20 вересня 2021 р. Справа № 480/8189/20
Сумський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Шевченко І.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Центральної військово-лікарської комісії Збройних сил України Міністерство оборони України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Центральної військово-лікарської комісії Збройних сил України (далі - відповідач, Центральна військово-лікарська комісія Збройних сил України, ЦВЛК Збройних сил України), в якій просила:
1) визнання протиправними дії Центральної військово-лікарської комісії Збройних сил України щодо відмови у прийнятті документів ОСОБА_1 для надання висновку військово- лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку смерті ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2 ) з виконанням обов'язків військової служби;
2) зобов'язати відповідача прийняти документи ОСОБА_1 для надання висновку військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку смерті її сина ОСОБА_2 з виконанням обов'язків військової служби.
Свої вимоги мотивувала тим, що позивач неодноразово зверталася до відповідача із заявами щодо надання висновку військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку смерті ОСОБА_2 з виконанням обов'язків військової служби. Останню відповідь було надано відповідачем листом від 27.07.2020, в якій вказано, що в поданих документах відсутнє лікарське свідоцтво про смерть (довідка про причину смерті), що видана у квітні 2017 року Донецьким обласним бюро судово-медичної експертизи, а також результат судово-токсикологічного дослідження крові. Позивач вважає, що відповідач, відмовляючи у прийнятті документів, не зазначає, при цьому, посилання на норму, статтю, частину, пункт закону, або підзаконного акту, яким передбачено надання саме лікарського свідоцтва про смерть (свідоцтво ж про смерть було надано). Так само недоречним є вимога надати результат токсикологічного дослідження крові, про що у списку документів не вимагалось і відсутні посилання, яким саме документом надання такого документу передбачено.
Ухвалою суду від 15.03.2021 було відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Відповідач, не погодившись з позовними вимогами та вважаючи їх необґрунтованими та незаконними, подав відзив на позовну заяву, в якому вказав, що відповідач не відмовляв позивачу у прийнятті документів та/або встановленні причинного зв'язку поранень (захворювань, контузій, травм, каліцтва) та смерті ОСОБА_2 .. У жодному листі-відповіді ЦВЛК ЗС України адресованого позивачу, у тому числі у листі ЦВЛК ЗС України від 27.07.2020 № 1487, не вказано про відмову позивачу у прийнятті документів. Навпаки, відповідачем прийнято та розглянуто документи надіслані із заявою позивача від 27.06.2020. Так, у листі ЦВЛК ЗС України від 27.07.2020 № 1487 зазначено, що з надходженням додатково витребуваних документів ЦВЛК ЗС України повернеться до порушеного питання та надасть остаточну відповідь.
Крім того, наголосив, що відповідно до підпункту 2.3.4 пункту 2.3 глави 2 розділу І Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, зареєстроване в Міністерстві юстиції України від 17.11.2008 № 1109/15800), ЦВЛК має право витребовувати документи в частині, що характеризують обставини отримання захворювання, пораненій, травми, каліцтва, необхідні для прийняття постанови про їх причинний зв'язок, а саме: виписки (витяги) з матеріалів адміністративною розслідування, матеріалів дізнання або судового розгляду, а також витяги з наказів, актів; особові та пенсійні справи, медичні документи у разі витребовування оригіналів зазначених документів вони повертаються за належністю після складання протоколу); архівні довідки, характеристики та інші документи, необхідні для прийняття постанови (у разі надання копій зазначених вище документів копії підшиваються до складеного протоколу та передаються до архіву зі строком зберігання 50 років).
Наголосив, що лікарське свідоцтво про смерть є одним з основних документів необхідних для встановлення причинного зв'язку поранень (захворювань, контузій, травм, каліцтва) та смерті (на відміну від свідоцтва про смерть, де ця інформація не зазначається), оскільки є первинним медичним документом, який містить інформацію щодо причини смерті, яка в подальшому зазначається у постанові військово-лікарської комісії.
Щодо вимог ЦВЛК ЗС України надати копію документу про результат судово-токсикологічного дослідження крові ОСОБА_2 вказав, що при встановленні причинного зв'язку поранень (захворювань, контузій, травм, каліцтва) та смерті військовослужбовця з виконанням обов'язків військової служби, захистом Батьківщини, військово-лікарською комісією перевіряються питання перебування військовослужбовця у стані: алкогольного, токсичного, наркотичного сп'яніння, чи було це причиною/однією з причин смерті, а також чи було скоєно військовослужбовцем протиправне діяння - розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин та їх аналогів.
Таким чином, відповідач правомірно запитував у позивача документи необхідні для прийняття постанови про причинний зв'язок поранення та смерті ОСОБА_2 .
Представник позивача подав відповідь на відзив, в якій вказав, що ЦВЛК ЗС України тривалий час не приймала документи ОСОБА_1 . Як слідує із наявних документів, такого роду відмова не може бути пояснена з посиланням на законодавство, так як законодавство містить вичерпний перелік підстав відмови (неприйняття) документів.
Представник відповідач подав заперечення на відповідь на відзив, в якому заперечення проти позовних вимог, викладені у відзиві, підтримав та просив суд у задоволенні вимог відмовити.
Дослідивши наявні матеріали справи, заяви по суті справи, з'ясувавши всі фактичні обставини справи та об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проходив військову службу у Збройних Силах України з 15.06.2016 по 13.04.2017 (а.с.5,89,90).
В періоди з 15.10.2016 по 24.01.2017 та з 15.02.2017 по 13.04.2017 безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі/районах проведення антитерористичної операції (а.с.9,94,96).
Відповідно до вироку Жовтневого районного суду міста Маріуполь Донецької області від 23.04.2020 справа №263/3437/17, 13 квітня 2017 року близько 02 години 00 хв. військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебуваючи на території дачі в с. Водяне Волноваського району Донецької області, де в ході вживання спиртних напоїв між ним і військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2 ) виник конфлікт на ґрунті особистих неприязних відносин, під час якого ОСОБА_3 , вчинив умисне вбивство військовослужбовця ОСОБА_2 (а.с.101-110).
25.04.2017 ОСОБА_2 наказом №94 було виключено зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 та всіх видів забезпечення з 13.04.2017 (а.с.6,95).
Позивач звернулася до ЦВЛК із заявою від 27.12.2017, в якій просила надати висновок військово-лікарської комісії про встановлення причинного зв'язку смерті її сина ОСОБА_2 з виконанням обов'язків військової служби (службових обов'язків), а також довідку для членів сім'ї осіб, які захищали незалежність, суверенітет України і брали безпосередню участь в АТО та загинули, померли внаслідок поранення, контузії або каліцтва, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичної операції, забезпеченні її проведення, форма якої затверджена спільним наказом Міністерства оборони від 16.12.2015 №726/1226/2596/5/158 (а.с.17,54).
На подану заяву від 27.12.2017 відповідачем було надано відповідь листом від 04.01.2018 №50, в якому ОСОБА_1 повідомлено, що для встановлення причинного зв'язку поранень (захворювань, контузій, травм, каліцтва) та смерті ОСОБА_2 необхідно надіслати на адресу ЦВЛК або звернутися особисто із завіреними ксерокопіями наступних документів: свідоцтва про смерть, лікарського свідоцтва про смерть, витяг із наказу командира військової частини про виключення ОСОБА_2 зі списків особового складу у зв'язку зі смертю, акта службового розслідування стосовно обставин смерті ОСОБА_2 ; довідки про безпосередню участь ОСОБА_2 в антитерористичній операції; військового квитка або довідки з військового комісаріату про строки проходження військової служби; посвідчення учасника бойових дій (за наявності), постанови про закриття кримінального провадження, рішення суду (за наявності), документів, що підтверджують особу заявника та родинний зв'язок із загиблим (паспорт, свідоцтво про народження сина) (а.с.55).
Позивач вдруге через представника звернулася до відповідача із заявою від 24.05.2018 та від 11.06.2018 (а.с.18,56), в якій просила надати висновок військово-лікарської комісії про встановлення причинного зв'язку смерті її сина ОСОБА_2 з виконанням обов'язків військової служби (службових обов'язків), а також довідку для членів сім'ї осіб, які захищали незалежність, суверенітет України і брали безпосередню участь в АТО та загинули, померли внаслідок поранення, контузії або каліцтва, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичної операції, забезпеченні її проведення, форма якої затверджена спільним наказом Міністерства оборони від 16.12.2015 №726/1226/2596/5/158.
У відповідь на вказаний запит відповідачем було листом від 25.06.2018 повідомлено позивача про те, що документи військовослужбовця ОСОБА_2 в 2017-2018 роках до ЦВЛК не надходили, причинний зв'язок його смерті з виконанням обов'язків військової служби не встановлювався, про що громадянка ОСОБА_1 , мати загиблого ОСОБА_4 , була повідомлена письмово. З надходженням зазначених документів ЦВЛК повернеться до вирішення порушеного питання та надасть ОСОБА_1 остаточне рішення. Також вказаним листом від 25.06.2018 позивача було проінформовано, що ЦВЛК не надає довідок для членів сімей осіб, які захищали незалежність, суверенітет України і брали безпосередню участь в АТО та загинули, померли внаслідок поранення, контузії, або каліцтва, одержаних під час безпосередньої участі в АТО, забезпеченні її проведення. З метою вирішення зазначеного питання ОСОБА_1 потрібно звернутись до командира військової частини, де проходив службу її син (а.с.14, 57).
Позивач втретє звернулася до відповідача із заявою від 27.06.2020, в якій просила надати висновок (протокол) військово-лікарської комісії про встановлення причинного зв'язку смерті ОСОБА_2 , який загинув 13.04.2017 і його смерть пов'язана з виконанням обов'язків військової служби (службових обов'язків), а також довідку для членів сім'ї осіб, які захищали незалежність, суверенітет України і брали безпосередню участь в АТО та загинули, померли внаслідок поранення, контузії або каліцтва, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичної операції, забезпеченні її проведення (а.с.19, 58,82).
При цьому, до вказаної заяви позивачем було надано:
- копію паспорту та РНОКПП ОСОБА_1 ;
- копію свідоцтва про народження сина;
- копію свідоцтва про смерть сипа;
- копію військового квитка;
- копію листа від 04.01.2018. Центральної військово-лікарської комісії;
- копію довідки військової частини НОМЕР_1 від 15.04.2020 №334 про участь особи у здійсненні заходів із забезпечення безпеки і оборони;
- копію витягу з наказу №288 від 15.10.2016 про включення матроса ОСОБА_5 до складу сил Антитерористичної операції по в/ч НОМЕР_1 ;
- копію витягу з наказу №24 від 24.01.2017 про виключення матроса ОСОБА_5 зі складу сил Антитерористичної операції по в/ч НОМЕР_1 ;
- копію витягу з наказу №46 від 15.02.2017 про включення матроса ОСОБА_5 до складу сил Антитерористичної операції по в/ч НОМЕР_1 ;
- копію витягу з наказу командира оперативно-тактичного угрупування « ІНФОРМАЦІЯ_3 » віл 13.04.2017 №103 про вибуття зі складу сил та засобів, які залучаються та беруть безпосередню участь в антитерористичній операції в/ч НОМЕР_1 матроса ОСОБА_2 №
- копію довідки в/ч НОМЕР_1 від 28.04.20217 №1113 про безпосередню участь ОСОБА_2 в антитерористичній операції в період з 15.10.2016 по 24.01.2017. з 15.02.2017 по 13.04.2017;
- копію послужного списку Деркач 10.0. в/ч НОМЕР_1 ;
- копію акту службового розслідування по факту загибелі матроса Деркач 10.0. від 27.04.2017;
- копію довідки в/ч НОМЕР_1 про обставини травми, контузії, каліцтва Деркач 10.0. з зазначенням, що в ході конфлікту з спів службовцем отримав вогнепальне поранення, під час виконання бойового завдання в зоні проведення А 10 Донецької і Луганської обл.;
- копію вироку суду від 23.04.2020р. у справі 263/3437/17 за результатами розгляду справи по факту загибелі ОСОБА_2 .
Вказане не заперечувалося відповідачем у відзиві.
Разом з тим, у відповідь на подану заяву від 27.06.2020, відповідачем було листом від 27.07.2020 повідомлено ОСОБА_1 про те, що у попередніх відповідях від 04.01.2018 та від 25.06.2018 ОСОБА_1 було повідомлено про перелік документів, які необхідно подати для вирішення порушеного у заяві питання. В документах, які надійшли до ЦВЛК ЗС України, відсутнє лікарське свідоцтво про смерть ОСОБА_2 (довідка про причину смерті), що видане у квітні 2017 року Донецьким обласним бюро судово-медичної експертизи, а також результат судово-токсикологічного дослідження крові від трупа ОСОБА_2 на алкоголь, без яких неможливо встановлення причинного зв'язку його смерті. З надходженням зазначених документів ЦВЛК ЗС України повернеться до порушеного питання та надасть остаточну відповідь (а.с.15, 59).
Надаючи правову оцінку обставинам справи, що склалися в даному випадку між сторонами, суд зазначає наступне.
Спірні правовідносини врегульовані Законом України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” від 22.10.1993 №3551-XII (далі - Закон України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”), Законом України “Про військовий обов'язок та військову службу” від 25.03.1992 №2232-ХІІ (далі - Закон України “Про військовий обов'язок та військову службу”), Законом України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” від 20.12.1991 №2011-ХІІ (далі - Закон України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”).
Відповідно до абзацу першого пункту 1 статті 10 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” чинність цього Закону поширюється на: сім'ї військовослужбовців, партизанів, підпільників, учасників бойових дій на території інших держав, прирівняних до них осіб, зазначених у статтях 6 і 7 цього Закону, які загинули (пропали безвісти) або померли внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, одержаних під час захисту Батьківщини або виконання інших обов'язків військової служби (службових обов'язків), а також внаслідок захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті або одержаного в період проходження військової служби чи на території інших держав під час воєнних дій та конфліктів.
Згідно із абзацом шістнадцятим пункту 1 статті 10 цього ж Закону до членів сімей загиблих (тих, які пропали безвісти) військовослужбовців, партизанів та інших осіб, зазначених у цій статті, належать: утриманці загиблого або того, хто пропав безвісти, яким у зв'язку з цим виплачується пенсія; батьки; один з подружжя, який не одружився вдруге, незалежно від того, виплачується йому пенсія чи ні; діти, які не мають (і не мали) своїх сімей; діти, які мають свої сім'ї, але стали особами з інвалідністю до досягнення повноліття; діти, обоє з батьків яких загинули або пропали безвісти.
У свою чергу відповідно до ч.1 ст.70 Закону України “Основи законодавства України про охорону здоров'я” від 19.11.1992 № 2801-XII військово-лікарська експертиза визначає придатність до військової служби серед іншого військовослужбовців, встановлює причинний зв'язок захворювань, поранень і травм з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
Наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (далі - Положення №402), відповідно до пункту 1.3 розділу І якого серед основних завдань військово-лікарської експертизи є визначення причинного зв'язку поранень, які заподіяли військовослужбовцям смерть.
Для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі). Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання військово-лікарської комісії з визначення причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця. Штатні ВЛК є військово-медичними установами. Вони мають гербову печатку, кутовий штамп та утримуються за окремим штатом. До штатних ВЛК належать: Центральна військово-лікарська комісія (далі - ЦВЛК) (п.п.2.1, 2.2, п.2. розділу І Положення №402), тобто відповідач у даній справі.
Згідно із п.21.9 глави 21 розділу ІІ Положення №402 визначення причинного зв'язку захворювання (поранення, контузії, каліцтва, травми), що призвело до смерті військовослужбовця, колишнього військовослужбовця, проводиться штатними ВЛК.
Відповідно до пп.2.3.3 п.2.3 глави 2 Розділу І Положення № 402 на ЦВЛК покладається організація військово-лікарської експертизи у Збройних Силах України, а також: серед іншого, розгляд заяв, пропозицій, скарг та прийом відвідувачів з питань військово-лікарської експертизи; аналіз та узагальнення результатів і досвіду роботи підпорядкованих ВЛК; проведення спільно з головними (провідними) медичними спеціалістами та іншими лікарями-спеціалістами аналізу й оцінки результатів медичного огляду військовослужбовців та інших контингентів, розробка пропозицій для покращення військово-лікарської експертизи; організація та керівництво науковою роботою з питань військово-лікарської експертизи у підпорядкованих ВЛК; підготовка та вдосконалення кадрів для ВЛК; прийняття та перегляд постанов ВЛК про ступінь придатності колишніх військовослужбовців на період їх фактичного звільнення із Збройних Сил України.
За приписами пп.2.3.4 п.2.3 глави 2 Розділу І Положення № 402 ЦВЛК має право, серед іншого: оглядати військовослужбовців та інших осіб, зазначених у пункті 1.2 розділу І цього Положення; перевіряти роботу підпорядкованих ВЛК з питань військово-лікарської експертизи; перевіряти організацію медичного огляду військовослужбовців та інших осіб у військових, цивільних лікувальних закладах, військових частинах; перевіряти організацію та стан лікувально-діагностичної роботи у військових, цивільних лікувальних закладах, медичних підрозділах військових частин та ВВНЗ у цілях військово-лікарської експертизи; витребовувати документи в частині, що характеризують обставини отримання захворювання, поранення, травми, каліцтва, необхідні для прийняття постанови про їх причинний зв'язок, а саме: виписки (витяги) з матеріалів адміністративного розслідування, матеріалів дізнання або судового розгляду, а також витяги з наказів, актів; особові та пенсійні справи, медичні документи (у разі витребування оригіналів зазначених документів вони повертаються за належністю після складання протоколу); архівні довідки, характеристики та інші документи, необхідні для прийняття постанови (у разі надання копій зазначених вище документів копії підшиваються до складеного протоколу та передаються до архіву зі строком зберігання 50 років); залучати головних медичних фахівців Міністерства оборони України, лікарів-спеціалістів Головного військово-медичного клінічного центру та інших військових лікувальних закладів, спеціалістів інших спеціальностей, начальників медичної служби та представників командування (керівництва) військових частин, де проходить службу військовослужбовець, що оглядається, для вирішення питань військово- лікарської, лікарсько-льотної експертизи; перевіряти у військових комісаріатах і закладах охорони здоров'я України організацію, стан та результати лікувально-оздоровчої роботи серед допризовників та призовників, медичного огляду призовників, кандидатів на навчання у ВВНЗ, осіб, які приймаються на військову службу за контрактом, військовозобов'язаних, резервістів; запитувати від військових, цивільних лікувальних закладів, військових частин, військових комісаріатів і ВВНЗ додаткові дані для аналізу, узагальнення та оцінки результатів військово-лікарської експертизи; надавати роз'яснення щодо формулювання постанов ВЛК (ЛЛК).
Посилаючись на вказані приписи, представник відповідача стверджує про відсутність в їх діях порушень прав позивача, оскільки відповідно до вказаних приписів ЦВЛК має право витребовувати документи в частині, що характеризують обставини отримання захворювання, поранення, травми, каліцтва, необхідні для прийняття постанови про їх причинний зв'язок. Дійсно, пп.2.3.4 п.2.3 глави 2 Розділу І Положення № 402 передбачено таке право ЦВЛК, водночас, даною нормою, не визначено, що ЦВЛК має витребувати необхідні документи виключно у особи, яка звернулась з відповідним зверненням.
Також, частково задовольняючи позовні вимоги судом враховано наступне.
Пунктом 21.9 глави 21 Розділу ІІ Положення №402 закріплено, що визначення причинного зв'язку захворювання (поранення, контузії, каліцтва, травми), що призвело до смерті військовослужбовця, колишнього військовослужбовця, проводиться штатними ВЛК.
Відповідно до п.20.1 глави 20 розділу ІІ Положення №402 постанови ВЛК приймаються колегіально, більшістю голосів. У прийнятті постанови голова та члени ВЛК не залежні і у своїй роботі керуються цим Положенням. У разі незгоди голови або членів комісії з думкою інших членів їх окрема думка заноситься до протоколу засідання ВЛК. Члени ВЛК зобов'язані дотримуватися вимог Положення.
Згідно із п.20.7 глави 20 розділу ІІ Положення №402 постанови, які приймає ВЛК із встановлення причинного зв'язку захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва), наведені у главі 21 розділу II цього Положення.
Так, пунктом 21.3 глави 21 розділу ІІ Положення №402 передбачено, що причинний зв'язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишніх військовослужбовців визначають штатні ВЛК; у колишніх військовослужбовців інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, та військових формувань колишнього СРСР, правонаступниками яких вони стали, - штатні ВЛК цих військових формувань та оформлюють протоколом за формою, наведеною в додатку 19.
У випадку відсутності підстав для зміни або визначення причинного зв'язку захворювань, поранень (контузій, травм або каліцтв) у формулюваннях, передбачених пунктами 21.5, 21.6 цієї глави, протокол не складається, а заявнику надається письмове роз'яснення.
Тобто, як вбачається з системного аналізу вказаних норм, відповідач мав право надати заявнику роз'яснення лише у випадку відсутності підстав для визначення причинного зв'язку захворювань, поранень (контузій, травм або каліцтв) у формулюваннях, передбачених пунктами 21.5, 21.6 глави 21 Положення №402, в іншому випадку, зобов'язаний був прийняти постанову із встановленням причинного зв'язку захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва).
Обґрунтовуючи свою позицію відповідач стверджує, що ОСОБА_1 не було надано лікарське свідоцтво про смерть (довідку про причину смерті), а також копію документу про результати судово-токсилогічного дослідження крові ОСОБА_2 для з'ясування, як зазначав представник відповідача у відзиві, обставин перебування померлого у стані алкогольного сп'яніння, та чи було це причиною/однією з причин смерті.
Водночас, суд відмічає, що відповідно до п. 21.7 глави 21 розділу ІІ Положення №402 постанова ВЛК про причинний зв'язок поранення (травми, контузії, каліцтва) приймається відповідно до висновку, зазначеного в довідці про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), або засвідченої копії Акта про нещасний випадок (додаток 1 до Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністра оборони України від 06 лютого 2001 року N 36, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 23 лютого 2001 року за N 169/5360 (зі змінами)), у яких зазначаються обставини отримання поранення (контузії, травми, каліцтва). На військовослужбовців довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) оформляється у 2 примірниках, перший подається у госпітальну (гарнізонну) ВЛК, а другий зберігається постійно в особовій справі військовослужбовця. У виняткових випадках допускається розгляд ВЛК копії вказаної довідки, засвідченої відповідною посадовою особою та скріпленої гербовою печаткою військової частини (закладу охорони здоров'я Збройних Сил України).
Відповідно до п.21.25 глави 21 Розділу ІІ Положення №402 при вирішенні питання про причинний зв'язок поранення (контузії, травми, каліцтва) штатна ВЛК може брати до уваги такі документи про причини та обставини поранення: службову та медичну характеристики, витяг з книги обліку хворих в амбулаторії при первинному зверненні по медичну допомогу, матеріали службового розслідування, дізнання або досудового слідства, атестації, довідку військового (цивільного) лікувально-профілактичного закладу, історію хвороби або витяг з неї, свідоцтво про хворобу, запис лікаря військової частини, лікаря військового (цивільного) лікувально-профілактичного закладу у медичній книжці військовослужбовця про первинне звернення по медичну допомогу, довідку архівної установи.
Системний аналіз вказаних норм свідчить про те, що довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), або засвідченої копії Акта про нещасний випадок є основними документами, відповідно до висновку яких приймається постанова ВЛК про причинний зв'язок поранення (травми, контузії, каліцтва). І як додатково при вирішенні питання про причинний зв'язок поранення (контузії, травми, каліцтва) штатна ВЛК може брати до уваги такі документи про причини та обставини поранення: службову та медичну характеристики, матеріали службового розслідування, дізнання або досудового слідства.
Судом встановлено, що позивачем до свого звернення, на виконання п. п. 21.7 глави 21 розділу ІІ Положення №402 було надано довідку про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), виданою військовою частиною 18.07.2017 (а.с.100), в якій зазначено, що ОСОБА_2 , 13.04.2017 одержав вогнепальні кульові наскрізні поранення грудної клітини з ушкодженням внутрішніх органів. У довідці також вказано, що ОСОБА_2 перебував у стані алкогольного сп'яніння та в ході конфлікту із співслужбовцем отримав вогнепальне поранення, під час виконання бойового завдання у зоні проведення АТО Донецької та Луганської областей. Будь-якого аналізу наданої довідки відповідачем надано не було, у той час, як згідно до п. 21.7 глави 21 розділу ІІ Положення №402 відповідно до висновку якої (довідки) приймається постанова ВЛК про причинний зв'язок поранення (травми, контузії, каліцтва). Крім того, позивачем надано, акт службового розслідування по факту загибелі матроса ОСОБА_2 (а.с.97-99), а також вирок Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 23.04.2020 у справі №263/3437/17 (а.с.101-110).
Відтак, на переконання суду, у відповідача було достатньо документів для прийняття постанови про причинний зв'язок поранення (травми, контузії, каліцтва), однак, ЦВЛК допустила протиправну бездіяльність, не розглянула належним чином подані позивачем документи та не прийняла постанову про встановлення причинного зв'язку захворювання, поранень (контузій, травм або каліцтв) у формулюваннях, передбачених пунктами 21.5, 21.6 цієї глави, така бездіяльність не відповідає критеріям правомірності, визначених в ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, а відтак, суд вважає за необхідне на підставі ст.9 КАС України вийти за межі позовних вимог та визнати таку бездіяльність відповідача протиправною, та зобов'язати ЦВЛК Збройних Сил України розглянути заяву ОСОБА_1 від 27.06.2020 про встановлення причинного зв'язку смерті ОСОБА_2 та прийняти за результатом її розгляду постанову про причинний зв'язок поранення (контузій, травм, каліцтва) у формулюванні, визначеного Положенням №402, з урахуванням правової позиції, наданої судом у даному рішенні.
При цьому, позивач просить визнати дії відповідача щодо відмови у прийнятті документів ОСОБА_1 для надання висновку військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку смерті ОСОБА_2 . Разом з тим, суд зазначає, що не прийняття відповідачем рішення за заявою позивача від 27.06.2020 про встановлення причинного зв'язку смерті її сина ОСОБА_2 є пасивною формою поведінки суб'єкта владних повноважень, а тому належним способом захисту прав позивача є саме визнання протиправною бездіяльності відповідача, яка полягає у неналежному розгляді заяви позивача від 27.06.2020 про встановлення причинного зв'язку смерті її сина ОСОБА_2 .
При цьому, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог в частині зобов'язання відповідача прийняти документи для прийняття конкретного висновку по встановленню причинного зв'язку смерті ОСОБА_2 , а саме з «виконанням обов'язків військової служби», що передбачено, зокрема пп. «б» п.21.5 глави 21 розділу ІІ Положення №402, з підстав їх передчасності.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.5 Кодексу адміністративного судочинства України способом захисту прав особи від протиправної бездіяльності є визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії. Тобто дії, які він повинен вчинити за законом.
Оскільки протиправна бездіяльність відповідача полягає у не належному розгляді заяви позивача від 27.06.2020, у зв'язку з не прийняттям відповідачем жодної постанови, суд вбачає необхідним вийти за межі позовних вимог та зобов'язати ЦВЛК Збройних Сил України розглянути заяву ОСОБА_1 від 27.06.2020 про встановлення причинного зв'язку смерті ОСОБА_2 та прийняти за результатом її розгляду постанову про причинний зв'язок поранення (контузій, травм, каліцтва) у формулюванні, визначеного Положенням №402, з урахуванням правової позиції, наданої судом у даному рішенні.
При цьому суд вважає необхідним відмітити, що захист прав позивача саме в такий спосіб не є втручанням у дискреційні повноваження ЦВЛК ЗСУ, оскільки суд не втручається в дискреційні повноваження відповідача, не привласнює їх і не підміняє Центральну військово-лікарську комісію, а лише зобов'язує відповідача вчинити певні дії, що повністю відповідає вимогам діючого законодавства.
Відповідно до ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи вказане, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань в рахунок повернення суму судового збору в розмірі 840,80грн., сплачених позивачем за подання позовної заяви згідно платіжного доручення від 09.03.2021 (а.с.42).
Керуючись ст.ст. 90, 241, 242, 243, 244, 245, 246, 250, 255, 295, 297, п.15.5 Розділу VІІ Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , НОМЕР_2 ) до Центральної військово-лікарської комісії Збройних сил України (вул. Госпітальна, 16, м.Київ 133, 01133, код ЄДРПОУ 08356179) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Центральної військово-лікарської комісії Збройних сил України, яка полягає у неналежному розгляді заяви ОСОБА_1 від 27.06.2020 про встановлення причинного зв'язку смерті ОСОБА_2 .
Зобов'язати Центральну військово-лікарську комісію Збройних сил України розглянути заяву ОСОБА_1 від 27.06.2020 про встановлення причинного зв'язку смерті ОСОБА_2 та прийняти за результатом її розгляду постанову про причинний зв'язок поранення (контузій, травм, каліцтва) у формулюванні, визначеного Положенням про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402, з урахуванням правової позиції, наданої судом у даному рішенні.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Центральної військово-лікарської комісії Збройних сил України в рахунок повернення сплачений при подачі позову до суду судовий збір у розмірі 840 (вісімсот сорок) грн. 80коп.
У задоволенні інших позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст судового рішення складено 20.09.2021.
Суддя І.Г. Шевченко