вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"20" вересня 2021 р. Справа№ 910/1544/21
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Пономаренка Є.Ю.
суддів: Барсук М.А.
Кропивної Л.В.
Без повідомлення (виклику) учасників справи.
розглянувши апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Українська залізниця» на рішення Господарського суду міста Києва від 16.04.2021 у справі №910/1544/21 (суддя Сташків Р.Б.) за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Степ Транс» до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення 48 044,04 грн.
ВСТАНОВИВ наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Степ Транс» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення безпідставно нарахованого та списаного відповідачем збору за зберігання вантажу під час накопичення маршрутного поїзда у розмірі 48 044,04 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.04.2021 у справі №910/1544/21 позов задоволено повністю; стягнуто з Акціонерного товариства «Українська залізниця» на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Степ Транс» 48 044,04 грн. безпідставно набутих коштів, а також 2 270 грн. судового збору.
Рішення мотивоване тим, що передбачена за договорами РРМП в редакції №1 та в редакції №2 плата не передбачає нарахування збору за зберігання саме під час накопичення маршрутного поїзду за РРМП, а тому, за висновком суду, у відповідача були відсутні підстави для нарахування позивачу плати за зберігання вантажу та стягнення відповідного збору у розмірі 48 044,04 грн., у зв'язку з чим безпідставно списані відповідачем кошти підлягають поверненню позивачу на підставі положень статті 1212 Цивільного кодексу України.
Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 16.04.2021 у справі №910/1544/21 та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.
За доводами апелянта, судом не враховано положень пункту 1.2 договору РРМП в редакції №2, згідно якого в частині не врегульованій цим договором, сторони керуються укладеним між ними основним договором про надання послуг зі здійснення перевезення вантажів. На переконання апелянта, позивачу правомірно нараховано збір за зберігання вантажу на місцях загального користування, на підставі п. 9 Правил зберігання вантажів та пп. 2.1 п. 2 розділу III Збірника тарифів, оскільки збір за зберігання вантажів є регульованим тарифом і не потребує додаткового погодження сторонами. Крім того, апелянт звертає увагу суду на те, що всі акти загальної форми про затримку вагонів підписані представником ТОВ «Степ Транс» без зауважень та заперечень.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.06.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Українська залізниця» на рішення Господарського суду міста Києва від 16.04.2021 у справі №910/1544/21.
Також, вказаною ухвалою учасникам справи встановлено п'ятнадцятиденний строк з моменту її отримання для подання відзивів, заперечень на апеляційну скаргу та інших заяв/клопотань.
Північним апеляційним господарським судом 09.06.2021 було складено акт №910/1544/21 про неможливість надіслання ухвали від 09.06.2021, у зв'язку з відсутністю коштів для здійснення поштових відправлень.
Разом з тим, про відкриття апеляційного провадження у даній справі представники сторін були повідомлені 09.06.2021 телефонограмами.
У встановлений судом строк від сторін жодних клопотань, в тому числі і про розгляд справи у судовому засіданні, до суду не надійшло.
В свою чергу, від позивача до апеляційного суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він заперечив проти її задоволення та просив залишити оскаржуване рішення без змін.
Також, позивачем подано до суду клопотання про долучення до матеріалів справи судової практики.
Враховуючи, що предметом розгляду у справі №910/1544/21 є вимога про стягнення 48 044,04 грн., вказана справа відноситься до малозначних справ в розумінні Господарського процесуального кодексу України та підлягає розгляду без повідомлення (виклику) учасників справи.
Згідно з ч. 1 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у Главі 1 Розділу ІV.
Частинами 1 та 2 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.
Між публічним акціонерним товариством «Українська залізниця» (перевізник) та товариством з обмеженою відповідальністю «Степ Транс» (замовник) 06.02.2018 було укладено договір про надання послуг №07036/ПЗ-2018, предметом якого є здійснення перевезення вантажів, надання вантажних вагонів для перевезення та надавання інших послуг, пов'язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародних сполученнях (експорт, імпорт) у вагонах перевізника, вагонах залізниць інших держав та/або вагонах замовника і проведення розрахунків за ці послуги.
Відповідно до п. 1.3 договору надання послуг за цим договором може підтверджуватись залізничною накладною, накопичувальною карткою, зведеною відомістю та іншими документами.
Згідно п. 2.3.2 договору перевізник зобов'язаний приймати до перевезення вантажі у вагонах (контейнерах) замовника або перевізника, надавати вагони (контейнери) перевізника для навантаження вантажів згідно із затвердженими планами і заявками замовника згідно з інформацією АС «Месплан», доставляти вантаж до станції призначення та видавати його одержувачу, надавати додаткові послуги, пов'язані з перевезенням вантажів, перелік яких зазначено в додатках до цього договору.
Пунктом 2.3.3 договору передбачено, що перевізник відкриває для замовника особовий рахунок з наданням коду платника №2829412 та присвоєнням коду вантажовідправника/вантажоодержувача №8096.
За умовами пункту 2.1.6 договору замовник прийняв на себе зобов'язання оплачувати перевізнику послуги, пов'язані з організацією та перевезенням вантажів та інші надані послуги з сум внесеної передплати за кодом платника.
Сторони домовились, що розрахунки за цим договором здійснюються через Філію «Єдиний розрахунковий центр залізничних перевезень» ПАТ «Укрзалізниця» (далі - філія «ЄРЦ»). При цьому оплата здійснюється у національній валюті на умовах попередньої оплати шляхом перерахування коштів на поточний рахунок із спеціальним режимом використання перевізника, з якого грошові кошти зараховуються на особовий рахунок замовника. По мірі виконання перевезень та надання послуг перевізником відображається в особовому рахунку використання замовником коштів за добу для оплати: вартості послуг за перевезення, зазначених в накладній; додаткових зборів (плату за користування вагонами (контейнерами), подавання, забирання вагонів, маневрову роботу, зберігання вантажів, інших додаткових послуг); додаткових послуг за вільними тарифами; штрафів та пені на підставі відповідних перевізних документів, накопичувальних карток, відомостей плати за користування вагонами (контейнерами) (пункти 4.1 - 4.3, 4.5 договору).
Згідно п. 12.1 договору договір вступає в силу з моменту одностороннього підписання замовником договору у електронному вигляді з накладенням ЕЦП в АС «Месплан» або АС «Клієнт УЗ», або вчинення замовником будь-якої дії на виконання цього договору і діє з 20.02.2018 до 31.12.2018. Якщо жодна із сторін не звернеться письмово за один місяць до закінчення дії договору з пропозицією до іншої сторони про припинення його дії, то цей договір діє до надходження такої пропозиції і здійснення всіх розрахунків за виконані перевезення та надані послуги.
Крім того, 01.06.2015 між відповідачем та ПрАТ «Західний торгово-промисловий дім» укладено договір №Л/ДН-3/15/740/м/п про експлуатацію залізничної під'їзної колії при станції Дубно регіональної філії «Львівська залізниця», до якого в подальшому укладено додаткову угоду від 26.10.2018 №3. Відповідно до вказаної угоди вагони подаються ТОВ «Степ Транс».
Також, 26.09.2019 між товариством з обмеженою відповідальністю «Степ Транс» (замовник) та Акціонерним товариством «Українська залізниця» (перевізник), шляхом приєднання (акцепту) укладено договір про перевезення вантажів на особливих умовах - за розкладом руху маршрутних поїздів.
Відповідно до Інформаційного повідомлення про укладення Договору про перевезення вантажів на особливих умовах - за розкладом руху маршрутних поїздів, відповідному договору присвоєно №07153/ПЗ-2018-О, умови якого оприлюднено на веб-сторінці httр://uz-cargo.com/contractprojects.html (далі - Договір РРМП).
За умовами п. 1.1 договору РРМП (в редакції від 26.09.2019) перевізник надає замовнику послуги з організації перевезень маршрутами за погодженими сторонами розкладами руху вантажних маршрутних поїздів.
Пунктом 1.3 договору РРМП в редакції №2 від 10.11.2019 встановлено, що редакція №2 договору РРМП набуває чинності: з 01.11.2019 в частині п. 3.1 - 3.4, 3.6 Договору щодо замовлення послуг на грудень 2019 року та з 10.11.2019 в частині розд. 4 Договору щодо плати за надання послуг відповідно до ч. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України; в решті умов - з 01.12.2019 відповідно до умов розд. «Порядок укладення, внесення змін та припинення договору» Договору.
Згідно п. 1.2 договору РРМП (в редакції від 26.09.2019) в частині не урегульованій цим договором, сторони керуються укладеними між ними договорами про надання послуг з здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення, та інших послуг, пов'язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у вагонах перевізника, вагонах залізниць інших держав та/або вагонах замовника і проведення розрахунків за ці послуги (далі - Основний договір про надання послуг).
Пунктом 4.5 договору РРМП (в редакції від 26.09.2019) визначено, що замовник, здійснює навантаження та/або вивантаження вагонів та передає завантажені та/або вивантажені вагони на колії загального користування у кількості, достатній для формування маршрутного поїзду, не раніше ніж за 4 години і не пізніше ніж за 3 години до часу відправлення маршрутного поїзду за РРМП.
Розділом 4 «Плата за надання послуг» договору РРМП в редакції № 2 (чинний з 10.11.2019) встановлено такі умови:
4.1. Плата при наданні послуг з організації перевезень маршрутними поїздами за РРМП розраховується і стягується відповідно до розд. 3 основного договору про надання послуг з підвищенням розміру інфраструктурної складової плати тарифу визначеного для власного вагону (Івл) на 20 % відповідно до п. 23 розд. ІІ збірка тарифів (далі - інфраструктурна складова тарифу).
4.2. У випадку накопичення маршрутного поїзду на коліях станції, замовником до моменту оформлення перевізного документу (документів) на весь маршрутний поїзд сплачується плата за вільним тарифом "Організація перевезень і накопичення власного рухомого складу згідно з укладеними договорами", відповідно до додатку № 1 до основного договору про надання послуг, а також плата за користування вагоном, що перебуває у безпосередньому розпорядженні вантажовласника.
4.3. У випадку визначення замовником розміру ставки плати за використання вагонів перевізника більше, ніж визначено в додатку 2 до Основного договору про надання послуг, плата нараховується за ставкою, запропонованою замовником в замовленні на РРМП.
Згідно накладної №36742567 від 15.11.2019 позивач відправив маршрутом 50 вагонів-зерновозів на особливих умовах зі скороченим терміном доставки зі станції Дубно на станцію Чорноморська.
Як зазначає позивач, відповідачем в порушення п. 4.2 розділу 4 Договору РРМП в редакції №2, при розрахунку плати за надання послуг з перевезення вантажу на особливих умовах за РРМП безпідставно та протиправно по накопичувальній картці №16110776 від 16.11.2019 було нараховано до сплати 64 461,83 грн. збору за зберігання вантажу на підставі п. 2.1 розділу 3 Збірника тарифів та в односторонньому порядку списано з особового рахунку позивача кошти в розмірі 48 044,04 грн. (у т.ч. 8 007,34 грн. ПДВ).
Позивач звернувся до відповідача з претензією №1202/17 від 12.02.2020 про повернення неправомірно стягнутих коштів у сумі 48 044,04 грн., у відповідь на яку отримав відмову.
Судом першої інстанції позов задоволено повністю.
Колегія суддів погоджується з позицією місцевого суду, з огляду на наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
За договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату (ст. 909 ЦК України).
Обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом визначається Статутом залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 №457 (далі - Статут).
Відповідно до п. 2 Статуту, Статут залізниць України визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом. Статутом регламентуються порядок укладання договорів, організація та основні умови перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, основні положення експлуатації залізничних під'їзних колій, а також взаємовідносини залізниць з іншими видами транспорту.
Дія Статуту поширюється на перевезення залізничним транспортом вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, у тому числі на перевезення вантажів, навантаження і розвантаження яких відбувається на залізничних під'їзних коліях незалежно від форм власності, які не належать до залізничного транспорту загального користування (п. 3 Статуту).
Згідно пункту 22 Статуту, за договором залізничного перевезення вантажу залізниця зобов'язується доставити ввірений їй вантажовідправником вантаж у пункт призначення в зазначений термін і видати його одержувачу, а відправник зобов'язується сплатити за перевезення встановлену плату.
Відповідно до пункту 6 Статуту, накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.
Пунктом 63 Статуту встановлено, що перевезення вантажів на особливих умовах здійснюються за окремими договорами. При цьому сторони вправі передбачати у договорах додаткову відповідальність за виконання зобов'язань щодо перевезень вантажів.
Відповідно до замовлення ТОВ «Степ Транс» перевізником - АТ Укрзалізниця» було погоджено перевезення вантажу на особливих умовах - за розкладом руху маршрутних поїздів на 15.11.2019 зі станції Дубно Львівської Залізниці на станцію призначення Чорноморська.
Для забезпечення навантаження маршруту на станцію Дубно Львівської залізниці 11.11.2019 надано порожні вагони-зерновози в кількості 50 одиниць.
Відповідачем 15.11.2019 згідно залізничної накладної №36742567 прийнято до перевезення по станції Дубно Львівської залізниці маршрутний поїзд в кількості 50 вагонів-зерновозів на особливих умовах за РРМП зі скороченим терміном доставки, про що свідчать відмітки в графах 7 та 20 вказаної накладної.
Пунктом 3 Правил складання актів (стаття 129 Статуту), затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 року №334, визначено, що акти загальної форми складаються для засвідчення обставин, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу та вантажобагажу і можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, зокрема, затримки вагонів на станції призначення в очікуванні подачі під вивантаження (перевантаження) з причин, що залежать від одержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства; відмови вантажовласника від підписання: облікової картки виконання плану перевезень вантажів, накопичувальної картки, відомості плати за користування вагонами (контейнерами); в інших випадках для засвідчення обставин, які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, якщо при цьому не потрібне складання комерційного акту. Акт загальної форми підписується особами, які беруть участь у засвідченні обставин, що стали підставою для складання акта, але не менше як двома особами.
Відповідно до п. 8 Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 № 113, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 15.03.1999 за №165/3458, у разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери.
Як вбачається з матеріалів справи, представниками станції Дубно складені акти загальної форми ГУ-23 від 13.11.2019 та 14.11.2019 про затримку вагонів (початок затримки), в яких зазначений час затримки поїзда для формування маршруту та оформлення перевізних документів.
Відповідач зазначає, що враховуючи обставини затримки вагонів в очікуванні оформлення перевезення зберігання вантажу на місцях загального користування на станції Дубно, згідно актів загальної форми ГУ-23, ним було сформовано накопичувальну картку №16110776 та нараховано позивачу збір за зберігання вантажу.
Відповідно до переліку №20191117 від 17.11.2019, наданого філією «Єдиний розрахунковий центр залізничних перевезень» АТ «Укрзалізниця», з рахунку позивача списано 48 044,04 грн. (у т.ч. 8 007,34 грн. ПДВ) за надані послуги, зокрема, за зберігання вантажу у вагонах.
Разом з тим, судом встановлено, що 26.09.2019 між товариством з обмеженою відповідальністю «Степ Транс» (замовник) та Акціонерним товариством «Українська залізниця» (перевізник), шляхом приєднання (акцепту) було укладено договір про перевезення вантажів на особливих умовах - за розкладом руху маршрутних поїздів.
Вказаним договором погоджено специфічні умови перевезення вантажів, які є визначальними щодо порядку надання відповідних послуг та особливостей їх оплати.
Пунктом 4.2 договору про РРМП в редакції №2 (набула чинності з 10.11.2019), визначено, що у випадку накопичення маршрутного поїзду на коліях станції, замовником до моменту оформлення перевізного документу (документів) на весь маршрутний поїзд сплачується плата за вільним тарифом «Організація перевезень і накопичення власного рухомого складу згідно з укладеними договорами», відповідно до додатку №1 до основного договору про надання послуг, а також плата за користування вагоном, що перебуває у безпосередньому розпорядженні вантажовласника.
Отже, як вірно встановлено судом першої інстанції, інших додаткових платежів та/або зборів, в т.ч. і збору за зберігання вантажу, саме під час накопичення маршрутного поїзду до моменту оформлення перевізного документу (документів) на весь маршрутний поїзд - не передбачено ні пунктом 4.2, ні жодним іншим пунктом розділу 4 «Плата за надання послуг» договору про РРМП в редакції №2.
Колегією суддів відхиляються доводи відповідача про те, що позивачем не враховано вимоги пункту 1.2 договору про РРМП, в якому зазначено, що в частині, не врегульованій цим договором, сторони керуються укладеним між ними основним договором, оскільки в силу наведених умов п. 1.2 договору про РРМП, положення основного договору в частині, врегульованій договором РРМП в редакції №2, не застосовуються до спірних правовідносин сторін, оскільки такі правовідносини врегульовані договором РРМП в редакції №2, зокрема, п. 4.2 розділу 4 «Плата за надання послуг».
Крім того, з огляду на укладений між сторонами договір РРМП в редакції №2, безпідставним є і застосування до спірних правовідносин сторін приписів пп. 2.1 п. 2 розділу III Збірника тарифів та пункту 9 Правил зберігання вантажів, на які посилався відповідач, якими передбачено, що за зберігання на місцях загального користування та на коліях станції відправлення вантажів, завантажених у вагони (контейнери), які простоюють в очікуванні оформлення перевезення (у тому числі під митним оформленням та з інших причин, не залежних від залізниці), збір сплачується з моменту ввезення вантажу на станцію до моменту закінчення затримки.
При цьому, судом враховується, що 20.11.2019 АТ «Укрзалізниця» видано роз'яснення №Ц-2/58/405-19 щодо надання послуг з організації перевезень вантажів та порожніх вагонів за узгодженим розкладом руху вантажного поїзда (РРМП), згідно п. 3.5 яких зазначено, що збір за зберігання вантажів та маневрова робота під час накопичення маршрутного поїзда не нараховується.
Таким чином, відповідачем безпідставно нараховано позивачу плату за зберігання вантажу та стягнуто з позивача 48 044,04 грн. відповідного збору.
Згідно положень частин 1, 2 статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
За змістом статті 1212 Цивільного кодексу України безпідставно набутим є майно, набуте особою або збережене нею в себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави.
Беручи до уваги те, що у відповідача були відсутні підстави для нарахування позивачу плати за зберігання вантажу та стягнення з позивача 48 044,04 грн. відповідного збору, грошові кошти в сумі 48 044,04 грн. набуто відповідачем без достатньої правової підстави.
Таким чином, за вірним висновком суду першої інстанції, вимоги позивача про стягнення з відповідача 48 044,04 грн. як безпідставно набутих коштів згідно ст. 1212 ЦК України є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
З урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення місцевого господарського суду прийнято з повним, всебічним та об'єктивним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим, правові підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.
Оскільки, у задоволенні апеляційної скарги відмовлено, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на відповідача (апелянта).
Керуючись ст.ст. 240, 269, 275, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Українська залізниця» залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 16.04.2021 у справі №910/1544/21 - без змін.
2. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на її заявника - відповідача у справі.
3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку з урахуванням вимог п. 2 ч. 3 ст. 286 Господарського процесуального кодексу України шляхом подання касаційної скарги до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.
Повний текст постанови складено: 20.09.2021 року.
Головуючий суддя Є.Ю. Пономаренко
Судді М.А. Барсук
Л.В. Кропивна