П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
17 вересня 2021 р.м.ОдесаСправа № 420/5516/21
Головуючий в 1 інстанції: Потоцька Н.В.
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
доповідача - судді Косцової І.П.,
суддів - Осіпова Ю.В., Скрипченка В.О.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційні скарги Пенсійного фонду України та Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02 червня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Пенсійного фонду України про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити дії,-
Короткий зміст позовних вимог.
ОСОБА_1 звернулась до суду першої інстанції з позовом, в якому просила:
визнати протиправним та скасувати Рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області за №951060846884 від 01.02.2021 року про відмову в перерахунку пенсії за вислугою років;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату без обмеження максимального розміру пенсії за вислугу років, виходячи з розрахунку 80% від суми місячної заробітної плати на підставі довідки Одеської обласної прокуратури від 05.11.2020 року за № 468 з 01.10.2020 року та з урахуванням раніше проведених виплат.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивачка отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 року (далі Закон №1789-XII ), у розмірі 80 відсотків від суми місячної заробітної плати. У зв'язку з підвищенням заробітної плати працівникам прокуратури позивачка звернулася до відповідача з питання перерахунку пенсії на підставі довідки Одеської обласної прокуратури. Відповідач відмовив у перерахунку з мотивів, що після його здійснення у зв'язку з застосуванням обмежень максимальним розміром, сума пенсії позивачки буде зменшена. Враховуючи те, що позивачка вже є пенсіонеркою, якій пенсія призначена у розмірі 80% та на підставі Закону №1789-XII, тому до розміру її пенсії не можуть застосовуватись обмеження максимального розміру та зменшення відсоткового значення.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 02 червня 2021 року, ухваленим за правилами спрощеного позовного провадження, позов задоволено. Суд визнав протиправним та скасовано оскаржуване рішення відповідача, зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити позивачці перерахунок пенсії за вислугу років без обмеження максимального розміру, виходячи з розрахунку 80% від суми місячної заробітної плати на підставі довідки Одеської обласної прокуратури від 05.11.2020 року за №468 з 01.10.2020 року; зобов'язав Пенсійний фонду України здійснити виплату позивачці різниці між перерахованою та виплаченою пенсією за минулий час, починаючи з 01.10.2020 року.
При прийнятті рішення у справі суд першої інстанції виходив з того, що на час прийняття спірних рішень відповідачем до розміру пенсії позивача не могли застосовуватись обмеження максимального розміру пенсії, визначені Законом №1697-VІІ. Крім того, відсоткова складова пенсії є незмінною з часу її призначення та не може змінюватись при кожному перерахунку пенсії.
Посилаючись на п.12 Порядку виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.1999 року №1596, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині зобов'язання виплати позивачці різниці між перерахованою та виплаченою пенсією за минулий час, починаючи з 01 жовтня 2020 року, слід звернути до Пенсійного фонду України.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, посилаючись на невірне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, Пенсійний фонд України та Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області просять скасувати його та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
В обґрунтування наявності підстав для скасування оскаржуваного рішення Пенсійний фонд України зазначив, що його безпідставно залучено співвідповідачем у даній справі та покладено зобов'язання з виплати перерахованої пенсії, оскільки функції щодо призначення (перерахунку) та виплати пенсій є дискреційними повноваженнями головних управлінь Фонду.
Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області в своїй апеляційній скарзі зазначає, що судом першої інстанції під час прийняття оскаржуваного рішення помилково не було враховано положення ч. 2. та ч.15 ст.86 Закону №1697-VІІ, якими встановлено, що пенсія призначається у розмірі 60% від суми місячного грошового забезпечення та не може перевищувати десять прожиткових мінімумів, встановлених для осіб які втратили працездатність, що встановлено п. 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 року №3668-VІ.
Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області у відзиві на апеляційну скаргу Пенсійного фонду України її підтримало та просило скасувати оскаржуване рішення.
У відзиві на апеляційні скарги відповідачів ОСОБА_1 заперечувала проти їх задоволення та просила залишити в силі рішення суду першої інстанції.
У відповідності до вимог п.3 ч.1 ст.311 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.
Фактичні обставини справи.
Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 з жовтня 2012 року перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області та отримує пенсію за вислугу років.
Після призначення пенсії ОСОБА_1 продовжувала працювати в органах прокуратури та 27.03.2014 року звільнилась з посади заступника начальника відділу прокуратури Одеської області у зв'язку з виходом на пенсію.
У квітні 2014 року за заявою ОСОБА_1 Управління ПФУ в Київському районі в м. Одесі перераховано пенсію у розмірі 80%, виходячи з розміру місячного заробітку за посадою заступника начальника відділу обласної прокуратури.
05.11.2020 року Одеською обласною прокуратурою ОСОБА_1 видано довідку №468 про розмір заробітної плати, що враховується для перерахунку пенсії за відповідною посадою заступника начальника відділу, відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 № 7-р(ІІ)/2019, ст.ст. 81, 86 Закону України «Про прокуратуру» та у зв'язку з початком роботи Одеської обласної прокуратури (наказ Генерального прокурора від 08.09.2020 №414) і підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам.
26.01.2021 року ОСОБА_1 подала до Управління Пенсійного фонду України в Одеській області заяву про проведення перерахунку пенсії за вислугою років на підставі довідки Одеської обласної прокуратури від 05.11.2020 за №468.
Згідно перерахунку пенсії від 29.01.2021 року позивачу перераховано пенсію за вислугу років у розмірі 60%, яка за розрахунком склала 30 866 грн. (а.с. 14)
01.02.2021 року Головним управлінням Пенсійною фонду України в Одеській області прийнято Рішення №951060846884 про відмову в перерахунку пенсії відповідно до частини двадцятої ст.86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-VI, у якій визначено, що під проведення перерахунку пенсії буде застосовано обмеження її розміру, що призведе до зменшення пенсії.
Вважаючи протиправною відмову відповідача у проведенні перерахунку пенсії без обмеження її максимального розміру, позивачка звернулась до суду з даним позовом.
Джерела правового регулювання (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) та оцінка суду апеляційної інстанції доводів апеляційної скарги і висновків суду першої інстанції.
Переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги Пенсійного фонду України.
Згідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
За змістом пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються, зокрема, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.
Так, відповідно до статті 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення» громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.
Пенсійне забезпечення прокурорів і слідчих визначалося статтею 50-1 Закону України від 05.11.1991 року №1789-ХІІ «Про прокуратуру» (у редакції чинної на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон №1789-ХІІ), частиною тринадцятою якої визначено, що обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.
Згідно до частини вісімнадцятою наведеної статті, призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, у якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.
Матеріали справи свідчать, що відповідач погодився з необхідністю перерахунку пенсії позивача на підставі довідки Одеської обласної прокуратури від 05.11.2020 року за №468 з 01.10.2020 року, разом з тим зменшив її розмір з 80 % до 60 % від заробітку (а.с. 14) та в рішенні про відмову у перерахунку пенсії зазначив про намір застосування обмеження її розміру 10 прожитковими мінімумами для осіб, що втратили працездатність (а.с. 13).
Щодо права позивача на перерахунок пенсії в розмірі 80% від суми місячної заробітної плати, то колегія суддів звертає увагу, що саме в такому відсотковому розмірі позивачу була призначена пенсія відповідно до частини другої статті 50-1 Закону №1789-ХІІ.
При цьому слід зауважити, що на час призначення позивачу пенсії порядок та підстави для перерахунку пенсії прокурорів були визначені статтею 50-1 Закону №1789-ХІІ, яким передбачалось, зокрема, що обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за таким призначенням або перерахунком.
Частина двадцята статті 86 Закону №1697-VII (яка застосовується в первинній редакції) також не передбачає ніякого регулювання відсоткового розміру пенсії по відношенню до заробітної плати прокурора.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що при перерахунку пенсії працівникам прокуратури має застосовуватись норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії.
Застосування до спірних правовідносин норм Закону №1697-VІІ, які передбачають розмір пенсії 60% від заробітної плати є безпідставним, оскільки вказаний закон поширює свою дію на прокурорів та слідчих органів прокуратури, яким пенсія призначена та виплачується саме за нормами цього Закону з дати набрання ним чинності, а не перераховується.
На незмінність відсоткового розміру вже призначених пенсій Верховний Суд України вказував у справах №№21-348а/13, №21-420а/13 (рішення від 10.12.2013), №127/11720/14-а (рішення від 06.10.2015), зазначивши, що при перерахунку пенсій повинен застосовуватися той відсоток, який діяв на момент призначення.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 4 лютого 2019 року, залишеним без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 16 жовтня 2019 року у зразковій справі №240/5401/18 також вказав, що відсотки, які були при призначенні пенсії, повинні зберігатись і в подальшому при проведенні перерахунку.
Відтак, відповідач, застосовуючи інший розмір пенсії по відношенню до місячної заробітної плати, діяв не на підставі Конституції та законів України, і доводи апеляційної скарги ГУ ПФУ зазначених висновків не спростовують.
Крім того, право позивачки на отримання пенсії у розмірі 80% визначено Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 05.06 2020 по справі №420/2884/20 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ГУ ПФУ в Одеській області, яким визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 13.03.2020 №846884 про відмову у проведенні перерахунку пенсії за вислугою років ОСОБА_1 та зобов'язано ГУ ПФУ в Одеській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату без обмеження максимального розміру пенсії за вислугу років відповідно до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року № 1789-ХІ1 (в редакції Закону від № 3668-VI від 08 липня 201 1 року), що діяла на час призначення пенсії, виходячи з розрахунку 80% від суми місячної заробітної плати на підставі довідки прокуратури Одеської області від 06.03.2020 за № 468, з 13 12.2019 року та з урахуванням раніше проведених виплат (а.с. 18-26).
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 20.08.2020 року по даній справі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05.06.2020 року залишено без змін (а.с. 27-31).
Щодо обмеження пенсії позивача максимальним розміром, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з абзацом 6 частини п'ятнадцятої статті 86 Закону №1697-VII максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10 740 гривень.
Зазначену норму введено Законом України від 24.12.2015 №911-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (далі - Закон №911-VIII).
Відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону Закон №911-VIII дія цього Закону щодо визначення максимального розміру пенсії застосовується до пенсій, які призначаються починаючи з 1 січня 2016 року.
Тобто, як вбачається з пунктів 1 та 2 Прикінцевих положень Закону України №911-VІІІ, цей Закон набирає чинності з 1 січня 2016 року та дія положень цього Закону щодо визначення максимального розміру пенсії застосовується до пенсій, які призначаються починаючи з 1 січня 2016 року.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12 листопада 2019 року у справі №360/1428/17, в якій зазначено, що дія положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24.12.2015 №911-VIII щодо визначення максимального граничного розміру пенсії (обмеження) застосовуються до пенсій, які призначаються починаючи з 01.01.2016 (пункт 2 Прикінцевих положень цього Закону).
Враховуючи те, що позивач є пенсіонером з 2012 року, тому до розміру його пенсії не можуть застосовуватись обмеження максимального розміру пенсії, визначені вищезгаданими змінами, оскільки вони не мають зворотної дії у часі.
До того, звуження та обмеження змісту й обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів відповідно до статті 22 Конституції України не допускається.
У рішенні Конституційного Суду України від 22 травня 2018 року №5-р/2018 зазначено, що положення частини 1 статті 22 Конституції України необхідно розуміти так, що при ухваленні нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих конституційних прав і свобод людини, якщо таке звуження призводить до порушення їх сутності. Зміст права громадян на соціальний захист, гарантований ст.46 Конституції України, узгоджується із її приписами, за якими, зокрема, людина її життя і здоров'я, честь і гідність визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю (ч.1 ст.3); кожен має право на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім'ї, що включає достатнє харчування, одяг, житло (ст.48). На думку Конституційного Суду України, держава виходячи з існуючих фінансово-економічних можливостей має право вирішувати соціальні питання на власний розсуд. У разі значного погіршення фінансово-економічної ситуації, виникнення умов воєнного або надзвичайного стану, необхідності забезпечення національної безпеки України, модернізації системи соціального захисту тощо держава може здійснити відповідний перерозподіл своїх видатків з метою збереження справедливого балансу між інтересами особи та суспільства. Держава не може вдаватися до обмежень, що порушують сутність конституційних соціальних прав осіб.
Таким чином, новий порядок призначення та виплати пенсій, встановлений Законами України від 02.03.2015 року №213-VІІ, від 28.12.2014 року №76-VІІІ та від 14.10.2014 року №1697-VІІ, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія призначена до набрання ними чинності, а тому до даних спірних правовідносин слід застосовувати норми статті 50-1 Закону №1789-ХІІ (в редакції, чинній на час призначення позивачу пенсії), оскільки редакції вказаних законів звужують права позивача в частині розміру пенсії.
Таким чином, висновок суду першої інстанції про те, що обмеження щодо виплати пенсії максимальним розміром не застосовуються до пенсій, що призначені до набрання відповідними змінами чинності є правильним.
В свою чергу, посилаючись на п.12 Порядку виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.1999 року №1596, суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги в частині зобов'язання виплати ОСОБА_1 різницю між перерахованою та виплаченою пенсією за минулий час, починаючи з 01.10.2020 року, слід звернути до Пенсійного фонду України.
Разом з тим, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкових висновків щодо зобов'язання Пенсійний фонд України здійснити виплату позивачу різниці між перерахованою та виплаченою пенсією за минулий час, безпідставно вийшовши за межі позовних вимог.
Помилковим є застосування до спірних правовідносин постанови Кабінету Міністрів України від 16.12.2020 року №1279 «Деякі питання організації виплати пенсії та грошової допомоги», оскільки вказаною постановою змінений лише порядок фінансування виплати пенсій.
Фінансування виплати пенсій здійснювалось і у період до 01.04.2021 року також Пенсійним Фондом України, але через територіальні органи, а виплати здійснювались через рахунки пенсіонерів у банках або через поштові відділення.
Зазначеною постановою затверджено саме Порядок виплати і доставки пенсій та грошової допомоги за місцем фактичного проживання одержувачів у межах України організаціями, що здійснюють їх виплату і доставку. Пунктом 1 цього Порядку передбачено, що він визначає механізм виплати пенсій та грошової допомоги їх одержувачам у готівковій формі за зазначеним у заяві місцем їх фактичного проживання в межах України організаціями, що згідно із законодавством мають право здійснювати виплату і доставку пенсій та грошової допомоги.
Тобто постанова № 1279 ніяким чином не змінила повноваження Пенсійного Фонду України та її територіальних органів щодо призначення, нарахування та виплати пенсій.
Відповідно до підпунктів 7, 8 пункту 4 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об'єднані управління, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22 грудня 2014 року № 28-2 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 січня 2015 року за № 41/26486, управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань: призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії, щомісячне довічне грошове утримання суддям у відставці, допомогу на поховання та інші виплати відповідно до законодавства; забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством.
З аналізу наведених норм вбачається, що обов'язок щодо виплати пенсії покладається на пенсійний орган, в якому пенсіонер перебуває на обліку, яким в даному випадку є ГУ ПФУ в Одеській області до якого позивач звертав свої позовні вимоги.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи.
З урахуванням викладеного, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині зобов'язання ПФУ здійснити виплату різниці між перерахованою та виплаченою пенсією за минулий час, з прийняттям в цій частині нової постанови про задоволення позовних вимоги ОСОБА_1 до ГУ ПФУ в Одеській області та зобов'язання ГУ ПФУ в Одеській області здійснити виплату позивачу різниці між перерахованою та виплаченою пенсією за минулий час.
Зважаючи, що судом першої інстанції правомірно розглянуто дану справу за правилами спрощеного позовного провадження, відповідно до п.2 ч.5 ст.328 КАС України рішення суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 317, 322, 325, 328 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області - залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу Пенсійного фонду України - задовольнити частково.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02 червня 2021 року скасувати в частині зобов'язання Пенсійниого фонду України здійснити виплату ОСОБА_1 різниці між перерахованою та виплаченою пенсією за минулий час, починаючи з 01 жовтня 2020 року.
Прийняти в цій частині постанову, якою абзац третій резолютивної частини рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02 червня 2021 року викласти в наступній редакції:
"Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії за вислугу років без обмеження максимального розміру, виходячи з розрахунку 80% від суми місячної заробітної плати на підставі довідки Одеської обласної прокуратури від 05 листопада 2020 року за №468 з 01 жовтня 2020 року.".
В іншій частині рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02 червня 2021 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку до Верховного Суду не підлягає, за винятком випадків, перелічених у пункті 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Головуючий суддя Косцова І.П.
Судді Осіпов Ю.В. Скрипченко В.О.