський суд Одеської області у складі:
Головуючого судді - Смирнова В.В.,
при секретарі судового засідання - Кочкіній О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в місті Чорноморськ цивільну справу № 501/2062/20
за позовом ОСОБА_1 , місце реєстрації та проживання за адресою: АДРЕСА_1
до
відповідача: Державного нотаріуса Чорноморської міської державної нотаріальної контори Одеської області Зенченко (Жмихової) Олени Сергіївни, місцезнаходження за адресою: Одеська область, м. Чорноморськ, вул. В.Шума, буд. 21
третя особа: ОСОБА_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , фактичне проживання за адресою: АДРЕСА_3
предмет та підстави позову: про визнання дій державного нотаріуса нечинними, внесення змін до свідоцтв про право на спадщину,
за участі учасників справи:
позивача - ОСОБА_1 ,
представника позивача - ОСОБА_3 ,
представника відповідача - Рева Д.С. ,
негайно після закінчення судового розгляду, перебуваючи в нарадчій кімнаті, ухвалив рішення про наступне:
І. Виклад позиції позивача:
23.06.2020 року позивач ОСОБА_1 звернулась до Іллічівського міського суду Одеської області із позовною заявою (що згодом уточнила т.1 а.с. 225-234) до Державного нотаріуса Чорноморської міської державної нотаріальної контори Одеської області Зенченко (Жмихової) О.С., третя особа - ОСОБА_2 , про визнання дій державного нотаріуса нечинними, внесення змін до свідоцтв про право на спадщину.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у ДТП загинув її чоловік ОСОБА_6 .
Після смерті ОСОБА_6 відкрилась спадщина на 1/3 частину квартири АДРЕСА_1 , садовий будинок та земельну ділянку площею 0,0592 га, розташованих в АДРЕСА_5 .
Спадкоємцями першої черги після смерті ОСОБА_6 були позивач - ОСОБА_1 - дружина померлого, син ОСОБА_7 , донька ОСОБА_8 .
Після смерті ОСОБА_6 була відкрита спадкова справа №224/2016.
Спадщину прийняли ОСОБА_1 та ОСОБА_7
ІНФОРМАЦІЯ_2 помирає ОСОБА_7 .. Після його смерті була відкрита спадкова справа №264/2016.
Після його смерті відкрилась спадщина на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 , 1/4 садового будинку і 1/2 земельної ділянки площею 0,0592 га, розташованих в АДРЕСА_5 .
Після смерті ОСОБА_7 право на спадщину мала позивач ОСОБА_1 та дочка померлого ОСОБА_2 . Проте, остання спадщину не прийняла.
Позивач стверджує, що ОСОБА_2 заяву про прийняття спадщини особисто не подавала. Відтак, нею було порушено порядок прийняття спадщини.
Позивач зазначає, що оскільки померлий ОСОБА_7 був тяжко хворий і потребував допомоги, його донька при реєстрації її народження її матір'ю була записана на інше прізвище ОСОБА_2 , а при досягненні повноліття відмовилась від батька і записана як народжена невідомою особою.
На думку позивача при таких обставинах на час відкриття спадщини ОСОБА_2 не знаходилась у родинних відносинах зі спадкодавцем ОСОБА_7 .
Виходячи із вищенаведеного, позивач вважає, що державним нотаріусом було незаконно визнано спадкоємцем ОСОБА_2 та як наслідок дії державного нотаріуса є нечинними та необхідно внести зміни до раніше виданих свідоцтв про право на спадщину.
ІІ. Виклад позиції відповідача.
Представник відповідача Зенченко (Жмихової) О.Сю - Рева Д.С. надав до суду відзив на позовну заяву, заперечував проти заявлених позовних вимог, просив суд відмовити в задоволенні позову (т.1 а.с. 98-102).
В судовому засіданні представник відповідача Рева Д.С. щодо аргументу ОСОБА_1 , що ОСОБА_2 не прийняла спадщину після смерті ОСОБА_7 відповідач зазначила наступне.
04.01.2017 року ОСОБА_2 особисто звернулась до публічного нотаріуса Издебски Натальи за нотаріальним посвідченням заяви про прийняття спадщини після смерті свого батька - ОСОБА_7 .. Нотаріусом було встановлено особу ОСОБА_2 та перевірено дієздатність останньої.
Дана заява про прийняття спадщини була надана до Чорноморської державної нотаріальної контори Одеської області 27.02.2017 року представником ОСОБА_2 - ОСОБА_13 .
Відповідно до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах (ратифікованої Україною та Республікою Молдовою), громадяни кожної з Договірних Сторін можуть успадковувати на територіях інших Договірних Сторін майно або права за законом або за заповітом на рівних умовах і в тому ж обсязі, як і громадяни цієї Договірної Сторони.
Відповідно до ст. 1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.
Виходячи із вищенаведеного, ОСОБА_2 не порушила принцип особистої подачі заяви про прийняття спадщини, оскільки до нотаріальної контори була подана заява (через представника), яка було особисто підписана нею та посвідчена нотаріально.
Факт нотаріального посвідчення заяви про прийняття спадщини надає можливість спадкоємцю направити її засобами поштового зв'язку або подати її через повноважного представника без порушення принципу особистої подачі такої заяви.
Щодо аргументу ОСОБА_1 , що ОСОБА_2 відмовилась від свого батька та взагалі не має права на спадкування після його смерті відповідач зазначила наступне.
На день розгляду даної справи не існує будь-якого рішення суду про усунення від спадкування ОСОБА_2 . Вона вчасно звернулась за отриманням спадщини, надавши для підтвердження факту родинних відносин - свідоцтво про народження та документи, що посвідчують особу.
Відповідність та належність свідоцтва про народження ОСОБА_2 була підтверджена Апеляційним судом Одеської області у постанові від 16.10.2018 року в справі №501/531/17.
Українське законодавство взагалі не містить такого правового поняття як відмова від одного із батьків, тому посилання позивача на такий факт взагалі нічим не підтверджене.
З огляду на вищевказане представник відповідача просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
ІІІ. Виклад позиції третьої особи, без самостійних вимог щодо предмету спору.
Третя особа, ОСОБА_2 - в особі представника - ОСОБА_16 надав суду відзив, в яких заперечував проти задоволення позову ОСОБА_1 у повному обсязі.
ОСОБА_2 посилається на те, що 04.01.2017 року ОСОБА_2 звернулась із заявою до публічного нотаріуса Республіки Молдова про прийняття спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 батька ОСОБА_7 .
27.02.2017 року ОСОБА_2 через свого представника ОСОБА_13 , що діяла на підставі нотаріально посвідченої довіреності від 04.01.2017 року, подала заяву до державного нотаріуса Чорноморського міського нотаріального округу Одеської області за місце відкриття спадщини після смерті батька ОСОБА_7 , надавши паспорт, свідоцтво про народження та інші документи на підтвердження родинних відносин зі спадкодавцем.
Враховуючи те, що спадкоємець ОСОБА_7 фактично спадок прийняв, але свої спадкові права не оформив, то в даному випадку його спадкоємець ОСОБА_2 успадковує спадщину після смерті батька ОСОБА_6 вважається належним його ОСОБА_7 , а не колишньому спадкодавцеві ОСОБА_6 .
Родинні відносини ОСОБА_2 та ОСОБА_7 підтверджені належними документами. Виправлення до свідоцтв про народження ОСОБА_2 вчинено 09.10.2003 року районним відділом громадянського стану Чимішлія, підписано та посвідчено гербовою печаткою.
З врахуванням вищенаведеного, третя особа ОСОБА_2 просила відмовити у задоволенні позову у повному обсязі (т. 1 а.с. 68-72).
ІV. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_6 , відповідно свідоцтва про смерть, серії НОМЕР_1 (т.1 а.с. 11).
Спадкоємцями першої черги після його смерті були його дружина - ОСОБА_1 , син - ОСОБА_7 та дочка - ОСОБА_8 ..
Спадщину після смерті ОСОБА_6 прийняли його дружина - ОСОБА_1 , син - ОСОБА_7 .
Після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 , ОСОБА_1 були видані свідоцтва про право на спадщину за законом на: 1/6 частку квартири АДРЕСА_1 за реєстровим номером 1-1096; 1/4 частку садового будинку з господарчими будівлями та спорудами під АДРЕСА_5 , за реєстровим номером 1-1095. 1/2 частку земельної ділянки АДРЕСА_5 , кадастровий номер 5123782000:02:002:0227.
Згідно свідоцтва про смерть, серії НОМЕР_3 - ІНФОРМАЦІЯ_2 помирає ОСОБА_7 - син ОСОБА_6 (т.1 а.с. 10).
Спадщину після померлого ОСОБА_7 прийняли його матір ОСОБА_1 та дочка ОСОБА_2 (т.1 а.с. 12).
Після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_7 , ОСОБА_1 були видані свідоцтва про право на спадщину за законом на: 1/4 частку квартири АДРЕСА_1 за реєстровим номером 1-1096; 1/8 частку садового будинку з господарчими будівлями та спорудами під АДРЕСА_5 , за реєстровим номером 1-1095; 1/4 частку земельної ділянки АДРЕСА_5 , кадастровий номер 5123782000:02:002:0227(т.1 а.с. 34-39).
04.01.2017 року ОСОБА_2 особисто звернулась до публічного нотаріуса Издебски Натальи за нотаріальним посвідченням заяви про прийняття спадщини після смерті свого батька - ОСОБА_7 .. Нотаріусом було встановлено особу ОСОБА_2 та перевірено дієздатність останньої. Дана заява про прийняття спадщини була надана до Чорноморської державної нотаріальної контори Одеської області 27 лютого 2017 року представником ОСОБА_2 - ОСОБА_13 (т.1 а.с. 106-123).
V. Норми права, які регулюють спірні правовідносини.
Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи (частина 1 та 2 ст. 1220 ЦК України).
Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (ч. 5 ст. 1268 ЦК).
Частиною 1 та 2 ст. 1269 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.
Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ч. 1 ст. 1270 ЦК України).
Згідно ст. 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки (ст. 1261 ЦК України).
Відповідно до ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них із визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов'язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається на ім'я кожного з них, із зазначенням імені та частки у спадщині інших спадкоємців (ст. 1297 ЦК України).
Згідно вимог ст. 1300 ЦК України за згодою всіх спадкоємців, які прийняли спадщину, нотаріус або в сільських населених пунктах - уповноважена на це посадова особа відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини може внести зміни до свідоцтва про право на спадщину. На вимогу одного із спадкоємців за рішенням суду можуть бути внесені зміни до свідоцтва про право на спадщину. У випадках, встановлених частинами першою і другою цієї статті, нотаріус видає спадкоємцям нові свідоцтва про право на спадщину.
Застосування положень статті 1300 ЦК України є можливим у випадку, коли після видачі свідоцтв про право на спадщину стає відомо про існування інших спадкоємців.
ЦК України не встановлює переліку підстав для внесення змін до свідоцтва про право на спадщину та не пов'язує можливість внесення таких змін виключно з фактом прийняття спадкоємцем спадщини після спливу шестимісячного строку для її прийняття в межах встановленого судом додаткового строку.
При цьому, передбачений ст. 1300 ЦК України порядок внесення змін до свідоцтва про право на спадщину є самостійним способом захисту прав спадкоємців та у разі настання підстав для внесення змін до свідоцтва про право на спадщину законом не обумовлюється, що зміни до нього повинні вноситись внаслідок визнання попереднього свідоцтва недійсним. У такому випадку нотаріус повинен вилучити у спадкоємців раніше видані свідоцтва та замість них видати нові, з актуальною інформацією.
Такі висновки узгоджують з висновками, викладеними в постанові Верховного Суду від 13.11.2019 року у справі № 758/5329/15 (провадження № 61-18376св18).
Відповідно до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах (ратифікованої Україною та Республікою Молдовою), громадяни кожної з Договірних Сторін можуть успадковувати на територіях інших Договірних Сторін майно або права за законом або за заповітом на рівних умовах і в тому ж обсязі, як і громадяни цієї Договірної Сторони.
VІ. Позиція суду.
Суд вважає, що ОСОБА_2 не порушила принципу особистої подачі заяви про прийняття спадщини, оскільки вона звернулась до публічного нотаріуса на території Республіки Молдова, із заявою про прийняття спадщини після смерті свого батька - ОСОБА_7 .
Дана заява про прийняття спадщини була адресована органам нотаріату України.
Відносини щодо спадкування між Україною та Республікою Молдова регулюється конвенцією про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах (ратифікованої Україною та Республікою Молдовою). Яка передбачає однакові умови для реалізації права на спадкування та території договірних сторін.
Подальша подача цієї заяви про прийняття спадщини до Чорноморської державної нотаріальної контори Одеської області могла відбутися в тому числі, але не виключно шляхом: особистої подачі такої заяви, подання її через повноважного представника або пересиланням засобу поштового зв'язку.
Законом вимагається лише особисте звернення із заявою про прийняття спадщини до повноважного органу, а не виключно особиста подальша передача даної заяви.
Щодо посилання позивача про те, що є недоведеним факт, що ОСОБА_2 є дочкою ОСОБА_7 , суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідності до свідоцтва про народження актовий запис №349 від 14 листопада 1986 року, ОСОБА_2 є дочкою ОСОБА_7 .
Відповідність та належність свідоцтва про народження ОСОБА_2 була підтверджена Апеляційним судом Одеської області у постанові від 16 жовтня 2018 року в справі №501/531/17.
А саме, Одеський апеляційний суд зазначив: «Посилання апелянта на те, що в свідоцтві про народження ОСОБА_2 є виправлення, спростовуються наданими в подальшому свідоцтвом про народження, яким була виправлена помилка та посвідчена належним чином»
Крім того Одеський апеляційний суд зазначив: «Надуманими є й доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_2 не є її онукою, оскільки вони спростовуються матеріалами справи та протирічать змісту її зустрічного позову»
Відтак, судом було встановлено, що державним нотаріусом Чорноморської міської державної нотаріальної контори Одеської області Зенченко (Жмиховою) Оленою Сергіївною не було допущено порушень під час видачі свідоцтв про право на спадщину після смерті ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .
Отже, оцінюючи всі наявні у матеріалах справи докази в їх сукупності, суд доходить до переконання про недоведеність позовних вимог позивачем, оскільки останнім не надано належних та допустимих доказів порушення його прав під час видачі свідоцтв про право на спадщину, а відтак позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення («Серявін та інші проти України» (Seryavin and others v. Ukraine) від 10.02.10 року, заява № 4909/04).
Згідно ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати,пов'язані з розглядом справи,покладаються: 1)у разі задоволення позову на відповідача; 2)у разі відмови в позові на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи, що позивачу судом відмовлено в задоволенні позовних вимог повністю, то судові витрати не підлягають стягненню з Відповідача.
З цих підстав, керуючись статтями 2, 5, 10-13, 18, 258, 259, 263 - 265, 352 Цивільного процесуального кодексу України, Суд,
У задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до Державного нотаріуса Чорноморської міської державної нотаріальної контори Одеської області Жмихової Олени Сергіївни, третя особа: ОСОБА_2 , про:
Визнання дій державного нотаріуса Чорноморської міської державної нотаріальної контори Одеської області Зенченко (Жмихової) Олени Сергіївни нечинними в частині прийняття заяви від імені ОСОБА_2 про прийняття спадщини за довіреністю, реєстрації її в державному реєстрі в числі спадкоємців, а також незаконно вказана ОСОБА_2 в свідоцтвах, виданих ОСОБА_1 , на право власності за законом на квартиру, частково садовий будинок і частково земельну ділянку, де ОСОБА_2 має право на спадщину.
Зобов'язання державного нотаріуса Чорноморської міської державної нотаріальної контори Одеської області Зенченко (Жмихову) Олену Сергіївну внести зміни до свідоцтва про право на спадщину за законом від 06 листопада 2019 року, зареєстрованого в реєстрі за № 1-1098, спадкова справа №264/2016, виданого ні ім'я ОСОБА_1 на ј частки квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 43,3 кв. м, у т.ч. житловою площею 25,5 кв. м., видати нове свідоцтво про право на спадщину ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , що зареєстрована та проживає в АДРЕСА_1 , на Ѕ частику квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 43,3 кв. м, у т.ч. житловою площею 25,5 кв. м., яка належала на праві приватної власності ОСОБА_7 ;
Зобов'язання державного нотаріуса Чорноморської міської державної нотаріальної контори Одеської області Зенченко (Жмихову) Олену Сергіївну внести зміни до свідоцтва про право на спадщину за законом від 21 лютого 2020 року, зареєстрованого в реєстрі за №1-77, спадкова справа №264/2016, виданого ні ім'я ОСОБА_1 на ј частку земельної ділянки під АДРЕСА_5 , кадастровий номер 5123782000:02:002:0227, видати нове свідоцтво про право на спадщину ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , що зареєстрована та проживає в АДРЕСА_1 , на Ѕ частику земельної ділянки під АДРЕСА_5 , кадастровий номер 5123782000:02:002:0227, яка належала на праві приватної власності ОСОБА_7 ;
Зобов'язання державного нотаріуса Чорноморської міської державної нотаріальної контори Одеської області Зенченко (Жмихову) Олену Сергіївну внести зміни до свідоцтва про право на спадщину за законом від 21 лютого 2020 року, зареєстрованого в реєстрі за № 1-1097, спадкова справа №264/2016, виданого ні ім'я ОСОБА_1 на 1/8 частки садового будинку з господарчими будівлями та спорудами під АДРЕСА_5 , що в цілому складається з: літ. «А, а, а1, а2» - садовий будинок, жилою площею 24,6 кв. м, загальною площею 75,6 кв. м та господарчих будівель та споруд: вбиральня під літ. «Б», споруди №1-3, видати нове свідоцтво про право на спадщину ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , що зареєстрована та проживає в АДРЕСА_1 , на 1/4 частки садового будинку з господарчими будівлями та спорудами під АДРЕСА_5 , що в цілому складається з: літ. «А, а, а1, а2» - садовий будинок, жилою площею 24,6 кв. м, загальною площею 75,6 кв. м та господарчих будівель та споруд: вбиральня під літ. «Б», споруди №1-3, яка належала на праві приватної власності ОСОБА_7 - відмовити.
Повний текст рішення буде складено та підписано 17 вересня 2021 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Суддя Іллічівського міського суду
Одеської області В.В. Смирнов