07 вересня 2021 року м. Ужгород№ 260/1644/19
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Гаврилка С.Є.,
з участю секретаря судового засідання - Лозко В.В.
учасники справи:
позивач - Товариство з додатковою відповідальністю "Перечинський лісохімічний комбінат" - представник - Черкасова Олена Володимирівна;
відповідач - Державна податкова служба України в особі відокремленого підрозділу Головне управління ДПС у Закарпатській області - представник - Кремер Лілія Юріївна,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Закарпатського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Перечинський лісохімічний комбінат" до Державної податкової служби України в особі відокремленого підрозділу Головне управління ДПС у Закарпатській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
19 листопада 2019 року до Закарпатського окружного адміністративного суду звернувся з позовом Товариство з додатковою відповідальністю "Перечинський лісохімічний комбінат" (89200, Закарпатська область, Перечинський район, м. Перечин, вул. Ужанська, буд. 25, код ЄДРПОУ 00274105) до Державної податкової служби України в особі відокремленого підрозділу Головне управління ДПС у Закарпатській області (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Волошина, 52, код ЄДРПОУ ВП 44106694), в якому просив суд: "1. Позов Товариства з додатковою відповідальністю "Перечинський лісохімічний комбінат", ідентифікаційний код юридичної особи 00274105 до Головного управління Державної податкової служби у Закарпатській області, ідентифікаційний код юридичної особи 39393632 про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити; 2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Закарпатській області № 0001341202 від 23 серпня 2019 року про зменшення Товариству з додатковою відповідальністю "Перечинський лісохімічний комбінат", ідентифікаційний код юридичної особи 00274105 суми бюджетного відшкодування з податку па додану вартість, що підлягає поверненню на банківський рахунок платника податку, задекларованої у податковій декларації з податку па додану вартість за квітень 2019 року на 1 224 034 (один мільйон двісті двадцяті чотири тисячі тридцять чотири) гривні, а також застосування до останнього штрафної (фінансової) санкції в сумі 612 017 (шістсот дванадцять тисяч сімнадцять) гривень; 3. Судові виграти зі сплати судового збору в сумі 19 210 (дев'ятнадцять тисяч двісті десять) гривень 00 коп. на користь Товариства з додатковою відповідальністю "Перечинський лісохімічний комбінат", ідентифікаційний код юридичної особи 00274105 (вулиця Ужанська, будинок 25, місто Перечин, Перечинськии район, Закарпатська область, 89200, Україна) стигнути з Головного управління Державної податкової служби України у Закарпатській області, ідентифікаційний код юридичної особи 39393632 (вулиця Волошина, будинок 52, місто Ужгород, 88000, Україна) за рахунок його бюджетних асигнувань.".
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2019 року було прийнято вказану позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в даній адміністративній справі.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2020 року було закрито підготовче провадження та призначено дану справу до судового розгляду по суті.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 01 червня 2020 року у задоволенні клопотання представника відповідача про залучення Головного управління ДПС у Закарпатській області до участі у даній справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору було відмовлено.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2020 року було замінено відповідача Головного управління ДФС у Закарпатській області на його правонаступника - Головного управління ДПС у Закарпатській області.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2021 року було призначено судове засідання у даній справі в режимі відеоконференції.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 23 березня 2021 року було призначено судове засідання у даній справі в режимі відеоконференції.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 01 липня 2021 року було призначено судове засідання у даній справі в режимі відеоконференції.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 14 липня 2021 року було призначено судове засідання у даній справі в режимі відеоконференції.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2021 року було замінено відповідача Головне управління ДПС у Закарпатській області (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Волошина, 52, код ЄДРПОУ 43143065) на його правонаступника Державну податкову службу України в особі відокремленого підрозділу Головне управління ДПС у Закарпатській області (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Волошина, 52, код ЄДРПОУ ВП 44106694)
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 26 серпня 2021 року було призначено судове засідання у даній справі в режимі відеоконференції.
Розгляд даної справи відкладався (оголошувалась перерва) у зв'язку з існуванням на те об'єктивних законодавчо встановлених підстав, у тому числі й за ініціативою учасників справи.
Позовні вимоги мотивовані наступним. За наслідками документальної позапланової виїзної перевірки з питань достовірності декларування від'ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100000 грн по декларації за квітень 2019 року. Головним управлінням Державної фіскальної служби України у Закарпатській області надіслано позивачу податкове повідомлення-рішення за формою В1 від 23 серпня 2019 року № 0001341202, яким зменшив на 1224034 грн суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за квітень 2019 року, задекларовану позивачем для повернення на його банківський рахунок, а також застосував до позивача штрафну (фінансову) санкцію у вигляді штрафу на суму 612017 грн. Зокрема, позивач зазначає, що перевірка достовірності декларування від'ємного значення з податку на додану вартість, яка становить більше 100000 грн не є перевіркою суми, заявленого до відшкодування з бюджету ПДВ. Предметом такої перевірки є виключно правильність визначення суми від'ємного значення ПДВ, а тому здійснення такої перевірки повинно відбуватися поза межами процесу бюджетного відшкодування. Зазначає, що дії контролюючого органу по протиправному призначенню та проведенню позапланової виїзної документальної перевірки, а також формуванню та надісланню позивачу оскаржуваного податкового повідомлення-рішення порушують принцип належного урядування, що свідчить про непрозорість та передбачуваність дій. У зв'язку із вищенаведеним позивач звернувся до суду.
Відповідачем подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого останній зазначив, що контролюючий орган діяв правомірно в межах повноважень визначених Конституцією та Податковим кодексом України.
Представник позивача під час судового розгляду вимоги позову підтримав повністю та просив суд такі вимоги задовольнити повністю.
Представник відповідача під час судового розгляду вимоги позову заперечив повністю та просив суд у задоволенні таких вимог відмовити повністю.
Розглянувши подані сторонами докази, заслухавши сторони та їх представників, всебічно і повно оцінивши всі фактичні обставини (факти), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд встановив наступне.
Судом встановлено, що наказом начальника Головного управління Державної фіскальної служби України у Закарпатській області від 13 червня 2019 року за № 771 призначено позапланову виїзну документальну перевірку господарської діяльності товариства з додатковою відповідальністю "Перечинський лісохімічний комбінат" (далі по тексту - позивач) з питань достовірності декларування від'ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100000 грн по декларації за квітень 2019 року на підставі статті 78 пункту 78.1 підпункту 78.1.1 Податкового кодексу України Т.1 а.с. 99).
У період з 20 червня 2019 року по 04 липня 2019 року відповідачем була здійснена зазначена вище перевірка. Таку перевірку було продовжено на 5 робочих днів з 05 липня 2019 року по 11 липня 2019 року на підставі наказу Головного управління Державної фіскальної служби у Закарпатській області від 04 липня 2019 року за № 870 про продовження терміну проведення перевірки Т. 1 а.с. 100).
За результатами перевірки був складений відповідний акт №584/07-16-12-02/00274105 від 18 липня 2019 року про результати документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з додатковою відповідальністю "Перечинеький лісохімічний комбінат" з питань достовірності декларування від'ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100000 грн по декларації за квітень 2019 року (Т. 1 а.с.а.с. 102-129).
У зазначеному акті перевірки відповідачем викладено свої висновки щодо: - перевищення суми податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку (задекларовано у рядку 20.2.1 податкової декларації з податку на додану вартість з урахуванням уточнюючих розрахунків) за квітень 2019 року на загальну суму ПДВ 1224034 грн, чим порушено статтю 198 пункт 198.6, статтю 200 пункт 200.1 підпункт "б" пункт 200.4 та пункт 200.14 підпункт "б" Податкового кодексу України (далі по тексту - ПК України); - завищено суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (задекларованого у рядку 21 податкової декларації з податку на додану вартість, з урахуванням уточнюючих розрахунків) за квітень 2019 року на 1193 грн., чим порушено статтю 198 пункт 198.6, статтю 200 пункт 200.4 підпункт "в" ПК України; - підтверджено податок на додану вартість в сумі 7425174 грн, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку (рядок 20.2.1 податкової декларації з податку па додану вартість), з урахуванням уточнюючих розрахунків, за квітень 2019 року.
За наслідками перевірки контролюючий орган надіслав позивачеві податкове повідомлення-рішення за формою В1 від 23 серпня 2019 року за № 0001341202, яким зменшив на 1224034 гривні суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за квітень 2019 року, задекларовану позивачем для повернення на його банківський рахунок, а також застосував до позивача штрафну (фінансову) санкцію у вигляді штрафу на суму 612017 гривень (Т. 1 а.с.а.с. 19, 20).
Виходячи зі змісту статті 78 пункту 78.1 підпункту 78.1.8 ПК України (тут і далі в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) предметом перевірки достовірності декларування від'ємного значення з податку на додану вартість, яка становить більше 100000 грн, є виключно правильність визначення суми від'ємного значення ПДВ, тому здійснення такої перевірки повинно відбуватися поза межами процесу бюджетного відшкодування. При цьому зазначена норма визначає, що підставою для проведення документальної позапланової перевірки, яка охоплює перевірку достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування є подання платником декларації, в якій заявлено до відшкодування з бюджету ПДВ за наявності підстав для перевірки, визначених у Розділі V цього Кодексу.
У свою чергу статтею 200 пунктом 200.11 розділу V ПК України встановлено, що контролюючий орган має право протягом 60 календарних днів, що настають за граничним строком подання податкової декларації, провести документальну перевірку платника податку в разі, якщо розрахунок суми бюджетного відшкодування зроблено за рахунок від'ємного значення, сформованого за операціями: за періоди до 1 липня 2015 року, що не підтверджені документальними перевірками; з придбання товарів/послуг за період до 1 січня 2017 року у платників податку, що використовували спеціальний режим оподаткування, визначений відповідно до статі 209 цього Кодексу.
Крім того, у пункті 37 абзаці 1 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України чітко визначено, що контролюючі органи не здійснюють документальні позапланові виїзні перевірки щодо достовірності сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, заявлених платниками у звітних періодах, що настають після 1 липня 2015 року, крім випадків, визначених пунктом 200.11 статті 200 цього Кодексу.
Відповідно до декларації за квітень 2019 року (Додаток 5 розшифровки формування кредиту та зобов'язань) розрахунок бюджетного відшкодування позивачем здійснений за рахунок від'ємного значення, сформованого за операціями за період 2017, 2018 та 2019 роки. Тобто за операціями, які не підпадають під дію статті 200 пункту 200.11 ПК України (Т.1 а.с.а.с. 21-98).
Враховуючи те, що розрахунок суми бюджетного відшкодування здійснений платником податку не за рахунок від'ємного значення, сформованого за операціями, визначеними статтею 200 пунктом 200.11 ПК України, у контролюючого органу були відсутні підстави щодо проведення спірної перевірки достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування в рамках перевірки правильності декларування від'ємного значення ПДВ.
Саме такі висновки, щодо порядку проведення перевірок на підставі підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 ПК України містяться і в постановах Верховного Суду від 07 лютого 2018 року, що ухвалена у справі № 803/1437/14 та від 14 листопада 2018 року, що ухвалена у справі № 808/2911/17.
У випадку ж незаконності перевірки, прийнятий за результатами такої перевірки акт індивідуальної дії підлягає визнанню протиправним та скасуванню.
Як зазначалося судом, відповідно до наказу на проведення перевірки предметом перевірки є виключно достовірність декларування від'ємного значення.
Інформація щодо предмету перевірки також була висвітлена й у направленні від 13 червня 2019 року за № 1459/12-02 (Т. 1 а.с. 101).
Тобто відповідач вийшов за межі наданих повноважень.
У постанові Верховного суду від 19 березня 2020 року, що ухвалена у справі № 460/2939/18 зазначено, що тлумачення норми підпункту 78.1.8 ПК України свідчить про два окремі випадки проведення документальної позапланової перевірки: перша - подання декларації, в якій заявлено до відшкодування з бюджету суми податку на додану вартість; друга - подання декларації з від'ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень. При цьому у першому випадку позапланова перевірка проводиться за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V ПК України. Вживання в тексті норм підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78, та пункту 200.11 статті 200 ПК України словосполучень "відшкодування з бюджету податку на додану вартість", "сума бюджетного відшкодування" поряд із "від'ємне значення з податку на додану вартість" свідчить про те, що встановлена підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 ПК України умова перевищення 100 тис. гривень як підстава для проведення позапланової документальної перевірки стосується від'ємного значення з податку на додану вартість як окремого від суми бюджетного відшкодування показника податкового обліку.
Тобто таке правозастосування відповідає вищезазначеній позиції Верховного Суду.
За положеннями частини 6 статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Відповідно до статті 242 частини 5 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Щодо зазначення відповідачем у відзиві що перевірка бюджетного відшкодування здійснювалась в межах перевірки декларації з ПДВ за квітень 2019 року, як перевірка одного з показників відображених в декларації - судом зазначається, що, по-перше, предметом перевірки не є саме декларація за квітень 2019 року та всі її показники, а виключно достовірність декларування від'ємного значення. По-друге для перевірки бюджетного відшкодування встановлений окремий порядок. Так, відповідно до пункту 200.10 ПК України платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до цієї статті та подали заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, отримують таке бюджетне відшкодування в разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування саме за результатами камеральної перевірки, і тільки у випадках, визначених пунктом 200.11 цієї статті, - за результатами позапланової документальної перевірки. Таке правозастосування також відповідає вищезазначеній позиції Верховного Суду.
Щодо зазначення відповідачем у відзиві, щодо допуску до перевірки і у зв'язку з цим її законності необхідно зазначити, що по-перше, позивачем допущено осіб, що здійснювали перевірку саме у зв'язку з перевіркою достовірності декларування від'ємного значення, що відповідало повноваженням, визначеним наказом ДПС Закарпатській області на проведення перевірки та зазначеним у відповідному направленні. Позивач не допускав на перевірку з питань, що виходять за межі повноважень, визначених наказом на перевірку та нормами ПК України. Перевірка бюджетного відшкодування фактично є власною ініціативою посадових осіб. По-друге, згідно висновків Верховного Суду, які викладені у постанові від 22 вересня 2020 року, що ухвалена у справі № 520/8836/18, оскаржуючи наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатися на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки незалежно від факту допуску чи недопуску до перевірки. Таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку передусім, а в разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.
Протиправність проведення контролюючим органом перевірки, за наслідками якої було прийняте оскаржуване податкове повідомлення-рішення, є достатньою підставою для висновку про протиправність податкового повідомлення-рішення, що зумовлює відсутність необхідності перевірки порушення норм ПК України по суті нарахованих зобов'язань.
Акт перевірки, виходячи із положень щодо допустимості доказів, закріплених частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України, не може визнаватися допустимим доказом у справі, оскільки одержаний з порушенням порядку, встановленого законом.
Стаття 19 Конституції України зобов'язує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
"У спосіб" означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний дотримуватися встановленої законом процедури вчинення дії, і повинен обирати лише встановлені законом способи правомірної поведінки при реалізації своїх владних повноважень.
Щодо висновків, які містяться в акті перевірки суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 200 пункту 200.14 підпунктів "б" та "в" ПК України, якщо за результатами камеральної або документальної перевірки, контролюючий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган, зокрема: у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування; у разі з'ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.
Тобто зазначеною нормою передбачені випадки, кожний з яких призводить до відповідних наслідків.
Наказом Міністерства фінансів України від 28 грудня 2015 року за № 1204 затверджено Порядок надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків (далі по тексту - Порядок).
За змістом пункту 2 розділу II Порядку податкові повідомлення-рішення складаються зокрема за формами:
- "В1" - у разі завищення заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, у тому числі якщо заявлені до відшкодування суми податку на додану вартість на момент перевірки відшкодовані платнику податку;
- "В3" - у разі відмови у наданні бюджетного відшкодування;
- "В4" - у разі зменшення від'ємного значення суми податку на додану вартість;
Тобто вказаним Порядком передбачено, що в залежності від порушення, яке допущено платником податків, податковим органом складається відповідне податкове повідомлення-рішення: або платником неправомірно заявлена сума бюджетного відшкодування взагалі, або ж платником невірно розрахована сума бюджетного відшкодування, але при цьому само право на її отримання зберігається, або ж у разі зменшення від'ємного значення суми.
Статтею 58 пунктом 58.1 ПК України передбачено, що контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян) або якщо за результатами перевірки контролюючим органом встановлено факт: завищення розміру задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованої платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу.
З аналізу положень статті 58 пункту 58.1 та пунктів 200.4, 200.14 ПК України вбачається, що підставою для винесення податкового повідомлення-рішення із зазначенням суми перевищення бюджетного відшкодування є встановлення факту завищення розміру задекларованого від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованої платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу.
Саме такий висновок викладений у постанові Верховного суду від 02 жовтня 2018 року, що ухвалена у справі № 804/8838/17.
Актом перевірки встановлено, що позивачем завищено суму задекларованого від'ємного значення податку на додану вартість лише у розмірі 1221,80 грн (сторінки 12-14 акту (Т. 1 а.с.а.с. 113-115)) у результаті завищення податкового кредиту. При цьому, 1193 грн, з яких було задекларовано у рахунок податкового кредиту наступного періоду, а 28,80 грн - заявлено до бюджетного відшкодування (сторінка 14 акту (Т. 1 а.с. 115)).
Таким чином, висновки Акту перевірки не узгоджуються зі змістом спірного податкового повідомлення-рішення, за яким сума завищення бюджетного відшкодування становить 1224034 грн.
В акті перевірки зазначено, що задекларовані позивачем за період квітень 2019 року податкові зобов'язання складають 4272020 грн (пункт 3.1.2, сторінка акту 12 (Т. 1 а.с. 113) та пункт 3.18, сторінка акту 14 Т.1 а.с. 115)), а податковий кредит - 15056630,30 грн (пункт 3.1.1, сторінка акту 11 (Т. 1 а.с. 112) та пункт 3.18, сторінка акту 14 (Т. 1 а.с. 115)). Тобто завищення податкового кредиту відбулося на суму 1221,80 грн. (1193+28,80).
Відповідно, за даними перевірки залишок від'ємного значення склав 10784630,20 грн (пункт 3.18, сторінка акту 14 (Т. 1 а.с. 115)). Тобто, завищення суми задекларованого від'ємного значення ПДВ відбулося лише у розмірі 1221,80 грн.
За таких обставин у ГУ ДПС у Закарпатській області не було правових підстав приймати податкове повідомлення-рішення за формою "В1" та зменшувати суму бюджетного відшкодування у розмірі 1224034 грн.
Проаналізувавши положення статті 58 пункту 58.1 та статті 200 пунктів 200.4, 200.14 ПК України, наказу Міністерства фінансів України від 28 грудня 2015 року № 1204 податкове повідомлення-рішення приймається за формою "В1", яке зменшує суму бюджетного відшкодування, у разі встановлення порушень норм статей 197-199 ПК України, тобто це - заниження податкового зобов'язання, завищення кредиту та інше, що безпосередньо призводить до завищення розміру задекларованого від'ємного значення.
Податкове повідомлення-рішення приймається за формою "В3" у разі відмови у наданні бюджетного відшкодування з інших підстав, які зберігають право платника податку на відображення цих заявлених сум у наступних періодах.
Окремі дефекти форми рішення контролюючого органу не повинні сприйматися як безумовні підстави для висновку щодо протиправності спірного рішення, але виключно при умові, якщо ці дефекти рішення не змінюють настання правових наслідків, рішення прийнято контролюючим органом у межах своєї компетенції та з його змісту можна чітко встановити зміст цього рішення (зокрема, порушення законодавства з зазначенням конкретних пунктів і статей, за які застосовуються відповідні санкції, та розмір останніх).
За умови встановлення самим відповідачем завищення суми задекларованого від'ємного значення ПДВ лише у розмірі 1221,80 грн, податкове повідомлення рішення за формою "В1" щодо завищення бюджетного відшкодування ПДВ та його зменшення у розмірі 1224034 грн, не може вважатися рішенням прийнятим контролюючим органом у межах своєї компетенції. Таке рішення суперечить змісту статті 58 пункту 58.1 та статті 200 пунктам 200.4, 200.14 ПК України.
Як у висновках акту (сторінка акту 19 (Т. 1 а.с. 120)), так і у безпосередньо у податковому повідомленні-рішенні від 23 серпня 2019 року № 0001341202 зазначено порушення пункту 198.6, абзацу "б" статті 198 пункту 200.4 та абзацу "б" пункту 200.14 статті 200 ПК України.
Однак, як зазначалося вище, порушення пункту 198.6 статті 198 ПК України відбулося лише на суму 1221,80 грн (1193+28,80), що встановлено самим відповідачем (сторінка акту 15 (Т. 1 а.с. 116)).
Порушення статей 197-199 ПКУ на суму 1224034 грн. відповідачем не встановлено (пункт акту 3.20.3 сторінка акту 18 (Т. 1 а.с. 119)).
Отже, оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням форми "В1" позивач притягнутий до фінансової відповідальності за податкове правопорушення, факт якого перевіркою на загальну суму 1224034 грн не встановлений.
У відповідності до статті 2 частин 1 та 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Оскаржуване рушення відповідача ухвалене всупереч зазначеним критеріям оцінки.
Відповідно до статті 6 частини 2 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
У Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, серед іншого (пункти 32-41), звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; для цього потрібно логічно структурувати рішення і викласти його в чіткому стилі, доступному для кожного; судові рішення повинні, у принципі, бути обґрунтованим; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на аргументи сторін та доречні доводи, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
У справі "Салов проти України" (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89) ЄСПЛ наголосив на тому, що згідно статті 6 Конвенції рішення судів достатнім чином містять мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя (рішення у справі "Hirvisaari v. Finland", заява № 49684/99; від 27 вересня 2001 p., пункт ЗО). Разом з тим, у рішенні звертається увага, що статтю 6 параграф 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення, може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи (рішення у справі "Ruiz Torija v. Spain", заява серія А № 303-А; від 9 грудня 1994 p.; пункт 29).
Статтею 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно статті 72 частини 1 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
З огляду на викладене вище, податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Закарпатській області № 0001341202 від 23 серпня 2019 року необхідно визнати протиправним та скасувати.
Керуючись 139, 242-246 КАС України, суд, -
Позов Товариства з додатковою відповідальністю "Перечинський лісохімічний комбінат" (89200, Закарпатська область, Перечинський район, м. Перечин, вул. Ужанська, буд. 25, код ЄДРПОУ 00274105) до Державної податкової служби України в особі відокремленого підрозділу Головне управління ДПС у Закарпатській області (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Волошина, 52, код ЄДРПОУ ВП 44106694) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Закарпатській області № 0001341202 від 23 серпня 2019 року.
Стягнути з Державної податкової служби України в особі відокремленого підрозділу Головне управління ДПС у Закарпатській області (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Волошина, 52, код ЄДРПОУ ВП 44106694) за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Товариства з додатковою відповідальністю "Перечинський лісохімічний комбінат" (89200, Закарпатська область, Перечинський район, м. Перечин, вул. Ужанська, буд. 25, код ЄДРПОУ 00274105) судовий збір у розмірі 19210 (дев'ятнадцять тисяч двісті десять гривень гривень) грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (з урахуванням особливостей, що встановлені Розділом VII КАС України (пункт 15.5)).
Відповідно до статті 243 частини 3 КАС України 07 вересня 2021 року було проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Рішення у повному обсязі було складено 17 вересня 2021 року.
СуддяС.Є. Гаврилко