13 вересня 2021 року
м. Київ
Справа № 918/450/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кібенко О.Р. - головуючого, Губенко Н.М., Кролевець О.А.,
розглянувши матеріали касаційних скарг Акціонерного товариства "Укртрансгаз"
на рішення Господарського суду Рівненської області від 24.11.2020,
додаткове рішення Господарського суду Рівненської області від 09.12.2020,
постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 29.06.2021,
та додаткову постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 12.07.2021
у справі за позовом Акціонерного товариства "Укртрансгаз" (далі - Товариство),
до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Рівнегаз" (далі - Оператор),
про стягнення заборгованості в сумі 86 755 892 грн 94 коп.,
1. У травні 2020 року Товариство звернулось до Господарського суду Рівненської області із позовом до Оператора про стягнення заборгованості в сумі 86 755 892,94 грн, посилаючись на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором транспортування природного газу від 17.12.2015 №1512000713.
2. Господарський суд Рівненської області рішенням від 24.11.2020, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 29.06.2021 в задоволенні позову відмовив.
3. Господарський суд Рівненської області додатковим рішенням від 09.12.2020 заяву відповідача про ухвалення додаткового рішення задовольнив та стягнув з позивача на його користь 106 222,25 грн понесених судових витрат на правничу допомогу адвоката.
4. Ухвалюючи рішення, суди попередніх інстанцій з посиланням на ст.638 Цивільного кодексу України (далі - ЦК), ст.180 Господарського кодексу України (далі - ГК), умови договору вказали, зокрема, що:
- відсутність додатків 1 (розподіл потужності) та 2 (транспортування) до договору транспортування природного газу свідчить про неузгодженість сторонами такої істотної умови як предмет договору, а тому такий договір в силу вимог ч.8 ст.181 ГК є неукладеним в частині визначення його предмету;
- дії позивача при складанні односторонніх актів надання послуг балансування обсягів природного газу, розрахунків та рахунків, в яких визначено вартість послуг балансування, свідчать про порушення позивачем порядку надання послуг балансування, всіх допустимих термінів та строків передбачених умовами договору та нормами Кодексу ГТС, правил балансування визначених Законом "Про ринок природного газу", відсутність обґрунтування реальних витрат, що в свою чергу унеможливило своєчасне самостійне врегулювання небалансу відповідачем;
- надання послуг балансування перебуває у безпосередньому зв'язку з послугами транспортування природного газу і відсутність узгоджених умов щодо обсягів та порядку надання цих послуг унеможливлює виконання й решти положень договору, у тому числі, в частині порядку визначення вартості послуг балансування;
- позивачем не надано жодних первинних документів, які б свідчили про реальність надання послуг балансування відповідачу за газові місяці березень 2018 червень 2018 року відповідно до положень Кодексу ГТС;
- оцінюючи всі наявні докази в їх сукупності, з урахуванням обраних позивачем предмету та підстав позовних вимог, відсутні підстави для стягнення з відповідача 73 464 101,68 грн заборгованості за послуги балансування обсягів природного газу за договором транспортування природного газу;
- вимоги позивача щодо стягнення 3% річних у розмірі 4 715 891,64 грн та інфляційних втрат у розмірі 8 575 899,62 грн у є похідними від вимог щодо стягнення заборгованості, та не підлягають задоволенню у зв'язку із відмовою у задоволенні основної вимоги.
5. Приймаючи додаткове рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, що заявлені відповідачем до відшкодування витрати у сумі 106 222,25 грн є співмірними із складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг, затраченим ним часом на надання таких послуг та відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру, а тому мають бути задоволені у повному обсязі.
6. Північно-західний апеляційний господарський суд постановою від 29.06.2021 апеляційну скаргу Товариства на додаткове рішення Господарського суду Рівненської області від 09.12.2020 задовольнив частково. Оскаржуване додаткове рішення змінив, виклавши резолютивну частину рішення в наступній редакції:
"Стягнути з Акціонерного товариства "Укртрансгаз" (01021, м. Київ, Кловський узвіз, 9/1, ЄДРПОУ 30019801) на користь Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Рівнегаз" (33027, Рівненська обл., місто Рівне, вул.Івана Вишенського, буд.4, ЄДРПОУ 03366701) 53 111,13 грн витрат на професійну правничу допомогу."
7. Змінюючи додаткове рішення Господарського суду Рівненської області від 09.12.2020 суд апеляційної інстанції зазначив наступне:
- розмір заявлених представником відповідача витрат на правову (правничу) допомогу у сумі 106 222,25 грн не відповідає критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, такі витрати не мають характеру необхідних і є не співрозмірними із виконаною роботою у суді першої інстанції, а тому їх розмір є необґрунтованими у зазначеній частині;
- існує поширена судова практика у подібних за правовим змістом справах, які розглядаються господарськими судами, а також правові висновки Верховного Суду у подібних правовідносинах;
- визначені заявником у додатку №1 до договору надання правової допомоги №200520-1 від 20.05.2020 ціни на послуги адвокатів з розрахунку 1665, грн за одну годину і 2526,00 грн за одну годину є завищеними;
- враховуючи необхідність забезпечення балансу інтересів сторін у питанні відшкодування витрат, витрати відповідача на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції, які пов'язані з розглядом цієї справи підлягають відшкодуванню частково - у сумі 53 111,13 грн (50% від заявленої суми).
8. Північно-західний апеляційний господарський суд додатковою постановою від 12.07.2021 заяву Оператора задовольнив частково та стягнув з Товариства на його користь 42 482,50 грн витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.
9. Ухвалюючи додаткову постанову апеляційний суд зазначив, що враховуючи необхідність забезпечення балансу інтересів сторін у питанні відшкодування витрат, є частково обґрунтованими витрати відповідача на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції, які пов'язані з розглядом цієї справи, у зв'язку з чим вони підлягають частковому задоволенню у сумі 42 482,50 грн (50% від заявленої суми).
10. 23.07.2021 Товариство звернулося з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Рівненської області від 24.11.2020, додаткове рішення Господарського суду Рівненської області від 09.12.2020 та на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 29.06.2021, у якій просить їх скасувати та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, а у частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні відповідної заяви відповідача.
11. 10.08.2021 Товариство звернулося з касаційною скаргою на додаткову постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 12.07.2021, у якій просить її скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у стягненні витрат на професійну правничу допомогу за розгляд справи у суді апеляційної інстанції.
12. Перевіривши матеріали касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що скаргу подано з дотриманням вимог ст. ст. 287, 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК).
13. Скаржник у касаційній скарзі на рішення Господарського суду Рівненської області від 24.11.2020, додаткове рішення Господарського суду Рівненської області від 09.12.2020 та на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 29.06.2021 як на підставу касаційного оскарження посилається на п.п.1, 2, 4 ч.2 ст.287 ГПК.
14. Обґрунтовуючи підставу, передбачену п.1 ч.2 ст.287 ГПК скаржник зазначає, що оскаржувані судові рішення у даній справі були прийнятті без врахування висновків Верховного Суду щодо застосування п.4 і пп.2 п.7 Глави 3 Розділу XIV Кодексу ГТС та ст.ст.526, 530, 536, 614, 629 ЦК у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 23.04.2019 у справі №910/20912/17, від 18.09.2018 у справі №922/1580/18, від 18.06.2019 у справі №912/1558/18.
15. На обґрунтування підстави, передбаченої п.2 ч.2 ст.287 ГПК, скаржник стверджує, що в основу прийнятих оскаржуваних рішень (а саме рішення Господарського суду Рівненської області від 24.11.2020 та постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 29.06.2021) було покладено висновки Верховного Суду щодо застосування ст.ст.179,180 ГК, cт.638 ЦК, викладені у постанові від 25.06.2019 у справі №916/2090/16; при цьому, зазначені висновки не узгоджуються із висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 05.06.2018 року у справі №338/180/17, а тому від них необхідно відступити (також посилається на висновки, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2019 у справі №917/1739/17, від 25.06.2019 у справі №924/1473/15, Верховного Суду від 09.11.2020 у справі №910/7190/19, від 23.09.2015 у справі №914/2846/14, від 22.08.2018 у справі №593/2472/16 від 23.10.2019 у справі №761/6144/15-ц).
16. Щодо підстави, передбаченої п.4 ч.2 ст.287 ГПК скаржник зазначає, що суди попередніх інстанцій порушили норми процесуального права, а саме: ст.ст.2, 7,11,13, 42, 73-80, 86, 236, 237, 238, 269, 275, 277 ГПК; суди не дослідили зібрані у справі докази, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; суди попередніх інстанцій не дослідили зібрані у справі докази, здійснили посилання на їх наявність та не врахували під час ухвалення оскаржуваних рішень.
17. Щодо порушення норм матеріального та процесуального права при винесенні додаткового рішення Господарського суду Рівненської області від 09.12.2020 та постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 29.06.2021 в частині стягнення коштів на правничу допомогу, скаржник зазначає, що оскаржувана постанова апеляційного суду від 29.06.2021 про стягнення з позивача 53 111,13 грн на правничу допомогу в суді першої інстанції, прийнята з порушенням ст.ст.74-79 ГПК, оскільки суд не надав належної оцінки доводам позивача, що заява про розподіл судових витрат та додані до неї документи, розмір заявлених представником відповідача витрат на правову (правничу) допомогу у сумі 53 111,13 грн не відповідає критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, такі витрати не мають характеру необхідних і не є співрозмірними із виконаною роботою у суді першої інстанції; визначені заявником у додатку №1 до договору надання правової допомоги №200520-1 від 20.05.2020 ціни на послуги адвокатів з розрахунку 1665, грн за одну годину і 2526,00 грн за одну годину є завищеними (посилається на висновки, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц, об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, Верховного Суду від 01.08.2019 у справі №915/237/18, від 24.10.2019 у справі №905/1795/18, від 17.09.2020 у справі №904/3583/19, від 08.04.2020 у справі №922/2685/19, від 20.05.2019 у справі №916/2102/17, від 25.06.2019 у справі №909/371/18, у постановах від 05.06.2019 у справі №922/928/18, від 30.07.2019 у справі №911/739/15, від 08.04.2021 у справі №922/2321/20).
18. У касаційній скарзі на додаткову постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 12.07.2021 як на підставу касаційного оскарження посилається на п.п.1, 4 ч.2 ст.287 ГПК.
19. Обґрунтовуючи підставу, передбачену п.1 ч.2 ст.287 ГПК скаржник зазначає, що апеляційний суд порушив ст.30 Закону "Про адвокатуру", ст.ст.126,129 ГПК та не врахував висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 24.10.2019 у справі №905/1795/18, від 20.05.2019 у справі №916/2102/17, від 25.06.2019 у справі №909/371/18, від 05.06.2019 у справі №922/928/18, від 30.07.2019 у справі №911/739/15, від 08.04.2021 у справі №922/2321/20 що стосуються недоведення реальності понесення витрат відповідачем, що стало наслідком покладення на позивача витрат на правничу допомогу, не підтверджених належними та допустимими доказами (також посилається на висновки, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц, Верховного Суду від 12.06.2018 у справі №462/9002/14-ц, від 03.07.2019 у справі №757/20995/15-ц, від 22.05.2018 у справі №826/8107/16, від 10.07.2019 у справі №912/2391/16, від 01.08.2019 у справі № 915/237/18).
20. Щодо підстави, передбаченої п.4 ч.2 ст.287 ГПК скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції порушив ст.ст.2, 7,11,13, 42, 73-80, 86, 236, 237, 238, 269, 275, 277 ГПК оскільки не надав належної оцінки доводам позивача що заява про розподіл судових витрат та додані до неї документи, розмір заявлених представником відповідача витрат на правову (правничу) допомогу у сумі 42 482,50 грн не відповідає критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, такі витрати не мають характеру необхідних і не є співрозмірними із виконаною роботою, а визначені заявником у додатку №2 до договору надання правової допомоги №200520-1 від 20.05.2020 року ціни на послуги адвокатів з розрахунку 1665, гр. за одну годину і 2526,00 грн за одну годину є завищеними.
21. Беручи до уваги обґрунтування скаржником підстав касаційного оскарження, колегія суддів дійшла висновку про те, що матеріали касаційних скарг є достатніми для відкриття касаційного провадження.
22. У касаційній скарзі на рішення Господарського суду Рівненської області від 24.11.2020, додаткове рішення Господарського суду Рівненської області від 09.12.2020 та на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 29.06.2021 скаржник просить поновити строк на касаційне оскарження , однак із матеріалів поданої касаційної скарги вбачається, що остання подана в межах строку на касаційне оскарження, передбаченого приписами ст.288 ГПК, а тому клопотання заявника про поновлення строку на касаційне оскарження зазначених рішень залишається без розгляду.
23. Скаржник також заявив клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження додаткової постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 12.07.2021.
24. Відповідно до ч.1 ст.119 ГПК суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
25. Відповідно до ч.2 ст.288 ГПК учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
26. Скаржник отримав оскаржувану додаткову постанову 22.07.2021, що підтверджується копією поштового конверта та інформацією із сайту Укрпошти (трек номер 3300105169986). Оскільки касаційну скаргу подано протягом двадцяти днів з дня вручення постанови, то Верховний Суд вважає, що причини пропуску встановленого строку є поважними, а клопотання про поновлення строку необхідно задовольнити.
Керуючись ст.ст.119, 234, 235, 287, 288, 290, 294, 301 ГПК України, Верховний Суд
1. Поновити Акціонерному товариству "Укртрансгаз" строк на касаційне оскарження додаткової постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 12.07.2021.
2. Відкрити касаційне провадження у справі №918/450/20 за касаційними скаргами Акціонерного товариства "Укртрансгаз".
3. Призначити до розгляду справу №918/450/20 за касаційними скаргами Акціонерного товариства "Укртрансгаз" на рішення Господарського суду Рівненської області від 24.11.2020, додаткове рішення Господарського суду Рівненської області від 09.12.2020, постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 29.06.2021 та додаткову постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 12.07.2021 на 13 жовтня 2021 року о 14:00 у відкритому судовому засіданні у приміщенні Верховного Суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6, в залі судових засідань №328.
4. Надати відповідачу строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 01.10.2021.
5. Явка представників учасників справи не є обов'язковою.
6. Роз'яснити учасникам справи, що відповідно до ч.3 ст.196 Господарського процесуального кодексу України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
7. Роз'яснити учасникам справи про можливість участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції, зокрема, поза межами приміщення суду, з використанням власних технічних засобів відповідно до ч. 4 ст. 197 Господарського процесуального кодексу України та Порядку роботи з технічними засобами відеоконференцзв'язку під час судового засідання в адміністративному, цивільному та господарському процесах за участі сторін поза приміщенням суду, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України 23.04.2020 №196.
8. Інформацію у справі, що розглядається, можна отримати на сторінці суду на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет за веб адресою: https://supreme.court.gov.ua/supreme/.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О. Кібенко
Судді Н. Губенко
О. Кролевець