15 вересня 2021 рокуСправа №: 695/2380/21
Номер провадження 3/695/1679/21
15 вересня 2021 рокум. Золотоноша
Суддя Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області Середа Л.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно;
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що проживає за адресою АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, -
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №247357 від 07.08.2021 року, ОСОБА_1 07.08.2021 року о 16 год. 32 хв. на 111 км. + 800 м. автодороги Н-08, проїжджаючи перехрестя з круговим рухом, не впевнився в безпечності руху, не впорався із керуванням, та в наслідок технічної несправності транспортного засобу, допустив перекидання автомобіля на проїжджу частину, чим порушив вимоги п. 2.3 (а), 12.1, 31.1 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ст.. 124 КУпАП.
Під час розгляду матеріалів справи ОСОБА_1 свою вину та обставини, які вказані у протоколі про адміністративне правопорушення заперечував, вказуючи при цьому, що перекидання автомобіля сталося в наслідок його перевантаження, яке допустив його роботодавець.
Дослідивши матеріали справи та доводи особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, суддя приходить до наступного висновку.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 07.08.2021 року вбачається, що ОСОБА_1 ставиться у вину порушення вимог п. 2.3 (а), 12.1, 31.1 ПДР України за що передбачена відповідальність ст.. 124 КУпАП.
За приписами п. 2.3 (а) Правил дорожнього руху перед виїздом водій зобов'язаний перевірити і забезпечити технічно справний стан і комплектність транспортного засобу, правильність розміщення та кріплення вантажу.
Згідно п. 12.1 ПДР під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен враховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.
Пунктом 31.1 ПДР визначено, що технічний стан транспортних засобів та їх обладнання повинні відповідати вимогам стандартів, що стосуються безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища, а також правил технічної експлуатації, інструкцій підприємств-виробників та іншої нормативно-технічної документації.
Статтею 124 КУпАП встановлена відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Отже, із аналізу вказаної статті вбачається, що остання застосовується не в будь-якому випадку при порушенні правил дорожнього руху, а саме за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Таким чином матеріалами справи мають бути встановлені не тільки порушення правил дорожнього руху та наявність пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, а й причинного зв'язку між вказаними обставинами.
Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Однак ні протоколом про адміністративне правопорушенні ні доданими до нього додатками не стверджується вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення передбаченого ст.. 124 КУпАП.
Так у протоколі про адміністративне правопорушення вказано, що перекидання транспортного засобу відбулось в наслідок технічної несправності останнього, однак матеріали справи не містять жодних відомостей про таку несправність як і не містять інформації про те як саме така несправність працівниками поліції була встановлена. Також належним чином не було доведено і причинний зв'язок такої несправності, порушення вказаних вище ПДР та події дорожньо-транспортної пригоди.
У протоколі про адміністративне правопорушення не вказано взагалі про наявність заподіяння матеріальної шкоди, що свідчить про неповний виклад суті здійсненого правопорушення.
Такий виклад обставин події, яка відбулася 07.08.2021 року позбавляє суд можливості встановити подію та склад правопорушенн.
Згідно ст. ст. 251, 252, 280 КупАП наявність адміністративного правопорушення і винність у його вчинені особи та інші обставини, що мають істотне значення для правильності вирішення справи про адміністративні правопорушення, підлягають доказуванню передбаченими законом способами, оцінка відповідних доказів має ґрунтуватись на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи у їх сукупності та законі. При розгляді справи про адміністративне правопорушення, поряд з іншим, підлягає з'ясуванню, чи було вчинено адміністративне правопорушення і чи винна дана особа у його вчинені та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Нормами ч. 1 ст. 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до правових висновків, викладених у Постанові Пленуму ВСУ №14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту й також про адміністративні правопорушення на транспорті» суди при розгляді цих категорій справ повинні враховувати, що диспозиції цих норм є бланкетними, а тому суду слід ретельно з'ясовувати та зазначати у своєму рішенні, в чому саме полягали порушення, норми яких правил не додержані, чи є причинний зв'язок між цими порушеннями та передбаченими законом негативними наслідками, що настали.
Відтак, питання наявності чи відсутності складу адміністративного правопорушення, за ознаками якого складений протокол про адміністративне правопорушення, у діях конкретної особи суд вирішує в межах протоколу, складеного відносно цієї особи, перевіряючи відповідність обставин, викладених у протоколі, фактичним обставинам провадження.
Отже,протокол про адміністративне правопорушення є не тільки джерелом доказів, але й актом обвинувачення особи у вчиненні адміністративного правопорушення, що узгоджується із практикою та позицією ЄСПЛ, що сформульована у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 року у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на п.282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey).
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно ч. 1 ст. 256 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення є процесуальним документом,що засвідчує факт неправомірних дій, складається за встановленою формою і повинен містити дані про місце, час вчинення, суть правопорушення, нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення.
Відповідно до змісту закону (КУпАП), розгляд справи здійснюється лише щодо особи, відносно якої складений протокол та в межах цього протоколу про адміністративне правопорушення.
За змістом протоколу та суті зазначеного у ньому правопорушення, він не містить вказівки про настання в наслідок дорожньо-транспортної пригоди пошкодженого майна, наявності потерпілих, а вказує лише на можливі порушення водієм вимог Правил дорожнього руху, про те про наслідки такого порушення нічого не зазначено.
Вийти за межі протоколу про адміністративне правопорушення на погіршення становища особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, давати оцінку наявності чи відсутності дорожньо-транспортної пригоди та причинного зв'язку між порушенням останнім правил дорожнього руху та настання дорожньо-транспортної пригоди з настанням наслідків у вигляді пошкодження транспортних засобів чи будь-якого іншого майна, які не ставились у вину особи, суд позбавлений можливості, оскільки це суперечитиме як вимогам національного законодавства, так і стандартам, встановленим ЄСПЛ.
Процедура розгляду справ про адміністративні правопорушення не передбачає участі при судовому розгляді сторони обвинувачення, що може призвести до змішування ролі обвинувача і судді і тим самим дати підстави для законних сумнівів неупередженості суду, порушити принцип змагальності (див. пункти 75-79 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Карелін проти Росії», пункт 54 справи «Озеров проти Росії», пункти 44-45 справи «Кривошапкін проти Росії»).
Суддя також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, адже діючи таким чином суддя неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, про що зазначено в рішеннях ЄСПЛ по справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09 червня 2011 року, заява № 16347/02), «Малофєєва проти Росії» («Malofeyeva v. Russia», заява № 36673/04), «Карелін проти Росії» («Karelin V. Russia», заява № 926/08, рішення від 20 вересня 2016 року).
Оскільки настання дорожньо-транспортної пригоди та наслідки останньої при порушенні вимог Правил дорожнього руху ОСОБА_1 у вину не ставилось, а ті обставини, що зазначені у протоколі, не можуть бути застосовані до даної події, не стверджуються належними доказами та не встановлений безпосередній причинний зв'язок між порушенням Правил дорожнього руху та настанням наслідків, то ОСОБА_1 не може бути притягнутий до адмінітартивної відповідальності за ст.. 124 КУпАП, адже вказана стаття не передбачає відповідальності за лише порушення правил дорожнього руху.
У відповідності до ст.. 7 КУпАП, ст. 62 Конституції України ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, особа вважається невинуватою у вчиненні правопорушення і не може бути піддана покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.256, ст. 124, ч. 2 ст.268, ч. 2 ст.277 КУпАП, -
Адміністративну справу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП провадженням закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
На постанову може бути подана скарга до Черкаського апеляційного суду через Золотоніський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя: Середа Л.В.