13 вересня 2021 року
м. Київ
Справа № 910/16843/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кібенко О.Р. - головуючого, Губенко Н.М., Кролевець О.А.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Приватного акціонерного товариства "Лізингова компанія "Укртранслізинг"
на рішення Господарського суду міста Києва від 14.01.2021
та постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.06.2021
у справі за позовом Приватного акціонерного товариства "Лізингова компанія "Укртранслізинг" (далі - Товариство)
до Акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - Залізниця)
про стягнення 218 787,68 грн,
1. Товариство звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Залізниці про стягнення 218 787,68 грн штрафу за несвоєчасну доставку вантажу.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач під час здійснення перевезення порожніх вагонів залізничним транспортом у липні-вересні 2019 року порушив взяті на себе зобов'язання та доставив вагони позивача з простроченням строків поставки, внаслідок чого останній нарахував та заявив вимогу про стягнення штрафних санкцій.
3. Господарський суд міста Києва рішенням від 14.01.2021, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 24.06.2021, у задоволенні позову відмовив.
4. Рішення мотивовані тим, що незважаючи на обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідача штрафу у розмірі 218 787,68 грн за несвоєчасну доставку вантажу, у позові потрібно відмовити у зв'язку з пропуском позивачем строку позовної давності, про застосування наслідків пропуску якої заявив відповідач; суди встановили, що період видачі вагонів за накладними є з 11.08.2019 по 28.09.2019, тому позовна давність закінчилася з 09.05.2020 по 27.05.2020 відповідно; позивач звернувся до суду з позовом 29.10.2020, тобто з пропуском строку позовної давності. Суди дійшли висновків про те, що право на звернення з позовом до залізниці у позивача виникає упродовж 6 місяців після спливу 45-денного строку, передбаченого для пред'явлення претензій та 45-денного строку, передбаченого для надання відповіді на претензію, що узгоджується з положеннями ст.315 Господарського кодексу України (далі - ГК); відсутність відомостей щодо звернення позивача до відповідача з претензією не впливає на порядок обчислення позовної давності.
5. 30.07.2021 Товариство звернулося з касаційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 14.01.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.06.2021, в якій просить:
- передати справу №910/16843/20 на розгляд Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду;
- ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
6. Скаржник стверджує, що подана ним касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики та справа становить значний суспільний інтерес (підпункти "а", "в" п. 2 ч. 3 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК)).
7. Обґрунтовуючи наявність фундаментального значення для формування єдиної правозастосовчої практики, скаржник посилається на суперечливу практику судів першої та апеляційної інстанцій, а також на наявність суперечливих правових позицій Верховного Суду щодо обчислення перебігу позовної давності у подібних справах, зокрема:
- у постановах Північного апеляційного господарського суду від 09.09.2020 у справі №910/18103/19, від 09.06.2020 у справі №910/13491/19, від 09.11.2020 у справі №910/2696/20 та від 16.01.2020 у справі №910/5309/19 зазначається, що позов до перевізника може бути пред'явлений протягом 6 місяців після спливу 6-місячного строку, передбаченого для пред'явлення претензії, та 3-місячного строку, передбаченого для надання відповіді на претензію; зазначена позиція є відмінною від тієї, яку застосували суди у справі, що розглядається, що, на думку скаржника, свідчить про відсутність визначеності Північного апеляційного господарського суду щодо застосування ст.ст.256, 257, 258, 909, 920, 925 Цивільного кодексу України (далі - ЦК), ст.ст.307, 315 ГК, п.п.134, 136 Статуту залізниць України;
- існує декілька висновків Верховного Суду щодо застосування ст.тс.256, 257, 258, 909, 920, 925 ЦК, ст.ст.307, 315 ГК, п.п.134, 136 Статуту залізниць України у подібних правовідносинах, які суперечать один одному.
8. За вищевикладених обставин, а також із врахуванням наявності Постанови Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 18.06.2021 року по справі № 910/11949/20, не відкриття касаційного провадження у цій справі, на думку скаржника, призведе до порушення права позивача на доступ до правосуддя та справедливий суд (ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та ст.55 Конституції України) та негативно вплине на формування єдиної правозастосовної практики.
9. Також скаржник зазначає, що питання правової визначеності та сталої судової практики щодо строку позовної давності при порушенні Залізницею строків доставки вантажу і порожніх вагонів приватної власності становить інтерес для доволі широкого кола осіб, які можуть бути вантажовідправниками або вантажоотримувачами, що дає підстави стверджувати, що ця справа становить значний суспільний інтерес.
10. На виконання вимог п.5 ч.2 ст.290 ГПК скаржник у касаційній скарзі посилається на п. п.1 ч.2 ст.287 ГПК та зазначає, що суди попередніх інстанції неправильно застосували ст.ст.256, 257, 258, 909, 920, 925 ЦК, ст.ст.307, 315 ГК, п.п.134, 136 Статуту залізниць України та не врахували висновки Верховного Суду щодо їх застосування у подібних правовідносинах, викладені у постановах від 23.12.2019 по справі № 910/1002/19, від 02.12.2019 по справі № 910/3745/19, від 18.06.2021 по справі № 910/11949/20.
11. Під час вирішення питання щодо відкриття касаційного провадження суд касаційної інстанції враховує доводи скаржника, викладені у касаційній скарзі, та правові позиції, викладені у постановах Верховного Суду, на які посилається скаржник. Верховний Суд встановив, що питання щодо правильного застосування норм права у подібних правовідносинах потребує більш детального вивчення. Оскільки касаційна скарга відповідає вимогам ст. 290 ГПК, то відповідно до правил ст.294 цього Кодексу необхідно відкрити касаційне провадження у справі №910/16843/20.
12. Згідно з ч.4 ст.301 ГПК перегляд рішень суду першої інстанції та постанов апеляційної інстанції у справах, ціна позову в яких не перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, здійснюється без повідомлення учасників справи, крім справ, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного провадження.
13. Відповідно до ч.13 ст.8 ГПК розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
14. Скаржник заявив клопотання про передачу справи №910/16843/20 на розгляд Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду, у зв'язку з тим, що суди попередніх інстанцій застосували норми права без врахування висновків щодо їх застосування у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 23.12.2019 у справі №910/1002/19, від 02.12.2019 у справі №910/3745/19 та від 18.06.2021 року по справі №910/11949/20 та при цьому, на даний час існують протилежні висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 04.12.2019 у справі №910/3743/19 та від 21.12.2019 у справі №910/1549/19, від яких необхідно відступити на підставі ч.2 ст.302 ГПК.
15. Відповідно до ч.2 ст.302 ГПК суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів або палати, передає справу на розгляд об'єднаної палати, якщо ця колегія або палата вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з іншої палати або у складі іншої палати чи об'єднаної палати.
16. З огляду на зазначене, клопотання про передачу справи на розгляд Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду буде розглянуто колегією суддів під час вирішення касаційної скарги по суті за результатами його обговорення.
17. Скаржник також заявив клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.
18. Відповідно до ч.1 ст.119 ГПК суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
19. Відповідно до ч.2 ст.288 ГПК учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
20. Скаржник отримав оскаржувану постанову 19.07.2021, що підтверджується копією поштового конверта та інформацією із сайту Укрпошти (трек номер 0411635116072). Оскільки касаційну скаргу подано протягом двадцяти днів з дня вручення постанови, то Верховний Суд вважає, що причини пропуску встановленого строку є поважними, а клопотання про поновлення строку необхідно задовольнити.
Керуючись ст.ст.8, 119, 234, 235, 287, 288, 290, 294, 301 ГПК України, Верховний Суд
1. Поновити Приватному акціонерному товариству "Лізингова компанія "Укртранслізинг" строк на касаційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 14.01.2021 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 24.06.2021.
2. Відкрити касаційне провадження у справі №910/16843/20 за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Лізингова компанія "Укртранслізинг".
3. Призначити до розгляду справу №910/16843/20 за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Лізингова компанія "Укртранслізинг" на рішення Господарського суду міста Києва від 14.01.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.06.2021 у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
4. Надати відповідачу строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 23.09.2021.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Головуючий суддя О. Кібенко
Судді Н. Губенко
О. Кролевець