14.09.2021
Справа №489/3021/21
Провадження №2/489/1799/21
14 вересня 2021 року м. Миколаїв
Ленінський районний суд міста Миколаєва у складі головуючого судді Рум'янцевої Н.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (письмове провадження) цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на дитину
Позивачка звернулася до суду з позовом про стягнення з відповідача на її користь додаткових витрат на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 9699 грн. 49 коп. Мотивуючи свої вимоги тим, що вона з відповідачем перебувала в зареєстрованому шлюбі. Від шлюбу мають малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Дитини проживає разом з нею та знаходиться на її утриманні. Рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва з відповідача стягнуто на її користь аліменти на утримання дитини. На даний час їх спільна дитина має суттєві проблеми зі здоров'ям, що підтверджується медичною документацією, а тому потребує значно більшого догляду та матеріальних коштів, у зв'язку з чим збільшуються потреби в витратах на його лікування та забезпечення його відповідних потреб. Відповідач ніяким чином не бере участі в утриманні та вихованні дитини, ухиляється від забезпечення додаткових витрат на утримання дитини. Наразі відповідач має заборгованість зі сплати аліментів, матеріальної допомоги не надає. Сума додаткових витрат, понесена позивачкою за останні 3 роки склала 19398,98 грн., відповідно просить стягнути з відповідача половину цих витрат.
Ухвалою суду від 11.06.2021, позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін.
Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Від сторін клопотання про проведення розгляду справи з їх викликом в судове засідання не надійшло, тому суд провів розгляд справи за наявними у ній матеріалами.
Зважаючи на те, що справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, відповідно до ч. 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
З'ясувавши обставини та дослідивши надані докази, суд приходить до висновку, що встановлені наступні факти та відповідні правовідносини.
Судом встановлено, що сторони перебували в зареєстрованому шлюбі з 01.12.2006 по 22.03.2011, що підтверджується відповідними штампами в паспорті позивачки (а.с. 4).
Від шлюбу сторони мають малолітню дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 .
Судом встановлено, що рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 26.06.2020, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) відповідача, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.
Як вбачається з розрахунку заборгованості по аліментам Інгульського відділу державної виконавчої служби у м. Миколаєві Південного міжрегіонального управління Мінстерства юстиції (м. Одеса) від 17.04.2021 за вих. № 30416, ОСОБА_2 має заборгованість по сплаті аліментів, яка станом на 01.04.2021, становить 10244,29 грн.
Згідно довідки з Миколаївського міського центру зайнятості від 05.03.2021 за вих. № 191, ОСОБА_1 зареєстрована як безробітна в Миколаївському міському ЦЗ з 30 квітня 2020 року. Її дохід за період з 01.12.2020 по 28.02.2021 становить 1774,19 грн.
З медичної документації, яка долучена до матеріалів справи, вбачається, що малолітня дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , має захворювання, потребує постійного лікування та проходження медичних обстежень.
За проходження медичних обстежень малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , позивачкою витрачено кошти на загальну суму 2423,80 грн. (а.с 11, 12, 30, 44, 45).
З квитанцій за придбання медичних препаратів за призначенням, позивачкою витрачено коштів, у загальному розмірі 2039,40 грн. (а.с. 16, 18, 50, 52).
Позивачка вказує, що на медичне обстеження вона возила сина до Державної установи «Інститут серця МОЗ України», яка знаходиться в м. Києві.
Позивачкою долучено до матеріалів справи допоміжні (посадочні) документи АСК «Експрес» та АТ «Укрзалізниця» на проїзд до м. Києва на загальну суму 3287,47 грн. (а.с 9, 23, 32, 33, 36, 37, 40 та 40-зворот), а також квитки на проїзд в Київському метрополітені на загальну суму 128 грн. (а.с. 24, 25, 26, 34).
Відповідно до Акта про надані медичні послуги в ДП «Інститут серця МОЗ України» та квитанції про сплату за них, позивачкою сплачено кошти у загальному розмірі 1029,80 грн. (а.с 31, 43).
Згідно товарного чеку № 11 від 09.05.2021, за придбання: ковдри, подушки гіпоалергенні, комплекту постільної білизни, сплачено 2210 грн. (а.с 20).
ОСОБА_1 сплачено за послуги проживання 22-26.02.2021 у розмірі 1530,00 грн., що підтверджується квитанцією № 11880 від 25.02.2021 та випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (а.с. 28, 29).
Позивачкою долучено до матеріалів справи квитанції про придбання продуктів харчування та відвідування закладів харчування на загальну суму 1720,45 грн. (а.с. 19, 38).
Статтею 185 СК України визначено, що той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).
Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення.
Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.
Вирішуючи питання щодо розміру коштів, які підлягають стягненню на додаткові витрати, суди повинні враховувати, в якій мірі кожен із батьків зобов'язаний брати участь у цих витратах з огляду на матеріальне та сімейне становище сторін та інші інтереси й обставини, що мають істотне значення. У випадку, коли матеріальне становище батьків не дозволяє забезпечити повну оплату додаткових витрат, вони можуть бути компенсовані лише частково.
Ураховуючи наведене, суд визначає розмір додаткових витрат на дитину, зумовлених особливими обставинами, одному з батьків у твердій грошовій сумі.
Наявність таких додаткових витрат має довести особа, що заявляє позовні вимоги про їх стягнення. Ці кошти є додатковими, на відміну від коштів, які отримуються одним з батьків на утримання дитини.
Аналіз наведеної норми закону дає підстави для висновку, що в окремих випадках за наявності особливих обставин, крім звичайних витрат на дитину вимагаються додаткові. Розмір додаткових витрат повинен визначатися залежно від передбачуваних або фактично понесених витрат на дитину.
Дане положення стосується особливих обставин, приблизний перелік яких надається зазначеною статтею. До таких особливих обставин закон відносить насамперед випадки, коли дитина, яка знаходиться на утриманні батьків, потребує додаткових витрат на неї у зв'язку із розвитком певних її здібностей чи то страждає на тяжку хворобу. Особливі обставини можуть бути зумовлені, як негативними (хвороба), так і позитивними фактами (схильність дитини до музики, що потребує купівлі музичного інструменту, або до певного виду спорту, що вимагає додаткових матеріальних витрат, або дитина потребує оздоровлення та відпочинку біля моря чи на гірському курорті). Наявність таких особливих обставини підлягає доведенню особою, яка пред'явила такий позов.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 13 вересня 2017 року у справі № 749/106/17 (провадження № 6-1489цс17) та постанові Верховного Суду від 17 травня 2018 року у справі № 643/11742/16-ц (провадження № 61-26879св18).
Отже, доказами, що підтверджують наявність особливих обставин, що спричинили додаткові витрати на дитину, можуть бути документи, які свідчать, наприклад, про витрати на придбання спеціальних інструментів, призначених для розвитку здібностей дитини (наприклад, музичного інструменту або спортивного спорядження тощо), витрати на навчання дитини у платному навчальному закладі, на заняття у музичних, мистецьких або спортивних закладах, на додаткові заняття, висновки МСЕК, довідки медичних закладів та інші документи, що підтверджують відповідний стан здоров'я дитини (хвороба, каліцтво), і свідчать про необхідність додаткових витрат на лікування (на придбання ліків, спеціальний медичний догляд, санаторно-курортне лікування тощо).
Статтею 77 ЦПК України визначено, що належними є докази,які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу.
З доданих до матеріалів справи допоміжних (посадочних) документів АСК «Експрес» та АТ «Укрзалізниця» на проїзд до м. Києва, вбачається, що крім квитків позивачки з малолітньою дитиною, містяться квитки на прізвище ОСОБА_4 , а тому вказані квитки на ім'я ОСОБА_5 , судом не беруться до уваги, також не беруться до уваги квитки на проїзд в Київському метрополітені, оскільки вони не стосуються дійсної справи.
Квитанції на проїзд до м. Києва та квитки на проїзд в Київському метрополітені позивачки з дитиною судом також не беруться до уваги, оскільки вони не входять до складу додаткових витрат на дитину.
Квитанції про придбання продуктів харчування та відвідування закладів харчування на загальну суму 1720,45 грн., судом не беруться до уваги, оскільки вони не входять до складу додаткових витрат на дитину.
Згідно квитанції № 11880 від 25.02.2021, ОСОБА_1 сплачено за послуги проживання 22-26.02.2021 у розмірі 1530,00 грн..
Судом вказана квитанція № 11880 від 25.02.2021 не береться до уваги, оскільки сплата за послуги проживання не є додатковими витратами на утримання дитини.
Щодо товарного чеку № 11 від 09.05.2021 про придбання ковдри, подушки та комплекту постільної білизни на загальну суму у розмірі 2210 грн., слід зазначити, що вказані сукупні комплекти, призначені для влаштування постелі, не призначені лікарем та не є додатковими витратами в силу ст. 185 СК України.
Судом також не беруться до уваги квитанції про придбання медичних препаратів не за призначенням лікаря.
Таким чином, суд, беручи до уваги належні докази, приходить до висновку, що на лікування дитини витрачено 5851 грн. 52 коп., половина з якої підлягає стягненню з відповідача.
З огляду на вищевикладені обставини, надавши аналіз наявним у справі доказам, керуючись нормами діючого сімейного законодавства, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.
Згідно із ч. 6 ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. За такого, з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 908 грн. 00 коп..
Керуючись ст. ст. 4, 12, 89, 141, 259, 263-265 Цивільного процесуального кодексу України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на дитину - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 додаткові витрати на малолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 2925 грн. 76 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 908 грн. 00 коп.
Апеляційна скарга на судове рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Судове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
У відповідності з п. 15.5 Розділу ХІІІ Перехідних Положень Цивільного процесуального кодексу України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Ленінський районний суд міста Миколаєва або в порядку статті 355 ЦПК України безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua або за веб-адресою Судової влади України: https://court.gov.ua/fair/.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНКОПП НОМЕР_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , РНКОПП НОМЕР_3 .
Суддя Ленінського районного
суду міста Миколаєва Н.О. Рум'янцева
Повний текст судового рішення складено «14» вересня 2021 року.