14 вересня 2021 року
м. Київ
Справа № 904/299/21
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Кролевець О.А.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський комбінат харчових концентратів"
на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 04.08.2021
(головуючий - Білецька Л.М., судді Верхогляд Т.А., Парусніков Ю.Б.)
у справі №904/299/21
за позовом Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Овен"
за участю третіх осіб, що не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, на стороні позивача: 1)Товариства з обмеженою відповідальністю "Успот ЛТД", 2) Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський комбінат харчових концентратів", 3) Фізичної особи-підприємця Коніченка Олександра Миколайовича, 4) Фізичної особи-підприємця Кочури Ростислава Миколайовича, 5) фізичної особи ОСОБА_1 , 6) фізичної особи ОСОБА_2 , 7) Приватного акціонерного товариства "Інтеркорн Корн Просесінг Індастрі", 8) Товариства з обмеженою відповідальністю "Магрок"
про врегулювання розбіжностей, що виникли під час укладання договору про спільне використання технологічних електричних мереж №963 від 07.12.2020 та викладення пунктів договору в редакції АТ "ДТЕК Дніпровські електромережі"
26.08.2021 Приватне акціонерне товариство "Дніпропетровський комбінат харчових концентратів" (далі - ПРАТ "ДКХК") звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 04.08.2021 у справі №904/299/21 разом з клопотанням про зупинення дії оскаржуваного судового рішення до закінчення його перегляду в касаційному порядку.
Перевіривши матеріали касаційної скарги ПРАТ «ДКХК», Суд дійшов висновку, що вказана касаційна скарга підлягає залишенню без руху з огляду на наступне.
Статтею 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) визначено форму і зміст касаційної скарги.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб).
Як вбачається із матеріалів касаційної скарги ПРАТ "ДКХК", скаржником у касаційній скарзі зазначено третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - фізичну особу-підприємця - Трушину Валентину Володимирівну та фізичну особу-підприємця - Зуйкова Олександра Валерійовича.
З 05.02.2018 у Верховного Суду наявний доступ до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та повний доступ до Єдиного державного реєстру судових рішень для можливості визначення дотримання заявником касаційної скарги приписів норм ГПК України.
Як вбачається із Єдиного державного реєстру судових рішень ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 10.02.2021 у справі №904/299/21 залучено до участі у справі в якості третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: фізичну особу - ОСОБА_1 , фізичну особу - ОСОБА_2 .
Враховуючи зазначене, скаржнику необхідно усунути зазначені недоліки, а саме належним чином виконати вимоги ст. 290 ГПК України щодо форми і змісту касаційної скарги, шляхом подання уточненої касаційної скарги, в якій зазначити правильні відомості щодо третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) ст. 287 цього Кодексу підстави (підстав).
Згідно з ч. 2 ст. 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у п.п. 1, 4 ч. 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених ч.ч. 1, 3 ст. 310 ГПК України.
У разі подання касаційної скарги на підставі п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України у касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні, та скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано без урахування вказаного висновку.
У разі подання касаційної скарги на підставі п. 2 ч. 2 ст. 287 ГПК України в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
При поданні касаційної скарги на підставі п. 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України скаржник повинен чітко зазначити норму права щодо застосування якої відсутній висновок, із конкретизацією правовідносин, в яких цей висновок відсутній.
У разі оскарження судового рішення з підстави, передбаченої п. 4 ч. 2 ст. 287 ГПК України, касаційна скарга має містити зазначення обставин, наведених у ч.ч. 1, 3 ст. 310 ГПК України. Якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо не дослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому на думку скаржника останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.
Крім того, заявник касаційної скарги повинен враховувати, що за змістом п. 1 ч. 3 ст. 310 ГПК України відкриття касаційного провадження через недослідження зібраних у справі доказів можливе лише за умови наявності у касаційній скарзі інших обґрунтованих підстав касаційного оскарження, передбачених п.п. 1, 2, 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень, наведений в ч. 2 ст. 287 ГПК України, є вичерпним, тому суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.
Таким чином процесуальний закон покладає на скаржника обов'язок зазначати про неправильне застосування конкретних норм матеріального права чи порушення норм процесуального права судами при прийнятті оскаржуваних судових рішень, в чому саме полягає таке порушення або неправильне застосування, яким чином воно вплинуло на прийняття цих рішень, а також зазначити виключний (виключні) випадок (випадки), передбачений (передбачені) п.п. 1 - 4 ч. 2 ст. 287 ГПК України щодо підстави (підстав), на якій (яких) подано касаційну скаргу.
Враховуючи вищевикладене, при касаційному оскарженні судових рішень з підстав, передбачених п.п. 1, 2, 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України, окрім посилання на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, касаційна скарга має містити:
1)формулювання застосованого судом апеляційної інстанції висновку щодо застосування норми права, з яким не погоджується скаржник, із зазначенням цієї норми права та змісту правовідносин, у яких ця норма права застосована, а також посилання на постанови Верховного Суду, в яких зроблено інший (який саме) висновок щодо застосування цієї ж норми права та в яких (подібних) правовідносинах, із зазначенням, в чому саме полягає невідповідність оскарженого судового рішення сформованій правозастосовчій практиці у подібних правовідносинах; або
2)обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні, із чіткою вказівкою на норму права (абзац, пункт, частина статті), а також зазначенням такого правового висновку, описом правовідносин та змістовного обґрунтування мотивів такого відступлення; або
3)зазначення норми права щодо застосування якої відсутній висновок, із конкретизацією змісту правовідносин, в яких цей висновок відсутній та обґрунтувати необхідність формування єдиної правозастосовчої практики щодо цієї норми для правильного вирішення справи.
Звертаючись з касаційною скаргою на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 04.08.2021 у справі №904/299/21 ПРАТ «ДКХК» в якості підстав для касаційного оскарження вищезазначеного судового рішення посилається на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права судом апеляційної інстанції. Вказує, що підставою касаційного оскарження відповідно до ст. 287 ГПК України є відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
Разом з тим, скаржником не дотримано вимог п. 5 ч. 2 ст. 290 ГПК України, оскільки при поданні касаційної скарги на підставі п. 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України чітко не зазначено норму права (абзац, пункт, частина статті) щодо застосування якої відсутній висновок.
Згідно з ч. 2 ст. 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 290 цього Кодексу, застосовуються положення ст. 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Відповідно до ч. 2 ст. 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
З огляду на викладене, касаційна скарга ПРАТ «ДКХК» на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 04.08.2021 у справі №904/299/21 підлягає залишенню без руху на підставі ч. 2 ст. 292 ГПК України, із наданням скаржнику строку протягом десяти днів з дня вручення ухвали для усунення зазначених недоліків, шляхом подання до Верховного Суду заяви про усунення недоліків вищевказаної касаційної скарги, до якої долучити уточнену касаційну скаргу в якій: зазначити правильні відомості щодо третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача; зазначити підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) ст. 287 ГПК України підстави (підстав) з урахуванням виключного (виключних) випадку (випадків) передбаченого (передбачених) п.п. 1 - 4 ч. 2 ст. 287 ГПК України у спосіб, передбачений п. 5 ч. 2 ст. 290 ГПК України.
Суд звертає увагу скаржника на те, що заяву про усунення недоліків слід подати до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у встановлений цією ухвалою строк, а також надати суду докази надіслання копії заяви про усунення недоліків касаційної скарги іншим учасникам справи.
Згідно з ч. 4 ст. 174 та ч. 2 ст. 292 ГПК України, якщо скаржник не усунув недоліки касаційної скарги у строк, встановлений судом, така касаційна скарга вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із касаційною скаргою.
Оскільки Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без руху, клопотання про зупинення дії оскаржуваного судового рішення до закінчення його перегляду в касаційному порядку не розглядається.
Керуючись статтями 174, 234, 235, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1.Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський комбінат харчових концентратів" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 04.08.2021 у справі №904/299/21 залишити без руху.
2.Встановити Приватному акціонерного товариства "Дніпропетровський комбінат харчових концентратів" строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали.
3.Наслідки невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали встановлені статтею 292 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя О.А. Кролевець